Ольга Піскун

Сторінки (1/19):  « 1»

Найкращу у світі доцю я маю

Маленький  носик,  схожий  на  мамин,
Рум’яні  щічки  бабусі  Наталі,
Насуплені  брівки  у  папи  списала,
А  верхньою  губкою  –  в  дідуся  Олександра!

Два  очка-  озерця  на  мамині  схожі.
Такі  ж,    сині-  сині  ,  немов  волошкові!
А  пальчики  папині  на  ніжках  маленьких
Таких  чудернацьких,  пухкеньких,  біленьких.

А  коски  м’якенькі,  кольором  в  мамин.
Характером  донечка-  вам  не  забава...
Рік  Дракона  дав  їй  чимало:  
природну  харизму,  рішучість,  уяву...

Найкращу  у  світі  доцю  я  маю
Так  люблю  її,  лелію,  плекаю
Все,  що  завгодно  зроблю  для  неї
Моїє  маленької,  ніжної  феї.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406648
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2013


Чому люди так швидко минають?

Чому  люди  так    швидко  минають?
Чому  час  біжить,  мов  вода?
Чому  спогади  душу  картають?
Чому  ліків  від  цього  нема?

Якби  повернути  ті  роки-  всі  живі  ще,  здорові  були...
Прадіда  очі  глибокі,  сповнені  смутку  й  снаги,
Прабабці  вареники  пишні  -завжди  пам’ятаю  їх  смак
І  борщ,  що  нагадує  вишню-  червоний,  мов  стиглий  буряк,

Бо  виріс  в  селі  на  городі,  з  душею  посаджений  був
Ех,  повернути  б  ті  роки,  знову  почути  той  гул,
Який  стояв  на  подвір’ї,  лемент  прадіда  й  дітей,
І  гарний  кабан  пишнощокий  бігав  в  оборі,  мов  лев...

Люблю  ту  пору  незабутню,  як  світло  жилося  тоді...
Сонце  яскраво  світило,  люди  не  були  в  біді
Не  було  тоді  грошей,  як  зараз,  а  їх...і  не  треба  було
Всього  вистачало  доволі,  сьогодні  -  немов  би  кіно....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406317
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2013


Донечці присвячується!

Зіронька  моя,  моє  ти  серце,  з  тобою  цілий  світ  малий!
Душі  моєї  ти  озерце,  небесна  пісня,  рай  земний.
Ти  промінь  сонечка  святого,  ліс  весняний  і  я  цвіту
Та  буде  так  допоки  пісню  життя  свого  не  закінчу.
Ти  янгол,  що  ховає  крила,  моя  небесно  чарівна!
Моя  ти  донечка  красива,  моє  натхнення  і  життя!
Ти  чистої  води  безодня,  дзвіночків  весняних  полянка,
Та  для  мами  ти  завжди  маленька  донечка  Діанка!


28.01.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406315
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 05.03.2013


Пусті мрії мої білокрилі

Пусті  мрії  мої  білокрилі
Не  судилося  влитись  в  життя
Чи  були  ми  тоді  молодими,
Чи  то  доля  у  нас  золота?
Золота  від  розлуки  серцями,
Золота,  бо  ми  вже  не  ті,
Що  ж  нас  чекає  з  роками?!
Світлі  зорі...  й  те  вже  не  ті.
Не  такі,  як  то  було  раніше,
Коли  покохалися  ми
Душі  в  нас  стали  черствіші,
А  сонця  вже  й  годі  знайти...
Не  розумієш  мене  ти  з  півслова
Тебе  не  збагну  нині  я
Такою  і  є  наша  доля,
Та  все  це  слова,  лиш  слова...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271659
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2011


Сонце з-за обрії сходить…

Сонце  з-за  обрії  сходить
Новий  день  починається  знов
Мати  тихенько  підходить,
Торкається  наших  світлих  голов
Скільки  вона  ночей  не  доспала,
Щоб  ми  здорові  були,
Щоб  усмішка  з  наших  уст  не  спадала,
Сіяла,  мов  крапля  роси,
А  скільки  у  днину  негоди
Давала  мати  порад,
Щоб  не  йшли  по  життю,  немов  голі
Й  не  відступали  назад.

