Сльоза

Сторінки (1/71):  « 1»

[Мои окна выходят на морг]

Мои  окна  выходят  на  морг.
Я  все  время  смотрю  на  трупы.
Наша  жизнь  есть  сплошной  торг:
Коль  дороже  -  никто  не  купит.

Звук  мигалок,  как  песнь  по  утру:
Заполняет  отчаяньем  душу.
Сделав  шаг,  непременно  умру,
Равновесие  койки  нарушу.

Там,  за  дверью,  лежит  существо:
Ни  живое  ни  мертвое  -  между.
Все  мы  верим  в  то  волшебство,
Что,  однажды,  все  станет,  как  прежде.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480993
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 21.02.2014


[Остатки, мной возлюбленных людей]

Комочек  твой  свернулся.  Умирает  
От  боли  и  от  пустоты  внутри.  
А  он  так  никогда  и  не  узнает,  
Как  мне  хотелось  крикнуть:  "Посмотри!"

Как  много  спрятано  в  глубинке  
Моей  отчаянной  души.  
И  то,  как  мне  хотелось  половинке  
Отдать  все  это  и  сказать:"Круши!"

Круши,  уж  если  так  желаешь.  
Круши,  коль  так.  Давай,  смелей!  
В  открытых  ранах  после  замечаешь  
Остатки,  мной  возлюбленных  людей.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308957
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.01.2012


[ Стану ветром ]

Оступившись,  сломала  ногу.
Изобилие  сна.
По  себе  оставь  тревогу,
Дальше  я  одна.

Ставь  будильник  вновь  на  8.
Серая  стена.
В  городе  окно  -  там  осень.
Плачет  тишина.

Вовсе  нет  у  счастья  нюха.
Дождь.  Окно.  Фонарь.
Между  стеклами  труп  мухи.
Скоро  уж  январь...

Проживу  на  зло  гнетущим.
Улицы.  Мосты.
Стану  ветром,  пыль  несущим.
Разорву  холсты.
Жаль,  что  головы  прекрасны  -  слишком  уж  пусты.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279876
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 10.09.2011


[ Азартні ]

Ми  грали  з  тобою  захоплено  в  карти.
Повільно  ховаючи  наші  азарти.

Яскраві  ті  спалахи  поміж  очима
І  досвід  прожитих  років  за  плечима.

Твоя  перша  карта  лежить  на  столі.
По  вухах  пронизливий  шепіт  полів.

Так  зорі  по-троху  згасали  в  очах
Й  надія  лишалася  тільки  в  свічах.

Та  ось  я  наважилась  відповісти.
Я  знала,  що  маю  скоріш  доплисти.

Ти  так  запекло  вів  боротьбу
А  потім  сильніше  прискорив  ходьбу.

Я  кинулася  безстрашно  услід
А  ти  лиш  казав,  що  пропустив  хід.

І  так  крок  за  кроком  ми  йшли  до  зірок.
Скоріше  б  зробити  останній  стрибок.

Безжальна  напруга  постала  між  нами
І  я  присяглась  пам"ятати  віками.

І  ось  тепер  ти  розкрив  свої  карти,
А  я  зрозуміла,  що  нічого  не  варта.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257578
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.05.2011


[ К началу Марта ]

Начать  бы  запросто  сначала,
Расправив  крылья  с  линий  старта,
И  будто  бы  и  не  венчало
Закончить  танец  без  пуантов.
Как  в  первый  раз  открыта  карта...
А  можна  ль  излечить  педанта?
Пройдя  сквозь  ломки  уж  к  началу  марта,
Лишь  стены  помнят  как  же  я  кричала...
Но  снова  предо  мною  та  же  карта.
Теперь  он  рядом,  ну  а  я  -  молчала.
В  руке  сжимаю  пульт,  где  кнопочка  рестарта.
Ну  что  ж,  сначала  все  начать.Сначала.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257571
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 04.05.2011


[ Щастя ]

Як  паросток  з  маленького  зерна
Взійшла  моя  іллюзія  терпіння.
Як  пряний  запах  східного  вина
Дурних  думок  моїх  хитросплетіння.

Як  темна  ніч  із  шурхотом  зірок.
Як  небо,  що  цукерки  вниз  кидає.
Такий  мій  незначний  стрибок.
Така  недуга,  що  мене  вбиває.

Як  цвяхи,  що  вбиваються  в  стопу.
Як  промінь  світла,  що  розбив  зіниці.
Застигла  кров  у  жилах  в  ту  добу,
Коли  спліпою  я  проґавила  синицю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255533
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.04.2011


[ Души корпоратив ]

Я  часто  с  тишиною  ночи  спорю,
Смотря  в  экран  на  номер  телефонный.
Уж  лучше  бы  crash  -  тест  и  к  морю.
Чем  взгляд  и  шопот  монотонный.

Чем  дрожь  сопенья,  четкость  фраз,
Чем  звуки  содроганья  бронхиол.
Один  бы  взгляд,  звонок,  хоть  раз!
Взамен  хитросплетенью  идиом.

Один  лишь  жест  и  холст  уже  не  пуст.
Лишь  пара  нот  -  и  вот,  готов  мотив.
Всего  три  слова  из  увядших  уст...
И  одиночеством  вдруг  закипит  корпоратив.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255529
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 23.04.2011


[ Теперь намного чаще молчу ]

Фото  за  шторой  на  кухне  у  мамы.
Надпись.Заборы.И  шпоры  в  кармане.
Шарф,2  сережки,  заколка  и  бантик.
Не  пишет  стихи-она  не  романтик.

Новые  доводы  -  старые  мысли.
Чувства,те,что  недавно  прокисли.
Белая  стенка,  скрепки  и  фото.
Пора  закрывать  свой  сезон  охоты.

Наигранность  -  фальш.  Эмоции  -  мусор.
В  ладошках  свобода!  назвал  меня  трусом.
Ресницы  и  иней.  Активность  и  ступор.
Имела  бы  голос  -  кричала  бы  в  рупор.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240803
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 13.02.2011


[ Просто друг ]

Ти  знов  не  тут,  не  поряд  -  десь  далеко.
За  37  кіло́метрів  від  міста.
З  туманом  зникнув  ранком.
І  повідомлення  лишив  без  змісту.

Ти  подумки  лишився  крейдою  на  све́трі.
Легеньким  снігом,танучим  від  дотику  з  губами.
Ти  все  ще  там,  за  37  тих  клятих  кілом́етрів.
Із  іншою  вже  ділишся  своїми  снами.

