Юхниця Євген

Сторінки (52/5107):  « 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 »

И губами с колен одеяло, Разошедшись, целуя, рвала…

                         Написан  в  соавторстве  с  Высокой  Музой)

Ты  футболку  никак  не  снимала,
Сласть  дразнила,  рукой  провела....
И  губами  с  колен  одеяло,
В  ароматах  живого  котла,
Разошедшись,  целуя,  рвала.

Нос  -  к  животику...нет...увернулась,
Мне  -  кудряшками,  да  -  по  бедру.
И  рукой  (шоколадная  вкусность)
Под  футболкой  прогладил  -  в  жару.
...Порвалась...ты  орёшь...я  -  ору...

Удержал,  пил  нектар-дрожжь...И,  смолкнув,
Ты  -  рывком  повалила  на  по́л:
...От  сиропов  восторженных  громких  -
В  головах  расстекался  ментол.
Сквозь  футболки  проник  ледокол.
 
13.07.13  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437205
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 14.07.2013


И вот она летит к нему

Он  –  первым  сел  в  кафе,  графин  вина,  и  чипсы  в  пепельнице  броской,
Багаж  холёный,  кожистый,  портфель  и  комп  –  под  столик  затолкал.
И  вот,  она  –  летит  к  нему,  винтаж-прикид-улёт,  черноволоска,
Нарядная,  счастливая,  на  выход-праздник  встре́чничий  –  годка́!

Вокруг  –  завосхищались  все,  мужчина  встал  с  поклоном  безупречным,
Не  очень  тихо  вымолвил  в  момент,  когда  слилась  с  ним,  обняла́:
«Мы  -  дома  поедим?    Ну,  перестань...»,  -    она  ответила:    «Конечно...»,
Схватила  чемодан  тот,  на  колёсиках,  и  -  резко  понесла.

13.07.13  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437013
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 13.07.2013


Очень скоро закончится сказка живого страданья

Очень  скоро  закончится  сказка  живого  страданья
И  штормящий  уход  в  никуда...  Грусть  о  временщиках...
Мы,  машины-дома  для  микробов  в  желудках,  пираний,
Скорлупою  ненужной  останемся  в  костных  следах.
Миллиарды  лет  нас  микробо́ги  растили  на  совесть:
Успевает  прожить  поколений  в  нас  –  за  миллиард...
Эт,  мы  -  внешне  –  в  наколках,  с  колечком,    одетые,    топлес,
А  внутри  –  лишь    кому-то    -    деревни  и  кроны  мансард.

Ничего...А  ненужными  –  кто  нас  родил  бы  и  двигал
До  отточенных,  до  совершенств    -  «всех  внутри  накормить»?
...Очень  даже  возможно,  что  скоро  футбольная  лига
Себя,  в  мыслях,  -  живой  ощутит,  и  -  княжной  всех  элит.
Дык,    смешно  им,  союзам  понять  станет,  что  футболисты,
Тренер,  зритель,  судья,  и  экран    –  и  созда́ли  её...
...Дом  микробам,  сознаемся,  создан-то    -    специалистски,
И  профессионально:  и  живы  мы,  курим  и  пьём!

11.07.13  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436801
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 12.07.2013


Скажи ж сім, ї, нарешті - як, мене кохаєш…

Є  думки́  вголос  і  є  -  непочуті...


Пора  тропічних  київщинних  злив,
Вир,  ...тиск  мовчань-гукань  її  діапазону.
Він,  стримавшись:    
             -  Бармен,  аперетив,
А  компаньонці  ,  про́шу,    -    воду,  і  холодну!

-Не  досить  звичних:  жінка,  діти?!.    Що  ж,
Піду  сама  до  них,  розкажу  –  зрозуміють,
В  нас  не  кохання,    смог  з-за  огорож...,  -
Ковтав  з  її  безмовних  спечних  дощовіїв.

-  За  щастя  й  достат  -  б,ються  ж  люди,  всі.
Скажи  ж  сім,ї,  нарешті    -    як,  мене  кохаєш!!!
А  він  рукою    -    по  її  руці,
Й  спитав  –  чому  мовчиш  й  нічого  не  питаєш...

09.07.13  г.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436173
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2013


Самообманы и подсказки

О  других  и  о  себе

"Ни  подсказки  ей,  ни  громы  –  не  звоночек!
Гляньте:    где-то,  на  задворках,  самопальничьи,
Удалившись  от  наве́дений  начальничьих
И  от  зёрнышек    учёбы,    месит  клочья..."

...Мы  встречали  их,  таких,  и  сами  часто,
Оказавшись  в  мутной  копанке,  ...резвились.
А  моря  и  океанищи  -  фантастам
             Оставляли,
                             огрызаясь:  
                                               "Не  судилось..."

P.S.
Так,  курсант,  случайный    -  в  лётное  училище,
Коротал  часы  на  складах,  там,  хранилищах,
По  солдатских  да  ефрейторских  блудилищах.

А  признать?  Признать  -  так  больно...  Мозг  -  шлагбаум
Ставит  перед  перед  озарениями  драмы.

03.07.13  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435802
рубрика: Поезія, Портретная поезия
дата поступления 07.07.2013


Морський курорт, вже майже ранок

                                             Ранок  на  морському  курорті
                                             ...
                                             Замовкла    музика    лиш    на    світанку.
                                             Зірки    згасали    і    блідніла    синь.
                                                                             С.Плекан  



Морський  курорт,  вже  майже  ранок.
Чекаю  тиші  від  музик...
З  безсоння  в  номері  -  шампаню,
Тремтить  на  скронях  -  в  "юнгл"  рушник.

Я  ж  -  мрію:  скоро,  свій,  лежа́чик,
Поставлю,  мабуть,  серед  хвиль,
Щоб  чути  -  тільки  їх,  щемлячі,
Солоні  біти  мокрих  миль.

05.07.2013р.

P.S.  Юнгл  -  приголомшливо  швидка  музика  зі  складним  ритмом  та  
                                   рипною  лінією  басових  пристроїв


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435603
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 06.07.2013


Под одеялами соприкасаются…)

Под  одеялами  соприкасаются  ножки.
Под  одеялом...  :  «А  ты  не  снимаешь  сапожки?)»
Перевернулась  на  спинку,  искрит,  озорная,
Мне,  шепотком:  «Ничего!  Ничего  не  снимаем!»
Жарко  и  странно,  с  одетой  «капусткой»  балуньей
Под  одеялом  играть  в  плясуна  и  плясунью.
Тесно,  одежда...,
             совсем,  как  в  метро  в  часы-пики
В  шейку  дышала  не  раз  незнакомая  чика.

Что  же  ты  ждёшь,  от  меня,  слов  каких  и  деяний?
Под  одеялом    -  одетые  –  скоро  устанем...

05.07.13  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435402
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.07.2013


Не навечно они, воцарившие на́ сердце, троны

Вспоминаю  о  них,  тех,  на  коих  глазел  восхищённо,
И  пылинки  сдувал,  и  надеялся,  даже  любил.
Не  навечно  они,  воцарившие  на́  сердце,  троны,
Как  не  вечны  и  банки  страховочных  дутых  турбин.

Так  и  мы  для  кого-то  весь  шарм-ореол  растеряли.
И  с  годами  их,  близких    -    всё  меньше  их,  родненьких  свит.
Злее,  резче  становимся,  твёрже  нака́ленной  стали,
И  ранимей  от  новых,  и  новых,  и  новых  обид.

Соцсетями  стучимся  к  таким  же,  обиженным,  нервным.
И  чуди́мся  от  тре́щинных  слов  и  условий  сухих.
Каждый  хочет  любимым  уверенно  быть  –  первой,    первым,
А  в  реале  –  одно:  разгружаемся  от  шелухи.

Уязвлённы,  задеты,  уко́лоты,  да  ущемлённы...
А  жить  -  надо,  и  на́  люди  топать  в  пустых  балахонах.

04.07.13  г.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435221
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.07.2013


И лучший коллектив в их жизнях кратких

На  доброй  старой  сельской  остановке,
Где  не  было  автобуса  годами,
Привыкли  к  времяжгущим  громкотолкам,
К  друг  дружке,  и  к  бездельной  мелодраме.

А  подошли  «Икарусы»  и  время  -
Затрепетали    свыкшие  к  баклушам:
--Чего,  оно,  катить  к  чужой  богеме?,
--Здесь,  здесь,  на  "дожидалке",  наши  души...

Две  трети  –  развернулись  к  срубам-хаткам,
Осталась  часть    -  ждать  дальше  «наш,  наш  бу́сик».
И  лучший  коллектив  в  их  жизнях  кратких  -
"На  остановке  был!..",  -  несли    бабуси...

03.07.2013г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435035
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 03.07.2013


Тут, на пляжі

Тут,  на  пляжі,  креветки  -  в  пісок,  й  хоч  лежак  он  -  за  гривню,
Але  на  простирадлі  у  пиві  й  томатах  -  смачніш.
Діти  ж  -  вчаться  в  дорослих,  котрі:  все  -  під  себе,  і  сині.
Чути:    "Що?  та  у  нас  -  є,    є  гроші,  і  тьфу  -  на  престиж!"

А  дівчи́нці-підлітку,  так,  соромно  трохи  за  батька,
Та  -  своє  вже  життя  закликає  лояльністю  хвиль.
І  матусині  вже  не  подіють,  на  жаль,  лозиняки:
Ми  такі  -  як  навкружжя,  а  діти  -  нащадочний  стиль.

"Але  наша  душа,  -  як  співають  поети,  -  нетлінна!"
І  кохання  до  дівчинки,  гарне  і  справжнє,  прийде.
Тут,  на  пляжі,    одягнуться  мати  і  донька  в  бікіні:
На  які  взимку  клалися  бісерки  фріволіте."

30.06.2013р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434425
рубрика: Поезія,
дата поступления 30.06.2013


В праздничный выходной

Праздник,  День  Конституций  же...Шеф?  как  обычно  –  на  крике:
И  с  порога:  «Сюда!  Это  –  что?!..»  И  по  каждому  –  в  хряк!
...Без  приправы  –  куда  ж...  Да  по  о́стрости  –  разны  аджики.
И  реза́к  –  для  работы  он,  для  производства  –  реза́к...

И  красива  так  речь  Президента  в  защиту  прав  граждан!
Да  куда  ж  конкуренцию  деть,  и  мастырят  жуки:
Что́    содрать  по-весомей  с  базарной  чесночной  продажи,
Хоть  налоги  –  и  вправду  –  порядок,    когда  –  по-людски́.

Кто  как  вырвался,  и  –  задышать!    в  День  Свободы  –  Свободой!
Да  спокойствием  в  тон  замурчать,  как  на  отдыхе  -  львы!
Так  и  в  почвах  полётом    семян    зарождаются  всходы
Спелых,  смелых    плодов    под    космическим  сном  световым.

28.06.13  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434403
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 30.06.2013


И было радостно от чёкнутой свободы

Перед-Дне-конституционное  настроение.

На  днях  радийщик-новостник  к  Дню  Конституций
Сменил  зау́шный  кафф  на  медную  серьгу́.
Он  объяснял,  зачем  в  июне  носит  бутсы,
Когда  сандаль  на  каждом  офисном  шагу.
Гляжу,  заслушались  охранники  с  кастетом,
Завхоз  молчал,  курьер  записывал,  сопел.
А  сквозь  окошки  разогреть  пыталось  лето
Замёрзших  в  кондиционерной  скорлупе.

И  было  радостно  от  чёкнутой  свободы,
За  невоенную,  красивую  страну!
И  я  понёсся,  под  шумок,  по  переходам
К  одной  сотруднице-тихоне.  Отдохну.

13.06.13  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434031
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 28.06.2013


Українська червнева спека

Країна  вдень  -  на  справжній  на  пательні,
Де  спаржа  у  фрітюрі    -  ми  в  олії.
Ще  й  швидкості  парують    будівельні,
Бажання  ж  -  в  пластилінній    летаргії...

Як  щось  не  так  –  тікаєм  в    «закордони»,
Де  ще  гучніш  печуть    -  чужі  афіші.
Чим  жадібніш  у  спеку  п,єш  холодне  -
Тим  спечніш,  до  нестерп,  тропічний  тиждень.

27.06.13  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434027
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.06.2013


Из неозвученных диалогов с собой

                       Простите,    но    Вам    какое    дело?
                       К    моим    стихам    –    не    для    Вас    они,
                                         автор:  Valerian



"Как  Вы  могли?,  -  черкнула  поэтесса,  -
Судить  с  разбором  стих,  о  чувствах,  мой?!.
По-вашему,  я  кто:    сантехник?    слесарь?,
...Что  ко́мментами  топчете  толпой..."

...Да,  выделиться  нынче  –  и  не  дорого.
Швейцарцы,  вон,  нашли  замену  золоту(1).
Когда  на  столб  возносишься  над  городом  -
Готовсь  быть  -  и  замеченным,  и  поротым.

23.06.13  г.

(1  )-
http://www.vobu.com.ua/ukr/social/view/18700

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433864
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 27.06.2013


А солдатики - гарні, треновані)

Діючим  пам,яткам  архітектури  присвячено.  Київська  Печерська  Фортеця

Спить  військовий  шпиталь  перший  київський,
Де  найкращі  з  хірургів  й  медсестр.
Де  й  цивільних  рятують  по  лицарськи,
Й  де  закон:    кордегард  -  інтер,єр!  -
Так-так-так,  медсестричкова  варта
На  солдатиків  з  медчастиня́т
Так,  «пострілює»  в  жартах-  азартом,
Щоб  ні-ні  -  до  дівчачих  палат!..

Хлопці  ж  юні-служиві  –  треновані,
Й  молодички,  самі  -  до  повітрь!
І  на  лавоньках  наполігонених  -
Познайомчий  лікуючий  збір:
...Васильківські    ще  дзоти  ж  –  нестріляні:
---Кать,  ходім,  прогуляймось,    парк    –  шик!
Лисогірське  фортечне  укріплення
Захистить  всіх  киянок  святих!

24.06.2013р.
П.С.    1.  Київська,  найбільша  у  Європі  (початок  будівництва  у  1930  році)  Печерська  фортеця(зараз  перший  військовий  госпіталь,  вул  Щорса,  Київ)    на  щастя  жодного  разу  не  брала  участі  у  бойових  діях  й  не  здійснила  жодного  бойового  пострілу.
2.  Кордегардія  (от  фр.  corps  de  garde)  —  приміщення  для  караула,  яке  охороняло  кріпостні  ворота

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433472
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.06.2013


Любов ? Що ж це?

                                           Любов    -    це    і    сила,    і    слабість.    
                                           Любов    -    це    падіння    і    злет.    
                                           Любов    -    це    і    мука,    і    радість.    
                                           Любов    -    це    отрута    і    мед.
                                                                                 Крилата



Любов  ?  Що  ж...  це    -  й  втрачений  час.
Любов  -    синь  з  енергій  планети.
Любов,  це...новий  "Адідас",
Коли  ...носиш  стоптані  кеди.

23.06.13  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433256
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.06.2013


Таких, нас, незадеянных игрушек…

Не  ты  одна,  один,  наединю́шке,
Спасаете  стишинками  мораль.
Таких,  нас,  незадеянных  игрушек,  -
Полным  полно,  питающих  печаль.

...В  пустынях,  вон,  перекатишка-поле,
И  то  ведь  -  умудряется  найти:
И  воду,  и  оазисные  соли,
И  азимут  ближайшего  пути...

