| Сторінки (1/37): | « | 1 | » |
Тернистий шлях пройшов крізь люд твій голос,
Те слово, що несло у собі все!
Свободи дух, неначе стиглий колос
В душі для тебе знову проросте.
Я чула, що з небесного палацу
Можливо роздивитись цілий світ...
Чи бачиш Україну ти, Тарасе?
Чи щось змінилось через двісті літ?
Є сильні та слабкі, голодні й ситі
І панщина, за гроші, але є.
Свобода слова запанує в світі,
Старе минає, нове настає.
Так само є знедолені й багаті,
Чи сонце світить, чи туман стоїть.
Все линуть з уст твої слова крилаті
Оті: "Свою Україну любіть,
Любіть її во время люте,
В останню тяжкую мінуту
За неї господа моліть..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484548
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 09.03.2014
Ти створене коханням, справжнє диво,
Ти Богом дане миле янголятко.
З тобою я по-справжньому щаслива,
Моє маленьке бажане дитятко.
Всередині тебе я відчуваю,
Під серденьком нове життя лоскоче,
Хоч хто ти я поки іще не знаю,
Та вже побачити нестримно хочу.
Чекаю з нетерпінням того часу,
Як поцілую крихітну голівку,
Торкнуться обережно рученята
Такої невідомої домівки.
Моє серденько, знай, ти - наше свято!
Чекаємо, коли ж настане літо.
Я захищатиму разом із татом
Тебе від зла і негараздів світу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318512
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2012
Свята земля під нашими ногами
Накрила таємницю не одну,
Скривавлена катами-ворогами
Боролася за націю свою.
І так багато тих, хто в Україну
Готові були вірить до кінця,
І 37-го в сумну осінню днину
Віддали цій землі свої серця.
Вони - герої, генії, еліта,
Творці мистецтва і науки цвіт.
Стояли проти сталінського гніту,
Закривши очі на жорстокий світ.
Працюючи "на грані" для народу
Творці державності ховали страх,
Чекаючи обіцяну свободу,
Були розстріляні в концтаборах.
Їх сотні чорна влада погубила,
Репресії забрали вищий клас.
Розправивши віками скуті крила,
Мистецтво долетіло у наш час.
Сьогодні не змінити нам минуле,
Та можемо сучасним управляти,
Нам варто тільки у часи похмурі
Ростріляне відродження згадати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318509
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 02.03.2012
Солодке вино п`янить мене знову і знову...
Я п`ю його жадібно й хочеться випити ще,
Його аромат незрівняний, душевна розмова
І ніжність обіймів, яку не обмити дощем.
Це мій порятунок у буднях і щастя у свято.
Вино спопеляє болючу реальність і страх,
А мрій на життя і надій є настільки багато,
Коли висихає солодкий дурман на губах.
І хочеться пити і дихати цим ароматом,
І не відпущу його поки на світі я є.
Кохала! Кохаю! І буду довічно кохати!
Вино - почуття, що заповнило серце моє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268558
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2011
Тобі єдиній я життя дарую,
Тобі, рідненька, небо прихилю,
На ньому оксамитом намалюю:
"Матусю мила, я тебе люблю!"
Із веселковим переливом щастя
Щодня хай ходить по твоїм шляху.
Я знаю, що задумала - те вдастся,
Тобі бажаю доленьку легку.
Моє ти сонечко, моя перлинка моря,
Мій найдорожчий скарб, моє життя,
В раю живу, коли я із тобою
І нас чекає світле майбуття.
Люблю тебе понад усе на світі,
Найкрасивіша ластівка моя.
Будемо разом успіхам радіти.
Ти не одна, рідненька, поруч я!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252862
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 10.04.2011
Я щаслива поруч із тобою...
Так, це правда, я це відчуваю.
Моє серце стомлене від болю,
І, нарешті, я тебе кохаю!