Трясуться  руки,  як  від  Паркінсона.
І  страх  у  танці  із  бажанням  в  тих  очах.
Так  просто  взяти  трубку  телефона.
Так  просто  можна  подолати  страх.

Якби  ти  знав,  як  я  цього  чекаю  -  
Ти  б  просто  взяв  і  розсміявся  мені  в  очі.
Лишив  мене  ковтати  сніг,що  танув  ...
Ти  б  просто  взяв  і  зникнув  серед  ночі.
Не  дочекавшись  ранку..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238549
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2011


[ А місто спить ]

А  місто  спить:
Сопе  у  такт  осінній  зливі,
Й  німа  блакить  
Несе  хмаринки  невразливі.

Ти  не  пішов  тоді-зі  мною  залишився.
Чомусь  це  виглядало  підозріло:
Ще  вчора  в  погляді  читала,що  стомився,
Сьогодні  ж  вже  відводиш  погляди  невміло.

І  похапцем  ти  зводиш  очі  на  годинник.
Тремтить  рука,захована  в  кишеню.
Мені  збрехав  тоді:"Та,то    племінник!",
А  я  ж  бо  не  хотіла  грати  роль  мішені...

А  місто  спить:
Сопе  у  такт  осінній  зливі.
Чомусь,на  мить
Мені  здалось,що  ми  були  щасливі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212315
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2010


[ спогади=попіл ]

Пам"ять  засихає,згортається  сивим  попелом  та  потроху  падає  у  глибоку  посудину,яку  ми  звемо  попільничкою.
Зовсім  скоро  вона  наповниться  невеличкою  гіркою  опавшого  попелу,  а  потім,  колись,  гірка  розпадеться,  і  попел  посиплеться  через  краї.
Його  занадто  багато,занадто.  
Нам  подобається  спостерігати  за  тим,як  повільно  опускається  комочок  сіренької  маси,як  він  інколи  кружляє  у  повітрі,як  обережно  лягає  поверх  іншого.
Якщо  добре  придивитися,то  можна  розгледіти  трохи  чорніший  попіл,і,  навпаки,  сіріший.  Я,чомусь,завжди  думала,що  чорніший-то  погані  спогади.А  потім  дивилась  на  те,що  сірого  все  ж  таки  більше,  і  тоді  поставало  питання,яке  лунало  десь  з  глибини  моєї  свідомості:"Невже  сірі  спогади  кращі?"
Все  навколо  попіл.Все  сіре,з  подекуди  видніючими  чорненькими  плямками.
В  природі  не  існує  кольорів.Є  світло.  Не  всі  його  помічають.Не  всім  воно  потрібне.Не  всі  вірять  в  його  існування.Просто  не  всі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210363
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 11.09.2010


[меланхолічка вівця]

Коли  втрачаються  надії,ламаються  мрії  та  руйнуються  елементарні  стабільні  речі  в  моєму  житті,коли  тріщина  виникає,в  здавалося,  найміцнішому  цементі-основі  мого  життя,коли  свінг  перериває  баллада,коли  зупиняється  годинник  і  бракує  слів,коли  поруч  лише  вітер  і  фосфорні  зірочки  на  шпалерах,тоді  хочеться  опустивши  руки,просто  посміхнутися  в  знак  того,що  мені  всеодно,що  навіть  цим  мене  вже  не  залякати.Сказати  те,що  неможливо  утворити  дірку  в  безмежному  просторі,що  неможливо  зламати  те,чого  по  суті  просто  не  існує..
Я  боюся  всього,але  водночас  вже  нічого.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210360
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 11.09.2010


[Ховаючи від тебе всі привІти]

Рукою  все  ще  закриваю  очі,
Заплющивши  і  стиснувши  до  болю,
Із  пам"яті  стираю  всі  безсонні  ночі.
Сьогодні  починаю  тренувати  волю.

А  серце  ще  пече  від  того  літа,
Ховаючи  від  тебе  всі  прив́іти,
Хотілося  б  забути  й  не  згадати
Того  п"янкого  й  запашного  цвіта.

Ховаючи  в  долонях  теплу  осінь,
Невпевнено  гортаю  поглядом  минуле.
І  дещо  змерзли  мої  ноги  босі.
Так  хочеться  забути  все,що  б́уло

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209963
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2010


[Слеза]

Слезы  тропинка  горьковата,
Изгибы  скул  обрисовав,
Возможно,заведет  куда-то:
В  страну  немых,осенних  трав.

Возможно,уплывет  со  следа,
За  ветром  в  сторону  скользя.
И  не  откроет  тайну-кредо.
Хоть  как  хотелось,но  нельзя.

И  в  чистоте  столь  непорочной,
Незримой  ценности  алмаз.
Он  в  ожиданьи  руки  точной,
За  ним,ведь,нужен  глаз  да  глаз.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207950
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 27.08.2010


[Перепелиное яичко]

Такое  маленькое,пестрое  перепелиное  яичко...
Я  разобью  его  и  выпью,две  дырочки  проделав  спичкой.
А  мог  бы  голый  птеньчик  проклюнуть  тонкую  скарлупку...
А  я  плохая-я  все  сьела,смахнув  в  ведро  остатки  губкой...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207052
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 21.08.2010


Літо

Уже  четверта:
Так  сказав  годинник.
Погода  вперта
Плавить  холодильник.

Надворі  літо:
Видно  у  віконце.
В  кімнаті  світло
Й  пахне  запечене  сонце.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205981
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 15.08.2010


[Грусть за соседним столом]

Длинная  тонкая  сигарета.
Неврозный  дым  над  головой.
Немного  не  в  сезон  одета.
Как  мне  показалось  сегодня:весной.

Холодный  кофе  занял  стол.
В  руке  трепаешь  старый  Nikon.
И  пустотой  забитый  хол
В  глаза  назвал  тебя  заикой.

Из  глаза  убежит  слеза.
Рукой  сотрёшь  её  бризгливо.
Немного  красные  глаза
Отвергнут  хол  пустой  строптиво.

Твой  взгляд  слепой  взлетит  орлом.
И  на  секунду  показалось
Меня  хотел  согреть  теплом.
Возможно  я  лишь  обозналась.

Но  ты  смотрела  напролом,
В  руке  сжимая  старый  Nikon.
А  он  назвал  тебя  заикой...
Моя  ты,грусть  за  соседним  столом!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202474
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.07.2010


[Товари твої вже не митні]

Замотані  груди  скотчем
І  дуже  важко  вдихати.
Як  вовк  ти  чекаєш  ночі:
Скоріше  б  піти  полювати.