23.06.13  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433254
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.06.2013


Романтические стихи

Мой  хороший,  мой-мой,  от  жары  человечек  томящийся,
Нам  недолго  осталось  терпеть  сотлевающий  зной.
Вот-вот  встану  на  ноги,  и  веером,  в  такт  шебуршащимся,
Разгоню  тонный  воздух,  и  буду,  и  буду  с  тобой.

Сголублю́,  не  нашедшее  выхода-счастья,  томление,
Обесценю  кричащую  в  сердце  пустошную  ложь.
Как  приходит  всегда  за  сумятицей  дней  –  воскресение,
Так  вернётся  однажды  теплом  охлаждающий  дождь.

23.06.13  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433090
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.06.2013


Займати гроші-це мистетство

Кожному  -  своє  щастя  і  своя  здобич!

На  хвилинку  поринув  парами  у  сніжне  «Мохіто».
Та  здригнувся:  сварилися  двоє  навпроти  стола.
Наче  ранок,  субота,  і  томляче  спечнеє  літо
Двоє  ж  хлопців  неначе  -  з  осиного  злидька-кубла.

-  Обіцяв  –  що  оддаш,  ще  з  процентами.  Рік  вже  минувся.
-  Та  пішов  ти...сетричка  померла,  банкрут  я,  й  –  не  зли...
Вже  й  бармени  тримали  їх  скривлені  зроблені  руці,
Розтягали  й  гасили  льодами  загулі  котли.

Це  мистецтво  -  займати...ой,вміють  "від  серця"  просити?  -
Така  думка  стрибала  соломинкою  із  «Мохіто».  

Чулось:  "Справді?  пробач...ще  грошей,  може,  дати  -  піднятись?"
І  зашморгалась  у  боржника  тріумфально  так  -  радість.

P.S.
Так-так,  кожному,  щастя  -  своє,  і  своя  здобич-квітка.
А  мету  інших  й  здібність  до  неї  -  прощаємо  -  рідко...
Пробачаємо  здібність  банкірів  -  здирати  останнє,
А  піддатись  облуду  від  інших,  вважаєм  -  за  гранню...


22.06.2013р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433086
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 23.06.2013


Ты ждёшь еще?????????

Догнал  её  на  горочке,  у  Дарвина.
Чуть-чуть  заговорил,  пошли  вдвоём.
Подъезды  слева-справа  нашвейцаренны,
...Каким  её  увлечь  к  себе  враньём??..

«Я  к  парню  своему»,  -  обеспокоенно
Сокочет  незнакомка  и  спешит.
А  мне  куда?  Я  весь  такой,  настроенный,
Взрывообразный  фурой  анаши.

Решил  дождаться,  сел  вдали  на  лавочке.
И  три  часа  улётных  вил  стихи.
И  вот,    выходит,  медленно  так,  дамочка,
Свободная...  с  кулёчком  кураги.

«Ты  ждёшь  еще???»,  -    Я  большей  в  мире  радости
В  глазах  красивых  точно  не  встречал!
...Мы  –  люди...  Ждем  возможностей  для  шалостей,
И  тех,  с  кем  ненапря́жно,  под  бокал...

22.06.13  г.

P.S.  Дарвина  –  улица  в  г.Киеве,  у  Бессарабского  рынка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432920
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.06.2013


Крещатик и мнения

Что  Крещатик  –  вокзальным  стал,  сводничим:
Иностранцы,  слегн  «заробитчан»?
И  со  шмотками  в  цяцьках  картонищи,
Кофе-воды  с  утра,  натощах?

Я  гляжу  -  всегулянья  счастливые  -
Вечерами  да  по  выходным.
За  мороженными!  да  -  за  пивами!  -
«На  Крещатик!  Тусить!  Эксклюзивами»  -
Соглашусь  с  женой,  в  неге  -  активною,
С  равнодушьем  чуть-чуть  напускным.

Вот,  Берлин,  40  лет,  Берлин  Западный,
Свою  главную  улицу  пел.
Ведь  его  после  бойни  захапатной
Ни-никто  ведь  покинуть  не  смел...

...Пусть  Крещатик  кому-то  не  нравится.
Мне  он  люб,  чист,  опрятен  и  свой.
А  бузилам  скажу  и  ругальницам:
«Вот  постройте  такой  же,  другой...»

18.06.13  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432196
рубрика: Поезія, Городская (урбанистическая) поезия
дата поступления 18.06.2013


Прилегла на подносе пирату

На  лоточке  товарик  не  выставлен.
Продавщица  уже  третий  час
То,  похоже,  ругается  мысленно,
То  кому-то  звонит  хрипом  трасс.

...Доставщи́к,  наконец,  появляется!
Невиновным,  варёным,  баклушно,
И  торговушка  смирно  склоняется  
Превратившись  из  гордой  в  послушную.

Мигом  раньше  –  солисткой  партийною
Она  в  трубку  швыряла  раскаты.
А  сейчас  мятою  апельсинкою
Прилегла  на  подносе  пирату.

16.06.13  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431795
рубрика: Поезія, Портретная поезия
дата поступления 16.06.2013


Я глотал её грудь ненасытную

Тихо  тронул  рукой  недоступное...
Отшатнулась,  смутилась,  ушла.
Я  догнал  её,  вежливо-струнную:
...Вот,  коснусь  спинки,  спинки-крыла.
Обернулась,  и  резко,  несдержанно
В  губы  впилась  горячим  дождём.
...Всю  субботу  любовью  поверженный
Я  под  ней  упивался  вином.

Я  глотал  её  грудь  ненасытную,
Снизу  странно,  послушно  лежал.
И  фигурку  нагую,  бисквитную,
Обнимал,  колыхал  неспеша.

15.06.13  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431608
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 15.06.2013


Куплю, продам, а нареченого - не бити!

Яку  любили,  боялись  й  прогавили...


В  селі  подія:    до  «ніякого  ботаника»
Кили́на  речі  перевозила  вночі.
Чарівна,  мрія  хулігана  і  романтика,
Готова  «кво́лику»  і  прати  ...  двір,  ...  харчі...

Та  бабці  знають:  що  робить    їй?    вже  -  під  тридцять,
А  він  таки  -  постійну  має  зарплатню!
І  що,  що  вчитель...  підростають  молодиці,
Оженять    сімнадцятирічні  вбранством    «ню»...

Близь  магазину,  на  селянській  стратегічці,
Дуби  колишні,  спиті,  чули  продавщиць:
«Була  б  робота  в  хлопців,    груба,  ...хоч  в  міліції...,
Хоч  двірником  десь,  впала  б  так  Килина  ниць?»

Скивались    хлопці:    нареченого    -  не  бити!
Килинка  ж  –  зірка  для  села!  Нехай  живе.
Та  всі  чекали  в  лавці:  щось  прийде́    ж  купити.
За  неї  пи́ли,  за  минуле,  вікове.

13.06.13  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431411
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 14.06.2013


Половина знакомых сидят на гормонах толстеющих

Верят!
Половина  знакомых  сидят  на  гормонах  толстеющих:
«Что  ты...Врач  прописал!!!  а  иначе  –  рак,    оспа  и  мор...»
И  семейный  бюджет,  на  пептиды  беспомощно  блеющий,
Превращает  рецепты  врачей    в  их  доходный  комфорт.

Верят...
Мы  в  толпе  узнаём  по  искривленным  физиономиям,
По  раздутым  чихалкам  –  жертв    взяточников-докторов.
Доверять  то  привыкли  и  близким  лечебным  симфониям,
А  уж  если  сам  врач  шлёт:  «Трийодти́ронин!»  -    ты  -  готов...  

Верят?
Слава  Богу,  наш  чел  научился  за  годы  обманные
Выживать,  классно  выглядеть  –  спортами,  дачей,  семьёй.
И  народные  средства  –  салатные  да  баклажанные
Не  так  просто  изгнать  загормонечненной  шлепотнёй.

11.06.13  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431175
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 13.06.2013


Блохин и хамство. Из фанатской басни

Скользящая  ветрами  по  листочкам  басня

Слыхали,    у  Легенды-Дрессировщика
Лесной  хорёк  «взял»  конкурс  «Бег  на  сто».
И  пели  диафрагмы-позвоночники:
«Виват  Король!»  в  едино-славный  тон.    

А  что  хорёк?    Как  все:  с  когтями,  дерзок,
Свистит,  рычит  от  шороха  ветвей...
Но  Слава,  да  народная,  помпезно
Взвела  его  до  Тренера    Идей!
Для  зрителей,  для  фанов,  для  людей.

А  что  хорёк?  Коснёшься  –  чем-то  прыснет,
Душок  и  спесь  несёт  за  километр.
...Как  будто  в  храмах,  да  полях  полях  скалистых,
В  иных  златых  профессиях  басистых
Другим  не  хлопал  громко  худ.совет.

Зол,  храбр  в  бою  грызун,  патриотичен!
Кто  в  ожиданьях  драк  не  истеричен?

P.S.
Я  рос  «на  Блохине»,  им  восхищался,
А  сын  вчера  от  хамств  его  плевался...
Поди,  медали  вручат  «кумачу».
...Сын:  «  С  хамством  быть  в  команде  не  хочу.»

12.05.13  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424290
рубрика: Поезія, Басня
дата поступления 12.05.2013


Из жизни одной элегантной мамы

Из  жизни  одной  элегантной  мамы  
с  грациозной  подтянутой  спортивной  фигуркой.  
                     
Сын  –  полнеет,  видно  –  в  папу,  хоть...кричи.
В  «хих-да-хах»  им  лоск  здорового  питанья.
Суемудрят:  «Наш  пацан  не  для  охраны,
Не  для  мышц  таскать  на  стройке  кирпичи.»

Над    её  точёным  телом  ...ржут,  им  –  смех,  
Сын  да  папа...  то  ль  шутя,  то  ль  –  ненавистно.
И  планшет  от  перегруза  –  в  ступор,  виснет.
Не  семья,  как  тарабарят,  -  кормоцех...

А  сосед-бобыль  с  мозаикой  прыщей
Ранил  в  сердце  её    раз  словами  чу́мными:
«Учат  нас  быть  толерантными  к  неумному
И  поддерживать  расплод  больных  людей...»

P.S.
Скоро  ужин,  жёнка    выглядела    –  серой.
Обессиленно  склонилась  к  шифонеру:
Как  опять  заговорить  о  снеди  в  меру?..

04.05.13  г.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422688
рубрика: Поезія, Городская (урбанистическая) поезия
дата поступления 04.05.2013


Про неробочі політичні свята́) ) )

До  якого    знову  свята  чергові  пророк-вожді  
Нас  привчатимуть    словами  й  булавами?
Аж  сльозяться  пропаганди  в  емоційній  коляді,
Щоб  й  митці  доспле́ли  «святонькам»  орнамент.

Пастві  -  що?  Людина  -  має  відпочити,  щось  собі  -
Намудрикати...  не  все  ж  державі  й  пану...
Неважливий  той  там  привід,  у  який  шпаки  рябі  
Десь  на  сонечку  комах  ковтнуть  халявних.

Й  ниньки,  у  революційне  перше  травня,  віршем,  ось,
Відпочив,  за  щось  надумав,  й  відновитися  –  вдалось!)

01.05.13  р.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422116
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 01.05.2013


Потрясно дыханьем зажечь утром глазки охотничьи) ) )

Исчерчены  мысли  политикой  размикрофоненной
И  введенным    «в  право»    чиновнически́м  воровством.
А  вечером,  после  работ,  горло  сушащих,  огненных,
Надежды  домой  возвращаются,  в  чае  с  вином.

Конечно,  под  пледом  –  молчком  -  грёзы  счастье-принцессные,
Но  что  удивительно,  мы,  и...такие  –  нужны!
Да  рядом!    в  коллегах!    такое  порой  интересное...
И  трёпы  ...бывают  фортунничьей  величины.

И  что,    что  усталы,  и  вынуждены  «жить–холопничать»...
Со  мной  (  я  не  знаю,  со  всеми  ль?)  полёт-идеал!  
Потрясно  дыханьем  зажечь  утром  глазки  охотничьи
И  драйвом,  штормящимся  верой,  парить  в  свой  аврал!

09.04.13  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420158
рубрика: Поезія, Городская (урбанистическая) поезия
дата поступления 22.04.2013


И вот в одну из наболевших тщетных пятниц

Сперва  по  молодости,  как-то  напетляла
На  тачку,  двушку(правда,  двушечку  –  в  кредит)
Уж  десять  лет  последних  в  жимах  фитнес-зала
Сверкал  качкам  её  нашейный  лазурит.

Порой  раздумывалось:  как?  ведь  не  работает?
С  утра  до  ноченьки  -  то  ве́ло,  то  коктейль.
И  связь  меняющаяся  зазвоно-сотая
Напоминала  привлекалку-карусель.  

Да-да,  уже  так  десять  лет,  а  было  –  "двадцать"...
Ну,  тридцать  пять...сейчас  -...а  принца  так  и  нет.
И  вот  в  одну  из  наболевших  тщетных  пятниц
Она  к  парковщику  знакомому:  «Привет...»

А  он,  хороший,  после  долгого  запоя,
Но  -  экономен,  ведь  –  долги-долги-долги...
И  в  сквере,  рядом,  как  ...запили,  колу,    двое,
Шутили,  троллили  над  прошлым,  без  брюзги.

Он  ей:  «Но  я  же,  я  же  сутками  работаю!"
Она,  смеясь:  "Я  тоже..."поиском"–  работаю..."
Апрельский  вечер,  он  -  для  всех  забойный  вечер.
И  может  длиться,  ободряя,  бесконечно!

20.04.13  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419716
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 20.04.2013


Жартів…яким будь що дозволено!!!)

Сніги-рудименти  у  березні,  чи  пенсіонерове  небажання  прийняти  зміни...


У  фарбах  біло-колірних  
   змерзань  набридлих  лютого
       Жив  й  далі  ссохлий  березень  не  сонечком  –  снігами.
В  родині  геть  спрацьованій  роботоголік  видний
На  пенсію  пожбуренний,  гарчав  й  гарчав  до  рідних.

Субота,  сніг,  стомились  всі,
   дід:  «Зась!!!»,  -  фріонить  путами.
       Лише  онук  з  онучкою  не  зщулились  у  камінь  -
Долоньки  сміхом  щіплили:  «Субота  -  м,яч  ось,  лялі...»  ,
І  потягли  щебечками  у  переодягальню.

От  дідуся  ж  суворого
   чекалося  нарешті
     Невимушених  вигадок,  кумедного  і...вільного!
Не  стиснутих  морозами  й  снігами  глейок  зльодених,
А  жартів,  тілько  -  сонячних,  яким  будь-що  дозволено!

«А  що,  а  може  й  досить  вже,  
   ганяти  вітром  решту...»,  -
     «Роботоґавк  на  пенсії»  всміхнувся  нам  Афінами.
І  сонце  над  заметами  –  у  спалах!!!  Березнево!!!
Й  у  хаті  настрій  зляканий  –  весною  став,  миттєво!

23.03.13  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411631
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 23.03.2013


…і вся трояндна, десь понеслась стрімко-стрімко.

«Ой,  пан  професор,  так,  це  -  я,  та  ж  ...постаріла.
Вже  -  п,ятдесят  мені,  не  тридцять.  Ви  ж  –  такий  же.»
Згадали  двоє:  залицяльний  Крим,  текілу,
І  безнадійний  погляд  лектора  в  той  тиждень...

Та  цього  разу  Йванич  якось  глянув  ...жовто:
«У  бабцін,  кажеш,  вік,  в  дідуськін  -  завітала?»
Не  відчувалось  в  тоні    ніжності,  турботи.
Так,  не  жорстокість  -  гуркіт  до  техперсоналу.

