| Сторінки (1/38): | « | 1 | » |
Крижаними пальцями стискала
Сніжинки хрумкотіли в руках
Мороз впускав свої жала
Та хто зна, що таке страх
І вії, немов білі крила
І очі скляні і думки
про нього, а я так хотіла
з зимою сьогодні прийти.
Та навіть у люті морози
І навіть в страшну заметіль
Я вірю, і знаю, що в змозі
Докласти стільки зусиль,
Крижинка щоб стала водою
Сьогодні я буду з тобою,
З зимою тебе я вітаю,
І тепло від слова …
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225776
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2010
Do U remember our first kiss?
All that kindness I've gave to U?
But those words U've quickly missed
And my dream hadn't came true
I've never thought U'll be mine
I've never heared these words before
Our love will never decline
I won't suffer any more
I've formed all parts of my heart
In a big bloody-red rose
I've though we won't be apart
And my thoughts were getting close
I've never thought U'll be mine
But now these feelings are so strong
U are present in all my minds
I'll never let U go...
We all are victims of a fate fully
I can't imagine my life without U
We were one piece in the past, truly
And all sweet dreams soon will came true
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217454
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2010
Вместо взгляда в глаза только звуки голоса
Часовые пояса, взлётные полосы
К друг другу тянутся сердца, как два разных полюса
Даже сиамским близнецам легче быть порознь…
(с) Noize MC - Певец и актриса
Лише воно - із запахом дощу,
але хіба дощ має власний запах?
Лише його – я більше й не прошу,
впізнаєш ти його по втратах,
по болі, смутку, з слізьми на очах
прийде воно до тебе.
Сьогодні – щастя, завтра – страх,
що все життя твоє – даремне.
Побути поряд, просто доторкнутись
і вже життя продовжилось на мить.
Та раптом воно вздума відвернутись?
Тоді просто для чого далі жить?
Лише воно може забрати все,
Воно найдовше в серці оселилось
Це вітер хмари в темряву несе
Воно мені сьогодні не приснилось…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214748
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2010
Ще хвилина і я догорю
Полум*яними клубнями дихає тіло
Але болі нема від такого вогню
Та я певна, краще б боліло.
Я кохаю цей біль, сльози ж гасять багаття
Навіть ніч відступає, і сни з нею теж
Обернулась на пташку, хотіла літатЬ я
У блакитному небі без меж
Догоріла. Мій попіл розвієш лісами
Над хатинкою із білим псом
Не шкодуй ти про те, що не сталося з нами
Пощастило ж побути разом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214746
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2010
Я на вістрі останньої із сигарет
Пишу губами вірші
Так, за куплетом ще куплет
Хоча були напевно й гірші…
Можливо щось не правильно, але…
ось так я вчуся жити.
Думок малинове желе, -
Писати і курити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185760
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.04.2010
Наверно не зря глаза стали зелёными
В них отразился цвет густой травы
Казались они тёмными, бездонными
В них света не было теперь, увы…
Их тьма кромешная заставила сомкнуться
Их страх всесильный повелел украсть
И может ей теперь не суждено проснуться
А просто в пропасть падать, падать и упасть…
И заманить её туда было проще простого
Привыкла верить ведь всему
Кого то, очень «близкого-чужого»
Впустила сдуру у свою судьбу.
Теперь и мучалась с чужими то глазами
И ними видела весь мир в объятьях зла
Все за себя всегда решаем только сами
За нас лишь всех решать полна судьба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185158
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 20.04.2010
Придумати для себе все
Що так давно хотіло статись
А час безповоротно віднесе
Хвилини ті, що не могли вертатись.
