| Сторінки (1/24): | « | 1 | » |
Втомився...біль і сором...
жовті світлофори...
лиш тиша ніч і море,
палюче море втоми...
Гаряче око сонця...
рожеві окуляри...
забуте покоління...
по сходинкам у хмари...
Вчора був важкий день... Готуючи мінеральний чай німе сонце не забувало ламати спину, а пекучі хвилі нестерпно жалили дві найвикористаніші точки опори людського тіла...(пятки=)).
Дя когось це рай посеред буденного пекла, для мене чомусь навпаки...
Дванадцять метрів над рівнем моря... крок вниз... політ... Все життя за кілька секунд... Знову "день народження"...
У червонуму кутку - Вона. У синьому - якесь тіло, схоже на те, що залишилось від мене. Перший раунд, один погляд, любов, удар, нокаут...
Прокинувся в комі, зате вдома... В руці ручка і повний зошит подібної каші... Ця каша тепер всюди: на кухні, у ванній, замість преси в туалеті...
Час лікує, або принаймні змінює...
Читаю свої власні "зміни" на розбитому моніторі і посміхаючись пишу нові...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207369
рубрика: Інше, Нарис
дата поступления 23.08.2010
ТИ посміхаєшся, тИ непомітно плачеш,
тИ хочеш, тИ забудеш назавжди,
тИ віриш, тИ ніколи не пробачиш,
тИ знаєш, тИ підеш, тому іди...
ТИ пам'ятаєш, тИ усе забула,
тИ чуєш, тИ безпристрасно мовчиш,
тИ ніжна, тИ як божевільна куля,
тИ убиваєш, тИ скромно летиш...
ТИ розумієш, тИ все погубила,
тИ нав́іки, тИ википіла вмить,
тИ плачеш, тИ ж палко любила,
тИ мрієш...(але) "МИ" назавжди спить...
___________________________________ПостЗіСкрипом:
Будь завжди модний, дико смійся з страху,
люби усіх і тихо убивай,
якщо такий ти, то іди ти на***,
а я піду доп"ю свій чорний чай.......
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203877
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.08.2010
Присвячується Андрію Веронському:
Ми горимо, палаєм усім серцем,
вмираєм і живемо у віршах,
шукаєм те, що може й не знайдеться,
долаємо спокуси, біль і страх.
Ми пліч о пліч, ніщо нас не зупинить,
ламаєм стіни вашого "кіно",
Воскреснем з попелу, здолаєм царство тіней,
все дуже просто: "Нам не всеодно!"
Я завжди по життю йшов, як окремо,
не міг довірити своє життя комусь,
Тепер ми вдвох по стежці цій ідемо,
це круто і я дико цим горжусь.
Плюєм на пафос, дивимось в майбутнє
з щасливими надіями на рай,
Ніколи не забудем незабутнє,
Поглине нас життя, ну і нехай,
В нас є ще порох у порохівницях,
постанем знову, рими - на віки,
Як фенікси, оті безсмертні птиці,
Згораючи кохаємо думки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203634
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 31.07.2010
Промінь темряви пронизує мій біль,
крізь обійми лагідної ночі,
крізь палкі цілунки вічних мрій,
дивиться шалено очі в очі.
Жодних слів, безмовний діалог,
лиш відштовхнуті, сліпі бажання,
лиш невтомний шелест сторінок:
втеча від одвічного страждання.
Грізна воля стиснута в кулак,
шепіт хвилі, дикий і лукавий,
шепіт думки і забутий страх -
Море, Я, Світанок, чашка кави....
_______________Пост Зі Скрипом:
єдине прагнення цього літа....//
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200880
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.07.2010
Весна, уперше справжня,
твій погляд: я в полоні...
боровся, дочекався,
долоня до долоні....
Вже стеля на підлозі,
і стін тепер немає,
Люблю, і ти це знаєш,
тому що я це знаю...
Пройдуть десяткки років,
ми будем одним цілим...
Останній шепіт кроків,
За руки.... полетіли....))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198443
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2010
Інстинкт самозбереження шепоче:
"Потрібно жити!"...
Палець на курку...
Неначе бачу крізь закриті очі:
змиває слід мій море із піску...
Думки усюди, тільки не зімною,
лиш тиша поряд...
тихий, дикий крик...
Зустрів у мріях твій далекий погляд
і гуркіт серця мого повністю затих...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198421
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2010
Загинули бажання,
ми - мертве покоління,
українська нація
стоїть на колінах.
Диван і телевізор
- єдина розрада,
кричати в екран
на тих, хто нас зрадив.
Рожеві окуляри -
0 гривень за штуку
прийнятна ціна
для звичайного глюку.
