| Сторінки (1/13): | « | 1 | » |
Період нових романів, піших прогулянок, депресій, алкотрешових гулянок на свіжому перенасиченому нашим тютюновим димом повітрі.
Ми виповзаємо з понурих набридливих барів, ресторанів, інших їм подібних генделиків, квартирних хіпі – комун. Бо матінка весна позбавила нас основної перепони, що тримала у цих замкнутих приміщеннях - позбавила Холоду…
Можна знову потусити, робити нові дурниці, бити і бути битим гопотою, ментами, а головне зав’язувати нові знайомства. Знаходити та втрачати друзів. Кожна нова весна змінює світ, змінює нас. Проблема лише в одному, чи це на краще??? Зимове гівно нашого суспільства приховане під снігом виповзає на зовні, так само як гівно нашої душі відчувши потепління неодмінно вибереться на поверхню нашого життя. Зимові дурниці, що тримались певних ореолів нашого зимового проживання, наче змії у вигляді чуток поповзуть, селом, містом, країною, континентом, світом. Все залежить від тяжкості насталих наслідків…
Добре коли ти був (була) чемним (чемною) холодними зимовими вечорами, і не шукав (шукала) заміни природного тепла людським. Розрив стосунків весною найболючіший, однак мабуть й най практичніший бо змушує шукати нових зв’язків. А коли це робити найкраще як не весною…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265147
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 15.06.2011
Ми з тобою вийшли на новий зв'язок, «на який такий новий?» допитуватимуться вони(наші друзі), на не прямий звісно відповім я… однак їм цього так і не збагнути... бо на відміну від їхнього наш не потребує слів, побачень, чи іншого прямого контакту…де б ми не були, при першій ліпшій нагоді ми все рівно побачимось і знову випадково…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264701
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 12.06.2011
Не осілість ось що вирізняє людину вищого складу від приземленого технаря. який так і залишився на рівні середньовічного селянина. дім-робота ось його уділ. Сильні духом покидають насиджені місця та йдуть творити нові бази перепочинку душі й тіла на певний період до певного часу, вони ніколи не скажуть напевне де та як зустрінуть старість. З них погані сім’янини однак до сто біса гарні коханці, повернення яких чекатимуть усе життя…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239643
рубрика: Проза, Філософська лірика
дата поступления 08.02.2011
Останнього разу коли ти плакала
Останнього разу коли ти плакала я знову попав під дощ…(карма блін)
І вдіяти щось в цьому випадку було на марне. Все в цьому світі колись закінчується і добре і погане. Мабуть єдиний хто таки помічає твої втрати то я…. чому а й сам не знаю, тому що коли зустрічаюсь з тобою поглядом, лишень я помічаю відсутність блиску в очах крізь маску фальшивої усмішки. Ти так і не навчилась брехати мені, хоч бачить бог ти старалась, старалась як могла…
Наш маленький світ
Наш маленький світ у чужому помешканні, де єдине що наше то одяг що допоки на нас. Ми були щасливі не маючи нічого мали все, ми мали один одного, цього було досить, досить щоб бути щасливими в нашому нехай і чужому світі…
Призумція не винності…
В тому що ми розбіглися не має твоєї чи моєї вини просто вийшли строки нашої спільної близькості. Кожен взяв від цих стосунків те що хотів, і кожен отримав по заслугах, добрих, а чи поганих зрозуміємо згодом. Обоє не винні, бо на нас розповсюджується призумція не винності до поки один з нас не доведе в чому ми помилялись, а помилились ми в одному, що говорили про речі які нас розділяють…
А звідки квіти
Знаєш кохана іноді не спати в ночі дуже приємно…дивитись на тебе таку тендітну та беззахисну, кутати тебе у ковдру, охороняючи тебе від холоду та решти незгод. Вслухатися в потріскування вікон які не пропускають до нас мороз та гамір нічного сп’янілого міста. Споглядати світанок , що крадеться у наше помешкання, де перший промінчик починає лоскотати твоє прекрасне янгольське обличчя, від чого ти посміхаєшся, можливо мені а можливо вранішньому сонцю. Не знаю, але нам приємно обом і мені і сонцю
Шкода що скоро ти прокинешся, мене вже не буде, а сонце заступлять снігові хмари. Чого тільки не присниться подумається тобі…. А звідки квіти на столі???
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229564
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 18.12.2010
Ось так завжди збираєшся в дорогу,
Наважившись у далечінь ступити крок,
Перед дверима відчуваєш втому,
Душа так проситься ще трішечки побудь.
Мовляв куди біжиш юначе,
Навіщо покидаєш ти свій дім,
Чого шукаєш в світі цім не вдячнім,
Невже тобі так мало тут чутів.
