| Сторінки (1/43): | « | 1 | » |
Під моїми вікнами, за твоїми мурами
Пахне жовто осінню і різким дощем.
Ми прийшли в сьогодні з тягарем минулого,
Заховавши ве́сну під цупким плащем.
Не дивись на небо, не шукай надії -
Над нами різні сонця, райдуги, вітри.
В твоєму місті небо мріями жевріє,
А з мого міста птахи хочуть утекти.
За моїми мурами, під твоїми вікнами
Залишились спогади, запахи, листи.
Лиш собі дозволю беззвучними молитвами
Гріти тебе в вересні і в душі цвісти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805342
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2018
Ну ж бо, дівчинко, не тремти,
Не ламай посинілих пальців.
Просто доля назло тобі
Нелегке полотно брехні
Розтягнула на сивих п’яльцях.
Кажеш, чесний з тобою він,
Просто вас розлучили люди.
Ох же, люба, знати би брід,
Тонкий перший осінній лід,
А тепла до весни не буде.
Тихше, дівчинко, не дрижи,
Бо це поле – не поле бою.
Значить, більше не ворожи,
Ховай подалі свої ножі,
Голки, леза, ігри, набої.
Як не стало його – хорони!
Проживи цей біль, як похмілля.
І за барки себе візьми,
Ти – сама собі круг рятівний.
Бо ж роки все летять, божевільні.
Ти для себе сама – вокзал,
І літак, і дорога в небо.
Ти забудь все, що він сказав,
Очі, руки, його вуста.
Бо його не було і не треба.
Сльози, дівчинко, не в ціні.
Бо є інша ціна коханню.
Він прийде. І не раз. Уві сні.
Тільки, мила, повір мені.
Я ж бо це знаю. Знаю.
[i]Переклад поезії "Тише, девочка", автор - Клавдия Смирягина-Дмитриева[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698725
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2016
текти-утікати
зливою литися
капати воском з свічі
тремтіти-тримати
мовчки коритися
бачиш ключиці-ключі?
погромом гриміти
в танці розтанути
ширше обійми розкрий
летімо у літо
ранок поранимо
хочеш горіти? гори.
поніжитись снігом
бути-забутися
долю в долонях стисни
розтоплюй всю кригу
будемо грітися
й разом боятись весни
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598157
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2015
Пам’ятаєш, ти колись говорив, що Київ тобі пахне кавою і бензином? Я мовчки кивала, крадькома принюхуючись до столичного повітря і намагаючись вловити хоч найменші натяки на ці запахи. Мені це не вдавалося, і згодом я зрозуміла, чому. Бо мені Київ пахне тобою.
Андріївський пахне твоїм волоссям, Контрактова – твоїми руками, набережна – твоїми поцілунками, Хрещатик – нашими світлинами. І навіть зараз, коли Київ став рідним і своїм, а ти, навпаки, – чужим і далеким, мені так і не вдається вловити той клятий запах кави і бензину, бо він вперто ховається за терпкувато-солодкий аромат колишнього тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596665
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2015
загубившись між хребцями
вкарбувавшись у нейронах
виринаючи синцями
ти в мені – ще й досі вдома
з губ зриваєшся складами
з язика летиш в фонемах
і словами із гортані
й невербально рвешся з мене
ти – це вічні механізми:
не зникаєш анітрішки
тебе на́дмір – в організмі
й дефіцит – в моєму ліжку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596283
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2015
[i]Усе таке пречисте і пусте
Побачимось у снах або у віршах
І може все складеться щасливіше
Тоді коли п'ять років перейде[/i]
Кость Москалець
А знаєш, і справді, хай вкриються снігом
Ті миті й хвилини, що ми прожили́.
Хай дотики пі́дуть глибо́ко під кригу,
Бо очі не бачать – душа не болить.
Хай все, що твоє, що тобі, що про тебе,
Потоне під снігом вже без вороття.
Хай навіть зі снігом впаде саме небо,
Лиш тільки хай вкриє ще тепле життя.
Хай зникнуть всі спогади, сни і всі ві́рші,
Хай зникне пречисте усе і святе.
Я знаю, складеться усе щасливіше.
