| Сторінки (1/29): | « | 1 | » |
Покохай того, кого не любиш,
Залишся з тим, який не вартий,
Покинь старі всі забаганки,
Зрозумій, що настрій гарний.
Віддайся в руки вітру,
Покинь цю божевільність,
Без тебе клопоту чимало,
Залиш, лиш вірність.
Стабільнісь сонця - не стабільність
Почуттів крилатих вчора,
На дворі твоє щастя бродить,
А не біля "компа" вдома
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238284
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2011
Що говорити коли очі закриті,
Коли її ти не бачиш,
Коли серце відкрите,
Але нікого приймати...
Але зараз всі рими,
Не варті нічого,
Дізнайсь, хто за дверима,
Але немає нікого...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238196
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2011
Долоні повні правди, але закриті очі.
В полоні я до завтра, а є ще тут охочі?
Місить слова у світі, щоб щось наздоганяти,
О, це брудне повітря, таки, напевно, варте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237889
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.01.2011
Довга дорога прямує у безкінечність,
Ходить по колу одне і те ж.
Всі твої дії безмежні,
А ти за світом стеж!
Кожна людина не випадкова,
Кожна людина приносить зло.
На разі не потребую нічого,
Подаруйте лиш єдине добро.
І ваша держава піклується про мене,
Та так, що хочу втікти в ліс,
І знову скажу, що не треба,
Від людини чекайте тільки гріх.
Вона та святість – народила,
І загубила через кілька літ,
Шукав і мріяв про тепло долоні,
Але життя вже залишило слід.
Я звик до самоти суспільства
І до людини, що проходить повз,
В житті своєму значить винен,
Що зміг терпіти не любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237888
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.01.2011
Ще трохи і думки – попіл,
Як же так – не можу.
Чарівна, особлива,
Замінила мені зиму.
Падав під ноги…
І раділи діти…
Не було змоги
Віддатися вітру.
Безпека – не хотіла завітати,
Інші почуття, щоб побороти страх.
Кричати не потрібно, кричати…
І як зрозуміти, той знак…
Але знаю, що нас двоє…
В цю ніч зосталися в «онлайні».
І щось, напевне, переможе
І звісно буде це кохання!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234216
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2011
Світ зупинився, припинилось серцебиття!
Завершилося вже чиєсь життя...
А ти вже не за мене,
В твоїм житті вже грають роль інші "мени".
А в мене залишились одні проблеми,
І немає теми життя...
Сіра речовина
Переросла в сіре світосприйняття.
Не чую голосів,
Загубив мрії,
Забув кохання,
Втратив надії..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233860
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2011
Дні минають як божевільні,
Час вже давно не зупиниш,
Сьогодні лише сни похмільні
Примушують жити.
Мрії прагнуть втілитись в життя,
Цей рух шукає свою дорогу.
І вже душа з кимось злилась.
В часу просиш допомогу.
Колись існування мало сенс,
І все приходило до свого консенсусу.
Це дурне щастя, що думає про секс,
Не відчуваючи пульсу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233859
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2011
Кожен день, немов секунда,
Кожна хвилина, наче рік.
Не людина - я приблуда,
Вже не чує новий зір.
Не життя, а це антонім,
Моя душа у п'ятах рук,
Я став живий від цієї втоми,
Я мовчу і в цьому звук.
Іду вперед - стою на місці,
Моє серце вже не йде,
Мої руки - мої вісті,
І вже нема мене ніде!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233597
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2011
Я не боюся сказати, що кохаю,
Я не боюсь до тебе підійти,
А я боюсь, що ти не знаєш,
Не знаєш, як відповідь знайти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233596
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2011
Я хочу до тебе, я хочу з тобою,
Я хочу (потреба), ти хочеш зі мною?
Я мрію про тебе, я мрію з тобою,
Я мрію про небо над головою!
Життя - це бажання,
Бажання - кохання,
Кохання - це ти!
А ти - це барви веселки,
Це радість життю,
Це губка емоцій,
Перемого в бою.
Ти різна, ти рідна,
Мій Всесвіт - це ти,
Врятуєш? Вбиваєш?
