Roмантик

Сторінки (1/4):  « 1»

Дилема

В  морі  шторм  страшний  гуляє,
кораблі  вперед  жене!
Вийшов  брате  погуляти?
Та  навіщо  ж  руйнувати!

Ти  вгамуйся,заспокойся,
ніжно  море  приголуб.
Заспівай  веселу  пісню,
Про  журбу  свою  забудь.

Часто  й  ми  впадаєм  в  журу
Що  депресією  зветься.
Як  же  зрозуміти  нам,
що  любов  вже  не  вернеться.

Не  вернеться?  Так  це  правда…  .
Мож  її  і  не  було!
Може  була?  Хай  вернеться,
Ворогам  усім  на  зло!

Вітер  стогне,вітер  виє,
чорні  хмари  наганя.
Він  страждає,він  лютує,
Що  ж  це  в  нього  за  біда?

Може  знову  закохався?
Знов  не  ту  він  полюбив?  
Як  же  знати,зрозуміти,
чиє  серце  полонив?

Вона  гарна,добра,мила.
Може  любить  не  його?
Знову  ця  дилема  стала.
Якщо  любить,то  кого?

Знову  мучить,шаленіє
сумнів,    серце  захопивши.
Хто  ж  його  розвіє  щиро,  
всі  незгоди  погубивши.

Може  Ти,  моя  кохана,
Лиш  єдина  в  цілім  світі,
Зможеш  щиро  полюбивши,
Сумнів  цей  пустить  за  вітром.

Ти  лебідко  білокрила,
покохай  мене  одного.
Вірна,щира  і  кохана,
По  житті  Ти  будь  небого.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145907
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.09.2009


Про кохання

Здається  це  було  недавно,
зустрів  Тебе  кохана  я.
Таку  чарівну  і  прекрасну,
Тоді  я  зрозумів-моя.

Любов  між  нами  спалахнула,
великим  полом*ям  яскравим.
Ці  почуття  ми  збережемо,
Своє  ми  щастя  ще  прославим.

Тебе  кохаю  я  шалено,
Без  тями  і  без  вороття.
Візьму  Тебе  я  за  дружину,
Без  Тебе  вже  нема  життя!

Свої  ми  долі  поєднаємо,
Життя  разом  ми  проживемо.
Кохатиму  Тебе  я  завжди,
Щасливі  разом  ми  будемо.

Ну,  ось  і  літо  вже  проходить!
Вже  скоро  осінь  завіта!
Любов  же  наша  не  старіє,
Вона  в  нас  вічно  молода!

Ти  так  прекрасна,немов  квітка!
Яскрава,пишна  молода.
Немов  троянда,та  не  зовсім!
Бо  ніжна  Ти,вона  ж  в  шипах.

Ти  моя  муза-дама  серця,
Очей  прекрасних  два  озерця.
Твій  погляд  ніжний  та  звабливий,
Усмішка  щира  не  зрадлива.

                                                                                           
Моє  Ти  серце  полонила,
його  щасливим  Ти  зробила.
Тебе  завжди  любить  я  буду,
Твоїх  цілунків  не  забуду!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145339
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.09.2009


Ностальгія

Та  невпинна  ніжна  пристрасть  ,
Нас  обох  заполонила.
Ми  щасливі,нам  чудово,
Я  кохаю  Тебе  мила.

Все  це  було,все  минуло,
Не  вернуть  цього  назад.
Все  хороше-швидкоплинне,
Я  і  сам  цьому  не  рад.

Вітер  в  полі  буйний  віє,
Хвилі  трав  вперед  жене.
Ти  мене  забула  мила,
Хоч  не  заслужив  я  це.

Іншого  Ти  покохала,
Вибрала  його  сама.
Та  життя  покаже  далі,
Чи  була  Ти  тут  права.

Він  Тебе  не  покохає,
Так,як  я  Тебе  кохав.
Я  ж  страждаю,мучусь,каюсь,
Що  йому  Тебе  віддав.

Так  життя  жорстоке  часом,
Повне  болю  і  розлук.
Але  все  ж  потрібно  жити,
Хватить  з  нас  усіх  цих  мук!

Ти  прийдеш  вві  сні  до  мене,
усміхнешся,підморгнеш.
Вмить  пропадуть  всі  невзгоди,
Я  ж  кохаю  лиш  Тебе!

Ти  чарівна,добра,мила,
ще  багато  всього  є.
Та  навіщо  в  снах  приходиш?
Тільки  в  снах  це  все  моє!!!

Знову  буйний  вітер  віє,
Хмари  чорнії  жене.
Ти  вернися,  прошу    мила,
Покохай  же  знов  мене!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145264
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.09.2009


Коханій дівчині

А  я  сумую  за  Тобою,
як  соловейко  за  весною.
Та  все  ж  моя  журба  розтане,
як  сніг,
у  день  погожий  і  весняний!

Я  закохаюсь  в  Тебе  знов.
Оце  ж  ВОНА  прийшла-ЛЮБОВ.

Любов,любов,та  годі  слів!
Любить  потрібно  щиро  й  безкорисно.
Не  так,як  хтось-кричить  на  цілий  світ.
Але  в  душі-порожньо  і  нечисто.

Тобі  хотів  би  також  побажать:
люби,як  хочеш  щоб  Тебе  любили.
Серця  поєднують  ці  почуття
І  жити  надають  нам  сили!

Кохай  відверто,щиро  і  велично,
якщо  коханий  заслуговує  на  це.
Хоч  часто  важко  нам  судить  правдиво,
Любов  затьмарює  усе.

Кохай,кохай  і  будь  коханою,
неси  крізь  бурі  почуття.
Комусь  також  будеш  жаданою,
Любов  не  має  вороття.

Любов  і  ненависть-так  було  вічно,
одну  від  одної    їх  відділяє  крок.
Щасливі  ті,хто  протягом  життя,
Женуть  його  з  своїх  думок!

Хай  зникнуть  між  нами  невзгоди,
Крізь  час  пронесім  почуття.
На  дрібниці  закриємо  очі,
Не  таке  вже  і  довге  життя.

Пробач  мені  мої  образи,
пробачу  й  я  Тобі  твої.
І  все  ж  скажу  Тобі  я  щиро,
Кохаю  лиш  Тебе,  повір!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145259
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.09.2009