Професор,  зне́хоч,  як  з  бабусею,  штукарив:
«Як  я  -  тебе  тоді,  чекаєш  -  хоч  студента?
То  де  ж,  де  в  нашім  зморшклим    віці  істи  каррі?»,  -
Байду́же  мимрив,  словом  -  не  медикаментом.

Сахнулась  жінка,  наче  дівчиною  в  двері,
Не  попрощалась,  кроком  сімнадцятирічним
Вітала  памяттю  смак  серця  й  кавалерів...

Назад!..і  діда  квітнем  цьомкнула  у  щічку:
«Обнімчик  -  дяка!!!!    я  ...я  стала  знову  -    Жінка!»
І,  вся  трояндна,  десь  понеслась  стрімко-стрімко.

20.03.13  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410617
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 20.03.2013


…Й непоборних до себе презирств.

Святкувавсь  в  кабаре  ювілей.
Шеф  приїхав,  тис  руки,  вітав.
Сяяв  подих  чужих  асамблей.
І  парижських,  напевне,  вистав.

Він  побачив,  здригнувшись,  її,
Жінку  вбитого,  з  перших,  колег.
І  згадались:    квитки  на  «Балі»,
Гул  надій  «дев,яностих»  шеренг.

Не  гукнув  їй...люд,  стовпотворінь...,
І  «прогле́дів»  до  виходу    тінь
Постарілої,    зовсім,  вдови
Комерсантської  ,  майже,    братви.

Парувало    у  маслі    пюре,
Обіймались  й  пляшки  на  столах.
...Так,  затрималась    біля  дверей,
Він  її  не  окликнув.    Пішла.

P.S.
Як  в  селі,  після  соло,  артист,
Шеф  спиняв,  і  спиняв  шнапсом  біль  -
Присмак  ледве  забутих  похміль
Й  непоборних  до  себе  презирств.

16.03.13  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409779
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 17.03.2013


Про таку мріяв й потяг нестримний…, чи Анти-Попелюшка (дороблений)

(допрацьований  твір,  з  доданою  кінцівкою)  

Ти  –  підходиш  мені,  про  таку  мріяв,  й  потяг  –  нестримний.
Ніжні  руки  заводять  космічні  й  земні    двигуни.
І  сама  вже  кохаєш  мене  сонцем  літнього  Криму,
А  волосся  твоє  обплітає  снодіння  весни.

Я  ж  ...супружньо  –  ніяк,    й  соціально  тобі  не  гожуся.
Ти  -  проста,  і  радієш,  як  разом,  за  ручку,  удвох.
І  сторо́нишся  дум  про  заводи,  курорт  і  лангустів,
Та  не  хочеш  той  наітальянений,  з  винами,  льох...

Вів  останню  розмову-пояснення  довгу,  безплідну.
Шепотіла:  «Не  любиш,  ти  зовсім  не  любиш  мене...»  
Обіймав,  цілував,  умовляв:  «Зрозумій  мене,  рідна!“
Але  полум,я  перетворилось    у  штучне,  скляне.

P.S.
Що  далі?  Чим  закінчилось?  Що  розуміла  пані?
...Так,    інколи  приходила,  там...готувала  зра́ння.
Й  він  з  нею,  як  дитинкою...бадьоро,  з  пілкуванням.

10.03.13  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408236
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 12.03.2013


Про таку мріяв, й потяг – нестримний

Ти  –  підходиш  мені,  про  таку  мріяв,  й  потяг  –  нестримний.
Ніжні  руки  заводять  космічні  й  земні  двигуни.
І  сама  вже  кохаєш  мене  сонцем  літнього  Криму,
А  волосся  твоє  обплітає  снодіння  весни.

Я  ж  ...супружньо  –  ніяк,    й  соціально  тобі  не  гожуся.
Ти  -  проста,  і  радієш,  як  разом,  за  ручку,  удвох.
І  сторо́нишся  дум  про  заводи,  курорт  і  лангустів,
Та  не  хочеш  той  наітальянений,  з  винами,  льох...

Вів  останню  розмову-пояснення  довгу,  безплідну.
Шепотіла:  «Не  любиш,  ти  зовсім  не  любиш  мене...»  
Обіймав,  цілував,  умовляв:  «Зрозумій  мене,  рідна!“
Але  полум,я  перетворилось    у  штучне,  скляне.

10.03.13  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407688
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2013


Опасные и у поэта строки…

В  морском  городе    попросили

"Закрой,  слышь,  изнутри(!!!)  калитку  к  морю:
Вишь  –  ночь.  Идут  от  Севы*  косяки.»
А  сеть  стонала  в  танце  смертных  оргий
Трепещущих  луской  кефальных  кильк...

Жилец  -  звонить,  в  милицию,  как  тут  же  -
В  дверь  постучали,  рыкнув:  «Идиот...»
И  бряцг  карманных,  с  шариком,  оружий
Пугнули  оробевший  мелкий  рот.

Жильца  –  не  сразу  задержали,  позже.
За  семь  кило  бездокументных  рыб.
Орал  он:  «Да  купил  на  пирсе  в  дождик  -
Продал  мне  пеленгаса  толстый  тип...»

Суд  "пять"  впаял  за  ...сто  кило,  в  концовке.
Жена  его,  как  вечер  –  сразу  в  дом.
Опасные  и  у  поэта  строки,
Когда  мешают  многим  жить  с  добром.

09.03.13  г.

От  авт:  Сева  -  Севастополь

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407649
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 10.03.2013


Пришлось квартиру поменять в два-три приёма…

«Принёс  пива́сика,  сосед,  да  просыпайся,
Тут  скоро  масленница,  надо  бы  размяться»  -
В  четверг  уж  заполночь  к  соседям  с  распоясьем
Степан  задорно  грюкал  и  урчал  паяцом.

И  жёнка  Стёпина,  давай  звонить  соседке:
Прости,  понёсся  мой  –  к  Вам,  с  пловом,    непоси́дя...
И  две  семьи  пол-ночи  без  ножей,  салфеток
Тосты́  соро́чили  за  жизнь  и...пирамиды.

Жена  Степана  -  обожала  встречи-сладости!
Муж  дома  -  спал,  иль  жил  обычно  -  молчаливо.
И  лишь  в  компаниях  был  добрым,  жинерадостным,
Такой  душою  сборищ,  пусть  хоть  и  под  пиво.

...В  тот  раз  от  шума  и  тепла    она  –  забылась:
Да  пригласила  ...к  ним  допраздновать  соседей.
А  дома,  Стёпа  в  спальне  сразу  как  закрылся...
И...и  к  друзьям  -  не  вышел,  к  выпивке  и  снеди.  

...Вновь  пошатнулся  статус  их  семьи  весёлой.
Пришлось    квартиру  поменять  в  два-три  приёма...
И  как  то  раз  сама  заметила,  под  ёлкой,
Что  никаких  гостей  не  хочет  видеть  дома.


P.S.
Муж  вновь  куда-то  поколбасил  по  соседям.
Жена    -  ждала  и  грелась  под  семейным    пледом.

08.03.13  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407380
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 09.03.2013


Запотело от шторма стекло

Запотело  от  шторма  стекло  чем-то  жуть-маслянистым    -
Не  упрятал  водила  в  гараж  перед  морем  «Пежо».
Дочь  влюбилась    в  рок-группного  взрослого  (вот)  гитариста,
Папы  не  уследили...друзья  её  хихкали:    «Жжёт!...»

Папа  в  путах  вины,  умолял,  за  ТэТэ  потом  взялся,
А  жена  помолчала,  сказала:  «Сама  я  схожу.»
И  к  гитарнику  на  ночь  ушла  молчаливой,  бесстрастной.
Утром:  «Всё  -  хорошо!  Но...не  спрашивайте,  всех  прошу.»

Время  быстро  летит,  дочь  –  судьёй  стала,  и  как  то  на́  стол  -
О  насилии  дело...девчёночка  и  гитарист...
И  судья  сжала  пальцы  совсем  по  животному,  страстно.
И  взяла  чистый,  для  замечаний,    расчерченный  лист.

Прокурор  просил  три,  засудили  его  -  на  двенадцать.
На  судью  выливали:  «Вы  –  монстр,  и...и  не  человек...»
Шторм,  он  издали,  так  завораживающе-прекрасен.
Как  на  сцене  -  лихой  музыкант  и  его  громкий  трек.

P.S.
А  судья...что  судья?..  “Закаляет“  их  наша  действительность.
С  детства  я  б  защищал  прокуроров,  судью,  и  учительниц,
Да  -  врачей,  да  -  милицию,  да  -  прирождённых  писателей...
Нет,  писателей  бы    -  посылал  в  самый  ад,  как  старателей.

07.03.13  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407157
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 08.03.2013


Звелів сороченьку підняти, притулитись

Звелів  сороченьку  підняти,  притулитись,
Весь  ніжний,  в  очки  -  цьом,  на  спинку  -  дві  долоні.
Пірнала  в  хмари  дощові,  весняні    -  близкість,
Котились    хвилями  нестримні  дихи-дзво́ни.

Зненацька  мати  її  гримнула  за  шторкою.
Ти,  як  приречена,  відсторонилась,  зломлена.
Та  по  животику  вуста  закараокали
Спонтанну  пісню  про  жагуче  і  дозволене.

Ми  далі  більш  не  сороми́лись  і  не  «тишкали».
А  мати  голосно,  за  крок  від  ліжка,  дихала.
...До  вітру  потім  йшов  повз  неї  ,  мов  принижений,
Донька́  ж  ...  навмисне  мов,    вела  себе  -  «не  тихою».

В  тремтіннях  дотиків  сосочки  розчинялися
Коктейльні  полум,я  кімнатні  зойки  повнили..
Бажа́нні  пальчики  в  озерах-неосяжностях
Водили  кола  в  унісон,  у  глиб,  у  вогнену!

P.S.
До  ранку  гулко  водопади  наші  чомкались.
А  вранці  снідали,  нашвидко,  втрьох,  безголосно.
Від,  так  доречних,  в  щічку  раз  -  прощань  матросних  -
Рішуче  й  твердо  відхилилася,  відмовилась.
Спитала  тільки,  чи  прийду́  ще?  ...хльостом  бджолістним.

05-06.03.13  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406557
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.03.2013


Что после взрыва остаётся?

Бродил  агент  торговый  каждый  день  по  офисам.
Ретивых,  числящихся  -  с  лёту  различал.
И  так  устал  авралить,  жилы  рвать  по  совести,
Что  закосил  и  –  в  поликлинику,  к  врачам.

А  врач  попался,  сами  знаете,    накрученный.
Да  навыписывал  на  весь  оклад  –  лекарств,
Да  тех,  которыми  аптеки  насундучены,
(Агент  их  сам  сбывал  по  точкам,  как  балласт...)

Ну,  он  –  к  жене,  с  рассказом,  та  его  -  метёлкою:
«Да  как  же  можно  так,  не  веря  людям,  жить???»
И  чел,  лицом  к  лицу  с  реальностью  жестокою    -
Поник,  сломался,  да  замкнулся,    и...  и  -  пить!

P.S.
Жена  –  глумится,  всем  горюнит,  что  –  несчастная.
Врачи  -  плюются,    шеф    -  других  набрал,  забыл.
Вы,  срывы,  -  гулко    непрощающе-фугасные...
Что  после  взрыва  остаётся?    Бред  мольбы?

05.03.13  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406306
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 05.03.2013


Розповідник і член Письменницького Клубу

У  в  чаті  соц.мереж  зійшлись,  як  два  індики,
Розповідник  і  член  письменницького  клубу.
Член  шаленів:  «Я  маю  право  вільно,  дико
Тут  будувати  у  письмі    хоч  хатку-зрубу!
Хоч  скільки,  як,  про  тих,  про  те  -  що  хочу  й  любо!»

Письменник:    «Так,  звичайно,  маєш,  та  читач
Чекає  перш  за  все  історію  тітанську,
Без  тих  порад  про  борщ  під  зойк  :  Їж  –  не  партач!!!
Високу,  гарну,  сильну  розповідь,  єднанську!
Не  плач:    рятуйте  нас,  країну    атаманську...»

ЧлеКлуб:  «Та  я  ж  такі  слова  бучні  ужив!..»
Розповідник:    «Ужив...ужив,  та  хто  ж  їх  сприйме:
Дивись:  «попер»,  «всі-бидло»  ,  «аж  смердить»,  «души́»...
Член:  «Так,  щоб  знали!  Я  –  так  мислю!  Кров,ю  й  гримом!
А  не  словечками  порядними  і  дрібними...»

Розповідник:  «слова,  слова...  читач  чека
Високу  мову,  над  буденністю  піднятись,
Щоб  відчувати  через  твір  не  синяка́  –
У  міжпланетному  й  зірковому  кохатись!
Письменник  розповіддю  жар  сердець  склика!

Член  Клубу:  «Що?  читач,  читач,  я  -  так  скажу:
Як  відчуваю,  так  і  далі  друкуватиму.
Не  підляга  мій  твір  порад,  демонтажу,
Він  й  так  у  серці  мому  згризлий-перелатаний,
Ще  вчора  ввечері,  після  вечері,  складений...

«Письменник  –  перш  за  все  –  за  все  –  оповідач!  -
Розповідник  терплячим  виявився  й  мирним,  -
Втомились  всі  з  інет  і  телепередач,
Чекає  світ  оригінальних,  яструбинних,
Нових  світів  і  почуттів  пречистих,  дивних!

Он,  садівник,  якщо  він  справжній,  з  десять  літ
Садок  обходжує,  не  тисне  кущ,  де  бачить...
І  неповторне  в  нього  сяйво-живопліт,
І  всім  народам  зрозумілі:  квітка  й  сплячі.
Чарівно  створене  -  й  по  тілу  струм  гарячий!

І  повертаєшся  до  чуда  раз  у  раз.
Здоров,я  людям  забагато  не  буває!
...Член  Клубу  знову  щось  про  зраду  вів  та  фарс,
Розповідник  шукав  історій  з  небокраю.
Читач  -  читав  щось  кишенькове  у  трамваї.


P.S.
Ці  двох    закінчили?  Та  де  там.  Десь  і  зараз
Хто  подумки,  уголос,    в  тегах,  чубом
Десь  витрачають  свої  сили  на  цей  галас,
Мов,  не  читач  тут  головний,  а  Члени  Клубів...

03.03.13  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405701
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.03.2013


Любовь и не совсем

«Тебя  –  как  ткань  перед  раскроем  –  проутюжить  бы,
Без  перекосов  и  уравнивая  кромки.»
Её  звонки,  слова,    пронеженные  кружева,
Несли  касательность  шелков  мне,    лежебоке.
Сосед  –  завидовал:    «Фартит  тебе  без  стопки...»

И  тут  –  исчезла,  насовсем,  как  утром  пьяность.
Готов  был  встать,  признать,  поднять  себя  навстречу!..
Сосед,  обрадованный,  -  в  гости!  Вносит    ясность,  -
Сказал,  как  вытрусил    две  но-шпы  из  аптечки:
«Не  перепутывай  с  любовью  благодарность...»

02.03.13  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405655
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.03.2013


Очень крымские круги в уютных бухтах

В  «Рено»  любашка,  раздеваясь,  обронила:
«Отец  лялякает,  парламентский  водила:
«В  Крыму  впервые  не  Москва  рулит  –  Донецк...»
И  что  вернулся  ухажёрчик  её  -  в  Питер,
Она  –  была  ему  глазурью  на  бисквите,
А  он  имел  под  Симферополем  –  дворец...