Все можеш ти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233438
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2011
Темно... Лиш місяць облизує тишу, яка, здається, живе тут мільйони років. Тиша солодка, немов, перша цукерка в твоєму житті, така ж несподівана і така ж не довго плинна. Місяць, то старий дідуган, який вже бачив на цьому світі все, що можна було побачити і чув все, що можна було почути, але все одно йому кортіло побачити щось нове, щось таємне, ця цікавість його й тримала на цьому світі. Місяць грався, жартував, то заховається за хмари, то знову визирне. Але здавалося чи просто здалося, що він не може жити без тиші, яка його огортає у теплі обійми та з такою любов’ю, як матір сина, котрого чекала так багато років. Він обожнював захватися за деревом біля річки обійматися з тишею і дарувати не забутні сцени всім закоханим в цей момент. Його цікавість, то зростала, то спадала, дивлячись на його величину. Ось вкотре їх розбудив від обійм соловей, який просто любив Україну, він обожнював її за те, що дала життя, житло і шанс співати, а проте немає різниці, хто ти в цьому нічному театрі самогубців, важливо лиш те, що є кохання і, здається, декілька секунд чарівної, втопленої в коханні, ночі, а насправді ці декілька секунд перетворилися в твоє життя…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233420
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 07.01.2011
І знову божевільна осінь,
Хтось знову покурить попросе.
Немає як завжди, бо егоїст!
Незрозумілий зміст,
життя, все як завжди щось хоче,
а вже так прохолодно. В ночі
питав де ти, шукав я мрію.Дивовижна!
Тримав подію у руках, чужі вже сльози на очах!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233279
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2011
Просто гарні слова, просто гарних людей,
Але кохання не має меж, не має обмежень
І не цікаво, що інші стверджують.
Є просто я і ти... та кохання, яке я мав,
Але зараз існує просто freelove!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233278
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2011
"Ти"... так багато в цьому слові мрій,
Які ніколи не здійсняться.
А я ж був сповнений надій,
Які тепер лише присняться.
Тепер лише сумую за тобою,
Побачив, що втрачаю свою долю.
Кращою стала, значить я щось зміг,
І вже летиш за обрій і падає сніг.
Повернешся може колись,
А я тоді до тебе не встиг.
Ти напевно злякалася МОЄЇ НАЙЛІПШОЇ ПОДРУГИ,
Ти побачила як я з нею тримався за руки,
Ти зрозуміла кому мій талант адресований,
Ти чула як вона промовляла звуки.
Вона кожної ночі спить зі мною,
Вона завжди сидить на мені,
Тепер тільки твої холодні погляди,
Розбудять мої руки сумні.
І полетять акорди мінорні,
А моя подруга зрозуміє,
Що мої тексти голодні,
І значить скоро будуть зміни.
Вона ж ніколи не ревнує,
На відміну від тебе,
Моя гітара мандрує,
Коридорами серця.
Вона знає насправді
Ціну мого кохання,
І ніколи в світі,
Я її ні нащо не проміняю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198457
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 29.06.2010
Добрий день, шановне панство,
Дорога общино!
Говорить сьогодні буду
Про свою країну.
З рути м’яти і барвінку,
З верби та калини,
Серпиком, що з букви «Є»
У руках дитини.
Україно! Рідний краю!
«Ти для мене диво!»
За словами Симоненка:
«Горда і вродлива!»
Ти найкраща, найрідніша;
В тебе небо найчистіше,
Чорноземи найщедріші.
Твої люди наймиліші.
І історія твоя, земле, найсвятіша…
Все читаю, все вивчаю,
А ні букви, а ні титли,
Рідний батьку наш Тарасе,
Я не пропускаю.
Горджусь скіфами, трипіллям.
І Руссю великою,
Бо історія для мене
Не була безликою.
Нескоримість українців
Прославили козаки.
Січ вони возвеличили,
Степів вільні птахи.
В моєму ріднім Коломаці
Гетьмана обирали.
Шапки вгору підкидали
І казали: «Ми за волю!
Україні кращу долю!»
Богу дякую за те,
Що Кобзар родився
Й за поневолений народ
Всім щирим серцем заступився.
Революції шуміли,
Громадянські війни…
Геноцид, голодомор…,
Чи цього хотіли?