Ти зі мною поруч - це прекрасно,
Зміг своїм теплом ти запалити
Ту зорю, що так давно погасла,
Мою душу ти зумів зігріти.
Це щось більше, ніж просте кохання,
Це залежність, тяга незборима,
Двох сердець єдине поєднання
І усе поєднане із ними.
Все моє життя навколо тебе
І з тобою світ такий незнаний.
У твоїх руках все моє небо,
Моє серце в тебе, мій коханий!
Я віддам усі багатства світу,
Всі мої скарби за мить з тобою.
Нас обох не можна розділити,
Я не відпущу тебе без бою.
В животі метелики кружляють,
В голові порядку не знайти.
Я тебе без пам'яті кохаю
І мені потрібний тільки ти!
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248707
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2011
У кожного із нас завжди в серденьку
Своя столиця, де не треба слів.
Для мене край один такий рідненький,
Село прекрасне – славний Василів!
Ніщо не рівне цим дністровим хвилям,
Ніде немає кращої землі.
Тільки тебе назву я рідним, милим,
Величним і найкращим із усіх.
Ти до кінця невіданий, незнаний,
Приховуєш багато таємниць,
Та все одно для нас усіх коханий,
Із глибиною батьківських криниць.
По праву давньоруське місто гарне.
Сімсот вісімдесят... і це не все,
А скільки тут людей і добрих, славних
І скільки ще нащадків проживе.
Я тут родилась, тут моя столиця,
Блакитне небо і пташиний спів.
Не знаю як ще доля обернеться,
Та точно не забуду рідний дім.
Мій Василів! Стрічай людей гостинно,
Стели рушник від Току до Дністра,
Від Замчища до Лугу нехай лине
Мелодія для кожного свята.
Сьогодні всі радіють і танцюють.
Котись - котись Дністром веселий спів!
Нехай на тому березі почують,
Як вміє святкувати Василів!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241319
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 15.02.2011
Щодня я бачу усмішку твою,
Ти дорога мені, як подих вітру.
Сестричко! Нас не можна розділити!
Красунечко! Я так тебе люблю!
Що незабаром буде в майбутті?
З тобою поруч в будь-яку хвилину.
І жаль, що час для нас такий невпинний,
Та будемо ми поруч у житті.
Один про одного ми знаєм все,
Що відчуваю і без слів побачиш
І ти для мене так багато значиш,
Я так сумую, як нема тебе.
Уловлюєш моїх думок політ,
Сміємось довго-довго вечорами.
Хоч різний дім і різні тато й мама,
Та в нас один на двох єдиний світ.
Ти розумієш серденько моє
І знаєш як ніхто мої проблеми.
Мені потрібно дякувати небу,
Бо добре те, що ти у мене є.
Ти вислухаєш розповідь мою,
Підкажеш що робити і як бути,
Мені твої поради не збути.
Моя рідненька, я тебе люблю!
Ти справжня подруга, ти більше, ніж сестра.
Нехай твоє життя буде щасливим,
Спокійним і по-справжньому красивим,
Багато радості, достатку і добра.
Я тільки про одне тебе попрошу:
Пройдуть роки, буде своя родина,
Своє життя... та ти знайди хвилину,
Не забувай мене, моя хороша!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239560
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 07.02.2011
Бери мене собі, моя любове,
Неси стежинами свого життя.
В твоїх обіймах я воскресну знову,
Назад, повір, не буде вороття.
Якщо живеш - то я живу для тебе,
Тобі єдиному себе віддам.
І зараз мені більшого не треба,
Молюся Богу, небу і вітрам.
Я п'ю не воду, що тече горою,
І не для мене чисте це повітря.
Я п'ю тебе і дихаю тобою,
Допоки ти - допоки я на світі.
Не покидай, не обпечи серденько,
Яке беззахисне в твоїх долонях,
А будь лише зі мною так близенько
Тепер і в пору срібних ниток в скронях.