Та тільки допоки весна не прийде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540971
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2014
Відлітають душі журавлями в вирій
Під несамовиті сльози матерів.
В час, коли з бажанням просто жити в мирі
Гинуть журавлята на передовій.
Линуть-линуть душі, вже не повернуться,
Їх вже не торкнеться долі круговерть.
Від поранень гинуть юні-юні хлопці,
Ну а нас щовечора вбиває їхня смерть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518431
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.08.2014
В цьому місті немає споко́ю,
В цьому місті немає тепла.
Тут так мало добра і любові,
Ніби осінь нікуди й не йшла.
Цьому місту відвертість потрібна,
Більше дотиків, ніжності, мрій,
Поцілунків коханих і рідних,
Теплих поглядів, світлих надій.
Тут є «завтра» натомість «тепер»,
І тікає спливаючи час.
Цьому місту так мало тебе.
Цьому місту так мало нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512227
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2014
[i]В інших всіх світах моя була,
І нарешті стрілись на землі...[/i]
А щастя було́ в нас багато-багато,
А ми захлинались від тих почуттів,
А ми цінували, уміли кохати,
Щоправда давно – в попереднім житті…
Наш день починався цілунком у скроню,
Обіймами теплими він розквітав,
Мені крадькома цілував ти долоні,
Щоправда далеко – у інших світах…
В життях попередніх була я твоєю,
В далеких світах завжди був ти моїм.
А як же тепер? Що з цією землею?
Чи будем щасливі ми в цьому житті?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503663
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2014
Тебе все менше хвилює що вона одягає
Тобі не цікаво куди вона тепер ходить
Ти ж так само собі живеш щось робиш читаєш
Шукаєш плюси терпкої своєї свободи
Постійне чекання втомлює більше безсоння
А на зміну безсонню просто приходить втома
Для тебе вона вже далека чужа і стороння
І пора вже поставити крапку на місці коми
Тобі все одно як у неї волосся лягає
В якій вона сукні сьогодні кофтині чи майці
Лише перед сном тебе іноді думка проймає
Про те з ким вона зараз і хто їй цілує пальці...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501645
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2014
Ампутированные части тела могут болеть, можно ощущать щекотку или судорогу в ноге, которой уже нет. Точно так и она почувствовала себя без него — ощущала его там, где его уже не было.
Г. Г. Маркес «Любовь во время чумы»
Мені болить твоя відсутність.
Ні час, ні відстань не лікують.
Без тебе почалось майбутнє,
Душа ж в минулих днях заснула.
Болять сліди від поцілунків,
Яких мені не встиг віддати.
Печуть розірвані стосунки,
Але ж любов – не розірвати?
Мені болять всі сни без тебе
І звички, що мені залишив.
Болить одне над нами небо,
Болить твоя відсутність в тиші...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498713
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2014
Ти знов сколихнув мій розмірений світ,
Непроханим гостем з’явився до мене.
Метелики знов повернулись в живіт,
І серце забилося швидко, шалено…
Чому я чекаю на тебе у снах?
Чому ти ввижаєшся у перехожих?
Постійно, щомиті в моїх ти думках,
Забути про тебе не хочу, не можу…
Я стільки тепла тобі ще не відда́ла,
Любов тобі всю не змогла донести́.
Пробач, що зазнали ми щастя так мало…
Мій хлопчику рідний, мій милий, прости.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498154
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2014
Я не можу тебе не чекати.
Ти не можеш сюди не прийти.
Перед нами події і дати,
Купа місць і кав'ярень пустих.
Нам до щастя ще ти́сячі ранків
І мільйони самотніх ночей.
До любові ще сотні світанків
І змарнілих зустрічних людей.
Заварю́ кілограми ще чаю,
Обійду зо дві тисячі міст,
Поки я тебе все ще чекаю,
Поки в снах ти ще бажаний гість.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496027
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2014
Якщо ти відчуєш нестримну потребу
Свої почуття донести́,
Коли вже немає більш сили у тебе,
То все виливай у листи.
Пиши, як колись, на цупкому папері
Про те, що є тут і тепер.
Пиши, зачинивши всі вікна і двері,
І ніжно вклади у конверт.