Кислі обличчя,
мільйони байждужих,
зроби ж хоч щось!!!
та ні... я не здужаю..
Якби ж хоч один
піднявся з колін,
то встали б усі,
кожен нації син!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188366
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.05.2010
Давно вже відчуваю біль в сумних очах навколо,
все наче смішно й весело, і ніби й поприколу,
Усі друзі, - в комі, мертві всі знайомі,
а ті хто хочуть тебе знати,- падають з балконів;
На підвіконні зручно,- ти як завжди сидиш,
куриш цигарку, хочеш спати, та чомусь не спиш,
В руці димить чарочка кави і сліпе вино,
злітає попіл і кричить крізь німе вікно;
Вранці прокинешся і скажеш: "ААААА! Знову горить!"
Хочеш кричати, а мовчиш, бо серце тв́оє мовчить,
Навколо все вже набридло, лиш ніч шепоче "життя",
а в тебе лиш чарка кави, вікно, дим, забуття.....
______________
Пост_ зі _ скрипом___
Я хотів написати шось жорстоке, з матами..і т.д... але більшість сприйме це як дешеві понти, тому хай спробують відчути те, шо є в мені прямо зараз...//
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187544
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.05.2010
Слушаем ветер, дымим сигареты,
куча вопросов, зачем нам ответы?
пишем о жизни, летаем из окон,
водку мешаем с каким нибудь соком,
песни с гитарой, звонки на рассвете,
осень, зима, весна, потом лето,
рушим сердца, поиграв вдоволь чувствами,
вдыхаем музыку: смешную и грустную,
верим: читать можно между строк,
сгораем, вливаясь в осенний смог...
сольёмся с толпой и погаснем на век,
и будем кричать: "Люди, Я - ЧЕЛОВЕК!"
Пройдёт десять лет, потом двадцать и тридцать,
успеем пожить, погудеть, пожениться,
поспать, поработать, подумать о детях,
увидеть закаты, увидеть рассветы,
но дикий огонь не погаснет в глазах....
стон, рваные слёзы... панический страх:
бояться уйти и бояться вернуться,
уснуть, ведь сутра можно и не проснуться...
сидим и гадаем об этом, о том,
ведь всё это позже когда-то... потом!
Сейчас на уме у нас новое лето!
Слушаем ветер, дымим сигареты....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182126
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 06.04.2010
Тепле підвіконня і місяць...
Не треба більше нічого...
Машини і стомлені люди...
для чого? для кого?
тиша - німа, так і треба...
темно... лиш дим від кави
й зоряне, стомлене небо...
лукваве... ласкаве...
Колиска вже звичної ночі...
бетонне, м"яке підвіконня...
самі закриваються очі...
смішне і зрадливе безсоння......
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181971
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.04.2010
"Прийду увечері додому, зніму крила...
Вже налітався! досить висоти!
У небі страшно і не зрозуміло...
Та я лечу, бо всі кричать: "лети!"
А вранці знову, взявши себе в руки,
Я повернусь туди, де все окей,
Одноманітне щастя - вічна мука,
Дике різномаїття - для людей.
Нехай мол вчаться! бо всёго не знають,
Не знаю й я, та крила на спині...", -
так, в голос міркував шалений ангел,
доки літали разом увісні....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180215
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.03.2010
Зазирнувши за обрій страждання,
повернувся з засніженим серцем...
Захлинаюсь жагучим бажанням
його тихих і втомлених терцій...
Чую шепіт слідів на асвальті,
які мовчки кричать: "ДОПОМОГИ!"
Йду крізь стіни німих постулатів,
попри біль і всі перестороги.
Все нормально, так само як вчора,
ті ж обличчя, ті ж самі слова...
Все як з́авжди, як завжди - хворий,
Хочу слухати...
Ти - німа....
Більше того я бачу, що знову
сам вкуваюсь в колишні кайдани,
я ламаю й нове будую...
завжди юний і всюди п"яний.....
Я такий, і таким залишаюсь,
тричі впаду та встану зн́ову,
Терпкий келих життя випиваю,
сам вкуваюсь в німі окови...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180186
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.03.2010
Не хочу існувати в цій системі,
шукати щастя й долю в мертвій схемі
яку намалювали ваші очі.
Я вже не можу більше... я не хочу!
Світ - мудра і цікава дуже штука!
усе заради грошей чи науки,
усі шукають в комусь свою правду,
поєднують слова "ЛЮБОВ" і "ЗРАДА"!
Живуть за схемою: помер, щоб народитись,
а народився, щоб нормально одружитись,
"навчитись жити" й знову помирати...
Просто ПРЕКРАСНО! Нічого сказати...
