| Сторінки (1/22): | « | 1 | » |
О милий, мій любий народе,
Невже ти забувся, якого ти роду?
Чому так ганьбишся в час важкий і лютий,
Чи хочеш ти стати навіки забутий?
Чому не повіриш у себе ні як ти?
Біжиш, то на схід , то на захід
Тікаєш від себе, від того хто є ти.
Та маєш від цього лиш тисячі бід.
Нас ні хто не чекає, ні де і ніколи,
Їм лиш потрібні наші стодоли,
Для них ми вторинні, всього лиш придатки,
Їм наплювати, що в нас є нащадки.
Відкрий же ти очі, подивися навколо,
Нам є чим пишатись, є жити для кого,
Навіщо нам ті, хто не варті нічого,
Боронімо своє, нам не потрібно чужого.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848124
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.09.2019
Я не люблю, і проклинаю,
Той час, що зараз наступив,
Де з нас зробили вовчу зграю,
Мораль під землю опустив,
Я не люблю цей час, де кожен сам за себе,
На ближнього плюють всі з висоти,
Де всі відвернуться від тебе,
В хвилини горя й бідноти,
Я не люблю зрадливих патріархів,
Що стали олігархами давно,
Що замість віри,хочуть лиш "подарків",
Де сан купують мов пальто.
Я не люблю і пастирів безвіри,
Що баксу душу продали,
Я б просто їх назвав - адепти,
Такі б на світі краще не жили.
Я не люблю, політиків-жидів,
Що в нас дорвалися до влади,
Що гірше стада баранів,
Все на шляху зжирають без пошади.
Я не люблю дешевий шоубізнес,
Де не талант людини грає роль,
Я би назвав це просто бізнес,
Що пропагує секс звірячий й алкоголь.
Я не люблю ті цінності, що згили,
А їх все тулять в паршивому кіно,
На це ж все дивляться і наші діти,
Не розуміючи, що це погане, це не то!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314408
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2012
На Вкраїні наші рідній,
На рідній земельці,
Сидять люди очманілі,
Та жують, щось в пельці,
Чи то кляпи, чи резину,
Щось не зрозуміти,
А побачиш цю картину,
Можна і здуріти,
То заткали нам ротяки,
Щоб ми все мовчали,
Від такої ось подяки,
Тільки б не здихали,
Та ми же мремо, як мухи,
Не треба й душити,
Відпустіть на шиї зашморг,
Дайте нам пожити!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283608
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2011
Тихо. Тільки чути навкруги,
Як шугає вітер,
Ніжно миє береги,
Вод нестримних Дніпр.
Все кругом ніби завмерло,
Час мов зупинився,
Тільки чути десь далеко,
Цвіркунець проснувся,
Зашарілось зірочками,
Небо неосяжне,
Десь далеко за хмарами,
Місяць боки тягне,
Гіллям крегчуться дерева,
І трава шепоче,
Нахилася верба,
У воді коси моче,
Квіти голови схилили,
Пелюстками вкриті,
Вниз листочки опустили,
Росою умиті.
Все поснуло навкруги,
Спить не просинається,
Тільки сови й цвіркуни,
Співанками бавляться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253748
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2011
Ще прийде війна проклята,
Коли брат піде на брата,
Коли син піде на тата,
І пропаде з краю хата,
Буде литись кров слов’янська,
Що потонуть і ріки,
Буде тішиться плоть жидівська,
Не стулить і віки,
Та не довго їм радіти,
Бо люд схаменеться,
Протрезвіє від омани,
За розум візьметься.
Зрозуміє весь народ,
Чом дурний і бідний,
Бо загнали нас в ярмо,
Що й світ нам не видний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253746
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.04.2011
Поганий крок, чи добрий крок
Ніхто не думає тепер,
Ми потонули в темний морок,
Собака грошовий нас зжер.
Ми бачим ціль, ідем по трупах,
Забувши про людське єство,
І совість десь далеко в дупах,
Нам, подавай лише бабло.
Бабло! Бабло! Та скільки ж треба?
Щоб жити в мирі і добрі,
Мабуть, куперу аж до неба?
Хтось, задав питання це собі?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208890
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.09.2010
Пробач! Я не розумію цей твій вчинок,
Хоч і судити не мені,
Нехай знайде твоя душа спочинок,
Десь там на небі, й на землі.
Ти так кохав її, все марно.
Життя за неї ти поклав,
Колись було у вас все гарно,
Тепер навіки ти пропав.