А потім дістань, допиши ще постскриптум
Про те, як ти любиш без меж,
Й щоб я пам'ятала частіш руки мити,
Бо ти із долонь моїх п'єш…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495410
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2014
Я про тебе забути не можу,
Ти споко́ю мені не даєш,
Ти бентежиш, ти мучиш, тривожиш.
Де ти зараз? З ким спиш? Чим живеш?
Твої руки не мерзнуть без мене?
Хтось вкриває тебе, як заснеш?
А хтось в губи цілує шалено?
Де ти зараз? З ким спиш? Чим живеш?
Про що мрієш, коли засинаєш?
Про що думаєш ти, як встаєш?
Чи лягає до тебе хтось скраю?
Де ти зараз? З ким спиш? Чим живеш?
Я не хочу тебе відпускати,
Хоч і знаю, що мушу… Та все ж
Мені б тільки всього лише знати,
Де ти зараз… З ким спиш… Чим живеш…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495165
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2014
[i]аж коли навесні проросту я пахучим левкоєм
назбирай мого цвіту звари собі з мене чай[/i]
Іздрик
А знаєш, як солодко пахне весною?
Тоді мені пахне твоїми руками,
Жасмином, тюльпанами, просто тобою
І запахом лілій й акацій між нами.
А знаєш, я чай завжди п'ю із жасмином,
Щоб знову поринути в спогади наші.
Якби я могла, я би чай заварила,
Додавши до нього тебе прямо в чашку.
Я хочу вдихати твій запах гарячий,
Наповнить тобою ущерть мої груди
І знати, що ти тут зі мною неначе,
Що хоч ароматом зі мною ти будеш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492055
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2014
Твоє янголя вже тепер не у восьмому класі,
Твоє янголя вже не пише сльозливих рядків.
Твоє янголя хоче в серце гаряче покласти
Всю ніжність і ласку, яких колись ти не схотів.
Твоє янголя вже насправді тобі не належить.
Твоє янголя вже насправді і не янголя.
І дівчинка та, що писала поезії в зошит,
Померла тоді, коли стала вона не твоя.
Білявих дівчаток виховує перше кохання,
В душі залишаючи запах солодкий весни.
Це дуже болить, коли перша любов - не остання,
Бо те янголя тихо плаче у серці завжди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491616
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2014
Я все ще живу тими днями,
Що стали далеким минулим.
Листами, місцями, піснями -
Усім тим, що я не забула.
Живу у нездійснених мріях,
У снах, що приснились з тобою.
Твої поцілунки на віях
Першою пахнуть весною.
Живу у далекому щасті,
Живу у колишній любові.
Дарма я довірилась часу,
Бо все ще живу я тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444306
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.08.2013
На фотографіях, які робив ти, я виглядаю по-іншому. Я бачу в своїх очах тебе. Я бачу в своїх очах любов до тебе. Я сяю, тому що знаю, що переді мною камера, яку тримають кохані руки. Я дивлюсь на своє фото і все ще бачу на своєму волоссі сліди твоїх пальців. Я бачу на своїх губах сліди твоїх поцілунків. Я знаю, що після того, як ти клацнеш кнопкою фотокамери, ти підійдеш і поцілуєш мене. Або навпаки, почнеш мене смішити і злитися кажучи, що я посміхаюся нещиро. Я любила фотографуватися тільки з тобою. Більше ніхто не дивився на мене у вічко об'єктива ось так. Так закохано. Так ніжно. Так по-твоєму.
Я люблю переглядати фотографії, які ти робив. На них я щира. Кохана. Щаслива. За тими фотографіями ти. Коханий. Щасливий. Тоді ще мій.
Тепер для мене фото - це просто фото. Кадр, який роблять інші руки. Руки, які теж щойно мене торкалися. Але вони не такі кохані. Вони не твої.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437811
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 17.07.2013
Тихше, дівчинко. Вже не час.
Вже не можна трощити душу.
Вже ніколи не буде «вас».
«Ви» були. Він пішов. Він мусив.
Знаєш, дівчинко, вже пора.
Вже пора відучитись любити,
Бо у тебе ж душа – не вокзал,
Щоб там вічно шуміти, ходити.
