| Сторінки (1/37): | « | 1 | » |
Півень кукарікнув… Контра недобита…
А такий був класний, і приємний сон!..
Наче я в Брунеї сьорбаю Мохіто,
а навколо безліч файних примадон…
Четверо малайок масажують стегна...
Ще одна шепоче про якийсь "ай лав"...
Я би ту "айлаву" їй придбав, напевно...
Аби ж клятий півень трохи зачекав...
З відчаю, й образи, випив спирту чарку…
- Буду трохи згодом!.. Вибачай, Бруней!..
Матюкнувсь на півня… закурив цигарку…
і у хлів поплентав… порати свиней…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024973
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2024
Втомився вже чекати дива…
Тому у ніч перед Різдвом
шампанське, бурячиху, й пиво
накаламутив з коньяком,
і випив……
Боже правий!.. Де ж я?!
Земля в воронках… У вогні…
Ляшко повзе… - Привіт, Олеже!
Я що у пеклі?
- На війні!
- А ти як тут?! Ти ж в Раді ревно
співав не гірше солов’я!
- Тебе контузило, напевно..
Я тут з Майдану! Снайпер я!..
Аж раптом зверху щось як свисне!
Не встиг загнути й матюка!..
Дивлюсь - лишилось мокре місце
від героїчного Ляшка…
Пригнувсь… Добігти б до «зеленки»!..
Щоби подалі від гріха…
Глядь, у «зеленці» - Порошенко
чиїсь збирає погроха…
Збирає, плаче, і гундосить:
- Від цього «Мінську» купа лих!
Пробач мені, товариш Гройсман,
що від фугасу не зберіг…
Кричу: - Петруха! Шо ти гоніш!
Чи «Мінська» вигадав не ти?!
Та снайпер, пострілом у скроню,
не дав йому відповісти…
От горе!..Якось це по свинськи –
у співрозмовників гатить!..
Хоча…
Цікаво, де Пашинський?
Із тим не впадлу й потриндіть!
А ось і він… Лежить без скальпу…
Знущалися над ним, мабуть…
Да, брат Пашинський…Тут не Альпи…
Тут не пляшками в кумпол б’ють…
Як виявляється – нівроку
була ця влада… Сумно аж…
Повзу по трупам «опоблоку»
в ще не розбомблений бліндаж…
Повзу, і стримуюся щоби
не гаркнути якийсь матюк…
Знайоме щось з дірою в лобі…
Арсеній, певно… Яценюк…
І тут, коли я перелазив
через Максима Бурбака,
проснувся раптом…
.............................
От зараза!
Напевно, мало коньяка…
Але ж який я був щасливий,
і задоволений! Як слон!
Нарешті дочекався дива!..
……………………………
Аби ж це, бляха, був не сон!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825145
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2019
Я – кузнец. Плачу налоги.
По тарифам. По счетам.
Есть на сало, слава Богу.
И найдётся на «сто грамм».
Вроде, жить бы без печали,
так ведь местные чины,
до того, заколебали -
хоть вали, бля, со страны!
То горнО моё «не в тему».
То им молот «слишком бьет».
И за каждую проблему
в месяц – долларов пятьсот!
Подсчитав свои затраты,
и всплакнув: азохен вей,
попросил «особый статус»
я для кузни, для своей!
Даже сепары, добились,
преференций на дурняк!
Я ж – исконный украинец,
выживаю кое-как!
Написал письмо на Киев.
Мол, такая вот херня -
местечковые блатные
грабют бедного меня!
Дайте статус! Очень надо!
Ведь иначе, я – банкрот!
Мне – из Киева: Мы б рады,
только курс у нас не тот.
Статус - лишь для террористов,
новороссов и шпаны.
Кстати, Вы нам тысяч триста
срочно выделить должны!
Всё! Вконец достали, гады!
Не отмыться от говна!..
………………………………
Я теперь кую в Канаде….
И пошло оно всё на!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644477
рубрика: Поезія,
дата поступления 16.02.2016
У мене сумніви відсутні
в причинах наших з вами лих -
в усьому винен тільки Путін!
Лиш тільки Путін винен в них!
З великим досвідом злочинця,
він, від зорі і до зорі,
усім порядним українцям
кладе в кишеню хабарі!
Це він, падлюка, наших суддів
до напівсмерті залякав,
що ті дають аж на Бермуди,
або у Ніцу драпака!
Це він, козел, у електричках,
на стінах любить малювать...
А ще він, падло, має звичку
«нове життя» нам обіцять!
Він президенту України
не дав розпродати «Рошен»!
А депутатів, ця тварина,
примусив їздить на «ПоршЕ»!
А ще він, паразит горбатий,
неначе під якийсь свисток,
заставив нас голосувати
за бувших «ригів» - ОПОБЛОК!
Це він тарифами нас душе,
та п’є за перший міліард!
А ще, сказати я вам мушу,
краде з бюджету гроші, гад!..
Це він нам нівечить майбутнє,
та зраджує нещасних нас…
……………………………..
Коротше кажучи, це Путін
в усьому винен, п........!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644182
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 15.02.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643757
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 14.02.2016
Ой, нажерся горіляччя
учора до впаду!