Вже  очі  не  сяють  блакитні,
Волосся  не  те,що  раніше.
Товари  твої  вже  не  митні,
Тож  діяти  треба  скоріше.

Розвій  свій  повітряний  замок,
Зірви  всі  портрети  на  стінах.
Уже  не  існує  рамок!
Бодай  не  зірватись  на  мінах...

Крокуй  обережно  й  невпинно,
Обходь  стороною  всі  ями,
Бо  відлік  іде  погодинно,
Бо  не  відпереш  потім  плями.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202098
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.07.2010


Настрій на 4+

Плитка    молочного    шоколаду.
Настрій    на    4+...
Смак    на    губах    піноколади-
З    тобою    ним    я    поділюся.

Британський    прапор    над    дверима.
Сьогодні    білі    окуляри.
І    що    не    думка-всюди    рима.
Такі    вже    перпендикуляри.

Стара    гітара    у    коробці.
Забуті    ноти    на    папері.
Вже    не    повірю    я    підробці.
Піднявши    руки,все    віддам    холері.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201503
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.07.2010


Миттєве

Життя-безодня:
Спробуй  не  втопись.
Учора,завтра  і  сьогодні
Усе  на  голову:куди  не  подивись.

Ще  вчора  була  райдуга  і  сонце.
Сьогодні  мрячно  та  дощить.
Яка  погода  зазирне  в  віконце?
То  буде  завтра.Зараз  цінуй  мить!

Цінуй  скупий  ковток  повітря,
Старий  ліхтар  та  ями  на  дорозі.
Цінуй  свій  шлях,який  веде  до  вістря.
Таких  мільйон  назустріч  перемозі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194763
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.06.2010


4320 секунд

Я  відчуваю  твій  погляд  на  своєму  тілі.Він  наче  сотні  малесеньких  гвіздочків  пронизує  моє  тіло.Я  почуваюся  зовсім  безпомічною,такою  маленькою  та  тендітною.З  часом,звикаючи  до  цього  відчуття,я  починаю  отримувати  насолоду  лише  від  того,що  ти  подивився  на  мене,нехай  то  буде  навіть  грайливий  погляд,але  він  мій,я  впіймала  його,впіймала  на  гарячому.
Різкий  зойк.Ледве  відірвавшись  від  твоїх  очей,я  миттю  перевела  очі  на  свою  ліву  руку,місце,звідки  надходила  якась  дивна  і  в  той  час  нестерпна  біль.Я  побачила  малесеньку  краплинку  крові,що  так  сміливо  розташувалася  трохи  нище  від  плечового  суглобу.Подив...Здивування-це  не  те,що  в  ту  хвилину  наповнювало  мою  голову.Невстигнувши  визначитися,що  саме  потроху  оволодівало  моїм  сумлінням,я  знову  і  знову  відчувала  цей  зойк,і  лише  після  сотні  таких  незрозумілих  подій,я  зрозуміла  що  саме  мені  це  нагадувало.Це  акупунктура.Точно-це  слово  прозвучало  в  моїй  голові  не  менш  галасливо,ніж  Енштейнівська  "ЕВРИКА".
Минуло  хвилин  десять...Я  щоразу  пересувалася  поглядом  до  нової  точки  уколу.Мене  не  дивували  краплинки,які  трохи  лоскотно  і  навіть  прекрасно  спливали  моїм  тілом.Це  нагадувало  мені  довгі  та  томні  вечорі  біля  вікна,по  якому  повільно  та  пристрасно  котилися  краплинки  холодного  дощу.
Я  незнаю  скільки  минуло  часу.Я  безупинно  спостерігала  за  тим,як  моє  тіло  перетворюється  на  закривавлений  шматок  м”яса.В  якусь  мить  мені  здалося,що  саме  це  формулювання  не  є  доречним,але  перша  думка,то  як  татуювання-назавжди  залишає  слід.
Мене  це  не  хвилювало.
Я  частенько  ловила  себе  на  думці  про  те,що  я  неправильно  сиджу,неправильно  ходжу,  не  так  розмовляю,  не  так  посміхаюся,  мій  погляд  не  відповідає  даній  ситуації,моя  поведінка  взагалі  недопустима,  просто  нестерпна.Чи  варто  завжди  контролювати  себе?Почуватися  роботом,  програмуючи  завчасно  кожний  рух,слово,погляд  та  вираз  обличча.  Нехай.Буду  роботом.Навіть  це  буде  новим  для  мене.Хоч  якась  новизна  в  моєму  житті.
Увінчану  тишою  медитацію,ні,скоріше  для  мене  це  було  виставою.Отже,увінчану  тишою  виставу,обірвал  ледь  чутний  звук,який  я  одразу  впізнала.Але  спочатку  я  подумала  не  про  те,що  це  був  за  звук,і  де  я  його  могла  чути,а  про  те,як  він  посмів  зірвати  цей  процес  поглинання  мене  червоною  безоднею,темніючим  з  кожною  хвилиною  полотном,що  річкою  розливалося  моїй  тілом.Цей  звук  став  ніби  проваллям  між  тишою  та  життямЯ  повернулася.
Ще  зовсім  повна  скляднка  апельсинового  соку  розірвала  мою  свдомість  на  сотні  думок,  непорозумінь.Ось  і  він,таємничий  і  вже  потроху  ненависний  звук.Навколо  була  така  тиша,що  навіть  ці  низькочастотні  хвилі  змогли  її  зруйнувати,як  картковий  будиночок.який  будували  годинами,прагнули  та  жадали.
В  самісінькій  середині  блідо-помаранчевої  рідини  потроху  розпливалася  багряно-червона  краплинка.Вона  боролася,боролася  за  своє  існування.Мені  на  мить  здалося,що  я  відчувала  її  жагу  до  життя,до  примітивного  існування,до  звичайнісінької  свободи.Звільнившись  з  мого  тіла,відділившись  від  маси  інших,що  нічим  не  відрізнялися  від  неї,такої  досконалої  та  задовбаної  кількістю  маси,вона  прагнула  лише  одного-життя.
В  ці  320  секунд  я  почувалася  Творцем,який  щойно  відібрав  мрію,прагнення,життя  в  того,що  заслуговувало  на  все  це  більше,чим  що-небудь.
Червоненька  пляма  потроху  втрачала  свій  колір,розчиняючись  в  масі  блідо-помаранчевої  рідини,залишаючи  по  собі  лише  тоненькі  ниточки  свого  їства-так,як  зникає  остання  надія.
Стоп-кадр.З-за  декорацій  чується  голос  режисера:
„Тата,ти  ще  тут?Що  трапилось?”
Так  обірвалась  чергова  театральна  постановка  моєї  підсвідомості.Я  знову  повернулася  до  нього,згадавши  те,що  прагнула  присвоїти  його  погляд.
Рефлекторно  обхвативши  краєчками  губ  тонесеньку  трубочку,я  почала  допивати  свій  фреш.Він  не  мав  смаку.Ніякого.Маленькими  частинками  я  вбиваю  себе,відбираючи  краплини  життя.
Стоп-кадр.Голос  режисера  з-за  кадру:
-  Тата,сонечко,поговори  зі  мною!Я  все  ще  тут,а  де  ти?
-  Я  тут...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178748
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.03.2010


Дебати

Металеві  ґрати-
Серце  заховати.
Позаочі  брехати-
У  душі  діра.