Мене кохай, нічим не переймайся,
Кохай в тяжкий або веселий час.
А як не зможеш, то поруч тримайся,
Мого кохання вистачить для нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2011
Забуть тебе не можу, вже старалась.
Ти обманув мене тоді дарма.
Та я немов до Бога поклонялась,
Ти був всім світом, та тепер нема.
А я любила, так тебе любила,
Ти зруйнував всю мрію молоду.
Тепер тікаєш, бо я в тому винна?
Я тихо йду, від тебе тихо йду...
Забуду я тебе, хоча... не знаю
Так хочу я покинуть біль свою.
Я - горда, зізнаюсь, та я кохаю!
Я до тепер тебе іще люблю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225797
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2010
Вічно вірні своїй Україні,
Незборимі, нескорені, сильні,
Світле серце і райдужні мрії -
Українці! По-справжньому вільні.
Переповнює душу свобода
І затягує в небо невпинно.
Давню мудрість такого народу
Буде чути завжди, неодмінно.
Ми єдині в своєму пориві
До традицій таких же єдиних,
Завжди вірні своїй Україні
І до звуків оцих солов'їних.
Українці! Від гніту здригнемось!
Ми єдина велика родина!
Якщо дружно за руки візьмемось,
Таку силу ніхто не зупинить.
Передаймо нащадкам, що знаємо
І по світу хай слава полине.
Все минає, та не забуваємо -
Україна повік не загине!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224416
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 25.11.2010
Я не люблю його... Чому? Не знаю.
І серце потрапляє у журбу.
Могла б сказати іншому: "Кохаю!"
Комусь іще, та тільки не йому.
Свого життя разом із ним не бачу,
Із іншим хочу бути в майбутті.
Я сяду тихо й трішечки поплачу -
Це все, що залишається мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224265
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.11.2010
Як же забуть ті ніжні поцілунки?
Хоча не щирими були його вуста.
Слова злітали, наче вітер з думки,
А я летіла з ними в небеса.
Як же відчути ту любов, що поруч,
Вогонь надії, що тебе хранить.
Боюся подивитися праворуч,
Бо розум десь далеко відлетить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224045
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.11.2010
Тебе, мій любий, я сьогодні бачила
І цілий день ти у моїх думках.
І болем й смутком доля нас позначила,
Ми разом тільки в моїх снах.
В реальності не я уста цілую,
Медові твої губи не мої.
І не мені, а іншій подаруєш
П'янкі і ніжні вечори свої.
Тебе я бачила...Забути хочу
Такий холодний погляд, очі злі.
Чому тобі не я дарую ночі,
Не я цілую губи мовчазні?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224042
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.11.2010
Під синім небом простелилась ти,
Моя єдина і навіки рідна,
Кругом омита сонцем золотим
І тисячам таких світил ти гідна.
Земля родюча і безцінна мить,
Як на полях колосся дозріває,
А тихий ніжний вітер пролетить
Над мальовничим степом тим безкраїм.
У цілім світі вмієш тільки ти
Так лагідно співати водограєм.
З руїн ти можеш зводити мости
Й своїх гостей стрічати короваєм.
Вселяэш мрію й віру у серця,
Твій голос - то є пісня солов'їна,
Верба й калина завжди до лиця.
Найкрасивіша, рідна Україна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209985
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.09.2010
Чому все так? Чому вологі очі?
Для чого я занурююсь в печаль?
І знову зраджує мене щоночі
Вогонь кохання, радості кришталь.
Я відчуваю смуток, більш нічого
Немає насолоди, доброти.
Живу в безбарвнім сні. Але для кого?
Нема кого від горя стерегти.
А сонце - тільки сонце, небо - небо,
Це тільки назви, а не сенс буття,
Порожній звук, а іншого й не треба,
Якщо нема нормального життя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209836
рубрика: Поезія,
дата поступления 07.09.2010
Я ненормальна, бо його люблю,
Його я бачу і про нього мрію.