Навіть ангелів побачив
у «Праві на владу»!
Певно, виникла потреба
усім кабінетом,
пояснити, що на небі
є пріоритетом.
Про спасіння нам, про кару,
та про перепони,
про все ангел в окулярах
казав в мікрофона.
Казав ангел про усе це
голосом єлейним,
а той голос тік у серце
ще краще портвейну!
І подумав я про себе –
Святий він! Невинний!
Отакого от і треба
вождя для країни!..
А на ранок випив діжку
браги з перепою…
Зирк, а на столі платіжка
за газ із водою…
………………………………………..
Йоп же ж вашу сучу душу!
Оце «ангелята»!
За який же хер я мушу
сім’ю годувати?!
Ні, напевно, кину пити.
Їй-Богу покину!
Щоб не сплутати бандита
з ангелом невинним.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643751
рубрика: Поезія,
дата поступления 14.02.2016
Ветерок бесшабашный играет с цветастыми шторами…
Через форточку, видимо, он на минутку зашёл…
На столе фотография Лёшки с полоскою чёрною…
Молодая вдова свои слёзы роняет на стол…
- Ну, привет, дорогой… Наконец-то есть время свободное…
Малышей уложила… Скучают по папке они…
Твой комбат мне сегодня сказал, что представлен ты к ордену…
Что ещё потеряли троих за последние дни…
Очень трудно мне, милый… Ни помощи нет, ни сочувствия.
Власть разводит руками, но чаще - воротит носы…
А над гробом клялись, не оставить в беде (а чтоб пусто им!)…
Просто зла не хватает на наших чиновников!.. Псы!..
Ты прости меня, дуру, но если б не Петька с Иванкою,
по-другому бы я обошлась со своею судьбой.
Я сожгла бы себя под окном президента на Банковой.
Чем так жить «по-новОму», то лучше, в могиле… С тобой…
Спи спокойно, родной. Извини за хандру накатившую.
Ты ведь знаешь меня – я в горящую избУ войду.
Просто жаль, что так рано вы стали для жён своих бывшими…
Ну, а мы продолжаем любить вас себе на беду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642971
рубрика: Поезія, Военная лирика
дата поступления 11.02.2016
Ваше президентское величество,
Солнцеликий, Царственный Шерхан!
Возросло врагов твоих количество,
что мечтают возродить Майдан!
Тех, кто не желает жить по-нОвому!
Кто всерьёз, всё чаще, норовит
твоему сиятельству тигровому
мятежом подпортить аппетит!
Все они, черкасские, донецкие,
луцкие, и остальная голь,
называют твою милость «пецею»,
а не полубогом, мой король!
Говорят, что ты в угоду Западу,
искажаешь наш лесной Закон!
И чтоб ты не лез своими лапами,
в те места, где лазить не должОн!
А ещё хотят они, безбожники,
Справедливости! Такие вот дела!..
Словно справедливость та дороже им,
чем остатки с твоего стола!
Чтобы ты, шакалов свору личную,
не тащил в лесные вожаки!
Дескать, будто когти этих хищников
на чужое слишком уж легки.
Нет у них, Владыка, уважения,
как и нет любви, наверняка,
к твоему уму, таланту, гению!
Даже к устрашающим клыкам!
Мой совет – трави их бандерлогами!
И поодиночке всех порви!
Только наказаниями строгими
ты добьешься, Царь мой, их любви!
Ничего не намечалось вроде бы…
Но пока доклад я дописал
на Майдан, на Вече, звери сходятся….
Надо делать лапы…
--------------------------------------------
Твой шакал.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642967
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 11.02.2016
Чи ми насправді гірші від євреїв?
Чи ми мішком намахані хіба?
Чи серед нас немає Моісея,
щоб із народу вичавив раба?
Чи може ми тупі? Чи може – суки?
Чи може манна з неба упаде,
що за мерзоту тянем свої руки,
в надії, що і нам перепаде?
Навіщо ми, розумні і могутні,
звикаємо до рабського «терпи»,
і продаєм блядям своє майбутнє
за двісті гривень, та кіло крупи?
Чи нам вже повилазило, убогим?
Чи ми усі так звикли до «халяв»,
що молимось на тих, хто біля Бога,
та біля Правди, близько не стояв?
Навіщо взагалі усім нам жити?
Плодити для господаря рабів?
Чи заглядати у його корито,
а раптом він шматочок недоїв?!
Чи ми забули про своє коріння,
коли рубали ворога на жмих?
Коли змітали, наче павутиння,
на Чорній Раді гетьманів своїх?!
Напевно, що забули… Сучі діти…
Усе, що маємо – це шия і ярмо.
І навіть правди нікуди подіти,
бо голими рабами живемо…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642841
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.02.2016
Тікає годинник, як скажений…
Жінка пригорнулась, і хропе…
А мені не спиться… Завтра в мене
день важливий – вступ до «БеПеПе».
Тільки от близькі тому не раді.
І не віриться усій моїй рідні,
що вступлю – все буде в шоколаді,
а не так, як зараз – у лайні.
В Блоці тому всі поважні члени!
Мільйонери скрізь, куди не ткни!
От і я в цій партії, напевно,
стану олігархом, як вони!