Присвячується  дідусеві  Михайлу!  (з  доповненням)
23.07.11

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271658
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2011


Божественне світло

Стрілка  годинника  тишу  турбує
Десь  в  далечі  зірка  сумує
В  безодні  нічній  вона  лиш  одна
На  зимньому  небі  сум  розвіва
Божественним  світлом  ніжним,  як  пух
В  серці  пронизує  біль,  щоб  він  вщух!
Й  на  зміну  йому,  щоб  радість  прийшла
В  душі  заспівала,  її  підняла...
Обожнюю  дивитись  на  зірку  оту  –  
Маю  надію,  мрію  –  люблю..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252596
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2011


Душа

Дивилась  в  блакить  вона  неба  нічного
Вдивлялася  довго  –  не  видно  нічого.
Лише  місяць-юнак  її  душу  ласкає
Промінням  ясним,  що  щастя  не  знає.

Коханням  страждає  та  дивна  душа
Стоїть  і  гадає:  
-Чи  мертва  –  жива  ?!
Їй  хочеться  щастя,  а  де  віднайти,
Коли  їй  судилося  хрест  свій  нести...

Життя  не  минає  в  цю  мить,  зупинись!
Не  край  свого  серця,  вперед  подивись.
Яскравий  там  вогник  палає  в  кінці
Геть,  всім  стражданням
Надія  в  руці!

Забудь  все  погане,  що  було  колись,
Життя  вже  нове,  за  нього  борись!
Й  надію  я  маю,  що  будеш  жива,
Самотня  і  дивна,  вразлива  душа...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252595
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2011


Лечу між хмар

Лечу  між  хмар,  я  злилася  з  вітром
Я  стала  піснею,  що  грає  соловей
Я  каплею  дощу  падала  на  землю
І  мріяла  про  сонце  в  тіні  сумних  ночей
Я  стала  подихом,  якого  не  відчуєш
Я  стала  пташкою,  що  вдень,  і  вніч  співа,
Та  співу  того  ти  вже  не  почуєш  –
Все  забрала  прийдешня  весна...
08.04.2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252525
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2011


Земля для життя !!!

Землю  дав  Бог  для  того,  щоб  жити,
Щоб  бавити  внуків,  діток  ростити.
Для  того,  щоб  пити  вранішні  роси,
Білі  ромашки  вплітати  у  коси.
Для  того,  щоб  жати  жито  й  пшеницю,
Щоб  воду  цілющу  пити  з  криниці.
Щоб  бачити  небо  вкрите  зірками,
Вранішнє  сонце  вмите  вітрами.
Жити  й  радіти  Божому  дому  –  
Дарований  нам  –  більше  нікому...
03.04.2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252523
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2011


Онкохворим дітям в надію…

За  що  їх  доля  не  злюбила,
За  що  маленькими  вони
Зустрілись  з  чорною  бідою,
Перемогти  б  яку  змогли...

Там  сила  грошей  світом  праве,
Нема  там  правди  й  доброти,
Малі  серця  повільно  б’ються
Чекають  спас  від  сатани.

Монархи  наші  часом  правлять
Не  вигід  їм  дітей  спасти,
Бо  гори  грошей  собі  мають
На  хімії,  що  продають  вони.

Коли  вже  прийде  час  смиренний?
Коли  почнемо  жити  ми?
Коли  нам  сонце  засіяє
Своїм  промінням  чистоти?

Коли  ми  зможем  підвестися,
Сказати  зможем,  що  живі
Ми  діти  рідної  землі?
Коли  це  буде,  може  ні...
Та  все  ж  надія  є  в  руці,
Бо  ми  живі,  живі,  живі...

14.11.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249334
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2011


Костяніка

Як  мавка  лісова  у  лісі  тихім-  тихім
з  водою  розмовля  -  біжить  вона  у  даль:
тендітна,  світла,  ніжна,  в  її  волоссі  квіти
заплетені  віночком,  немов  весняний  гай...

А  він  хлопчина  гожий,  не  спить  -  оберігає
те  диво  світанкове,  котре  у  ліс  біжить
і  віру  у  життя  у  душу  їй  вселяє,
леліє  чарівну  і  світлу,  гарну  мить.