Твій корабель незнайде вже причалу,
І пристань завжди буде там пуста,
Всі десь шукатимуть примару,
І не почнеш життя ти з чистого листа.
В пітьмі кохання ти забув про неї,
Про ту, яка не зрадила б по віки,
Чи ти забув, як ти горнувсь до неї?
Тепер ви ж розлучилися на віки.
Пробач, що осудив так. Сумно.
Пробач! Я просто вже не витерпів,
Коли ти залишав життя бездумно,
Кому ти доказати, й що хотів?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192392
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.05.2010
Я не такий уже й поганий,
І не бажаю тобі зла.
Я дурень був тоді закоханий,
Завжди бажав тобі добра.
Я кожен раз, як ти хотіла
Ішов до тебе в сні і на яву,
Було нам добре й ти раділа,
Бо знала - я тобою лиш живу.
Ти знала, що без тебе - як без крил я,
Впаду на землю, мов Ікар,
Не пожаліла і обпалила пір'я,
І я упав, відчувши ввесь земний удар.
Я не зламавсь. І я підвівся,
Розправив крила, розпростався,
Піднявсь на ноги і пішов,
Шукати інше щастя. Я знайшов.
Тепер радію я із того,
Що доля вміє жартувати так,
Не знавши горя, невідчуєш щастя того!
І все стає завжди, і по свої місцях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190909
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.05.2010
Ішов до тебе, ти моя голубко,
Не йшов, а біг я дуже хутко,
Крізь ціле місто й безліч світлофорів,
Через безодню ночі й тисячі заборів.
Я йшов до тебе з квітами, як мачо,
За них віддав - всі гроші із заначок,
Тебе побачити я сильно так хотів,
Що не помітив, як все місто пролетів.
Кричав під вікнами не довго,
А всіх сусідів, мабуть побудив,
Хтось крикнув зверху: "Ви до кого"?
А потім двері у під'їзді він мені відкрив.
Лечу на третій поверх - мов на крилах,
Не відчуваю під ногами я землі,
Дзвоню в дзвінок, товчу по дверях,
І відкриває хтось тихесенько мені.
Переді мною ти - моя богине,
В нічній сорочці, босоніж,
І в серце кров, ось-ось нахлине,
- "Кицюню, я квіти ось тобі приніс".
І ми пішли на кухню пити чай,
І сталося усе, як за звичай,
Попили чаю і лягли ми спати,
Я обіцяв: "Ніхто про це не буде знати".
Я тільки ліг, до тебе пригорнувся,
Тут стук у двері, я здригнувся.
Прошепотіла тихо - мабуть чоловік,
Є дві хвилини, щоб зібрався і утік.
Яке вдягатись, - речі в чечі,
Дурна моя ти голова,
Там чоловік десь більший втричі,
О, Слава богу - газова труба.
Спускавсь трубою, блискав задом,
На тротуарі мліли ліхтарі,
І клявсь собі, що буду гадом,
Якщо, хоч раз ще з'явлюся у цім дворі.
Мороз стояв тоді так, добрий,
Що примерзали п'яти до землі,
А я ішов босоніж, гордий,
Що повезло ось так мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189256
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.05.2010
Ми захворіли всі,
Й не знаєм хто ми є,
Ми роздарили свої совісті,
Забули хто віддав за нас життя своє.
Ми стали всі гнилі й бездушні,
До ближнього свого ми рівнодушні.
Затопчемо у землю навіть брата,
Життя у нас стає суцільна варта.
Ми топчимось по своїй честі,
Шукаєм десь далеко порятунку,
Ми стали дітьми лицемірства і брехні,
Ми діти іншого гатунку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189148
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.05.2010
Колись казав старий Архип,
Якщо ти змерз, або захрип,
Знайди ти грілку на все тіло,
Щоб все від неї, аж замліло!
Щоб з ранку встав, як з будуна,
Але боліли руки, ноги і спина,
На животі боліли м'язи,
І ти відчув! Що утекли усі "зарази".
Рецепт від діда є простий,
Про нього знати має й холостий,
Щоб вам дожити до світанку,
Ви їжте всі петрушку з ранку.
Цибулю їжте кожен день,
Щоб були крепкі, як дубовий пень,
Чайок із м'яти попивайте,
І на дворі побільше ви гуляйте.
Здоров'я зичить старий всім,
Несіть його ви - у свій дім.
Не розкидайтесь ним ви марно,
Бо не дається воно дурно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188984
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.05.2010
Як було боляче дізнатись,
Що я для тебе тільки запис,
Який ти стерла, мов ту плівку,
Чи поламала мов платівку,
Тобі це байдуже. Повір!