Что  никуда  одна,  сама,  давно  не  ходит.
Потом,  давай  тянуть  в  «слепу́шку»  –  бар  напротив.
Там  -  танцевала  как  ребёнок,  будто  пела.
А  тут  -  донецких,  два,  по-дружески  подсели  -
Мы  вчетвером  как  отдохнули,  погремели!..
И...одному  «моя»  вдруг  -  затянула  трели:

«Конечно!  Правильно.  Ты  –  сильный  ведь.  И  умный!
Пора  порядок  навести  в  Крыму  тут  буйном...
Давай,  рули    Донецк  тут  всё!    Я  –  помогу!»
...Она  ушла  с  ним  в  новой  должности,  весомой.
А  мы  с  вторым  донецким  братом  пили  «Ро́мы»
За  очень  крымское  сюжетное  рагу.

02.03.13  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405440
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 02.03.2013


Разочарование спутницы, или - заядлая курильщица) ) )

Нас  пакану́ли,  в  Амстердаме,  в  пересадочный.
Моя  ж  -  не  курит,  только  если,  выпив,  спит...
И  мы,  как  гончие,  вприприжку,  безоглядочно,
Давай  рысачить:  где  –  курилка?  Где  –  дымит?
Где  –  покурить  разрешено,  как  для  порядочных?..

Оно,  конечно,  для  курцов  –  дискриминация:
Полоска  с  крышей,  вентиляция,  толпа.
Моя  –  конечно,  среди  всех,  -  такая  грация:
Без  языка,  со  всеми,  и  –  ля-ля,  па-па...
И  вот  наблымкала  глазами,  ситуация:

Араба,  два,  все  –  в  белом,  и,  наверно,  в  –  нефти.
Мне  по  английски  объяснили,  чтоб  –  валил...
Нам  -  час,  до  рейса,  до  стыковочного.  Эти  –
При  всех  суют  в  карман  ей,  кажется,  рубли,
И  чай  какой-то    в  позолоченном  пакете.

P.S.
Таки  -  успела,  села  рядом  -  до  отлёта.
Такая  злая.  Я  –  молчу.  Она:  «Вот  –  дура...
Считала:  вот,  свезло  Зинухе  для  улёта,
На  бар  -  как  двинули    за...  так  сказать,  культурой,
А  сами...  тю...совсем  не  пьют,  а  только  курят..."

01.03.13  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405178
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 01.03.2013


Романтический полёт или киевская встреча

Не  встречалось  ничего  по-выразительней,
Чем  глаза  девчонки  из  под  паранджи.
По  Урицкого,  весь  в  капитанском  кителе,
После  месяцев  в  Багдаде,  он  –  спешил.
На  углу  высотки    с    вывеской  «Лос-Анжелес»
(Врач  зубной,  там  говорили,  просто  –  асcccccc!)
С  сигареткой  медсестричка  ланью  пряталась
От,  наверно,  шефских  требующих  глаз.
И  служивый(год  ведь  бледный  без  обнимушек)
Незнакомку    увидал,    застыл,    и  -  к  ней!
Медсестричка  же    ...тут  проявила  выдержку:
«Вы  -  по  записи?  Пошли!  ...пошли  скорей.
И  за  миг  фантомом    в  очередь  усаженный,
Средь  зубде́ржащих,  кому  -  не  до  любви,
Услыхал:  «Военный,    Вам  -  в  обеззараженный
Сектор  снимочный!  Дежурная  –  зови!..»

P.S.
..Попалил,  конечно,    Доктор  -  «отношения».
И,  наказанная,    где-то  год  -  врачу
Все  бестрастно  выполняла  без  стеснения,
«Вспоминая  капитанское  «хочу!»

18.02.13  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402384
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 19.02.2013


Челябинский метеорит и Николаев

Челябинский  взрвывной  метеорит  -
«Армагедоном  русским»    обозвали  немцы.
А  в  Николаеве  свекрухонька    невестку
«Сдала»  сынку,    мол:  «  С  другом  –  точно    спит!»

Ну,  мамин  сын  –  за...за  тупой  топор,
И  к  другу  в  дом,  а  там  –  жена  его,  гордячка,
Стоит,  да  в  спальне,  да  вся  в  мыле,  на  карачках...
...Сверкнули  искры  –  до  немецких  гор.

P.S.
Лишь  на  суде  узнали,  ледяном:
Уже  покойная,  уборщицей-тихушей
В  домах  богатых  подрабатывала  -  мужу,
Чтоб  уплатил  он  «взноску»  за  диплом...

15.02.13  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401506
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 16.02.2013


Хочу стати «Депутатом у відставці»

Вчора  вразила,  ой  вразила  колегина  сім,я.
Там  –  в  кутку  дитина  мріяла  у  майці:
«Чом  мовчу?  Зага́дую!  Як  та  ворожея:
Хочу  стати  «Депутатом  у  відставці»

Що-що-що,  ми  і  застигли...  :"Поясни,  чи  ти  німа?"
А  дитина  й  мовить:  «День  був  –  депутатом,
І  отримуй  до  кінця  життя  зарплатоньку  –  дарма!
І  не  треба  бу́де  більше  працювати...»

Ми  –  в  куточок,  прикурили,  мовчимо,  і  мовчимо.
Тут  хазяїн  й  каже:  «  Може  й  справді,  Васька,
Йдем  до  Радних  -  водіями,  щось  там  їм  тако  -  дамо!
Й  замість  них,  як  всі,  проскочим  -  в  "депутацьки"?

Їхав  я  додому  -  довго,  потів  пив...гарячий  чай.
І  на  жінчині  притульки  буцав  лобом:  "не  займай!.."

15.02.2013р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401287
рубрика: Поезія,
дата поступления 15.02.2013


Нам и здесь в Украине порой офигенно

Выручила

А  зима  в  Украине  глазела  на  сонных  мужчин,
В  дутых  куртках,  помятых,  и  вобщем,  совсем  неактивных...
...илось  ей  в  Киев  переселить  -  весь  Стамбул,  что  там...Рим!
И  вселить  в  ДНКа  украинских  мужчин  чуть  «немчи́ны»...

Так  -  знакомая  уши  мне  грызла  в  толкучем  метро,
Я  сначала  молчал,  но  спузырил,  чуть...  неосторожно:
"Хорошо  быть  мужчиной  в  Берлине,  где  мыслят  добром,
И  система  построена  так,  что  работать  возможно!
А  у  нас...кто  шептал  нам  не  красть?  Убирать?    всё  –  учить?
За  последние  двадцать  горячих  годков  «самостийных»?
Да  и  женщины-немки  не  пилят  мужчин:    «сделай  быт»,
Сами  –  самостоятельными  стали  твёрдо  и    чинно.
В  Кёльне  -  на́нять  кого-то  –  надёжно!  не  нужно  трястись,
Что  –  сопрут,  недостроят,  обманут,  подставят,  исчезнут...»

...Мы  доехали.  Дама  смеялась:    «Да  ладно,  не  злись!»
Нам  и  здесь,  в  Украине,  здесь,  с  Вами  –  порой  –  офигенно!

10.02.13  г.  -  15.02.13  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401274
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 15.02.2013


И мы правда–успеваем! не уступим!

Нынче  в  тренде  -  быть  уверенной,  ухожей.
Чуть  -  надежным,  с  перспективой,  и  здоровым.
А  буксуется  зимой  по  бездорожью,
И  встречаются  –  сплошные  «сказкословы».

Прям  обрадовался,  встретил:    вся  –  такая...
А  назавтра  начала́  –  работа,  мама...
И  она  ждала,  что  вместе  –  запылаем,
Шеф,  меня  же,  до  утра  запряг  в  «стограммы».

P.S.
Нынче  в  тренде:  всё  -  успеть,  сиять:  "Всё  –  супер!"
Компетентно  зарабатывать  кому-то...
И  мы  правда  –  успеваем!  не  уступим!
И  живём,  порой,  назло  запаркам  –  круто!

Каждый  вечер,  день  -  чего-то  ...как  закрутим,
Что  по-праздничней  у  нас  выходят  -  будни!)

12.02.13  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400337
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 12.02.2013


Роздягнув біля каміну

Щоб    не    побачив    хто,
що    я    зиму    впускаю
                                         автор:  Яна  Бім



А  я  люблю  запрошувать  зи́мку  у  гості.
До  каміна  -  наближу,  візьму  ручки  в  руки...
...Ці    чарівні  часи,  коли  ще  боїмося,
Та  вже  тягне  у  квіти,  на  волю,  на  луки!

Те́пла,  що  там...гаряча  внизу  пуховина,
Від  каміна  і  торків  -  й  підлога  парує!
Не  гострить  -  біла,  звільнена  з  пут  цибулина,
Після  жару  і  вогнищ,  розкішна,  -  смакує...

31.01.13  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399798
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2013


Современные Геркулесы

Современный  Геркулесы

Братишка,  институтский,  чересчур  уж
Хайбэ́к  сноуборда  с  хрустом  затянул.
-  А  ты?,    -  спросил  меня,  -  всё  виноку́ришь?
Ну,  я  –  посноука́йтил!
                                         И  –  вспорхнул...

Клубился  снегом  ку́рс-рейс  сноубордный,
Наст  плотный,  скоростной  –  нёс  в  снежный  драйв!
Я,  рохля,  весь  в  глинтвейне,  ждал  сиротно.
А  рядом  ...мёрзла  девушка  моя.

...А  вечером,  на  сноу-кайтинг-па́ти,
Последним  взглядом-льдом  сказав:  «Прощай!»,
Со  мной  сюда  приехавшая,    Катя  -
Ушла  к  братишке-ра́йдеру  на  чай...

07.02.13  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399200
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 08.02.2013


Пивний випадок у барі)

В  день  винарів  і  пивоварів  –  вже  ж  вдягнувсь!!!
Моя  ж  Благиня,  аж  ...з  Фейсбуку  очі  вийняла:
«Ти  до  яких  оце  наґля́нськався  з  Марусь???
А  я:  «Ти  ж  не  відволікайсь  з  мереж  незли́няних)))"

І  як  піддав  ото  по  барах  навпростець...
Усі,  за  стійкою,  святкують,  пригощають!
І  тут,  у  очі  впав  близь  шафи  –  гаманець:
Підняв,  там  –  гроші,  я  –  бармена  і  питаю:
«Це  не  твої?  ніхто  не  втратив?  Не  питав?»
Бармен,  порядний,  каже  «Ні»,  і  я  –  баронно  -
Найкращу  видав  із  найщедрійших  вистав:
Всіх  пригостив!!!!    із  гаманця!!!  й  -  Бармена-Дона!

За  пивоку́харів  бар  світлий  -  тостував!
І  тільки  –  сто́ячи!  А  тут,  десь  за  годину,
Зайшла  чорнявка,  вся  в  «Діорі»,  грозова,
І  з  нею  вісім  громого́ловів  нестримних...

...А  що  казать,  той  гаманець  –  з  її  прикрас...
Мої  синці  –  сама  протерла,    лепетуся...
«Ну,  як  вже  свято,  -  каже  з  жартом,  то  якраз  -  
За  виноробів  і  барменів,  вже  ж  -  впряжуся!»

Так  святкувалось  в  Україні  майже  всім!
Маестри  пива  і  вина,  Ваш  дім  –  наш  Дім!!!!

06.02.13  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398635
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 06.02.2013


С любовью к женщине!

Сегодня  –  снова  -  поздно  милая  с  работ.
 Трёхсменки...,  
               в  «двадцать  первом»  
                                 стали  нормой.
Я  ей  на  ку́хне  стаей  бы́стролётных  шпрот
Микроволну́ю  ужин  гастрономный.

Пора  –  встреча́ть,  на  остано́вку  –  да  пчело́й!
Обнять,  
             сказать:    «Привет!)  
                               Устала  -  крепко?»,
И  наградить  её  высокой  глубиной
Росистых    обоюдных      фейерверков!

03.02.13  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397743
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.02.2013


Ну, вот, вернулся.

На  этаже  её  -  уже.  Ну,  вот,  вернулся.
В  квартире,  помню,  -  шарм  доверия,    клубники.
И  никаких  недоговорок,  ни  вердиктов,
А  взгляды  добрых,  понимающих  акустик.
Одни  касания  уютных  перемурок,
Ответы,  радостные,  кожей,  и  сознаньем.
Топчу  скорёхенько  нескуренный  окурок.
(Она  -  расстраивалась,  слыша  дымоя́дье...)

Стою,  дышу,  облокотившись,  мысли  –  трелью,
С  подарком  сбывшихся  надежд    автовокзала.
Холоднокатанная  сталь  дверной  панели
Плечо  голубила,  встречала,    согревала.

31.01.13  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397147
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.02.2013


Отласкал её дважды под утро

Врождённая  Богиня  прилавка

Отласкал  её  дважды  под    утро
После  низкого  бара  с  кальяном.
А  она,  сетевик  крема  с  пудрой,
Предлагает,  мурлыкая  мудро,
Сбыт  наладить,  там  –  лаков,  румяны
Средь  сотрудниц  моих  ненаглядных.

А  за  завтраком,  громко  заметив,
Как  я  режу  с  любовью  колбаску,
Говорит:  «Давай  вместе  буфетик
На  Шулявке  откроем,  подсветим  -
Дегустации  мёда,  намазок..."
(Обнимали  меня  с  тмином  глазки)

А  прощаясь  на  лестничной  клетке
Предложила,  вдруг:  «Может,  ...с  коллегой
Познакомить  тебя,  ты  мой  меткий,
Она  –  замужем,  муж  дома  –  редко_
Месяц  только,  как  свадьба  гремела,
Восемнадцать  еще...в  самой  неге...

И  еще  чё  купить  предлагала,
Предлагала,  ...ещё  предлагала...

31.01.13  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396907
рубрика: Поезія, Портретная поезия
дата поступления 31.01.2013


Що сталось, коли б…?

Ой,  мається  -  десь  там,  колись,
Зминити  життя  кардинально
Для  всіх  -  спалахнути!  спектись!
Царем  стать,  вьюном  театральним,
І  там  себе  -  вже  показать...
Так  липа  -  козою  б  -  не  проти,
Й  не  цвіт  дарувати  в  щедротах,  
А  -  нести  сметанку  в  турботах!

І  –  краще!!!  хоч  -  за  короля
Країною  покерувати,
І  –  вище!!!  аж  за  скрипаля
На  вулиці  змерзлій  співати...
Он,  швець  кинув  працю  на  вулиці,
І  десь  за  кордонами  тулиться,
А  вдома  його  божих  рук
Чекає  і  цар  й    шинкарук!

Щоб  сталось,  коли  б  шляховик,
Системники,  чи  будівник,
Чи  лікар,    чи  міліціянт,
Чи  пан  продавець,  чи  Гарант  -
Послухали  б  «смичучу  душу»  -
Й  страждали  б,  і  не  працювали,
У  мріях  під  чарку  і  сало,
І  віялись  десь    на  спокушне?  

P.S.
Сьогодні?  Так:    я  -  двірникові
Потис  руку  з  дяками  знову!

30.01.13  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396664
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2013


Из хулиганских сочинений) ) )

Из  хулиганских  сочинений,  
или  «Заблокировался  мобильный  телефон»


Ай,  сквернеет  наш  язык,  просто  –  блин:
Заблокировался  тел  в  щелях    брюк  -
Замигало  -  код  ввести,  но  не  пин,
Тоже  пин,  как  будто  бы,  только  –  пук...

...Затопил  просимый  пук  восемь  раз  -
Попросили  ...  повторить  мой  почин!
 В  жизни  я  такой  не  помню  заказ:
Покороче  пук  теперь,  то  есть  -  пин...

