| Сторінки (1/7): | « | 1 | » |
Когда-нибудь, знаешь, я вырву тебя,
Как рвут стоматологи чёрные зубы.
Как рвут черновые листы из тетрадей,
Ломают изгнивший растаявший лёд.
И ты полетишь по крутой автостраде,
Пугая ворон и ночных проституток,
Слепя светом фар толстяков-дальнобоев,
На север. Подальше от мелких забот.
Мы вытрем друг друга, забудем пароли,
Закроем все двери, утопим ключи...
И в каждом "привет" нас сломает от боли
Да так, что в ответ даже Бог промолчит.
17.05.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190228
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 17.05.2010
Я піду у дощі за холодним, пронизливим вітром,
І впаду десь на пагорбі зламаних, знищених снів.
Не зігріє мене навіть сонце палаючим світлом.
Не зігріє, не вип’є, не знищить – бо так Ти хотів.
Розкидає мені по плечах вітер темне волосся,
І завиє у колах важких майже вирваних труб.
Все постане в уяві життя, що уже відбулося,
І відіб’ється у тріщинках змерзлих, поранених губ.
І в дрібному малюнку на твердих, холодних долонях,
В згаслім погляді піднятих в небо зчорнілих очей,
Я на мить прочитаю Твій дотик, у вухах і скронях,
І віддам все, що мали, Тобі, господАрю ночей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155785
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.11.2009
В кав’ярні, сп’янілій від кориці і ванілі,
Завжди неперевершено приємно дивитися на зливу.
І люди, що ховаються під зонтами і занурюються у теплі шалики,
Здається, не помічають вмирання осінньої краси.
Кожен листочок, підхоплений вітром, танцює вперше
І востаннє у своєму житті. Втім, він лишає у повітрі сліди, кольору своїх рухів.
У квітів, що зів’яли, споглядаючи у вікно, на моєму підвіконні,
Не було агонічних траєкторій у повітрі.
Але вони сповнили барвами все, що їх оточувало.
А на пелюстках лишився запах... Твоїх долонь.
Я бачила, як ці тендітні бутони жили, як пили мій простір, і як вони схилили голови.
Але вони не вмерли. Адже у кожній пелюстці лишилися ми.
А ми ніколи не помремо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153575
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.11.2009
Я вірна тобі назавжди,
Як крилам вірний політ.
Як осені вірна злива,
А ковзанці - білий лід.
У кожному серця ударі,
У звуках непевних крокІв:
Я вірна тобі назавжди.
На тисячі довгих рокІв.
Як квітка є вірною небу,
Вода – золотим берегам.
Так саме я візьму для тебе
І всю свою вірність віддам.
Співати любов під гітару
Чи грати її на трубі...
Немає дорожчого дару,
Ніж віддана вірність тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=148088
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.10.2009
А дощ–відчайдуха
Все падав,- поеми розказував,
І несамовито лизав хідники.
І все, що не сірим було, -
Густо сірим колОром намазував.
Як ніби від пензля...
З чиєїсь легкої руки.
І осінь у ретро-часах
Не ридала – шалено сміялася.
В істериці билася,
Листя трусила з гілок.
На безліч аморфних шматків
Об асфальт, ніби скло, розпадалася.
Трусила з померлого квіту гарячий останній пилок.
Лиш грому розкати
У всій звуковій какафонії
Лунали востаннє –
Чекали самої Весни.
І осінь старенька забилась
В щорічній холодній агонії
Згорнулась в клубок,
Щоб побачити вранішні сни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=148031
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.10.2009
Коли у темряві ночей сплетуться разом наші долі,
А сонце вогняно-рожеве впаде до втомлених долонь,
Я, як колись, помічу рухи твої ласкаві мимоволі
І доторкнуся ледве чутно губами до гарячих скронь.
Яскравих квітів ніжний подих тканину скине на підлогу,
Очей смарагдових проміння освітить посмішки вуаль.
В п'янких обіймах невідступних ми намалюємо дорогу.
Так щедро змощену камінням, не нам даровану, на жаль...
Наступний рух німої стрілки годинник зробить тільки зранку,
Потоки вітру золотого огорнуть кожний новий звук.
Ми все життя могли б отак з тобою бачити світанки.
Щоночі бавитись на стінах тінями танців вмілих рук.
Закінчить нашим спільним кроком свою ходу ранкове світло.
Півні, співаючи по нотах, запросять сон до нас у дім.
Весь світ на мить завмре…і прийде вічне літо,
А ми удвох заснем, на вік лишившись в нім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147964
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.10.2009
Кидаюся у відчаї на стіни,
Ковтаю кожний новий подих вітру,
Розбивши в кров оголені коліна,
Читаю щойно згадану молитву:
"Боронь Його,Господь,
Від тяжкої хвороби,
Від злиднів і образ,
Від лиха і жалоби.
Сховай від ворогів,
І друзям дай терпіння,
Щоб завжди пам'ятав,
Де є Його коріння.
Хай буде міцним сон,
Великою родина.
Тепло моїх долонь
Віддай Його дитині.
Хоробрість дай Йому,
Багато і навіки.
Я хочу, щоб Він був
Щасливим Чоловіком!
Внеси в Його життя,
Що нам не вистачало,
Пробач Нам всі гріхи,
Що скоїли немало.
Я прошу ще одне -
Хай Він тепер вважає,
Що лиш одну мене
Він більше не кохає.
Дай силу всіх світів,
Щоб міг мене забути
І пісні солов'їв
Спокійно зранку чути.
А я піду собі
І житиму довіку.
Я хочу, щоб Він був
Щасливим Чоловіком".́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147961
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.10.2009