І до речі, там своїх не садять,
якщо навіть вкрасти міліард!
Бо мєнти, і судді в шоколаді
від кашкета, аж до самих п’ят!
Буде в мене хата в Конча-Заспі!
Жіночка прислугу набере…
Бо Гарант усім дарує ласку,
хто діжки на «БеПеПе» не пре!
Може й депутатом навіть стану!
В них і пільги, й купа вихідних!
І на чорта всі оті «майдани»,
якщо можна жити і без них?!
Головне – це тицяти всім дулі,
хто помиї на Гаранта льє!
Треба ж поборотися, а хулі!
За благополуччя, за своє!
Скільки ж можна лиш спостерігати,
як крадУть?! Самому вже пора!
З мене досить! Завтра, о дев’ятій ,
я вступлю до партії Петра!
Лиш одна проблема – жінці в вухо
нашептали люди новину…
Каже - там усі продажні шлюхи!
Як уступиш – з хати прожену!
Я їй – не хвилюйся, моя мила.
Скоро будеш плавати в у.є.!
Краще, може… цеє… закортіло…
- Зникни! Хай Гарант тобі дає!..
........................................
От такі-то невеселі справи…
Мрія утекла за горизонт….
Кажуть, можна жити на халяву,
уступивши у «Народний Фронт»!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642836
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 10.02.2016
Вельмишановний пане президенте!
Доповідаю Вам, Владико із владик,
що я спіймав «кремлівського агента»,
та посадив у клуню, щоб не втік!
Про цю прониру я скажу Вам дещо:
вона на Вас вже гримає давно.
Забув сказать, «вона» - це моя теща,
Параска Никодимівна Сахно.
Запам’ятайте це ім’я, шановний.
Бо якщо хтось Вам вліпить стусана -
це будуть не якісь чужі шпіони!
Це буде моя теща! Це вона!
Вона давно на вас шипить, та гирка..
З тих пір, як Ваші праведні уста
клялися дати москалям по пикам.
Та не дали… А теща пам’ята…
Учора з нею виступ Ваш дивився…
Я Вас хвалю, Владико, а вона
усе кричить: - коли ж ти, наїсися?!
І так розперло, наче кабана!
Ну, а сьогодні, дивлячись «Новини»,
про теє-сеє… Хтось украв там щось…
Аж раптом сумку Вашої дружини
побачила вона… І почалось…
-Чи він здурів, чи може втратив сором,
жбурляючи мільйони на сміття!
Усім селом, ми не заробим хором
таких грошей за все своє життя!
Хотіла вже, шалена, до столиці,
поїхати з протестом на Майдан!
Та я її, «агентшу», як годиться
запер у клуні, мій вельможний пан.
Тому прошу Вас, щоб оту заразу,
хтось випадково, часом, не відкрив,
пришліть до клуні батальйон спецназу,
бо наш дільничний знову десь запив.
Надіюсь, що дадуть їй років двадцять!
Допоки хату в тестя відсужу!..
………………………………………
Мені би до сусіда ще добраться.
Бо знов скандалить, падло, за межу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642535
рубрика: Поезія,
дата поступления 09.02.2016
Яке це щастя! Що й не передати!
Усім своїм населенням сільським
радіємо, що скоро в наші хати
постукає «БЕЗВІЗОВИЙ РЕЖИМ»!
Постукає, і скаже – до Європи
ласкаво просимо, шановні козаки!
І всі хохли, бандери, та укропи
в ту ж мить купляти побіжать квитки!
От тільки я не побіжу. У мене
грошей не хвате і на пів квитка.
Бо наверху, якесь теля скажене
дере три шкури з мене, селюка.
Яка там вже Європа… Залатати б
усі дірки на штанях в котрий раз.
Придбати б ліків, бо хворіє мати…
Та заплатити за тепло, і газ.
Спасибі, звісно, тим, хто відкриває
нам вікна у безвізові краї.
Мені лиш цього зараз не хватає,
та ще – буханки хліба для сім’ї
Тому, звиняйте, тільки до Парижу,
можливо, трохи згодом загляну.
Якщо від скрути дуба ще не вріжу.
Чи від тарифів ніг не протяну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642522
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 09.02.2016
Нарешті ми перемогли!
Генштаб відвів усі гармати…
Бо зобов’язання були –
у терористів «не стріляти!»
А що вони стріляють в нас –
так то така у них забава.
Бо в Україні лиш Донбасс
в людей стріляти має право.
Йому й амністію за те.
Йому і особливий статус.
Ви не зважайте – то пусте.
Завчасно треба лиш сховатись.
Найголовніше – щоб в ЄЕС
не забували про кредити!
Бо, як же будемо ми без
кредитів «по новОму жити»?!
Нарешті в нас настане мир!
Бо з терористами у Мінську
ми підписали договір,
віддавши землю українську.
Але того шматка землі
не жалко! Ген її навколо!
Ми б всю віддали взагалі,
щоб попросив товариш Оланд!
Напевно б миру не було,
як не було б і перемоги,
аби не подолав Хуйло
наш любий президент. Їй-Богу!
Йому одному завдяки
ми увійдемо в нову еру!