Немає цілей, мрій і точки зору,
Нема чистих сердець, думок прозорих,
а ми з журбою дивимось у небо,
хай звідти упаде все, що нам треба!
Чекаємо презентів, слави й щастя,
І віримо, що нам ніщо не васться!
Ми вірим треба жити у систесмі,
Малюєм мертві, та "прекрасні" схеми...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178939
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.03.2010
Привіт, як справи?... дивне запитання...
ти знаєш, серце.. Я тебе люблю!
Бо в тобі розцвіло моє кохання...
Тому тепер благаю і молю
Забути біль, що різав гострим лезом,
пробачити усе, що наробив,
Та пам"ятай одне - без мене ти б не жило,
і я б без тебе також не прожив...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177767
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.03.2010
Поглянь у вічі, зазирни у душу,
Не треба більше зайвих запитань,
Ти хочеш йти, тому я теж йти мушу,
Я заспокою пил своїх бажань.
Не треба сліз гірких, прощань і слова "вибач",
не треба, час лікує, просто йди...
Розбий усе, що ти ще не добила,
Нехай залишаться у мріях мої сни...
Іди, тільки залиш про себе пам"ять,
Хай муки ці нестерпні, всеодно,
Тебе чомусь я хочу пам"ятати,
вдивляючись в засніжене вікно..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177339
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.03.2010
Ніколи ще не було так, як зараз,
хоча, здається, було так завжди.
Те саме підвіконня й склянка кави,
ті самі зорі й на снігу сліди...
Ті самі люди у турбот полоні,
ті самі мрії і бажання, й пустота.
Усе точнісінько так само як і вчора,
та тільки я не той вже.... й ти - не та.
Ніколи кава так не зігрівала,
І підвіконня не було таким м"яким.
Життя таким як вчора залишилось,
та ніби вмить розтанув їдкий дим.
Ті самі зорі сяють по новому,
Нове тепло куштує пустота,
Усе точнісінько так само як і вчора,
та тільки я не той вже.... й ти - не та.
Нехай усі говорять, що це смішно,
нехай сміються друзі й вороги,
Та не бентежать нас людей турботи,
Лишились за вікном сліди...і ми...
Можливо це і є Воно - те вічне,
та світла й не збагненна темнота,
Коли життя - точнісінько як вчора,
та тільки я не той і ти не та...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177281
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.03.2010
Закривши очі, бачиш темноту,
Та знай її нема без світла,
Так само як нема добра без зла,
і як нема лист́опаду без вітру.
Усе в цьому житті не просто так,
усі це знають, та ніхто не бачить.
Закривши очі думаєш про те,
що хтось тебе чомусь там не пробачить.
А спробувавши просто жити в кайф,
не в той, що з понтом, й сам тебе лякає,
а в той, що знаючи твоє життя,
Знаходить те, чого ти так бажаєш,
ти розумієш...
і закривши очі
ти бачиш світло,
й те, що ти шукаєш,
Немає темноти, добра чи зла,
є тільки те, що ти для себе знаєш!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177239
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.03.2010
Немає нічого, лиш кара і злочин,
кохання німе, а можливо - збочене,
Велике місто до кіст́ок розбите,
Ангели не мають куди прилетіти,
Ми помираємо від стороннього дотику,
хоча нам вистачило б лиш свіжого подиху,
Ми розумієм єдине для всіх,
Сьогодні зрада - зовсім не гріх,
Я бачу це,і я це чую
й тому словами це все малюю,
Я не знаю чи сприймете ви мене,
але зрозумієте точно одне:
Це - полон мого існування,
Це - життя на рівні пвстання.
За тінню стоять невідомі спогади,
і Я - дія, Я - робот...
___________Пост Зі Скрипом:
цей вірш присвячений альбому гурту Анна "Karmatresh".... звыдти чимало взято рим. Кому цыкаво- послухайте ,але попереджаю: Це Хардкор-Рок =)
я власне слухаю все...і реп, і рок, і попсу..і шансон, коли наушники зломані... але цей альбом - полон мого нинішнього існування!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177227
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.03.2010
Люблю пісні птахів і подих вітру.
Люблю людей: і друзів й ворогів.
Люблю нудну зим́у й веселе літо.
Люблю нестримну радість й лютий гнів.
Люблю яскраве сонце й грізну бурю.
Люблю пригоди й спокій, біль і страх.
Люблю брехню, без неї не цікаво.
Люблю ЇЇ, одну, ту, що в піснях.
Люблю країну, ту, де народився,
Люблю те сіре місто, де живу,
Люблю й нема мені де правди діти,
Люблю любити те, що так люблю!!!!!!
