nobile

Сторінки (1/51):  « 1»

Я знаю

*    *    *
Я  знаю  ти  плакала…
Я  знаю  –  чекала…
Я  знаю  не  легко  зі  мною  тобі…
Як  в  юності  ночі  на  двох  стало  мало…
Тоді  –  зустрічала,
Тепер  –  проводжаєш
Мене  вдалечінь…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=10607
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.01.2006


По любові…

По  любові…  Не  буде  боліти…
Час,  як  ліки…  Пройде  і  мине…
Тільки  десь  в  самоті  в  серці  буде  щеміти,  
А  під  ранок  вкотре  буде  будити…
Потім  знову  відпустить  мене.

По  любові…  Не  сльота  і  не  осінь…
Підморозило,  вже  не  дощить…
Та  й  віршам  час  минув  і  поезії  досить…
І  двірник  акварелі  на  вогнище  носить.
Залишивсь  чорно-білий  зими  колорит.

По  любові…  По  цьому  не  плачуть.
Вільним  вітром  бредеш  наугад.
Все  було,  все  минуло,  а  значить,  
Хто  не  знає  ціни  –  той  не  платить.
Я  не  знаю  любові  без  втрат.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=10606
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.01.2006


Все одно

*    *    *
Все  одно  не  втекти,  
Все  одно  по  рахунках  платити…
І  кривись  -  не  кривись,
Але  трунок  із  кубка  допити…
За  слова,  за  діла
Не  ховаючи  очі  до  суду…
Ех!  Була-не-була  –
Грішним  був  –  грішним  буду…

А  для  чого  життя,
Коли  в  ньому  по  правилах  жити?..
Жив  –  не  жив    -  
Все  одно  по  рахунках  платити…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=10605
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.01.2006


В мені два «я»

В  мені  два  «я»  застрягли  й  прориваються…
В  мені  два  «я»  прощають  і  прощаються…
В  мені  два  «я»  -  із  спокоєм  розлучення…
В  мені  два  «я»  -  з  самотністю  заручини…

В  мені  два  «я»  -  гризуть  мене  -  не  каються…
В  мені  два  «я»  -  кричать  і  прислухаються…
В  мені  два  «я»  -  душа  моя  розхристана,
Допоки  кров  не  вистине,
                                                       Шукає  істини.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=10533
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.01.2006


Осінь-блюз.

«Когда  кидает  любовь  начинается  
                   блюз…»
                       С.Чиграков  «Перекресток»

Осінь  проклята  блюзом
З  самотиною  дружить
Загубились  десь  руки
 ті  що  гріли  щеня

ті  що  плавили  душу
виливали  у  злитки
і    чеканили  вірші
як  монету  щодня

чи  ридати  на  осінь
чи  стрілятись  у  листі
чи  не  вірити  більше
чи  стрічати  весну

осінь  проклята  блюзом
блюзос  схлипує  тиша
упаду  в  чорно-біле
і  під  снігом  засну…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=10408
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.01.2006


Коли мій вітер втихне

Коли  мій  вітер  втихне  –  я  прийду
До  сповіді,  а  потім  до  причастя
До  тебе  на  коліна  упаду
І  спробую  хоч  словом  вибачатись…

А  може  статись  так,  що  й  не  прийду
/Буває  ж  з  вітром  так,  що  він  вмовкає/…
При  штилі  бриз  відчує  хто  чекає…
А  в  довгому  безмірному  снігу
Як  не  шукай  –  тепла  немає…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=10407
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.01.2006


Я цю долю не кляну

Я  цю  долю  не  кляну,  хоч  і  боляче.
На  коліна  не  впаду  –  тільки  стоячи.
Дощ  і  вітер  бє  в  лице,  але  не  зігнусь.
В  двері  де  мене  не  ждуть  я  не  повернусь.

Кожне  вогнище  колись  стане  згарищем.
По  любові  -  все  рубці,  гіркота  і  щем…
Клятви  вірності  дають  тільки  зрадники.
А  тканина  розпадається  на  нитки…

Вибирали  -  не  мене…  А  надіялось…
Та  на  скроні  сивина  дрібно  сіялась.
Що  в  житті  у  цьому  суть,  а  що  дріб’язок?..
Люті  біди  не  зплели  з  мене  мотузок.

Я  цю  долю  не  кляну…  Хай  мені  –  моє…
Марципанів  находу  Сірий  нежує.
Що  було  –  те  загуло,  душу  гоячи…
Хоч  не  сито,  не  в  теплі,  хоч  і  боляче,  
На  коліна  не  впаду  –  тільки  стоячи!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=10405
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.01.2006


Вже мало років щоб плюватись

***
Вже  мало  років  щоб  плюватись
І  мити  кості  мертвих  королів.
Давно  вже  впору  зняти  лати
Й  покласти  збиті  руки  на  столі.

Якою  в  інший  світ  твоя  душа  піде  тобі  всерівно???
Вона  у  тебе  черства  наче  шріт!!!
Та  як  би  не  сприймав  ти  світ  цей  гнівно
І  меч  і  трунок  в  цьому  світі  тлінні.
Життя  лише  рахунок  кращих  літ  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=10404
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.01.2006


Світ

Світ  –  
                   ланко…
Світ  –  
                   ранку…
Слід  
                   з  ганку…
…дивне  озеро  очей…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=10403
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.01.2006


ІРОНІЗМИ

Амадеус,  твій  бокал  вже  на  столі,
А  реківієм  ще  не  готовий...

