Вітер

Сторінки (1/75):  « 1»

Білий сом…

Під    ковдрою  твого  неспокою  
Мапою  кам’яних  сплячих  рік
Я  пливу  на  спині  білого  сома,
Що  недавно  у  сні  зник

П’ю  найменшу  твою  рефлексію,
Кожен  відрух  живих  вогнів,
Як  коханець  блукаю  по  вигинах  
Твого  тіла,  закутого  в  сніг

Балагур,  авантурник  ,  п’яниця,
Хіба  посвист  -  а  не  батіг,
Та  під  ніччю  твоєї  п’ятниці
Я  лиш  син,  а  не  чорний  гріх…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372641
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.10.2012


тихо закриваю очі на твоїх долонях…

тихо  закриваю  очі  на  твоїх  долонях…
                                                                                                 і  відчуваю    …
кров  передає  твоїм  пальцям  мою  кардіо  -  телеграму  
             зникаю,  засинаю,    мов  Моєсей  біля  гори  Синаю  
                                               лиш  мить    до  екзистенційної  нічогості    і  ……  
                                                                                             ти  усміхаєшся  і  теж  закриваєш  очі…
                                                                                                             правда  тут  гарно?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311702
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2012


На зміні стрілок де вмирає час…

На  зміні  стрілок  -  де  вмирає  час
до  крони  й  гілок  ,але  між  зерном  й  горіхом
де  єретик  вдягає  триєдиний  хрест  за  нас
опісля  кулі,  але  до  небес  над  гріхом

між  батогом  і  посивистом  його
як  пес  іде  на  сповідь  в  ніч  -  бо  знає  решту
де  порване  завяжеться  вузлом
між  порухом  пера  і  словом  першим

там  ,  брате  -  на  твоєму  дні
у  сні  найглибшім  з  широко  закритими  очима
на  вкраденному  Прометеєм  у  богів  вогні
палає  справжність  твоя  в  миті  невловима...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293705
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.11.2011


я живий …

Ти  була  народжена  квітнем…
тоді  на  замерзлих  моїх  долонях
вже  не  було  жодної  лінії
куди  б  могло  рушити  Його  перо…  
і  не  важливо,  що  ті  ледь  згадали
що  їм  робити  коли  на  небі  два  сонця,
бо  я  поніс  тебе  загортаючи  у  своє  світло,
ховаючи  між  думками  у  скронях,
на  зворотній  стороні  вітру
залишаючи  страх
дихаючи  тобою  занадто  часто
я  був  повний  єдиним  
                 я  живий  ...


Ти  все  ж  таки  почув  …

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281012
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 17.09.2011


Просто будь…

Я  такий  який  є
мені  треба  лиш  іскру
трохи  справжности  твої
крок  у  двох  за  карниз
запали  моє  небо
я  є  легкозаймистий  
одягай  мої  крила
й  не  дивися  у  низ...

Не  дивись  що  те  небо  
осипається  з  стелі
таке  тепле  і  чисте
намальоване  наче  малям
не  дивися  що  крила  мої
зроблені  з  воску
аби  як  поналіплене
пір'я  там

Просто  будь
і  не  вицвітуть  барви
не  осиплеться  небо
від  невіри  у  ніч
крила  втримають  сонце
щоб  дістатися  Бога
стане  воску    на  двох
віри  нашої  свіч

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212773
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.09.2010


Матері

Дякую  за  тебе  Богу  
І  вночі  молюся  
Щоб  стелив  тобі  дорогу  
Не  давав  спіткнуться
Я  хвалю  за  тебе  Бога
І  серденько  мріє
Йдеш  у  полі  а  стежина
Квітами  рясніє
Бачу  як  бешкетник  вітер  
Гра  в  твоїм  волоссі
І  трава  вмива  росою
Твої  ноги  босі
І  в  очах  чаїться  вогник
Клаптик  сонця  й  снігу
Він  у  серці  моїм  човник
Ним  жию  і  вірю
Що  вогонь  в  моїй  душі
Який  ти  вдихнула
Біля  мене  як  не  спала
До  серця  горнула
Я  зберіг  його  на  віки
Проніс  через  роки
Я  тепер  вже  вільний  вітер
Лечу  сонця  проти
Щоби  поряд  запалити
Яскравіше  нього
Щоби  ніч  твою  змінити
В  день  Бога  святого