Та знайшлися люди добрі,
Подали надію. Голову свою поклали,
Все заради мрії.
П’ять століть про це
Йшла мова.
Дякуєм, хто вірить.
І тепер вже в незалежній
Державі живемо.
До землі вклонімося,
Сили наберімося.
А з історії багато чого научімося.
Я тому історії багато часу приділив,
Бо без неї, мудрі кажуть,
Не буде і майбутніх жнив.
Тому будем мріяти
Про щасливі терни,
Бо ми ж з вами – українці,
А в нас гарні гени!
Вірим також в те,
Що в нас вже не буде кризи.
Бо розумні у цей час
Скасували візи.
Не поїде за кордон
Ні один із наших.
Будем дома працювати,
Землю свою прославлять.
Налагодиться все в нас
Тільки, як збагнемо:
Україна – то народ,
А не лиш проблема!
Як всі станемо за одно
Зі світлою метою,
Буде цілісний народ
Й легкою ходою
В Європейському союзі,
Ми опинимося друзі.
Будем вірить, будем жити
Міцні знання здобувати
Щоб майбутнє України
Ми могли побудувати.
Ми – майже ровесники юної держави
І змінити все на краще
Маєм повне право!
Вірю у твоє майбутнє
Україно-ненько!
І землі своїй рідненькій
Кланяюсь низенько.
За увагу дякую я усім присутнім,
Хто так щиро вболіває за наше майбутнє!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174451
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.02.2010
Ми всі стоїм, ми всі чекаєм
Трамвая, далеко
Далеко на південь
Хтось піде
Хтось розвернеться, рушить додому
Згадає втому, вчорашню
Мені зносить башню
Від цього світу
Куди ми підем
Звідки вийдем
Куди ми всі разом прийдем
Заради чого
Навіщо
Вітер свище
А нам все вище, то нижче
Не зрозуміти
Нічого
Стараюсь для кого
Сподіваюсь
Колись покохаюсь із нею
З твоєю, тінню твоєю
Бажаю цього так
Стрибаю, майже поряд відчуваю
Все викидаю
З голови, та не забуваю
Її, вона поряд
Це майже горе
Бути поруч
Духовно, а не тілесно
Коле прийде. Весна
Чекаю, як дива
Голова запаморочилася, хтиво
Цілую, ласкаю, твій подих
Твій образ перед очима
Моя кохана примхлива
Чарівна і навіть ніжна
Дивовижна, мила загадкова
Щаслива, як та підкова
Що щастя дарує
Щастя дає, мені тобі
Нам разом
Якби опинитися знов
Тече у венах кров
Пульсує серце б’ється
Спеціально для тебе
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166390
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.01.2010
День і ніч, неначе ми з тобою
Ріка і берег, також ми
Дві половини між війною,
Завжди так будем, на різних сторонах.
Як місяць й зорі, наче разом,
Насправді, відстань там шалена,
І все неначе завжди з нами,
А кохання є? - Дилема.
Нащо потрібно нам оце,
Як все одно кінець, кільце.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166389
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.01.2010
Через приціл дивлюсь на тебе,
Через приціл я бачу серце,
Яке стукоче без зупину,
Мене побачиш я загину.
Я привид, що не знає болю,
Іде до тебе знов і знову,
Не боячись все зруйнувати,
Не боячись терпіти і чекати.
Згадаю знову ту love story,
І я чекатиму надворі,
А ти не прийдеш не згадаєш,
Мені так боляче не знаєш...
І знову шанс подарувала,
А в серці інше щось тримало.
Нема жаги, що в мене вічно
Живе і буде завжди жить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164788
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.01.2010
Я божеволію від тебе!
І кожну ніч, і кожен день,
Не сплю, лиш думаю, благаю...
Неначе влітку, соловей,
Що, лиш голубкі, він співає,
І лиш їй, їй єдиній!
Одна, єдина надихаєш,
І втілюєш життя.
І як без тебе, ти не знаєш?
Який тоді є сенс буття?
Навіки хочу буть з тобою,
В лиху годину, і у свято,
Ти відчуваєш все душою
Натхнення можеш знову дати!
