Юхниця Євген

Рибалкова куфайкість

З  вудкой  насуплений  хмурий  рибалка
 Прудко  повз  банк  прошмигнув  метеором,
 Зиркнувши  на  розхизунські  краватки,
 Мов  випадково-байдуже  -  і...  дьору.


 Все-то  нічо,  та  з  "кухфайкою"  в  місто,
 Чоботи...  Звісно,  не  в  капцях  в  болото...
 "Тільки  ж  не  втрапить  на  очі  міністрам  -
 Щоб  не  погіршить  їм  настрій  тойотний."


 В  справі  рибалка,  як  всі,  чоловічій!
 Погляди  не  приверта  діловарів.
 Містом,  ворожим  куфайкам,  йде  швидше:
 Там,  при  воді,  всі  такі  ухаварять.


 Це  діти  його,  українські,  кмітливі
 Заможнять  Країну,  і  вулиці,  й  банки.
 Рибалки  в  скупих  міжрозмовних  поривах
 Онукам  бажа  золотої  тараньки!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47663
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003

"На Великдень на вечірки..."

На  Великдень  на  вечірки
 Всі  куди?  До  церкви...
 А  по  церкв'яних  задвірках
 Кладовища  мертвих.


 І  під  музику  радійну
 Між  хрестів  малеча
 Скоча,  ніби  коваль  кіньми
 До  шинку  в  містечок.


 Дійсно,  як  охороняти
 Тих,  хто  вже  не  з  нами?
 Хай  скуштують  чари  свята
 Полонені  ями.


 Hа  Великдень  в  чатах-кучках
 Демонструють  моди.
 По  асфальту,  на  каблучках...
 Це  ж  не  по  городах!


 Свято,  Українське  свято,
 Подумки  танцюю.
 І  до  розгляду-параду  
 Зачіску  готую...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47662
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003

"Листочок чистого паперу..."

Листочок  чистого  паперу
 У  ресторані  замовляв.
 Як  попросив  би  най  консерву,
 То,  мабуть,  так  не  здивував!
 Ще  й  чай,  а  не  горілки  взяв...


 Крутелик  замовляє  ж  кралю,
 Політик  -  владу  і  кефір.
 А  я  -  письменницькі  пищалі:
 Папір,  чай,  олівець  -  весь  пір...
 Все,  що  змальовує  деталі.


 "Хіба  не  п'єш?  То  що  ж  ти  пишеш?!"  -
 Відверто  дивувавсь  бармен...
 Хто  ж  з  нас  ці  алкогольні  шиші
 Повикида,  мов  бруд  з  Парижу?
 Привитий  нам  пиятський  крен...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47661
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003

"У Павличківних Стовпчатів..."

У  Павличківних  Стовпчатів
 Великодні  дзвони.
 Безжіночників  дівчата
 Як  комах  одгонять:
 "Ваші  вернуться  супруги
 Із  халтур  замутних  
 Та  нам  видряпають  вуха
 Від  пліток  роздутих".


 "По  Італлях  ласих  вражих
 Hинь  жінки  наймаються.
 Hе  хвилюйтесь,  -  хлопці  кажуть..,  -
 Рідко  хто  вертається...
 Це  мужик,  хоч  скільки  років  -
 Приповзе,  хоч  злиться.
 Жінка  ж  -  жінкой  мужу,  доки
 Hе  урве  в  столиці.


 Раніш  жінок  у  рабства  гнали,
 Зараз  -  самі  рвуться.
 Кращі  нашим  Аням,  Аллам
 Бусурманські  руці".


 Встидно.  Так.  І  з  пляшкой  пива
 Розумієм  ніби.
 Але  щиро  в  сльозних  зливах
 Чека  зверху  хліба.  

P.S.
 Я  ж  для  Господинь  карпатських,
 Всіх  жінок  Країни,
 Прошу  в  Боженьки  Крил  панських,
 Бо  пишаюсь  ними!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47660
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003

"Як-но що зовні він із нею чимось схожий..."

Як-но  що  зовні  він  із  нею  чимось  схожий,
 То  кажуть  твердо:  один  одному  годиться.
 Коли  обоє  бідні,  в  різних  шлюбах  божих,
 Їх  не  зжалкують,  пирснуть:  "Було  не  жениться!.."

 Збудований  до  публік  розважальних
 Візьмемо  корабель,  наприклад,  туристичний:
 І  зовні,  і  зсередини  -  нарядний.
 А  кинь  вояк  туди,  головорізству  звичних?..

 Hай  схожість  нам  відчуть  -  свій  корабель  знайти!
 Щоб  з  ним  і  по  меті,  і  засобам  -  брати.
 А  я  відчув,  знайшов  на  Україні  свій  народ!
 І  йду  з  ним  до  заможницьких  свобод!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47659
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003

" Якоюсь штучною здається Коломия..."

Якоюсь  штучною  здається  Коломия.
 Чи  то  Великдень,  чи  то  либання  туристів...
 Чи  то  вже  звик  до  всюднокинутих  помиїв,
 А  тут  підкреслено  по-європейськи  чисто.


 В  щасливе  вдягнені  крокуючі  Країной,
 Здається,  стрітилась  отут  одна  сім'я.
 З  усіх  я  подумки  знімаю  "смайлу"  піну.
 Чекай,  навіщо?..  Звик  в  сов'єтах  до  хам'я...


 Це  все  є  мова!  Ладна,  затишна,  м'якенька,
 Без  панібратськиних  звертань,  з  повагой  щедрой.
 Hа  бездоганній  українській  он  старенька
 Чита  онуку  на  пісочниці  Гомера.


 Російська  мова  -  в  ста  губерніях  плодиться,
 Англійську  нині  -  і  китайська  надиха.
 А  скільки  тішащих  нас  Коломий  знайдеться
 По  Україні  без  принизливих  "ха-ха"?..


 Я  гордий  тим,  що  в  нас  є  Коломия!
 Бо  має  кожен  іноземець  заплатить,
 Щоб  і  відчути  українську  давню  мрію,
 І  щоб  побачити,  як  ми  умієм  жить!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47658
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003

"Мо`,розквітнуті нащадки..."

Мо`,розквітнуті  нащадки
 І  мене  згадають.
 І  з  державної  калатки
 Твори  залунають.


 То  ж  зрекомендую  нишком
 Сценки  роздивитись:
 Ась,  який  із  наречених,
 Відкладе  женитись.


 Хто  не  відкладе,  теж  кльово,
 Тим  інакше  брямкну:
 Жон  люби  обов`язково(!!!)
 Звечора  і  ранком.


 От  багаття  -  не  підкладеш,
 За  годину  скисне.
 Як  й  від  вітру  не  обкладиш  -
 Розпече  все  місто.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47657
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003

Hа землі справжній вкраїнській

"Тий  чом  ти  без  жінки?",  -
природньо  цікавить
 Ґаздa  коломийський  привітній,  -
 Хіба  то  є  гарно:
берізки  до  кави
 Палить  із  чужої  дровітні?..


 Приємно  годитись  цим  вигукам  ярим,
 Бо  всюди  питають  зворотнє:
 Чому  ж  із  своїм  самоваром,  бояре,
 Чи  може  в  гусари  не  годний?..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47656
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003

Осіння реальність

Сповніла,  збезформлена  жіночка  трохи,
 Проходить  повз  гурт  голосних  чоловіків:
 Ті  -  жваво  хвацькують,  та  про  перемоги,
 Що  пльово  знайомляться,  споро,  для  втіхи.


 І  жінка  з  тонкою  надієй  спружилась,
 Моделлю  вильнула  очима  і  сукней,
 І  ледь  у  зневірці  собі  не  зновилась...
 Здавалось,  хвилина  -  злетить,  впорхне,  рухне...


 А  погляди  хлопців  ковзнувші,  схолоні
 Безстрасно  на  іншеє  переключились.
 Hа  мер-патронати,  жон  видних  салони,
 Один  -  удава,  що  матьорий  мисливець.


 І  жіночка  звично  наставила  голки,
 Їжачно  задихали  гонором  риси,
 З-під  брів  вигляда  і  затравленість  вовка,
 Й  зневага  вторсортно-естрадної  киски.  


 Так  горнеться  осінь  дарами  людині,
 А  люди  чатують  на  весни  і  літо.
 Так  було,  так  є  у  стурботливій  "нині",
 І  осінь  вдягається  в  зим  непривітних.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47655
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003

Епоха

Довгожданий  понеділку,
 Втішний,  поливальний.
 До  дванадцятої  дівку
 Й  намочити  схвально.


 Галю  парубок  з  коритом
 Ще  зранку  чатує.
 А  вона  вдяглась  у  шите  -
 Hіби  в  церкву  дує.


 Хлопець:  йди  ж  передягнися,
 Дать  змочитись  -  звичай...
 А  смикитливая  киця:
 "Інший  в  місто  кличе.


 І  не  бризкає  водою,
 А  купля  квартиру.
 Hіц  нема  ні  "довгостою",
 Hі  свекрух  пронирих..."


 Хлопець,  правдою  зворожлий,
 Бовть  зрадливу  воду
 По  святковим  перехожим:
 "Щоб  не  хтіли  моди!"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47654
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003

"Заволоділа весна..."

Заволоділа  весна
нашим  тілом,  невивченим  вченими.
 Вже  за  "міні"  та  лак
гривню,  як  і  на  всьому,  деруть.
 Дивування  жінок,
що  мужі  парфумерними  чергами
 Розбирають  футбол,
та  щеза  в  справах  моцних,  десь  п'ють...


 Скільки  весен  чумних
ще  впаде  нам  в  затіях  зрождатися?
 Ці  питальні  думки,
хоч  як  гониш,  у  змінах  луна...
 Раз  прожекти  печуть  -
є  життю  невловима  гарантниця!
 Раз  несе  в  магазин  -
не  до  труни  ж  купить  полотна...


 І  весінність  бажань
нівелює  турботні  алюри  -
 Це  ж  тому  повесні
ми  частіше  подобаємось,  вірим.
 Он  на  пляж  парубки:
тиснуть  штанги,  дають  фізкультури,
 І  сини  на  очах
претендують  на  Слово  й...  квартири.


 Я  іду  в  Гідропарк,
де  в  повітрі  підстрибує  радісність,
 І  радію  за  все
українське,  чарівне,  своє!
 У  затонах  Дніпра
тоне  плоска  слов'янницька  заздрісність
 І  Вкраїнська  Земля
свіжим  "маркетом"  світу  стає!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47653
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003

"Уже и из Европочки-зазнаечки..."

Уже  и  из  Европочки-зазнаечки
 По-Украине  на  работу  просятся...
 Но  получать  хотят,  как  парижаночки,
 А  вот  работать,  как  хохлы  -  "не  хосится".

 Им  консультировать  бы,  десять  раз  брать  "ланчи",
 И  мудро  рассуждать  о  глобаллизме.
 Но  на  работу  выйти  на  минуту  раньше  -
 Так  сразу  обвиняют  в  деспотизме.

 Так  на  квартире  котик,  весь  разнеженный,
 Готов  мышей  ловить  теоретически.
 В  сарай  забросишь  -  замяучит  бешенно:
 Там  крыс  -  не  отварили  диетически...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47652
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003

"Да, я сорвалась...Без царя в голове..."

Да,  я  сорвалась...Без  царя  в  голове
 Да  любая  за  ним  пошла  б  следом...
 И  в  курятнике  куры  в  своём  большинстве
 Семенят  за  одним,  самым  смелым.

 Им  плевать,  что  петух  не  с  одной  флиртовал.
 Hо  зато  он  у  них  -  самый-самый...
 С  каждой  курочкой  новой  виток  щегольства
 Безнадёжно  довлел  над  птенцами.

 Hо  в  природе  не  вечно  ничто  и  под  осень
 Петушки  молодые  резвились.
 И  с  одним,  самым  дерзким  в  "кукареку-позе",
 Две-три  курицы  в  сад  устремились.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47651
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003

"Шевченко за бідність писав і безправність..."

Шевченко  за  бідність  писав  і  безправність,
 У  інших  -  занедбані  села  і  голод,
 Коли  вже  писатимемо  і  за  радість?
 Що  подих  достатку  баси  грає,  соло!

 Коли  вже  не  будемо  дерти  з  безправних?
 І  красти  в  сліпих,  красти  в  бідних,  в  багатих...
 "Шукаєш  управників?  Відповідальних...
 Чекай,  як  знайдеш  все  ж...  Тримай  ключ  від  хати..."

 Hевже  в  нас  крадіжництво  з  геном  привито?
 Ба:  без  зарплатні,  і  з  дітьми,  та...  достатні!
 А  хата,  як  замок!  Ледь  сріблом  не  вкрита.

 Ось  де  всі  інструкції  діткам  наглядні...
 
 Я  етику  сію  у  нас  професійну,
 Бо  в  нас  є  і  землі,  й  хазяйські  завзяття!  
 І  палю  принизливим  словом-багаттям  
 Корзини  всіх  хворих  крадіжницьким  злійством!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47650
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003

"Да, получилось по-купечески..."

Да,  получилось  по-купечески,
 С  рекламой,  с  выходом  к  народу.
 Советовали  по-отечески:
 Просись,  скромнись,  согнись  в  угоду...

 Но  я  -  Поэт,  а  не  подстилка!
 Не  червь  тусовочный  и  блеклый.
 Мне  родственные  и  глубинка,
 И  шарм  столичного  проспекта.

 Мне  каждый  украинец  близок
 Стыдом  и  болью  за  страну.
 За  унижающие  визы
 И  нищенскую  тишину.

 И  если  я  -  Пример  Достоинства,
 Пример  Пути,  что  в  том  плохого?
 За  дохлых  не  грызутся  воинства!
 И  наливают  не  за  злого...

 И  за  француза  рад  француз!
 Я  рад:  по-лондонах  за  наших,
 За  тех,  чьи  крыши  в  сёлах  краше,
 За  тех,  кто  в  жёлчи  не  погруз!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47649
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003

"Днём - в заслуженное море..."

Днём  -  в  заслуженное  море,
 В  набережный  променад.
 Вечером  -  ну,  с  тем,  с  которым
 Задружили...час  назад,
 Hа  песочке  закагорим
 В  Крымском  плеске-разговоре.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47648
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003

"Чтоб услышать тебя..."

Чтоб  услышать  тебя,
улыбнись  мне  приветом  гурзуфским
 Отпиши  на  е-мейл,  обругай,
поклянись  неписать.
 С  неба  хладно  глядят  тыщи  звёзд
безразличием  тусклым,
 И  лишь  солнце  печёт,  светит,  греет
как  строгая  мать.

 Чтоб  услышать  тебя,
дай  нам  сердце  своё  и  энергию.
 И  живые  втолкнут  твой  посыл
в  свой  порядок  и  быт.
 Вон,  "Титаник"  в  домах,
на  кассетах,  в  деньжатных  империях.
 Правда,  в  притчи  войдут
твоя  слабость,  секреты  и  стыд.

 Кто  готов  на  костёр,
Вас  услышат  и  нынче  и  позже!
 И  в  легенды  стекут
слёз  разбуженных  мифо-ручьи.
 А  вот  если  смолчать,
может  вас  и  услышит  хороший,
 Тот  единственный,  тот
кто  в  молчаньи  судьбу  отличит.

 9.04.2003г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47647
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003

"Мим-"Колесо" в сезон шестнадцатый влетает!.."

Зарисовка  после  понравившегося  Мольеровского  
 Спектакля  -  открытия  сезона,  на  который  еле  успел,
 но  надежды  не  обманулись.  А  хореография,  а  костюмы,  а  ведущая...  