Навздогін  стрибати-
Щастя  доганяти.
Правду  обігнати-
Сил  уже  нема.

Діри  залатати-
Посмішку  тримати.
Вчитися,кохати,
А  чи  зможу  я?

Проблеми  ковтати-
Ноти  міняти.
Небо  фарбувати-
Вже  не  хочу  я...

Мовчки  спочивати-
Мріяти  та  знати,
Що  колись  дебати
Зійдуть  в  небуття.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168085
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.01.2010


"…Твій виноград і мОя слива…"

[Пісня]


В  твоїй  душі  цвітуть  фіалки,
А  в  мене  вічний  снігопад.
І  знов  повіривши  в  гадалку,
Ти  доїси  свій  виноград.

А  в  мене  дощ,
Холодна  злива.
Твій  виноград  і  м́оя  слива,
а  може  у  душі  є  крила?
Ніколи  не  дізнатись  нам.

Твій  виноград  і  м́оя  слива.
Моя  душа  така  вразлива.
А  того  зоряного  дива
Ніколи  не  пізнати  нам.

Твій  виноград  і  м́оя  слива.
Тобі  не  зупинити  зливу.
Моя  душа  зламала  крила,
І  більше  не  існує  "нас".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167686
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.01.2010


В стихах:

Выдавливая  строки  из  себя,
Вложив  туда  все  беды  и  переживанья,
Я  душу  людям  доношу  любя,
Превозношу  я  все  признанья.

В  моих  стихах  фантазий  нет!
В  них  вся  прозрачная  реальность.
Они  не  яркие-не  излучают  свет.
В  них  вся  моя  эмоциональность.

И  лишь  в  стихах  вся  жизнь  моя,
Вся  правда,солнце.ложь  и  дождь.
И  настоящая  здесь  я,
А  ты-всего  лишь  ложный  вождь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166889
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 18.01.2010


Серце на карантин…

Сонце  в  коробку.
Небо-підробка!
Знову  в  тумані
Вірим  омані.

Мрії  прозорі.
Щастя  в  коморі.
Світла  немає.
Розсуд  зникає.

Погляд  холодний.
Розум  голодний.
Душа  палає-
Життя  ламає.

Серце  на  карантин.
Настрій  у  лімузин
й  відправлю  далеко.
Лети  за  ним  лелеко...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162651
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.12.2009


Конверти щастя

Ховаю  біль  в  конверти  щастя
І  відправляю  в  невідомість.
А  вени,схрещені  в  зап"ясті
порозриваю  й  в  невагомість...

Годинник  так  ліниво  ворухнувся,
А  за  вікном  вже  гори  снігу.
І  дух  осінній  в  м́ені  стрепенувся-
Так  важко  розтопити  власну  кригу.












Послухайте  музику-обов"язково!
Не  пожалкуєте!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161493
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.12.2009


Безжальні рими поворотів долі

Удар,і  ще  один  за  ним.
А  ти  стоїш,додолу  не  схилившись.
Довкола  бачиш  лиш  вогонь  та  дим.
Згадаєш  вчора,на  колінах  помолившись.

Людину  ти  пізнаєш  лиш  тоді,
Коли  із  нею  ти  з"їси  пуд  солі.
Закинеш  вудочку,віддавши  все  воді.
Все  це  безжальні  рими  поворотів  долі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161203
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.12.2009


Розумова тюрьма

Втрачаєш  останні  петлі  надії
І  більше  зачіпок  нема.
А  сонце  вже  тебі  не  гріє-
Така  собі  розумова  тюрьма.

Сльози  болю  
Та  слози  розчарування
-Хочеш  на  волю?
-Я  більше  не  хочу  кохання!

Хапаєш  останній  ковток
І  очі  твої  вже  сухі.
Відділиш  від  білка  жовток?
По  венах  залишки  трухі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161037
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.12.2009


Ось-ось

Хиткі  краї,  а  хвилі  все  сильніші.
І  дна  нема,а  манить  джерело.
І  зорі  в  небі  стануть  яскравіші.
Можливо  та  знайду  твоє  крило.

Пливеш  у  ч́овні,що  ось-ось  перевернеться,
Що  так  невпинно  мчить  за  джерелом.
Ось-ось,ще  мить  і  човен  розіб"ється...
Це  твій,в  життя  вмльований,розлом.

Чи  можна  виділити  зірку  у  сузір"ї?
Чи  сяє  з  них  якась  найяскравіше?
Чи  можна  не  помітить  на  подвір"ї
опале  листя?Чи  може  бути  щось  гарніше?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157847
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.11.2009


Ще вчора

Ще  теплі  кнопки  телефону,
Після  відправленої  смс.
У  пам"яті  моїй  залишаться  до  скону
Маленькі  букви  опису  чудес.

Годинник  галасує,що  вже  час,
А  ти  моїм  талантом  не  наївся...
Можливо  стрілки  роз"єднають  нас,
Саме  на  них  ще  вчора  ти  молився.

Червоне  світло-це  не  перепона:
Воно  лиш  вказує,що  ще  не  час...
Тепер  у  тебе  на  стіні  висить  ікона,
Бо  ти  ще  вчора  проміняв  її  на  нас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156233
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.11.2009


Сенсу немає

Плачу  я,а  в  середині  все  сміється,
Та  по  щоці  сльоза  за  сльозою  льється.
Чому  я  плачу,коли  треба  усміхаться?
Чому  сміюсь,коли  не  можна  хвилюваться?

Скільки  слів  залишилось  несказанних,
Сенсу  нема  в  них-вони  наскрізні.
Стільки  справ  залишилось  незробленних,
А  завтра  вже  Новий  Рік...

