| Сторінки (1/8): | « | 1 | » |
Та скільки можна так?Уже не знаю!
Живу я забаганками душі!
Я помилився що сказав кохаю!
Я помилився крихітко в тобі!
Твій образ буде як і образ інших!
У серці закарбований навік!
І завжди лиш у душах наших грішних!
Ми чуємо ревнивий страшний крик!
А знаєш,не скажу я більше!
Не вимовлю-що жити то є гріх!
Я викладу всю душу в вірші!
Та в ньому вже не буде втіх!
У ньому-лиш є ти прекрасна діво!
У ньому спогади і почуття!
Його читати можна тільки смілим!
Бо інші не повірять в ці слова!
Я знаю що тобі я є не пара!
Тобі потрібен інший а не я!
Для тебе залишився я примарой!
Для мене ж залишилось янголя!
Таке прекрасне і доволі дивне!
Пригріє-й миттю утіка!
Та мовчазне воно й безслівне!
Що сенсу небуття незна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174318
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.02.2010
Так тепло стає коли він горить!
Так тепло дивитись на полум"я дивне!
Вогонь-це життя,згорає він вмить!
І тліючи тільки він нас і не скривдить!
На теплі пелюстки палючого дна!
Задумливо дивимось і розумієм!
Що доля є наша безжальна й важка!
Чи в прірву з гори ми упасти зумієм?
Гарячі,палючі і теплі слова!
Так душу не гріють,як вогнища світло!
А десь там далеко сидить і вона..
І плаче та плаче все так непомітно...
Ти думаєш може тобі подзвонить?
Чи текст написати,відправити милій?
Бо в серці струна та кохання дзвенить!
І серце гойдається мов би на хвилі!
І тут ти відразу відчув де ти є!
Відчув теплоту що із полумя рине!
І вмить зрозумів ти-кохання одне!
Було воно,є,і ніколи не згине!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174317
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.02.2010
Що для мене найцінніше?
Це,мабуть,здоров"я,
Тепла материнська втіха,
Й серце те любові повне.
Дружба,вірність і пошана-
Все повинне бути.
Жить повинні без омани,
Вирватись із пута.
Найціннішим є повага
До людей похилих,
Вони дали нам ті блага,
Вони нас ростили.
За добро-добром віддячу,
За любов-любов"ю,
Часто ми в людині звіра бачим,
Звіра-що п"є кров ту,
Кров страждань за рідну землю,
За добро і ласку.
Кров душі,яка є темна.
Й існує без маски.
Та я вірю що в людині
Є частинка Бога.
І живем ми на Вкраїні,
Де одна тривога.
І на сам кінець скажу я:
За державу нашу,
Що була вона і буде
У серцях назавжди.
Цінність ми повинні знати,
Та добро творити.
Винним-мусим пробачати,
Й у достатку жити!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174044
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.02.2010
Мені приємно що ти є!!!
Мені приємно-хоч і не поруч!!!
А серце кров від щастя п"є!!!
І я біжу тобі на поміч!!!
Прошу-прийми мою любов!!!
Прошу-забудь усі образи!!!
Я хочу щоб були ми знов......
Я хочу-щоб були ми разом!!!
І ось побачиш-все мине!!!
Ми будем зустрічатись довго!!!
Бо я кохаю лиш тебе!!
Кохання-не забрати мого!!!
Як тільки уявлю що ми...
Ідем-лиш тінь за нами в"ється!!!
То залишають враз думки!!!
А серце-все сильніше б"ється!!!
Повір,кохана,ти одна!!!
Одна-навіки в мому серці!!!
Враз-чаєм робиться вода!!!
Зачинені до тебе дверці!!!
Ти віднайди той ключ життя!!!
Впусти любов-в холодне серце!!
Повір в моє ти каяття!!!
Воно пекуче є із перцем!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174040
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.02.2010
Привет- скажу увидев вдруг однажды!
Привет- ответишь тоже мило мне!
А помнишь кто я,помнишь?Я же Саша!
Когдато был симпотен лишь тебе!
Да,как забыть,ведь ето время неизбежно!
Я помню все,почти до мелочей!
И я б вернула все бы,ну как прежде!
Лишь я и ты- и никаких вокруг людей!
Но держыт цепь меня,которая из стали!
Прости,я не могу здесь долго ждать!
Я понял ети мелкие детали!
Ведь у нее кольцо,а ето ясный знак!
Она ушла,ушло и мое сердце!
Как будто вслед,как будто на цепи!
Закрылась словно в душу ее дверца!
А в памяти осталось лиш:,,Прости!""
Со временем узнал,что так и было!
Она- уже другая,навсегда!
Наверное,она меня забыла?
Забыла наши с ней те времена!
В которых я до крика был счастливым!
В которых я узнал,что есть любовь!
Откуда было знать што станет мне тоскливо?
Откуда появилась в сердце боль!
Но все прошло,мы поминялись,все забыли!
Ты ждеш ребенка и мечтаешь вслух!
Желаю,чтоб тебя все беды обходили!
Желаю солнышко,не покидать свой дух!
Меня прошу простить если обидел!
А в прочем- и забудь меня!
Кольцо,что я на пальце вот увидел!
Желаю я оставить навсегда!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173837
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 24.02.2010
А місяць вдалечі над нами!
І зорі поряд,а де ж ти?
Краса-завіяна вітрами!
Які із моря,як дощі!
Нашепчуть тихо щось на вухо!
Зрівняють хвилі із піском!
І ти відчуй це все,послухай!
Бо з часом буде це лиш сон!
Невже так мало кисню,доле?
Хоч трішечки-вдихнути дай!
Я бачу навкруги лиш поле!
Я бачу чистий вільний гай!
Не дай всміхнутися промінню!
Воно і так завжди живе!
Відкинь від себе всі сумління!
Поглянь,як гарно час пливе!
А знаєш,хочу я сказати!
Що я із часом щастя жду!
Не буду я тобі брехати!
Та знаєш,я тебе люблю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173836
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.02.2010
Останній лист на землю упаде!
Дерева вмить погрузяться у вічність!
Момент життя,він щосекундно йде!
І ролі вже не грає дика гідність!
Земля просякла в сутінках душі!
Чарівно,коли поруч рідні люди!
Із ними завжди теплі ночі й дні!
Які вже розум завжди не забуде!
Та вітер зірве сильний буревій!
Листки надії вгору підкидає!
Вперед не йди,там горе,ти постій!
Та ти ідеш,на мене не зважаєш!
Ну що ж,це вибір тільки твій!
Та знай,що долю не обманеш!
Твій вибір-тільки буревій!
Роби лиш так,як собі лише знаєш!
Як вчухне ця неждана заметіль!
Листки опустяться на чорну грішну землю!
І ти від радості відчуєш біль!
Та буде вже від того зовсім темно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173678
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.02.2010
Пусти мене,і я піду!
Забудь мене,бо я лиш казка!
І не кажи:"Тебе я жду!"
Засни,прошу тебе,будь-ласка!
Останній раз прийду я в сні!
Останній раз я поцілую!
А ти всміхнешся враз мені!
І я скажу:"Люблю!Сумую!"
Та сон пройде,мене нема!
І ти дізнаєшся всю правду!
Я тільки вигадка життя!
Якою мріють тільки завжди!
А хоч,ще трішечки поспи!
Я знову лиш тобі наснюся!
Твій охоронець назавжди!
Я буду,я тобі клянуся!
І знай,що час-немов ріка!
Тече,уваги не звертає!
У часі тому-ти одна!
Тебе я сонечко,кохаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173674
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.02.2010