| Сторінки (1/1): | « | 1 | » |
Тихо падає сніг,у повітрі кружляє,а вона в самоті все на нього чекає,
Вже свіча догора, а вона все сама,в однині, в тишині ,вона дуже страждає.
Вона йшла,падав сніг і рипів під ногами,
Вона йшла й ні на що не звертала уваги.
В її ніжних очах не було вже нічого,
Ні надії,ні віри, ні навіть любові.
Вони були пусті,бо не було нікого,хто би їх розпалив,дав частинку любові.
Падав сніг,білий чистий як небо і лягав полотном вже на змучену землю.
Він ішов,залишавши позаду сліди,за недовге життя він зазнав вже чимало біди.
Він ішов,вона йшла,на дворі вечоріло,його очі ураз її очі зустріли.
Її змучені очі були неймовірні,і він їх покохав,покохав її вії,її ніжні вуста,її руки й волосся,покохав на завжди,йому так здалося!!!!
Він довго дивився в її ніжні очі,і він зрозумів чого вона хоче:
Вона побажала усе би віддати,щоби зрозуміти,ну як це кохати!!!!!!
Він виконав її бажання,він подарував їй кохання:кохання нестримне,кохання жагуче,кохання як сонце улітку пекуче.
Він називав її королева,моя надзвичайна,зірочка люба
Вона довіряла,вона покохала,здавалось назавжди,але не так сталось..
І сонце ледь гріло,і зірка погасла,вона зрозуміла кохати нетяжко.
Вона ще не знала,що довіряти нетреба,бо іншу вже він називав королева,він іншу кохав,
Він іншу жадав,її він забув неначе й незнав..
Та вона сподівалась,вона не здавлась,боролась,жадала,бо дуже кохала.
Та коли він сказав що її він незнає,що іншу він любить ,а її не кохає,вона не заплакала,не закричала,у груди не билась,а просто мовчала,і просто кохала…
Тихо падає сніг,у повітрі кружляє,а вона в самоті все на нього чекає,
Вже свіча догора,а вона все сама,в однині,в тишині,вона дуже страждає.
Та вона все мовчить,бо знає ,що віра і надія остання вмирає!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=130145
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.05.2009