Стал  внимательным...а  то  –  снова    глюк
Смониторит  нелюдской  интеллект
И  придётся  кочегарить  код-пук...
Распинкодный  у  землян  нынче  век!

29.01.13  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396491
рубрика: Поезія,
дата поступления 29.01.2013


Холокост

До  Дня  Спомину  жертв  Холокосту  

Так...  уявив...
Що  називаюсь  українцем,  й  за  це  –  в  піч...
Сусід-калмик:  «Не  всі  розумних  щиро  люблять...»
І  ставе  свічечку  і  додає:  «  Невміч...»
Й  співає  нишком  вбитим  діткам  «Люлі-люлі...»

Так...уявив...
Що  доньок  мо́їх,  двух  білявоньок  прудких,
Нестерпна  хмара  і  оточує  і  трує...
Індус  мовчав...й    уперше  каже  в  повний  дих:
Наш  океан  -  єврейські  стогни  -  й  нині  чує..

Так,  уявив...
Кладу  словами  квіти  за  єврейський  зойк,
Той,  передгазовий  міліардоголосний,
Сьогодні  Рим,  і  Будапешт,  Нью-Йорк,  Ханой  -
Усі  -  голосять  в  день  жало́бний,  холокостний...

27.01.13  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395858
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 27.01.2013


Син записався на «один кінець», на Марс.

До  Всесвітнього  Дня  Снігу  (20  січня)

Син  записався  на  «  один  кінець»,  на  Марс.
В  роки  безвусі  хто  з  нас  слухається  вчителя...
Всі  провокують  свого    Ангела-Хранителя
Й  андреналінить    руки  й  ніс  геройський  фарс.

Минувся  тиждень,  січень,    син  –  на  дво́рі  ...й  спить.
В  снігу  качається,  сніжинки  оком  ніжить.
Льодовики,  відлиг  малює,  з  фірн  чудить,
І,  наче  скульптор,  снігові    буя  розкіш,я!

В  сніжки  пухкі,  ледь  синьобарвні,  і  смішні
З  ким  баче  –  бавиться  і  кру́пку  ніжну  пестить.
Які  ж  нірванні  на  Планеті  на  Земній
Сніга  величні,  незрівнянні,  поетесні!

Син  записався  на  «  один  кінець»,  на  Марс.
І  у  снігах  сумує  прощавальний  час.

20.01.13  р.
P.S.  від  авт.:  Фірн  -  крижана  яскрава  порода  ,  що  є  перехідною  стадією  між  снігом  і  льодовиковим  льодом,

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393983
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2013


Он ушел, оставив «Оппель» и квартиру

В  укороченном  овечьем  полушубке
Он  ушел,  оставив    «Оппель»  и  квартиру.
А  она  -  в  шкафах,  везде  -  искала  стуки
Его    «шурх»    привычных  капцев,  слов-придирок.

Пустота  в  предспальне,  чисто  как  то  в  зале.
Пустота  на  жизнь  обрушилась    стоп-краном.
Лишь...  картинки,  как  счастли́во  покупали
Полушубок  на  Неделе  Мод  в  Милане.

19.01.13  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393963
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.01.2013


Друг навороченный, внизу

Салют  над  крышей  «не  своей»  многоэтажки  –
Бежишь,  завидуешь,  ликуешь    сонной    кожею!
Друг,  навороченный,  внизу  –  открыл  багажник
И  вынимает  ...два  часа  уже  пирожные.

Куда  ему?  Да  столько?  Ведь  –  один,  с  любовницей,
Ещё  и  сторож  сумкам  скланялся  приветливо...
...Эх,  нет  у  нас  в  свободном  доступе  патронницы,
Как  нет  запрета    фейерверкам  частным,  дреллевым...

Салют  далёкий,  он  -  нам  кажется,    –    счастливее.
Мы  на  чужое  –  не  злорадней,    а    ревнивее.

16.01.13  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393444
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.01.2013


Сгореть до тла с листа? Неметь - что не зажгут?

В  пакете  –  белые,    в    жестянках-шайбах,    свечи,
В  сервант  затолканы,  «  на  всякий  разный  случай!»
Так  и  в  любви  кому-то  мы  "библиотечно"
Грустим  на  полках  пригодящихся  сподручен.

В  декор    -  одной  свезёт,  на  трельяже  комфортиться.
Сожгут  –  другую,    под  ночной  фиест  разгнузданный.
Она,  наркозная,  в  пакете,    беззаботица  -
Что  жизнь  недышащая  тусклая,  безлунная.

И  в  голове  порой  –  сверхвольтный    «Голливуд»:
Сгореть  дотла  с  листа?  Неметь,  что  не  зажгут?

16.01.13  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393166
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.01.2013


СтароНовогоднее чудо или Новая Золушка ) ) )

Наутро  в  Старый  Новый  год,
Один,  в  депрессиях  привычных,
Пошёл  гулять,  смотрю  –  приличный
Охранник  точит  бутерброд.
Так,  «бывшей»  -  смс  споём:
Звоню  ей,  не  берётся  трубка...
И,    я  –  охраннику  «прогубкал»:
-  Брат,  с  Новым  Старым!  Всё  путём?
-  Да  –  всё!  Пойдем!  Дом,  вишь  -  какой?
Весь  –  в  ёлках,  а  хозяйка  -  в  Риме.
Да  заходи,  по  стошке  примем.
...И  вправду,    дом  –  не  рядовой.
Две  домработнихи  за  миг
На  стол  тарелки  возрузили!
Мы,  вчетвером...нет,  мы  –  не  пили,
Мы  радостью  писали  стих.
...В  обед  –    входная  «скрип-скрип»  дверь  -
Владелица    вернулась,  тихо:
-  А,  здесь  –  мужчина!  Словно  вихрь...
И  -  закружилась  карусель.

Не  то,  что  властных  я  люблю,
Я  просто,  стал  кому-то  нужен.
А,  как  подался  нежно  ужин,
Чинить  стал  -  с  радостью  утюг.

Ах,    дали  воли  скакуну!
Что  олигарша  –  мне  не  важно.
Когда  лишь  выпью,  мысль  шарашит  :
Нашёл  царицу  иль    жену?

14.01.13  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392285
рубрика: Поезія, Стихи к Праздникам
дата поступления 14.01.2013


Так! Покарали ( Це–і добре!) марнослова!

Зайшов  на  митницю  студента-комерсант,
Що  ввіз  модерний  сок.завод,  німецький,  в  Суми.
Й  питяння  вніс,  як  баррикадний  транспарант:
Куди  їдуть  відсотки  -    здерті  з  нього  з  хрумом?..
«Пішли  на  вчених  молодих?»  Ті  кажуть  «Ні.»
«Пішли  в  доплати  енергійним  підприємцям?»
У  мовчазній,  безвідповідній  реготні
Щось  митник  хмукав    у  державницькій    фортеці...

Студент,  що  вивчивсь  за  кордоном,  ще  –  питав:
«А  може  краще  –  доплатити  тим,  хто  ввозить
Передове,  нове...»  ще  щось  декларував...
Хто  зна,  де  зараз  він?  Сидить  за  той  вже  лозунг?
...Так,  він  запитував,  ще  й  голосно,  за  що
Платити  має  у  кишеню  він  «мундирницям»?
«Це  ж  собівартість  подоро́ща!!!!    чортзна-що...
Це  хто  ж  злодюгам  дав  роботу  в  нашій  митниці?»

Так!  Покарали  (  Це  –  і  добре!!!)  марнослова!
Держава  має  захищатись  від  обмови!!!

13.01.13  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392039
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 13.01.2013


К сожаленью, лишь со смертью

К  сожаленью,  лишь  со  смертью,
Увольнением,  разводом
Мы  серъёзно  -  ча́ем,  метим  -
Что  важней:  комфорт,  свобода...

А  вернуть  -  так  не  бывает.
Опыт,  давшийся  разрывом,  -
Изгибает,  громыхает
И  сечёт  речной  крапивой.

Да,  понятно  всё,  но  наших
Добрых,  честных  слов,  не  шашных  -
К  сожаленью  (вздыхаем)
С  кем  простились  -  не  узнает.

10.01.2013г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391237
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.01.2013


Не українська, звичайно, подія

Не  українська,  звичайно,  історія

Зойки,  репет,  безпорадність
У  Парижському  таксі.
Жінка  водія  (на  радість?)
Напросилась  за  "мерсі"
В  стомленного  пасажира,
Десь,  здається  ,  із  Алжиру  –
Прокататись  з  чоловіком
На  передньому  сидінні.
Як  сказала  –  «з  шиком-з  шиком
В  чоловіковій  машині»

Всілась...й  гулко  почалося:
«В  тебе  -  є  ще  десь  заначка!
Два-три  светри!  в  мисці  –  качка!
Знай  –  підеш  від  мене  –  босим!»

А  шофе́р  :  «Та  як  ти  можеш?????,
Забрала́  ж  -  квартиру  й  офіс,
Гроші  й  бізнес  єврово́зий.
І  дітей,  моїх  ,  хороших...
Ти  ж  -  не  працювала  й  дня.
Й  все  відібрала́,  й  надію.
Не  закон  –  шизофринія!...
Вже  й  в  таксі  мене  спиня..."

Пасажир  –  мовчав,  і  слухав,
Як  із  радіо  –  на  вуха
Пропозиції  лунали
Захищати  краще,  більше  -
Мам  з  дітьми  (вони  –  слабкіші).
Слухав  вбитий,  збунтувалий,
Як  шофер  питавсь  у  жінки:
Як  він  далі  зможе  жити
Без  дітей  своїх,  крови́нок,
З  правом  мам  –  всїх  сиротити?

Ще  пасажир  подумав  навіженницьки,
Чи  ще  водій-таксист,  найджентельменницький,
Повірить  іншій  жінці  й  знов  ожениться?

08.01.13  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390705
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 08.01.2013


На шосте січня, в Водокре́са, я нарешті ) ) )

На  шосте  січня,  в  Водокре́са,  я  нарешті
Отримав  право  змити  з,їдене  і  випите.
І  до  язичників  пірнаючих,  бентежних
 Згостився  з  пляшкою  й  кутьою  геть  нестриманим!

У  -    ополонку,  після  -    смішки,  радість,  їду
Надійним  метрополітеном,  і...не  втримався  -
Заговорив  до  бабці  (  в  сумочці  –  макітра):
«У  Вас  –  свята́  Корочуна́    -  як  вдома  стрілися?

...І  ми  поїхали  на  Борщагівку,  в  хату,
Де  донька  бабчина  якраз  нагріла    ла́зеньку.
...І  після  –  мак  із  медом  стали  щедро  лляти,
В  таку  розварену  пшеничку-струменя́соньку!

P.S.
Вже  років  з  два  живу  в  слов,янському    оточені,
Де    наші  звичаї  колишні  відродилися.
Сьогодні  -  шосте  січня,  чистяче,  відмочене.
Й  передчуттями  радо  жариться    потилиця!

06.01.13  р.

Від  авт:                свято  Корочуна"  -  день  привітання  сонця,  що  відзначався  напередодні  дня  зимового  сонцестояння.  Слов'яни  вірили,  що  у  грудневі  й  січневі  дні  народжується  чудодійна  сила,  яка  переливається  у  душі  людей,  у  землю,  у  воду,  у  рослини  і  тварин,  тому  так  чекали  та  радісно  відзначали  це  свято.  (24  грудня  –  6  січня  за  теперешним  календарем)

                                             Водокрес—  язичницьке  свято,  що  припадає  на  6-те  січня.  Вважається,  що  в  цей  день  Іскра  Небесного  Вогню  (Креса)  падає  із  кузні  Сварога  у  води  Землі,  наділяючи  їх  чудодійними  властивостями,  а  Велес  благословляє  всі  земні  води,  щоб  кожен  хто  омиється  в  них  у  цей  день  зцілився  від  усіляких  недугів.  Водокрес  є  завершенням  Велесових  Святок,  які  починаються  24  грудня  зі  свята  Корочуна  і  тривають  до  6  січня.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390235
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 06.01.2013


В Євпаторії

В  Євпатор,ї,  в  кущах,  будівни́к  -  не  велів  нам  сміятись,
Каже:  «Згинуло  поле  жінок  на  цім  плачучим  місті»,
А  сусід  каже  –  в  центрі  –  щоранку  звивалися  страти,
А  кохана  –  на  березі  моря  знайшла  чиюсь  кістку....
Мер  –  кладовище,  те  що  старе  й  зне́сли,    в  серці  -  леліє,
Діти  в  школі  читають,  що  там,  де  тепер  дискотека    -
В,язнів  в  кро́ві  тримали  у  допитній  шизофринії,
І  –  дитина  загинула  там,  де  гостює  аптека...

На  землі  –  в  кожній  п,яді  –  вмирали,  вмирають  і  будуть.
Що?  і  –  як?  і  –  кого???..  споминать  мають  совісні    люди?
Й  де  знайти  на  землі  закривавленій  -  краплик,  де  діти
Можуть  з  чистою  совістю  вчитись  невинно  радіти?

І  чи  варто  шукати  його,  такий  чистий?
І  обмежувать  я́ре,  нечасте,  іскристе  -
Через  релігіозний  сказ  абсолютиста?

25.12.12  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389975
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.01.2013


Моя матрёха в хит-параде, на эф-эмке ) ) )

Моя  матрёха  в  хит-параде,  на  эф-эмке,
Мелькнула  в  среду  –  девятнадцатой,  и  –  вот...
С  утра  ушла  из  «политтеха»  –  в  «академку»,
В  обед  с  моей  кредитки  вынула  банкнот...

По  ночь,  в  «прихожей»  –  репетитор  по  вокалу,
На  кухне  –  «ставит  голос»  -  с  запахом,  толстяк.
Мне  текстанула  -  посчитать  ногами  шпалы
До  Дед-морозовских  норвежских  ю́рто-тя́г...

Я  к  умывальнику,  за  компом,  там  –  гнездятся
Два  тренажёра,  пианино  и  весы,
Ну,  на  работу  перебрался,  по  свояцки.
А  как-то  вечером  ...стучат  в  бюро  "усы"...

«Два  холодильника  в  плечах»  -  отбарабанил:
«Ты  понимаешь,  твоя  фрейлина  –  звезда!
А  это  –  сто́ит!  Вобщем,  прекратим  трепанье,
По  пол-лимона  мне  –  по  вторникам  –  подай!»

Я  сразу  было  за  планшет,  стучусь  к  марухе:
А  та:    «А  помнишь  твой  начальник  мне  платил
Зарплату  чёрную,  в  конверте  белом,  пухлом.
Не  подсобите  –  сдам  обо́их,  уж  прости...»

Квартиры  –  сразу  заложили,  пьём  кефиры,
«Мерс»  отдарили  как  презент  –продюссера́м.
Как  всё  же  здорово  шагать  пустым  по  миру.
Никто  ниччё  не  отберёт  у  тя  с  утра!

У  родаков  еще  есть  где-то  в  Ме́не  дача,
А  у  начальничьей  жены  –  в  Крыму    «гостинка».
А  это  –  значит-значит-значит-значит-значит:
До  марта  с  «Рейтинга»  матрёху  –  не  подвинут!)

04.01.13  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389757
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 04.01.2013


Безвозвратные поступки и слова.

Писк  и  хруст,  травокосилка  -  под  окном.
Понимаешь,  всё,  уже,  измельчено.
И  нестильное,  чужое,  лишний  рост.
И  колючки  непослушных  диких  роз.

После?..  После  -  ничего  не  изменить.
Только  скошенное  палкой  ворошить.
Неважна  причина:  с  маху,  с  баловства,
Сорвались  иль  произнесены  едва
Безвозвратные  поступки  и  слова.