Чомусь  так  боїшься  залишитись  одна,
Чомусь  так  швиденько  ховаєш  слова,
Чомусь  незадумуючись  кажеш  "Бувай.."
А  в  серці  й  до  нині  "Не  йди-постривай..."

А  завтра  прокинешся  знов  в  самоті...
А  завтра  чарівний  ранок  в  вікні...
А  завтра  знову  слова  наскрізні
Зав"яжуть  розмову  із  серцем  у  тлі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149460
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.10.2009


Don't let your hope die?!...

А  як  не  відпускать  надію,
Коли  ти  вирвав  її  разом  з  серцем?!
Я  хочу  викреслить  подію,
Коли  тобі  відкрила  одну  дверцю...

А  я  чекала.Намагалась  зрозуміти...
Все  марно!Просто  ти  не  зміг  забути,
А  може  просто  щось  нове  встиг  полюбити.
Мені  ж  лиш  залишається  тонути
В  своїй  ріці  солодких  сліз.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149456
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.10.2009


В твоєму домі вічної зими

Людина  вічного  онлайну,
Розірваного  стану  та  обшарпаних  думок,
Із  посмішкою  щирою-ковток
Повітря  нашій  ржавій  атмосфері.

А  ти  плюєш  їй  в  очі...
Боїшся  опектись,хапаючи  проміння  сяйва.
Ховаєшся  від  болю...Вона  мальва
В  твоєму  домі  вічної  зими.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149377
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.10.2009


Аля Шекспировский сонет

Пускай  повесила  ты  мой  портрет  на  стену,
Возможно  даже  и  молилась  на  него,
Но  никогда  тебе  я  не  прощу  измену,
А  ты,увы,не  станешь,как  Гюго...

Пускай  ты  будешь  жить  моими  нравами,
За  ними  будешь  следовать  ты  в  плен
пустых  и  непонятных  слов  тебе!Как  пр́авом
будешь  тыкать  мне  под  нос  стихи,но  ХРЕН!

Да  хрен  я  изменю  своё  призренье!
Не  изменю  я  отношения  к  тебе!
Быть  может  та  душа,что  в  поиске  забвенья
Когда-то  всё  ж  найдёт  ячеечку  себе.

А  ты  останешься  ни  с  чем,
Как  собственно  была  когда-то  до  меня.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=148509
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 05.10.2009


А сами?...

Плохие  фразы  забываем,
Свою  обиду  утая.
Из  памяти  своей  стираем,
Со  злостью  смотрим-не  любя...
Эмоций  к  жизни  не  питаем,
И  забываем,что  друзья...
Зачем  людей  мы  обижаем,
Косыми  взглядами  смотря?
Моменты  жизни  обсуждаем
Мы,всем  знакомым  раструбя...
В  глаза  не  смотрим-опускаем,
Призренный  взгляд  внутри  тая.
В  итоге  сами  пострадаем,
От  осуждения  себя.
Таких  людей  мы  призираем,
А  сами?...жизни  не  шадя,
Других  людей  мы  обсуждаем,
Потом  страдаем  от  себя...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147731
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 30.09.2009


Чекаючи оту годину...

В  обіймах  крил  цієї  самоти
Ми  як  скитальці  бродимо  по  світу...
Шукаємо  ми  вихід  з  пустоти,
А  в  наслідок  знаходим  лиш  заміну.
Набридло  нам  задарма  сумувати,
Чекаючи  раховану  годину.
Вже  час  настав  неволю  скасувати,
Невірити  в  цю  томную  дивину!
Пора  вже  нашу  силу  спрямувати
Та  пошукати  золоту  зернину!
Безмежно  та  одчаянно  кохати
Та  берегти  здобуте,як  дитину!
Нещасні  душі  можем  об"єднати,
Щоб  зазирнути  нам  у  їх  глибину,
Де  досить,досить  вже  страждати
Та  не  шукати  знову  ту  заміну!
Адже  все  досить  легко  зруйнувати,
Згадаючи  лише  булу  давнину.
Та  необхідно  спрямувати
Усе  життя  на  цю  хвилину!
У  пам"яті  усе  минуле  змалювати,
Збагнути  невідому  цю  картину!
Насамперед  не  зволікати
На  сни  безжалісні  обману,
Незволікати  та  писати
До  поки  в  супровід  талану,
Своє  багатство  зберігати
Та  досягти  мету  жадану!
Та  досить  вже  мені  писати,
Чекаючи  оту  годину!
Потрібно  діяти,кувати
Свої  бажання,щастя,мрії...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147640
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.09.2009


Несамовита самота

Усе  довкола  як  вода...
І  по  щоці  тече  сльоза...
Така  червона  та  палка
Неначе  серця  глибина.

Таїться  в  душах  пустота,
А  в  голові  лише  слова,
Зате  в  очах  його  вона-
Несамовита  самота...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147639
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.09.2009


Не є пустою мова!

Так  важко  вимовити  й  слово,
Коли  заклякли  почуття.
Але  ж  не  є  пустою  твоя  мова!
Колись  вона  дійде  до  каяття.

Колись  червоні  ті  троянди
Зав"януть,стоячи  в  воді.
А  вічний  запах  чужої  лаванди
Покине  з  сяйвом  останньої  зорі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147321
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.09.2009


Тоді. коли прийде весна.

Не  перервати  снігопаду,
Що  у  душі  моїй  пече,
Як  розчин  хлоридомонаду.
Прийде  весна  й  вода  зтече...

Прийде  весна,
І  сніг  розтане,
Засяє  усмішка  ясна,
А  сліз  моїх  уже  не  стане
Тоді.коли  прийде  весна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147319
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.09.2009


Вітання перемозі!

Тепер  твій  вихід
ТвОє  полювання.
Забудь  про  привід
І  відкинь  вагання.

Забудь  про  те,
Що  завжди  на  дорозі.
Іди  й  простеж-
Вітання  перемозі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147281
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.09.2009


Усі старання ти облиш!

Нема  чого  і  приховати,
А  якби  й  бУло,то  немає  де.
Колись  так  прагнула  кохати,
Але  тепер  й  бажання  пропаде.

Потік  небажаних  емоцій
Із  кожним  днем  усе  сильніш.
А  буть  смішною,як  Фантоцій-
Усі  старання  ти  облиш!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147280
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.09.2009


Та час всеодно тобі в спину плює...

Я  не  встигаю  сама  за  собою,
За  швидкістю  дій.
Не  знайду  я  покою
Допоки  не  зникне  роса  з  моїх  вій.