Я лиш одне хотів сказати,
Ніколи, ти не йди від мене,
Бо й так приходиться нам важко,
А як без тебе, як без тебе?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164613
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.01.2010
Настав знову той момент,
Нам подарували шанс,
І єдиний аргумент,
Це бажання мас!
І в себе вдома в Україні,
А точніш в Донбасі,
Ми приймали греків,
І були підстави
Думати про перемогу
Таку бажану,
Призедент навіть приїхав
В погоду погану.
Ось свисток,
Гра розпочалася
І наша збірна,
В атаку понеслася.
Непогано наче грали,
Але пропустили,
Тут же шанси наші впали,
Захисники не спинили.
Затріпотів у сіткі м'яч,
Ну, що робити, хоч плач
Тепер потрібно два забити
І жодного не пропустити.
І зібрались наші хлопці,
Із силами своїми
Й понеслися всі в атаку,
Дужче, чим раніше.
Не фортило зовсім нам,
Били й сподівалися,
Мабуть баба із відром,
Над цим постаралася
Чи можливо кіт, що чорний
Перейшов дорогу,
Не вдалося, як не старались,
Навіть для нього
Капітана нашой збірной
Підставляв він ногу,
Бив як міг,
Все віддав, що було,
А на табло так й залишивсь
В України "бублик".
Наша ненька Україна,
Плакала від цього
Умивала футболістів
Не змінив нічого,
Ні фанат, ні дух вкраїнський,
Ніхто не зумів,
Що значить фарт,
У нас фіаско
Хоч і віриться, так тяжко
Україно, де ж твій гарт?
Р.С. Настрій тільки, те підняло,
Що Росія теж програла!!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164448
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.01.2010
Живемо в клітці,
Сміливість в чарці
Це потрібно тільки!
Душі наші марні.
Помер хоробрий дух народу,
Лиш одиниці,
В інших - канув в воду,
Бажання ниці.
Сили в них бракує,
Зіткнувся в лоб лоб
Життя скорочує, марнує,
Суцільний злий потоп
В душі панує. А вони,
Шукають щастя в тому,
Будують п*янії "мости"
Насправді, це є перепони.
Як мужності немає
І серця вогник догорає,
Навіщо в пляшці, ти шукаєш,
Того, що ти немав ніколи
І злість на максимум вмикаєш,
А діти моляться до Бога
Благають заспокоїть тата,
На секунду, хоч би
Зі сліз горить на килимі вже ватра,
І в душах вже не ми.
Бунтуєм проти цього,
Та все це марно,
І кажем собі, що не буде
В нас такого
Зав*яжемо назавжди!
Хотілось вірити, що сили
Вистачить у нас,
Свої бажання перетворим в діло,
І справді буде це життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164447
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.01.2010
Привіт всім або всім привіт, немає значення. А чому взагалі потрібно так починати, чому потрібно говорити привіт? –Не знаю, я і сам, мабуть цього ніхто не знає. Так давно не писав, напевно ностальгія або просто щось змінилося в житті, можливо так, можливо й ні, я сам не розумію, нічого не розумію. Хотілося просто відкрити, вилити комусь душу, можливо хтось зрозуміє, можливо і ні. Скоро буде рівно 5 місяців, як я … це почуття має багато значень, багато синонімів, але найкраще, це те, що воно присутнє в моєму серці, в моїй душі, тай взагалі, дякую всім, за те, що воно просто існує! Так, я закохався, втюрився, влюбився, влупашився, підсів і безліч різних синонімів. Не хочеться розповідати про кожен день з цих 5 місяців, але я дякую ЇЙ за ці 150 днів, 3 600 годин, 216 000 хвилин і вже 12 960 003 секунди! Дякую всім! Яке, ж то гарне відчуття!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158100
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.11.2009
Захотілось мені розповісти про дивне почуття у серці, про дивний стан душі, про ... Про кохання, але з іншого боку. Тема: Кохання в нашому житті..