Шляхом  пилюка  улягається.
Батюшка  з  гульок  повертаються...

Імператорам  не  цікава  наша  музика.
Їм  цікаві  вони  коло  музики...

Чорна  голова  мріє  про  благородну  сивину
Сива  голова  згадує  чорне  волосся...

Я,  якраз  –  нормальний,  це  всі  інші  …-  ненормальні.

Щоб  у  сексі  мати  лад
Треба  їсти  шоколад!

Ти  навіть  не  уявляєш  як  я  собі  тебе  на  уявляв!



Декілька  іронізмів  написаних  в  залі  Верховної  ради  під  час  слухань  з  питань  культури  весною  2005  року.

Що  моральніше,  слухати  міністра  культури  у  Верховній  Раді  про  зміну  назви  «Міністерство  культури  і  мистецтв»  на  «Міністерство  культури  і  туризму»,  чи  розглядати  симпатичних  жінок  у  залі?

Культура  або  в  селі,  або  в  ж…

Який  у  них  Кіркоров,  така  у  нас  і  культура.

Ще  трохи  і  вишиті  рушники  будуть  везти  з  Китаю.

Українська  культура  виходить  на  світовий  рівень.  Ще  трохи  і  вся  Росія  буде  співати:  
«Ще  не  вмерла  Україна…»
«Если  мы  гуляем  так…»

Рейтингом  ситий  не  будеш.

Під  час  парламентських  слухань  з  питань  культури  начальник  управління  культури  вийшов  у  справах  із  зали  з  депутатом  Яворівським.  …  майбуть  в  «бохвет».  Повернулись  з  червоними  пиками.  Точно  з  «бохвету»…

 Жінкам:  
-  Я  не  той  кому  тіло  своє  на  збереження  можеш  віддати...

Батюшка  танцюють  рок-н-ролл...

Краса  жінки  в  її  оргазмі,  все  інше  лише  шлях  до  цього...

Є  люди,  які  вигадують  правила.
Є  люди  які  порушують  правила.  
Є  люди,  яким  првила  не  треба...

Голова  для  того  щоб  думати,  а  не  твердити  думки  інших...

Важче  зховати  відсутність  таланту,
ніж  зховати  його  присутність…

Хто  вам  сказав  що  я  ідеальний
Ні!  Я  потвора  така  ж  як  усі!
Інколи  навіть  гасаю  по  спальні,  
Так  як  і  ви,  -  без  трусів!!!

Чинно,  звертаючи  увагу  на  аристократичність  ходи,  на  вишуканість  форм  дорогих  костюмів  та  вечірніх  сукень,  витончено  поправляючи  шедеври  модних  зачісок,  через  святкову  площу  йшла  сучасна  місцева  інтелигенція,  попльовуючи  зернятами...

Влада  забирає  у  нас  людей,  а  віддає  імператорів...

В  день  коли  нові  ти  черевики  одягнеш
Мудрості  й  думи  твоєї  не  стерти  з  лиця…

Краще  важко  без  боргів,  ніж  легко  з  боргами.

Тупий  меч  більше  б’є,  аніж  ріже.
Питання:  
Як  багато  на  Україні  людей  ,  котрі  з  гордо  піднятою  головою,  самовіддано  чекають  від  президента  заклику:  «Дємографічеська  ситуація  в  опасності  і  ви,  як  патріоти  своєй  Батьківщини,  должни  отдать  всю  силу  чистой  души,  і  весь  трєпєт  горячего  серця  для  спасєнія  Родіни!!!»

Знаючи  –  маєм,  не  використовуючи  –  втрачаєм.

Якщо  тобі  сорок  це  ще  не  значить  що  ти  мудрий.  
Якщо  між  ногами  у  тебе  яйця  –  це  ще  не  значить  що  ти  мужчина.

Ти  схожий  на  героя,  але  не  герой.

Я  легкий,  як  пук  на  вітрі.

Краще  класно  трахатись,  ніж  паршиво  любити.
 
Жінка  як  корова  на  льоду.  Там  де  слизько  розсовуються  ноги.

Трава  і  салат  у  своїй  суті  одне  і  теж.  Як  всетаки  багато  для  нас  важить  зовнішній  вигляд  /форма/.

Імперетори  частіше  працюють  аби  не  бунтували  плебеї,  а  не  аби  вони  були  ситі...

Життя  –  це  рука,  яка  дає  нам  розпоясатись  і  тримає  в  узді...

Не  можу  зрозуміти  в  собі  схильності,  йдучи  по  весняній  вулиці,  любуватись  симпатичними  жінками  з  заду.  Але  ще  більше  не  розумів  би  себе,  коли  б  любувався  чоловіками…

Живеш,  живеш,  а  випити  так  треба…
*
...немовля
дитя
син
Юрчик
Юрась
Юра
татко
Юрій  Павлович
Дід  Юра
Дідора
Небіжчик...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=9926
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.12.2005


…на вас вина що в нас війна.