01.01.2013г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389106
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.01.2013


Вірш під ялинку! ) ) )

Вірш  під  ялинку!

У  зав,язочках  і  у  помпончиках
Під  ялинкою,  кожному  –  казка!
Ігри  буцаються    з    упаковочок,
Від  майстринь    -    усміхаються  маски.

Кульки  із  зубочисток  в  намистинках,
І  шкарпеточні  сніговики  -
Чепурняні    артисти  й  артистики!
Тут  -  й  пакетики,  і  сундучки.

І  сніжинка  сліпуча,  хоч  й  мокра,
На  ажурні  метелики  сіла  -
Зацікавилася  Новим  роком,
І  гостинцями,  і  чароділлям!

І  трилистники,  і  сироїжочка,
Як  майбутні  удача  й  фортуна,
Новорічна  поезія-іграшка  
Під  ялинкою    нам  -  у  дарунок!

23.12.12  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388875
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 30.12.2012


Дрожал, дрожал он…на дорожные шлагбаумы

"А  ты  -  чего  сбежал,  ты  ж  -  любишь  брата-дауна!!!
Я  десять  лет  тя  вижу  каждый  день  с  коляской..."
А  парень,  молча,  на  дорожные    шлагбаумы
Смотрел,  дрожал,  от  драпака,  от  бегства-пляски...

"Тебя  ж  мать,  там  вся,  обыщется,  ты  -  слышишь?"  
Гнул  беспризорник  обьясняющую  мульку.
А  парень  бросил  обречённо:  "слушай,  тише..."
И  что-то  выпить  попросил,  совсем  граммульку.

"Да  я  всё  знаю,  долг,  люблю  его,  но,  знаешь...
Ведь  он  же  сын  моих  родителей  ведь  тоже?
У  них  -  работа,  вечеринки,  вернисажи.
А  я,  я  -  тоже,  может,  -  музыкант,  художник?..

P.S.
Чем  всё  закончилось  -  не  знаю,  не  подслушал.
Всегда  хотелось,  чтоб  "всё  -  класс",  у  инвалидов!
Тут  и  здоровый  закряхтит  -запёртый  в  стуже,
И  отделённый  от  миров,  людей  -  в  обиде..

21.12.12г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388079
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 27.12.2012


В холі навкруг однієї ялинки (передісторія)

Гулко,  спекотно  у  оранжереї.
Грудень...  ялинки  -воза́ми  метуть.
-  Ту,  ту..."Косте́ру"  блакитну,  з  алеї,
-  Так...ти  чому  м,ні  зрубав  цю,  просту?..

Змовк-  садівник...всі  ж  садки  -  нелегально  ж...
Бо  ж  мораторій  на  землю,  ще  з  ю́ща...
-  Тьохкай  «Бреве́рочку»,  пірамідальну!
-  А...а  для  мене  –  «Глау́ку»  колючу.

-  Доньці  –  «кавказську»,  «швейцарку»  і  «сербку»!
-  Он  «пурпуро́ву"  чикніть,  хорошу́лю!
 -  Яруси  -  повні  рубай,  гостроверхі!
-  Ріж  ту  «Ситхінську»  ...у  горщику  тулиш...

-  Ти  мені  всіх  напиляй,  й  –  чорну  "На́ну"!,  -
Бос  дав  наказ  -  й  порулив,  яснокрилий!
Але...це  що?????    в  пробці  –  сотні  «бляшанок»  -
З  іншими  ...й  Боса  Даїшки  спинили:

-  Так,  всіх  -  рубай!!  Хто  –  за  що  –  а  заплатить!!!,  -
Кльоцав  й  моргав    лейтенантик  даїшний.
Майже  годину  шофер  кожний  втратив.
А  вдома  –  ще  й  жінка,    про  те  ж  -  й  голосніше:

-  З  доньками  ми  ж  наказали  –  у  кожну!
В  кожну  кімнату,  в  куток  –  по  ялинці!
Ти  ж  -  тільки  п,ять  пар  замовив...заможний...
Чули  й  таксисти  ці  галасівниці...

P.S.
Зірка,  ліхтарики,  хатка,  сріблинки,
В  ніч  новорічну  од  всього  -  піднесення!
В  холі  навкруг  ОДНІЄІ  ялинки
Дружно  сім,я  хороводила,  весело.

27.12.12  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388078
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 27.12.2012


Мобілка моя, що ж ти коїш) ) )

Хто  «за  столик»  в  кафе  –  за  мобілки,  і  -  адресувати,
Чи  дзвонити  до  тих,  хто,  як  ми  –  десь  один,  чи  одна.
Поруч,  та́кож  самотні,  сурмлять  «ес-ем-есо-поради»  -
Як  знайти  співрозмовника,  друга,  чи...вередуна...

Я  б  «дзинь-дзиньки»    усі  –  відмикав  би  рішуче  у  лю́дді,
Де...де  струмлять  ще  очі  майбутніх  відносин,  забав.
Ми...ми...ми    –  за  декори  стаєм  телефонам,  по  суті.
Йде  вже,  йде  між  -    живим  й  штучним  -
                                                   міжродова́  боротьба...

25.12.12  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387784
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.12.2012


Подарок…привлёк

Сувенирное  предвкушение

Гостинчик  в  обёрточке
Взгляд  приковал
Презентик  под    ёлочкой  –
На́  сердце  –  бал!
Бант,  ленточка  с  бархатом
Манят  –  кис-кис:
Не  столько  –  подарок  тот,
Сколько  –  сюрприз!

26.12.12  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387783
рубрика: Поезія, Очерк
дата поступления 26.12.2012


Сначала женщина я

Или...безответная  дискуссия  с  собой

Что,  что  со  мной  сегодня,  спи,  малыш,  усни  ж...
Не  -  опостыло  всё,  гнетёт  -  однообразие.
Побыть  ленивой  бы,  и  -  чьей-то  ахной  пассией?
Да  нет  -  одной    побыть  бы  -  часик,  отдохни....

Желудок  тоже  кушать  просит  иногда,
Летят  на  юг  законно  птицы  с  новой  радостью.
Нельзя,  нельзя  всё  время  жить  без  новой  сладости!!!
Да  ты  уснёшь  хотя  б  на  ночь,  моя  звезда?..

Ну  снова...:  "Мама,  посмотри,  сюда,  скорей..."
Кто,  кто  из  нас  двоих  -  несносная,  несносный?????
Там  -  ароматы,  там  -  смеются  во  дворе!
Сначала  –  женщина  я,  тоже  –  сердце  просит...

Побыть  одной,  чтоб  без  ребёнка,  хоть  чуток.
Под  языком,  в  руках  и  мыслях  -  кипяток...

А  большинство  ведь  приговором  так  ответит:
Для  мамы  любящей  на  первом  месте  -  дети...

25.12.2012г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387577
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.12.2012


Католицьке Різдво від поета

Католицьке  різдво  роздививсь
Із  Німеччин,  Європ,  із  середин,
Де  -  духовна  споріднена  вись,
Й  мудрий  вечір  -  лобов,ю  прещедрий!
Де  відновлені  частки  родин
В  тиші  стерпних  думок  розквітали
Без  п,янки́х  галасливих  трясин
І  обжерливих  криків  гуля́лих...

І,  звичайно,  опісля  святих,
Не  пихатих,  гучних  посиденьок...,
Діти  знали,  що  є  «не  кради!»,
Що  існує  і  сором  в  буденні!
Чисті  наміри  в  згоді  з  життям,
Побажання,  як  діти,  кружлялись,
В  дзвонах  совісті  й  світочуття
Католицьке  Різдво  відзначалось.

25.12.12  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387572
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 25.12.2012


Сніго-відпочивальний настрій) ) )

Я  до  автівки  стежечку,  нарешті,  протоптав.
Сусіда  ж,  поруч,  чистити  завівсь  наш  довгий  став.
І  каже:  «Так,  без  ключки  –  ти  додому  -  не  вертайся,
Згадаємо  увечері    швидке  хокейне  щастя.

А  сніг,  такий...підбурює  –  за  снігову  лопату.
І  стали  ми  не  чистити  –  а  у  намети  грати.
Спізнився  на  роботу,  та  -  вернувсь  після  обіду!
А  ...на  ставочку  ковзають-володарюють  діти.

Один  –  побачив  ключку  в  мене,  й  каже:  «Дядьку,  дайте...
Сидіть  -  ми  Вам  покажемо,  як  у  хокеї  грати...»)))

24.12.12  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387302
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 24.12.2012


А там, в павутинні стославних блокнотів

В  архів  відрядили  учора,  з  роботи  –
Дістати  історій,  яких  заховали.
А  там,  в  павутинні  стославних  блокнотів
Мовчали  до  мене  борці  й  маргинали,
Мовчали  проникливо,  ясно  і  виразно  
(Коли  –  ще  нагода  комусь  нагадатись)
Про  впалих  і  вигравших,  добрих  й    козиристих,
Про  нас  і  про  мене,  якщо  прислуха́тись...

Здавалось  би  –змінешся  -    вслухайсь  в  минуле!..
Та  –  як  допоможe  знання  горобинеє,
Коли  народився  лев  –  левом  у  джунглях.
Не  чаплею,  не  журавлем,  не  людиною....

24.12.12  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387297
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 24.12.2012


Моя соседушка вернулась из вип-клуба ) ) )

Проснулся  ночью  от  удара  стильной  дверцы  -
Мечта-соседушка  вернулась  из  вип-клуба.
Она  -  конфетка,  упование,  голу́ба,
А  -  незнакомы  мы,  что  в  вобщем,  неважнецки.

Опять  выскакиваю  на  площадку  голым,
(не  то,  что  голым,  а  в  халате,  по  домашнему),
Опять  ко  мне,  как  к  бомжеваткину  гаражному
Высокомерным  обратится  протоколом.

"Так,  брысь  с  дороги,  вишь  -  иду,  устала  -  понял?"
И  -  засыпать  мне  -  в  ней,  в  признательной  агонии...

Вот,  неужель  -  ниччё  не  чувствуют  красавицы,
Когда  мы  часто  на  глаза  им  попадаемся?

23.12.2012г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387041
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 23.12.2012


І…впізнала сестра чоловіка) ) )

Під...вже  літній  мужик  –  молоденькій
Капчури́  -  під  ялинку,  в  дарунок:  
«З  покриттям    «Gore-Tex»-ним,  новеньким
Тепле  –  рант,  супіна́тор,–  чаклунне!
Носи,  лапонько,  наче  кохання  -
Перше  наше,  високе,    останнє!»

Аж...аж  пчихнула  ма́ся  поволі
На  свою  невлаштовану  долю.
«Це  ж  –  робоче  взуття...Що  я  –  бабця,  
На  базарі  стояти  з  цибулею?..»
І  -  давай  чоловіка  по  ...спинці
Щедро  дякувать  й  споро  –  бамбулою.

Тут  набігли  готельні  служаки,
Піднялися  на  зойки  з  «ресепшену».
І...одна  з  прибиральниць,  друзяка,
Упізнала  мужчину  збентежено...:
«Ти  ж  -  моїй  сестрі  вчора  увечері
Дарував  це  ж  взуття  -  розщебечено...»

Йшов  додому  дядя́к  незадачий.
Й  мислив:  в  чому  ж  причина  невдачі:
Що  готелі  вже  –  не  анонімні?  
Чи  тому,  що  сестра  в  жінки  –  відьма?

23.12.2012р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387039
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 23.12.2012


Стараются стоять поближе

Вокруг  готовят  свечи  и  гирлянды,
Поют  надежды  любящим  на  ушко.
У  одиноких  -  голые  стаканы  
Стараются  стоять  поближе  к  кружкам.

Приклеиться  так  тянет,  прислониться
К  смеющимся  и  занятым  компаниям.
И  чаще  к  продавцам  и  продавщицам
Кудрявится  словестное  внимание.

Перчит,  и  кружит  голову,  и  морит  -
Сухое  одиночество  безруко.
А  засухи  в  природе  –  степи  горя
В  потресканной  и  въедливой    пылюке.

P.S.
...Деревья  в  джунглях  шлют  частички  к  тучкам,
Вокруг  которых  капли  собираются.
Все  в  мире  -  ловят,  сети  ставят,  скрю́чки.
Деревья  в  джунглях    ливнем    -  упиваются.

21.12.12  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386684
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.12.2012


Передноворічне ворожіння)

Передноворічна  пригода)))

Десь  в  останній  тиждень  року,  в  іграшках,  в  пригожий,
Смикає    панянка  френда:  «Слухай,  поворожим?»
...Й  кавалер  і  чепури́чка  в  шкіряном  салоні
Рушили  поворожити  по  ...чужій  долоні.
Зупинився  «ягуарик»  при  лісопосадці,
Де  похилий  фізкультурник  -  біг,  вірніше  –  трясся.  
Витягнули  з  рукавички  зволожілу  руку
Й  сторопілому  спортсмену  тичуть  в  неї  цукор.
Дівка  свічку  запалила,  віск  тече  на  пальці,
Хлоп  -  на  всю  тремтячу  лапу  ллє  гусячі  яйця,
Дістає  з  кишені    куртки  два  щура  придохлих
Й  бризкає  по  самий    лікоть  сік  чортополоху...

Тут...це  що  за...Дві  ворони,  з  дерева,  не  втримались
Й  спікували  гострі  дзьоби  в  суміш,  аж  задригались.
Перелякані,  у  кро́ві,  -  іншим  шоферюгам  -
Чи  акторами  здалися,  чи  «якісь  бандюги».
А  ДАЇ,  міліціянти  (три  години  допиту)
Ніц  нічого  із  пояснень  не  змогли  второпати...
...«Що  ж  то  був  за  знак,  в  долоні?»,  -  у  в,язничці    жінка  
Все  ж  допитує  коханця  за  те  ворожіння...  
Сперся  кадрик  наш  на  ґрати,  й  каже  –  як  молитву:
«Вдовольнятись  тим,  що  маєм,  і  –  не  ворожити!»
21.12.12  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386666
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 21.12.2012


Про витріщених критиків) ) )

Про  витріщених  «критиків»  :-)

Питавсь  у  павича  настирливий  питайко,
Чому  в  хвості  його  присутній  ла́ймний  колір?
«Це  ж  не    «в  традиції»  відомих  кудкудаків!!!
Ти,  павич,  що́  хотів  сказать  цим  –  лісу  й  полю???»

20.12.12  р.    18-57.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386506
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 21.12.2012


Вчинок українського слідчого

Вчинок  українського  слідчого.


Йшов  допит  черго́вий  (попавсь  за  шантаж)
Колишнього  міліціянта
-  «Коли  ж  ви  наважились  в  хибний  віраж?
Й  -  посаду  так  осоромляти?»

-  «Тоді,  в  дев,яностих,  скажу  чесно  я:
Нам  -  майже  нічо́  не  платили.
А  в  кожного  з  нас  були  –  діти,  сім,я
Ми  мусили  житі,  й  мутили...
Пізніше  –  організувалися  разом!
Навчилися  жить,  заробляючи...»
Не  «зек  «перед  слідчим  сидів,  і  не  блазень  -
Звичайний,  як  ми  тут  всі,  дбаючий...

Закінчився  допит.  І  слідчий  гадав:
Що  ниньки  тут  найважливіше:
Мундир  захистити?  закрити  вуста?
Чи  теж  -  гроші  взяти  скоріше?

Посо́вавсь,  і  позов  почав  готувати!
Отак!  Проти  тих,  хто  в  минулому
Затверджував  міліціянтам  зарплати,
І  -  пенсіями  приголублені...