Забути все, неначе й не було
Таблеткою на ніч запити
І вдати, що водою віднесло
Хвилини ті, які могли спинити
Той присмак недописаних віршів
Стирає, і лишає білим
Весь світ при світлі ліхтарів, що
Сірий пес на нього квилив
Бо знаєш…
В цьому світі варто лиш одне
Хоч кожне слово вже не нОве
Хоч важко часом розуміти те,
Адже для когось увесь світ – те слово…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185157
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.04.2010
Залишусь наЗавждИ записана у зошит
Забуду залишки забруднених зізнань
Я змушена звільнитись зовсім, зовсім, зовсім...
Затишшя.. Заклик.. Зойк.. і Злам..
Здавалося знайти - це зайве
Здавалося, що знову загублю
Але я знала, я звичайно знала
Що в зорі знов я зазирну...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184434
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.04.2010
Я десь за ранком, за отим дощем
Бреде за мною темінь кришталева
Бо все минає, лише щем
Спада росою на мої дерева
І тихий вітер, наче час
Змішавши пил із нашими думками
Шукає в тому бруді нас
Стирає те, що (не)було між нами.
І пелюстковим снігом засипає все весна
Тепер лише під стукіт твого серця засинаю
А хтось казав - найкраще те, чого у нас нема
Не правда, ти – найкраще, що я маю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180174
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.03.2010
Сьогодні, коли навіть всі поснули сни
Пішла собі шукати я весни
Зібрала мрії і зв’язала в жмуток
І не забула і про радість, і про смуток
Прозорі спогади ще бігли за спиною
Та стерла їх я із лиця землі рукою
Як тільки опинилася на волі
То сплутала всі карти тітці Долі
Робила тільки те, чого хотіла
Ба, навіть виростила собі крила й полетіла.
Навчилася читати я думки
І розставляти людям скрізь пастки
Забула я, що плине в річці час
Зробила із чужих людей я «нас»
Тепер стою на березі ріки
До краю відстань – дві руки
А що таке це «жити»? Лише слово.
Один момент. Нема нікого.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177194
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.03.2010
Мені здається, що ще трохи і я загублю
цей спогад залишиться десь за межами
свідомості того, кому сказала "люблю"
можливо дуже просто, але обережно
доторкнулася до твого серця. Не боляче
мені питати, що було без мене,
покласти руку тобі на плече,
хоча я й боялась, нечемно
роздягає мене вечір - хочу спати,
але думаю про те, що не треба,
мені вистачило такою стати
і бачити крізь стелю трохи неба
в твоїх очах візерунки малює
на збільшених страхом зіницях,
можливо ще трохи й почуєш,
бажання від страху здійсниться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171606
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.02.2010
В прорубь холодную пальци вмокнула
И сотни иголок враз в тело вошли
Вчера я, казалось, просто уснула
Повязла во мраке болотной тиши
Туман ледянящий запутал ресници
А я, разсекая прозрачную гладь
Плыву, и желаю, пускай мне приснится
Лишь тот, за кого не боюсь умирать
Сегодня меня во мне мало осталось
Земля потянула к себе за рукав
Но сильная я и совсем не сломалась
Нечистый меня отпустил, поиграв
Мой ангел иль демон, жаль, дал мне проснуться
Воткнув в моё сердце искринку тепла
И стояло ей моей плоти коснуться
Душа моя чуть не сгорела дотла
Хотела заставить меня попрощаться
Из жизнью, но я, подобрав остатки души
Велела себе никогда не сдаваться
И прочь побежала из тёмной глуши
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171599
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 13.02.2010
Самотність… Звучить страшно. Особливо коли сидиш, втикаючи на телефон, і чекаєш поки він подзвонить. І ця нікому-не-потрібність висушує останні краплини здорового глузду.
А я люблю бути сама. Люблю сидіти під теплим пледом довгими зимовими вечорами і пити каву, вдихаючи її густий аромат. Люблю йти наодинці порожньою вулицею і дивитися, як вітер майстерно заплутує сніжинки у волосся. Знімаю з руки рукавичку і набираю пригоршню снігу. Холод маленькими невидимими голочками впивається в шкіру. Але мені подобається це відчуття.