Допоки  не  зникнуть  безглузді  думки,
Що  зайвим  не  є?
На  деревах  бруньки...
Та  час  всеодно  тобі  в  спину  плює.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147260
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.09.2009


Чи варто?Чи треба?

Чи  варто?Чи  треба
Шукати  те,чого  нема?
Переступати  через  себе-
Втрачати  доступ  до  керма.

Чи  варто?Чи  треба  
Створити  власний  світ
Без  неба?
І  всім  кричати:"Nice  to  meet!"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147259
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.09.2009


[Щось на зразок]

Мариться  око.
Злипаються  вії.
Більше  не  здатна  до  протидії.

Темна  засмага.
Світле  волосся.
Річкою  речення  з  вуст  полилося.

Пухкенькі  щічки.
Здатність  до  рими.
Відданість  й  щирість  як  у  тварини.

Яскрава  посмшіка.
Бездонні  сумні  очі.
В  минулому  всі  проплакані  ночі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147029
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.09.2009


Я лише мім

Я  лише  мім...
На  мені  маска  біла.
Я  лише  мім...
Говорю  мовою  тіла.
Я  лише  мім...
В  мені  бездонна  прірва.
Я  лише  мім...
Душею  вас  зігріла...
Я  лише  мім...
Несу  вам  радість  літа.
Я  лише  мім...
Самотністю  повита.
Я  лише  мім...
Народами  забута.
Я  лише  мім...
Яка  чекає  чуда...
Я  лише  мім...
І  кров  моя  червона.
Я  лише  мім...
Та  сліз  вода  солона.
Я  лише  мім...
Хтозна  кого  чекала.
Я  лише  мім...
Нещастя  розігнала.
Я  лише  мім...
Та  м́ені  цього  мало!
Я  лише  мім...
Уваги  я  не  варта.
Я  лише  мім...
В  очах  моїх  \\\"Рre  carta\\\"!
Я  лише  мім...
нещасна  долі  карта...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146755
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.09.2009


Слід між нами

Проміння  сонця.
Ти  у  ямі.
Коріння  звідусіль  стирчить.
Нічого  ти  не  скажеш  мамі,
Яка  ночами  вже  не  спить.

Нічого  не  розкажеш  друзям,
Таких  нема-
Ілюзій  слід!
Лишає  муза.Слід  між  нами.
І  написання  алгоритм.

Таких  нема,
Та  в  знак-зневірення  у  світі
Як  орігамі-сам  усіх  згина
Малюєш  лист  удачі  й  заповіт.
І  знову  сам-таких  нема.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146680
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.09.2009


Як?...

Як  смс  посеред  ночі,
Як  промінь  сонця  за  вікном
Тікаєш  ти  від  себе  світ  за  очі
І  закриваєш  очі  полотном.

Його  сама  ж  намалювала,
Його  плекала  як  дитя,
І  слів  тобі  тепер  замало,
Тому  й  тікаєш  в  небуття.

Дорогою  ти  дивишся  під  ноги-
Не  хочеться  тобі  спіткатись  знов
За  ті  знайомі  й  збиті  вже  пороги-
Біжиш  для  того,щоб  уникнути  обмов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146679
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.09.2009


Колодець мрій

А  я  тону  в  своїм  колодці  мрій,
До  верху  захлинаючись  бажанням
Покинути  нарешті  вже  цей  стрій,
Наситилась  я  вдосталь  вже  коханням.

В  середині  вже  зима  розтала.
Прийшла  весна-усе  з  собою  взяла.
Ну  а  зими  і  зовсім  вже  не  стало.
Вона  в  душі  вузли  всі  розв"язала.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142116
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.08.2009


Кришталева чаша моєї душі

Від  кришталевої  чаші  моєї  душі
Зостались  самі  лиш  уламки.
А  ти,за  спиною  тримавши  ножі
Був  поряд  зі  мной  в  ті  світанки.

В  одночас  так  добре  й  погано  мені.
Вже  серце  так  швидко  не  б"ється.
Неначе  уже  й  не  палає  в  вогні,
А  біль  все  ще  річкою  ллється.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142115
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.08.2009


Дуель

О  так-я  пргограла  дуель
Програла  я  їй-долі
І  нехай,  мене  з"їдять,як  форель
Та  я  всеодно  буду  прагнути  волі.

Я  перша  схопила  ту  кулю,
Яка,можливо,була  не  мені.
А  в  наслідок  маю  лиш  дулю
Від  власника  кулі-хай  палає  в  вогні!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141725
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.08.2009


Біла ворона

Як  важко  бути  білою  вороной
І  кожному  вступать  дорогу,
А  ті,хто  носить  на  собі  корону,
Прийнять  не  можуть  навіть  із  порогу.

А  місяць  так  яскраво  сяє,
Те  світло  ясне  й  молоде.
А  тим,хто  совісті  немає-
Нехай  шукають  хрін  зна  де!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141723
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.08.2009


Блек-джек

Вже  закриваються  очі,
А  ти  все  ще  чекаєш.
Вже  бачиш  сни  й  посеред  ночі
Ти  розумієш.що  заважаєш.

Сама  стою  я  між  собою  й  щастям-
Можливістю  в  мить  виправити  все.
Та  карта  моя  іншої  масті,
Нажаль  не  виграє  вона  в  блек-джек.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141606
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.08.2009


Ілюзія брехнею пахне

Усе-ти  бачиш  фініш,
Червону  стрічку  й  п\"ядистал.
Ти  прагнеш  нагороди  більш  ніж,
Якийсь  шахтер,що  добува  кристал.

Ілюзія  брехнею  пахне,
Брехня  завжди  солодка  річ.
Людина  без  брехні  зачахне.
А  правда  згасне,як  вогонь  від  свіч.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141605
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.08.2009


В душі з вогнем

А  дощ  іде,
Він  все  про  тебе  знає.
Хоч  час  мине-
Та  пристрасть  не  минає!

Так  день  за  днем
Ти  згадуєш  минуле.
В  душі  з  вогнем-
Забудеш  все,що  було.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141596
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.08.2009


Життя в рожевих окулярах

Життя  в  рожевих  окулярах-
Яскравий  світ  для  сонця  й  насолоди.
Там  щастя  викупане  у  рожевих  хмарах
Підказує  тобі  прогноз  погоди.

Там  радість,що  звисає  із  дерев,
Дарує  тобі  кожен  подих.
І  дощ  із  тебе  сили  не  бере,
А  навпаки  дарує  лише  подив.