І не розказуйте байки
про допомогу волонтерів!
Не волонтери, хай їм грець,
для перемоги роблять більше!..
……………………………………………
Все… Бо не встигну у «Мінстець».
забрати премію за віршик…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641532
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 05.02.2016
Фанатизм – гнилое дело.
Но пусть что не говорят,
я, давно закоренелый,
Порошенковский фанат.
Мысли, суки, словно вожжи
бьют по мозгу в унисон:
На кумира не пожож ты!
А похожим быть должон!
Как-то, блин, в хмельном угаре,
(надо, кстати, бросить пить!)
Операцию на харе
я решил осуществить.
В общем, подытожив «кассу»,
хряпнув натощак рассол,
я к пластическомму ассу
с фоткою Петра зашёл.
У меня их жуть как много!
Вот и взял, олигофрен,
ту, где Пётр стоит с бульдогом
возле фабрики «Рошен».
Доктор удивился малость,
но клиента чтоб не злить,
проворчал:
- Теперь осталось
процедуру оплатить.
В банк летел я как на крыльях!
Всё, что было, внёс… дебил…
Продал скутер, комп, мобильный…
Даже дачу заложил!
Ну, короче, всё свершилось!
День настал снимать бинты!
Сердце радостно забилось
в ожиданьи красоты!
Ёб-жеж твою мать!.. Хана мне!..
Подскажите, есть ли Бог?!..........
С зеркала смотрел в глаза мне
Порошенковский бульдог!!!
Так-то, братцы, быть фанатом.
Правду люди говорят…
…………………………………………
Мне осталось три зарплаты,
харю чтоб вернуть назад…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641530
рубрика: Поезія,
дата поступления 05.02.2016
Продерши, після свята, свої сліпи,
ковтнувши «пепсі-коли» може з кварту,
я біля тєліка, як кожний чесний піпл,
зайнЯв свою відповідальну варту!
На «5-му» - уславлюють поправки,
які вніс президент до «Основного».
Для піплів там і справді море хавки.
Там, що не день – «велика перемога»!
Ввімкнув на «Интер». Ой! Олег Газманов,
з Кобзончиком виспівує про море!
Для нас, для піплів, «Інтер» - це нірвана!
Лиш там побачиш «кроликів», і Лорак!
Пройшовся по новинам в «Україні».
І справді, не канал – «мєчта поета»!
І зрозумів, що є два бога нині:
один - Христос, а другий – це Ахметов!
Знов на «плюсах» бомблЯть Саакашвілі,
як наче він їм влив за шкіру сала.
Напевно, що ведучі й на могилі,
аби він вмер, у нього танцювали б.
«Суспільне» - уряду складає свої оди.
Як виявляється, реформи – не пропащі!
Тому, ми всім згуртованим народом
повірили: без грОшей навіть краще!
Давненько Кучму з Пінчуком не бачив.
Ввімкнув ICTV – живі ще, Богу слава.
Але ж яке життя у них собаче –
уболівати не за себе – за державу!
Коротше кажучи, що бачив – те і хавав.
Бо я ж є піпл, і постійно хочу їсти!
«Біс», Яценюк! Петруха – біс, і браво!
Годуйте нас надалі, товариство!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640964
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2016
Ой, як херово!.. Як не гарно!..
Зашить би клятії вуста
за те, що вчора, в дупель п’яний,
гаранту написав листа…
Згадаю – сам собі не радий…
Утік, напевно, розум мій!..
Почав зі слів – не діждеш, гаде,
ти Україну у ярмі!
А потім понесло… Поперло…
Як наче з ланцюга зірвавсь!
Кажу, годуй ті «денеери»
з свого мільярду! Щоб ти всравсь!
А я заробленого хліба
не дам падлюкам ні шматка!
Ти хоч припни мене на дибу –
не дам ні гривні мудакам!
Тут тільки здихалися «ригів»!
Нема чим залатати дір!
А ти неначе той барига
у злодіїв купуєш мир!
Від тебе, друже, тільки горе!
Куди не плюнь – дебіл, чи жлоб!
То, бля, генштаб, то прокурори…
Банкіри, навіть!.. Мать їх в йоб!
Ще трохи, бляха, і зіп’юся!
За що торкнешся – все гниє!
З таким життям моя Маруся
вже й по суботам не дає!
Скажи, навіщо нам причепи,
що пхає ботоксний царьок ?!
Чи нам кацапські треба «скрепи»?!
Чи тричі проклятий «совок»?!
І на хера «особий статус»
тим, хто вганяє нас в гроби?!
Чи в тебе люди – що з Донбасу,
а решта - бидло і раби?!
Не діждеш!..
Далі, замовкаю…
Бо на тверезу - не з руки…
І сам не думав, що бувають
такі цікаві матюки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640960
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2016
Никогда не корешил с амурами.
Чаще всё с чертями да пороками.
Мне «до фени» были «шуры с мурами».
Ближе к телу – кабаки с разборками.
И неслось житьё моё разгульное
под откос, к отродию бесовскому.
То под кистенями да под пулями...
То под лососину и «Московскую».
Осерчали лучники небесные.
Грудь в наколках стала целью меченной...