Хоча іноді залишатися наодинці із своїми думками страшно. Воно саме думається про те, чого не хочеться згадувати. Думки складаються в плани дій, і нескінченною вервечкою тягнуть за собою минуле. А звідти, як виловлена в сітях риба з моря, виринають спогади. І марно розпихати їх по різних закутках свідомості, все-одно колись настане генеральне прибирання і вони знайдуться. Тому залишання з самою собою наодинці не рідко (тобто майже завжди) призводить до тра…ння собі мізків. Треба навчитися якомусь східному мистецтву і зробивши пару вдихів-видихів викинути весь непотріб думок подалі, через паркан. А там далі хай сусіди з ним розбираються.
Та все-одно люблю залишатися сама. Особливо, коли немає нікого вдома. Вмикаю музику на всю гучність і скачу по хаті. Від цього у моїх кицьок аж шерсть дибки стає і вони ховаються під ліжко. І чим то їм BMTH не подобається?)
А ще краще бути з людиною, присутність якої не заважає сидіти і думати про своє, бо вона думає про те саме… І ваші думки ніби накладаються одна на одну, і коли іноді й хочеться щось сказати, то краще кажи це подумки, я почую…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168441
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.01.2010
Така золота, з переливами
Як каша гарбузова під ногами
Ще вчора як грішила зливами
Сьогодні як замкнулась спраглою
У втомі ночі за замками світлими
Триматися за руки, так за руки
І дихати тобою, як повітрями
І слухати як серце б’ється в звуки
Зламати простір, час зламати
І йти туди, куди покличу
І знати, все про мене знати
І танцювати знову з ніччю.
Я просто так ховаюсь в тебе на руках
Від всього, що отак боліло
Одні ключі у двох замках
Одна душа, та інше тіло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165987
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.01.2010
* Читати швидко.
Тру на тертці тишу
Тихо тукає в тінях так і тоді
Тепер тримаю темнішу
Тулюсь до тебе в темноті
Кров'ю крапаю
Кригу крАю
Криком кричу
Кажу що кінець
Кохаю караю
Ковтаю до краю
Курю курок
і капець
Неправда і ніж
Не треба надіїї
Наосліп навстіж
Назовні не вмію
Наркотик (не)залежність
Назавжди чи навіщо
Нікчемність чи (не)грішність
Назустріч навіжено-ніжно
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165077
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.01.2010
Размочила остатки души, постепенно
м*ягко, тихо ступает на веки любовь
и наркотик мнЕ теперь внутривенно
каждый день поступает в кровь...
Осадок на дне, где (не) лунные ночи
Потушила остатки звезды
Мне волшебная пыль напророчит
Мне расскажет, где ТЫ.. где ты..
Да, я мысли читаю и знаю, что будет
Да, я верю. И верю без слов
Сплетение тел, сплетение судеб
дрожу, задыхаясь, от тесных оков...
Топчу одиночество, жадно впиваюсь
губами в мечту.. дышу? не дышу...
забыть невозможно, хоть сколько стараясь
навсегда, навеки в плену.. я в плену...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164717
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 07.01.2010
Прошу з зірок струсити трохи чар
Щоб ти був трошки ближче, ніж сьогодні
Намотую на пальці згустки хмар
Тону в очисьок зеленавої безодні ...
Дивлюсь у неба непрозору гущу -
Там бачу зірку лиш одну й мою,
Сьогодні, як і вчора, я відчути її мушу,
Тоді лиш день наступний проживу...
Як падаю в обійми з неба
І як бажання, що на двох одне
Збулося, почекати лише треба
Побачити, відчути лиш тебе...
Ловлю в обійми, неба подарунок,
І як бажання, що на двох одне,
Збулось, і лиш солодкий поцілунок
Мені дозволить втримати тебе...
На нас дивились місяць, зорі
І диву дивувались - як це так?