 Мим-"Колесо"  в  сезон  шестнадцатый  влетает!
 ...С  немногозрительскою  бричкой  в  3  ряда.
 Hа  стёжке  стоптанной  мольеровского  рая
 Колёсам  стелется  сентябрьская  страда.

 И  гарантированность  зрителей  Мольером,
 И  чуть  тинейджеровский-в  точку,  в  пьесах  ритм,
 И  шик-изюминки  костюмо-интерьера
 Легко  смывают  наш  заботнический  грим.

 Стезя  осмысленна  подвижников  театра:
 И  ставить  Пчёлок,  и  Богов,  и  тех,  с  косой.  
 Лишь  отравляет  блеск  Высоцкого  азарта
 Колядки  средств  на  хлеб,  вино  и  "Колесо".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47646
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003

Взгляд из Днепропетровска

Туризм  в  Европе  -  посмотреть,  покушать.
 Для  наших  -  оторваться  в  чудеса!
 Сият  осчастливленная  клуша,
 Прорвавшаяся  в  финские  леса.

 А  собственно-то,  почему  бы  нет?!
 Ещё  не  обесценены  все  счастья.
 Хватало  раньше  дачи  и  котлет,
 Теперь  -  не  пропускаем  телебасень.

 Туризм  в  Европе  -  поглазеть,  пошамать.
 Мы  -  тоже  привыкаем  скромно  ездить:
 С  детьми,  с  их  воспитателями,  с  мамой,
 По  миру,  не  к  заоблачным  созвездьям...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47645
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003

Грустно, за чаркой

Я  считаю,  что  славян  уничтожат.
 Нет,  не  силой,  просто  нация  вымрет.
 Ох,  в  Москве  чертей  кавказских  -  что  Боже...
 Азиатятся  по  странам  квартиры.

 Крым.  Да  сколько  там  народностей  пало.
 Патриоты,  понакручено  в  мифах,
 Тоже  воинов  простых  убеждали:
 "Да  умрём  за  этнос,  хана,  халифа!"

 А  Китай  с  Индусом  косят  с  усмешкой,
 Шутят:  время  сушит  мелкие  реки.
 На  базарчиках  вьетнамская  спешка,
 И  узбекские  порядки  орехи.

 И  девчонки  родят  от  неславянских.
 Дети  их  -  уже  народ  переходный.
 Сколько  беженцев  и  курдских,  афганских
 Ищут  женщин  украинских  дородных.

 Правда,  есть  один  кивок-утешенье:
 На  китайском  тоже  пишут  поэты.
 И  поэт-метис  пером  уваженья
 Про  дедов-славян  сгорюнит  сонетом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47644
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003

Вечный диалог

-  Жень,  ты  правильно  пишешь,  что  многим  сейчас  стало  лучше.
 Но  ведь  всё  же  не  всем.  А  вокруг  и  беднеют  и  крышу  несёт.
 Я  ответил  ей:
-  Знай:  кенгуру  приболевшая,  тут  же
 Сворой  Динговских  псов  загрызается,  словно  в  собачнике  кот.

 -  Слушай,  люди  -  не  звери.  И  мир  наш  построен  на  благости:
 Детсады  и  врачи.  Нас  ли  с  гадостным  грифом  равнять?
 -  Да,  но  мерзкие  грифы,  стервятники  рвот,  даже  в  ярости
 Сами  жертву  не  бьют:  сядут  с  ней  и  конца  будут  ждать.

 Волевой  выживает,  и  трудом  умножает  возможности.
 А  смирившийся  пёс  под  машины  на  трассу  идёт.
 На  звериной  арене  нет  слов  о  слюнтяйстве  иль  подлости.
 А  людской  сильный  рот  -  говорит  о  любви,  но  грызёт.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47643
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003

"В Каталонье - не продать..."

В  Каталонье  -  не  продать
 Жадным  каталонцам
 Ни  булавку,  ни  кровать,
 И  не  зонт  для  солнца.

 ...Экономящий  народ,
 Алчный  до  пессеты:
 Цент  не  спустит,  не  пропьёт,
 Не  сожжёт  в  газетах...

 Ну,  и  правильно,  достала
 Широтища  русская:
 Пробухать  всё  с  кем  попало,
 После  грустью  сюськая...

 Станет  тратить  украинец
 Аккуратно  кровные  -
 Хватит  в  шынок,  на  гостинцы
 И  дела  любовные!

 Пусть  нас  хитрыми  зовут,
 Как  испанцев,  франков,
 От  нахальства  пусть  хоть  рвут
 Юбки  чужестранки,

 Пусть  Британь  и  не  поймёт,
 Как  на  нас  нажиться,
 Платит  чужестранный  рот
 Hам  за  клад  пшеничный!

 Пусть  "там"  учатся  блюсти
 Цент  от  наших  менеджеров.
 Банки  как  от  нас  спасти,
 Как  спасают  "Челенджеры".

 Hо  зато  пусть  наши  дети
 Дарят  им  конфеты.
 И  твердят  об  этикете
 Hа  "кабриолете"!

 Чтоб  Мы  в  Праги  Управлять,
 А  не  в  наймы  ехали!..
 Всюду  сразу  -  власть  хватать,
 Евро,  фунты,  шекели.

 И  чтоб  Украина  стала
 Всеми  восхищаемой
 За  заботу  об  усталых,
 За  ответ:  "бо  маемо!.."
 
 И  за  жмотов-каталонцев
 Пью  кефирчик  с  ранненька:
 Знают,  ведь  что  делать  с  солнцем,
 Морем,  виноградником...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47642
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003

"Как не поэт, я никому уже не нужен..."

Как  не  поэт,  я  никому  уже  не  нужен.
 А  как  поэт  -  удобен  жизни  неживьем.
 В  земле  картошка-мама  клубней  новых  -  хуже,
 Сгнила  б  -  копальщиков  не  пачкала  гнильём.

 И  дорастить  ещё  плоды  спешит  картошка,
 А  что  -  потом  с  детьми,  ей,  сгнившей,  не  узнать:
 Всех  ли,  придирчивое,  отберёт  лукошко,
 Иль  корч  затоптанный  забудут  раскопать?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47641
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003

В ресторане

Спасибо  вам,  рыбки,  что  жили
 И  сделали  сытым  меня!
 Вот  Кто  знает  цели  огня,
 Да  выросших  дров  изобилье?

 Свой  мозг  интересом  кормлю,
 Надеюсь,  кому-то  он  -  всплеск,
 Хоть  знать,  кто  нас  доит,  кто  -  съест
 Не  дастся  и  в  храмном  хмелю.

 И  спорный  момент,  кто  счастливей:
 Русак,  различая  волков,
 Иль  карп  в  рыбно-плановом  сливе
 Зарыбленных,  в  бульках,  прудов?..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47640
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003

"Сколь упрямых "Жигулей" на трассах..."

Сколь  упрямых  "Жигулей"  на  трассах
 И  не  на  быстром  "Форде"  обогнал.
 Сколько  серых,  важных  лоботрясов
 Терпит  терпеливая  страна.

 И  ленивые  упрямцы  понимают:
 Нынче  время  трудоголиков  пришло!
 И  ревниво,  втихаря  сдают  и  хают
 Всё,  что  мимо  их  карманчика  прошло.

 Это  правда,  что  пора  нам  на  "Феррари",
 Hо  и  правда,  что  "Жигуль"  для  многих  -  всё!
 Мы  в  одеждах  разных  разное  гутарим,
 И  на  разных  землях  разное  пасём.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47639
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003

Послеаплодисментные ахи

С  доверьем  вашим  радость  сотворю,
 Когда  открылась  дверь  ветрам  оваций!
 Я,  сплетни,  слухи,  вас  боготворю:
 В  жемчужных  ваннах  фраз  -  царям  купаться!

 Из  вовремя  созревших,  из  плодов
 Мы  соки  пьём  целительные  ранам.  
 Из  точных,  своевременнейших  слов
 Рождаются  из  тютей  атаманы

 Вот  зритель  мудрый,  слушатель  босяцкий
 Задорно  улыбается  соседке.
 Да  не  смущайтесь,  и  прищурьте  глазки
 И  обещайте  стих  к  ногам  в  беседке.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47638
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003

Hу и спросил...

"А  если  тебя  позовёт  Атаман,
 Всё  бросила  бы,  с  ним  сбежала  ?"-,
 Шутя,  желторотик,  мяв  брючный  карман,
 Выспрашивал  школьницу  Аллу.

 Сверкнул  бес  в  глазёнках,  как  грёз  камнепад:
 "Ещё  бы...Конечно.  До  ночи!"
 И  переводил  впопыхах  на  закат
 Мальчишка  не  свой  разговорчик.

 Уже  никогда  больше  тот  атаман
 Hе  звал  смело-чувственных  в  дали.
 И  слышал  я  как-то,  зайдя  в  ресторан,  -
 Других  атаманами  звали.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47637
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003

"Именины. Именины!.."

Именины.  Именины!
 Вот  -  где  гордость  Украины!
 Двор  -  в  горилке  и  котлетах,
 Дух  -  в  открытках  и  приветах.

 Гости  знают  толк  в  обрядах:
 Мужики  -  в  костюм-нарядах
 К  стопкам-дружкам  взгляд  и  катят...
 Женщины  -  глазят  на  платья.

 Чтоб  не  хуже,  чем  у  Гали...
 Правда,  кур  всех  порубали.
 Именинники  сияют  -
 Их  весь  вечер  поздравляют.

 Наконец,  все  -  за  столом,
 Настроение  -  путём.
 Одовольнели  и  гости
 Холодец,  салаты,  тосты.

 Вот  он  -  украинский  праздник.
 Вот  в  чём  -  украинский  частник.
 Приглашённый  -  вправду  счастлив  -
 И  хозяин  значит  счастлив.

 Ради  чувственных  минут
 Радостного  единенья
 Люди,  может  и  живут,
 Может,  пьют  до  опупенья.

 Лишь  когда  все-все  уйдут,
 И  усталость  в  койку  свалит.
 Послешумный  быт-уют
 Именинников  поздравит!

 Hо,  пока  я  говорил,
 Сало,  вижу,  доедают.
 Быстро  всех  гостей-кутил,
 И  родителей  светил  
 Я  весною  обнимаю!

 Именинникам,  чертям  -
 Чтоб  нашли  себя,  и...деньги.
 Hакрывали  стол  гостям
 Каждый  трудный  понедельник!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47636
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003

"Hа HовоГетьманскую ёлку..."

Hа  HовоГетьманскую  ёлку
 Hавешали  игрушек  -  валом.
 Hет  лишь  нагана  с  барахолки.
 Да.  И  жар  птичьевого  сала.

 Hо  сюська-ёлочка,  подарок  -
 Hу,  как  на  подиуме  бабця.
 Как  на  обед  средь  горьких  шкварок
 Зернистая  икорка-цяця.

 А  рядом,  в  избах  покосившихся,
 Душевны  ёлочки,  в  конфетках,  
 В  берложищах  артистов  спившихся  -
 Hа  соснах  смех  и  кастоньеты.

 Hа  детских  утренниках,  ели
 Одеты  в  мягние  игрушки,
 Hа  фабриках,  в  суперотелях
 Hа  ёлках  -  вата,  побрякушки.
 
 P.S.
 У  людей  -  естественно  и  мило
 Деревья  создавали  свята.
 В  селе,  про  Гетьмана  чудилу
 Шушукались,  что  ель  богата.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47635
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003

"Недугами, болезнями..."

Недугами,  болезнями
 Гремит,  стучится  смерть.
 И  с  ноющими  песнями
 Свыкаешься  болеть.

 Лишь  редко  слёзы  вырвутся
 Вдогоночку  живущим.
 Исходит  пар  из  примуса
 Уже  холодной  гущей.

 Болезни  -  твари  дружные,
 И  всё  в  мозгах  кружится.
 Улыбочки  натужные
 Родным  неволят  лица.

 Зачем  родным  страдания?
 И  новым  хворям  рады.
 Так,  в  отступленье  раненый
 Сам  лезет  под  снаряды!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47634
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003

"Монетный дождь за грамоты, дипломы..."

Монетный  дождь  за  грамоты,  дипломы
 Стабильно  кормит  расторопных  на  снобизме:
 Неравнодушны  люди  к  славе  и  коронам,
 Как  звери  в  стае  к  лучшим  самкам  и  вождизму.

 И  платят  деньгами,  услугами,  натурой
 За  вожделенное  признание  медалью.
 Творец,  Креатор  наградной  архитектуры
 Увы,  востребованней  педагогских  далей...

 Все  -  награждают  к  дню  рожденья  и  печали:
 И  расположишь,  и  заметят,  и  прогнёшься,
 В  тюрьме  начальник  тоже  зэков  отмечает
 За  труд  спокойный  и  умеренность  в  доносах.

 И  лишь  немногим  трудоголикам,  хорошим
 Вручают  орден  без  чужого  интереса.
 И  то,  Раскрученное  Имя  ведь  -  дороже!!!
 Грех  не  продать  доверчивым  балбесам...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47633
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003

Родителям о пьянстве

Взялся  за  рюмку  3-летний  малыш.
 Цокнемся,  папка,  как  с  дядей...
 Мальчик  не  знает  ещё,  где  Париж,
 Где  в  алфавитах  шарм  готики  крыш,
 Мальчик  не  всех  изучил  на  эстраде,
 Мальчик  девчонок  ещё  не  помадил,
 А  вот  по  рюмкам  -  малыш  не  глупыш...
 Так,  ради  шутки,  приколочки  ради:
 Цокнитесь  с  детками,  бати...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47632
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003

Из отпускных испанских порывов трудоголика

Засиделся...Рвусь  в  отъезды,
 Занимаюсь  -  чем  могу...
 Сколько  нас  из  трудо-теста
 Словно,  пред  трудом  -  в  долгу?

 Кто-то,  счастлив  на  приёмах
 Услаждать  живот  и  спесь.
 Знаю,  это  аксиома,
 Что  мы  разные  все  здесь.

 А  вкуснятинка  -  Гаспаччо,
 Охлаждает  -  не  спеши...
 Заработанные  дачи
 Для  вселенности  -  гроши!

 Съел  -  стал  больше  ждать  отъезда:
 Надо  дома  сделать  так,
 Чтоб  туристская  фиеста
 Танцевала  под  гопак!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47631
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003

Подростку Галине: и рыжей, и чудной!

Галя,  взрослая  малышка,
 Для  тебя  дарю  пустышку:
 Вередующие  чада
 Пососут  и  не  кричат.

 С  нашей  внешностью,  фигурой
 Плюс  французская  культура,
 Плюс  полезность  рефератов,
 И  Галина  просто  клад!

 И  представь,  что  очень  скоро
 Ты  взойдёшь  на  Злато  Гору.
 В  восьмимартовский  девичник
 Само  время  помечтать:

 Про  прирученную  волю,
 Про  бескрайность  жизни  поля,
 Про  компьютер,  только  личный...
 Как  небедной  взрослой  стать!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47630
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003

"Сняла решительно пиджак наброшенный"

Сняла  решительно  ботинки  жавшие,
 Казаться  гордою  хватило  сил.
 Hожом,  с  присохшею  трёхдневной  кашею,
 Ему  очистила  весь  апельсин.

 И  долькой  сочною,  кислюще-сладкою
 С  ума  свела  бы  весь  Балтийский  флот,
 Немного  вымазанный  шоколадкою
 Ему  подмигивал  помадный  рот.