Та зманений невідомим майбутнім,
Кидаєшся в стрімкий потік життя,
Ще поки маєш утопічні мрії
І рух в перед до пізнання…
Лютий 2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175441
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.03.2010
Знову біла хурделиця,
Зачаровано крутить свій вальс,
Зберегти би танцюючі пари,
Та сніжинки у руки не взять.
Памянути їх кружкою чаю,
Розтопити в своїй душі лід,
Ох навіщо ти Боже караєш,
Без не винний природній політ.
Людям смертним усім засторога,
Швидкоплинна є наша краса,
Тож цінуймо лиш те що вже маєм,
Наше щастя теж в руки не взять.
Січень2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175428
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.03.2010
життя міняється раптово,
а чи готові ми до змін,
частиночку душі втрачаю,
щоби піти у кращий світ,
там буду чесний сам з собою,
покаюсь за старі гріхи,
і присягну на вірність милій,
якщо захоче поруч йти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174465
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.02.2010
Просто кава.
Давай з тобою просто вип’єм кави,
Навпроти будинку в якому живеш,
Відверто поговорим про кохання,
Яке утратили не визначивши меж.
З тобою буду чесний та відвертий,
Розкрию свої карти що в душі,
Із твого боку прошу відкрий серце,
Та просто розкажи як ти живеш.
Розмова вийде в нас мабуть коротка,
Ховатимемо погляд десь у бік,
А потім помовчавши трошки,
Розійдемося долями на вік..
Лютий 2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174337
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.02.2010
З тобою поруч, мить блаженства
Показую тобі свій спокій,
Нутро розірвано до щента,
Чому ТИ не говориш досить.
Вримать баланс більше не сила,
Пристойність лезом ріже совість,
І хоч байдужістю горіла,
Взяла в полон, без бою вбила.
О ігри ці не наче пекло,
То палиш жаром, то холодиш студнем,
Я більш не можу з мене досить,
пора втікти втікти не сила...
Проявлю гордість, не капітулюю,
В собі закриюсь для облоги,
Ти окупантом в душу влізла,
Під мої марші перемоги...
20.12.09.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173361
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.02.2010
коли не поруч,стало так не звично,
і час пливе ,немов згора свіча,
поволі тане непомітно швидко,
у смуток огорта наші серця,
ми не навчились піддаватися шаленству,
в собі трима кохання почуття,
скупились на слова щоддено,
лиш тільки очі вогником горять,
всі намагання зберегти свій простір.
свободу дій.приватності життя.
і хоч мовчу довіри хочу.
щоб іноді поплакалась в плече,
явився би до Тебе серед ночі,
в обіймах сильно стиснувши зігрів,
протер губами заплакані очі,
забрав собі увесь душевний біль...
та ТИ навчилась плакатись в подушку,
мені допоки віри ще нема,
можливо краще бути другом?
Бо друзям станеш більше довірять...
2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171555
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.02.2010
В моїх очах побачила любов,
Хоча вони кричали зрада,
Повірила віддалась знов
Пізнала гріх в обіймах ката,
Ще трішки треба протягнуть,
Зламати всі моральні норми,
В оману звести всю цю суть,
А потім різко розістатись,
Зненавидиш і проклянеш ,
Потопиш у подушці спокій,
З роками тількино поймеш,
ти оправдаєш цю жорстокість...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169062
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.01.2010
Місячне сяйво, в кімнаті бардак,
Сидиш у кутку, обійнявши коліна,
На личку твоєму потічки від сліз,
Картаєш себе, чому відпустила,
Чомусь не збрехалось ,що любиш його,
Скупилась на ніжність давала лиш натяк,
Він сильно кохав та байдужість твоя,
Убила у ньому кохання пориви,
Відчула самотність втрату значну,
Хотіла окликнуть, та пізно вже було,
На місці твоєму цариця нова,
Хоч він не кохав, його полюбили…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168996
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.01.2010
Прагнення
Кімната. В кімнаті лиш ніч,
Давить на вуха оманливий спокій,
Можливо потрібно сказати вже досить,
Досить шукати того – що нема.
Янгол, княгиня, відьма, дівча,
Одна іпостасія грішного тіла,
Життя як омана вершин пізнання,
Ніколи не знаєш як саме потрібно.
Всі рухи в бік щастя, а що це таке?
У певні моменти здається все різним,
Ілюзії, мрії і навіть душа,
Бажання, що флюгером змінює напрям.
Зриває і сіє хаос в думках,
Тебе на поталу викидує світу.
17.01.10.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168992
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.01.2010