Бо я для тебе був лиш звір,
Якого ти тримала в клітці,
І кожен день, скубла по волосинці.
Тепер я вільний - ніби птах,
Я знов літаю в небесах,
А ти живи тепер сама,
Бо ти ж не жінка - "сатана".
Тобі було всього замало,
Життя мені, ти не одному поламала,
Багато нас таких у тебе побувало,
І всім за шкуру ти залила сала.
Напилась крові ти мабуть вже вдосталь.
Хоч не вистигає в тебе постіль.
Навіки я тебе вже забуваю,
І дурня "гарного" тобі знайти бажаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188971
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.05.2010
Не плач, не гнівайся і не тужи.
Сама собі ти краще поможи!
Забудь образи, кривду, безнадію.
Ти знай. У тебе я завжди повірю.
Ти знай, що підкладу тобі своє плече,
Хоч в серці, й боляче, й пече,
Бо ти згубила - наше немовлятко,
Позбавила життя - моє дитятко.
Ти знову плачеш? Плач!
Сльозам твоїм я більше не повірю.
Що ти зробила?! Тепер бач?!
А я ж казав! Що тільки в краще вірю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188132
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.05.2010
Подаруй мені сонце,
Та не те, що на небі!
Подаруй мені сонце,
Що під серцем у тобі!
Подаруй мені місяць,
Та не той, що в нічку сіяє,
Подаруй мені місяць,
Що, ночі всі плаче й співає,
Подаруй мені землю,
я її поцілую!
Я віддав вам двом волю,
Я вас тільки люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188122
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.05.2010
Отпусти моё сердце,
Отпусти мою душу,
Не держи меня в клетке,
Тебе я не нужен.
Я твой навсегда,
Но это не важно.
Тебя ждёт там сказка,
В доме бумажном.
Там жизнь тебя ждёт
Без горя и печали,
А сердце умрёт,
От моря хрустали.
Увидишь там солнце,
Бескрайность небес,
Увидишь там море,
И много чудес.
Но там не увидишь
Ты чистого сердца,
От слёз ты растаешь
Угаснет надежда.
Пойми, что здесь тебе лучше,
Что здесь тебя любят.
Ты там только вещь,
Тебя там погубят.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180252
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 28.03.2010
Ранок, тихо навкруги,
Вийшов я із дому,
Йду техенько до зупинки,
Їхать на роботу.
Ясне сонце припіка,
Пташечки співають,
Бігає кругом малеча,
Ранок зустрічають.
Все здавалося б чудово,
День, так гарно починається,
На зупинці - сто пудово,
Все перевертається!
Лиш під’їхав там автобус,
Зразу все міняється,
Лізе вам, вже хтось на голову,
...«Двері зачиняються».
Хтось, комусь, щось придушив.
Не будем уточняти!
Хтось на ногу сумку кинув,
Не можна й підняти.
Перегаром хтось дихнув.
Можна вже й не пити.
Вже шукаєш, щоб це з’їв,
Треба ж закусити.
Всі кричать одне на одного.
Всі якісь озлоблені.
Всі шукають когось винного.
- Мов «зомбі» недороблені.
Так доїдеш до роботи,
Все аж опускається.
Ти вже п’яний і дурний
І робить не хочеться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177566
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.03.2010
Я бачу знов, як люди молоді,
По парку з дітками гуляють,
А ми з тобою все одні,
Думки ці серце розривають.
Чому це сталося все знами?
Чому не стали ми батьками?
Чому так доля повернулась круто?
Чому все стало так занедбано, забуто?
Напевно, відповідь я знаю!
Хоча від неї я, що раз тікаю!
Ми розміняли віру в почуття й стосунки,
На ті паршиві бумажки й гатунки.
Ми стали злиднями в душі,
Хоч у карманах в нас набито.
Ми стали бідними у серці,
Дорогу почуттям туда, уже закрито.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177565
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.03.2010
Не кажіть такого люди,
Не соромте молодь!
Так! Не знали ми війни,
І не знали голод,
Ми не ходим в постолах
Не пасемо вівці,
А ми любим Україну,
Бо ми Українці.
Не судіть нас молодих,
Не Вам нас судити,
Що зробили Ви тоді,
Нам не повторити.
Не кажіть, що ми бездушні,
І нема в нас святого.
А де ж ми його візьмемо?
Хто навчить нас цього?
Хто навчить нас вірить в Бога?
Любить Батьківщину?
Хто навчить кохати серцем?