Бо ти лиш розумієш ті думки прозорі
Бо ти лиш відчуваєш на губах цей смак...
Цей смак...цей голос...аромат...
Ніхто крім мене не відчує,
І дві душі, як серце такт у такт,
Зіллються у одну, яка руйнує...
...стереотипи, рамки і закони
Не треба більше зайвих слів,
Бо стерли ми давно кордони,
Живем в полонах наших снів...
...що не дають заснути по ночам,
Де можу я подарувати клаптик хмар,
Де зорі й хитрий місяць заздрить нам,
Де просиш ти з зірок струсити чар...
П.С. Дякую тобі =*
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158899
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.12.2009
у ніс б'є запах листопаду
із стріх стирчать зимові патики
у ранках фіолетового чаду
зібгали в сльози і пішли
у світ за очі там де темно
а я боюсь згубити слід
боюсь впійматись і даремно
що в нас один і той же світ
мене ж бо ломить невідоме
і відтина кавалки снів
а вдень вбира як губку втома
із витканих собою слів
німі вони бо не сказала
порізалась об вени кров
мені вже гірше щоб не знала
свідомість рве в частини знов
бо ти мій сон і я твій сон
я бачила кінець вже близько
здригнулись душі в унісон
бо кулі пролетіли низько
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155499
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.11.2009
Не хочу бути для тебе першою гіршою
Люблю коли ти дивишся так по-особливому
Вона лавина, що стає все більшою
Я ще маленька, вірю в диво, ну…
…будь ласка. Скажи їй, щоб перестала
Лоскотати небо, воно плаче
від радості, а я не знала…
Дежавю в мене неначе.
Ти певно звик вже кожен день приймати рішення
А я напевно вже втомилась бути сильною
Життя – могутня річки течія
Сьогодні-завтра змиє мене хвилею…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154467
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.11.2009
Безсонна ніч малює кола під очима
Так тихо сон торкнув чоло рукою
На все у світі є своя причина
Сьогодні щось не так зі мною
Напевно нам не треба бути схожими
Під ліжком десь валялись ще частинки серця
На ромашці на каві на картах ворожимо
Відносини не мають смаку солі перцю
Чому сьогодні Все завжди не так
Чомусь сьогодні стало все занадто легко
Знов відчуваю на губах твій смак
А на волоссі в тебе запах смерті
Я так боюсь що завтра буде гірше
Що я піду і ти підеш
Нам осінь кожен день записки пише
Та кожен день ми викидаємо конверт
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154459
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.11.2009
Ти робиш мене прозорою -
лягаю на тебе шаблоном.
Померла сьогодні – теж for you
Заговорили унісоном.
Давай у мовчанку пограємось
Ти ж знаєш, моя гордість паперова
Дотиками доторкаємось,
Мова рухів теж мова.
Я говорю тобі все подумки,
слова із вуст не вилітають.
Життя моє – це сходинки,
що відразу за мною зникають.
Там, в кімнаті замкнулась. Істерика.
Я словами, плітками оголена.
Цей противний характер холерика
та ілюзія, що мною створена.
Як можна не спати?
Люблю ночі.
Давай сьогодні мовчати.
Очі в очі.
П.С. Вірш потрібно читати пошепки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153508
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.11.2009
Хвилини помирають без виразності
Бо всотують всі огріхи в папір
Набралася від тебе я заразності
Сколола собі душу аж до дір
Складала пазли слів в картини
Боліла горем сліз на тлі небес
Молила враз забути всі провини
Горіла, мліла, снила без чудес
Там птахи крають небо крилами
Аж сльози виступають на його очах
Проблеми нас навчають бути сильними
І відчувати дотики турботи на плечах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153269
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.11.2009
Моя депресія
у світлі твоїх слів -
дисперсія. Як дотик ліхтарів
наша диверсія.
Губами ти посмів
торкнутись вічності.
Шалений нас накрив
потік зустрічності.