Вже  мавці  не  забуть  довіку  днів  тих  ясних
як  з  Костею  серця  їм  поєднала  Суть…
Історія  така  кохання  вже  не  згасне,
бо  справжнім  почуттям  судилось  завжди  буть...

(  «Костяніка»-  дуже  гарний  фільм  про  парубка  та  дівчину-інваліда,  які  покохали  одне  одного,  про  історію  чистого  кохання.  Пропоную  подивитися  всім  цей  фільм,  дуже  цікаво,  трагічно,  напружено.......)

23.01.2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236479
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2011


Чому ми такі різні ?!

Надходив  вечір  на  місто,  хмари  роздував  легкий  вітер,  притискаючи  їх  все  блище  до  землі.
В  квартирі  було  тихо...Тільки  ледь  шумів  вітер  за  вікном,  постукуючи  у  морозну  шибку.
Вона  з  тривогою  на  серці  набирала  літери  нового  вірша,  силует  якого  намалювався  в  її  уяві,    довго  роздумувала  над  написаними  рядками,  шукаючи  якихось  інших  слів...
         Довго  мислила  над  тим,  чому  не  народилась  чоловіком,  чому  їй  випала  доля  жінки.
...вони  зовсім  інші,  не  такі  як  ми(  з  іншого  тіста),  але  чому?!  Вони  не  так  мислять,  вони  не  розуміють  того,  що  з  пів  слова  зрозуміє  жінка.  Важко...,  важко  бути  жінкою.Стільки  всього  хотілося  б  донести  до  них,  та  вони  не  зрозуміють...,  стільки  б  всого  хотілося  сказати,  та  ні...
 
23.01.2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236463
рубрика: Проза, Філософська лірика
дата поступления 23.01.2011


Мрії — це майбутнє

Бринить  в  душі  сльоза  
Серце  обпікає,
Дивлюсь  на  небеса  —  чомусь  зірок  немає  .
Небо  затягнули  хмари  опівночі  
Моя  душа  не  спить  і  я  не  стулю  очей.  
Образ  той  щораз  повз  мене  проминає
-  Ти  хто?,—  дивуюсь  я
-  Чому  тебе  не  знаю?  
-  Чому  турбуєш  сни,  що  барвами    покриті  
-  Лишень  ти  уяви  
Чи  можна  ось  так  жити?!  
Дивлячись  на  те,  що  незнайоме  оку  
Повз  мене  прошмигне,  
Та  я  відчую  дотик.  
Це  мрій  моїх  струна,  
Це  джерельце  любові  
Так  дзвінко  виграє,  
Як  соловей  в  діброві,
Це  прагнення  душі  відкритись  світу,  людям  
І  довести  усім,  що  мрії  —  це  майбутнє.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231730
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.12.2010


Це все кохання…

Була  вже  темна  ніч,  зорі  світили  ясно-ясно,  віщуючи  сонячний  день.  Вона  не  могла  стулити  очей  тому,  що  думала  про  нього,  про  те,  як  сказати  йому  про  свої  почуття.  Багато  різних  думок  приходило  в  голову,  та  жодна  була  не  та...
Тільки  зовсім  недавно  вона  збагнула,  що  кохає  його  більше  всього  на  світі,  готова  піти  за  ним  на  край  неба  і  насолоджуватися  прекрасним  сходом  сонця,  дарувати  йому  ніч  і  день,  цілувати  його  солодкі  вуста  і  мріяти...мріяти...мріяти...
Він  мабуть  не  знає  цього...не  підозрює.  
Писала  йому  смс,  стерала,  знову  трепетно  набирала  літери  і  знову  стерала.  Не  наважувалася  відкрити  душу  навіть  перед  ним-  єдиним  у  цілому  світі  !
Це  все  кохання  –  таке  приємне  і,  водночас,  таке...


16.07.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231548
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 27.12.2010


Чужої долі ніколи не беріть…

Ми  обираємо  шляхи  своєї  долі
Не  відомо  мені,  де  шлях  той  свій  знайти,
А  ноженята    ще,    малі  й  зовсім  кволі
Наміри  мають  всю  землю  обійти.