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202258
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.07.2010


Біле чи чорне?…

Біле  чи  чорне?
горне  свідомість  в  біле  звісно
смішно  
але  й  від  чорного  не  утечеш
не  стреш  його  
з  палітри  долі
дай  Боже  волі
не  збожеволіти  у  ніч
опріч  
на  ранок  прощеним  вже  встати
зламати  в  собі  
та  не  ребра  
а  тупі  кути
аби  знайти
рівну  дорогу  без  стікла  і  терня
та  зерня  кинуте  на  інший  шлях
спалах  і  тихо
знову  спалах
вогонь  ніколи  рівно  не  горить
один  кричить  
шепоче  другий
й  заслуги  в  кожного  свої
в  твої  же  руки  вкладена  палітра  
пів  літра  ейфорії  
і  пів  літра  болю
золою  вистелений  шлях    хто  у  одному  кольорі  живе.
й  не  зле  як  чорне
тим  паче  біле  добре  є
біле  чи  чорне  ?
Те  і  те...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202255
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.07.2010


Брате ти - є

брате  ти  -  є
є    -  ми  
яке  вартує  неба
пітьми  так  менше
спокійніші  сни
і  час  не  давить
серце  в  ребра
ти  є
і  ми  
крадемо  у  годинника  стрілки
вічність  у  миті  
тут  і  зараз
між  цифрами  в  календарі
встигаємо  
прожити  ще  раз
ми  є
аби  горіти  на  землі
щоб  запалити  небо
допоки  зведені  мости
допоки  разом
Він  
веде  нас...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201479
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.07.2010


Чи…

Від  правди  
тікаю
чи
спокою  ради
незнаю
малюю  
тебе
витираю
чи
небо
шукаю
під  твоїми  
слідами
мій  світ  
нестабільний
втрачаю  
чи
розум
зникає  
поволі
читаю
чи  
з  гладі
руками  
Його  лиш
розписані
ноти
звідки  знаєш
де  пяно  
чи  
протримаєш  
форте
хто  ти?...  
ти
симфонія  
9
Людвиг  Ван...
знав  
що  пише
голос  неба
на  криші
мого  божевілля
перелякане  
серце
глибиною
твоєю
надто  близько  
до  сонця
чи
утримають  крила
ту    Ікарову  
мрію
відчувати
найглибше  
горіти  
у  попіл
по  драбині
задовго
час  вже  
змінює  колір
божевілля
не  слухати  
і  не  знати
за  дверима  
тримаю
чи
серце
тікати
у  розум
щоби  лиш  
не  впасти
ти
       ти
                 ти
ти  єдине  і
справжнє
Боже  соло  
безсоння
крок  вперед  
з  підвіконня
моє  замкнене
коло
відчувати  і  жити
все  є    ти
ти......  любити  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201477
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2010


Ти

Знову  один...
як  день  в  календарі  
не  більше,
менше  -  ми
сни  інші  
й  літери  дві
по  різні  береги  
блукають  
а  може  й  не  було  їх?
знаєш,  
вони  зникають...
зникає  -  ти
ми  -  ділиться  на  двоє.
самотні  -  я    
маленькі  й  кволі
драбиною  у  своє  небо
човгають  крила  несучи
от  би...  
утямити  правопис  Бога...
кома  чи  крапка?
що  поміж  я  і  ти?
тире  хвости  малюють  наші,
серця  ж  
запитують...
зажди,
забракло  певно  Його  волі,
чи  мого  —  так  
на  твоє  —  а  якби...
і  божевільне  й  голе  наше    -  разом
за  часом  згасло
не  діставши  глибини...

не  далося  від  раю  ключ  украсти
та  втеча  варта  глибини
одне  лиш  варте...  
.........ти  .........

