| Сторінки (1/20): | « | 1 | » |
Ти навчив мене жити.
Примусив повірити в себе.
Ти показав іншу сторону життя.
В тій стороні завжди світить сонце,
Яке нагадує твою посмішку.
Там голубе небо, таке, як твої очі.
Там завжди чути сміх.
Там...люди незнають, що таке смуток.
І ти мені тоді сказав,
Що я можу залишитись там назавжди.
Тільки потрібно навчитись прощати....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178140
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.03.2010
Ти намагаєшся мене розсмішити коли мені сумно.
Ти намагаєшся привернути мій погляд до твого,
Коли я дивлюсь чи розмовляю з іншим.
Тебе - це так бісить.
Ти починаєш ревнувати.Твоя поведінка...
Вона все виказує.Ти кохаєш...І я теж.
Тількі на відміну від тебе,
Я тримаю свої почуття у собі.
Ти так дивишся...загадково.
І коли посміхаєшся, неможливо непосміхнутись тобі.
Я боюся сказати, що кохаю.
Бо боюся втратити тебе.
Довкола стільки хороших дівчат,
Але ти чомусь вибрав мене.
Так мало з тобою спілуємось,
Лише погляди і емоції пов'язують тебе і мене.
Хоч навіть рідко ми з тобою розмовляємо,
а думками я завжди говорю з тобою.
А цієї ночі ти наснився.
Мабуть думав...
Ти хоч і не казав про свої почуття,
Але я відчуваю...ти кохаєш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171315
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.02.2010
Пройде час. Притихне біль. Затихнуть рани.
Перестане краплями стікати кров.
Серце уповільнено заб'ється,
Розум відгорне минуле.
Все незрозуміле стане ясним.
Ти вже неповернешся, а все ж...
У душі залишилися шрами.
Ти мене забув, а все ж...
Солодкий присмак мого поцілунку,
Ти невідчуєш більш ніколи,
Хоч навіть сотні дівочих губ,
Подарять поцілунок твоїм.
Мій голос, який найбільше ти любив,
Ти не почуєш...
Коли ти зрозумієш ціну втрати-
Буде пізно. Час назад неповернути.
А я...Ніжну посмішку,коханий колір
Твоїх очей, все тепло і турботу,-
Віднайду у іншому.
Так, він не замінить тебе, і навіть
Неотримає мого кохання.
Ти пішов...і воно пішло за тобою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169906
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.02.2010
Ты босиком идеш, ты друг дождя.
И кажеться, что с под ног, уходит земля.
Ты идеш неспеша, не зная куда.
Ведь давно пора возвращаться домой.
В дом, где уют и покой.
В дом, где тебя любят и ждут.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169001
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 30.01.2010
Біль...Ти так близько, за 5 кроків, але не поряд, не зі мною.
Ти з нею і вже в котре, а мені так самотньо,
Здавалося лиш друг, коли були разом.
А коли вперше ти не зімною, я зрозуміла...
Кохаю...
Так хочу підійти, поговорити,
Чи просто побачити твою посмішку.
Вона така щира, радісна.
Знаєш, мені ще ніхто так не посміхався.
Так, як бачить перед собою старого, доброго друга.
Біль...Я ж обіцяли собі. Більше нікого не кохати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168998
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.01.2010
Вона кохає його, як Маргарита свого Майстра.
Та вчора, слова кохання, як адресувалися Майстру,
Вона промовила іншому.
А Майстер її, про це нічого не знає.
Вона сидить і думає про нього,
А Майстра просить, подумками, щоб її вибачив.
Вона розуміє, що робить дурницю.
Та їй просто хочеться різноманіття.
Вона не скаже своєу коханому,
Що на побачення до іншого ходила,
Не скаже, що насолоджувалася поцілунком іншого.
Вона йому нічого нескаже,
Не зараз, не потім...
Вона дуже любить Майстра, і більш за все
Боїться втратити його...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167035
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.01.2010
Унылые глаза, грусная улыбка.
Она раньше небыла такая.
Я помню ее...
Она, тогда, была веселой девушкой
Со сверкающими глазами.
Она всегда радовалась весне,
Любила запах ландыш летом,
слушала расказы кузнечиков.
Осенью, любила собирать букеты
С пожелтевших листей.
Зимою, больше всех любила Новый Год.
Сечас, она уже невстречает весну.
На ее столе стоят нарцисы.
Летом, закрывает окно,
что б неслышать пение птиц.
Осенью, рыдает вместе с дождем.
А Новый Год для нее стал самым
невыносимым праздником.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166214
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 14.01.2010
Дощ...Хмуре небо...Сльози...Сірі вулиці...Голі дерева...Погнуті паркани...Вона іде...одна...іде цілу годину,а нікого ніде незустріла. Нема..людей,нема...машин...
Вечір...А в будинках негорить ще світло...Їй стає страшно...Вона чує, як гавкають собаки, ні, вони виють...На її очі напливають сльози, але вона далі іде...Іде далі спокійною, наподив, ходою. Але щось, здається, шепоче:"біжи".І вона починає бігти, кожної хвилини швидше і швидше. Вона впала...