*    *    *
…на  вас  вина
що  в  нас  війна.
війна  між  колись  і  сьогодні
мати  синам,
як  день  мина
показує  шлях  в  безодню
і  навіть  в  снах
така  дивина
нікого  вже  не  дивує
один…  одна…
кругом  війна
і  демон  між  нас  жирує
налий  вина
і  пий  до  дна
дай,  Боже,  нам  вижить  в  суї
скінчиться  бій
і  ворог  мій
мене  перед  сном  поцілує…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=9925
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.12.2005


Облиш мене, моя безсонна совість,

Облиш  мене,  моя  безсонна  совість,
на  роздоріжжі  вибору  не  стань.
Змішай  мене  з  землею  й  кров’ю,
якщо  не  вбий,  то  хоча  б  рань.
Щоб  аж  під  ранок  я  міг  зрозуміти,
що  в  мені  борються  два  крайніх  “я”.
Заради  цього  так  доречно  жити…
Я  –  не  святий,  
                                             але  святе  –  життя!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=9924
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.12.2005


Я загубив себе в житах

*    *    *
     Я  загубив  себе  в  житах
і  вже  немає  сил  шукати
душа  летить  на  двох  крилах
і  я  босоніж  –  мандрувати
в  чужі  світи,  на  зло  пророкам
і  гороскопам…
                                                   аж  допоки
я  буду  йти  –  я  буду  жити!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=9923
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.12.2005


Стань мудрішим бо літ не багато

*    *    *
Стань  мудрішим  бо  літ  не  багато
/Віра  стала  не  нас  колихати/
Мудрість  в  пору  до  хати  впускати
Більше  цілитись  –  менше  стріляти
Менше  пити  а  більше  співати
Довше  міряти  менше  рубати
І  жінками  все  більш  милуватись
І  від  сказаного  невідмовлятись
З  воргами  прощатись  й  прощати
Каву  вранішну  смакувати
Стань  мудрішим  бо  літ  не  багато…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=9920
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.12.2005


Харкає репродуктор Голосом Фіджеральд

*    *    *

Харкає  репродуктор
Голосом  Фіджеральд
Про  те  що  цигарок  нема
І  спить  на  поручні  кондуктор
Про  те  що  загубився  наш  тролейбус
В  тумані  мерзлому
Гарчить  захриплий  лід
Собакою  кидаючись  в  коліна
Про  стрибок  через  калюгу  на  зупинці
Замерзли  вуха,  Елло  
і  через  них  не  пролазить  звукт
твій  голос  стих
скінчились  батарейки
і  врізало  по  морді  крупою  сніговою
гаплик  дірявому  пальто
вітер  –  бультер’єром  вчепився  –  не  відпустить
а  за  вітриною  так  тепло
фірмове  радіо  
і  ніжний  голос  Фіджеральд…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=9919
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.12.2005


Я коли-небудь заткнусь

*    *    *
Я  коли-небудь  заткнусь
Так  було,  так  є,  так  буде.
Прохриплю  в  розбиті  губи,
Носом  в  теплий  дерн  уткнусь…
Відспіваю-відкричусь
І  молитву  прошепчу…
Ну  а  поки,  як  собака  
Вию,  іноді  гарчу,
Щоб  мене  хоч  хтось  почув.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=9918
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.01.2006


Не дружина, ви і не коханка...

Не  дружина,  ви  і  не  коханка...
Палить  листя  осінь  за  вікном...
Але  він  не  спить  як  дощ  доранку,
Грає  в  піджмурки  у  двох  зі  сном...

Згадує  то  погляд,  то  пів  слова,
Навіть  випадковий  дотик  рук...
...то  провалюється  в  сон,  то  знову
мариться  давнозабутий  звук...

Не  дружина,  Ви  і  не  коханка...
Вже  надії  мало  на  тепло...
Рання  осінь...  Посивів  світанок...
В  серці  щось  від  згадки  відлягло...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=9173
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.12.2005


Ще крок до істини і ми вже поповзем

Ще  крок  до  істини  і  ми  вже  поповзем
Мов  хробаки  розбурхані  дощем
Ще  крок  до  істини  і  істина  свята
Така  велична  на  трибунах  у  свята
Засліпить  зовсім  очманілі  очі
А  ми  до  істини  завжди  були  охочі
Вона  потрібна  як  п’яниці  чарка
Або  ж  як  мертвому  припарки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=9062
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.11.2005


Кораблі мої кораблі

Кораблі  мої  кораблі
В  далечінь  чужу  відлітають
Журавлів  осінь  в  вись  здіймає
Осінь  гонить  всіх  в  теплі  краї
Я  і  сам  потягнувся  туди
За  останніми  кораблями
З  журавлями  понад  полями
Та  з  одним  крилом  не  піднятись
Залишається  зимувати…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=9061
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.11.2005


дотримаюсь слова

Навіть  там  де  до  нас  не  пригорнеться  дика  трава
Я  зійду  як  полин
Я  прорвусь  крізь  асфальт
Докричусь-долечу
І  напюсь  досхочу
Сціплю  зуби  дійду
Крізь  дощі  і  біду
Я  сказав  –  слово  дав
Хай  до  нас  не  пригорнеться  дика  трава
Я  прорвусь  крізь  асфальт
З  ланцюга  наче  пес
Буду  рватися  знову  і  знову
І  дотримаюсь  слова  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=9060
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.11.2005


Безсоння.

