| Сторінки (1/8): | « | 1 | » |
Бездумно ми б′ємось,ідем вперед,
Шукаємо всілякі скарби світу,
Але дійшовши до кінця не беремось,
І важко нам отримати ту втіху.
Здавалося б, дійшли ми до кінця,
Уже нарешті можна зупинитись,
Проте боїться розум і душа,
Гіркого соку слави вщент напитись.
Боїться тіло впасти в забуття,
У пам′яті мільйонів не з′явитись,
Бо кожен хоче за своє життя,
В душі народній світлом запалитись.
Як той бутон розквітнувши всихає,
Так і життя піде із часом в прах.
Сьогодні, ти герой цієї зграї,
А завтра, вже лижиш у них в ногах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176050
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.03.2010
Бийте хвилі життя об мій борт корабля,
Олов′яним солдатом стою я,
Керувати собою буду тільки я,
А не хтось чи якась там стихія.
Хоча буря кругом і хита його стан,
Олов′яний солдате тримайся,
Адже буря пройде і розквітне земля,
Ось тоді тобі все і воздастся.
Всі невдачі твої,то лиш миті в житті,
На них вчися і не забувайся,
Олов′яним солдатикам важко в житті,
Тож борися й свого добивайся!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176047
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.03.2010
Тримати біль, що розриває душу,
Дивитись вдаль, незнаючи чи мушу,
Хотіти жити, з відчуттям тривоги,
Сидіти осторонь, чекаючи нагоди.
Бездумно битись, втративши надію,
Дістати зірку, для чиєїсь мрії,
Віддати все, задля одної миті,
Зустріти опір, але далі жити.
Тримати злість, та кожен раз прощати,
Забути все, одне запам’ятати,
Одну ту мить, що краще і не знати,
Усе життя для цього лиш віддати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170511
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.02.2010
Дивлюсь туди- нема нічого,
Поглянув тут, і знов нема,
Стою я сам, вдивляюсь в морок,
Проте навколо тільки тьма.
Біжу, біжу, шукаю світло,
Та де там, може заблудивсь?
Тут страшно, темно й непривітно,
О, світе, де ти, озовись!
І знову я немов в дурмані,
Згасає вогник у душі,
Я сів, заснув, що буде далі,
А далі...все, кінець-кінців.
Я мав свій шанс, його не втримав,
Затратив час, та не знайшов,
Поглинув морок юне тіло,
І пусто стало знов кругом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170510
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.02.2010
Що зветься раєм я не знаю...
Можливо,місце де нема проблем,
Де всі живуть за правилами зграї,
І не доходить справа до дилем.
А може,рай-це місто пречудове,
Де в кожної людини є свій дім,
І всякий чоловік собі свій рай будує,
Тому живуть щасливо всі у нім.
Я ще не бачив раю,але точно знаю,
Що в кожної людини він є свій,
Тому сказати чи це дім,чи місто,або просто зграя,
Я не насмілюсь,цеж лиш роздум мій...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170158
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.02.2010
Пишу тобі листа далеко,
Не знаючи де ти живеш,
Моя голубко,чи лелеко,
Мене у роздумах знайдеш.
Як тільки прийдеш-розквітаю,
Як підеш-знову засихаю,
Як граєшся,то я страждаю,
А як серйозна,то літаю.
З тобою знаюсь безліч років,
Та не запрошую на чай,
Ще зробим ми багато кроків,
Тож будь-ласкава,залітай!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170156
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.02.2010
Тремтить рука, палає серце,
В очах вогонь, в душі розмай,
У голові дурман туманом в’ється,
А думка тільки й лине в небокрай.
Пізнав я відчай і удари долі,
Але знайшов тебе, свою одну,
Задля якої я і море, й гори,
Усе пройду, в підніжжя покладу.
Моя любове, золотко ,голубка,
Це все для тебе, тільки пам’ятай,
Життя не сон, багато в ньому смутку,
Для нас же ж воно буде наче рай.
І у хвилини щастя, чи печалі,
Я понесу тебе у себе на руках,
Не полишу одну на х́итких крилах долі,
Навіки твій, наразі лиш в думках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167244
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.01.2010
Краса не вічна,вічне почуття,
І думка й слово,що звучить вустами,
Зловити зможеш мить,та не життя,
Лиш тільки спогад буде завжди з нами.
Той спогад що лишився на душі,
І ясно світить навіть в темні ночі,
Про те,що у безсилій боротьбі
Ти був хоч кимсь,а не заплющив очі.
І в сірі будні нашого життя,
Хоч "білою вороною" вважався,
Не став ти чимсь подібним до сміття,
Постійно щось доводив,домагався.
Бо істина вела тебе вперед,
Щеміло серце від нестерпних болів,
Не можна просто спати живучи,
І бути вільним й водночас у неволі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167129
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.01.2010