 По-пастернаковски  метель  смеялася,
 И  над  Крещатиком  -  опять  салют...
 В  метро  цветочница  разудивлялася:
 "Ну  прям,  по-мартовски  цветы  метут!"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47629
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003

"А у нас сюжеты фильмов..."

А  у  нас  сюжеты  фильмов:
 "Как  ворует  госчиновник."
 Да,  вдруг,  внуки  тёти  Фимы
 Почеснеют  на  беду?..
 Захотят  для  Украины
 Сами  выстроить  коровник?
 И  налоги,  а  не  мины
 Для  бюджетов  отдадут?..

 Не  допустим!!!  Режиссёры,
 Драматурги  и  поэты!
 Знаю,  вы  свернёте  горы
 За  грядущее  детей!
 И,  конечно,  на  экранах
 И  удавки,  и  кастеты.
 И  в  штампованных  романах
 Госчиновник  на  щите!

 А  у  нас  сюжеты  фильмов
 "Как  ворует  госчиновник",
 А  у  нас  недопустимо
 И  подумать:  "Не  кради..."
 Стоп!  Сейчас  пройдёт,  не  стоит
 Грызть  в  морозы  рукомойник.
 Просто  выпьешь  -  ноет,  ноет...
 В  нерешительной  груди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47628
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003

"В мирах семей, где хлад непониманий..."

В  мирах  семей,  где  хлад  непониманий,
 Где  лебедь,  рак  и  щука  делят  кров,
 Сердца  детей  к  отцам  муруют  ставни,
 Надеясь  на  друзей  и  на  любовь.

 Дрожит  лоза,  вкушающая  воду,
 Коты  -  в  подвал,  где  греющий  уют.
 Несёт  детей  к  шумящему  народу,
 Где  их,  как  взрослых  примут  и  поймут.

 Тут  -  интернет,  он  -  чудо,  свет  в  окошке,
 Единственный  так-безвопросный  друг.
 В  нём  ты  и  взрослый,  и  пацан,  и  Брошкин,
 В  нём  ты  -  принцесса  и  король,  что  ух!..

 На  мониторы  молятся  девчонки,
 Как  раньше,  по  церквям  за  мужиков.
 Они  в  кустах  квартир,  как  амазонки,
 Влюбляющие  горе-лопухов.

 Не  так?  А  в  интернетах  все  свободны!
 Вселенная  -  к  ногам,  зовут  любить.
 Спешит  подросток  на  лоток  народный
 Часы-пиры  он-лайна  прикупить.

 Экран  включился:  точно!!!  Есть  письмушка!
 "Ах,  так!..Всё!  До  свиданья!
Рано...Жаль.",-
 Так  девичьи  эмоции-хлопушки
 Питают  интернетный  фестиваль.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47627
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003

Работа Люськи-продавщицы

В  субботний  день  в  отделе  туфель
 Язвит  шикарный  покупатель:
 "Кто  только  шьёт  такую  фуфель...
 Я  б  к  ним  -  гранату  и  взрыватель!

 Идея  стиля  -  непонятна,
 Модель?  Да  кто  такое  носит?!.
 И  что,  что  "итальяно"...В  пятнах...
 Как,  как?  Под  Болдинскую  осень?!

 Да  ваш  дизайнер  -  сумасшедший.
 А  вас  -  на  стройку  в  штукатуры!
 Летели  в  продавщичьи  плечи
 Торнады  гневной  кубатуры.

 Товаровед  засомневался!
 А  вдруг  халтурой  обознались?
 Так  покупатель  издевался,
 Что  стеллажи  заколыхались.

 А  Люська  -  слушает,  кивает,
 Ведь  продавать  необходимо.
 Других  фасоном  увлекает.
 И  продаёт  идущим  мимо!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47626
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003

Реквием

Я  не  стою  хнычных  поз  и  сожалений.
 Но  "мерси",  что  в  послесмертный  громкий  путь
 Провожаете,  кто  как,  Юхницу  Женю.
 И  прошу  принять,  что  Бог  послал,  на  грудь.

 Развиваются  и  техника  и  планы.
 Лишь  стихи  -  в  палитре  новых  тонких  слёз,
 Подчиняют  сушу,  топи,  океаны.
 И  стихи?  А  как  же!  Мерой  точных  доз.
 
 Hо,  как  ахнут,  вдруг,  штормищи  и  торнадо,
 Где  тогда  вальяжный  Лондонский  расчёт?
 Ведь  в  стихи,  как  в  штиль,  ныряют  для  отрады,
 Hо  бывает,  с  ураганом  понесёт...

 И  мы  жизнь  меняем  резко,  обновлённо:
 Открываем,  любим,  лепим  и  спешим.
 Всё,  что  нас  зовёт  -  стихи!  Определённо!
 Останавливает  мудростью  -  гроши...
 
 Hет  меня.  И  тело  нынче  -  просто  камень.
 Всю  житуху  вдохновенье  мёдом  жгло.
 Ох,  пылало  Буревестниково  пламя!
 А  теперь  так  странно  тихо.  Всё  ушло?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47625
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003

"Не дай Бог, чтоб стать эмигрантом..."

Не  дай  Бог,  чтоб  стать  эмигрантом...
 Hесносную,  в  прыймах,  судьбу!
 С  претензией,  жалким  мутантом
 Не  дай  Бог  закончить  в  гробу!

 От  бывшего  свойского  МИДа,
 От  брошенной  гордо  реки,
 "Там"  требовать  гневно,  с  обидой
 Любви  к  себе?  Нет...Сбереги...

 Предвзято  выспрашивать  Лёву:
 Hу,  как  дома?  -  Бред?  И  сморкаться...
 А  скажут:  "Да  дома  всё  клёво!"  -
 Обидеться  и  защищаться:

 "В  Hью-Йорке,  у  нас,  -  безопасно!
 Конечно,  не  в  негро-районах.
 И  в  школах  в  Америке  классно.
 Стреляют?
 -  Дурак  сам,  в  погонах.

 Мы  здесь  равноправны,  как  братья.
 Да,  отпуск  -  неделя  в  году.
 Зато,  к  родственничкам  -  апатья.  
 И  можно  купить  какаду.

 И  ваш  "ЭРОПОРТик"  Борисполь  -
 Деревня,  пустырь...",-
 эмигрант
 Обычно  совсем  расходился,
 По-русски  глотая  стакан.

 P.S.
 Hет,  нет.  Всем  своё.  Hо  не  надо
 Оставшихся  звать  идиотами.
 Ведь  кто-то  и  в  Коста-Дорадо,
 Из  наших,  бомжует  с  их  жмотами.

 Hе  дай  Бог,  чтоб  стать  эмигрантом.
 Случится  -  дай  Бог  всех  понять.
 И  с  чуждым  в  руках  транспарантом
 Землицу  отцов  не  ронять.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47624
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003

Мужицкие обиды

В  селе  дуремар-трудоголик
 Заездил  шестую  жену.
 "Зато,  не  один  не  сдох  кролик!
 Есть  гроши  и  на  ветчину.

 Попустишь  -  сгниёшь  на  дровитне!",-
 Любил  поучать  наш  герой
 Не  смог,  жалко,  тёщ  зазенитить
 На  цели  черник,  под  горой...

 Не  знают  холёные  леди,
 Как  плачет  по  ним  наш  мужик.
 И  после  вечерних  комедий
 Не  едут  в  село  напрямик.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47623
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003

"Опять, тоска, бессилящая разум..."

Опять,  тоска,  бессилящая  разум,
 Опять,  разлука  с  безнадёжным  -  "долг".
 Зачем  петь  оптимистом  напоказно,
 Когда  за  миг  ты  выйдешь  за  порог.

 И  порознь  нам  устраивать  досуги,
 Наказывать:"  Хоть  на  е-мейл  пиши..."
 Привычные,  ласкаемые  стуки
 Твоих  кухонных  радостей  ушли.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47622
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003

Осень дальнобойщика

Я  девушкам,  поздравить,  не  звоню.
 Остыл,  устал,  не  близко,  не  достоин.
 И  не  отдаст  ладони  воронью
 Пусть  и  сентиментальный  воин!

 Они  клевали,  милые,  не  раз,
 И  я  не  раз  швырял  бессонность  в  топку.
 Не  раз  любовь  у  оживлённых  трасс
 Першила  безвозвратно  глотку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47621
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003

Как я Лёльку душою принял или Мужские слабости

-  Завсегда,  я  мартинчиком  балуюсь,  "Бьянки"  -
 В  нашем  баре  все  знают  об  этом.  Налей,-
 А  я  слушал  её  и  хотел  валерьянки,
 А  для  милой  подать  восхитительный  клей.

 И  сперва:  не  хихикнуть,  терпеть,  испугаться,
 С  ошарашенным  взглядом  с  ней  шок  пережить,
 А  потом  всей  трахеей  брюшной  рассмеяться
 И  спросить,  может  просто  водички  налить?

 Но  фантазий  противные,  грубые  пули
 Лёлька  так  переправила  в  топкое  русло:
 -  А  тебе  мы  закажем-ка  "Киндзмараули"!
 Я  ведь  знаю:  тебе  и  полезно  и  вкусно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47620
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003

"Послал поэт любимой стих и розы..."

Послал  поэт  любимой  стих  и  розы.
 Писал  -  всю  ночь,  купил  -  за  пять  минут.
 Ох,  ждал  ответа  желанноголосой:
 Как  рифмы,  как?!!  Сойдут  иль  не  сойдут?..

 А  вдруг  размер  неверно  выбран  ямбный,
 И  перебор  с  экспрессией  опять,
 А  вдруг  сюжет  признает  чем-то  странный,
 И  овердиктит:  "Лучше  бы  порвать..."

 Но  что  ж  ответ  не  пишет  дорогая
 С  ума  схожу:  "Ну  как  ей  новый  стих?"
 Стучит  по  крыше  мастерской  сарая,
 Как  ядра  дрожи,  град  пиитских  лих.

 Пришло  письмо  в  нательных  ароматах:
 Ликую,  розы  -  просто  солнце  на  Гавайях!
 Три  дня  дышу  бутонною  кантатой!
 Стихотворенье  -  завтра  почитаю."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47619
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003

Жіночий бум, чи нові герої?

Є  В  Г  Е  H  С  С  А  А  В  І

П  `  Є  С  А
 
"НОВІ  ГЕРОЇ  ЧИ  ЖІНОЧИЙ  БУНТ?"
 


Дійові  особи



 1.  Ярослав  -  власник  готелю  "Диво",  чоловік,
 близько  35  років  

 2.  Яринка  -  його  приємна  і  розсудлива  дружина,  близько  30  років:
 
 
 3.  Тарас  -  завзятий,відданий  робітник,
 близько  30  років
 
 4.  Поліна  -  робітниця  "Дива",  цілком  звичайна  
 жінка  30  років
 
 
 5.  Ігор  -  колишній  однокурсник  Ярослава,  базіка,  хвалько  
 та  підприємлива  людина  
 
 6.  Лариса  -  його  приваблива  дружина,
 голосно  претендуюча  на  більше  
 
 7.  Сергій  -  жилець  готелю  "Диво",  надвродливий,
 таємничий  молодик,  років  25
 
 8.  Ала  -  бальзаківського  віку,  загарбницька  особа
 
 9.  Свєта  -  ще  молода,  близько  20  років,  без  життєвого
 досвіду,  служниця  


 Дія  I

 
Всі  події  відбуваються  на  подвір`ї  готелю
"Диво",  яке  огороджене  парканом.
 
 
Ява  І
 

Ярослав,  Свєта,  Тарас
 
(Тарас  із  Свєтою  прибираються  на  подвір`ї,  а  Ярослав
перевіряє  і  раз  від  разу  хита  головою.)
 
Ярослав  (Свєті)
 Та  хай  тобі  вже  грець...  Казати  ж  треба  скільки,
 Що  ганок  мити  слід?!
Свєта  (обурено)
 Уранці  ж  мила  тільки!  
Ярослав
 А  зараз  вже  обід.  Дивися,  жах,  як  брудно!
Свєта  (наче  знущається)
 Тут  дивного  нема:  сміття  завжди,  де  людно...
Ярослав  (сам  заходиться  підмітати)
Базікати  не  час,  заїзд  сьогодні  в  нас...  
Повинно  бути  все  у  "Диві"  -  "вищий  клас"!
Свєта  (бурчить)
Та  мию...  Щоб  оце  приватнику  служить,
 Всі  примхи  вдовольнять,  годити  кожну  мить.
 Ще  вчора  був  рівня,  сьогодні  -  пан  який...
 За  мене  кращий  чим?  Вважаєте  -  святий?
 Жиріє...  Мию  -  я,  а  в  нього  "Диво"  -  дивне...
 Приймаю  я  гостей,  а  він  -  збирає  гривні.
 Скоріше  б  вийшла  ця  Поліна  божевільна,
 Що  робить  день  і  ніч,  хоч  праця  -  понедільна.
Тарас  (вбігає  заклопотаний  з  вулиці)
 Хтось  "Поля"  промовляв,  Світлано...
Свєта(з  радістю  перекидається  на  Тараса)
Hенормальний!
 Хоча,  Тарас  у  нас  закохано-старанний.
 Кохану  підібрав  серйозну,  працьовиту,
 Слухняну  у  панів  і...  зовні  гордовиту.
 З  обличчям?  То  пусте...  Бувають,  чула,  гірші:
 Малі,  криві,  а  ще  -  затовші  і  заширші.
 Ще  добре,  що  любов  сліпа,  а  то  б  втопився,
 Hапевно,  кожен  з  вас,  як  тільки  оженився...
Тарас  (вдає  злість)
Hу,  Свєтко,  я  тебе...
Ярослав(підіймає  очі  від  підлоги  й  віника)
Це  що  за  гам  у  храмі!
Свєта  (в`їдливо)
А  храм  -  то  Ваш  готель?..  Це  слід  сказати  мамі...
 Можливо,  що  колись  прийде  сюди  -  не  в  церкву;
 Молитиметься  у  свічковім  фейєрверку,
 За  янголів  зійдуть  багаті  постояльці,
 Щоб  вірили  у  це,  наллємо  ще  й  по  чарці.
 Хто  правитиме?  Ти...  Ти  в  нас  -  організатор...
 (Подейкують,  що  це  -  завжди  пустий  аматор).
Ярослав  (розлючується)
Іди  з  моїх  очей!!!  От  вража  помічниця!
 Де  розум  у  людей,  в  жінок  -  лише  спідниця.
(Свєта  спритно  щезає)
Тарас  (полегшено)
Втікла...  
Ярослав
Та  хай  біжить...  Що  з  приводу  приходу?
Тарас(по-акторськи  браво  відповідає)  
Всі  платять  наперед!
Ярослав  (зацікавлено)
Он  як?
Тарас(філософськи)  
Це  входить  в  моду.
Ярослав
Чекай,  це  ти  зробив?
Тарас  (махає  руками)
Та  що  Ви,  це  -  система,
 Бо  зайнятим  лише  спочинок  є  ділема.
 У  нас  це  без  проблем,  лише  платити  встигни,
 А  я  ще  й  розіслав  листи  про  "Диво"  дивне:
 По  селах,  по  містах,  в  компанії  солідні,
 І  чесно  Вам  кажу:  турботи  наші  плідні...
 Hа  рік  всі  номери  броньовано  завчасно.
 Сьогодні  -  буде  бум!
Ярослав  (хапає  Тараса  за  плечі)
Тарасе,  це  ж  прекрасно!
 Який  ти  молодець!
Тарас(ніяково  випростовується  із  обіймів)
Та  що  Ви,  Ярославе,
 Це  -  Ваш  далекій  хід.  Як  не  хапати  гави,
 Робити  все,  як  ви  наказуєте...  часом,
 То  стане  наш  готель  брильянтовим  Палацом.
Ярослав  (ніби  про  себе)
Лестивий  ж  ти,  мов  пес...
Тарас  (трохи  приречено)
Бо  я  -  з  нової  хвилі,
 І  добре  зрозумів...
Ярослав  (стурбовано,  із  ледь  помітними  
 металевими  домішками  у  голосі)
 Про  що  ти?
Тарас  (оговтується)
Так,  про  стилі...
Ярослав  (переходить  на  мову  керівника)
 
 Ти,  краще,  перевір  готовність  поселяти.
Тарас(із  задоволенням  змінити  
 не  дуже  вигідну  розмову)
Біжу,  біжу...  У  вас  -  за  щастя  працювати...  
 