И возникло чувство интересное
в огрубевшем сердце, искалеченном.
Непривычное такое, нежное.
Прокатилось по спине щекоткою.
Знать «благословил» крылатый в душу мне
весь колчан, со зла! Прямой наводкою!
Жизнь не предавала и не ссучилась.
Просто стала чище на мгновение...
- Милый, я вернулась! Я соскучилась! -
Вот оно... Моё Благословение...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624192
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.11.2015
***
- Добрый день. Мне б денег на протезы.
Вроде, как, участник я… АТО…
- Как для инвалида – слишком резвый.
Воевал? Допустим. Ну и что?
Обращайся через годик, друже.
Все свои претензии - в Кабмин.
Ну, а у меня сейчас обед, к тому же.
Много вас таких. А я один
***
- Штаб! Алё! Не поступай по-свински!
Подсобите залпом батарей!
- Не могу. Сегодня встреча в Минске.
Ну, нельзя, ей-Богу! Хоть убей.
- У меня ж там только «акаэмы»
против миномётов и «брони»!
-Это братец, не мои проблемы.
Будь на связи. Точка. Извини.
***
Вроде все за Украину.
Но когда приходит час,
ожидай удара в спину.
Что поделаешь – Донбасс…
- Тётя, дашь воды напиться?
Иль не дашь?
- Помилуй Бог!
Вот те кружка, вон – криница.
На здоровье!.. Шоб ты сдох…
***
- И куда ж мы мчим в такую пору?
Здесь вам, господа, не автобан.
- На седьмой блокпост. Мы волонтёры.
Нас там ждут, товарищ капитан.
- Подождут. Но могут не дождаться.
Мало ль может что произойти…
- Сколько денег?
- С носа – двадцать баксов.
- На, держи.
- Счастливого пути!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624189
рубрика: Поезія, Военная лирика
дата поступления 26.11.2015
Я – жидобандерівець з-під Києва.
Ісаак, на призвіще Мотиль.
Жінка всі мозги мені вже виїла,
щоби переїхать в ІзраЇль.
Ох, моя голубко білокрилая.
Ти вважаєш я – дегенерат?!
Я ж не всіх бабусь поізнасілував.
З’їв не всіх російських немовлят!
Я ж без крові руської загину там,
на Землі Обітованій тій.
Хто ж без мене, люба, зможе вийняти
серденько із путінських повій?!
Дуже скоро доберусь до Путіна..
Відірву, падлюці, язика!
Ним і повечеряємо в сутінках.
Під «сім-сорок», та під «гопака».
Сала з Матвієнчихи наріжемо.
У мацу з Кобзона зіллєм кров.
Покайфуєм смаженими крижами,
які мав Олежка Табаков.
Там же, люба, в славному Ізраїлі,
та й не їсть свинину їхній люд.
Тож давай, щоб часу ми не гаяли,
наїмося москалями тут.
Я – жидобандерівець з-під Києва.
Полюбляю кров із немовлят.
От доп’ю усю, а потім виїду,
святкувати з жінкою Шабат!
БоїтЕся, москалЯки?! Правильно!
Юшку з боягузів я люблю!
Слава Україні та Ізраїлю!
Смерть антисемітам, та Кремлю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623945
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 25.11.2015
"Российских войск в Украине нет" (Путин)
Меня нет. Я отдал документы
старшине, когда шёл на Донбасс.
Меня нет, по словам президента.
Ни для нас, и, тем паче, для вас.
Меня нет для знакомых и мамы.
Нет меня для соседней страны,
той, в которую лезем упрямо.
И которую выжечь должны.
Меня нет. ..
Бритвой срезал погоны.
Заклепал номерок «калаша»…
Нас таких пару сотен вагонов
на войну с Украиной спешат.
Меня нет, даже если поймают.
Даже если в висок – пистолет.
Заблудился. Не видел. Не знаю.
Я ведь только фантом. Меня нет.
Таки нет меня... Есть только номер
на могиле… Такая херня…
Я вчера от осколочных помер,
там, где, в принципе, нету меня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623942
рубрика: Поезія, Военная лирика
дата поступления 25.11.2015
Терпкое чуть, и жгучее
тело дрожит в объятиях.
Где-то внутри – будущее
ждёт своего зачатия.
В лоно врастаю ласками,
стоном за гранью нежности...
Вот он - страстей максимум,
дно и венец безбрежности!
В хаосе чувств неистовых
в мир твой ворвусь семенем...
Это и есть истина
жизни, любви и времени.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622552
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 20.11.2015
Слёзы редкие невзначай.
Сердце плавится жидким оловом.
Еле слышимое - "прощай"
Прогремело контрольным в голову.
Взгляд потерянный по стене.
Карандаш о листок ломается.
Я к тоске, незнакомой мне,
Привыкаю... Не привыкается.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622549
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.11.2015
[i][b]Солдатским вдовам посвящается...[/b][/i]
Ветерок бесшабашный играет с цветастыми шторами…
Через форточку, видимо, он на минутку зашёл…
На столе фотография Лёшки с полоскою чёрною…
Молодая вдова свои слёзы роняет на стол…
- Ну, привет, дорогой… Наконец-то есть время свободное…
Малышей уложила… Скучают по папке они…
Твой комбат мне сегодня сказал, что представлен ты к ордену…
Что ещё потеряли троих за последние дни…
Очень трудно мне, милый… Ни помощи нет, ни сочувствия.
