| Сторінки (1/7): | « | 1 | » |
Я йшла,
А сльози завмирали на півдорозі
Я була вже не в змозі
Любити тебе,терпіти тебе,пробачати тебе
Так сумно
Як можна бездумно сміятись
Так закохатись
Можливо,під настрій мінливий
З тобою так тяжко,без тебе так важко
Не просто...
Хотілось би мати
Тепер твої мрії в руках
Не тільки у снах
Але й у душі
Тримай...
Мене мов крижинку
Розтанути встигну
В огні
Хотілось мені
Мати тебе, тримати тебе
Але не та карта
Мабуть не варта
Пробач...
Страждати не вмію
Тримати не смію
Тож замітаючи сліди йди..
Кохання прилетіло на крилах
Уходь,пробач,
Та пам*ятай
Я любила...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236074
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2011
Ми сонно грались коханням
По небу розсипались квіти
Так вперше неначе востаннє
Дорослі тепер немов діти
Далеко не видно вже неба
Тримаєш мене ти в темниці
Обіцянок нам вже не треба
Для тебе завжди таємниця
Тримати тебе немов долю
Просторий,мов хата без вікон
Вільний легкий наче поле
Та треба назавжди летіти
Як можна так тихо на пристані
Рахуючи хвилі завмерти
Та наше кохання на відстані
Приречене скоро померти
Кохання--не рейсовий потяг
Чого на дорозі не знайдеш
По розкладу поїзд не ходить
Не знаєш в який вагон сядеш
Вона --королева у Римі
Її там усі поважають
А він то художник незримий
Його тут ніхто не пізнає
Кохання то сітка колюча
Як любиш,табе вже не люблять
Кохання--то доля болюча
Воно нас коли-небуть згубить
Уже розійшлись всі дороги
Любов*ю розум уюитий
Кохання кордонних порогів
Мало не довго прожити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236072
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2011
Чому я?Чому все це вiдбувається саме зі мною?Чому не з кимось іншим?Вона кричала, ревiла,благала його повернутись,але це було не можливо.Вона потроху божеволiла.Таня вже давно закинула навчання й думати забула про iспити.Вона лише плакала й вночi i вдень.А одного дня вона сказала сама до себе:"Навiщо вiн пiшов,навiщо покинув мене?Вiн казав,що ми двi половинки,отже якщо помер вiн,то маю померти i я.З цими словами Таня стала на пiдвiконня.Було страшно,страшно помирати.Тут вiдчинилися дверi й ввiйшла мама.Вона побачила цю картину й тремтячим голосом запитала:"Доню,що ти робиш?"Її очi були прикутi до дочки."Я не хочу iснувати без нього,не хочу,не можу так жити!!!"Закричала дiвчина."Ти знайдеш собi нового,кращого!"Благала мати.Але дочка сказала:"Нi,я все вирiшила,я йду до нього,прощавай!"Й кинулась у вiдчинене вiкно.Почувся нестерпний крик матерi,але вона вже його не чула.Вона чула лише вiтер, шумiвший у вухах.Вiдчувала крапельки дощу на обличчi.Й тут вона...зупинилась.І не тiльки вона,а й весь свiт зупинив свiй рух.І тут з*явився вiн,до якого вона йшла,через якого вирiшила покiнчити з життям."Я вже померла?"-Запитала дiвчина."Ні,але можеш запросто."Вiдповiв хлопець."Якщо я не померла,то як я можу тебе бачити?"
-Просто тобi вирiшили дати другий шанс.
-Я не хочу,я це зробила,щоб бути знову разом з тобою!"
-Я зроблю все,щоб ти до мене не приєдналась.
-Я все одно не хочу жити!
-А ти подумала про батькiв,вони ж помруть через тебе!
-Але...але чому?
-Мама не витримає удару,через хвилин п*ять,її повезуть в лiкарню,але нiчого зробити вже не зможуть.А тато не переживе двух утрат.
-О Боже!!
-Про що ти думала коли кидалась iз вiкна?
-Про що думав ти,коли помирав,залишав мене одну?
-На землi
людям мало мiсця,я пiшов,щоб на свiт з*явився хтось iнший,
-Хто,хто цей iнший,який вiдiбрав тебе у мене?
-це твiй брат,який має народитись.Подумай що буде з ним,якщо не стане тебе.Я тобi сказав усе,навiть бiльше,а ти тепер вирiшуй!
Немовби з туману з*явився хлопчик i сказав:"Не роби цьго!Я так хочу жити!"
-Але я вже кинулась,i нiчого вже не зробиш.-Сказала Таня.І в цю мить голова закрутилася й вона знову опинилась на пiдвiконнi.
-А ти,ти пiдеш?
-Я буду поряд,навiть коли ти не будеш мене бачити.
-Завжди-завжди?-Запитала дiвчина.
-Нi.Вже дуже скоро я тобi буду не потрiбен.Сказавши це вiн зник,а час знову почав йти.Вiдчинилися дверi й зайшла мама,спитала:"Доню,що ти робиш?"
"А я що,вже й вiкна в себе в кiмнатi помити не можу?"Не розгубилася Таня.
-Ой,та злазь скорiше,а у мене для тебе новина.Скоро в тебе буде братик!!
-"Та що ти!"
Не встигла дiвчина зiграти здивування,як вiдчинилися дверi й почувся голос тата:"Таню,пам*ятаєш ту контрольну,яку ти пилала мiсяць назад?"
Тодi Таня ще не прогулювала уроки й писала всi контрольнi.
-"Ну..."-Боязко запитала Таня.
-"Я отримав листа,що ти ввiйшла в десятку кращих й переходиш вчитися у кращий вуз у мiстi!"
-"А-А-А-А-А круто!!"