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187082
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.04.2010


Божі пензлі …

Ми  Божі  пензлі  
Кожен  має  колір
Немає  білого  
Без  одного  із  нас
На  полотні  у  долі
Ми  мов  руки  Бога  
Ми  розфарбовуємо  
одне  одним  час...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174708
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.03.2010


Вкраду у Бога день...

Вкраду  у  Бога  день,
чи  хоч  годину,
а  як  не  вдасться
то  за  хвилиною  піду  
і  як  дитину  понесу  
ховаючи  під  серцем  сум
й  легені  страхом  стиснуті  у  грудях.
Гріхом  те  буде,
вирок  на  суді,
та  не  собі
несу  той  клаптик  часу!
Тому  —  у  кого  відняли,
забрали  весь  пісок  з  клепсидри
радше  ніж  вимовив  кохаю,
й  до  раю  призваний  був  в  мить.
Кому  болить,  
що  не  успів  прости  сказати  
і  прощенним    піти  на  небо.
Треба  було  кому  лише  хвилину,
щоб  сину  в  очі  зазирнути  
аби  збагнути  все  й  заснути  тихо...
Лихо  не  те  якого  ти    хотів,
не  там  і  не  в  той  час.
Згас  вогник  -  і  забрали,
загас  хтось  з  нас...
Плавиться    віск
й  не  знаємо  коли  заберуть  свічку,
в  нічку  чи  в  день  
покличе  небо.  
Треба  встигати:
любити,
вірити,  
прощати,
стирати  зле
нове  творити,
ламати  рамки  
 й
   жити
           жити
                 жити...
Не  буду  красти  в  Бога  час,
для  нас  він  йде
я  тут  і  зараз,
я  —  люблю  тебе...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153085
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.11.2009


Отак живеш...

Отак  живеш
переш  із  ранку  в  ніч
віч  навіч  із  душею
погонею  життя  
заляпане  ллянеє  простирадло
дно  твоє
твоє  чадо
я  твоє
де  серед  згарищ
кришталя
надій  і  мрій
і  недоспаних  ночей
очей  небесних  всміхнена  душа
не  може  доскладати  своє  щастя
і  наче  виправ  все
цвіте  твоя  Туринська  плащаниця
дзвінниця  знову  кличе  в  храм
та  знову  іскра,  попіл  ,  злам
знову  згоріло  щось  у  тобі
у  торбі  два  крила  несеш
та  одягти  їх  й  годі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152077
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.10.2009


Ти просто вірив...

Щастя  десь  поряд
холод  і  крига  
так  не  може  бути  завжди
і  правди  хтілося  би  іншої  для  всіх
гріх  проти  сонця  очі  закривати
аби  лиш  не  проспати  схід
щастя  десь  поряд  
колись  твій  погляд  
знайде  мої  очі
на  піку  ночі  
зірка  упаде
її  знайде
той  хто  ще  має  віру
послухай  вітру  
він  розкаже  все
щастя  десь  поряд  
говорять  ,що  один  не  воїн
воєн  життя  одному  не  знести
із  пустоти  кричи  тікай  і  загорись
й  не  бійся  бо  почують
глянь  на  свої  сліди
із  ними  поряд  ще  чиїсь
терня  і  біль  торують
щастя  десь  поряд
бо  поряд  сонце    й  поряд  дощ
скотч  безнадії  не  спіши  на  очі  клеїть
загоїть  рани  ніч  прозора
зірками  в  серце  опаде
вкраде  думки  
 і  на  край  світу
і  там  побачиш  
що  на  відстані  руки
танцює  щастя  Генделя  сюїту
щастя  десь  поряд
я  відчуваю  його  погляд
щастя  у  тому  
що  є  я  і  ти
щастя  —  не  спокій
щастя  десь  поряд
я  відчуваю  його  кроки
щастя  десь  поряд
я  відчуваю  сонця  погляд
я  чую  ангели  говорять
щастя  десь  поряд
чуєш,за  спиною  дивись
крила  два  гордо  здійнялись
щастя  вже  поряд
лети  у  небо
так  треба
бачиш
ти  летиш
 ні  ти  не  спиш
ти  просто  вірив....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152075
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.10.2009


Той хто пише вогнем...