Коли відкрилися її заплакані очі, перед нею постала постать. Незнайома їй постать...Вона закрила очі, і думала, що примарилось. І заснула...
Вона прокинулася від поцілунків сонячного проміння. Вона посміхнулася вперше за останні три місяці, але посмішка швидко зникла,коли почула грубий, моторошний голос. Він щось говорив але вона нерозуміла. Де вона? Що за мова? По її лицю покотилися сльози. Їй захотілося повернутись. І тут вона сильніше заплакала. Вона згадала, їй нема куди повертатися.
Вона сирота...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163499
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.12.2009
Зима...За вікном цілі кучугури снігу. Бабка, яка ледве пересуває ноги щось бурмоче собі під ніс...Діти, з дуже веселими посмішками котяться на санях з великої гірки, а їх батьки в той час стоять і мерзнуть:аби дитині було весело...
Аварія за аварією...Кожен кудись спішить і всеодно знає, що вже запізниться.
Зима...Вона прийшла-це помітно.Особливо, коли в ранці, на перший день сильних морозів, стоїш і чекаєш трамвая, а його нема і нема.Перемерз, біднесенький...А коли вже під'їде, то здається всі невлізимо в середину цієї істоти з двома усиками, яка здається дивиться сумними очима...
І так кожен день. Стоїш, чекаєш, він прийде з запізненням. Ти вже замерз, як суслік і коли бачиш трамвая на горизонті - очі починають сіяти...Раз через раз зпізнився...І знову пояснюєш причину свого запізнення... Тобі дивляться в очі з посмішкою і важко здихають. Що поробиш? Зима прийшла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163302
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.12.2009
Я приїхала, щоб тебе побачити. Я ходила сама пустими вулицями. Я шукала зустрічі. Я була на тих місцях, де з тобою зустрічалися. Я була на тому місці, де ти сказав, що кохаєш. Я день за днем проходила повз твоїм будинком, з надією, що побачу. Я не знала... Я не знала, що ти вже давно переїхав. Батькі неказали, а сама й непитала, хоч кожен день згадувала. Кожну ніч ти мені снився. Куди? Навіщо? З ким?ти поїхав, ніхто нерозповідає. А я так хочу знати, як ти живеш, з ким живеш. Я розумію, ти мене давно вже нечекаєш. Але все ж...Мені доля твоя небайдужа. Я раніше, ще вірила в зустріч, а зараз...Я ж обіцяла приїхати, а не змогла. Знаєш, якби ти тільки подзвонив чи написав і спиав: "Чому?". Я все тобі розповіла б. Я назвала б те, що зупинило мене. Повір, у мене були важкі часи, та я все стерпіла, через все пройшла. Хоч не раз хотілося все кинути, все змінити...Мене спиняло лише одне:що рано чи пізно зустрінусь з тобою. Мені цікаво, чи чекав ти мене, чи не пусті то були слова. Так, я винна, я сама все зіпсувала. Але як тільки тебе я побачу, повір, ти почуєш слова пробачення, слова кохання і слова подяки. Подяки за те, що є до кого повертатись і цією думкою я жила. І вижила...
P.S. Вона так і недізналась куди він поїхав і з ким. Вони незберегли свого кохання, але до кінця були вірні один одному.Вони жили в повній самотності і все надіялися на зустріч. Вони жили в одному місті, хоч і самі нездогадувалися. Вони жили в оному будинку, але в різних під'їздах. Вони часто бачилися але так і невпізнали один одного(час змінює людей). Та проте, у кожного на столі, стояло фото у рамці. Фото, яке нагадувало про першу зустріч...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163158
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.12.2009
Любовь - какое нежное чуство,
Но как больно оно ранит.
И кажеться ты отходиш туда,
Но мыслями ты здесь - с ним.
И как больно ранят его взгляды,
Но ты всеравно продолжаешь его любить.
Ты знаешь, он не один,
Но продолжаешь надеяться,
Ты знаеш, он не любит тебя,
Но ты говоришь ему спасибо,
За то, что он существует...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162433
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 22.12.2009
Пушистенькі, гарнесенькі,
Білесенькі сніжиночки,
Летіли з неба бідненьки,
Щоб вкрити землю рідненьку.
Матусеньку їх гарненьку,
І гріть її всю зимоньку,
Поки не буде тепленько,-
Вони її укриють.
Гарнесенькою ковдрою.
Білесенькою, теплою.
Розкішною, широкою,
Неначе з пуха шитою.
Сніжиночки легесеньки,
Неначе ті пушиночки,
Стануть потім хмаркою,
Й назад полинуть пташкою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162430
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.12.2009
Справжня любов буває тільки раз. І коли вона приходить, ми легко її втрачаєм. Не всім вдається її спіймати, бо не всі знають і не всі замислюються...
Ти можеш привернути увагу, навіть закохати її але ти ,не думаєш, що внеї може бути хтось...інший, ближчий до серця. і коли на рушник-щастя стане вона, а поряд з нею не ти, тоді все розумієш. і так хочеться виправии свою помилку, але вже пізно - час неповернути, і не зіпсувати ж щастя нової сім'ї, не знищувати її мрії...надії...Просто побажати щастя і кохання, але це так важко! Думає, краще померти, щоб не доводилося терпіти ці муки, прожити життя недумаючи про нього...