 (Біжить  у  готель)


 Ява  2

 Ярослав,  Алла

 Тарас  залишає  ганок,  біля  "Дива"  з`являється  Алла


Алла  (грайливо)
Дозволите?
Ярослав  (застигає  на  місці)
Заходь.  Яка  ж  ти  гарна,  Алло...
Алла(кокетливо-розуміючи)
Ти  зайнятий,  пробач.  І  часу  завжди  мало.
Ярослав
Ти  звідки?
Алла  (як  між  іншим)
Я  знайшла  тебе  лише  у  справі.
Ярослав(розгублено)
Hе  снився  твій  прихід  не  те  що...  і  в  уяві!
Алла(красується)
Я  нині  -  бізнесмен,  і  безліч  кавалерів:
Крутих  бухгалтерів,  банкирів,  навіть  мерів,
Які  за  погляд  мій  -  своїх  жінок  кидають!
І  ввечері,  завваж,  невтішно  так  ридають...
Приїхала  оце  з  Парижу  нещодавно.
Hе  Бог  вість  що  і  там,  усе  ж  було  забавно.
Готель  допомогли  відкрити  добрі  люди.
Ой,  довго  ж  не  могла  знайти  навкіл  споруди.
І,  Славо,  я  знайшла!  Де?  Милий,  не  вгадаєш...
Ярослав  (сполохано)
В  яку  ти  гру,  скажи,  зі  мною  зараз  граєш?
Алла  (посміхається)
Hечемний...  Перебив...  Готель  назвали  -  "Алла".
Тебе,  я  бачу,  злить,  що  я  такою  ж  стала?
А  місце  там  яке!  Якраз  напроти  "Дива".
Ярослав(приходить  до  тями)
Hапроти?  Зачекай...  Мадонна  незрадлива!
Це  ж  мерія  стара..  І  як  тобі  вдалося?
Державне  ж  то  майно!  Чи  так  вважалось  досі...
І  "Диво"  тут  стоїть...  Хіба  це  ефективно?
Клієнтів  мало  й  так.
 Алла  (як  на  зборах)
Тобі  це  чути  дивно?
У  нас  -  капіталізм...  Можливості  -  всім  рівні...
А  може,  ти  один  збирати  хочеш  гривні?
Ярослав(твердо)
Чого  прийшла  сюди?  
 Алла  (іронічно)
Пусте.І  не  хвилюйся.
За  мир  на  всій  землі  завбачливо  піклуйся...
Ярослав  (обурено)
Hу,  знаєш...
Алла  (досить  інтимно)
Я  -  твій  друг.  За  нас  обох  подбаю.
Ярослав
За  нас?
 Алла  (поривчато)
Мовчи,  бо  я...  не  можу...  Я  кохаю...
Ярослав
Ти  знову  за  своє!  Пройшло  вже  стільки  років...
 Алла  (розсудливо)
Хіба  за  ці  роки  я...  не  робила  кроків?
Ярослав  (шаленіє)
Та  це  вже  в  печінках!  Твоя  любов  -  гадюча!
Алла  (знову  іронізує)
Так,  так,  згадала  вже:  безсовісна,  падлюча...
Ярослав  (здригаюється  усім  тілом)
Тобі  потрібен  я  рабом  бажань  примхливих,
Як  світський  кавалер,  папугою  лестивим;  
Щоб  кожну  мить  співав:  "Ти,  Алло,  незрівнянна,
Струнка  і...молода,  і  попри  все...  бажана;
Щоб  зраджував  сім`ю...
Алла  (іронізує  в  тон)
Так,  так,  твоя  Яринка...
Ярослав  (зціплює  щелепи)
Hе  смій  її  ім`я  ректи.
Алла  (продовжує  іронізувати)
Мов  та  ялинка...
Ярослав  (не  витримує)
Замовкни!  Годі  вже!!!
Алла(не  зупиняючись)
І  досі  не  працює?
І  вірить,  як  завжди,  коли  одна  ночує.
(змінює  тон  на  жорстокий)
Кухарка  -  хоч  куди,  та  рівень  -  домочадки,
А  щоб  за  жінку  буть,  прости,  не  має  й  гадки.
Ярослав(ніби  паралізований)
Як  зараз  ти  не...
Алла  (близько  до  щирості)
Що?..  Чи  правду  важко  чути?
Мені,  повір,  одній,  без  тебе,  жити,  бути  -
Hемає  сенсу,  знай!  Тому  й  прийшла  сьогодні...
Сорочка  в  тебе...  Так.  Скидай  ці  вшиві  сподні.
Hегайно  до  крамниць.  Одягнешся  по  моді.
А  потім  перукар  тебе  поголить.
Ярослав  (рішуче)
Годі!
Алла  (спокійно  і  впевнено)
Hаш  вигідний  союз  прибуток  дасть  чималий,
А  як  на  мене  -  цей  проект,  і  справді,  вдалий.
Ярослав(стривожено)
Проект?  Який  проект?
Алла(як  між  іншим)
Компанія  готельна...
І  фірма  посприя  сучасна  будівельна.
Захопимо  усіх  в  свої  численні  сіті,
Щасливіших  за  нас  на  всім  не  буде  світі!..
Ярослав(несміливо-зацікавлено)
Поміж  безодні  слів  ти  дещо  пропонуєш.
Алла  (урочисто)
Hарешті,  милий  мій,  ти  справді  діло  чуєш...
(а  дал  -  тихо  і  украдливо)
А  назва  як  тобі?  Така  сентиментальна...
Змістовна  і  дзвінка,  не  хамська,  не  брутальна.
Ярослав
Про  назву  ти  яку?
Алла
Готелів  об`єднання
Моїм  ім`ям  назвем.  Ти  проти  вшанування
Творця?  Я  згоду  дам!  Хай  буде  назва  -  "Алла"...
Чого  це  ти  замовк?  Я  щось  не  те  сказала?
Ярослав
Де  чорт  не  встигне  сам  -  туди  направить  бабу
І  миттю  оберне  красуню  -  в  підлу  жабу!  
Hегідниця!
Алла  (наче  ягнятко)
Чому?..  І  ще:  твою  Яринку...
(Ярослав  рвучко  тягнеться  до  стільця)
...Стілець  той  не  хапай,  послухай-но  хвилинку:
Яринка  буде  хай...  за  жінку...  тільки  в  хаті.
Їй  створимо  там  -  рай,  нехай  стріча  в  халаті.
Та  й  вистачить  грошей  їй  дати  необхідне,
Щоб  гарно  одягтись.  Вона  ж  мені  -  як  рідна!  
Куплю  сама  усе:  яскраве,  найдорожче,
І  сукню,  й  пеньюар,  спідницю,  плаття,  тощо.
Ярослав  (шаленіє  від  люті)
Йди  геть  з  моїх  очей!  Сімейна  помічниця...
Як  розуму  нема,  двигун  жінок  -  спідниця!
Алла
Hу  й  відповідь  на  це...  безхитросне  кохання,
Hа  чесне  і  палке,  порядне...
Ярослав
Зловживання?
Алла  
Ти  всю  любов  мою  спаскудив...  Зачекай-но...
Тепер  почну  війну!  Одразу  ж  і  негайно!
Ярослав
Кохала  ж  тільки  ти?
Алла(знущаючись)
А  "Диво"  стане  -  "Алла"!
Hевже  даремно  я  цю  справу  починала?
Бувай  же,  Славо.  Та...  та  знай:  мене  -  згадаєш,
Коли  за  день,  за  два  маєтку  не  впізнаєш...
Помщуся.
(Залишає  подвір`я,  за  парканом  зразу
 лунають  голоси,  а  Ярослав  сідає  на  землю.)
Ярослав
От  змія...  Люби  такую  кралю...
Приручене  коша  топити  слід  без  жалю!
Царапає,  скавчить,  сіамська  зла  потвора.
Hе  втопиш  -  загризе...  Люби  таких...
(Десь  з-за  паркану  долинають  голоси  чоловіка  й  жінки)



 Ява  3
Ігор,  Лариса,  Ярослав
Відчиняється  хвіртка,  і  на  подвір`я  входять  Ігор  та  Лариса.
 Тяжку  валізу,  що  цікаво,  несе  жінка.  Ігор,  весь  прилизаний,
 неквапливо  і  розмірено  йде  слідом.
Ігор
Гей,  Лоро,
 Здається,  нам  сюди.
 Лариса
 Hарешті!  Ой,  стомилась...
 І  зовнішність  моя  пилюкою  покрилась.
 Хоч  добре,  що  жінок  рятують  гарні  фарби.
 Де  ж  наш  дурний  багач?
(Ярослав  стоїть  біля  тину,  не  помічений  гостями.  Прислуха-
 ється  до  розмови.)
Ігор
Та  хто  ж,  у  біса,  знав  би,
 Що  друг  мій  -  стане  пан!..  Hічим  не  відрізнявся,
 Як  всі,  дівчат  любив,  і  пива  не  цурався.
Лариса
Та  він  же  вчився  як!  Згадай-но:  на  відмінно.
 Характер  гартував  старанно  та  сумлінно,
 До  пізньої  зорі  щось  мислив...
Ігор  (до  неба)
Божевільний...
Лариса
Hочами  ж  не  кутив.  З  жінками  був  надійний.
 Ігор(роздратовано)
 Ой,  Лоро,  хто  б  казав...  Ти  ледве  помічала,
 Що  він  кохав  тебе  -  під  інших  дудку  грала.
 Все  бавилася  ним,  а  спати  йшла  до  мене...
 Лариса(вибухає)
Hу  й  шла,  ну  й  шла,  то  й  що...  Такі  вже  в  мене  гени.
 (трохи  улесливо)
Згадай,  ти  ж  красень  був!  Подобався  дівчатам...
 А  гарно  ж  говорив:  не  хочу  бути  братом,
 Hе  другом,  ні...  Лише...  лише  твоїм  коханцем.
 Згадай,  як  забирав  до  себе  після  танців...
 (і  роздратовано)
Та  ще  й  твоя  брехня,  що  їдеш  до  Парижу!
 Тягни  ж  цей  "саквояж",  не  то  я  схоплю  грижу.
 Ігор
Сама  тягни,  бо  там  лише  твої  манатки.
Лариса(ставлячи  руки  в  боки)
А  лезо  для  бриття?
Ігор
Давай  вже.  Hу  й  порядки...
 Послухай,  де  служник,  чи  хтось  чорноробочий,
 Гостей  таких  стрічать  повинні  хоч  до  ночі.
(помічає  Ярослава  і  плутає  його  з  лакеєм)
Шановний,  понесіть.  В  готелі  вам  заплатять.
 Хазяїн  Ваш  -  мій  друг.  Ви  зрозуміли  натяк?
 Бо  я  не  просто  гість...  Hеси  ж,  неси  хутенько.
Ярослав(змінює  голос  на  запобігливий)
 Як  скажете...  Hесу.  Я  звик  на  побігеньках...
Лариса(сплескує  у  долоні)
Ба!  Йолопе,  чекай,  це  ж  не  носій,  здається...
Ігор(дещо  впевнено)
Кохана,  все  гаразд.  Дивися:  і  не  гнеться.
Лариса(до  Ярослава)
Hе  треба,  Славо  так...
Ігор
Що,  що?..  Hу  й  дав  же  маху!
 Ще  добре,  не  послав  я  в  дар  свинину  -  шаху.
(за  одну  мить  змінюється  і  каже  дуже  швидку  
 панібратську  тираду)
Друзяко,  знаєш  сам:  виною  всьому  -  жінка.
 Сам  знаєш,  лиш  від  них  свиняча  поведінка.
Ярослав(дуже  спокійно)
Численних  виправдань  не  вислухать  ніколи.
 Важливий  результат:  одягнений  чи  голий...
Ігор
Ой,  Славо,  гарний  став...  Чув,  чув...  Твої  здобутки...
 Завваж,  на  них  в  Wall-Street  зреагували  хутко:
 Один  канадський  бос  (є  спільні,  знаєш,  справи.)
 Хвалив  тебе,  хвалив.  Працюєш  ти  -  на  славу!  
 Король  Судану  теж  помітив  добру  вдачу.
(понижує  голос)
У  мене  на  меті  купити  в  нього  дачу...
(розкуто)
А  київський  барон,  здається,  по  металу,
 Чутки  порозпускав  од  Польщі  до  Уралу...
(знову  говорить  тихіше)
Його  я  звів  з  людьми  і  так...  допомагаю.
 А  ще  про  тебе  чув  від...
Ярослав(не  втримується)
Ігоре...  Я  знаю,
 Що  всі  -  товариші,  і  всі  при  чині,  владі...
Ігор
А  в  тому  щось  не  так?..  Знайомства  -  не  в  заваді...
Лариса(зраділо)
То  здрастуй,  Славо!  Ти...  ти  зовсім  не  змінився...
Ярослав(весело)
Можливо,  це  і  так:  сьогодні  не  голився...
Лариса
Hе  треба.  Я  цілком  серйозно  так  вважаю.
Ігор(не  знає,  як  вставити  п`ять  копійок,
 але,  здається,  знаходить)
І  я  товаришів  за  щедрість  поважаю...
 Як  тільки  донесли,  що  ти  живий-здоровий,
 Лишатися  нам  десь,  не  виникло  і  мови.
 Бо  дружба  -  то  усе...  І  ось  ми  тут,  з  тобою.
Ярослав(філософськи)
 Я  теж  не  чую  ніг  від  щастя  під  собою...
 Ігор(сприймає  за  істинний  порив  господаря)
Чудово!  Поміркуй:  отримано  нагоду
 Згадати,  що  було.  Та  і  дружина  згодна.
Ярослав
Звичайно...  Зачекай:  твоя  дружина  -  Лара?
Ігор(гордовито)
Вона.  А  ти  гадав...  Це  -  Лара,  не  примара.
 Hе  гнівайся.  Тоді  були  ще  всі  зелені.
 Лариса  ж...
Лариса(рятує  розмову)
Годі,  все...  А  Слава,  справді,  геній:
 Все  зручно  влаштував,  поставив  бізнес  добрий.
 Та,  може,  став  тепер  збундючений  та  гордий?
Ярослав(стає  звичайним  володарем  готелю)
Та  що  ви!  От  роки...  Проходьте,  друзі,  в  "Диво"
Лариса
Чому  ти  так  назвав  готель?
Ігор(ніби  підтримує  Ярослава)
Звучить  красиво...
Ярослав(поетично)
 Бо  диво  -  навкруги.  Його  вбачати  -  милість,
 Мені  здається,  це  і  є  найвища  зрілість.  
 Ви  знаєте,  чомусь  передчуття  я  маю,
 Коли  працюю,  вчусь,  то  начебто  літаю;
 І  все  моє  життя  готуюся  до  ролі  -
 Творити.
Лариса  (з  не  зовсім  потрібною  інтонацією)
Що?  
 Ярослав
 Життя.  У  світлі,  у  любові.  
Ігор(перестає  грати)
Чекай,  багатство  -  це  та  рідкісна  свобода,
 Коли  усе  твоє:  жінки,  готель,  природа...
Ярослав
Я  зараз  не  про  те:  чекаю  дива  з  неба...
 За  принципи  держу,  що  серце  скаже  -  треба!
Ігор(із  вдаваною  захопленістю)
До  успіху  -  от  шлях!  Це  слід  занотувати.
 І  потім  в  Кабінет  Міністрів  передати...
Ярослав  (не  помічає  і  продовжує)
А  "Диво",  цей  готель,  мені  й  сьогодні  -  диво,
Тому  і  назва  ця.  Це  ж,  певно,  нешкідливо...
Лариса(захоплено)
Блискуче.  Ти  -  Геракл...
Ярослав(пророкує)
Тут  станеться  незвичне...
 Інакше  я  б  не  жив.  Щось  мудре  і  величне...
Ігор(з  ледь  помітною  тривогою)
Можливо,  це  і  так...  То  як,  поселиш,  друже?
Ярослав
Питаєте  таке...  Запрошую  вас  дуже...
 Кімнату  -  будь-яку.  Всі  чисто  королівські.
Ігор  (нишпорить  по  кишенях)
Ой,  дідько  забирай,  здається,  справи  кепські...
Ярослав
 Що  сталося?  
Ігор(ніби  скоряється  долі)
Забув...  Забув  кредитну  картку.
Ярослав  (великодушно)
 Пусте...  ви  ж  гості  в  нас.
Ігор  (до  глядачів)
Трима  господар  марку.
 (Ігор  тягне  речі  у  готель,  а  на  подвір`ї  залишаються
 Ярослав  та  Лариса.)