20.12.12  р.
.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386503
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 21.12.2012


Порядний міліціянт

До  Дня  міліції

Заглухнув  двигун  біля  ферми  вночі.
Мобіли  не  ловлять,  й  пішли  водій,  жінка
До  хат  своїх  -    пішки.  Й  тут  -  ...бородачі,
З  кавказським  акцентом...під  пузо  -  дві  фінки...

Шофер  дає  гроші,  ключі,  та  напа́дні
Схотіло  тепла  від  його  молодиці.
Обох  –  на  коліна,  і  перший,  найвладний,
Став  м,яти  каліками  нижню  спідницю.

Й  тут...гуркіт,  не  вірять  очам  безнадійні:
На  «Ниві»  старенькій  несеться  –  дільничний...
В  повітря  стрільнув,  і  –  розбіглись  бандітні.
(Порядний,    й  село    об,їжджає  -  щонічно)

Не  взяв  –  і  копійки  з  тремтячих  ягнят.
Звів  спроби  подяки  -    в  щось  гумористичне.
Це  добре,  що  є  в  селі  –  міліціянт,
Який  –  захистить,  коли  кличеш  й  не  кличеш!

20.12.12  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386246
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 20.12.2012


Своим сокровищам

Экспромт  на  чей-то  призыв:  «Поступайте  вот  –  так!..»

А  кто-то  иной  хочет  просто  писать  и  любить,
Другой,  очень  тихий  разведчик,  считает  награды,
У  дядьки-соседа  нудит  резкий  радикулит.
Все  -  только  своим,  им  -  полезным  сокровищам,  рады...

 16.12.2012г

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385759
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 18.12.2012


Форточник-доброутренник ) ) )

Невыносимая  мужская  логика

Через  форточку  к  нам  «доброутренник»
Поживиться  на  кухню  проник.
Ну,  а  дома  –  жена,  да  со  спутником,
Пока  в  рейсе  муж,  он  –  проводник.
Спутник  –  думал:  то  –  муж,  и  –  сам  в  форточку
Очень  голый  бесстрашно  сигнул!
А  жена  достает  перстень  с  полочки:
«Вот!  Лишь  мужу,  прошу  –  ни  гугу...»

Кофе,  завтрак,  яишница  свежая,
Так  –  последний  раз  «форточник»  ел,
На  какой-то  там  свадьбе  мане́женной.
Он,  однако,  всё  больше  грустнел:
«Так,  видать,  и  моя  жена  –  бегает...
Сколько  золота  я  не  вручал  ей,
Через  месяц-два  –  пусто!  Кумекаю:
Раздаёт  всё,  чтоб  люди  молчали...»

15.12.2012г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385402
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 16.12.2012


Бориспольская история

Из  подслушанных  небылиц.


Люблю  я  в  наш  Бориспольский,  в  шальной  аэропорт
Захаживать  степенно,    будто  к  мясу  –  жирный  кот.

...Свезло  однажды  повару,  простому,  на  Париж!
И  после  стажировки  в  ресторанах,  он  –  жене
Купил  духи,  багаж  сдал  в  Шаль-де-Гольской  толкотне,
И  вот  в  родном  «Борисполе»    он  средь  таксистных  крыш.

Когда  ж  -  с  женой  достаточно  уже  нацеловались  -
Во  вскрытом  чемодане  тех  духов  ...не  оказалось...
Такстист  бурчал:  «Воруют  здесь  –  в  «багажном»,  хулиганы...
Особенно  -  на  Амстердамских  рейсах  –  вскрыты  чемоданы.»

Жена  –  не  поняла́...  Ей!  Из  Парижа!!!  –  ничего?????
И  -  на  развод  мгновенно!  Вон  –  горю́ню  своего!
Запил  пролётчик  –  после...Дальше  –  выгнали  с  работы.
И  повар  бывший  в  Киев  едет,  брошенный,  злой,  гордый...

Устроился  он  –  угадайте:  да!  ...в  аэропорт.
В  багажное,  (за  гранд.бакшиш)  блатное  отделенье.
Нашел  того,  кто  спёр  духи,  пронёс  в  бюро  топор.
И  зверски  изрубил  хапугу  до́  смерти  во  гневе...

...В  июле  это  было,  а  в  морозном  декабре
Летел  я  на  Милан  и  норму  евриков  превысил.
Тут  сразу  офицер  завел  в  каморку,  подобрел
И  начал  вымагать  до  половины  суммы,  плесень...

Я  говорю:  «А  помните,  в  июле  случай  громкий.
Здесь,  в  аэропорту  у  Вас...»  Он  –  сразу  «руки  в  бо́ки»:
«Ты  что,  подлец  такое  вспоминаешь?  И  к  чему!
А  ну,  катись  отсюда  в  свой  Милан...хоть  в  Кострому...»

15.12.12  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385074
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 15.12.2012


Казка про китів і Чорне море

Казка-легенда  «25  островів  Чорного  моря»

               1  глава
1.
В,юном  забуривсь  океан,  вода  жонглювала  дюго́нями,
Неначе  Нептун-хуліган,    у  кварті  захлюпав    долонями.

Вертіло  пінгвінні  боки,  ламало  кальмарів,  тюленів,
Жбурлялись  у  воду  зірки  у  смерчі    буранних  легенів.

...Хтось  бачив,  як  їх,  двадцять  п,ять,    вродливих    китів  тищотонних
Майнули  з  тайфуном  гулять    по  іншим  світам,  морям,  лонам.

           2.
           Раніше,  у  синім  раю,  жили  в  океані    безкраїм
           І  рибки  без  зайвих  злодюг,    і  водорості  і  корали.

           Та  заздрістні  дужі  боги́,  злетілись  на  води  хвилясті
           Й  давай  терти    зуби  й  мізки:  чому  ...океанові  –  щастя?

       То  так,  як  десь  гарно,  без  втом,  знайдуться  бурчун  й  борчуниха  -
       Й  добро  оголосять  злим  злом,  насурмлять    і  брови    і  пику.

             3.
     Ньорд  -  гоблін  штормів,  гримнув  так:    «Жбурну  океан  –  аж  з  Місяць!»
     Бог-Лихо,    всім  бідам  –  сват-брат,  :    «Отруємо,  ...краще,  водицю!»  

     Та  хитрий  Бог  течій  Сіцу́ть  змудрив:  «Най  -  самі  дурні  риби
     Себе  з  вод  пухнастих  зживуть,  й  полинуть  кудись  на  погибель.»

І  виклав  Сіцу́ть  хижий  план:  слід  дать  трошли  сил  куцій  хвилі,
Й  вона  -  риб,  як  чорт,  чи  шайтан,  у  наші  пастки  -  заманила  б.

4.
     Покликали  Хвилю:  «Як    ти  стать  -    вищою,  мрієш,  за  хмари  -
     Згуби  риб!»  Та  -  радо:    «Лади́!  Та  маю  прохання  на  чари:

       Одна  я  не  впораюсь,  ні.  Потрібен  тут  зрадник,  в  прислузі.
     Є  типчик  у  нас  –  вбогий  кит.  І  зветься  потвора  ця  –  Ту́тзло.

     Юліту,  кохає,    з  красунь...  То  ж  Ви  цього  виродка  дружньо  -
     На  красеня  перетворіть,  й    за  це  -    всіх  на  горе  під,южить...»

2  глава
5.
У  мідіях  –  скелі,    зірки  –  мільгу́  промінцями  лоскочуть,
Ажурні  придонні  гілки  –  як  го́йдалки  щупальним  й  ско́чим.

Гарню́нько,  покращений  Ту́тзл,  курсує  повз  очі  Юліти:
«Твій  Ки́рік  –  не  кит,  а  картуз,    я  ж  -  став,  наче  квітка,  як  літо!

Це  тільки  початок...»,  ще  щось  хвостом  цокотав  красень  -Ту́тзло.
Юліта  ж  –  до  Ки́ріка  –  ковзь!  На  серці  ж  –  неспокій  з  тих  му́зик...

6.
Грим,  батько  китів,  царював,  як  завжди  –  у  пошуках  Слави!
Молюсків,  вважалось,  лякав,  з  води  виринав  під  плюск  «Браво!»

«А  ти,  і  не  зовсім-то  –  цар,  затьохкався  Ту́тзло  до  Грима,  -
От  що  ти  відкрив  нам?  Світ?  Злад?    Наста́сья  -  тебе  скоро  кине...

В  -  окріп  ...скаламутла  вода,    Грим  буцав  підво́дову  верхню...
А  Ту́тзло  –  вже  далі  айда:    «Тама́нськ,  ти  хіба  –  лідер?    Геній?

Китиха    ж  –  царя  обере...  Настасья  –  тебе  й  не  помітить!»
Тамансь  -  30  устриць  розтер...Таманськ  почав  дзвінко  гудіти...

7.
На  схилах  підводних  –  краса,  що  килим  п,ятсоткольоровий,
Там  –  рибки-папуги  гаса́,    дорада  -  гніздить  шельфи-гори.

Скликає  китів  течьопа́д,  Грим  -  так  почав  гулко  співати:  ...
«Є  ситний,  новий  світ  -  Сармат.    Й  скарбниці  –  вам,  обраним,  мати!»

Там  –  прісна  вода,  та,  яку,  ми  з  криги,  де-знайдемо  -  лижем...
Нема  зграй  кусачих  акул,  там  –  тільки  харчі,  ми,  і  –  тиша!  

Затьохкав  Таманськ:  «  Я  –  знайду  чарівну  протоку  в  Сарматство!»
Зчинили  кіти  булькоту:  «Ми  з  поводирем  –  хоч  й  на  Марси!»  

8.
Лиш  риби,  усі,  як  одна,  ссавців  не  послухали,  й  далі  -
То  грались,  хто  швидше  –  до  дна,  то  над  окіаном  злітали.

...До  Томи,  китихи,    Петрон  торкавсь    фінном*  ніжно  й  легенько:
«В  Сармат    –  й  ти???  Тама́нськ?  Цей  ...піжон...  І  сумно  поплив  за  серденьком.»
                                         (  від  автора:  *  фінна  –  плавничок  китів)

Та  й  Ки́рик  Юліті:  «Чому?  Невже  -    десь  –  нам  вдвох  стане  краще?
Самиця  ж  -    фонтаном  -  йому:  «  Допитливим  –  світ!  А  ледачим...»

В  лагуні  -  Наста́сья...:  «Збрехать?..»      Під  сум  -    з,ультрозвукала  Гриму:
«Раз  маєш  ти  по́другу  мать,  керманич,    я  -  поруч  полину!  

3  глава
9.
Зраділи  підступні  боги!  Ньорд  –  шторм  закрутив  в  дудці  смерчі,
Гук-Лихо  штовхнув  горосхо́д,    Сіцу́ть  –  гнав  циклони  до  течій.

Спустилися  скелі  слабкі,  і  ринула  Хвиля  гігантська
Крізь  прірву-проток  на  крихкі,  на  мирні  озера  Сарматські.

У  скель  рибки,  в  дні  -  як  могли,    ховалися  геть  від  цунамі.
Лиш  бачили  краби  з  імли,  як  зграя  китів  зникла  в  ямі...

10.
Сармат,  рай  для  риб  і  рослин,  життям  жив  поживним  й  господим.
Ковталось  з  джерельник  бистрин,  дерева  росли  вниз  у  воду.  

Чаклунські  істоти  Сармат  жили,  як  Боги  на  сніданку.
Країна  людино-малят,    порядних  пірнаючих  мавок.

З  небес    теплих    –  садовина́,  і  кожній  –  мав  все  -  скільки  хочеш!
Росла  й  на  дні  –  городина́,    на  сонце  був  ла́зик  молочний!

Та  де  там...  Ми  знаєм,  як  десь,  хтось  щось  побудує  квітуче  -
Прийдуть  і  віднімуть  –  дім,  честь  ...  усякі  сильніші  й  кусючі.

11.
 З  жорстоких  крутих  височин,    де  зникли  за  мить  стіни-скелі
Зійшла  Хвиля  вбивчих  гущин,  й  загинули  мавки  веселі...

Сіль  течій  солених,  їдких  –  їх  очі  змертвілі  труїли.
Глибо́ко  на  дні  чувся  крик  –  вмираючих,  синьо-зчорнілих.

І  Хвиля,  як  гепнулась,  вся  –  розпалась  на  хвильки  калічні.
Регочуть  боги:  «От  дурна,  повірила  в  силу  довічну....»

12.
...Грим  чесно  дарує  китам  пошкоджені    Хвилею  ста́ви:
То  тут  хвостом  плюсне,  то  там,  та  ...щось  це  Сармарство  –  тіснява.

Боги  ж  скелі  зразу,  за  мить,  наверх  підняли́  й  зачинили.
Тут  двадцять  п,ять  мужніх  савців  у  пастці  напружили  силу:

Об  гори  бивсь  лобом  Таманськ,  стрибав    Грим  тремтячий  й  крутився.
Зник  їх  океан...Лиш  карась,  який  не  здох  –  в  очі  дивився...

13.
«Чому  я???,  -  пищав  Береза́н,  -  за  пристрасті,  за  волочиської  -
Поколоворотив  в  думан  за  щастям  -  Косою  Тендрійською?..

Із  ляку  –  в  пісок,  скорпіон,    сховатись  -  устиг-таки,  живчик,  
І  равлики  –  в  хато-фургон  таїлися  прудко  і  звично.

А  суміші  брил,  валунів  Сармат  одягнули  у  чорне.
Мул,  зсуви,  страх,  глеї    дурні  повзли  жахом    й  грізним  циклоном  .

4  глава
14.
Сум,  розпач,  нестатньо  води,  кити  розпливлись,  безутішні.
І  ...в  гарні  живі  острови  кити  обернулись  за  тиждень.

Настасья,  до  Грима:  «Пробач,  близь  Томи  застигну  наразі,  
Там  Петр  її  поруч...»  ,  -  і    в  плач...Юліта  і  Ки́рік  –  теж  разом!

Одна  –  скам,янію,  як  всі,  хто  манні  прода́вців  піддався...»
Й  лушпиннячка  мушль  -  їй,  красі,  сплело  узбережні    тераси.

Й  Таманськ  дужий  -  до  берегів    беспомічно  сам  притулився,
Послав  пару  в  небу,  як  вмів,  й  в  півострів  так  перетворився.

15.
«Пробачте  мене,  -    Грим  аж  вив,  -  ці  кліфи*    у  скель  –  наші  рани.
 Можливо,  хоч    як  острови,    нащадкам  корисними  станем!»
   (від  авт.:  кліф  –  руйнування  скелі  від  води  біля  підніжжя  обриву)

Оплив  всіх  ошуканих  Грим:    Езе́ка,  Інси́ра,  Етріша,
Суджу́ка,  Косе́лю,  Крупи́н,  Кефке́на,  Травне́вого,  інших...

...Гадючий  і  Довгий,  Джарлга́ч,  Іван  з  Алібеєм,  Адла́ра.
І  теж  у  півостров-багач  Грим  трансформувавсь  незабаром.

Лиш  Ту́тзло,  зпочва́рного  знов  богами,  що  грають  в  омани,  
Злі  хвильки,  сліди  катастроф,    туди-сюди  пересували.

Епілог
16.
Шикарний  Крим  нині!  Колись  його,  кажуть,  Гримом  дражнили.
Дари  ароматних  вітриськ,  каньони  чудні,  крутосхили...

У    червні,  бува,  раз  на  рік,  в  воді  ночесвіченьки  сяють,
Шепочуться  краб-байкарі,  це  -  душі  з  дна  моря  сигналять.