Той  хто  пише  вогнем,  на  межі  між  запахом  божевілля  і  світанком  свободи,  не  помре  
ніколи.  Аби  не  забрали  голос...  не  відняли  руки...  не  вимкнули  світло...  

Багато  голосів  Бога  залишали  землю  ледь  розкривши  крила.  Не  одна  пісня  обривалась  незакінченою;слово  затихало  заткнуте  страхом    правди...  Але  зерня  падаючи  в  ріллю  свідомості,  все  ж  таки  давало  початки.  Дерлося  крізь  терня  у  наші  душі,  і  тихенько  у  затінку  серця  квітнуло  іскрою  неба.      Кволий  голос  того  хто  пише  вогнем  ,завжди  бореться  за  право  жити.  Терновий  вінок  генія  -  не  кожному  під  силу,    а  від  так  кількість  піску  у  клепсидрі,  відведена  на  життя  -  пропорціональна  силі  духу  обраного.  Але  голос  не  змовкає.  Він  подібно  чудотворній  іконі  мироточить  своїми  ранами,  зцілюючи  наші  спраглі  світлом  серця  .  І  тоді  його  слова    квітнуть  у  горщиках  обпалених  вогнем  його  існування  .  Вони  є  вогнем  верховного  Гончара,  що  гартує  глину  нашого  єства.  Це  є  квіти  що  ростуть  на  чагарниках    буденності  .  Вирощені  живим  вогнем  вони  наповнють  наші  легені  -  і  ми  живемо..жили  і  будемо  жити...Допоки  є  той  хто  пише  вогнем,  допоки  його  слово  запалює  наше  серце...

Той  хто  пише  вогнем  ,  на  межі  між  запахом  божевілля  і  світанком  свободи,  не  помре  
ніколи  ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134817
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.06.2009


Годинник б'є…

Годинник  б'є  по  барабанних  перетинках
Тікає  час  у  відображенні  моїм
Живу  в  міжчасі,  на  одних  зупинках
Життя  спостерігаючи  мов  діафільм

Годинник  б'є  по  барабанних  перетинках
Б'ється    душа  закована  у  лід
Сидять  апостоли  із  нами  на  сходинках
А  ми  кидаємо  їм  копійки  на  хліб

Годинник  б'є  по  барабанних  перетинках
Сміється  в  віддзеркаленні  кривім
Майструє  Ной  ковчега  у  сутінках
Хто  ж  буде  в  ньому  коли  вдарить  дзвін..























 запчасти  suzuki

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=132905
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.06.2009


Бігти...

Сісти  у  потяг    посеред  ночі  і  ,мокрою  рибою  ,загубитися  в  зеленому  очамиррі  людської  заплави.  Тихенько  заплисти  у  ковдру  ,    і  так  щоб  ніхто  не  бачив  ,бігти  тільки  но  зоранною  ріллею  за  вікном  .    Заливати  у  память  оливкове  відчуття  свободи  і  їсти  ніч  смакуючи  пряний  аромат  осені.  І  бігти,  бігти,  бігти...    Головне  не  зупинятись.  Відчувати  як  під  поглядом  ночі,  на  спині    проростають  крила  від  чого  однаково  боляче  і  приємно  судомить  мязи  і  свідомість  .  Може  я  так  згадую  як  був  безтілеснним,  чи  тим  ким  був  до...  Ноги  втоптують  росу  у  розпашілу  землю.  Хочеться  бути  в  дорозі.Або  щоб  дорога  була  у  тобі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=132902
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.06.2009


Оркестр віри

Їх    було  не  багато...  зовсім  діти,
Сонце  в  лахмітті,  змерзші  квіти.
Запах  провини  стягує  на  грудях  ремінь  
Малий  оркестр  -  совісті  моєї  кремінь  .