Люба дівчинко, все мине.
Все переболить і затихне.
Після нього інший прийде,
І для тебе писатиме вірші.
Ти лиш пам'ять свою бережи,
Хай залишаться спогади ваші.
Та кохання із серця зітри.
Знаєш, дівчинко, це ж бо найважче.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386742
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2012
Я рано чи пізно цей вірш допиш́у.
Він більше не буде мене турбувати.
І саме тоді я тебе відпущ́́у,
І саме тоді перестану кохати.
Цей вірш відболить, відпече і помре.
Залишаться тільки слова на папері.
І виллється в ньому нарешті все те,
Що ти не забрав, зачинивши всі двері.
Все те, що у мене зосталось в душі,
Все те, що колись у тобі я кохала.
На згадку мені залишились вірш́і.
От, м́абуть, і все. Вже кінець. Дописала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371061
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.10.2012
Вже забула, як пишуться в́ірші,
Вже забула, як серце болить.
Бо немає того, що раніше
Називала я "радості мить".
Тепер кава із присмаком кави,
І життя з ароматом проблем,
І вже навіть яќось не цікаво,
Чи це б́уде таким, чи мине.
Але хочеться все ж, щоби постіль
Зберігала пекуче тепло.
Хочу бути для когось я щастям,
Хочу бути для когось я сном...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352047
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2012
Я не знаю, чому вже не пишуться ві́рші,
Спотикаються в горлі, минають папір.
Просто все вже не так, як б́у́ло раніше,
Просто я не така і світ не такий.
Захлинаюсь думками і тихим світанком,
Забуваю потроху вже тисячі слів.
Зустрічаючи день новий кожного ранку,
Відганяю всі спогади танучих снів.
Я шукаю навпомацки стежку у небо,
Зачиняю свідомість на чорний замок.
І мені від життя вже нічого не треба,
Залишається в безвість один лише крок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273609
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2011
Пахне кава терпкими словами,
Пахне згірклим світанком осіннім,
Пахне мо́роком сизих туманів,
А ще небом: таким світло-синім.
Вона мовчки холоне, без болю.
Тихо стигне, на когось чекає.
І так часто буває з любов'ю:
Вона просто стоїть й остигає.
А від кави йде спогадів запах...
Чи то спогади кавою пахнуть...
Ми цю терпкість залишим на згадку.
Ну а решту - відправим на плаху.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272552
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2011
Втікала від долі тендітна душа
Й, спіткнувшись об щастя, злетіла у небо.
Та втратила знову останній вже шанс,
Упала на землю, бо, кажуть, так треба.
Зібрала всю волю і силу в кулак,
Криваве намисто з кохання вдягнула,
Вплела у косу лиш волошки та мак
Й побігла кудись. Лиш куди - вже й забула.
Згубила в дорозі і серце, й чуття,
Розвіялись коси у полі вітрами.
Поклала в кишеню нікчемне життя
Й блукати пода́лась глухими стежками.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267577
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2011
Усі листи, вірші́, конверти
В шухляді сховані на дні.
Хоча, мабуть, якщо відверто,
Вони тепер на дні душі.
Співає тиша пісню тиху...
Але вже ні, тепер кричить.
Ти слухай темряву і дихай.
Воно колись переболить.
Стоїть годинник, йти не хоче.
Думки в повітрі тануть знов.
Зникають з спогадів ті очі...
Іди. Прощай, моя любов...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257486
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2011
У волоссі заплутався промінь,
Погляд місця не може знайти.
Ми з тобою іще не знайомі
І між нами далекі світи.
А ти просто чекай мене вірно,
І тебе я сама вже знайду.
Я відна́йду до тебе стежину
І хоч боса до тебе прийду.
Не вдивляйся в обличчя у натовпі,
У провулках пустих не шукай.
Можеш навіть про мене не згадувати.
Лиш чекай мене... Просто чекай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251301
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2011
Залишайся зі мною, тише,
Залишайся зі мною тихо...
Я чую, як ніч оця дише,
Стікаючи зорями з стріхи.
Я відкраю шматочок ночі,
Покладу її собі біля ніг.