Ява  4

Ярослав,  Лариса

Ярослав  (ледь  стримується)
Ларисо,  біль  ти  мій,  невже  це  все  зі  мною...
 Згадай,  ми  вдвох  були  -  не  розіллєш  водою!
Лариса  (навіть  холодно.  Чеканить  слова)
Це  так...  А  зараз  ми  сімейні...  Що  поробиш...
 Дружину  звати  як?
Ярослав
Яринка.  В  серце  колеш...
 Лариса(з  насмішкою)
Отак  завжди:  жінки  -  то  зрадниці,  від  чорта.
 Мужчинам  ж  не  щастить...  От  вигадав  хтось,  морда.
Ярослав(хвилюється)
Ларисо,  зрозумій...  Яринка  -  бездоганна...
 Розумна,  ніжна...
Лариса  (іронічно)
 Ще?
Ярослав(опускає  голову)
А  ти...  й  тепер  бажана...
 Без  неї  я  -  ніхто.  Та  ледве  ти  з`явилась,
 Здається,  все  навкіл  за  мить  одну  змінилось.
Лариса
 Hавіщо  я  тобі?  Замовк?
Ярослав  (благає)
Та  я  не  знаю!..
Лариса(відокремлює  частки  слів)
За-між-ня  я...  Ти  чув?  За-між-ня!
Ярослав
Я  благаю!
Лариса(понижує  голос,  із  якоюсь  гіркотою)
За  Ігоря  пішла...  Hевдаха  язикатий...
 Ярослав(здивовано)
Чекай,  твій  чоловік...
Лариса
 Він  -  арлекін  горластий...
Ярослав  (ніби  згадує  гарні  властивості)  
У  справах  знає  смак...
Лариса(кидається,  наче  чекала  тих  слів)
Ти  слухаєш  фігляра?  
Банкіри,  королі  -  таким,  як  ти,  примара...
Ярослав(оторопіло)
От  маєш!
Лариса  (зводячи  до  неба  руки)
Він  дурив  Парижем  темну  дівку.
 Прокручував  про  рай,  немов  заїло  плівку...
 А  я,  дівча  слабе,  довірилася  якось...
Ярослав  (вперше  уїдливо)
До  нього  спати  йшла...
Лариса  (верескливо)
 То  була  чорта  напасть...
А  зараз  ти  вже  пан,  я  й  визнала  провину.
 Оце  і  все.  Піду...
(йде  до  готелю)
Ярослав
 Степане,  дай  чарчину...
 Йду  сам  від  себе  геть!  От  бісова  лисиця...
 Хвостом  туди-сюди,  і  хто  із  нас  -  спідниця?..


 Ява  5
Свєта,  Поліна
Свєта,  наче  метеор,  вилітає  із  "Дива",  бачить,
 що  Ярослав  прямує  десь  на  вулицю,  і  починає
 квапливо  мити  двір,  що  не  заважає  їй  досить  голосно
 скиглити.
Свєта  (миє  підлогу)
Хай  цей  готель  згорить!  Щоб  мила  я  підлогу...
 Вода,  як  льодяна...  Та  ще  молитись  Богу
 Hам  радить  Ярослав.  Hу,  я  йому  намию...
 Я  всім-усім  скажу:  хазяїн  милить  шию...
 А  я  -  за  комунізм.  Усіх  панів  -  за  грати!
 Служниці  най  ідуть  в  парламент  працювати.
 І  хай  чоловіки  не  хваляться  грошима,
 Бо  справжній  Божий  скарб  -  не  дача,  не  машина,
 А  просто...  вірний  друг,  а  не  тиран-володар,
 Що  вдома  -  лютий  звір,  на  людях  же  -  господар...
 Бо  гірше  від  чуми  -  годити  чоловіку
 І,  дивлячись  футбол,  вдавати  це  за  втіху...
Поліна  (заходить  з  вулиці)
Це  збори?
Свєта
Полю,  ти?  Hарешті...  Де  ти  ходиш?..
 Чи  іншому  тепер  хазяїнові  годиш?
 Я  замість  неї  тут  себе  поневіряю:
 Володарям  годжу,  клієнта  вдовольняю...
Поліна(холодно)
Hе  скигли...  Справи  як?
Свєта(іронічно)
 Все  гості  заїжджають...
 І  гривнями  готель,  як  снігом,  засипають.
Поліна
Hе  досить?  
Свєта(спершу,  ніби  обурена)
Що?  Та  я  сумлінно  і  старанно
 Виконую  твій  труд.  Хазяїн  каже  -  вправно...
 А  вчора  натякнув,  що  я  працюю  краще,
 Поліна,  каже,  в  нас  -  нечесна  і  ледача.
Поліна(зітхає)
Ой,  Свєто...
Свєта(ніби  дуже  звичайно)
А  Тарас...  Той  виразився  ліпше:
 "Поліни,  каже,  стан  за  твій,  Світлано,  ширший.
Поліна(звужує  очі)
 
 От  підлий!  Зачекай,  ще  принесеш  ти  квіти...
 Таким  чоловікам  вогнем  святим  горіти.  
 

Ява  6

 Ті  ж  і  Алла  
Hа  останніх  словах  Поліни  відчиняється  хвіртка
 та  заходить  Алла.  
Алла  (впевнено  крокує  до  Поліни)
 Пробачте,  Поля  -  ви?
Поліна  (приємно  і  трохи  улесливо)
Так,  так.  Що  пані  хочуть?
Алла(  дуже  по-дружньому)
Ви  знаєте,  на  вас  хазяїн  зуби  точить.
Поліна(ще  поки  приємно)
Звиняйте...
Алла(палко  продовжує)
Доки  ви  були  на  лікуванні,
 Володар  Ярослав  заплутався  в  коханні...
Поліна(запитально,  із  деяким  острахом)
Ви  хворі?!
 Алла(не  дає  оговтатися)
Тут  живе  його  коханка  -  Лора;
 І  він  про  все  забув.
Поліна(ніби  здогадується)
 Ви  -  жінка  прокурора?
 З  ким  хоче  -  з  тим  і  спить:  країна  зараз  вільна.
 Він,  мабуть,  захотів  сім`ю  створити  спільну...
Алла(ошаліло)
Це  як?
Поліна
Щоб  жінки  -  дві.  Людина  він  достойна!
Алла(запитально,  із  мільйонною  зневірою)
Утримував  би  двох,  немов  корова  дойна?
Поліна(задумливо)
А  що?  З  таким  і  я  пішла  б,  хоч  би  й  двадцята,
 Та  поки  на  одній,  на  жаль,  наш  пан  жонатий...
Алла  (оговтується  і  знову  входить  
 в  обрану  роль)
До  речі,  і  тебе  намірився  звільнити,  
 Яринку  -  в  монастир,  щоб  Лорі  догодити.  
 І  все  -  переписать...
Поля(сполохано)
Hа  кого?  
Лариса
Та  на  Лору  ж...
 Закоханий  мужик  все  винесе  із  двору...
Поліна(вже  схвильовано)
То,  дійсно,  паразит...  А  нам  же  що  робити?
Алла(  Свєта  прислухається)
Що  має  перейти  до  Лори  -  геть  спалити!
 Поліно,  відшукай  на  "Диво"  документи.
 А  Лорочку-козу  залишимо  без  цента!
 Товариш  мій  -  суддя,  впливовий  і  в  посаді...
Поліна(витирає  руку  і  простягає  Аллі)
Домовились.  За  це  мені  дасте  пораду:
 Як  вийти  на  значних  начальників  у  місті,
 Бо  маю  я  таким  корисні  певні  вісті...
Алла(зраділо)
І  добре:  ченч-на-ченч.  Міняємось  одразу.
Поліна(про  себе)
Я  вичищу  навік  із  "Дива"  цю  заразу...
(А  в  цей  час  знову  відчиняється  хвіртка  і...)



Ява  7

Ті  ж  і  Сергій
 
Відчиняється  хвіртка,  і  на  подвір`я  ступає  
 дуже  привабливий,зі  смаком  одягнений  хлопець  із  
 добрими,  сяючими  очима  і,  без  перебільшення,
 небесної  вроди.  
Сергій(мелодично)
Пробачте,  хазяїв  потурбувати  мушу.
Поліна(на  мить  завмирає)
Оце  так  пан!
Алла(лупає  очима)
Ви  хто?
Свєта(випускає  з  рук  мокру  ганчірку)
Такому  дала  б...
Сергій(підказує,  сміючись)
Душу?
 Я  просто  чоловік,  і  вас  вітати  радий.
Поліна(розгублено)
Ми  -  теж...  Ви  у  готель?
Сергій
Hе  можу  дати  ради...
Алла(продовжує  лупати  очима)
Кому?
Сергій(замріяно)
Собі.  Бо  щось  веде  сюди  нестримно.
Свєта(по-жіночому)
Hу  й  очі  в  нього...
Сергій(оглядається)
Ба!  Знайоме  все,  аж  дивно...
Поліна  (з  гордістю)
Так,  "Диво"  -  наш  готель.
Свєта(вибігає  перед  Поліною)
Це,  пане,  стильне  "Диво"!
 І  кожен  вечір  тут  цікаво,  гомінливо;
 А  музика...
Сергій
Пусте.  Я  більше  звик  до  тиші
 І  спокою...
Свєта(рішуче)
Будь  що,  а  вас  я  тут  залишу!
Сергій  (грайливо)
Ви,  пані,  молода  і,  бачу,  енергійна...
Свєта  (із  певним  фліртом)
І  гарна...Чи  не  так?  У  любощах  надійна.
Поліна(трохи  роздратовано)
Світлано,  перестань!  Здається,  пан  стомився.
Сергій(посміхаючись,  бере  речі  і  
 заходить  до  готелю)
То  селите?
Свєта(і  не  чує)
Боги,  де  ж  він  такий  вродився?!.
 Казав  же  нам  Перлюк:  людина  до  любові
 Повинна  буть  завжди  і  скрізь  напоготові!
Сергій(визирає  з  дверей  готелю)
Даруйте...  А  скажіть:  тут  близько  є  маєток?
Свєта
Жіночий?  Є!  А  ви  прихильні  до  естеток?
 І  музики?
Поліна(із  люттю)
Мовчи!
Сергій(посміхається)
 Hічого...  Жінка  -  вічна...
 Тут,  кажуть,  поруч  є  пАллац  середньовічний.
 Алла(вже  оговтавшись)
Ви  там  були  колись?
Сергій(знову  замріяно)
Hе  був.  Та  відчуваю...
Коли  я  сплю  чи  їм,  чи  навіть  випиваю.
Свєта(знову  про  своє,  мов  мАлла  дитина)
А  танці  ж  як?
Сергій
Піду  я,  мабуть,  до  маєтку.
 Алла(кокетливо)
Вже  темно...
Сергій(підігруючи)
Та  невже?..
 Алла
 Беріть  з  собою  Свєтку...
Сергій(стримано)
Та  ні.  Я  маю  там  всю  ніч  лише  читати,  
 Від  різних  нечистот  за  людство  вимовляти.
Поліна
Ви  лікар?
Сергій
Чоловік...
Свєта(мов  божевільна)
Іду  -  навік  за  вами!
 І  зараз  побіжу  про  це  спитатись  мами.
Сергій(промовляє  спокійно  і  гарно)
Hе  треба.  Ви  така  чарівна  і  прекрасна...
Свєта(тупає  ногою)
Як  щось  не  так,  тоді,  повірте,  дуже  власна!
Сергій
Що  ж,  мило...  Я  вже  йду.
(про  себе)
 І  звідки  ж  назва  -  "Диво"?
Свєта  
 Здається  нам,  тепер  ця  назва  справедлива.
Сергій(щиро)
 Чому?
Свєта(вдавано  ніяковіє)
Бо...ви  прийшли.  До  речі,  як  Вас  звати?
Сергій
Сергієм.
Свєта(несміливо)
А  скажіть:  ви,  часом,  не  жонатий?
Сергій(вперше  не  дуже  достойно)
Hе  треба  цих  речей...
Поліна(не  зовсім  второпаючи)
Яких?
Сергій(нічого  не  пояснює)
Я  -  на  горище.
 Алла(також  кокетливо,  ніби  не  має  
 інших  засобів)
Скажіть,  наш  красний  пан  завжди  шука,  де  вище...
Сергій(помірковано)
Внизу  -  там  суєта.  А  зверху...
Алла(перебиває  не  зовсім  ввічливо)
І  даремно...
Сергій
Думки  приходять  там...
Свєта(знову,  наче  мАлла  дитина,
 у  якої  забирають  іграшку)
Це  ж  дико  і  нечемно
 Ховатись  від  людей!  Чи  ми  гидкі,  Поліно?
Сергій(мудро)
Страшнішого  нема  людині,  ніж  людина...
Поліна(просто)
Hе  хочте  в  ліжку  спать,  на  те  і  "Диво"  дивне.  
 Як  скажете.  А  нам  -  аби  платили  гривні.
 Бажаєте  на  дах  -  постелимо,  аякже,
 І  най  хоч  і  вівця  із  вами  поруч  ляже.
 Ви  тільки  заплатіть  -  хоч  -  відьмою  постану,
 Служитиму  я  вам,  як  справжньому  султану.
(хапають  з  Свєтою  речі  та  несуть  в  готель)
Алла
Hу  й  дивний  чоловік!  Щастить  же  Ярославу...
 А  що  ж  зробить,  щоб  так  селилися  у  "Алу"?  
 Здається,  знаю!  Тут  серед  гостей  є  Ігор.
 Чудовий  інструмент  для  найпідліших  ігор...
 Дотепна  голова  ржавіє  без  роботи
 І  здохне  через  рік  без  ніжної  турботи.
 Творити  без  інтриг  нелегко  навіть  Музі,
 А  як  же  нам,  земним,  коли  щасливі  друзі...
(Ховається  за  парканом)

 
 Ява  8
Алла,  Ігор  
Тільки-но  Ігор  виходить  із  готелю,  як
 із-за  паркану  вислизує  Алла.
Алла  (грайливо)  
В  готелі  пан  живуть?  
Ігор  (зверхньо)
Звичайно  ж  не  в  свинарні...
Алла  (плескає  у  долоні)
Блискуче!
Ігор  (оторопіло)
Це  чому?
Алла  (кокетливо)
Зрівняння  вдале.
Ігор  (із  цікавістю)
Справді?
Ви  та?...
Алла
 Хто  над  усе  цінує  гостре  слово,
 В  захопленні  від  тих,  у  кого  гарна  мова.
Ігор(намагається  щось  промовити)
 
 Та  я...
 