А не за грошину.
Ви? Ті хто все століття
Руйнували храми,
Переплавлювали всі дзвони,
Бились із попами?
Ви? Ті хто на Вкраїні,
На рідній земельці
Убивали дітей й старців –
За зернину в жменці?
Ви? Ті хто грабували,
Ікони палили,
Все із церкви забирали,
І Бога ганьбили?
Не учіть нас жити люди,
Так як ви прожили,
Бо не хочу я щоб правнуки
Наші.Нас так осудили.
Не кажу я це про всіх
Ті ж себе впізнають,
Бо хто крав і убивав
Вони добре знають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170532
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.02.2010
Ой краду, краду, краду
І краду нівроку,
І поглядую кругом,
Чи є ще щось з боку.
Ніби добре вже накрав,
Ні! Мабуть мало буде?
Я б і ще щось, собі вкрав,
Поки сплять всі люди.
Поки спить народ кругом,
Вік не підіймає,
Затулившись людським сном,
Злодюга гуляє.
Сниться людям добрий сон,
Казка незказанна.
Кожен стане в ній «Панком» -
З бідного Івана.
Та коли проснеться люд від сну.
Очі він відкриє,
То побачить річ ясну,
Що сон ввесь розвіє.
І побачить на яву,
Що здорова лопа,
Все кругом гребе до себе –
До одного «тата».
Так спимо ми вік увесь,
Нічого не бачимо,
А коли ми просинаємось
То з подиву плачемо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170531
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.02.2010
Заїжджав я у село.
Що побачив люди.
Ходять хлопці молоді
П’яні, як ті гади.
Ніц не роблять
Лиш в шинку днями пропадають
До останньої свитини
Все там пропивають.
А колись була робота,
Працювали днями,
Цінувалися в селі
І за округами.
Були хлопці козаки
Рівні із дубами,
Поспивалися в кізяк,
Стали «алкашами».
Докотилося село,
Аж до тої планки,
Що прибита на полу
Мабуть нижче й планки.
Та хіба ж тут винні люди,
Що таке ось сталося,
Що у житниці європи
Без хліба зосталися.
То мужі наші великі,
Гарні, крупнопикі,
Розтягнули все до нитки,
Від спини до литки.
Ой покайтеся мужі,
Слуги ви народу,
Бо повстане рід козачий
І в добро, й в негоду.
Ой покайтеся мужі,
Верніться в подобу,
Що ви маєте в душі,
Що мали ви з роду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167162
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.01.2010
Як зійшов я на Говерлу
Зійшов подивився,
На Вкраїну неньку
Сів тай зажурився.
Подивіться люди добрі,
Що ви наробили,
Що ж ви з Неньки нашої
Пекло сотворили.
А була краса тут райська,
Природа вся квітла,
Плила пісня соловейка
Плила й заніміла.
Неростуть в нас огірки,
Пустують городи,
Бо ідуть в нас не дощі.
А одні кислоти,
Некрасує мак у полі,
Льон вже не синіє,
Бо пустує в нас у полі
Й лобода жовтіє.
Миж загадились по вуха
В лайні і живемо!
Що нащадкам ми залишим?
Коли схаменемось?
Схаменіться я благаю!
Схаменіться люди!
Пожалійте Неньку нашу!
Вона ж не забуде!
Віталій Качан
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166983
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.01.2010
Заболіла голова,
Заболіли очі,
Бо не можу вже дивиться
А може й не хочу,
Як розтягують Вкраїну
Дядечки буцматі,
Що розсілися у кріслах
Здорові й пихаті.
Що розказують на люди,
Як ми будем жити,
Як прийдуть вони до влади,
Не будем тужити.
Будем їсти ми вареники
Кожний день з сметаною,
Буде в кожної дитини
Рідний тато з мамою.
Ой, як брешуть добрі люди,
Які ж там словечка,
Та забули ми із вами,
Нема в них сердечка.
Незахищені ми люди
Бідні й нерозумні,
А ті тикають в нас пальцем,
Ото мовляв дурні.
Ми їх ділим, розділяєм
На право на ліво,
А вони нам ще й піддакують
Мовляв праве діло.
То хіба ж ми не живемо,
Всі в одній країні?
Може всі ми з вами різні?
Чи може єдині!?
Та мабуть ми однакові
Всі Ми Українці!
То ж єднаймося панове
По всі й нашій ненці!
Повставаймо браття милі
По всій Україні!
Повставаймо і пануймо
В нашій Батьківщинні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166980
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.01.2010