Я закрию н́аглухо очі
І просто буду слухати сніг.
Думки повтікали, як миші.
Годі думати. Просто дихай!
Залишайся зі мною, тише,
Залишайся зі мною тихо...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228433
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2010
Минає час, пливуть роки...
Немає вічного нічого.
І легким п́орухом руки
Зітри прожиту всю дорогу.
Минає біль, зникають рани
І оживають почуття.
Лиш іноді колишні шрами
На хвилю кличуть в забуття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208330
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2010
Затихло... Минулось... Уже не болить.
А серце все б'ється і вже не щемить.
Здається, вже легше, усмі́шка ось знов.
Ну от... Все минулось... Померла любов...
Диха́ння спокійно сколихує груди.
Нарешті я знов повернулась у люди.
Нарешті спокійно тече в венах кров.
Ну от... Все минулось... Померла любов...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207042
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2010
Чи бувало в вас так, коли сил не було?
Коли хотілося ласки, відчути тепло?
Але поряд - нікого, ти зовсім одна.
І ти собі кажеш: "Справся сама..."
І ніхто не приходить. Так знову і знов.
І зникли вже віра, надія й любов.
А ти все як завжди: одна і одна.
Та, кажуть, ти сильна. Тож справся сама...
А ти вже кричиш! Ти просиш весь світ.
І всі тебе чують, а ти чуєш вслід:
"Терпіння лиш май! Хіба вже нема?
Ти сильною будь і справся сама!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191059
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.05.2010
Не обіцяй, не клянися в коханні.
Не обіцяй, бо слова - це як вітер.
Можливо, для тебе слова ці останні
І завтра не буде тебе вже на світі.
Не обіцяй, бо кохання мінливе -
Сьогодні кохаєш, а завтра вже - ні.
Не кожна любов пройде через зливи,
Пройде крізь вогонь, крізь вітри й повені.
Не обіцяй, бо долі все рівно
До тебе і всіх обіцянок твоїх.
Вона як захоче, так собі вчинить
І навіть не гляне на клятви чиїсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188674
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.05.2010
Я боюсь загубити у натовпі
Те важливе, що я здобувала.
Я боюся колись не побачити
Ті всі цінності, що я шукала.
Серед сірих безликих постатей
Мені страшно самій загубитись,
Не приносити більше користі,
Просто з сірою масою злитись.
Я не дам зупинитися серцю,
Я не дам цій душі зледеніти.
Я не ќану безслідно у безвість,
Я зумію все ж слід залишити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184776
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.04.2010
Життя триває,
Хоча й воно без тебе.
Я знаю: все минає
Й мені всього лиш треба
Забути, що ти є,
Згадати вже про себе,
Бо швидко час пливе
І жити усе ж треба!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182123
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.04.2010
Забув мою усмі́шку,
Забув мій погляд ти.
Тепер уже нітрішки
Немає гіркоти.
Забув моє волосся,
Забув мої слова.
І навіть вмить здалося,
Що я вже нежива.
Сповив туман обличчя,
На тіло дим упав.
І серце вже не кличе,
Забув ти, що кохав...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181836
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.04.2010
Я намалюю олівцями світ,
Я намалюю те, про що так мрію.
Я намалюю замість снігу цвіт,
Де кожна квітка - це чиясь надія.
Яскраву крейду в руки я візьму́
І намалюю на асфальті диво.
Свою дитячу мрію я здійсню:
Бо кожному я намалюю крила.
Ти хочеш жити так, як хочеш ти?
Тоді візьми лиш в руки олівці
І намалюй собі такі світи,
Де замість хмар є тільки промінці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179459
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.03.2010
Не забудеш, не старайся -
Тебе розум підведе.
Він ім'я моє вкарбує
В твою душу назавжди.
А коли щось залоскоче
Твої губи чарівні,
То ти знай, що вони хочуть
Лиш відчути подих мій.
І коли почнуть шукати
Твої руки моїх рук,
Ти не будеш ще страждати,
Не відчуєш гіркість мук.
Та коли солона крапля
Дзвінко впа́де із-під вік,
Ти побачиш, що зостанусь
В серці я твоїм навік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178395
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.03.2010
Вона хотіла весь світ обійняти,
Вона хотіла розцілувати всіх.