Власть разводит руками, но чаще - воротит носы…
А над гробом клялись, не оставить в беде (а чтоб пусто им!)…
Просто зла не хватает на наших чиновников!.. Псы!..
Ты прости меня, дуру, но если б не Петька с Иванкою,
по-другому бы я обошлась со своею судьбой.
Я сожгла бы себя под окном президента на Банковой.
Чем так жить «по-новОму», то лучше, в могиле… С тобой…
Спи спокойно, родной. Извини за хандру накатившую.
Ты ведь знаешь меня – я в горящую избУ войду.
Просто жаль, что так рано вы стали для жён своих бывшими…
Ну, а мы продолжаем любить вас себе на беду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620955
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 14.11.2015
[i]"Будем искать деньги и отправлять раненых за границу" (А. Яценюк[/i]
На побывку летят журавли…
Кум подвыпивший валит вразвалку…
Эх, забросить бы ща костыли,
и с ночёвкой махнуть на рыбалку!
Всей-то радости – это окно…
А ведь мне только двадцать четыре!
Может, жизнь и взаправду - говно?!
И нужны ль мы кому в этом мире?!
Тихо плачет на кухне жена…
Как должно быть ей, всё-таки, тяжко!
Свадьба… Роды… Дочурка… Война…
- Береги себя!
- Ладно.
Растяжка…
Был с ногою, теперь, значит, без…
Мастерю кой-какую ходулю.
Обещали бесплатный протез,
а на деле - бесплатную дулю…
Хорошо хоть звонЯт пацаны.
Помогают, кто чем только может.
Нет дороже друзей, что с войны!
Ничего нет на свете дороже!
Двадцать пятый - хотелось в кафе.
Чтоб чин-чином! С семьёю! С шампанским!
Почудить чтоб слегка «подшафе»
всем двором нашим, блин, хулиганским!..
А теперь вот сижу у окна
с сигаретою за сигаретой…
И послать даже некого на…
Все на Банковой… В кабинетах…
Государству, видать, не нужны
к чёрту списанные калеки…
Вот такие дела, пацаны…
Вот такая херня, человеки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620952
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 14.11.2015
То ли я чего не понял,
то ли, спьяну, не догнал,
только в «пятую колонну»
я, кажись, опять попал.
Напишу в Фейсбук, бывало,
что в ПР - одно ворьё.
Сразу, бля, «рыгионалы»,
банят детище моё!
Дескать, я – рука Брюсселя!
Мол, пишу под их заказ!
В местечковом райотделе,
стал я гостем номер раз.
Отмайданили… Отмыли
Украину от говна…
Но пушок, видать, на рыле
не дочистили сполна…
Снова те же трафареты,
те же лозунги, грызня…
Мне бы пофиг, если б это
не касалось и меня.
Потому я, президенту,
задаю вопросы, бля...
А меня опять - в «агенты»,
но теперь уже – Кремля.
Типа, не имею права!
Мол, хлебалом не дорос
задавать главе державы
затруднительный вопрос!
И опять повестки, шмоны,
райотделы, СБУ…
Вновь я - «пятая колонна»…
Сколько ж можно?!
Слава У…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620794
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 13.11.2015
Від дійсності аж кров у жилах стигне!..
І не живий, і наче не помер…
А в теліку вітає всю країну,
з реформами, розумний наш прем’єр.
У саму душу окуляром свердлить!
У саме серце аргументом б’є!
Слова злітають з вуст неначе перли,
чіпляючись за вухо, за моє!
І розумію я, що буду жити краще
так років через сорок – сорок п’ять!
Потрібно лиш перетерпіть найважче –
труси останні Родінє віддать!
І я, як патріот, іду в приймальню
того, хто став спасителем для нас!
Несу йому свої труси останні -
за світло, воду, телефон, та газ!
- Візьміть труси, товаришу прем’єре!
Наповніть ними бідний наш бюджет!
І хай немає чим прикрити хера,
зате в нас буде і тепло, і свєт!
…………………………………………………………
Як радісно в такій країні жити,
де козаки всі ходять голяка…
Несіть труси прем’єру, сучі діти!
Труси – не головне для козака!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620786
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 13.11.2015
[i]"Мы понимали, что у нас — билет в один конец. Мы шли с осознанием, что можем оттуда не вернуться, что это могут быть последние бои...". (Вадим Борсяк, боец 74-го отдельного разведывательного батальона) [/i]
[b]АЭРОПОРТ[/b]
- Ты не смей помирать, Серёга!..
Загорулько, тащи бинты!
- Больно, братик… Ещё немного,
и, наверное, мне кранты…
- Не накаркай! Сейчас на место
упакуем твои кишки…
Эй! Живой ещё, бляха, есть кто?!
Срочно бинт сюда, мужики!..
Да… Нелёгкая всё ж работа
здесь у «киборгов»…Твою мать…
- Загорулько где?!
- Он «двухсотый»!
Снайпер, сука, его, видать…
- Ёб!.. Держите, козлы, ответку!