Не можу вирвати печаль свою,
Адже у серці тільки лиш надія.
Я ненормальна, знаючи, що він
Із іншою зустріне цей світанок
І все одно для мене він один
Єдиний і у сутінки і в ранок.
Я ненормальна, всі такими є,
Коли кохають мовчки і шалено.
Він - моє сонце, серденько моє,
Він - моя мрія, тільки нездійсненна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2010
Не думала і не гадала,
Не вірила, не розуміла,
На тебе сильно я «запала»,
Що голова десь полетіла.
Тебе побачила, і серце
Застукотіло в грудях швидше.
Я думала, що все пройде це,
Та з кожним днем стає все гірше.
Я думаю про тебе знову,
Чекаю кожний день дзвіночка,
А зустріч згадую і хочу
Твого почути голосочка.
Без тебе світ мені не милий,
Хочу торкнутись твого тіла.
Тобі то що, ти там щасливий,
А люди кажуть, я здуріла!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190784
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.05.2010
Ти в моєму серці, ти в моїх думках
І щоночі ти приходиш, тільки жаль, що в снах.
Я з тобою прокидаюсь, ти – мій день і ніч
І до тебе б полетіла, тільки ти поклич.
Думала, що все погано, що життя нема,
Я гадала, що навколо тільки біль і тьма.
Ти подарував надію, знову я живу,
Знаю, є для кого жити, знаю і чому.
Тільки ти скажи хоч слово, посміхнись, не йди
І мене до себе ніжно пригорни.
Ти – мій світ, моя планета, я в твоїм краю.
Ти – моє життя, коханий! Я тебе люблю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190780
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.05.2010
Вчера я поняла, что ты чужой,
Но так легко тебя не позабудешь.
Назвал вчера ее своей женой –
Я осознала, что меня не любишь.
Она ведь так красива в платье белом,
А ты жених, ты – муж, увы, не мой.
Вы стали навсегда единым целым
И мне не суждено побыть с тобой.
За что все это мне? Зачем я помню
Твои глаза, твой взгляд, твои слова?
Зачем влюбляться, если это больно
Ведь разлюбить, наверное, нельзя.
Ах, если бы забыть, хотя б немножко,
Хочу кого-то полюбить, но зря.
Я причиняю боль не понарошку,
Неважно это враг, или друзья.
Ты для меня родным уже не станешь
И надо верить, что хотя бы с ней
Ты счастлив, ты любим, ты не поранишь,
Она, наверно, любит посильней.
Мне в жизни не везет, а говорят ведь,
Что повезти обязано в любви.
Но с каждым днем я думаю, что вряд ли,
Ведь на пути не встретишь меня ты.
Но я буду стараться быть счастливой,
А если нет, то попытаюсь жить
Лишь для того, кто назовет любимой,
Кто сможет хоть чуть-чуть меня любить.
Я буду радоваться! Буду улыбаться!
Я сильная!!! Хотя кому я вру?
Сама себе…? Должна я наслаждаться,
Благодарить судьбу за доброту.
Должна, обязана,… в конце концов, на свете
Ты не один, найдется человек,
Который жизнь согреет и осветит
И я счастлива буду с ним вовек!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185013
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 19.04.2010
Есть только миг у прошлого для встречи,
Для испытанья чувств и для любви.
Внезапно весь мир рушится на плечи,
Но ты не бойся мысли, а живи.
Не отрицай порыв разлук и мести,
Не отвергай любовь прошедших лет.
Ты можешь снова быть из прошлым вместе,
Построй же сам свой мир, иди на свет!
Не будь ни одиноким, ни желанным,
Самим собой, и в этом смысл храни.
А миг прошедшего такой спонтанный
И неожиданный для счастья и любви.
Не бойся, не теряй вкус и дар речи,
Закрой глаза, коль страшно, и иди.