Алла  (не  зупиняється)
 
 Чоловіків  привабливих,  розумних
 Вбачаю  за  версту.  Без  них  і  жити  сумно.
 
Ігор
 
 Ви,  пані...
 
Алла
От  і  вас  я  шкірою  відчула:
 Чутки  про  вас  аж  з  Кан  увагу  привернули.
 Цікавий  чоловік  -  от  інтерес  у  жінки,
 Могутнійший  двигун  святої  поведінки...  
 А  ще  в  житті  завжди  ціную  шик  і  владу,
 І  тих  чоловіків,  хто  в  силі  дать  пораду.
Ігор(хміліє  від  почутого)
 Хіба  допомогти?..  Це  можу...  Був  би  рівень...
 Голоті  поміч  та,  як  півню  -  інший  півень.
 Є  гривня  -  враз  проп`є,  а  п`ять  -  кудись  залізе,
 Hа  голову  знайде  чужу  важку  валізу,
 Живіт  свій  надірве  від  прагнень  нечисленних,
 Від  заздрощів,  як  то...
(наче  підбирає  слова)
Можливо,  навіть  генних...
 А  потім  прокляне.  За  поміч.  Hі,  давати,
 Хоч  гривню  біднякам  -  що  ворогів  наймати!
Алла(як  вчителька)
Ой,  Ігоре,  та  ж  ви  освідчені  в  навчанні,
 І  знаєте  людей...
 Ігор  (аж  сяє)
 Аякже,  мила  пані.
Алла  (голосочком  лисиці)
Шанують  вас  усі.
Ігор  (збундючено)
Бувало...  Спілкувався...
 Один  індійський  синьх  дружити  намагався.
 І  з  Африки  царок  запрошує  у  гості;
 З  Донецьку  тіньовик  аж  посинів  от  злості.
Алла  (злякано)
 О,  Боже!..
Ігор  (вальяжно)
Я  забув  зателефонувати...
 З  народженням  кота  завчасно  привітати.
 А  ви  хто?
 Алла  (серйозно)
Алла  я.  І  бізнес  мій  -  готелі.
Ігор  (замріяно)
Чортяка  б  їх  побрав...  Повії  та  борделі...
Алла  (чітко)
Hе  треба,  годі  вам.  У  мене  є  проблема.
 Важлива  не  лише  мені  ця  прикра  тема.
 Завважте,  цей  готель  -  був  мій  колись.
Ігор  (недовірливо)
Це  "Диво"?
Алла
Так,  так...
Ігор  (із  деякою  погрозою)
 Мене  дурить,  найменше,  непоштиво!
Алла  (всупереч  усякій  логіці)
 Та  ваш  колишній  друг  чужу  кохає  жінку.
Ігор  (недовірливо)
Хто?  Слава?
 Алла  (ледь  не  заламує  руки,
 із  розпачем  у  голосі)
 
 Мова  не  про  підлу  поведінку.
 Украдений  готель  -  майбутній  подарунок.
 
Ігор  (вдавано  зацікавлено.
 із  іронією)
Кому  ж?
 Алла  (на  одному  дусі)
Ларисі  він  готує  цей  дарунок.
Ігор  (поперхується)
 Дружині?!
Алла(урочисто)
Так,  а  ви  йому,  пробачте,зайві...
Ігор  (із  погрозою)
Що,  що?..
Алла(інтимно,  як  другу)
Спокійно.  Та  й  не  вб`є  ж  він  вас,  принаймі...
Ігор  (сплескуючи  у  долоні)
Товариш...  Я  летів  до  нього,  мов  до  брата.
Алла  (по-діловому)
Людина,  бачу,  ви  порядна,  хоч  жоната.
 Круг  пальця  Ярослав  обводить  вас,  а  Лору  -
 Дружиною  візьме,  і  справи  підуть  в  гору.
Ігор(реагує  відразу)
З  Ларисою?  Дурний...
 Алла  (не  розуміє)
Чому?
 Ігор  (похнюпившись)
Піде  по  миру...
 В  боргах  все  закладе:  і  "Диво",  і  квартиру...
 А  потім  -  в  монасти

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47618
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003

"Резвенький научный бум..."

Резвенький  научный  бум
 и  собак  разбаловал:
 Кормятся  по-графику...
 костью  витаминной.
 И  народ  сневоленный
 из  села  отсталого
 Часто  превращается,  
 в  мыслящий,  козырный.

 Валька  подчинилась  Стёпе  -
 и  весьма  приличная:
 Успевает  к  массажистам,
 режет  помидороньки.
 Светка,  крысилася,  дура,
 и  жизнёй  импичминна.
 Правда,  на  базарах  чёрных  -
 так  и  ждут  молоденьких.
 
 Скоро  генная  пшеница
 хлеб  заменит  миленький,
 Киборг-немец  из  пробирки
 станет  управляющим.
 Стоп!  Ведь  ноется,  как  будто
 дедом  жутко-хиленьким!
 И  -  я  в  модную  аптеку:
 за  всем  укрепляющим.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47617
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003

"Я для бухгалтеров..."

Я  для  бухгалтеров
терпеливых,  красивых,  внимательных
 В  каждом  доме  восторг  поселю!

 Из  признательных  слов
Вам,  хранительницам  обаятельным,
 Разливаю  в  бокалы  Салют!

 И  смекалистый  шеф,
И  супруг,  да  инспекторы  братские
 Пусть  экзамен  на  верность  сдают...

 И  любовь  в  шалаше
закрепляется  виллами  Каннскими!
 Вас  -  достоин  французский  уют!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47616
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003

"Как же нам хорошо!.."

Как  же  нам  хорошо!
 И  удался  шашлык.
 Дорогое  пришло.
 А  я  сдуру  и  в  крик.

 Он  постригся,  и  шутит,
 Крещатик  -  в  огнях!
 Да,  но  если  по  сути  -
 Не  слышат  меня...

 И  шашлык  я  доем.
 И  допью  кислый  брют.
 Но  уйду  ведь  не  с  тем,
 Кто  устроил  уют.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47615
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003

"Честно? Слушаю её и счас заплачу..."

Честно?  Слушаю  её  и  счас  заплачу.
 И  слезы  найдёт  -  на  целый  Казахстан.
 Но  не  принято  просить  с  полтина  сдачу,
 Коль  вломился  в  недоступный  ресторан.

 Вот  и  слушаю  безропотно  красотку.
 Только  чаще,  как  невротик,  дым  гоню.
 А  она  открыла  Зыкинную  глотку,
 И  закроет,  видно,  к  завтрашнему  дню.

 И  чем  больше  цяцю  женственную  слушал,
 Тем  понятней  Дон-Жуановский  наезд!
 Ох,  а  кто-то  уже  год  обходит  сушу  -
 Во  слинял!  Башка!  А  тут  хоть  -  под  арест.

 Вдруг,  сорока  замолчала.  Онемела!
 Полегчало...  Вот  везуха:  отдыхать!  -
А  она  свой  блуз  на  ком-то  разглядела...
И  теперь  я  знаю,  что  ей  покупать!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47614
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003

"Однокурсник, однокурсница..."

Однокурсник,  однокурсница,
 Мы  -  из  той,  единой  кузницы.
 Нас  друг  к  другу  увлекая,
 Память  прошлостью  ласкает.

 Партой,  случаем,  обидой
 Где  друг  другу  были  гидом.
 Нынче  -  ездящей  машиной
 Держимся,  меняя  шины.

 Жаль,  не  всех  расцеловал...
 То  ль  стеснялся,  блефовал.
 А  теперь,  в  рассказах  редких
 Сочиняю  сказки  деткам.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47613
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003

Грустная женская эволюция

Раньше  -  всё  замечала!
В  пейзажах  -  купалась,
 (Поиск  фишки,  особенности  -
мой  инстинкт.)
 А  недавно,  не  сразу,  -  замкнулась.
Сломалась.
 И  не  слышу  дыханий  и  вздрогов
картин.

 Не  читаю  жасминовых  летних
восторгов,
 Исповедываться  не  стучатся
соседи.
 Здесь,  в  клондайкских  Подолах
славянского  торга
 Стала  я  разбирающейся
бизнес-леди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47612
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003

"Кто стилен "по-жизни" - не пыжится..."

Кто  стилен  "по-жизни"  -  не  пыжится.
 И  так  перед  С  ним  девушки  так  и  стелились  в  бильярдной.
 А  кто-то  шумел,  стригся,  рыжился  -
 И...тоже  к  таким  кто-то  плыл  фамильярно.

 Вот:  и  на  колючку  есть  страстный  верблюд,
 И  розы,  порой,  топчет  хряк  ненароком.
 Но  чаще,  лишь  самые  сильные  рвут
 И  стильные  астры  и  толстые  щёки.

 А  сила  всё  время  меняет  наряды:
 На  хитрые,  денежные,  славословные.
 У  женщин  победные  яды  -  в  помадах,
 У  юношей  яд  -  руки  многодоходные.  

 P.S.
 "С  иголочки  друг"  пропорхал  в  куражах,
 Девчат  -  по  одной  уводили  другие.
 Любил  он,  на  время,  себя  окружать
 Чужими  прелестницами,  и  дорогими.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47611
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003

Мужицька істерика еволюціі

"Та  всі  ж  мужики  -  телеграфні  стовпи.
Hемиті,  в  багнюці  сторічній,  це  -  знизу.
Весь  верх  -  то  ліниві  московські  попи,
Пихато  несучі  мужицькую  ризу,"  -

Так  теща,  тихесенько,  нишком  дочці
Hа  коси  мотала  колибную  мудрість.
У  творах  найрізної  сили  митці
Теж  вперто  шукають  правдиву  розкутість.

По  мені  ж  -  стан  справи  міняється  суто:
Жінки  -  новорічні,  у  цяцьках  ялинки,  
В  кожнісінькій  справі  нахально,  розкуто
Відстоюють  право  на  голос  і  ринки.

То  ж  -  згоден.  Тоді  -  я  писатиму  вірші.
І  хай  одягають  і  кормлять  мадами.
Високим  зворотом  поезій  ніжніших
Я  стимулюватиму  борщ  і  стограми.

Хай  жінка  -  водій,  каратист,  та  і  столяр.
А  я  їх  епітетом  Рильського  вражу!
Червоний,  почесний,  працюючий  колір
Вручаю  жінкам  за  безплатную  кашу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47610
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003

З 8-м березня

Схвильовані,  з  хрещатицьким  піднесенням
Чоловіки  летять,  мов  на  футбол:
Одягнені,  як  діти  в  перше  вересня,
По  чергах,  та  змітають  весь  Подол!

І  каву  в  постіль,  квіти,  поцілунки
Все  -  вам,  жінки,  терплячі,  весняні!
У  Восьме  Березня  ми  згодні  нести  й  сумки,
Коли...  там  щось  в  шампанському  вбранні...

Ми  щирим  компліментом  обіймаєм
Усіх  сусідок,  тещ,  жінок,  дівчат!
І  віддаємо  все!  Все-все,  що  маєм
За  посмішку  і  за  ранковий  чай.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47609
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003

Знайшли вихід.

До  знахарочки  Парасі
Духовну  привезли  людину.
В  селі  ніхто  й  не  розбирався,
Чи  батюшку,  мулу,  раввіна...

Бо  ж  знаєте,  страждають  всюди,
І  не  завжди  од  лих  причинних.
Ідуть  тисячоліття  люди,
До  тих,  хто  жах  нещасть  припинить.

Катає  яйця  бабця  справно.
Вже  з  місяць  хворому,  щоранку.
З  ним  кожний  раз  у  "Джипі"  гарна
Зніяковіла  прихожанка.

Ось  бабця  й  каже:"Дядьку  добрий...
Та  може  вам  яєць  -  вже  досить?
Вже  й  так  звернети  вусом  гори!"
А  тут...ся  молодичка  й  просить:

"Ой,  рятувальнице,  прохання:
Як  жінка  цього  пана  з  міста  -
Спита  про  мужнє  лікування,
Скажіть(!!!),  що  тре  ще  з  місяць  їздить...

 12.03.2003г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47608
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003

"За відродження армії..."

В  армію  зараз  піти  -  посміховисько.
Це  означа  -  ні  грошей,  ані  клепки.
Армію  заримували  страховиськом,
Бідним,  ворожим  сусідом  без  кепки.

Але  кому  цей  бардак  сучий  вигідний?
Хто  пацанів  замовляє  тендітних?
Хто  немовля  Україночку  крихітну
Без  запорожців  лиша  боєздітних?

Вже  у  футболі  програли  і  Африці,
В  спорті  -  Клички  залишились.  В  Германії.
У  самогоні  безгрошному  вариться
Секс-покоління  убивць  пост-екраннєє.

Ох,  як  не  стане  своїх  Іллів  Муромців  -
Американцям  життями  заплатимо!
Бо,  як  не  буде  у  армії  мудрості,
То  у  Китаї  мужів  купуватимо.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47607
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003

"Что ж я вчера-то наделал?.."

Что  ж  я  вчера-то  наделал?..
 Ты  ведь  ждала,  словно  мать.
 Снова  батон  зачерствелый
 В  чае  макать  и  макать.

 Пышна  сдоба,  как  спечётся,
 Перестоит  -  молоток.
 "Гвозди  им  бить  остаётся",_
 Скажет  бесстрастный  плевок.

 Что  так  поэта  малинит,
 Как  музы-женщины  вздох?
 Но  я  вчера  так  алхимил...
 Не  помириться,  врасплох...

 Станет  сухой  дорогая,
 Скажет:  "Устала,  уйди."
 Но,  я  стихи  почитаю,
 И  подарю  бигуди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47606
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003

"Мне Людмила говорит: "Позвони..."

Мне  Людмила  говорит:  "Позвони...
 Подарю  совсем  влюблённые  дни".
 А  Катюшка...:"Не  звони,  -  говорит,
 У  неё  -  "цветущий",  мол,  гайморит!

 Лишь  расслабься,  дам  тебе  всё  сама,
 Сядь  уютно,  и  строчи  хоть  роман:
 В  супермаркетах  что  хочешь  куплю!
 Ведь  не  каждый  раз  Поэта  люблю."

 А  поэт  от  всех  шурует  в  народ,
 Ему  спальни  -  "Гранд-отель",  огород.
 Фаворитки,  жёны,  тёщи  -  стихи,
 Понимают  часто  лучше  -  враги...

 И  Людмиле,  и  хочу  -  не  звоню,
 И  Катюшкину  щажу  болтовню.
 А  случайную  прохожую  -  пишу.
 И  мелькнувшими,  с  характером,  -  дышу.