А так гірко, коли в одну, чудову хвилину...ти...зустрінеш...його...
Ти незнаєш, що буде далі. Надія помирає остання! Можливо і не з ним судилося бути, невже любов на все життя? Рано чи пізно, всеодно мине кохання, коли зустрінеш свою долю, свою любов. І тоді замисишся над тим, що було б, якби тоді...самогубство...Зрікласяби щастя, і залишила свою половинку страждати, нерозділивши кохання з тобою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162088
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.12.2009
Прости, що час розлучив нас з тобою.
Прости, що вже ніколи не будем разом.
Прости мене, що непраду тоді сказала.
Прости. що боляче зробила.
Прости, що нехотіла чути.
Прости, що тоді пішла і неповернулась.
Прости, я знаю тут моя вина.
Прости, що не сказала, як тебе КОХАЛА.
Прости...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161031
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.12.2009
Кожен з нас у душі поет.
Та на листок все викласти не може.
Так, хтось звик тримати все у таємниці,
Хтось лише другові сказати може,
Для когось...найкраще висказати все рядочкам,
Де будуть лиш хвилини щастя, радості й печалю.
Де кожне слово, як потрібно буде,
Радітиме з тобою.
Та раптом знадобиться,-
То й сліз не пожаліє.
І часом, дивно, та здається,
Вони самі писати хочуть щось.
Та нажаль, вони лиш можуть,
від чужих рук писатися...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160849
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.12.2009
Де ділась посмішка із твоїх вуст?
Де дівся той щасливий погляд?
Чому задуманий останнім часом ходиш?
Можливо трапилося щось?
Ти поділись. Я обіцяю зрозуміти.
Назви причину зміни настрою твого.
Ти зрозумій...Неможу я дивитися на тебе,
Коли ти ніби плакати зібрався.
Я знаю, скажеш:"Не дивися"
Але знов не дивитися не можу...
Не бачити тебе - найбільша втрата,
Бо ми з тобою навіть незнайомі.
Так хочется при зустрічі "Привіт" сказати,
Але наважитись у котрий раз неможу.
Я знаю, таких як я, в тебе багато,
Та ти, такий, єдиний в мене.
Тому навіки берегти я буду:
Кожний невимушений погляд,
Кожну випадкову зустріч,
І все, що пов'язує тебе й мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160848
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.12.2009
Сиділа. Чекала. Дочекалась...
Прийшов, хоч запізно та все ж,
Як довго тебе виглядала,
І думала, що вже неприйдеш...
Ти подарив мені червоні троянди,
Як було приємно мені.
Звідки дізнався, що саме червоні?
Привидились в ту ніч мені,
Коли я не спала-все виглядала...
Ти часто приходив, дарував мені квіти.
Здавалося сон...
Та якось прийшов, приніс жовті троянди
І двері зачинив за собою...
І сльзи, гіркі, так довго лилися,
І серце, кричало, розвивалось від болю.
Надіялось. що знову побачить...
Надія згасала щодня...
Сиділа. Чекала. Дарма...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160351
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.12.2009
Як називається той світ?
Де рідні люди немов чужі.
Де ненависть панує...
Де про кохання вже забули.
Де не відчуєш ніжність почуттів.
Де не відчуєш близьку турботу,
теплі руки, обійми...
Де не побачиш веселу посмішку.
Де не почуєш ті слова,
Які так серце хоче чути...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160222
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.12.2009
Вівторок...Ранок...Вона, як завжди, прийшла на тролейбусну зупинку...Трамвая немає...Навпроти стоїть чоловік, зодягнений у синю спортивну куртку, голубі джинси, кросівки, кепку і невеличка сумка, через плече...Він стоїть...і неспускає очей з неї...з тих пір, коли вона прийшла...
Приїхав трамвай...Він зайшов за нею...Вона...сіла на вільне місце, а він...став поряд...
Її серце почало частіше битися...страх...все більше зростав.А він...стояв і дивився на неї. Його погляд був дивним. Він ніби любується і ніби щось розмірковує...Вона на це не зважала...Вона лиш хотіла, щоб її страх він не помітив...
Трамвай зробив зупинку. Вона вийшла...і пішла...Він...вийшов...довго дивився їй у слід, а потім пішов своєю дорогою...
Що це було? Вона так і не зрозуміла. Але після того їй трохи стає моторошно, коли заходить у трамвай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160125
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.12.2009
Вона незасинає без нього... Вона читає романи і відшуковує у головних героях себе і, звичайно - Його... Вона ретельно прочитує відносини закоханих і порівнює з їхніми, і ніжна посмішка з'являється на її лиці...
Він нелягає спати без Неї...Він спостерігає за її рухами, за тим з якою ніжністю Вона готує... Він не уявляє життя без Неї...
Ідилія, взаємність - це про Них. І хоч лице виказує роки та все ж у душі вони вічно молоді...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160124
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.12.2009