За «Горыныча»!.. За «Хохла»!..
Вспышка… Мама… Сирени ветка…
Мурка трётся вокруг стола…
Кровь фонтаном бьет из аорты…
Странно как-то…. Ни рук, ни ног….
А по залу аэропорта
то ли чёрт прошёл… То ли Бог…
...............................................
- Дорогие бойцы, поверьте,
всем по тысяче в сутки дам!...
...............................................
Просит денег мать в сельсовете…
На оградку двоим сынам…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620465
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.11.2015
Видать, старею… Память глючит… Злость в сердце не держится… Короче, плохо это, ребятки…
Прощать врага – прерогатива святых… А в меня куда не ткни – грех кругом… Потому, хрен им, а не прощение. Потому и рифмую свои мысли в столбик… Не забыть чтоб… А ещё, чтобы злость не исчезала… Никогда…
[b]ИЛОВАЙСК[/b]
[i]«Держаться и ждать подмоги!» (Штаб АТО)[/i]
- Штаб!.. Алё, бля!..Вы чё, схуели?!
Нас же мочат почти в упор!..
Ты мне хрень не мели, Емеля!..
Где обещанный коридор?!
Бросил трубку, гандон ебАный.
Точно, сука, агент Хуйла!
Я вас всех под землёй достану,
если выберусь из котла!..
Грохот… Вырванные ошмётки
из когда-то здоровых тел…
- Долбят, бляди, прямой наводкой…
Жаль, с Танюхою не успел…
Мужики! До «зелёнки» надо!
А иначе нам всем кранты!
Где «Гуцул»?
- Уложили, гады.
- Значит, старшим, Андрюха, - ты!
Я останусь, братки. Прикрою
ваши жопы от кацапья!
- Может, можно и мне с тобою?
- Не, братан. У тебя – семья.
Он остался там… Рану солью
разъедает пиздёжь властей…
«Ситуация под контролем!» -
рапортуют из «Новостей»…
Сердце ёкнуло у Танюхи…
- Позвоню ему… Будет рад…
……………………………………………..
- Добрались, пацаны! Спокуха!...
Сняли каски…
- Спасибо, брат….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620464
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.11.2015
Сижу, как тормоз, в настроеньи блядском.
Пью водку… Пью за упокой…
Вчера погиб Серёга под Луганском…
Погиб мой друг… А я, вот, пью… Живой…
Погиб, как и положено мужчине,
десяток гадов прихватив с собой.
Да только вряд ли легче Украине…
Ведь нет его… А я вот пью.. Живой…
То ль водка - хрень, ни разу не «вставляет»!
То ль мало стервы, горе заглушить!
Наверное, он на подходе к Раю.
А мне вот, блядь, придётся дальше жить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562031
рубрика: Поезія, Военная лирика
дата поступления 24.02.2015
***
- Добрый день. Мне б денег на протезы.
Вроде, как, участник я… АТО…
- Как для инвалида – слишком резвый.
Воевал? Допустим. Ну и что?
Обращайся через годик, друже.
Все свои претензии - в Кабмин.
Ну, а у меня обед, к тому же.
Много вас таких. А я один
***
- Штаб! Алё! Не поступай по-свински!
Подсобите залпом батарей!
- Не могу. Сегодня встреча в Минске.
Ну, нельзя, ей-Богу! Хоть убей.
- У меня ж там только «акаэмы»
против миномётов и «брони»!
-Это братец, не мои проблемы.
Будь на связи. Точка. Извини.
***
Вроде все за Украину.
Но когда приходит час,
ожидай удара в спину.
Что поделаешь – Донбасс…
- Тётя, дашь воды напиться?
Иль не дашь?
- Помилуй Бог!
Вот те кружка, вон – криница.
На здоровье!.. Шоб ты сдох…
***
- И куда ж мы мчим в такую пору?
Здесь вам, господа, не автобан.
- На седьмой блокпост. Мы волонтёры.
Нас там ждут, товарищ капитан.
- Подождут. Но могут не дождаться.
Мало ль может что произойти…
- Сколько денег?
- С носа – двадцать баксов.
- На, держи.
- Счастливого пути!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562029
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 24.02.2015
Приснилось как-то Путину Володе,
что он на Марсе местным дикарям
толкует о своём родном народе…
Ну, блин, не сон, а мелодрама прям..
- Ты – русский, марсианин! Помни это!
Ведь десять миллионов лет назад
была Россией красная планета!
И русским духом предок твой зачат!
Ты – плоть от плоти русская идея!
Ты, (мать твою, урода) – Русский Мир!
А вся Вселенная – Единая Рассея!
За исключением, возможно, чёрных дыр.
И потому, дружок, твой Марс по-сути
принадлежит России испокон!..
…………………………………………………………….
Проснувшись, долго думал Вова Путин:
а может, и взаправду вещий сон?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561828
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 23.02.2015
То ли я чего не понял,
То ли, спьяну, не догнал…
Но вот в «пятую колонну»
я, кажись, опять попал.
Напишу в Фейсбук, бывало,
что в ПР - одно ворьё.
Сразу, бля, «регионалы»,
банят детище моё!
