Rus

Кохання

Твои  деянья  –  
                                                                                                                                   Служенье  красоте,
                                                                                                                                   В  веках  они  –  
                                                                                                                                   Бессмертньіе  творенья…
                                                                                                                                                                         Е.Шиф
Думав  я:  «Що  у  світі  головніше?»
Чи  може  гроші,
Котрі  буває  заважають  як  ті  воші,  
Котрі  бувають  необхідні  наче  ноші
Лежачому  і  хворому  в  пороші,
Котрих  буває  навіть  кури  не  клюють,
А  люди  один  одного  –  клянуть.

Чи  може  це  знання,
Котрі  шукаєш  все  життя  –  
Гризеш  граніт  науки
Долаєш  так  танталові  ти  муки.
Усе  життя,  як  немічний,
Шукаєш  істину  у  світі,
Помреш,  і  ті  знання  не  подаруєш
Навіть  в  заповіті.

Чи  може  –  секс?
Хоча  боїться  дехто  говорить  про  це,
Та  подумки  кожен  бажає  відчути  те  –  
Цю  райську  насолоду,
Насіння  диявольського  плоду,
Що  сполучає  дві  половини  в  ціле
Для  продовження  людського  роду.
Це  щастя  мить,  що  переповнює  тебе,
Ти  віддаєшся  повністю  інстинктам  лиш,
Підносишся  до  неба,
Стаєш  ти  на  Олімп-вершину
Втрачаєш  глузд  здоровий  і  
Відчуваєш  порожнину.
Це  не  передать  словами,
Але  проходить  це  з  роками.

Напевне  –  це  кохання!
Та  річ  єдина,  почуття  й  зізнання.
Та  річ,  котра  замінює  усе,
Про  неї  не  напишеш  ти  есе.
Це  те,  заради  чого  варто  жити
У  дзвони  храму  бити.
Це  те,  що  не  поясниш  ти  словами,
Це  те,  що  не  придбать  за  гроші,
Це  те,  що  науковці  не  доведуть  віками.
Це  те,  що  сполучає  не  лише  тіла  два,
А  й  розум  й  серце  об’єдна.

Кохання  –  це  та  істина  буття,
Котру  буває  не  знайдеш  за  життя.
Це  океан,  що  топить  в  почуттях…
А  люди  без  кохання  –  кораблі-примари,
Душі  яких  –  ув’язненні  титани,
Що  рвуться  з  кліток,
Б’ють  у  барабани.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=126528
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.04.2009

Говорять..

Говорять,  що  прокляття  –  це  коли
Ти  не  відчув  кохання  у  житті.
Проте  скажу  я  їм,
Що  все  якраз  є  навпаки,
Скажу  їм  як  мучиться  у  грудях  серце,
Пече,  скригоче,  й  розум  над  ним  регоче.
Скажу  їм  як  себе  почуваю,
Коли  кохання  взаємного  не  відчуваю.
Скажу  нехай  не  переймаються,
А  ділом  корисним  в  житті  займаються,
Кохання  лиш  взаємного  хай  домагаються,
А  ні,  то  хай  дурним  не  маються.
Бо  всьому  в  світі  пара  є,
Бо  голуб  без  голубки  сльози  ллє,
Бо  кит  без  китиці  у  морі  помре,
Бо  жук  без  жучихи  крила  зіб’є.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=126315
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.04.2009