Замерзлі  пальці,  вигравали  ноти,
Ножем  по  серцю  кожен  дотик.
І  душі  рвали  всім;  хто  мав  ще  їх    
Одні  зпинялись  ,хтось  же  далі  біг...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=132644
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.06.2009


Маленькі чудеса

Маленькі  чудеса,
Краса  життя  захованна  в  міжчасі.
Маленькі  чудеса,
Прості  слова  -  білет  у  щастя  касі.
Маленькі  чудеса,
Очі  дитяти  носити  в  серці  й  жити.
Маленькі  чудеса,
Твій  голос  -  у  моїй  зимі  як  квіти.
Маленькі  чудеса,
Гармонія    життя  у  всьому.
Маленькі  чудеса,
Ефірна  грань  Господнього  закону...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=130682
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.05.2009


Він і ти...

Під  білим  платтям-терня  болю,
Не  хочеш  аби  бачили  слабкою.
І  щоб  не  чули  -  плачеш  по  ночах,
Щось  швидко  гасне  у  твоїх  очах...

Б'ється  душа  у  ніжнім    тілі,
Молитву  творять  губи  онімілі.
Капають  сльози  на  шовкове  плаття,
І  рветься  нитка    у  дрібне  латаття...

Вас  завжди  було  й  буде  двоє,
Ледь  чутний  голос  в  серці  твоїм.
Він  кожен  крок  вимірює    тобі,
Господній  ангел  на  твоїм  плечі.

Веде  тебе  і  буде  поряд  завжди,
В  твоїй  душі  скрижалем  правди.
Ти  просто  слухай  голос,  вір,  і  йди,  
Вас  завжди  двоє  -  він  і  ти...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=128572
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.05.2009


Що ти малюєш як тобі сімнадцять?

Що  ти  малюєш  як  тобі  сімнадцять?
Червоне  й  чорне,без  середини  й  субтонів.
Твоя  революція,  твій  надірваний  спів,
Незнайомого  світу  твої  очі  бояться...

Ти  розписуєш  тіло  білим  словом  кохання,
Що  би  він  прочитав  твою  першу  весну.
Ти  змінюєш  запах,ти  тікаєш  від  сну,
Він  як  двері,  як  крила,  як  крапка  чекання...

А  він  розлитий  з  того  ж  урожаю  що  і  ти,
Така  ж  палітра,  хіба  пензель  інший.
І  бє  він  краскою  лиш  так,  між  іншим,
Бо  ще  боїться  розміняти  я  на  ти...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=128342
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.04.2009


Мости

Я  прошу  -  не  пали  мости...
Спасти  їх  вже  не  зможеш.
Як  по  воді  іти  не  вмієш,
Не  пожалієш  ти,
Мости  ,що  залишити  можеш
Аби  вернутися  із  сивої  зими.


Кричу  тобі  -  ти  не  пали  мости!
Як  ти  і  я  зійдемось  знову?
Забула  -  ми  не  ящірки,  
В  нас  не  такі  хвости.
Навіть  як  зміне  час  свою  підкову,
Ми  люди  яких  зєднують  мости...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=128329
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.04.2009


Остання молитва...

Ти  по  воді  іди,
Не  я,не  ми.
Ні  -  ти...
І  не  лякайся,  не  тремти.
Так  треба.
Просто  вір.Іди...
По  гладі  гомоном    круги.
Я  знаю  ,мусиш,  
Ангел  ти.
Йди  же,  ступай.
На  край  ,босоніж  
Незважай.
Я  вірю.Віриш  ти.
Хтось  кличе  чуєш?
Голос  з  висоти...
Не  вернешся  уже.Нічого  -  час.
Звершилося  усе,
Вогонь  загас...

Тихіше  кожен  крок,
Останній  змовк  із  гладі  в  небо...
Небійся  світла...
Там  так  треба...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=128259
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.04.2009


Ми живем вічним знаком питання...