Есть только миг у прошлого для встречи,
Для испытанья чувств и для любви.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175437
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 04.03.2010
Ненавиджу! Ненавиджу душею
За підлу зраду, за брехню страшну,
За те, що зараз ти разом із нею,
Залишивши самотню і сумну.
Ти можеш все забути, та навіщо?
Ти знаєш як кохала я тебе,
Та почуття мої, повір, не вічні
Їх вітер з часом в небо забере.
Я дякую, що ти навчив любити.
Забуду все це, як зловісний сон.
Не треба почуття в душі хранити,
Оберігать не треба цей кордон.
Як можу я забути твої очі?
Ти був всім світом, а тепер лиш тінь.
Та ще, чомусь, приходиш в снах щоночі
І чую десь в душі я голос твій.
Ненавиджу... А може я кохаю?
Не вірю, що не згадуєш ти знов.
Злітаю та із болем відпускаю,
Мій вічний сон, минулая любов...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175276
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.03.2010
Надеюсь, что ты мой всегда и навеки,
Моя душа - загадка для тебя.
В твоих глазах и небо, горы, реки,
Не устоять ни часа и ни дня.
Твой облик безупречен и безумен,
А сила не сравнимая с другим.
Ты только мой, надеюсь, мной полюбен
И вместе мы над пропастью летим.
Но ты ушел, ты побоялся боли
Ведь думал, что ты сможешь навредить.
В тот миг ты розтоптал меня. Доволен?
Как без тебя я дальше буду жить?
Мое существование ничтожно:
Душа из ран, а сердца больше нет.
Как можно жить, скажи мне, как так можно
Ведь ты ушел, забрав с собой весь свет.
Но я сильна и я начну жить снова,
Со мною он - надежный верный друг,
Он не предаст, он разобьет оковы
Из пустоты, из ада и из мук.
Я не забуду, я не вытру с мыслей
Тебя, твою семью, мою любовь,
Она была слепа и безкорыстной.
Зачем приходишь и тревожишь вновь?
Тебя я вижу, ты - мое виденье,
Я не хочу теперь тебя терять.
Мне так легко, пусть это лиш мгновенье,
Но за него готова жизнь отдать.
Я знаю, будем вместе, будем рядом
И за тобой готова в пустоту.
Моя жизнь без тебя есть горьким ядом.
Иду к тебе, любимый мой, иду.
Ты снова лев, а я твоя овечка,
Ты тот один единственный, родной,
С тобой сечас в руках мое сердечко,
Бери его себе, любимый мой!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175259
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 03.03.2010
Осінній день спокійний, прохолодний,
Кружляє листя й тихо шелестить.
Ліс тихий-тихий і такий самотній,
Із вітром гілля ніжно гомонить.
Дощем холодним небо поливає,
Краплини ці упадуть на траву.
Курличуть журавлі за небокраєм,
Співають вони пісню голосну.
Сміється сонце у холодних хмарах,
Проміння вимальовує печаль.
Над полем, лісом і осіннім гаєм
Туман застелить одинокий край.
Потроху листя вкриє всю траву
І знову листопад попросить щиро,
Щоб всі зустріли тітоньку Зиму,
Яка приносить сніг на білих крилах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175213
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.03.2010
Швидкий наш час, події блискавичні,
А все завжди міняється в житті.
Прості слова стають для нас незвичні
І невгамовні поклики в душі.
Чому, скажімо, чули донедавна
В радянській владі незборимий крик,
До прапора, тризуба, гімну, слова
І пісні, до якої змалку звик?
Символіка життя мого народу –
Священна згадка про минулі дні,
Про почуття геройства і свободи,
Нащадків спогад про своїх дідів.
Козацтво в душах солов’єм щебече,
Немов нагадує про ті часи.
Чому ж не знає серце молодече
Всієї правди, звичаїв, краси?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175212
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.03.2010
Світлий день змінила тиха ніч,
Поміж хмар з’явились ясні зорі
І красивий місяць пліч-о-пліч
Завжди в цьому темному просторі.