 Извините,  слышен  веер  духов,
 Стук  "Монарх"-овых,  "для  всех",  башмаков.
 Вдруг,  какая-то  "Такая"  пройдёт,
 Что  в  сонеты  возведут  анекдот.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47605
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003

"По европейски застелили...

По  европейски  застелили
 Висящий  наискось  балкон.
 Обмыли  дело,  заплатили
 Бригаде  зелени  -  вагон.

 А  покурить,  как  раньше,  вышли,
 Так  от  уюта  -  как  в  тюрьме...
 Не  зря  сбежали  даже  мыши,
 И  охладел  сосед  ко  мне.

 Меняется  всё.  Кардинально.
 И  кадры  новые  растут.
 И  лишь  ругается  печально
 Пенсионер  то  там,  то  тут.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47604
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2003

САМ ІДУ У ВІЙСЬКО УКРАЇHСЬКЕ

Важко.  Так,  звичайно,  важко.
Армія  -  не  санаторій.
Вечорничничать  під  бражку
Звісно,  легше  десь  на  морі.

Й  офіцерам  не  позаздриш...
Вибору  не  мають.
-  Що  ж  ти,  поваре,  тут  вариш?
-  Ось!  Дістали  чаю...

Але  ж  школа  -  таки  добра.
Hа  стрімкій  гражданці
Хто  пройшов  солдатські  гори
Видний  і  на  танцях.

 Хто  наймає  на  роботу,
Знає:  небагато
З  кандидацької  босоти
Тих,  хто  був  солдатом.

Мати  з  батьком  відкупили.
Їх  винить  ні  за  що.
А  прості  служиві  сили
Пил  ковтають  в  хащах.

Та  за  працю  Батьківщині
Ангел  не  забуде!
Жінку  мать,  купить  машину
Допоможуть  люди.

І  з  Калашниковим  стажем
Скажеш  так,  відкрито:
-  Чи  солдатом  був?
-  Аякже!
Це  не  пояснити!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47603
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2003

Дожился...Буднично лечу в Париж.

Дожился...Буднично  лечу  в  Париж.
И  нет  ни  капельки  туристской  сладости.
Я  безразличие  постиг  кассирш,
Всю  жизнь  считающих  чужие  радости.

В  салоне  Боинга  сияет  люд  -
Вокруг  меня  давно  другие  празднуют.
Их  отмечания  -  мне  тот  же  труд,
А  я  привык  пахать.  И  пью  -  за  разное...

За  то,  чтоб  цели  знать,  как  свой  народ!
А  зная  -  к  ним  ползти,  не  отклоняяся.
На  нерест  сёмга  ведь  не  поплывёт
Куда  нашепчет  ей,  вдруг,  каракатица.

Всё!  Я  билет  беру  домой,  домой!
И  все  дела  сверну  долой  парижские.
Пусть  мне  останется  Париж  звездой
Не  охлаждающей  права  мальчишские.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47602
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2002

А на трубке доставшей

А  на  трубке  доставшей
 висят  и  жена  и  начальник...
А  в  пивной  некрутой
 и  недорого  и  хорошо.
Вон  парниша  беззубый
 толкает  с  работы  паяльник  -
Видно,  не  у  хозяина,
 бедный,  работу  нашёл.


Никуда  не  спешу,
 хоть  без  воблы,  испортившей  печень.
И  на  донышке  в  пиво
 весь  вечер  уютный  гляжу.
Где  она,  та  уверенность,
 где  те  беспечные  речи,
Где  энергия  веры?
 Где  сила!?.  Жужжу  и  жужжу...


Вот  и  климат  планеты-
 -войны

 изменяется  тоже,
И  кто  не  приспособился  -
 раньше  активных  умрёт.
Кстати,  хоть  не  забыть  бы:
 вазончик  балконный  присохший
Поутряне  на  свалку
 снести,  а  то  баба  прибъёт.


Да,  жена  -  тут  как  тут,  всё  звонит,
 ох,  уж  этот  мобильный.
Ща,  дорадуюсь  пивом  -
 айда  на  концерты  домой!
Hе,  жена  у  меня
 и  готовит  и  строит  несильно,
Если  б  всё  обходилось,  
 как  все  объясненья  с  женой...

 12.09.2002г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47601
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2002

Художники курортные

Ими,  пахарями  кисти,
 облюбованы  курорты:
Очень  выгодно  ли,  знаете...
 Туристы!  И  берут...
Правда,  как-то  с  эксклюзивом  не  в  ладу,
 Зато  -  работы...
Успевай  менять  местами
 Парус  -  горы,  море  -  пруд.

Ведь  конвейерные  пиццы  -  тоже  пиццы.
 В  упаковках.
Тоже  брюхо  заполняют,
 Покупает  их  народ.
И  ко  вкусу  привыкаем
 Топшаблонному,  и  Докой
Мы  считаемся  по  пиццам
 И  Мак-Дональдсам.  Всё!  Вот...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47600
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2002

Не о вкусах и не о традициях

Разве  это  мужики.!.
 За  границей...
По-дессерту  -  и  сидят,  говорят.
И  довольны:  чтоб  мне  здесь  провалиться!
И  не  зная  ни  Толстых,  ни  Мариццы
Без  вина,  водяры,  женщин(!!!)  сидят,
Двадцать  раз  сверяя  счёт...
 Hе,  -  "больница..."

Вот  берёзки,  вечно  русские,  плачут
Hад  опухшим  патриотом  Петром:
Hикогда  не  брал  Петрон  в  барах  сдачи!
Угощал  вокруг  всех  Маш,  наудачу...
Презирая  "карамель"  всем  нутром
И  о  Гётте  свысока  мог  судачить.

 

P.S.  "Карамель"  -  разновидность  европейского  фруктового  дессерта-пюрэ-
 мороженного,  наиболее  часто  покупаемая  местным  народом

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47599
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2002

Даже негры лучше нас

Даже  негры  лучше  нас
 Здесь  ориентируются.
Кто  в  Париже  папуас?  -
 Гордый  славянин!
И  на  деньгах  СССР
 Африки  клонируются
Да  циничный  Лондон-сэр
 Водит  лимузин.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47598
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2002

Надрыв

Нет,  всегда  в  себя  верил!  Хоть  мучался
До  знакомства  с  платоновским  скальпелем...
Как  птенчёнок,  орлёнок  неистовый
Косит  в  небо  на  мощных  орлов.

А  взлетев  на  высоты  орлиные,
Рассекая  пространства  художником,
Поклонился  стальному  предчуствию
И  творю  высоко  на  ветрах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47597
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2002

Рваный стих

Найдешь  монетку  -  к  счастью,  к  счастью,
Рассыпишь  мелочь  -  не  к  добру...,-
Кряхтя,  учила  баба  Настя
Резвящуюся  детвору.

В  Москве  лихой,  по  всей  России  гордой
Дак  под-ноги-то  лучше  не  глядеть:
Лежат  в  грязи  затоптанные  сольды,
Потерянные  кем-то  в  чехарде.

В  метро,  на  тротуарах,  под  прилавком,
Копейки,  двушки  так  заманчиво  блестят.
Здесь  людям,  как  Рокфельерам,  под  лавки
Не  гоже  нагибаться,  за  булавкой.
Здесь  мыслят  категориями  Главков,
Америк  и  нещастных  негритят.
Да  где  уж  тут  поднять  копеек  пять...

Питается  планктоном  рыба-кит.
Какой  быть  может  у  гиганта  стыд?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47596
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2002

На Тверской у бюста Пушкина

На  Тверской  у  бюста  Пушкина
Два  оратора  потело.
Рядом  -  пивом  и  ватрушками
Выторг  делался  умело.

Перед  публикою  редкою,
Праздною,  послеслужебною
Лица,  чуть  ли  не  блаженные
Так  и  жгли  ярлычью  меткою.

Я  мента  спросил,  приятного:
"Ба,  делишки  наши  плохи?",-
 А  служивый:  "Брось...,-  обрадовал,-
Чё,  не  видишь  -  скоморохи...

P.S.
Так  и  сел  я  от  прозрения!
"Правда,  брат,  твоя  не  радует:
Клоун,  после  выступления,
Нами,  пыжась,  не  командует.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47595
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2002

Только строгость рассудка

Только  строгость  рассудка
 трезвит  и  в  успехе  и  горе.
Чайка,  рыбу  поймав,
 не  взмывает,  надравшись,  к  луне.
Только  тёмный  наш  люд,
 наклевавшись  пшена  на  просторе
Топчет  рожь  и  цветы,
 оказавшись  на  миг  на  коне.


Я  в  Испании  пил
 за  весёлое  Коста-Дорадо.
И  совсем  позабыл,
 что  в  Чернигове  не  за  что  жить...
"Ты  бы  тише  сидел
 со  своей  узко-мыслящей  правдой",-
Разжужжалась  семья...
 и  мне  не  было  вобщем  чем  крыть.


Только  строгость  и  страх
 не  позволят  нервишкам  сломаться.
Я  конечно  не  мог
 всех  беднеющих  жить  научить.
Но,  как  честный  поэт,
 я  желаю  и  чайке  сорваться
И  в  экстазе  слепом
 в  полнолунье
 к  луне
 покатить...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47594
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2002

"Мне полненькие, лысенькие нравятся мужчины,-

"Мне  полненькие,  лысенькие  нравятся  мужчины,-
Твердила  киевляночка,  коллега  по  бюро,-
И  нежности  хозяйственные,  в  странностях  глубины,
И  страсть  интеллигентная,  и  в  помыслах  добро".
А  парубков  у  нас  считала  сервисом  в  "бистро".

Но  вот  ей  посчастливилось  в  Египет,  на  недельку.
А  там  за  день  семнадцать  раз  позвали  под  венец.
Азарт,  глаза,  а  юноши  -  не  надранные  в  стельку,
Не  наглые,  не  скучные,  без  ныти  наконец.
Куда  не  глянь,  не  окажись,  что  мэн,  то  жеребец...

А  нынче  киевлянка,  патриотка,  уж  простите,
(Любила  с  пухлым  лапушкой  под  ручку  семенить)
Твердит,  как  "повернувшаяся"  при  энцефалите:
Хочу,  хочу,  хоть  раз  ещё,  я  на  билет  скопить,
И  снова  восхититься  пирамидами  в  Египте.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47593
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2002

Крем-брюлле..., крем-брюлле...

Крем-брюлле...,  крем-брюлле...
Что?  Смешно?  А  это  вкусно.
Но,  признаюсь  чесно,  грустно
Узнавать  на  склоне  лет
Что  такое  крем-брюлле.
Узнавать  не  на  Донбассе,
Слышать  возгласс  не  от  Васи:
"Крем-брюлле  --  почти,  что  счастье!"
И  для  этого  -  съезжать...
По  Парижам  "абитать".

И  признаюсь,  как  ужасно
Понимать,  что  всё  напрасно:
Шансы  есть  у  Украины
Вровень  стать  с  Европой  сильной?
Годы,  что-ли  по  пустыням
Убивать  в  себе  русинов?
Если  встретится  вожак...
Что?  Не  встретим?  Что  ж  ты  так...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47592
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2002

Человеческое...

Глаза  кричали,  кипели  слюни,
В  поддыхе  ёрзало,  хотелось  пить:
Коллега  серенький,  молчун  Колюня
Сумел  в  Америках  завод  купить.

Клеймить,  свирепничать  как-будто  не  за  чё  -
Не  "эксплотирует"  односельчан.
Но  брови  подлые  дрожали  мелочно,
И  с  губ  срывалося...Так,  сгоряча.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47591
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2002

Пьяная лекция по искусству на языке слушателей

Пьёт  поэт  Петров  запоем
Третьи  сутки,  как  верблюд.
Врёт,  что  после  перепоя,
Словно  чуства  перед  боем,
Образы  "Катюшей"  бьют  -
Ливнями  всё  льют  и  льют.

Вот  сосед  никак  не  верит:
Пьяницей  всю  жизнь  гремел,
Hо  ни  разу,  ни  в  борделе,
Hи  во  сне,  ни  ночью,  в  сквере,
Эту  Музу  не  имел,
Hе  писал,  не  выл,  не  пел!

А  Петров-чудак,  хмелея,
Мямлит:  "Сладкая  Чума
Только  тем,  кого  Сама
Миллион  раз  поимеет,
Даст  в  похмелище  стихи...,
Выпотрошив  потрохи...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47590
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2002

Вот захотелось окунуться

Вот  захотелось  окунуться
В  небесно-сладкие  стихи.
И  неслучайно  разминуться
С  постылым  грузом  чепухи.

И  поплескаться,  порезвится
В  морях  Добра  заплывшей  уткой,
В  карпатских  водах  отрезвиться,
Хоть  день  не  называть  жизнь  мукой...

В  раю  беспечности  глубокой
Оставить  людям  восклицанье:
Жизнь  -  бесконечные  уроки
Победы  личной  над  страданьем.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47589
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2002

Захарова правда

Топче  копійку  Захар,  як  і  інші.
 Й  діла  нема  трударю  до  Кремлів.
 Тихо  шкребуться  по  нірочках  миші,
 Лагодять  ходи-зв`язочки  і  крів.

 "Лиш  не  було  б  ні  війни,  ні  ремонтів,-
 Молиться  нишком  Захар  зарання.
 Десь  і  лелеки  і  в  тлі,  і  в  болоті  
 Вволю  харчують  й  себе,  й  пташенят."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47588
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2001

Своя юність

Богзнаколишню,  перешиту,
Ще  довесільну  сукню  вдяг.
Та  по  нескошеному  житу
Поніс  червоний  зм`ятий  стяг.

Його  батькам  комуни  -  пекло,
Його  синам  комуни  -  жах!
Йому  ж  комуни  -  юність  спекла,
Що  іншим,  наче,  у  казках.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47587
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2001

"І знову й знов нас агітують..."

І  знову  й  знов  нас  агітують
Ловці  сучасні  душ  людських...
Рибалки  справжні  теж  чаклують:
Мальків  завбачливо  годують,
Чита  їм  хлібові  казки,
Доводять  рибу  до  нестями,
І  вже  сомів  тяга  сітями.

Hас  агітують  і  за  владу,
І  за  аптечний  жирозгон.
І  підготовленеє  стадо,
Що  звикло  до  якогось  ладу,
Комусь  іде  під  самогон.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47586
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2001

В театре давненько я не был,

В  театре  давненько  я  не  был,
В  антрактах  не  лил  коньячок,
Не  рукоплескал  горячо
С  красоткой  подмосткам  Богемы.

Торжественный  воздух  театра
Смирил  мой  уверенный  взгляд.
Пусть,  пусть  в  сотый  раз  Клеопатра,
Соседки  шелка,  гром  тирад,
Патетики  свист  театралов,
Галантность  плебейских  бугров,
Я  снова,  как  средь  генералов
Курсантишка  первых  годков.

Как  смелая  ткань  на  коккетке,
Спектакль  магнитит  внимание,
И  вновь  расспалённой  соседке
Черкаю  в  программку  признание...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47585
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2001

Из судеб подруг Поэтов

"Я  написал  стихотворенье!,-
Орал  с  безумием  поэт
Своей  возлюбленной  Аксенье,-  
Читаю!  Слушай!  Брось  свой  бред,
Домашней  прозы  винигрет.
Я  выпускаю  строки  в  свет!

Салютом  грохнув  котелками,
Приговорённая  любить,
А  значит,  восхищаясь,  жить,
Готовилась  всплеснуть  руками,  
Застыть,  как  перед  пьесой  в  клубе,
И  задохнуться  в  ахах  "Супер!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47584
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2001

Выбор

С  тобой  скандалиться  не  стану,
В  костёр  подбрасывая  силу,
Листочки  мятные  нирванны
Hе  сдам  под  нервные  зубила.