Тане  день  у  руці  -  краплина    життя
Бог  гортає  сторінку  в  пожовклім  трактаті
Намагаюсь  збагнути  веремію  життя
Розшукати  себе  у  душевнім  лататті
Час  утрачений  дарма  всі  думки  пожерає
Вкладається  сонце  у  зелений  диван
Гасне  світло  у  вікнах  і  сон  забирає
Всі  проблеми  мої  в  літоргічний  карман
Завтра  зннову  поставить  для  мене  питання  
Розгадати  би  їх  за  коротке  життя
Ми  живем  вічним  пошуком  знаком  питання
Пошук  власного  я  пошук  ,щастя  крила...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=128243
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.04.2009


Життя після...

Старенька  книжка
Сторінки  пожовклі
Чиясь  записка:
"Залишитись  в  жовтні..."
В  кожних  очах  
Що  прочитають
Хтось  жити  праг  
По  смерті  забувають...
Стираєшся  із  памяті  
Неначе  і  не  жив
А  слід  ожив  на  покутті
Книжок  що  хтось  творив
Воскреснуть  почуття  
Душа  воскресне
У  літерах  життя
Заховане  зумисне
Що  би  жило  імя
Звучало  на  устах
Сповідь  і  каяття
На  жовтих  сторінках...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=128242
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.04.2009


Одного дня...

Одного  дня  ти  прокидаєшся  без  сили  ,
без  настрою,  без  віри.
А  другого  неначе  знову  народився,
водою  божою  умився.
Одного  дня  стоїш  на  роздоріжжі,
і  знову  вибір  у  мішку.
А  другого  думки  вже  свіжі,
радієш  ,що  живеш  і  долю  сам  обрав  таку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=112234
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.01.2009


Слова

Слова,  слова  -  говорить  кожен.
Потрібні  і  непотріб  ,згоден?
Словесні  сіті  ,  мусор  літер,
запалять  мозок  і  на  вітер.
Слово  жадоби  починає  війни,
хоча  й  безглузде  просто  так  не  піде.
Щиреє  слово  зніме  лід  із  серця,
злеє  на  рані  сіллю  з  перцем.
Холодне  зачиняє  двері  храму,
а  тепле  заживляє  давню  рану.
Напоїть  спраглого  у  вірі  слово  мудре,
голодний  дурень  далі  хтіти  буде.
Велике  слово  все  пояснить,
у  рай  чи  в  пекло  ,як  попасти.
Одне  науки  ,розуму  навчає,
а  в  другому  вогнищем  віра  розквітає.
Усі  вони  із  уст  злітають,
подумав  ти  чи  ні  ,назад  вже  не  вертають.
Ранять  ,лікують  ,розважають,
тебе  у  пам'яті  чиїсь  лишають.
Чи  ранком  сонячним  ,або  в  ночі  ,коли  ліхтар  вже  згас,
слова  не  покидають  нас...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=112233
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.01.2009


Щось залишилось все ж таки у цьому місті...

Щось  залишилось  все  ж  таки  у  цьому  місті,
Поміж  старих  кав`ярень  ,вулиць  ,  між  дахів.
Серед  проблем  які  гризем  мов  кістку  в  клітці,
Не  знаючи  як  відірватись  в  небо  до  птахів.

Це  щось  просте  і  не  вловиме    оком,
Перед  яким  стоїть  стіна  залежностей  життя.
Це  те  на  ,що  ступаємо  ми  буднім  кроком,
Але  не  хочем  бачити  це  диво,  аж  ніяк.  

Коли  здається  ти  нікому  не  потрібен,
І  загнаний  в  безвихідь  цим  життям.
Ти  вловиш  погляд  немовляти  світлий,
Й  в  його  очах  розвіється  все  по  вітрам.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109797
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.12.2008


Птах віри

Коли  тримаєш  в  грудях  птаха,
що  Вірою  Господь  назвав  .
Ти  в  всесвіті  мала  комаха,
та  в  кінці  шляху  знайдеш  ,що  шукав.

Не  бійся  йти  шляхами  правди,
май  сили  встати,  коли  впав.
Тримай  лиш  птаха  ,в  грудях,  завжди,
й  не  забувай,  що  ти  шукав.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109795
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.12.2008


Зустріч чотирьох...

Розмова  чотирьох  світів,
Дощів  і  сонця  як  тоді,
Не  повернеш  -  а  би  й  схотів,
Зникає  напис  на  воді...