Їй подобалось просто знати,
Що життя - це дарунок її.
Вона тримала щастя в долонях
І сипала зірками з-під вій.
Непотрібна була їй корона,
Вона була такою, як всі.
Вона любила весну, її вітер
І світанкові перші промінці.
І в волоссі вона носила квіти
Й стискала міцно щастя у руці.
Вона життя любила без упину,
Те життя, що обрала сама.
Тому не ганьби жодну днину
І не кажи, що щастя нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176891
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.03.2010
Зачекай,не йди, не треба!
Я ж живу лише для тебе.
Ти підеш - мене не стане,
Й серце битись перестане.
Зникнуть мрії, стихнуть звуки.
Стискатися не будуть руки.
Не буде болю взагалі,
Й мене не буде на Землі.
Тому не йди, тебе благаю.
І вперше скажу я:"Кохаю".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176446
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.03.2010
Я не просила у Бога багато,
Я просто хотіла людського тепла,
Хотіла я просто щиро кохати,
Поки любов не згоріла до тла.
Згоріла любов, залишивши лиш рани
Розчинившись в повітрі, зникла кудись.
Витекла швидко, як вода із-під крану,
Зруйнувавши надії, що були колись.
Здавалось, що світ перестав існувати,
Що небо і сонце згасли умить.
Здавалось, що більше не зможу кохати,
Не зможу життя я щасливим зробить.
Та сталось не так. Я розправила крила,
Повірила в те, що життю не кінець.
Крок я рішучий назустріч зробила
До щастя, до свого пішла навпростець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176101
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.03.2010
Залиш мені на згадку подих,
Що обпікав мої вуста,
Що снивсь мені посеред ночі,
Залиш, бо я уже не та.
Залиш мені на згадку запах,
Що ввів мене в чужі світи,
Залиш мені його на згадку,
Бо ти тепер уже не ти.
Залиш на згадку поцілунок,
Яким стрічали ми весну,
Той ніжний і солодкий трунок.
Я пригублю його й засну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175985
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.03.2010
Зима... Все заснуло, завмерло. Але ні, ось одночасно б’ються два гарячих серця. Вони не дають одне одному заснути, поринути у дрімоту. Одночасний стук цих сердець зігріває все навколо. Все стає теплішим, незважаючи на те, що це зима.
Зима... Всі кажуть, що вона холодна. Але ні, інколи навіть сніжинки можуть обпікати. Обпікати не лише тіло, руки, лице, а й душу. Вони не просто теплі, вони – гарячі. Сніжинки залишають шрами. Але це не мітки на шкірі, це рани на душі і серці. Якщо хоча б одна сніжинка, хоча б один раз доторкнувшись, змусила відчути тепло, цього вже не забудеш. Адже це була не просто сніжинка, це був шматочок кохання вашої половинки. Це була мрія, надія, маленька іскра того шаленого вогню, який палає в закоханих серцях. Лише завдяки цим маленьким іскрам і приходить весна, лише завдяки їм все пробуджується. Адже саме вони зігрівають все взимку, саме вони підтримують жевріючий вогонь у наших серцях. Ці сніжинки, обпікаючи нас, не дають нам згаснути.
Подивіться в снігопад у вікно: кожна сніжинка – це шматочок чийогось кохання. І якщо раптом ваша кохана людина скаже, що сніжинки гарячим вогнем обпікають їй лице, не розповідайте їй цю таємницю. Просто знайте, що шматочки саме вашого кохання падають на неї у вигляді сніжинок...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175744
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.03.2010
На дні душі жевріла ще надія,
Тремтіли руки, шукаючи тепла.
А в серці десь заворушилась мрія,
Що ніжною й наївною була.
Та в серці мрії було місця мало,
Вона хотіла вирватись, злетіти.
І мрія скраю біля прірви стала.
Та лиш на мить вдалося їй зрадіти.
Один лиш крок - і ти летиш у безвість
Не в змозі зачепитись за карниз.
Але вже пізно - закінчилася повість.
Закрий лиш очі і лети униз...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175664
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.03.2010