Там  коло  друзів,
Тепле  спілкування.
І  лише  двоє  в  шлюзі
Пливуть  по  річці  з  назвою  "кохання".

Але  заходить  сонце,
І  я  знімаю  окуляри.
Я  знов  дивлюся  у  віконце-
Де  лише  чорні  хмари.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141595
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.08.2009


Вітер

Я  зрозуміла,що  завжди  посміхатися  не  так  вже  і  складно.Це  навіть  краще,ніж  намагатися  зіграти  чиюсь  роль,щоб  не  виказати  себе.Фальшива  посмішка  нейтралізує  біль,що  з  нестерпною  жорстокістю  розриває  моє  тіло  на  шматки,які  вже  ніколи  не  склеїти  до  купи.Ти  перестаєш  помічати  все  навколо,бо  зайнятий  думками  про  те,скільки  всього  ти  уникнув,натягнувши  на  себе  якусь  нікчемну  посмішку.Вона  підсилює  перебування  у  просторі  поза  часом  та  подіями,що  не  може  не  радувати.
А  хоча-я  вже  давно  втратила  відчуття  часу  та  простору.Я  втратила  опору  під  ногами  і  просто  вИшу  в  повітрі,як  киснева  кулька,що  лише  чекає,який  курс  вигадає  для  тебе  вітер,куди  він  мене  занесе  та  що  хоче  мені  сказати.
Я  хочу  почути  його,але  загльний  шум  настільки  гучний,що  я  не  можу  почути  власних  думок,що  можливо  і  на  краще.Іноді  достатньо  просто  тряхнути  головою,і  всі  небаажані  думки  зникнуть,але  чи  потрібні  вони  вітру,який  підхопить  їх  в  польоті?!
І  знову  я  думаю  про  нього...Вітер-мій  вічний  супутник-вічний  каратель  та  вчи

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141470
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.08.2009


Схід сонця

Схід  сонця...Який  же  він  прекрасний...Я  боялася  його,боялася  до  сьогоднішнього  ранку,боялася,що  він  знову  насипле  кілограми  солі  на  мої  ще  бурлящі  рани,боялася,що  він  може  стати  останнім...Але  я  знову  закохалася!Закохалася  в  схід  сонця,зорі,які  висять  на  межі  між  світлом  та  темнотою,які  ось-ось  зникнуть  з  горизонту,але  все  ще  боряться  за  своє  нікчемне  існування,росу,яка  ледь-ледь  мерехтить  на  ще  сонній  траві  та  міську  тишу...В  такі  моменти  можна  навіт  забути  про  те,що  ти  живеш  в  байдужому  місті  з  постійним  рухом  та  життям.Так,це  життя!!!Хай  би  яким  нікчемним  воно  не  було-за  нього  варто  боротися...Я  маю  ще  раз  побачити  схід  сонця,я  вірю,що  він  не  останній...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141469
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.08.2009


Я знаю як це важко.

Я  знаю  як  це  важко.
Змінити  неможливо.
Страждання-це  поразка.
Кохання  нас  живило.

Як  легко  усе  втратить:
Кохання,друзів,щастя.
Подія  душу  зхватить
Та  не  розіб"є  касти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140904
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.08.2009


Порція спілкування

Стоїш  у  черзі  у  столовій,
Де  порціями  видається  спілкування.
Прийняти  участь  в  акції  безмовній-
Для  тебе  все  становить  під  питання.

Ось  перша  порція  дійшла  до  рук,
Привівши  за  собой  фурор,
А  інша  принесла  лиш  дивний  стукіт,
Що  в  голові  як  від  вина  "Кагор".

Розподіл  порцій  дуже  незначний-
Комусь  дісталось  більше...
Але  ж  запас  тих  порцій  вичерпнИй.
Я  думаю,що  вийду  з  черги...Ліпше!?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140901
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.08.2009


Акровірш

Т  оркнися  зіницями  моїх  вій,
А  дотиком  скупайся  в  шовку  тіла.
К  оли  ти  рятував  мене  від  змій-

П  ровин-я  так  цього  хотіла.
О  бійми  розстелив,мов  килими.
Т  оді  незнаними  здавались  твої  руки-
Р  обили  так,  і  не  таїли  муки,
І  не  ховали  щирість  почуттів.
Б  ентежність  приховала  я  за  щастям-
Е  нергію  поглинув  мою  всю!
Н  е  хочу!Я  не  сплю!Не  поясню...

М  ені  здавалось  досить  все  реальним-
Е  нтузіазмом  сповнені  сни.
Н  іколи  це  не  буде  тривіальним.
І  я  ніколи  не  зречуся  той  краси!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140771
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.08.2009


Намалюю я

Намалюю  я  в  уяві
Цілий  пролісок  стежок.
Цвіркотіння  ті  гуняві,
Що  лунають  від  пташок.

Намалюю  ясне  сонце
Та  пшеничні  ті  поля.
І  хатинку  із  віконцем.
Жити  у  ній  буду  я.

Намалюю  я  вербицю,
Що  похилена  на  бік
Наче  черпає  водицю
Із  потока  чистих  рік.

Намалюю  поле  квітів
Та  багато  колосків,
Та  таких,що  у  всім  світі
Не  знайти,як  пролісків.

Намалюю  синє  небо,
Білі  хмарки  і  п"янкі.
Та  усе  оце  без  тебе
Лише  мрії  гомінкі

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140770
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.08.2009


А я живу не своїм життям

А  я  живу  не  своїм  життям.
І  граю  роль  зовсім  чужой  актриси.
І  як  мені  змиритись  з  почуттям
Своєй  вини  у  власній  кризі?

Я  хочу  здатися  не  той,ким  є,
Але  на  інших  я  не  хочу  бути  схожа.
Але  все  ж  той,хто  соплі  не  жує
Усе  у  цьому  світі  зможе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140679
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.08.2009


Колись...

Ти  шкрябаєш  нігтями  стіну,
Ідеш  і  не  знаєш  куди.
Пройдеш  через  хвилі  та  піну
Аби  ж  тільки  взяти  й  змогти.

Та  чорна  посмішка
Та  іскорка  в  очах,
Яка  веде  тебе  по  тих  стежках,
Що  зникнуть  разом  з  камнем  на  плечах
Колись...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140678
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.08.2009


Годинник життя

Безпреривне  тікання  годинника,
А  потім  дзвін  у  твоїй  голові
Від  дурнуватого  будильника,
Що  як  прбудження  сові.