Бездумно  розтинати  голіруч…
Кропивяний  прилисток  наших  душ…
І  стрімголов  в  бездонну  маячню…
Звиватися  до  ранку  наче  вуж…
Ліжко  –  пательня…
Ніч  ця  –  пекельна…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=9057
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.11.2005


Цинічно на життя дивлюсь й трагічно

Цинічно  на  життя  дивлюсь  й  трагічно
Трагікомедію  доводжу  до  кінця.
Стомився  першим  йти  –  
геройство  стало  звичним.
Вже  більше  хочеться  душі,  а  ніж  лиця  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=9056
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.11.2005


Радуюсь

Радуюсь  своєму  ранку  й  каві…
Радуюсь,  що  Бог  мені  послав…
День  такий.  І  я  щасливий  навіть
Від  цього  пахучого  ковтка…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=9055
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.11.2005


Я – не святий,

Облиш  мене,  моя  безсонна  совість,
на  роздоріжжі  вибору  не  стань.
Змішай  мене  з  землею  й  кров’ю,
якщо  не  вбий,  то  хоча  б  рань.
Щоб  аж  під  ранок  я  міг  зрозуміти,
що  в  мені  борються  два  крайніх  “я”.
Заради  цього  так  доречно  жити…
Я  –  не  святий,  
                                             але  святе  –  життя!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=9053
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.11.2005


на вас вина

…на  вас  вина
що  в  нас  війна.
війна  між  колись  і  сьогодні
мати  синам,
як  день  мина
показує  шлях  в  безодню
і  навіть  в  снах
така  дивина
нікого  вже  не  дивує
один…  одна…
кругом  війна
і  демон  між  нас  жирує
налий  вина
і  пий  до  дна
дай,  Боже,  нам  вижить  в  суї
скінчиться  бій
і  ворог  мій
мене  перед  сном  поцілує…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=9052
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.11.2005


14 . 12. 60

“Краще  бачити  очима,  аніж
мандрувати  жаданнями”
Книга  6
     Родився  вранці,  посеред  зими
на  клопіт  матері  і  Богу
і  щоб  не  замело  відразу  всі  дороги
махнув  рукою  на  перестороги
і  став  на  ноги!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=9051
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.11.2005


Монолог Калігули

“…бо  знають  живі,  що  помруть…”
Книга  9
Ти  продаси  мене,  мій  вірний  друг,
Хоча  тебе  я  вивів  в  люди.
Забудеш  твердий  потиск  рук
І  клятви  вірності  забудеш.

У  влади  іншого  кінця
Немає.  Це  я  знаю  точно!
З  сміливим  виразом  лиця
І  ти  ввійдеш  в  цей  круг  порочний.

Ти  продаси  мене,  мій  вірний  друг
І  моє  місце  не  остине,
Як  тільки  мій  останній  дух
Зів’яле  тіло  вже  покине.

Я  привселюдно  упаду
До  твоїх  ніг  –  така  вже  доля…
Хтось  написав  так  на  роду,
Хтось  так  ділив  між  нами  ролі.

Ти  продаси  мене,  мій  вірний  друг
І  не  здригнеться  меч  в  руці  величній...
При  допомозі  найвірніших  слуг
Твій  голос  зазвучить  призивно,  зично.
Моя  зсіріла  голова
Покотиться  під  трон  спустілий…
Затихне  на  лугах  трава,
Дивуючись  з  твоєї  сили.

І  серед  найвірніших  слуг
Знайдеться  той,  що  найвірніший…
Ти  продаси  мене,  мій  вірний  друг,
А  він  продасть  тебе,  щоб  вище

Зійти  на  трон,  на  п’єдестал…
До  влади  над  людьми  і  світом.
                                         …  а  взагалі-то
                                                       все  обман.
І  чи  не  варто  просто  жити?!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=9050
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.11.2005


Кондратюку О. П.

“…з  серцем  веселим  вино  своє  пий,
коли  Бог  уподобав  Собі  твої  вчинки!”
Книга  9
…умій  пропадати,  умій  програвати,
і  високо  носа  по  вітру  тримати,
уміло  прощати  і  здачі  давати
та  кривди  до  рук  своїх  не  допускати,
назавжди  прощатись  і  все  ще  чекати,
язик  за  зубами  в  лещатах  тримати.
Не  вчись  ні  купляти,  а  ні  продавати.
Навчись  своє  серце  не  зачиняти.
І  ліпше  самому  голодувати,
ніж  блюдо  владики  прилюдно  лизати.
В  холодному  полі  не  впасти  –  стояти,
а  в  ситому  смороді  не  плазувати.
І  перед  нещастям  умій  гордувати,
а  перед  скорботою  –  шляпу  скидати.
Гуляти  до  рання,  пропити  що  мати,
а  голову  ясну  на  плечах  тримати.
Любити  вино,  але  не  впиватись
кохати  жінок,  але  вольним  остатись.
З  чеснотою  й  правдою  жити  і  братись,
ставати  мудрішим,  та  не  хизуватись.
Коли  ж  вдарить  час  нам  до  сповіді
                                                                                                     стати,
кажи  що  в  гріхах  їх  нам  не  заховати!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=9049
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.11.2005


Мене розп’яли ще в дитинстві

Мене  розп’яли  ще  в  дитинстві
не  на  хресті,  а  на  моїм  житті
і  вірний,  Боже,  сильний  син  твій
я  не  здавався  в  каятті.

