| Сторінки (1/5): | « | 1 | » |
Забув, де є межа,
І не спитав мене ні разу,
І наче кінчиком ножа
у серце запустив фатальну фразу!
Нехай так буде, як ти хочеш,
Нехай мене із серця стер,
Живи тепер ,як собі можеш,
Та блиск в очах ТВОЇХ помер!
Чому в ТВОЇХ ???
Який же ти наївний...
Я ангелом твоїм була,
Тепер душа моя із вітром східним
Загинула,летить...
вона колись жила!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171010
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.02.2010
Так вільно себе можна почувати, тільки тоді, коли повністю: на всі сто, впевнена у собі.Таке відчуття я переживаю поряд з тобою .Я так вдячна долі, що перейшла на наступний етап свого життя саме з тобою. Легко, весело, вільно і незалежно...Не сіра маса, яка мене оточує, а яскрава плямочка усіх кольорів райдуги - це ти!
Не все одразу, не інтенсивно, без емоційних вибухів і феєрії почуттів…Все рівномірно, спокійно, просто класно =)
Дякую тобі!!! Реально щаслива: душевна рівновага, почуття, що ти комусь потрібний, по-справжньому потрібний, цікавиш когось, що ти для когось - не весь світ – (дуже глобально сказано), а так, просто рідна і потрібна частиночка – шматочок сонячного промінчика на яскравому пейзажі твого, саме твого життя…
Але все-таки я займаю якесь місце у твоєму житті, це вже добре!
Я не прив’язуюсь до тебе, ти до мене. Живу вільно, ти теж…Життя навчило…
Ти сяєш біля мене , я біля – тебе. Не приховую себе за маскою, яка є, така – Є. І ти мене приймаєш саме такою. Я не граю ролі у театрі життя. Реальність, нехай і не така, яку малювала собі у снах і мріях , нехай з своїми казусами і сюрпризами, але ж реальність, яка задовольняє. А що таке мрії і сни? Це ідеологія…яку ми хочемо бачити. ,Не завжди все, що хочемо, те маємо.
Я тобі просто вдячна, що ти з’явився у моєму житті! Ти допоміг мені жити далі і радіти! ТИ Є!!! І я тебе ціную, що ти просто поруч…!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170700
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.02.2010
Так,ти не поруч...Тебе я відчуваю,
І серце б"ється швидше,замирає,
Я відчуваю запах твого тіла...
О,Боже,милий,я посміла...
Посміла я забутись,закохатись!
Мої думки почали десь ховатись,
Вони десь там,десь біля тебе:
Мені здається, я земля,ти - небо!
Коли я плачу - ти мене втішаєш,
Коли сміюсь - ще більше звеселяєш.
Так легко із тобою поруч бути,
Я вірю:ці почуття не стерти й не забути.
"ЛЮБЛЮ..."- сказала,хоч боюся...
"ЛЮБЛЮ ТЕБЕ..."- надіюсь,вірю,не здаюся...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170699
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.02.2010
Мої думки зараз не на парі, вони не сприймають, те ,що відбувається навколо: про що говорить викладач, про що перешіптуються одногрупники та подруги. Вони десь там, біля ТЕБЕ...
Саме біля ТЕБЕ, вони практично живуть в ТОБІ, відчувають ТЕБЕ, кожну твою клітиночку і навіть молекулу, твій подих, мої думки переплітаються з твоїми, нече старе дерево переплітаються у скроні гілочками, вони проростають один в одного, живуть одним життям...
Коли буде йти дощ — вони будуть насолоджуватись кожною крапелькою; коли буде віяти легенький вітерець — вони разом, практично в унісон, вдихаюти свіжий, прозорий і чистий потік повітря; коли падає сніг — вони разом будуть пити вологу, що залишилась від сніжинки, яку вони розтопили спільним, нероздільним теплом...
Кохання... Як багато чудового, неповторного, неймовірного, що, здається, виходить за рамки реальності, поєднується в цьому слові...Але це може зрозуміти тільки той, хто кохав і був коханим.
Коли кохаєш, то нічого у повсякденному житті не зламає і не потурбує тебе, усі проблеми зрівнюються до мінімуму, якими би вони не були супер-мега важливими.
Часто говорять:“Кохання надає крила...” Хтось сприймає це відносно, хтось буквально, а щасливі це відчувають: усередині все перевертається, серце у тисячі разів б’ється швидше, у голові усі думки зводяться до одного: до НЬОГО… Єдиного, неповторного, найкращого, найкрасивішого, наймилішого, найніжнішого, най-най-най...
Усі перебільшення, усі ідеальні уявлення і гіпотези зливаються і гармонійно поєднуються лиш у НЬОМУ
Здається, що усе життя, і навіть більше, а можливо і цілу вічність, готова поряд іти з коханою людиною, тримаючи за руку, і ні на мить не відпускаючи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170638
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.02.2010
Так хочеться і жити і померти,
В один момент, в одну-єдину мить,
Парадоксально з голови все стерти,
Бо серце плаче кровю і болить...
Усі думки неначе заблукали,
Нехай живу емоціями я,
І сльози перстали тіло обпікати,
Втікла у невідомість мрія плекана моя...
Чому?Ти смієш ще питати?
Усе було в твоїх руках...
Тепер тобі не стану заважати
І все озвучую лише в своїх думках...
Усе в тобі :любов, розчарування,
Сльоза і радості,й шаленого жалю,
І погляд щирого зізнання
Я Бога про взаємність лиш прошу...
Благаю про надію,про бажання,
Про чисті, щирі почуття
Для щастя треба зовсім мало:
Щоб поруч був, і правду у очах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170637
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.02.2010