Екстракт ідіотизму
плавить дотики.
Ілюзія крізь призму,
як наркотики.
Вдихати запах твій,
зім'яти принципи
в клубок нікчемних мрій,
що звуться принцами.
У ритмі, там, за межами реальності
Без снів, без слів. Все набуло фінальності.
Замучені, заплутані -
картата постіль тепла ще.
Хотіли все забути ми.
Не тліти, як те вогнище...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152556
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.10.2009
Рипають двері в наші сни
Прасую свою свідомість зіжмакану
Так триватиме знов, до весни?
Напиши мені відповідь знаками,
Й затули долі вуха, не треба
знати їй, що з тобою задумали.
Дотягнулись сьогодні рукою до неба
і шматочки хмаринок в кишені засунули.
Тихо так - паралелі стикаються
І за чаркою там угорі все домовлено
Купідони малі стрілами забавляються
А я думаю так, бо мені щось пороблено...
Розділилися наші світи на сегменти
Не забути усього ніколи, ніколи...
Бо майбутнє вирішують лише моменти,
А не вірите, то запитайте у долі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152493
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.10.2009
З неба падають брудні хмари
І в голову забивають цвяхи дощем
Ангели степлером скріплюють пари
Вішають ярлики їм на лице
Штампи на серцях - значить "навіки" разом
Бо задуває вітер в вуха ці слова
Пришили ви на долю гострі стази
Що їхня штучність і несправжність убива
Так легше - жити під чиїмись впливами
Так важче - битись рибою об лід
І кожен день спускатись з неба зливами
Щоб якось хоч змінити цей заср..ний світ
Щоб розсипатись перед ними квітами
І плавити пластмасу їх сердець
І бути з ними зимами і лІтами
Робити все, що в твоїх силах і піз..ец,
Як хочеться зламатись і поплакати
Обличчя затуляючи руками
Господь нас засипає зверху знаками
Та зрозуміємо ми їх лише з роками...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151690
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.10.2009
Під твоїми умовами
Розпишуся.
Затихаєм розмовами,
я не злюся.
Ми за руки ідем -
Це формальності.
Я ще хочу в едем
до банальності…
Не втрачати, не мати -
кохатися.
Не боліти, не чекати –
гратися.
І сльозами запивати
біль у спині
Не хотіти, не давати
Ми не винні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=150655
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.10.2009
Не можу написати правди
І з неба летить цукрова вата
Немає нічого «назавжди».
Сьогодні у нас кругла дата.
Ти хочеш пришити до себе
мене дотиками, порухами, критиками
Думаєш, світ мій в тебе?
Десь хочем себе подіти ми.
Нав*язлива думка прокинулась,
що треба сьогодні померти
та заборонами захлинулась,
не готова на такі ще жертви.
Стихійне щастя скоцюблене
стоїть на чиємусь порозі
воно кимось просто загублене,
й нічого уже ти не зробиш…
Крихта життя залишена,
Обережно, бо пташка з*їсть
Кожен день ми рядочки пишемо
Хоч не бачимо збоку свій хист.
Осінь їсть наші дні безупину
Залишаючи лише об*їдки
І картаються всі за провину
Не злочинці вони, просто свідки…
Хочу сама себе десь подіти.
Залежна. Бо не вмію правильно жити.
А хулі того життя? Залишилася крихта.
Обережно, зараз пташка її з*їсть
В мені лиш тільки заздрість, злість..
Бо я для всіх якась не та.
Чи просто не сумісна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=150611
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.10.2009
Записуєш на плівку все, що було між нами.
Та завтра час все зробить спОгадами.
Ти витираєш своїми устами
Зацукрілі на губах в мене здОгади.
Покопавшись в собі не скарб знайшла
Злякалась. Викинула. Сумно.
А муза розвернулась і пішла…
Та хто взагалі її придумав?!