Я  йшов  з  сліпих  очей,  з  облуди,
з  безглуздих  слів,  з  невірних  клятв.
Тікав  з  брехні  людського  суду,
з  далеких  і  найближчих  зрад.

Бувало,  стеляться  так  низько…
і  в  очі  –  світ,  за  очі  –  сіль…
і  дифірамби,  й  оди  слизькі…
Я  пережив  любов  і  біль.

Я  йшов  стежиною  в  дорогу,
що  зморшкою  лягла  в  руці,
з  німим  питанням,  як  до  Бога:
шлях  –  це  життя,
                                                           а  що  в  кінці?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=9046
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.11.2005


в старому провінційному театрі

…в  старому  провінційному  театрі,
де  Гамлет  за  кулісами  дрімає,
Офелія  вагітна,  і  не  знає,…
Полоній  п’яний  шумно  грає  в  карти…
…в  старому  провінційному  театрі…
Захожу  в  зал  і  думаю:  хто  ж  вартий
глядач  –  актора,  чи  актор  (бездарний  )
невартий  того  глядача,  
котрий  своє  життя,  як  плащ  з  плеча
(  холодний,  але  дуже  гарний?  )…
хто  грає  роль,  а  хто  живе  так,  марно,
для  кого  це  –  життя,  для  кого  –  жарти?
…  в  старому  провінційному  театрі…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=9044
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.11.2005


Величчя музики, вершись!

Ю.  Градовському

Я  довго  йшов  –  стомився  йти,
І  навіть  кава  не  зігріла.
Від  зрад,  брехні  і  суєти
Шукав  німої  самоти  -
Знайшов  куліси,  як  вітрила.

В  давно  забутому  театрі
Забутий  сміх  і  плач  і  жаль…
Чиїсь  пісні  забуті  й  жарти…
А  з  між  куліс  зійшов  скрипаль.

Він,  сивий,  вийшов  на  підмостки,
Вклонився  залу  (сантимент)…
Й  давно  забутий  інструмент
Заголосив.  Як  свічка  воском

Заплакав.  Далі  заридав.
Забився  гіркою  струною.
То  -  наче  п’яниця  горлав…
То  -  якось  болісно  стогнав…
…і  упивавсь  цією  грою.

І  раптом  втих  той  інструмент…
Скрипаль  пішов  кудись  між  люди.
Душа  до  болю  рвала  груди,
Бурлила,  сповнена  ущент.

Що  інструмент  без  скрипаля?
Один  без  одного  –  так  мало!
Пішов  скрипаль  в  чужі  поля  –
А  в  світі  музики  не  стало.

Величчя  музики,  вершись!
Палай,  святкуй,  здіймайся  й  падай!
Так,  щоб  забулось  згоди  й  зради
Усіх  нас  підіймай  увись!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=9041
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.11.2005


Для чого ця доля

Fatum  Immutabile
Livius*

Для  чого  ця  доля
Тобі  б  краще  в  поле
Дорогу  і  волю
Бродягою  б  жить.
Але  все  від  Бога
Розквідчену  тогу*
На  білу…  й  пороги
(а  снились  дороги)
…по  вовчому  вить.
Твій  друг  –  імператор,
Твій  брат  –  тріумфатор,
А  ти  їх  оратор…
І  тішиться  мати
За  сином  живим…



Плебеї*  розіпнуть
Патріції*  зіпхнуть.
Дай  Боже  хоч  зітхнуть
Дай  Боже  хоч  вдихнуть
Доріжній  пил  і  дим…
А  спеку  літ
Та  холод  зим
Не  поміняєш
Вже  на  Рим.
І  Палатинський  горб*
На  подорожню  торбу.



*  “Долі  не  змінити”.  Лівій.
*  Розквідчена  тога  –  юнацький  одяг,  який  в  16  років,
відзначаючи  повноліття,  змінювався  на  білу  (дорослу)
тогу.
*  Плебеї  і  патріції  –  нижча  та  вища  касти  римського  
суспільства.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=9035
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.11.2005


Я знов відчув як пахне смерть

Я  знов  відчув  як  пахне  смерть
Як  лащиться  мені  до  горла
І  кольоровий  світ  ущерть
Став  знову  чорним

Я  знов  відчув  як  пахне  смерть
Її  обійми  як  колючий  терен
Залишились  вірші  як  дерть
Від  тих  найкращих  зерен.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=9034
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.11.2005


В багні

Йшов  здається  полем  і  дорогою,
Але  йди  не  йди,  а  забредеш  в  багно.
Комарня  в  багні  стає  облогою
Це  відомо  всім  і  вже  давно.

Так  кусають  наче  хочуть  зїсти,
Укусити  кожному  кортить.
І  дзижчить  і  хоче  в  душу  влізти.
Хоч  перед  очима  мерегтіть...

Комарню  стомився  відганяти,
Важко  йти  і  рухатись  мені.
Не  зїдять  –  мене  їм  не  злякати.
Змушений  одне  нещастя  мати  –
Замість  того,  щоб  не  зупинятись,
Я  стою  і  чухаюсь  в  багні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=9030
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.11.2005


Музика – це тільки звуки?...