Через декiлька хвилин Таня пiшла на двiр.Побачивши мiсце пiд їхнiм вiкном,де б зараз могла лежати вона Таня заплакала.Це побачив гарний хлопець,пiдiйшов до неї й спитав:"Дiвчино,з вами все гаразд?"Вiн її втiшив.Познайомившись вони прогуляли разом весь день.
Коли ввечерi Таня лягла спати,їй приснився той,хто врятував її вiд смертi.
-"Ну все,я тобi бiльше не потрiбен,ти знайшла нове кохання.-Сказав вiн.
-Таня хотiла заперечити,сказати що це не так,ала не змогла.Серце не дало.
-Ти навчив мене знову любити життя й просто любити.Дякую.-Прошепотiла Таня.
Прокинувшись вона вiдчула подих вiтру на своєму лицi й в голову ввiрвалась трохи божевiльна думка:"Як гарно,що я не померла!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162288
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.12.2009
Я просто дарила цветы
Я хотела,но любить не смогла
Ты воплотил все мои мечты
И за ето благодарю тебя я
Не для тебя я живу ты пойми
Не буду с тобой никогда
Ты просто тихонько люби
Ведь ушло всё словно вода.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162164
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.12.2009
Багато прекрасних зiрок
Сьогоднi в небi розцвiло
Мов бiлi троянди скупанi в винi
Палають тi зiрки в огнi
А он на небi два озерця
Сплелись разом червонi серця
І разом цi двi зiрки впали,
а ми бажання загадали:
Бо вiчно ставимо питання,
Що то є щастя,то кохання?
І вiдповiдь ми маємо таку:
Ти нещаслив,якщо не довилось зустрiти тобi кохання на вiку!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161996
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.12.2009
Я сижу в душному тролейбусi.Волосся розвивається по моїм плечам,перемiшуючись iз важкими думками.Навiть у вiкно дивитись не хочеться.Там лише дим,пил вiд машин i люди,якi постiйно кудись поспiшають, не думаючи нi про що.Дивлюся на людей,якi так само зi мною страждають у цьому задушливому тролейбусi.В них порожнi очi,вони пiклуються тiльки про себе.Я схилила голову на спинку крiсла.Темнi думки ополоняють мене й смуток досягає максимального рiвня.І в цей час я думаю:"Стоп!Так не можна!!!"Розплющую очi.Раптом тролейбус рiзко зупиняється-ми потрапили в пробку.Дiстаю iз сумки книгу й пориную в читання.Через деякий час пiднiмаю очi й бачу хлопця,доволi симпатичного,сидячого новпроти мене з такою самою книжкою в руках."Як би з ним познайомитись?"-Думаю я.І тут менi в голову приходить смiшна й трохи божевiльна iдея.Я вириваю деякi листки зi своєї книги й рушаю до хлопця.Привiтавшись,роблю наївне лице й жалiюся на брак.Трохи згодом ми забувши про нашi кнмжки балакаємо про те-се.Я кажу"Менi так сумно,люди мов неживi,а за вiкном мiський пил.Печаль,та й годi"Але вiн на це сказав:"Не сумуй,будь-який сум можна перетворити на смiх.Он бачиш стовп?Нехай вiн буде ясно цвiтущим деревом,на якому ростимуть апельсини.Ой,вже рушмв тролейбус,нарештi"Через декiлька хвилин вiн сказав:"Вже моя зупинка,менi потрiбно йти,до зустрiчi!"Я посмiхнулася йому в слiд i знову ж таки подивилася за вiкно."А якщо он-той мiст перетворити на веселку,а ґрунт у тепле озерце?"-Подумала я.Згодом,я перетворила пил на метеликiв,а людей на безтурботних нiмф.Тепер за вiкном було не мiсто,а гарна поляна всiяна квiтами.Я незчулася,коли тролейбус зупинився на моїй зупинцi.Йшли днi за днями,мiсяцi за мiсяцями,і я вже почала забувати про ту пригоду в тролейбусi,знову поринула у життя мiста.Але одного дня,коли я бiгла у своїх справах,мiй телефон задзвенiв.Коли я взяла слухавку й почула голос того хлопця з тролейбусу,передiмною розцвiла та поляна повна вражень."Ти навчив ммене мрiяти,дякую!"-Тихо сказала я.І я вам бажаю,щоб ви навчилися жити у своєму свiтi,адже ми самi будуємо свiй свiт!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161849
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.12.2009
Що таке кохання?Кохання-це щастя.Що таке гордiсть?Це те,що псує людей.Здавалося дві несумiснi речi,але в нашому життi можливо те,що вони йдуть поряд.Коли двi людини кохають,нiщо не може стати їм на завадi.Кожна хвилина,яка прведена разом це щастя,але через деякий час вони вiдчувають,що перестали розумiти одне одного,вони розходяться.Вона зустрiчає хлопця й починає з ним зустрiчатись.Вона не кохає його,робить це просто щоб дати зрозумiти,що не помре в самотностi.Вiн бачить їх разом й шукає дiвчину,будь яку просто щоб помститись.Вони страждають,бо живуть в некоханнi.Вона кожен раз коли бачить його хоче вибачитись й знову кохати,але не може.Вiн також намагається бути гордим.Тепер у неї свiй хлопець,а у нього своя дама.З цього моменту їхнi шляхи назавжди розiйдуться,вони бiльше нiколи не будуть разом.А все чкрез що,через гордiсть?Якщо у вас є своя друга половинка,то прошу кажiть частiше їй про ваше кохання,не будьте гордими,адже гордiсть може зiпсувати все ваше життя.Так,і ще...бережiть кохання,бо без кохання неiснує життя!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161772
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.12.2009