_________________Пост Зі Скрипом:
Банально комусь бачити такі рядки,
та я пишу лиш те, що відчуваю,
Можливо я смішний, чи ще малий,
Та я ЛЮБЛЮ і я це точно знаю!))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177050
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.03.2010
Ніколи ще не жилось так важко в Україні?!
Можливо це тому, що не було тебе?!
Ти кажеш, що суспільство в усьому винувате?!
Ти кажеш, Хтось повинен змінити тут усе?!
Напевне, під час в́ійон, козаччини, репресій,
коли вмирали люди, незнаючи чому,
коли "Слава Труду" писалося у пресі,
жилося легше так?!
Не правда!!!
І тому:
ЗАДУМАЙСЯ мій друже над тим, про що говориш,
над тим, що маєш зараз, і що не бережеш,
згадай про тих хто поруч, про тих, хто є далеко
й про тих, кого немає....від часу чи пожеж.
ЗАДУМАЙСЯ, чи варто скаржитись на всесвіт?
чи може краще трошки поритися в собі?
І скоро в твому серці розквітне щось велике,
що зветься так: ЛЮБОВ ДО РІДНОЇ ЗЕМЛІ!!!
___________________________Пост Зі Скрипом:
Почнімо з себе відбудовувати нову країну, відроджувати націю! Не потрібно, та й, вибачте, ТУПО на когось чи на щось сподіватись в той самий час жбурляючи сміття на всі боки, вимовляючи слова від яких вже в"януть не лише вуха і т.д.
Я починаю!!! Приєднуйтесь!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177036
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.03.2010
-Ціни, що є тепер, такого більш небуде,
усе зникає, дні, міста і люди,
усе тікає, не наздоженеш.
Чи віриш ти мені?
-О, так авжеш!!!
-Стандартна відповідь на звичне запитання...
Воно про все: про смерть і про кохання,
про мрії й біль, думки і сподівання,
про те, в що віриш і що тане у пітьмі.
Чи розумієш ти мене?
-О, так!!! чи...... мабуть, ні.....
_______________Пост Зі Скрипом:
щоденна ситуація, на мою думку, кожного сучасного підлітка та й, напевне, більшості дорослих ...//
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176849
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.03.2010
Не все відомо. М́абуть, все й не треба,
не варто знати, всьому прийде час,
Та кожен прагне вилізти на небо
І звідти подивитися на нас...
Стоять драбини вище хмар, і люди,
узявши торби, лізуть догори.
Ніколи їх на небесах не буде,
Не варто бути там, де сплять вітри.
А інші, мляво дивлячись у небо,
копають ями, прагнуть там знайти
те, що шукати їм не треба,
те, що вони не можуть досягти.
Я бачу сни, усі, напевне, бачать,
коли літаю вище за птахів,
Це лиш тому, що хочу те ж, що й інші,
а не тому, що мудрість серед снів.
Я хочу в небо й ти, напевне, хочеш,
але чи треба?
Знати лиш тому,
хто здатен знайти день посеред ночі.
Не треба запитань: "Коли?" й "Чому?"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176843
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.03.2010
Прокидаєшся вранці...як з́авжди,
і, як з́авжди, під вечір заснеш,
Коридорами буднів шукаючи правди,
ти, як з́авжди, її оминеш.
Поринаєш у сірі потоки
монотонного "св́ого" буття.
Очі вниз... рахуєш кроки,
що ведуть по дорозі життя.
Все ідеш і ідеш, як в тумані,
сам зливаєшся з сірістю днів.
Без думок, без добра чи печалі,
без миттєвостей щастя, без снів...
Без образ і похвал - це ж бо марно!
без вітань чи прокльонів голів,
тобі байдуже війни народів,
війни рас, релігій, світів...
Коридорами сірих буднів
поринаєш в потоки життя.
Очі вниз... рахуєш кроки,
що ведуть у ніщо... в забуття...
_______________Пост Зі Скрипом:
чому громадянська лірика?
бо такий приблизно стан нашого суспільства сьогодні..не всіх, але...
Дякую за увагу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176811
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.03.2010
Упав с небес остался богом,
Проснувшись всё же дальше спал,
Всегда молчал, не говорил ни слова,
Он просто ждал, чего-то ждал...
Он ждал, что кто-то к небу вскинув руки,
Воскликнет громко:"Где же ты, вернись!!!"
Он просто ждал, и умирал со скуки,
Хоть в его смерти всё же оставалась жизнь...
Он жил душою всей своей и телом,
Но умирал от жизни вот такой,
Нет больше крыльев за спиной, нет дела ко всем,
Пусть мёртв или живой...
Он - падший ангел, прячется от мира,
Помочь всем может, но желанья нет,
Вечная жизнь казалась вечным пиром,
Теперь же тьмою кажется весь свет!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176794
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 11.03.2010