***                              
                                                         О.О.Вацеку
                       
Музика  –  це  тільки  звуки?...
Кухоль  –  це  тільки  вино?...
Диригент  –  це  тільки  руки?...
Зрозуміти  це  не  усім  дано?...

Музика  –  це  тільки  звуки?...
Падаю  в  безодні  рим…
Стихло  все  навіть  серця  звуки…
Нице  все  навіть  гордий  Рим.

Музика  –  це  тільки  звуки?..
Закриваю  очі  і  вже  лечу…
Мить  –  для  зустрічі,  вік  –  для  розлуки…
Мало  слухаю  –  все  життя  плачу…

Музика  –  це  тільки  звуки,
Сплетені  в  філігранну  в’язь?..
Грізна  суміш,  п’янка  сполука,
Чисте  золото,  дорогоцінна  грязь…

Музика  –  це  тільки  звуки,
Де  вода  і  вогонь  одне…
Грізний  шепіт  і  тихий  грюкіт…  
Як  на  страту  веде  мене…

Музика  –  це  тільки  звуки?
Мізер  з  величчю  пополам…
Вірна  мати,  продажна  сука,
Галактичні  квазари  й  хлам…

Музика  –  це  тільки  звуки?...
…Трунок  пю  тільки  з  Ваших  рук…
Транс,  нірвана,  гарячка,  глюки…
Конвертація  матерії  в  дух…

Музика  –  це  тільки  звуки?...
Ви  Маестро  -  святий  паяц…
Хто  над  Вами  ще  не  сміявсь,
Коли  Ви  підіймали  руки?…
Та  чомусь  знову  заздрю  Вам?…

Музика  –  це  тільки  звуки?...
Змушує  нас  любити  й  бити…
На  усі  карколомні  трюки…
Згоден  я  на  усе  на  світі…
…Згоден  навіть  з  Сальєрі  пити…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=9008
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.11.2005


Н. В. Лотоцькій

“І  ходи  ти  дорогами  серця  свого…
       …але  знай,  що  за  все  це  впровадить
               тебе  Бог  до  суду”
Книга  11
Затихне  зал…Знімають  світло
і  на  столі  сумують  квіти.
Самотність  буде  знов  варити
з  тобою  каву,  як  завжди.

Афіші  тих  минулих  літ
знімають  втому  від  спектаклю.
Самотність  грим  зніма  до  краплі
і  ти  один  на  цілий  світ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=8701
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.11.2005


Після смерті буде все

*  *  *
Після  смерті  буде  все
І  Плутарх,  і  Гай  Светоній
Навіть  сонце  на  долоні
Благородний  лавр  на  скроні
Нам  одягне  гордий  Рим.

Після  смерті  буде  все
Будуть  почесті  і  квіти
Буде  слава  на  півсвіту...
Тріумфаторів  заритих
Найсильніше  любить  Рим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=8698
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.11.2005


Душа.

Я  стомився  з  розгону  в  стіну.
Збиті  руки  зігрів  на  вогні.
Розвязав  душу,  розігнув
Погуляти  пустив  по  стерні.

Хай  піде,  хай  попє  роси,
Світанкової  тиші  вдихне.
Може  знайде  хоч  трохи  сил
І  напоїть  ними  мене.

Переплавлене  все  в  мечі.
Всі  на  рабя  ідуть  полки.
Може  хоч  сам  на  сам  в  ночі
Зможеш  випустити  щит  з  руки.

Це  ляльковий  псевдотеатр,
Всі  тут  грають  в  добрі  ляльки.
Замикаючись  лягають  спати,
Щоб  не  влізли  “добрі”  вовки.

Можна  душу  і  так  і  сяк.
Що  дешевий  базар,  що  алтар.
Ой  недобрий-недобрий  знак.
Й  не  минеться  запросто  так.

Сотня  масок  і  різний  грим
Ми  міняємо  що  штани.
Почепи  німб  і  стань  святим,
Як  котурни  міняє  мім.

Ти  себе  благословляєш  сам
На  війну  проти  ближнього
І  гріхи  відпускаєш  там,
Де  несила  й  всевишньому.  

Коростява  чиясь  душа
Всепродажна  і  всегнила
Написала  моїй  вірша
Низькостелячись  простягла.

Як  же  хочеться  чути  те,
Що  написано  у  вірші
(Потримати  чужий  портфель,
Навідь  хай  він  не  до  душі).

Ой,  душа  моя,  не  катуй
Відпусти  мене  і  не  муч.
І  чужих  чеснот  не  купуй,
Хай  зіграю  я  чесну  гру.

Хай  хоч  впроголодь  і  дарма
Не  продайся  моя  душа.
Ти  і  воля  моя  і  тюрма.
Та  з  тобою  у  нас  ні  гроша.

Погуляла  душа  по  стерні.
Все  одною  невдячною  дякою.
А  життя  моє  склалось  чи  ні  ?
Хоч  за  спробу  а  всетаки  дякую...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=8694
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.11.2005


Умри, а правди не віддай.