Засвітилася моя зоря
Наче добрий, щирий подарунок,
Освітляючи моє життя,
Даючи надію, порятунок.
Бачиш небо? Це безмежний світ,
А зоря ота – це моє серце,
Яке хоче вирватись в політ
Та не знає чим це обернеться.
Спалахне раптово та згорить
На руїнах знову відродиться,
Зірка моя, бачиш, миготить,
Знову мені вечором не спиться.
Та пройдуть сумні думки мої,
І зоря ота раптово згасне,
Сонце усміхнеться в вишині.
Знову світлий день такий прекрасний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175084
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.03.2010
Безхмарне небо, сонечко яскраве,
Пахучі квіти, голуба ріка,
Щасливо бути поруч біля мами,
Торкається очей її рука.
Що таке щастя? І коли щаслива?
Тоді, як мир у світі є завжди,
Коли є незалежною Вкраїна,
Немає ані рабства, ворожби.
Якщо дитина має маму й тата,
Живе в любові, ніжності весь час.
Бо щастя – це весела кожна хата
Можливо без багатства, без прикрас.
Коли людина мріє, любить, вірить,
Іде вперед до вірної мети.
Коли, хоча б одна, та є надія,
І в серці є частинка доброти.
А щастя не приходить без причини,
Без палкого хотіння і чекань.
Тоді буде щасливою людина,
Коли навчиться вірить без вагань.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175083
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.03.2010
Останній раз стою я перед вами,
Останній раз піду я на урок.
У цей весняний день останній, рано
Зроблю у світлий клас широкий крок.
Зайду з букетом квітів в рідну школу
І серцем у минуле повернусь,
Пройду останній раз по коридору
І на подвір’ї школи я пройдусь.
Побачу однокласників щасливих,
Веселих, та з сльозами на очах.
У ці останні і сумні хвилини
Слова подяки будуть на устах.
А вчителі попросять посміхнутись,
Батьки заплачуть вслід, а на душі
Так тяжко стане, хочеться вернутись,
Та не повернемо шкільні всі дні.
Ще вчора ми гасали в коридорі,
Тоді могли забути про урок,
А вже тепер не спізнимось ніколи,
Не задзвенить для нас шкільний дзвінок.
Я інколи зустріну своїх друзів,
Та не побачу їх я кожен день.
Не будем бігати разом у лузі,
Не заспіваємо разом пісень.
Прощаємось! В останні ці хвилини
Зайдемо ми до класу на урок,
На дошці крейдою не пишемо красиво.
Таких, як тут, не буде вже казок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174998
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.03.2010
Вже холодніше стало на подвір'ї,
Ось-ось і сніг упаде на траву,
Зникає сонце у небесних хвилях,
Дерева вже готуються до сну.
Дощі вмивають стежку цю грудневу,
Птахи сумують десь на чужині.
Хоч вечорами сяють зорі в небі,
Так сумно і задумано мені.
Зима приходить. Вже вітри й морози
Гуляють лісом, степом чи в саду
У діточок тепер червоні носи,
Вони гаса на санках по льоду.
Під вікнами хурделиця лютує,
Немов страшить нас холодом своїм,
Надворі снігу повні кучугури,
На них нема веселих кольорів.
Мороз малює вікна наші взимку,
Стоять вже хвої у всій своїй красі.
Під Новий рік в нас світяться ялинки.
Зима прийшла до нас, радійте всі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174995
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.03.2010
Сніжинки вальс танцюють за вікном
Посвистує холодний свіжий вітер
Чекали цю казкову ніч давно
Магічним чином якось оповиту.
Гірлянди на ялинці миготять
Яскраво і барвистими вогнями
Так само і серця усіх горять
В передчутті веселої забави.