Лежиш-слідкуєш  ти  за  стрілкою,
Та  розумієш,що  минає  час...
Не  обійтись  тобі  тією  плівкою,
Що  неумисне  так  знімає  нас.

А  стрілка  далі  йде  по  колу,
Не  залишає  за  собою  шлях,
Ти  розумієш,що  життя-це  школа,
В  якій  ти  поступово  набуваєш  страх.

А  потім  знову  ранок,знов  годинник,
Те  ж  беспреривне  тікання  хвилин,
Але  вже  не  лунає  твій  будильник
Здається  ось  і  він-кінець  стежин...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=139565
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.07.2009


Каса супермаркету самотності

Навколо  тебе  сіра  маса,
Та  мозок  не  витримує  уже.
Ти  намагаєшся  дібратися  до  каси,
Але  її  уже  хтось  стереже.

У  пошуках  ти  починаєш  метушиться,
До  болі  вже  набридло  це  тобі,
Але  щось  тебе  тягне  залишиться,
Залишивши  частину  серця  у  собі.

І  ти  зібравши  в  купу  свої  сили
Напружено  стараєшся  дійти,
Але  скоріш  за  все  зведе  це  до  могили,
Скоріш  за  все  завадить  шлях  пройти.

І  ось  ти  залишивши  те  сумне,
Ховаєшся  у  натовпі  безлюддя,
Чекаєш  поки  хтось  наздожене...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=139564
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.07.2009


Одному-іншому-третій-четвертому

Сама  себе  ти  в  чомусь  запевняєш,
А  потім  ці  ілюзії  простуєш.
Хоча,ніколи  ти  себе  не  вихваляєш.
Але  і  більшості  хвали  не  чуєш.

Одному  лиш  достатньо  наплювати,
А  іншому  потрібно  і  не  знати.
А  третій  пише  лиш  твої  цитати.
Четвертому  ж  так  хочеться  писати...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=139287
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.07.2009


Моя невідомість

І  знову  я  звертаюся  до  тебе-моя  "невідомість".Черговий  удар  під  дих  з  твого  боку,але  на  цей  раз  подвійний.Здавалося  б  наскільки  чудовий  вечер-все  як  завжди(пачка  насіння  та  пепсі(згадується  пісня  Дропс  із  текстом:"ти  як  смак  пепсі  коли-надихаєш  на  сміх")тільки  в  моєму  випадку  навпаки  на  сум)І  тут  треба  було  його  зпоганити(ну  то  само-собою).Я  зустріла  тебе...Ти  так  підозріло  кинув  погляд  в  мою  сторону  і  байдуже  відвернувся,ніби  мене  там  і  не  було...Звісно  цьому  є  пояснення-ти  мене  не  знаєш  в  реалі,але  уяви  як  боляче  мені  знати  тебе!Уявляєш?!-звичайно  ж  ні(от  я  дурепа,знайшла,що  запитати)Цей  пост  ніхто  е  зможе  прочитати  крім  тебе...а  згодом(яке  настане  завтра  вранці)я  його  видалю,бо  це  лише  хвилинне  затьмарення  мого  мозка.Якби  я  була  маленькою  дівчинкою(але  все  ж  кого  я  обманюю,я  і  є  маленька  дівчинка)я  б  написала  так:це  сама  доля  посилає  мені  випробовування  бачити  тебе  і  ловити  твій  байдужий  погляд.А  я  нерідко  бачу  тебе...Я  не  стежу  за  тобою-просто  так  складається.Короче  я  крейзі-прив"язалася  до  людини,яку  майже  незнаю(та  харе  вже  дурити  себе-ніфіга  ти  його  не  знаєш).Я  знаю-це  пройде-це  лише  забава-треба  ж  чимось  зайнятися,рятуючи  себе  від  нудьги.Але  я  знаю,що  нічого  з  цього  не  вийде,тому  хочу  просто  розповісти  про  це,оскільки  з  моїх  знайомих  ніхто  такого  не  зрозуміє-тому  пишу  тут...Я  читала  твій  пост  про  те,що  це  безглуздо,вкладати  свої  переживання  тут-в  щоденниках,але  мені  немає  більше  кому-тільки  своїй  душі-щоденнику...Ось  картинка  на  зразок  прочианного

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=139286
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.07.2009


Спогади...

Ти  бачиш  напис  на  дорозі,
Розмитий  дощовой  водою.
І  радість  приховать  не  в  змозі,
Стоїш-смієшся  над  собою.

Підмита  літера  і  кома,
Що  відокремлює  звертання.
Хтось  з  натовпу  кричить:Додому!
Ще  рано  дітям  знати  про  кохання!

Знайоме  тобі  кожне  слово,
Знайомий  почерк,і  той  смайл,
Що  видає  нестачу  мови...
Ну  що  ж,я  видаляю  файл!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=126797
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.04.2009


Егоїзм

Що  може  гризти  більш  за  егоїзм?
Мабуть  нічого.Він  з"їдає  ззовні.
Людина,що  жида  в  час  Сталінізму
Вже  спить  і  бачить  діалекти  мовні.

Не  зможеш  довести  йому  нічого.
Він  гордо  заявляє  про  своє.
Аби  ж  ще  не  молов  дурного,
Можливо  б  і  змирилась.Хай  гниє!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=126796
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.04.2009


Я-лялька...

Не  вимагайте  з  мене  слів!
Я  лялька,ані  трохи  більше.
Хтось  поглядом  прогризти  не  зумів,
Зуміє  вимагати  трохи  інше.

Мовчу..Та  зовсім  не  тому,що  хочу  так,
А  просто  цього  вимагає  серце.
Та  висловитись  хочу,але  як?
Вже  зараз  не  під  силу  розірвати  герци.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=126356
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.04.2009


Танцююча в темноті

І  знову  ти  танцюєш  з  вітром
Поодинокий  танець  смутку.
І  твої  очі  ледь  помітно,
А  звук  усе  лунає  з  дудки.

Ти  кружляєш  в  цьому  танці
І  почуваєш  себе  так,
Неначе  з  вітром  ви  коханці,
А  поряд  з  вами  лише  мак.

Ти  звикла  танцювати  в  темноті
З  закритими  очима,
Щоб  повністю  зкупатись  в  повноті
Того  покою  над  його  плечима.

Та  вітер  стихне  й  скаже  йди,
І  лиш  останні  шелестіння  
Підкажуть,що  пішов  він-назавжди,
А  в  серці  залишилось  цвіркотіння...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=126252
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.04.2009