Дескать, я – рука Брюсселя!
Мол, пишу под их заказ!
В местечковом райотделе,
стал я гостем номер раз.
Отмайданили… Отмыли
Украину от говна…
Но пушок, видать, на рыле
не дочистили сполна…
Снова те же трафареты,
те же лозунги, грызня…
Мне бы пофиг, если б это
не касалось и меня.
Потому я, президенту,
задаю вопросы, бля...
А меня опять - в «агенты».
Но теперь уже – Кремля.
Типа, не имею права!
Мол, хлебалом не дорос
задавать главе державы
затруднительный вопрос!
И опять повестки, шмоны,
райотделы, СБУ…
Вновь я - «пятая колонна»…
Сколько ж можно?!
Слава У…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561826
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 23.02.2015
Рай живёт обыденно и просто -
по канонам мира и добра.
Нет ни «Институтской», ни блокпостов…
Нету смерти… Смерть была вчера….
Там, в небесной выси бело-синей,
под лучистым звёздным потолком,
просит Господа, взглянуть на Украину
наша сотня… Хоть одним глазком!
Бог нахмурился, и почернели дали.
- Можно ли узнать у вас – зачем?
- Очень хочется нам, посмотреть не зря ли
гибли мы, и жертвовали всем.
- Ну, смотрите…
Воры – на свободе,
а убийцы в Раде ищут кров
Как и не было «Небесной Сотни» вроде.
И сердец в прицеле снайперов.
Словно не было помпезных обещаний –
по закону каждому воздать…
-Мы, видать, зазря погибли, парни.
Как же не хотелось умирать!..
………………………………………….
Нам, живым, так просто оправдаться!
Дескать, Путин, сука, лезет, мать его!..
Только мне вот отчего-то стыдно, братцы,
перед ними…
Знать бы отчего…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561719
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.02.2015
Чин по-чину, честь по-чести
я своё отвоевал.
И теперь вот, «грузом двести»,
еду к мамке за Урал.
Всё, что было мной когда-то
старшина собрал в мешок.
Расписался, опечатал,
и отправил на восток.
Жалко всё же мать-старуху.
Семьдесят четвёртый ей.
Говорила ж мне – Петруха!
Не иди туда! Не смей!
Только сказанное ею
не послушал я, урод…
Я ведь, типа, за идею!
За донецкий, бля, народ!..
Эх, собрать бы все до кучи -
руки, ноги, потроха…
Я б в загул пошёл бы лучше,
чтоб подальше от греха!..
Лишь теперь дошёл до сути,
отчего погиб вчера.
Может ты, товарищ Путин,
мне ответишь - нахера?
Только вряд ли сможет кто-то
руки - ноги мне собрать…
Опечатанным «двухсотым»
еду к мамке… Твою мать…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561718
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 22.02.2015
Донька - хаті дала раду,
Дід – город копає,
Свою кізку на леваду
Баба виганяє.
Закуняла, бо пригріло
Сонце сивину,
А скотині закортіло
На озимину.
Ой, який чудовий ранок!
В зелені земля!
Та на гріх, якийсь підпанок
Об’їздив поля.
Вийшов пан той із машини,
(видно, що не в дусі),
Та у лоба як задвине
Старенькій бабусі!
Із очей сліпих повсюди
Іскри вилітають!
- Ой, лишенько! Добрі люди!
Рятуйте! Вбивають!
- Ти мене стара дурепа
Затямиш надовго!
І потяг козу за цепа
До своєї «Волги»
Баба скиглить, заклинає,
У долоні хлопа!
А пан мовчки припинає
Цепа до фаркопа.
Панська «Волга» до обіду
По селу кружляла
І козу тягала слідом,
Доки та не впала.
А народ стояв, дивився
На страшну картину.
Та ніхто не заступився
За німу скотину.
Продав Бога, пан - іуда,
За владу та їдло!
Та чи ми із вами люди?
Чи ми з вами бидло?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136516
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.07.2009
Відлітає душа в небо
І Суду чекає:
Чи жила вона як треба?...
Чи впустять до Раю?...
Стоять душі у рядочок,
Ніде голці впасти.
Всі до Бога у садочок,
Хотіли б попасти.
Розпочався Суд уранці.
Тиша під дверима.
- Розступіться голодранці! -
Хтось позаду грима.
- Я начальник! І до того ж,
Усі пільги маю,
Щоб без черги йти до Бога,
А потім - до Раю!
Всі галантно пропустили
Душу цю недбалу
І з архангелом Гаврилом
Зайшла вона в залу...
Гріхи довго рахували...
Вже й на небі смеркло...
І без пільг її заслали
До біса, у пекло.
Наказую доньці й сину,
Нехай памятають:
На тім світі - не за чином
Судять та карають!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136452
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.07.2009
Хочу мати владу!
Булаву і шати!...
Та є в мене вада -
Не вмію брехати.
Хочу мати гроші!
Про них тільки й мрію!
Та не буду мати,
Бо красти не вмію.
Хочу мати право,
У такому разі!
Та права для мене,
Тільки на бумазі.
Лиш одне потішить
Моє серце святом -
Я, у цій країні,
Здохну демократом!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136451
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.07.2009