Та    відшукати  ту  стежину  щастя,  
Яка  призначена  тобі,  мені,  йому
Та  як  же  просто  цю  стежину    вкрасти
Та  мати  долю  темну  і  черству

Я  заклинаю  вас,  світ  весь  заклинаю
Чужої  долі  ніколи  не  беріть
Бо  гріх  від  Бога  матимете,  й  болю
Прийдеться  вам  усе  життя  своє    терпіть.


13.03.2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177329
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.03.2010


Жінки, схаменіться, молю вас…

Він  жертва  долі  своєї  німої
Він  птиця,  позбавлена  крил  навесні
Сидить  на  вокзалі    хлопчик  Микола
Й  тихесенько  плаче  в  долоньки  малі

Він  маму  чекає  й  надіється  марно
Що  прийде  рідненька,  в  обійми  візьме
Й  життя  його  стане  казкове  та  гарне,
Без  мороку  й  пилу,  щасливе  таке...

Та  ні,  не  приходить,  покинула  долі
Лишила  дитя  у  темнім  кутку.
А  рученята  маленькі  і  кволі
Тягнуться  в  небо  до  Бога  в  раю.

-На  що  залишила?    Чому  не  приходиш?,-
Миколка  крізь  сльози  до  неба  мовля
-Клянусь  тобі,  мамо,  прийди,  якщо  зможеш
Найкращим  у  світі,  клянусь,  буду  я.

Жінки,  схаменіться,  молю  вас,  рідненькі
Не  кидайте  діток  своїх  по  землі
Вони  вас  кохатимуть,  батька  і  неньку,
Любіть  і  плекайте-  ще  зовсім  малі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177267
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.03.2010


Моя зима…

На  дворі  зима….  Падає  лапатий  сніг,  повільно  кружляючи  у  передноворічному  танці,  легенко  торкається  гілочок  сосни,  а  вітер  похитує  гіллям,  розтрусуючи  м’якенькі,  пухові  сніжинки  навкруги.  Небо  оповите  хмарами……
Здіймається  вітер  і  безсоромно  колише  кущ  калини,  що  росте  біля  криниці.А  сніг  все  лапатіший  і  лапатіший  засипає  морозну  землю.  І  так  легко  на  душі….забуваються  всі  тривоги  й  душа  лине  десь  делеко  за  обрій,  покидаючи  все,  що  залишилось  тут…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177236
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.03.2010


Дорогій матусі

Вже  стільки  років  промайнуло  
З  тих  пір,  як  знаю  я  тебе.
 І  з  кожним  роком  розумію,  
Що  кращої  нема  ніде,  
Для  мене  ти  —  безмежний  всесвіт,
 Всі  води  світу  і  життя.  
Тебе  люблю  я  усім  серцем,  
Матусю  мила,  золота.  
Тепер  вітаю  тебе,  нене,  
Із  цим  жіночим  світлим  днем,
 І  хай  в  душі  твоїй  веселій  
Співає  пісню  соловей.  
Вітаю,  мамо,  будь  щаслива,  
Ніколи  горя  ти  не  знай,  
І  щоб  душа  була  красива,  
Радій  життю,  пісні  співай.  
Нова  весна  у  цьому  році  
Нехай  несе  надії  час.  
І  світить  сонце  у  віконце  
Сьогодні  й  завше  для  всіх  нас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177064
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.03.2010


Тобі

Моє  кохання,  наче  вітер,  
Що  пестить  душу  навесні.  
Моє  зізнання  -усі  квіти,  що  виростають  на  землі.

Для  мене  ти  -  промінчик  сонця,  
Який  ніколи  не  згаса.
 Мойого,  серця  ти  віконце,  що  не  впускає  туди  зла.

Твоя  душа  моїй  знайома,  
--Не  можу  знати:  як?  чому?..  
Кохаю  тебе  знову  й  знову,  мій  любий,  я  вже  не  засну.

Ти  у  думках  моїх  сьогодні  
І  завтра  будеш,  і  завжди.
 Мойого  серця  ти  безодня,  мої  нев'янучі  сади.

Моє  кохання  -  світ  безмежний  
Не  на  один  десяток  літ.
Нехай  слова  необережні  не  обірвуть  його  політ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177060
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.03.2010