*  *  *
Коли  прожито  майже  все,
Коли  від  крові  день  багряний  
Ти  озирнись  назад  –  хто  з  нами
І  скільки  правди  проти  нас.
Коли  вся  правда  проти  тебе
Покайся  й  поклади  меча,
Змирись  і  не  рубай  з  плеча
І  рани  вилікує  час.
Коли  ж  супроти  лиш  брехня,
А  за  тобою  тільки  небо
Не  здайся  й  не  впади  в  відчай,
Віддай  і  душу  і  коня,
Останнім  що  лишилося  не  гребуй,
Умри,  а  правди  не  віддай.

15.12.03

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=8693
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.11.2005


Передчуття

Осіння  тиша  бабиного  літа
У  різнотрав’ї  брешуть  цвіркуни
Таке  високе  небо  наче  вмите
І  хтось  між  соснами  повісив  дві  струни

Я  все  сумую,  все  чомусь  сумую
Не  вірю  я  в  чарівний  цей  обман
Так  перед  смертю  нам  життя  ще  день  дарує
Нічого  доброго  нам  тиша  не  віщує
Зима  як  смерть  іде  через  туман…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=8558
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.11.2005


В гору

В  гору,  в  гору,  в  гору  й  навпростець
І  не  стомляться  тоді  ніколи  ноги.
Бо  в  житті  важливий  не  кінець,  
А  важлива  до  кінця  дорога  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=8557
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.11.2005


Сину

Ми,  сину  найсильніші,
Найвищі  і  найбільші.
Із  криці  кращої  кували  нам  мечі.
Прийде  твій  час  і  на  твоїм  плечі
Заплаче  та,  що  буде  нас  чекати  –  заплаче  мати.
А  ти  в  забрало  заховаєш  біль
Махнеш  рукою  тим  хто  за  тобою
І  перейдеш  не  Рубікон  –  життя
І  буде  сповідь,  буде  каяття…
Або  на  плащаниці  принесуть  розтятим,
А  ні  то  на  коні,  як  тріумфатор…

Не  бійся,  сину  падати  й  вставати,
Не  бійся  смерті,  і  не  бійся  взяти
На  себе  Хрест  понести  на  Голгофу,
Впади,  спочинь  і  піднімайся  знов  потроху  –
Той  хто  іде  –  не  заростає  мохом.

А  головне  чи  ти  герой  чи  битий,
Не  гроші,  не  пости,  у  золоті  ти  чи  у  шматті  –
Найголовніше  –  просто  жити  –
Життя  найголовніше  у  житті  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=8556
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.11.2005


Я дякую тобі за те, що завжди поряд

Я  дякую  тобі  за  те,  що  завжди  поряд
Зі  мною  ти  в  моїй  журбі.
За  те,  що  всі  мої  вбираєш  зради  й  болі,
Не  залишаючи  мене  в  юрбі.
Рятуєш  від  глумливого  злослівя,
Стаєш  розрадою,  лікуєш  від  безсонь.
Від  холоду,  самотності,  хвороб  і  безгрошів’я  –
Найкращий  захист  –  це  тепло  твоїх  долонь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=8555
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.11.2005


Оті кого любив, усі мене покинули

Оті  кого  любив,  усі  мене  покинули,
І  я  кричав  у  світ  і  навіть  голосив
І  залишився  сам,  з  літами  сам  і  з  зимами,
І  все  здавалося  пішло  не  так,  а  навскоси.

Я  бився  в  крихкий  лід,  провалювався  й  падав.
…і  спати  не  давав  мені  самотній  вовк.
Він  вив  на  самоту,  без  жалю  і  без  ладу.
Там  зупинився  час,  а  я  захрип  –  замовк.

Оті,  кого  любив,  не  будуть  завжди  вірними.
Як  гірко  пізнавать,  що  ти  один  як  перст.
Один  поміж  людей  .  Між  вікнами  і  стінами…
І  я  пішов  від  них  снігами  в  сотню  верст

Я  залишив  усе  далеко  там  в  минулому.
Колись  вони  прийдутьпогрітись  –  бо  ж  зима.
І  скажуть:  «-  Ми  прийшли  !  кохання  повернули  ми  !
Усе  тут  як  було  !»
                                                         «-  Мене  лиш  там  нема…»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=8554
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.11.2005


Не страшно, коли чиєсь ім’я

Не  страшно,  коли  чиєсь  ім’я
написали  під  твоїми  віршами  –  
страшно  коли  твоє  ім’я
написали  під  чужими  віршами.

                             Але…

Не  страшно,  коли  твоє  ім’я
написали  на  чужій  могилі  –  
страшно,  коли  чуже  ім’я
написали  на  твоїй  могилі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=8553
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.11.2005


…і хто ж це карту так здає

*    *    *
…і  хто  ж  це  карту  так  здає,
що  скільки  граєм,  -  програєм?
В  чужих  руках  по  п’ять  тузів
Й  вінок  терновий  із  лози.

А  в  тебе  зпереду  і  ззаду
із  Гефсиманського  із  саду
“пророки”,  “судді”,  “мудреці”
в  них  фарисейство  на  лиці.
Краплені  біблії  й  талмуди
слова  краплених  клятв  Іуди
краплені  вірність,  біль  і  страх
і  всі  чесноти  на  словах.