Самокритика та егоїзм не сумісні
Легше ненавидіти, звичайно
А думки, водночас радісні і злісні.
На полиці полягали охайно.
Нонсенс. Протиріччя в самій собі.
Так дико чути, що я вже не дитина
Бо заблукала в душі, мов у юрбі
Не просто «хочу», а дещо «повинна»…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149092
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.10.2009
Висохли думки -
Мокрі шкарпетки.
Із квіток - патики,
Оранжеві німфетки.
Розбризкала сміх,
На скатертині пляма.
Чарівна? Не для всіх...
Із кардамоном кава.
* Кардамон - класична пряність, що є плодами трав'янистої рослини, відноситься до сімейства імбирних.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=148030
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.10.2009
Все здавалось трохи ефемерним
Я провідала сонця бліки в парку
Вересень сьогодні був кумедний
Наклеївши сім кольорів на хмарку
Слова риплять, як стиглі яблука
Я, як маленький монстрик із зеленими очима
Пускаю у калюжку снів кораблика
Хоч ...надцять років за плечима
Час знепритомнів і скажено холодно
У голові металобрухт думок
Морозиво, хоч горло... Та вже всеодно.
Словесна рвота, так, об*їлася пліток.
На завтра вже немає слайдів
Щоб простір організувати
Цей Вересень так швидко постарів,
Що я не встигла іграшки зібрати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=148025
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.10.2009
Чомусь лізе в очі те, чого не треба бачити -
залишилось лиш трошки здуріти
і навчитись для когось щось значити,
або просто навчитись правильно жити.
Правильно, це як?
Та так, ніби востаннє. Зникаю…
І за що на мені цей знак?
Не знаю.
Отаке мерехтіння над долею
прийняла я за сяйво святе.
Не сказала нікому, що обвінчана з волею,
Все рівно усе не те, знову не те…
Мої карі очі позеленіли, бачиш?
Втопила їх в солоній воді.
Кохана, ти для мене стільки значиш,
ой, вибач, не тобі…
На дні чашки осад кавовий,
погадаю на кавовій гущі,
комусь знову захотілось бути новим,
та для мене відразу минущим…
А така солодка була брехня,
що ніхто так словами, як я, не намалює.
Ну і хто з нас більше свиня?
Не старайся, бо осінь… Вона не почує.
П.С. Не курю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147422
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.09.2009
Ріже листя гострими краями
Душі, що прищеплені тріпочуть на шворці
Застуду медом розчиняють в молоці
А двірники змітають рештки літа в ями
Стікає каламуттю з неба
Кров з домішками веселки на дні
Грішники на дахи посідали одні
Чіпати їх не треба...
* Це все вона... Осінь їх вбиває...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147165
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.09.2009
Просто дощ і просто вечір
Витягаю з під ковдри кота
І на плечі лягла недоречно
Вже така зимова сльота.
Це як родимка на серці -
Не болить, а просто Є
У казках там немає смерті
Там усе і твоє і моє.
Там сліпий бачить світ кольоровий
Там веселка торкає небес
Спиці щастя плетуть собі нове
Я й собі хочу дрібку чудес.
Хтось хризантему залишить на підвіконні
Я по дитячому зрадію щастю
Зігріє руки хтось холодні
Але це буде завтра. Завтра...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146318
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.09.2009
Все говорят, что притворна моя беспечность
И я чувства в гербарий собираю
Меня не прочесть, я ведь вечность
Чтоб забыть я всегда напоминаю
На один вдох два стука сердца
Паутина запуталась в веках
Холод рук, невозможно согрется
Никогда мне не быть человеком.
Шести струнам доверила грёзы
Пяти пальцам куплет расказала
Остудила седые морозы
И писать без души привыкала
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146229
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 20.09.2009
Сдавливает глотку злость,
взахлеб рассказываю что-то.
Кухня. Чай с бергамотом,
А в горле будто бы застряла кость
неуловимых дней с закатом.