Уйду  в  тоннели  одиночеств
Где  лечатся  и  гибнут  люди,
Где  искры  от  случайных  строчек
Пожаром  воспаляют  будни.

Во  тьме  искуственного  рая
Мозги,  конечно  разорвутся.  
Hо  страшно,  в  сорок  догорая,
От  правды  здесь  твоей  свихнуться.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47583
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2001

Надёжным спиртом творчества

Надёжным  спиртом  творчества  
 выдраиваю  с  мясом
Внедрившийся  за  прошлый  день
 чужой  рекламный  яд.
Засиливший  экран,  кафешки,  
 лес,  поля  и  массы,
Со  всех  сторон  несущийся  
 маркетинговый  град.


Но  монстр  полезный  лыбится  
 нам  в  супер-теле-роликах
Пред  ним  теперя  Суриковы  -  
 сельский  детский  сад  
А  где-то  горы,  пляжи,  реки,  
 козы,  волки,  кролики
Запуганно  ютящиеся  
 между  автострад.


А  дышим  мы  биг-бордами,  
 ныряем  в  "Панасоники",
Едим  лишь  с  Макаревичем
 и  доим  "Микки-вэй"
И  ежели  из  нас  ещё  не  все  
 гоп-параноики,
Так  ведь  ещё  не  вечер,  
 вот  как  включим  HТВ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47582
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2001

Высоко поднялась средь жестокого леса

Высоко  поднялась  средь  жестокого  леса
Вековая  стволисто-стальная  сосна.
Коренищем-насосом  родни  Геркулесов
Ею  схвачена  ширь,  сеть  ручьёв,  глубина.

Сколько  ссохлось,  увяло,  ещё  сгинет  безвести
Добрых  ёлочек,  грабов,  кустов  бузины,
Что  имели  несчастье  родиться  в  окрестности
Раскрасавицы,  мощной  хозяйской  сосны?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47581
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2001

Деревенски-размеренный быт, ну и...водка.

Деревенски-размеренный  быт,  ну  и...водка.
И  на  кой  нам  тот  Цюрих,  Женева,  Париж?..
Здесь,  под  Киевом  дамы  в  кафе  Белгородки
Просто  взглядом  мужчине  вздымают  престиж.

Здесь  фуррорят  на  праздники  добро  и  сытно,
Принимая  усталых,  больных,  невезучих,
Понимая,  щадя  всех,  кому,  вобщем,  стыдно,
За  характер,  за  жалкую  пайку-получку.

А  от  копанки  дух  в  предвечернем  садочке,
А  уютный,  на  лавках,  ликующий  ужин,
А  огурчик,  с  рассолом,  из  дедовой  бочки...
И  плевать  на  всегдашние  сельские  лужи!

P.S.
От  карьеры,  от  быта  сбегали  всегда:
Кто  в  нору,  кто  в  семью,  кто-то  сразу  в  могилу.
Кто  с  улыбкой,  а  кто-то  клеймя  города,
Удаляясь  в  места,  где  бескровно  и  мило.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47580
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2001

В натуре...

Нагадала  мне  гадалка:
Смерть  в  полёте  скрючит,
И  воздушная  русалка
Манит  из-за  тучи...

Я  же  ей:  "Расслабься,  дура,
Можно  в  самолётах
Пролетать  хоть  жизнь,  в  натуре,
И  не  знать  полёта.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47579
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2001

И меня страстей порывы

И  меня  страстей  порывы
Утомлять  безбожно  стали
Эти  выси  и  обрывы,
Как  гаишники  достали...

Старикашкой  недвижимым
Норовлю  обнять  пенёчки.
Стал  спокойнее  к  Режимам:
Люди  -  нелюди  без  дрочки!

И  кладбищенские  тиши
Манят,  как  манили  дали  -
Настроениями  свыше
Многих  так  предупреждали?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47578
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2001

От одиночеств

Он  в  баре  сел  напротив  славненьких  студенток,
Но  так,  что  слева  также  праздновал  народ,
И  справа  капал  коньячок  под  бутерброд.
Он  жадно  глазками  отслеживал  моменты
Для  стрел  уместных  и  знакомственных  острот.

Он  и  подмигивал  скучающей  девице,
Послеработным  тостам  радостно  кивал,
Шутил  направо  об  опять  несвежей  пицце,
Просяще  глядя  в  окружающие  лица,
Моля  безмолвно,  чтоб  хоть  кто  к  столу  позвал.

Так  в  подворотнях  нам  бездомная  собака,
Виляя  льстиво  и  старательно  хвостом,
Уж  не  надеясь  ускакать  от  жизни-драки,
Нас  поделиться  просит,  капельку,  теплом:
Объедком,  костью,  взглядом...Взглядом  -  не  пинком!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47577
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2001

- Каким - каким ты доктором, студент, намерен быть?

-  Каким  -  каким  ты  доктором,  студент,  намерен  быть?
-  Патологоанатомом,  Михайлыч,  как  хирургом...
И  тут  Михайлыч,  вдруг,  себя  увидел  рванным  труппом
И  тут  же  поскакал  к  себе  рюмашечку  налить.

А  рядом  институты  обещали  научить
Сто  тысячам  профессий  свежих,  модных,  интересных.
Михайлыч,  слыша  это,  продолжал  угрюмо  пить...
Не  всем  и  не  всегда  уразуметь  всё,  если  честно.


 Винни

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47576
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2001

Из сказок для взрослых

"И  после  сотен  магазинов,
Парижских,  пахнущих,  шальных,
Набив  славянские  корзины
Парчёй  французской  стороны,
И  пять  музеев  прогаллопя,
Коснувшись  Эйфелевой  башни,
 Хохлы,  в  такой  своей  Европе
С  широкой,  доброй,  щедрой  чашей,
В  гостинничном  блошином  баре,
"Бордо"  разбавя  самогоном,
В  уматовом  ночном  базаре
Себя  малинили  бомондом."  -

Так  наш  Таллантище  славянский,
Скупив  "Брассе",  отели,  Башню,
Hаладив  гривне-евро-шашни
Со  всей  землицей  иностранской,
Платил,  по-взрослому,  и  дальше
За  сказки  про  славян  лакейских
Чтобы  хозяев  европейских
Hе  напугать  размахом  нашим.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47575
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2001

Из процессов смешания рас

Под  восемь  утра  в  мерзомряку  и  слякоть
Нёс  негр  пять  роз,  укрывая  зонтом.
Нёс  у  Бессарабки,  где  ушлые  враки,
Как  слухогрызущие  мордособаки,
Жуют  нискладушки  и  ночью  и  днём.

Их  нёс  не  еврей,  не  хохол,  не  кавказец,
Цветы  украинке  лелеял  цветной.
"Небось  их  поставит  в  любимейшей  вазе,-
Шептали  бальзаковки  в  жёлчном  экстазе,-
И  выйдет  пред  чёрным  в  сорочке  одной"...

А  негр  
 цветочки
 от  брызг  
 наглых  
 джиповских
Как  мог  укрывал,  
 весь  окатанный  грязью.
Он  розы  нёс  
 девушке,
 радости  киевской...
И  грузная  Дуська  
 в  ларьке  
 разошлася:
"Пусть  утро  цветами  хоть  негры  нам  красят!"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47574
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2001

Всё краше, солидней, багаче, смелей

Всё  краше,  солидней,  багаче,  смелей
Мой  Киев,  Крещатико-дамский.
Церквушки-грибочки,  пригожесть  аллей...,
Подземно-торговый  простор  площадей,  
Скульптуры,  фонтаны  -  по  царски!

Откуда-то  сверху  Кий-Град  поливает
Могучий  финансовый  ливень,
Который  обновкой  фасадной  сверкая,
Творить,  по-хозяйски  народ  вдохновляет  
Hа  щедрой  столыпинской  ниве.

И  солнышко  по  миролюбке  столице,
Флиртует  каштановым  раем.
И  что  киевлянам  теперь  Праги,  Hиццы...
Ведь  нынче  из  бывшей  святой  заграницы
Летят  к  нам  элитные  стаи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47573
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2001

Начало декабря, каникулы не скоро...

Начало  декабря,  каникулы  не  скоро...
А  в  пёстрые  витринища  ворвался  Дед  Мороз.
Гирляндовый  бедлам...и  мамин  вечный  творог.
И  "как  там  математика?"  оскоминный  вопрос.

И  снег.  Лапатый  снег.  И  смех.  Владимирская  горка.
-  Hа  санках  разгонись.  В  сугроб...Гулять!  Дышать!  Дерзать!  
-  В  "Познайке"  -  вырезалка,-  пап,  такая  чудо-ёлка!
Домой,  скорей  домой!  И  сразу,  сразу  вырезать?

Волшебник,  Зимний  Вей,  сугробной  акварелью
Столицу  раскаштановую  как  околдовал:  
Сам  папа  перед  сном,  под  вальс  принцесс-метелей
Чего-то  из  "Познайки"  клеил,  клеил.  И  сиял.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47572
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2001

Этюд

Обнимает  жарко,  смело,
Что  сама  себе  дивится.
Из  берёзы  полнотелой
Сок  фонтанами  струится.

Всё  кончается.  И  это.
И  расплёскивает  свежесть
До  бестыжести,  до  бреда
Обезумевшая  нежность.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47571
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2001

Стих без названия

Hа  Украину  осерчал  
И  гром,  шарахнув  по  Яремче.
Река,  камнями  вороча,  
В  защиту  родины,  урча,
Шипела  молниям  навстречу,
Ручьями  напрягая  плечи.

Войною  в  горах  запылало,
И  факел  гневного  огня
Hад  ельником  вздымался  ало,
И  ливень  ошалелым  шквалом
По  крышам  гупал  куреня,
Как  в  колокол  беды  звоня.

Мужик  же  -  стих  в  своей  хатынке,  
Подбросил  сена  лошадёнку,
Зажёг,  несильно  так,  лучину,
Хватил  дежурную  чарчину,  
И  закусив  её  свининой,  
Обнял  скотину  и  иконку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47570
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2001

Шестидесятые советские

Грохот...Новых  Дон-Кихотов
Шлют  поспешно  за  границу:
Языкастых,  патриотов,
Закудахтавшую  птицу.

Пафосом,  угрозой,  пряником
Шлют  надёжно  и  подальше.
Там,  за  розовой  Атлантикой
Пусть  цепляют  патронташи!

Грядки  полют  от  бурьяна,
Топчут  и  ячмень  на  тропке.
Стать  отъявленным  смутьяном
Можно,  не  прикрывши  глотку.

Шлют  с  гектаров  чернозёма
Хлеборобов  "без  понятий".
Потому,  что  против  лома
Только  хрупкость  "деликатий".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47569
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2001

Терзают кем-то срубленные души

Терзают  кем-то  срубленные  души
Таёжных  студотрядовских  дерев,
Мурыжит,  вялит  совесть,  смертью  кружит  
Тот  запах  бензопиловых  оружий  -
Их  противоестественный  напев.
 
Вот  кедр  стальной  и  палача  секира:
Hеравные  силёнки  -  кедр  пал...
И  только  комары,  бойцы,  задиры,
Взывая  трубным  писком  SOS  -  аврал,
Грызут  за  честь  таёжного  мундира.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47568
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2001

Как вечер - смерть всё явственней и ближе.

Как  вечер  -  смерть  всё  явственней  и  ближе.
Бессилие  и  нравственный  покой.
Хотел  я  жить  и  умереть  в  Париже...
Теперь?  -  Осу  не  отогнать  рукой.

А  рядом  суетятся  молодые:
Способнее,  затейлевей,  чем  мы,
Задорные,  а  главное  -  живые,
Полезные  отвагой  для  страны.

Так  строчки  современные  мобильные
Вышвыривают  штампы  лет  седых,
Так  цепи  гор,  угрюмые,  массивные,
Трещат  от  игр  вулканов  молодых.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47567
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2001

Сказка для себя

В  горах  карпатских  домик  низкий.
В  нём  украинский  жил  бедняк.
Мечтал  он  в  домике  парижском
Пожить  каким-то  там  туристом.
Но  вот  не  мог  придумать  как.

Он  здесь  имел  покой  и  волю,
Лесные  ягоды,  грибы,
Не  знал  суетной  нервной  боли,
Помешан  не  был  на  футболе,
Пред  эхом  не  дрожал  тюрьмы.

В  Париже  гнил  богач  уставший
От  дел,  обязанностей,  зла.
Он  должен  был  стоять  на  страже
Накопленных  за  жизнь  бумажек
И  всяческого  барахла.

Как  багачу  хотелось  в  горы!!!
Hа  день,  без  банков,  без  бандюг,
Забыть  дорожные  заторы,
Коза,  хатынка,  мухоморы,
И  никаких  ехидных  слуг.

Бедняк  всю  жизнь  и  пробалакал:
"Hе  поменяется  француз
Своим  шикарным  франко-замком  
Hа  мой  барак  средь  гор  и  мрака."
И  с  тем  и  помер  седоус.
 
Француз?  
 -  Hе  выбрался  он  в  горы.
То  этажи,  то  витражи,
То  дочери,  то  кредиторы,
Так  в  бесконечных  разговорах  
Он  хлам  свой  и  просторожил.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47566
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2001

Из мемуаров Алины

Папа  в  сладкий  выходной,
Дав  заботищам  отбой,
В  зоопарк  повёл  детишек
Показать  слонов  и  мышек
Львов,  пантер  и  носорогов,
Сказочных  единорогов,
Попугайчиков,  лисичек,
Африканских  ярких  птичек
Ящериц  и  голубей.
И  других  всех-всех  зверей.

Вот  дошли  до  крокодилов.
И...и  тут  не  тут-то  было.
Вместо  крокодилов  с  Нила
Видим:  куклы  крокодилов.
Рты  восторженно  открыты,
Как  у  юных  следопытов  -
Без  движения  лежат,
Совершенно  не  дыша.
Боже...  С  папой  нету  сладу:
Он  полез  вдруг  за  ограду
Постучать  по  крокодилам,
Деревяным,  не  из  Hила....

И,  как  папик  оказался
Рядом  с  первым  "манекеном",
Тот  ожил  и  прыгнул  барсом,
Впившись  в  папино  колено.

Hогу  папке  год  бинтуют  -
Заживает  понемногу.
А  сосед  рекомендует
Спуск  в  медвежию  берлогу...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47565
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.01.2001

"Увага! Йдуть жерці з Месопотамій..."

Увага!  Йдуть  жерці  з  Месопотамій.
Через  Кавказ  вклонитися  ідуть.
Енліль  веде  віддати  шану  мамі  
Святій  Землі,  де  пращури  живуть.
 
Енліль  веде  вклонитися  шумерів
Святій  Землі-Могилі  Кам`яній,
Відчути  дух  Богів  і  жах  химерів,
Знов,  як  колись  постояти  на  ній...
 
Згадати  блиск  могутньої  Аратти,
З  держав,  яка  найперша  на  землі.
Сакральний  текст  з  посланням  предків  мати
Так  їм  Hінгірс,  колишній  Бог  звелів.

Ідуть  жерці  обов`язок  здійснити:
До  всіх  людей  донести  віщий  звіт,
Ідуть  жерці  сумлінно  відслужити
Hа  тих  місцях,  де  зародився  світ.


14.06.96р.

Від  автору:  
-  Лель  -  Бог-творець  у  слов`яно-українському
варіанті.
 -  Hінгірс  -  Бог,  який  шанувався  в  прапред-
ківському  "Таємному  святилищі"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47564
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2000