Загиблі  прадавніх  озер  –  на  дно  живих  не  допускають.
Кити-острови  й  дотепер  припливом-відпливом  зітхають.

Лиш  хвильки  фальшивих  фортун  колись  Велетенської    Хвилі
Об,єднуються  у  Тягун  і  тягнуть  безпечних    в    крутілля.
   (від  автора:  крутіль  –  вир,  крутовир,я,  водокрут;      Тягун  –  небезпечна  течія  від  берега)

17.
Ведеш  за  собою  до  прірв,  амбітньо,  упевнено,  хвацько  -
Й  тебе,  як  ту  стежку  до  гір,    топтатимуть  по-гайдамацьки!  

Провідують,  їх,  земляних,  крізь  мілко-Босфорську  протоку
Кити  юні  -    веселуни,  такі  -  хто  не  виріс  ще  поки.

Відвідають  –  і  в  океан:    товсти́м–  мілину  не  здолати.
Уміють  боги    на  дурняк    жирненьких  в  пастки  закривати.  

 Що  ще́  виглядає  з  під  квіт?    Що  криють    лляні    Кримські  гори
Й  прегарне,  пригоже,  як  світ  –казкове,  живе  Чорне  Море?

09.12.2012г.  23-50

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384990
рубрика: Поезія, Поема
дата поступления 15.12.2012


Легкоснежье в Карпатах не кажется снегом

Легкосне́жье  -  в  Карпатах  не  кажется  снегом,
Что́  Сиву́ле*  -  снежиночки  -  тающий  сахар...
«Убирайся...»,  матёрый  один  зоотехник
Меня  высадил  на  однопу́тке,  с  размахом.

Осмотрелся:    где  -  светит?  Где  в  окнах  –  живое?
Постучаться?  ...стучусь!  Открывает  –  подросток  -
То  ль  -  она,  то  ли  –  он:  «Мы  тут  с  мамой  -  всё  моем...
Подождите  под  грушкой.    Собака?    -  не  взрослый.»

Интересно  мне  всё,  печка  вечером  –  чудо,
...И  давай  ей  грузить,  неспешащей  хозяйке,
Как  втолковывал  я  зоотехнику-плуту,
Что  работают  лучше  -  китаец,  китайки!..

«Легкоснежье  в  Карпатах  –  не  кажется  снегом,
Как  и  кражей  у  нас  не  зовётся  откат.»,  -
Так  она  объяснилась.  И  с  кремом  орехи
На  дессерт  положила  под  тявки  щенят.

...Мой  –  не  тот  разговор.
Дама  –  смотрит  во  двор.
И  почувствовал  я  в  разшумевшей  груди,
Что  она  скоро  скажет  мне  то  же:  «Уйди.»

P.S.
...Через  год  мы  списались,  и    -  вместе  в  Луганске.
 Время  прячет  всё  глупое  и  ...так  неважное.
Покупаем  к  терассе  -  стол,  стульчики,  краску.
Ни  к  чему  нам  чужое  теперь  «верхтормашие».
Пусть  живут,  как  хотят.  
               Нам  –  всё  ладно.
                                       Мы  -  в  сказке.

29.11.12  г.
Прим.  *    Сивуля  -  горная  вершина  Карпат

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382011
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 02.12.2012


Зашёл я на работу - бодрым!

Он,  ключ  от  дверцы  к  настроенью,
Летел  так  неудачно,  лихо
В  ...притротуарное  забвенье.
В  пыли  –  засыпался  по-тихому...

А  чёт  я  ...так  вот  привязался
К  задуманной  когда-то  будке?
Растение  –  и  то  –  за  сутки
Порой  до  потолка  террасит...

И  с  мыслями  о  новой  кровле
Зашёл  я  на  работу  -  бодрым!

18.11.12  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379002
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.11.2012


Проходите, Петровна, одни – неумехи…

В  перели́нке,  извязанной  бло́ндами  фуксий,
Приглашённая  в  зал  –  объявилась!    В  застольный.
Там...,  у  стойки  муз.центра,  разбитой  напольной,
Семенил  её  муж  бывший,  чи́нящий  штуцер.

В  робе  чистой  достаточно,  без  живота,
Он  лишь  цокнул  сильней  по  стеклу  балансиром.
И,  её  подчинённый,  хозяин  квартиры
Заорал  на  него:  «Встал  и  –  вон!
                                                     Быстро  встал!
Проходите,  Петровна,  одни  –  неумехи...
Вот  -  салатик  зелёный  без  всяких  сметан.
Сам    я,  знаете,  как  то  –  не  очень-то  техник,
Пригласил  вот  урода,  чтоб  сгрыз  тя  шайтан...»

...Вышла  вскоре.  Курил  екс-супруг  у  фонтана.
Штуку  долларов  дать?  Приобнять?  Помолчать?
Пока  думала,  крикнули:  «Эй,  плоскогубцевый  дятел,
Чё  стоишь?  За  работу!  Вишь  –  ржавые  краны...»

17.11.12  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378449
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 17.11.2012


Пілянички і дівчинка)

Палянична  пригода  

               Донька́  замуркала  в  паке́тках  палянички,
Із  шоколадом,  та  під  вечір  їх,  за  звичкою
Не  стала  їсти,  каже:  «Татку,  дай  їх  гарно
Отому  вуличному  жебрачку,  що  тягне
Щоранку  руку  й  просить:  Ой,  подайте  ж,  пані...»
               Дитина  ж  -  мовить,  й  батько  зранку,  замість  гривнів
У  руку  сунув  торботря́сову  -  хлібини,
Той,  озирнувшись  з  очманілим:    «Пане...дякую...»  -
В  смітник  жбурнув  їх,  і...
                                                                     ...осіб  так  з  п,ять  з  «ґа-ґа-ка-ми»
             Ой  -  натовкли  ж  боки  злиде́нцю-  неборакові
За  те,  що  хліб  відніс  на  звалище  кнурякою...
               Це  –лиш  початок...далі  –  вбили  камінцями
Птахів,  що  клюнули  смітник-хлібці,  з  нестями.
                 А  птах,  який  урятовавсь,  злетів  в  їдальню,
Де  гаїв  час  татусь  з  котлеткою  жувально.
Хотів  поцілить  батько  квартою  бадьоро,
А  втрапив,  дуже  випадково,  в  ...прокурора...
             Напивсь  невдаха  наш  сердешний,  батько,  потім.
І  втратив  гроші  і  картки  кредитні  жовті.
Вернувсь  додому  і  натовк  до  купи  жінку.
               А  тут...прокинулася  донька-ангелінка.
Протерла  очі,  розпиталася,  бліденька,
І  теж  напала  на  папусика  гарненько:
«Чого  ти  слухаш  мене,  таку  маленьку?..»

Так,  через  глюк  нерозумінь  чужого  бізнесу
Не  гроші  –  хліб  в  жебра́чний  пуз  -  з,ідеалістили...

                                                                                                   13.11.12  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378364
рубрика: Поезія,
дата поступления 17.11.2012


Нью-Йорк, Сэнди, неожиданные выводы

Нью-Йорк.  Ураганные  мысли-озарения.

Вдруг,  зверь-ураганище  «Сэнди»  непрошенный
По  особнякам  шваркнул  и  по  прислуге.
А  знаки  дорожных  реклам  от  испуга
Клонили  щиты  ниже  волн  разъерошенных.

«Давай  защищать  её,  -  слышим,  -  природу!»
А  может  спросить    у    трудяг-бахчеводов,
Чей  сбор  смыт  и  за́лит  небесными  водами...
Так,  с  нами,  он  -    вежлив?  сей  мир  дикий  воющий,  
Который  за  миг  смоет  даже  нью-йоркища...

30.10.12  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374486
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 31.10.2012


В Чорному морі, де плавав і я)

Бли́снуло  що  там?  як  шар,  як    змія,
Що  за  клубочище?    це  ж...скумбрія.
Граються  срібні    в  морських  кілометрах
У  «обганялки»,  та  тільки...до  центру...

Там,  в  гущі  з  рибоньок,    рибкам  –  безпечно,
От  і  гасають  швидкі  в  товкотнечі.
Наче  й  вперед  линуть  швидше  за  Би́стрицю,
Але  й  –  в  середину  зграєньки  тиснуться.

Луско-блискучим  живим  рушником
Рибки  малюють  миттєвий  альбом.
В  Чорному  морі,    де  плавав  і  я,
Середньоморська    тече  скумбрія.

                                                     27.03.09  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374483
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 31.10.2012


Дальний-дальний хутор

С  древесиной  можжевельника  -  похожим  
Стал  болотный  дальний  хутор    сохранившийся.
Мелкослоен,    и  тяжёл  от  бездорожий,
А  однако  -  плотен,  гибок,  крепко  свившийся.

Аромат  ...не  можжевельничий,  естественно,
Но,    таки  своеобразен:  свинки,  козочки,
Ход  коровий,  жужки  пасек  –  гулко,    песенно!
И,  когда  не  устаётся  сильно  –  го́стечки.

Вечерами  чешут    тёхки  неуверенно:
-Больше  -  го́рода  бы  здесь,  работы,  сервиса.
-Не,  тогда  свобода  сельская  –  потеряна!
 Прям  –  дебаты  -  о  надеждах,  страхе,  скепсисе.

Только  дети  не  ныряют  в  папский  шторм:
Они  просто,  непонятно  где,  за  что  -
Достают  планшеты  с  миром  интернетным.
Равноправными  гуляют,    разноцветно!

06.10.12  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369189
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.10.2012


Шумят вон у калитки, возвращаются

Усталые  вернулись  с  жаркой  речки
Уже,  когда  стемнело  утомительно,
Зятья,  невестки,  детки  –  человечки,
В  серебряный  день  свадьбы  их  родителей.

Отец  и  мать  где?  Радовались  дома!
Приехали  ведь.  Может,  ближе  к  вечеру
Протиснутся    в  светёлкины  проёмы
Их,  так  родные,  -    тени,  красноречия,
Их  загорающие  где-то  руки-плечики.

Шумят  вон  у  калитки,  возвращаются.
И  на  ночь  у  бокалов  и  салатницы
Отец-мать  -  снова.  Силы  собираются.
17.07.12  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350921
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.07.2012


Ты скажи, моя раскованная умница) ) )

Поворачиваясь  стульчиком,  коснулася
Неприкрытой  ножкой  -  стёкшего  колена.
В  баре,  ночью  жадной,    каждая  косулица  –
Дичь  охотнику  в    разведках  вожделений.

Я  и  верил  и  не  верил  взгляду  с  искоркой,
Десять  виски  «с,ухажёрил»  необузданный.
«Закадычницы  твои,  мамзель-каникулки»
Прям,  крошат  меня  в  меню  твоё,  лангустное...»

...Так  скажи,  моя  раскованная  умница,
Ты  меня  -  к  каким  мужчинам  отсвирелила:
К  тем,  с  которыми  тотча́с  же  страстно  любятся?
Или  к  тем,  которых  "выкают"  неделями?"

15.07.2012г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350478
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.07.2012


Кардинальна зміна поведінки) ) )

Уривок  з  водевілю.  Шок,  цінизм  і  підприємництво.  Чи  -  хто  на  що  навчився.



(Нічний  клуб,  сорокарічний,  модно  одягнений  перець  помічає  незвичну  пару:    сексуальна  дівчина  танцює  безсоромно  навпроти  столика,  де  сидить  повненька  моложава  жінка  і  їй  подморгує,  вони  вдвох  наче  нікого  не  помічають.  Чоловік  підсажується  до  повненької»

«Вино,  одному  пити  –  наче,  хворий.
А  як  іконку  звати?»
                                             «Ме́не?  –  Клава»
Ви  з  дівчиною  –  наче  дві  акторки
І  ча́рні,  сексі,  топи...Як  тут  справи?»

«Будь-будь,  сідай,  ну  я  то  вже  –  не  зірка,
А  та  он(показує  на  дівчину)    в  цінах  яхти  у  Монако.
І  знаєш,  як  би  ти  тут  нам  не  якав,
Без  «Порше»,  і  новенького,  свіжаки,
Ніяк  ти  нам  не  близьчаєш,  гуляко...(сміється  зверхньо)
Так  ти  хто  будеш,  де  рекламна  бірка?    (чоловік  нахиляється,  щось  шепоче  жінці  на  вушко,  вона,    перед  цим  -  вагаючись,  кладе  руку  йому  на  коліно)
Що,  що?    сват  мера?  Нашого?  Друзяка?

(поведінка  жінки  змінюється,  вона  перестає  звертати  увагу  на  танцюючу  дівчину,  повертається    до  чоловіка,  змінює  тон  на  улесливий)

Та  це  -  донька  моя  втанцьовує,  комічно.
Чотирнадцятирічна.

(всі  танцюючі  на  сцені  –  4  рази  проспівують  разом  слово  «чотирнадцятирічна»)

Схотілося  на  танці  їй,    -  порічка,
Достигла...я  вже  доні  –  і  про  захист,
Пігулки  там,  резинки,  обережність.
Вона  ще  цілувалась  тільки,  в  нарис,
З  одним  моїм  парнером,  у  одежі.
А...я  вам  не  сказала,  підприємка,(протягує  руку  поздоровкатися)
То  ж  квашу,  маю  справу  з  огірочком,
На  торзі  продає  капусту,  кремки,
І  часто  хрін  тримаю,  всяку  гичку...
До  речі:  є  діляночка  земельна
І  документи  мерія  гальмує

(всі  разом  співають  4  рази  «Документи  мерія  гальмує»)

То  може  ми  тако,  заготівельно,
Затарим  одне  одного,  зпаркуєм?

Добудеш  дозвіл,  рішення  на  землю?
Я  гостем  прийму́,  наварю́,  посте́лю!

Я  скоро  їду,  доченька  -  із  бабцею,
Із  бабцею  на  літо  залишається
З  бабусенькою,    стомленою    працею,
Незахисна  дитина  залишається...

Ось  телефон,  це  бабцін,  

(кличе  дочку,  дівчина  перестає  танцювати,  підходить,)
                                         Витри  в  роті!!!
(показує  дівчині  на  чоловіка,  який  трохи  здивований)

Він  -  зателефонує  дуже  скоро.
То,  що,  мужчина,  допоможете  ви  тьоті?
Тебе  -  у  місто  зводить,  скличе  в  гори,
Чи  десь  на  море  з,їздити  покличе,
Чи  купить  нам  журнали  еротичні(підморгує  дочці)

Ну,  ми  -  йдемо,  
                       (забирає  доньку)  Чекаємо  на  пана!

(коли  відходить,  шепоче  собі  голосно)

А  потім,  як  з  ділянкою  поможе,
То  з  нього  ми  мільйончик  автокраном
Здерем  з  його  багатенької  рожі...

А  доньці  то  моїй  -  лиш  чотирнадцять...

(всі  співають  разом  4  рази  "доньці  лише  чотирнадцять")

А  це  -  стаття!  І  -  гроші,  гроші,  гроші!!!
З  усього!  Всього!  Крапельки,  потрошки....

Яка  ж  я  підприємлива,  я-  сильна!!!
Й  приваблива,  хоч  і  повнюха,  -  стильна"
Яка  ж  я,  із  нічого,  хоч  у  клубі
Зароблю,  як  еф-емки,  як  Ю-тюби!

Обіймає  своє  дочку́  і  пританцьовує,  обидві  зникають  при  виході  з  клубу,танці  у  клубі  продовжуються,  дія  водевілю  переходе  на  інше  місце  біля  барної  стійки)

14.07.2012р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350272
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 14.07.2012