Шампанське, мандарини, „Олів’є”
У кожного свої приготування
Та знаю, що надія обів’є
Усіх-усіх на світі, без вагання.
І ось настала та магічна мить
По телевізору побачу президента,
А потім і годинник задзвенить
Дванадцять раз проб’є одним моментом.
Почнеться новий рік, нова пора,
Нове життя у когось в цю хвилину,
Бажають і здоров’я ,і добра
А за столом збереться вся родина.
Ця ніч казкова сповнена надій
На те щасливе й радісне майбутнє,
В повітрі так багато нових мрій
Та вражень радісних і незабутніх.
Залишаться образи й негаразди
В минулому буденному житті,
А дивовижна ніч оця прекрасна
Буде початком на щасливі дні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174895
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.03.2010
Если вдруг ты темной ночью встанешь, чтоб попить воды,
Если пропадешь надолго, чтобы не было беды,
Если после сна на утро вдруг поймешь, что ты одет,
Это все понять возможно, потому что ты – студент.
Если ты уснешь на паре и случайно захрапишь
И, конечно извиняясь, с аудитории слетишь,
А с зачеткой на экзамен опоздаешь в кабинет,
Сессию ты не забудешь, ибо ты еще студент.
После сессии, конечно, ты опять начнешь бухать.
Преподы по-барабану, на учебу наплевать.
И недаром труд тяжелым называли с давних лет,
День и ночь – всегда готовый наш доходчивый студент!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174894
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.03.2010
Є у природи чотири дочки
Кращих від них нема в цілім світі
Ніжно і лагідно звуться вони:
Осінь, Зима, Весна і Літо.
Проснеться Зима і на білім коні
Прилетить у наш край, наче вихор столітній.
Ступить ногою по сніжній землі:
Діти на санках спускаються з гірки,
Білі сніжинки із неба летять,
Дід Морозець розмальовує вікна,
Кущі і дерева мертво стоять,
Тиша кругом, ніби в казці привітній.
Ось вже й Весна робить перший свій крок,
Чути вже щебет пташок вдалині,
І зеленіє й співає садок,
Стали теплішими й довшими дні,
Сонечко ніжно всміхнулося з хмар,
Річка й струмочки вже хвилями грають,
Трави привітно всміхаються нам,
Квіти голівками тихо гойдають.
Ось уже Літо веселе настало
І дітвора купається в річці.
Раптом так весело й радісно стало,
А на подвір'ї так тепло, як в пічці.
Діти до школи не ходять тепер,
В полі комбайни жнива розпочали,
Вишні й черешні зривають з дерев,
Вогнище кличе Івана Купала.
Та промайнули канікули ці,
Земля врожаями людей частує,
Птахи летять у теплі краї,
Осінь листки в жовтий колір фарбує.
Вітер вже віє, сумніше стає,
Промені сонця згасають в порядку,
Хмарка вже сльози на землю проллє.
Все починається, друзі, спочатку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174841
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.03.2010
У кожного на світі є своя.
Своя одна, єдина і рідненька,
Яка подарувала нам життя –
Це наша люба, мила, ніжна ненька.
Матуся – це колиска почуття,
З якої п'ють джерельну воду діти,
Яка веде з дитинства у життя,
Старанням і любов’ю обігріте.
Матуся наче сонце ясно світить,
Руками, ніби крильми обійма
І виростають тоді чемні діти,
Душа яких з любові і добра.
Не можуть порівнятися із нею
Найкрасивіші в світі цім слова,
Бо мати сонцем світить над землею,
Любов’ю сповнена її душа.
Слова матусь, як пісні у гаях,
Як ніжний щебет в лузі соловейка.
У кожного на світі є своя,
Своя одна, єдина і рідненька!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174839
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.03.2010
Привіт. Це знову я… З чого почати?
Із радості, чи може із журби?
Ти знаєш як це – жити і кохати?
Ти знаєш як це – вірити у сни?