Це почалося відносно недавно, я якось зрозумів . . . , але про це я буду розповідати продовж всієї повісті, якщо її можна так назвати. Спершу була дівчина, котру я помічав, але нічого не прагнув, сталося щось дивне я зрозумів, що то не проста дівчинка, то мій ІДЕАЛ. Чому мені так важко пережити ці секунди, хвилини, години, і так далі. Те почуття, мабуть, не можливо передати, жодною мовою світу, всі слова нездатні сказати те чого я так боюся, і так це люблю, це почуття може вбити, може зцілити, а може . . . Чому, б мені просто не підійти, так гарне питання, але ви забуваєте, що то мій ІДЕАЛ. Тендітна дівчинка, але з характером дракона. Твій погляд, твої сині очі, твої руки та взагалі ти в цілому, скільки я написав про це віршів, але ж багато й не написав. Я готовий на все заради тебе , бо ти . . . Я розумію, що це схоже на ахінею, вибач, але такий мій стан. Так насправді щось таке є в тобі чи то просто весна ввела свою погоду душі, ні я не розумію, я не відчуваю, того всього, що відбувається навколо мене. Я живу лиш одним твоїм поглядом, однією твоєю усмішкою. Однією тобою. Твій голос , то звук кохання , звук того почуття, точніше не звук, а ключ від всіх замочків мого тіла та душі. Я . . . Я більше не знаю нічого, я забуваю все, крім тебе . . .
Я взагалі не знаю як далі жити, так я розумію, що ти гарна дівчина зрозумієш, але ти ІДЕАЛ. Ти . . . ні не має слів.
Так, мені прийдеться багато боротися за свій ІДЕАЛ, багато крові пролити за свій ІДЕАЛ, але я досягну свого ІДЕАЛУ, я прагну . .. , я все зроблю, я все . . . .Бо ти та котра мені понад усе потрібна, бо ти моя муза, моя дівчина кохана і мій ІДЕАЛ. Так на тебе багато хто звертає увагу, але я теж на це все звертаю увагу.
Кожен день кажу собі, що зможу , це просто . . . Але чомусь забуваю, що ти мій ІДЕАЛ. Мені вистачає погляду у мій бік, легкої твоєї усмішки від мого ІДЕАЛУ., щоб створити новий вірш чи, ще щось не забувай ти моя муза, ти моє натхнення, ти моє бажання, ти моє кохання, ти завжди житимеш у мене в серці, в моїй душі, у моєму тілі . . .
Так ти знаєш, що я тебе кохаю, так ти звертаєш на це увагу, але чомусь я не приймаю ніяких дій, але це тобі просто здається, мій ІДЕАЛ. Я про тебе завжди думаю, бо ти . . .
Взагалі це гарне почуття когось кохати, але не завжди. Під час цієї хімічної реакції в твоєму організмі, ми можемо створювати якісь шедеври, я взагалі думаю, що лиш кохання, то поштовх в житті людей, ні справді, ми створюємо усе під час цієї реакції, та й кохання супроводжує нас весь час, все життя, бо кохання, це річ розтяжима, кохання буває до протилежної статі, безперечно до тієї роботи, якою ми займаємося, до рідних, до . . .
Не хотілось розповідати, але не можливо промовчати, існує щось таке, яе має назву зрада. Ти відчуваєш, що нікому не потрібний, що вона проміняла тебе такого гарного, розумного, та й взагалі найкращого хлопця на планеті, на якусь розфуфирку, на щось таке , не потрібне на цій планеті, і чому саме це падло, відібрала в тебе її, чому? І всі знають, що то …. І запитуєш у себе чому саме він, що в ньому є, що в тебе немає, що ти в ньому знайшла в томі … І тебе тягне на подвиги піти щось зробити погане, ні хлопці, не потрібно, так навіть кажуть в пісні Павла Волі – Пошла на … Ви мабуть зрозуміли куди саме, але все одно тебе тягне туди , куди взагалі не потрібно йти. Зрада, то вбивство її потрібно викреслити з свого життя.
Ревнощі теж не потрібні, але як таке можливо, ти ж так добивався, кожної секунди проведеної з нею, кожного погляду, кожної усмішки її в твою сторону, але чомусь знову якийсь лопух, робить це з легкістю, відбирає всі ті твої старання, однією секундою, кожною хвилиною проведеною з нею. Чому вона так легко від тебе відмовилися, і знову виникає це питання, ЧОМУ? Мабуть це питання не покине тебе до самої могили. Можливо ми не розуміємо вашу сутність, може, то просто спосіб життя заставляти нас ревнувати, а потім кидати нас як останніх . . .