Закапывала в нос стихи,
лечила все свои грехи
и тела каждый атом
терзали смутные сомненья,
и так хотелось вдруг забвенья.
Но ложь летела колким градом,
как дрожь по коже расстекалась.
Судьба, как фильм, опять кончалась
и предлагала чашу с ядом.
Напитком жадно упиваясь,
себя навек забыть стараясь.
Искать меня больше не надо.
Стирала жизнь, как простынь,
отбеливала все проблемы,
но в жизни как всегда не без дилеммы...
В который раз прошу себя - остынь!
Я на ночь укрывалась детством,
прощай мне все, ведь я еще дитя!
Невинной смелостью глядя
дар речи отняла кокетством.
Забыв как жить в начале
я притворялась, что жила,
чушь несусветную плела,
и потому карманы полные печали.
Когда-то скажут то, о чём молчали.
Их робкий взгляд, ненужный слог,
какой из этой жизни прок?
Так, если б немотой кричали,
убийство матери прощали...
Записывай себе этот урок!
Теперь мечты, как вино,
а стих этот может быть обманом,
набросаный девченкой пьяной,
что с Богом теперь заодно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145936
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 18.09.2009
Я сьогодні чекала на знак, що від Бога
Але терном тугим заросла Та дорога
На хрестах павутиння снує павук сивий
Нас сьогодні у пекло піти попросили…
Ти без всяких вагань пов*язав мені руки
І прирік мене вічно терпіти ті муки.
І водою із кухля скропивши чоло
Увігнав в білі груди поламане скло.
Обпікши шию поцілунками палкими
Мене залишив тут, складати чорні рими.
Ти прив*язав мене, щоб я не полетіла
Кохав, кохав моє безгрішне тіло.
Тепер збираю я метелики на плитах
Заплутана коса і віє вітер.
Тепер з тобою ми лиш перехожі
Закохані, й до болю схожі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=143234
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.08.2009
Прости… Сквозь слезы хотел кричать…
Пожар в душе, прощенья не будет!
Нет больше повода врать.
В твоих руках все нити судеб.
И это моя вина...И это не мой покой...
Что происходит между мною и тобой?
Камень черной души запятнал мою грудь.
Мечтая о тебе, я не смогу уснуть…
Я вскрою вены для тебя,
Моя душа, прости меня.
Я крашусь белым, рисую слёзы,
И нам казалось все вполне серьёзным.
« - Ты ушел, кто поверит в тебя? Точно не я…»
« - Я не хотел тебя потерять!»
« - Не повезло, всё было зря …»
« - Свет, скажи, зачем дышать?»
Ты не способен понять того, что был не прав,
В короткий миг оставить прах
Фильм без жестов и слов.
Ты не Бог, ты еще не готов!
Настало время исчезать
Счастья никому здесь не надо
Прости, не смог тебя отпустить.
Бокал с вином наполнил ядом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142198
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 20.08.2009
Среди сотен туманов ты выбираешь свой
Запахи океанов и соленый прибой.
Обернулись улыбки на печальную гладь,
Ледяные ошибки им уже не понять.
Шепот ветра унылый заставляет дышать,
Ангел света бескрылый умирает опять.
Крики птиц разрывают сердце вновь на куски,
Они плоть пожирают и терзают мозги.
Пятна крови застыли, словно в штиль - паруса.
Дети вновь позабыли о былых чудесах
Но в ненужные игры с неизбывной тоской
Все они доиграют в круговерти мирской.
Бросить якорь в то место, где тот сказочный мир.
В этом мире так тесно, облака как зефир.
Шоколадом покрыты все дороги туда,
Сладкой пылью искрится ледяная вода.
Перевернуты фразы, искалечен сюжет
Я поверила сразу, это был полный бред.
Среди всех океанов мне доплыть бы туда,
Среди сотен туманов их связала судьба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142087
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 19.08.2009