Тобі подобається погляд, дотик,
Ти віриш, довіряєшся йому,
А він, він раптом йде, як вітру подих,
Залишить знову тільки самоту.
Ти бачиш його сни в обіймах ночі,
А він не хоче бачити тебе,
Чекаєш миті подивитись в очі,
Та не чекай, бо більше не прийде.
Ти знаєш як це – марити коханням?
Чи згадуєш ім’я, чи бачиш сни?
А думати про себе – річ остання,
Важливо повторяти слово «МИ!»
Забудеш все це, знаю, та можливо
Зірки на шлях покажуть у ночі.
Для когось балачки ці не важливі,
Для мене – світло й темрява душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174019
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.02.2010
Чарівні звуки нот, мов сонця поцілунок,
Як дотик до душі, безмежна глибина.
Так створена мелодія – найкращий подарунок,
Розмова землі з небом весела і сумна.
До клавіш доторкнусь свого фортепіано:
У думці пролетять найщасливіші дні,
Побачу поле, ліс і гори у тумані,
Згадаю рідну річку, що дорога мені.
Мінорно прозвучить останній день у школі,
Етюдом пролетять шкільні усі ці дні
І вечір випускний вже задзвенить мажором,
Хоча у ньому будуть моменти і сумні.
Прелюдії, ансамблі, польки і сонети,
Варіації, мазурки, вальси та кадриль,
Інвенції, етюди, марши, менуети
Сплелись усі в одну найкращу з поміж хвиль.
І лине вже у світ ця музика чудова,
Минуле і сучасне летить у майбуття.
Продовжується знову невидима розмова,
Мелодія чарівна реального життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174018
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.02.2010
Місцевість, де родилася і мрію,
Завжди святою буде у житті.
Та серце у полон взяла надія,
Що в Україні будуть кращі дні.
Моя многостраждальная державо,
Цей нарід, що з тобою йде завжди,
Тебе він буде славить величаво,
Щоб завжди жити в мирі без біди.
Ти знаєш свою силу, Україно?
Чи знаєш ти, що в тебе є народ?
Який здолати може без зупину
Хоч сотні, а хоч тисяч перешкод.
З тобою ми у будні і у свято,
В раю з тобою згодні процвітать,
Народ наш хоче працювать завзято,
Щоби свою державу будувать.
Таку державу, щоби перед нею
Навколішки ставали США,
Європа, ніби дочкою своєю,
Щоби гордилась перед усіма.
Вкраїнська мова хай же процвітає,
А її цвіт хай лине до висот.
Хай Україна лиха не зазнає
І щоби менше стало перешкод.
Вкраїно! Ти багато настраждалась
І витримала цей переворот.
За владарство в державі ти боролась,
Зібрала на майданах свій народ.
Я вірю, що все буде, як я мрію,
Бо ти терпіла й витримаєш все.
Тому іди вперед, моя надіє,
Хай вітер твою славу рознесе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173776
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.02.2010
Я горда, що живу на Україні,
У цій державі сповненій добром.
І завжди я до неї серцем лину,
Бо вона вміє приголубити крилом.
О, Україно! Рідна моя ненько!
Твій хліб так сяє на столі,
З тобою завжди згодна поділити
І радощі й печалі я свої.
О, Україно! Чисте моє небо!
Ти сонце ясне і поля й луги.
Як ж будемо жити ми без тебе,
Бо українці твої доньки і сини.
Моя рідненька! Україно-мати!
Несемо славу з поколінь твою,
І в майбутті будемо пам’ятати
Про незалежність невмирущу свою.
Моя держава! Золота матусю!
Тебе ніколи не забуду я.
І до землі святої пригорнуся,
І величатиму твоє ім'я.
Цвітуть і квіти у твоїм серденьку,
І ластівки щебечуть й солов’ї.
О, Україно! Моя співуча ненько!
Я горда, що живу на цій землі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173771
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.02.2010