Це можна продовжувати безкінечно, нам ніколи не зрозуміти вас. На цьому закінчую я розумію, що цей твір нічого не зробить, але я виклав свої думки це моя філософія, це моє життя, і нічого з цим не поробиш. Так, це правда, але я сподіваюся, що колись мій ІДЕАЛ . . . Дякую за увагу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158097
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.11.2009
…мінливе все моє життя,
назад немає вороття.
У сні зустріну я тебе,
Любов ніколи не мине.
Загляну у твої бездонні сині очі
І не боюся я тепер, ні темноти, ні ночі.
Заполонили мою душу
І як тепер я жити мушу.
Стривожили мене ці очі сині
І згадую я їх до нині.
І не міг я зрозуміти, що коїться зі мною
Чому завжди, не можу буть з тобою,
Чому, ті очі, так тривожать серце й тіло
І всі думки про тебе знову прилетіли.
Коли не бачив я тебе,
Та як же зрозуміть себе.
Чому, ті очі як повітря,
Не мов той дим, що дає нам жити.
Твоє тіло, то нектар,
А кохання просто дар !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157745
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.11.2009
Я граю роль у цих дверях,
Залишиться від мене прах,
Моя кімната сприйме все,
Навіть більше, ніж я
Триватиме моє життя,
Але прийде і той момент,
І чорні хмари йдуть на мене
Я біжу у мусон
Все це трива
Після часу цього
Прийде весна
Боротьба в шторму
Кида в синяву
Коли втрачаю себе
Думаю про Вас
Разом ми біжим по берегу
Новий мусон
Прийде у сон
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157742
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.11.2009
Ти лиш єдина,
Котра дає ці сили,
Ця сила жити,
Що не дасть згубити,
Ця сила, що кохає
Я не проміняю,
Нізащо на світі,
Буду жить, терпіти
Та інколи тремтіти,
Якщо тебе я втрачу,
Ніколи не пробачу,
Ні собі, ні світу,
Не побачу цвіту
Квітів, зелень, зорі,
Не побачу також
Місяць й синє море,
Не почую птахів
Спів веселий вранці,
Полетів би з дахів,
До них би на танці.
І даремно жити,
Мрії вже немає,
Навіщо хрест носити,
Тихенько засинаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157560
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.11.2009
Кожна секунда, наче рік
І, то, мабуть, більше,
Нема кращих втіх,
Чому без тебе так гірко!
І цю секунду, так тяжко прожити
Без тебе моя коханая!
Терпіння, сили, наче вдосталь,
Але не вистачає,
І моє серце,
Без тебе коханая!
З кожною миттю згаса, помирає,
І від цього я змушений,
Моя коханая,
Дертись на стіни,
Бігти, доки вистачить сил,
До тебе моя коханая!
Й поневолі згадую,
Кожний твій жест, рух вустами,
Моя коханая!
Як тебе обіймав, як тебе ...,
Неважливо,
Але все одно, це згадую,
Згадую очі, що жить змушують,
Що вбивають (інколи),
В пам*яті залишиться,
Той погляд, в який я закохався,
Але не кажу я,
Що врода та
Покохати змусила,
Твоя постать мене примусила,
Душа, серце, обличчя, все
Кожна ділянка тіла
Випадково мене захотіла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157547
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.11.2009
Горджусь я тим, що українець,
Що Ненька буде і була.
Підступний лях, москаль і німець,
Не взяв, ще нас абордаж.
Ніхто не зможе це зробити,
Невдасться, навіть не старайсь,
Бо наша Ненька Україна,
Бо наша, щиро Батьківщина
Переживе усіх із вас!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157378
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.11.2009
Не мрію я про те багатство,
Про ті палаци золоті
А мрію я про Україну
Про ті слова, що дорогі.
Моєму серцю і твоєму
Серцям мільйонів. А про те,
Хотів сказати, я одне
Моя країна – Україна
Я патріот, я не один
І встане наша Батьківщина
І лих не буде на Землі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157376
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.11.2009