Хто  ж  карт  до  рук  не  брав  краплених,
ставав  одним  із  прокажених.
Над  ним  сміялися  потроху,
підштовхуючи  на  голгофу,
де  серед  мух  і  пустоти
понаготовлені  хрести…

…і  хто  ж  це  карту  так  здає?
знов  вибір  мій  і  програєм,
бо  я  з  усіх  краплених  карт
знайшов  немічену  (не  в  жарт).

Анафема,  плітки  в  сто  верст…
Я  чесно  грав  –  і  йду  на  хрест!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=8552
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.11.2005


Роль Гамлета

“…но  продуман  распорядок        действий                      
и  необратим  конец  пути…”        
(  Б.  Пастернак  “Гамлет”)            
Все  затихло.  Я  іду  на  світло,
знаючи,  що  вкотре  упаду.
Я  давно  завчив  свою  біду
наче  текст.  Та  перед  смертю  крикну…

Я  б  і  радий  хоч  на  крок  змінити
кимось  вищим  вигадану  роль.
Але  я  лиш  принц,  -  а  не  король…
Ну  хіба  що  в  келих  труту  влити,

і  рукою  твердою  велично
випити  до  краплі  гіркий  яд…
Це  життя  не  повернеш  назад,
то  ж  дивлюсь  старій  в  сліпе  обличчя.

Можна  і  отрути  не  боятись  -
пити  свою  чашу  сміючись.    
Плач  не  плач,плазуй…-  Та  вік  учись,
щоб  красиво  впасти  –  слід  стояти!

В  цьому  світі  стільки  знад  і  зрад,
що  якби  не  починав,  то  нащо…
З  кожним  днем  стає  все  важче  й  важче
вирватись  за  п’єсу,  як  з-за  грат.

Так  що,  друг  Гораціо,  хоч  знаєш
чим  скінчиться  твоя  роль,  а  все  ж…
Ти  хоча  б  її  як  слід  зіграєш,
хоч  не  все  побачиш  і  впізнаєш,
то  хоч  на  коліна  не  впадеш!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=8551
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.11.2005


Тінь Нерона

Ми  в  цьому  світі  тільки  гості
Дарма  ламаючи  карєру
Ламаєм  голови  і  кості
Не  дорости  ло  Гулівера

Циклоп  не  виросте  з  мурахи
Облізлий  пес  не  стане  сфінксом
Із  червяка  не  буде  птаха
 Із  піску  не  буде  тіста

І  я  дививсь  на  генералів
Що  зажиріли  наче  свині
Коло  корита  їли  й  спали
Їдять  і  гадять  і  донині

Не  буде  їз  свині  вояки
Не  через  те  що  їсть  багато
А  через  те  що  честь  за  свято
І  не  для  того  щоб  віддати

Не  буде  із  раба  владики
Не  переплавиш  в  домні  серце
Хто  звик  жувати  мясо  дике  
Не  вдавиться  із-за  сестерції

І  комірець  хай  буде  білий
Який  із  рила  профіль  римський
Не  буде  варвар  поетом  вмілим
І  горб  у  полі  Палатинським

Ошуканий  народ  незрячий
Схиляє  голову  до  трону
А  я  давно  на  троні  бачу
Лиш  тінь  Нерона...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=8550
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.11.2005


Я стою і чухаюсь в багні

*  *  *
Йшов  здається  полем  і  дорогою,
Але  йди  не  йди,  а  забредеш  в  багно.
Комарня  в  багні  стає  облогою
Це  відомо  всім  і  вже  давно.

Так  кусають  наче  хочуть  зїсти,
Укусити  кожному  кортить.
І  дзижчить  і  хоче  в  душу  влізти.
Хоч  перед  очима  мерегтіть...

Комарню  стомився  відганяти,
Важко  йти  і  рухатись  мені.
Не  зїдять  –  мене  їм  не  злякати.
Змушений  одне  нещастя  мати  –
Замість  того,  щоб  не  зупинятись,
Я  стою  і  чухаюсь  в  багні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=8547
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.11.2005


Питання без відповіді.

Я  скупий  наче  сотня  злодюг
Не  віддам  нізащо  чашку  кави,  цигарку,
Жінку,  волю,  обридлий  ланцюг,
Й  за  святковим  столом  зайву  чарку.

Я  скупий  наче  сотня  злодюг
Та  зумів  би  усим  з  усіма  поділитись
Навіть  день  свій  останній  на  усіх  поділю
А  за  когось  віддам  може  й  все  без  жалю
Але  кулю  останню  як  на  двох  розділити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=8507
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.11.2005


Це пахне не вінок а суп

*  *  *
Я  вхожу  в  дім  оцей  величний
Багатства  і  краси  створіння
Дивуюсь  амфорам  античним
Химерним  фрескам  що  настінах

Величні  ангели  тримають
І  каменять  мій  кожен  рух
І  невловимо  тут  витає
Вся  велич  Риму,  сила  й  дух

І  гобелени  в  позолоті
І  мармури  і  кришталі
У  сфінксах  вікна  наче  гроти
Китайський  фарфор  на  столі

І  лавра  благородний  запах
Витає  у  повітрі  тут...
Коли  ж  ввійшов  господар  знатний
Мене  жахнула  страшна  суть  –  
Це  пахне  не  вінок  а  суп  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=8505
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.11.2005