Дощ  тихо  підслуховує  розмову,
Нам  знову,  60  на  всіх.
Румянець  котить  за  поріг,
Міняє  ніч  у  днину  нову...

Кожен  знайшов  свої  вітрила,
Кадило  ,пахне  вже  не  так.
І  вже  лінкор,  а  не  фрегат.
Своя  дорога  і  розкриті  крила...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109633
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.12.2008


Зима...

Старий  поет  із  першоснігу,
Пером  небесним  розпочне.  
Вкривати  землю  розпашілу,
Морозним  коротеньким  днем.
Зупинить  тихо  воду  в  берегах,
Заграє  Баха  сніговієм.
Залише  іній  на  її  очах,
І  з  нею  про  весну  замріє...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109631
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.12.2008


Я не люблю

Присвячений  В.Висоцькому                                    

Я  не  люблю  людей  ,які  сміються  в  очі,  
й  за  спиною  сокиру  держать.
Я  не  люблю  очей  які  ,що  ночі
мій  сон,  голодний  ,  страхами  бентежать.

Я  не  люблю  людей  які  вважають  себе  вище,
й  по  трупах  йдуть  до  храму.
я  не  люблю  як  вітер  свище,
в  самотності  мого  пустого  дому.  

Я  не  люблю  себе  ,  коли  боюсь  сказати  в  очі,
про  що  кричить  моя  відвертість
Я  не  люблю  і  я  не  хочу,
ховати  у  щілини  часу  свою  впертість

Я  не  люблю  ,коли  мене  тримають  в  клітці,
й  обставини  на  шиї  в'яжуть  петлю.
Я  не  люблю  рости  на  гілці,
що  вітром    кинута  на  чорну  землю...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109566
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.12.2008


Реквієм за літом

Осінь...  
реквієм  за  літом,
Вітром,  
піснею  дощу,
над  світом
світло  зоряних  ночей...

Запахли  чорнобривці...  

Земля...  
В  пожовклім  листі  ,
кисті  художника  позує.
Засинає,  
нестерпне  сонце  
в  небокраї...

Будинки...
Бісером  нашиті,
на  свиті,  
вдягненій  на  землю,
греблю,  
зітхань  людських  ховають...
Злітають
в  небо  змерзлі  
птахи,
немов  від  плахи,
утікають...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109561
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.12.2008


На чорно-білі дошці...

Тікає  хтось  від  тіні
Є  й  хто  ступає  в  тінь
На  чорно-білі  дошці
На  короля  мій  кінь
Мат  -  явна  перемога
Єдиний  вірний  хід
Яке  обереш  зерня  
такий  і  зійде  плід..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109056
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.12.2008


Під стріхою мого старого дому...

Нитка  життя  в'ється  у  всьому
Протягнена  Творцем  повсюдно
Під  стріхою  мого  старого  дому
Так  тихо,  рідно,  трохи  сумно...
 
Життя  іскра  в  кожній  секунді
Істина  в  проміжку  між  тік  і  так
Обабіч  дому,  на  маленькій  клумбі
Розцвів  кохання  спів  —  червоний  мак

Зміст  в  тому  задля  чого  й  хто  ти
Бо  Бог  не  просто  сіє  в  нас  життя
На  підвіконні  ангел  пише  ноти
І  скрипка  тихо  грає  месу  Генделя  

Смак  миті  в  філіжанці  кави  в  квітні
Щастя  -  що  випити  її  з  ким  є
В  моєму  домі  завжди  люди  рідні
Ниткою  зплетене  із  ними  все  моє  ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109054
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.12.2008


День вчорашній тепер лише спомин...

Я  незнаю  ,що  буде  завтра,
я  незнаю  ,що  буде  зараз.
Пожерають  собаки  часу,
дня  минулого,  тьмяний  образ.


Очі-ночі  зазирнуть  до  кімнати,
зірвуть  денну  одежу  із  мене.
І  в  колисці  нічного  неба,
буду  солодко  в  зорях  дрімати.


Та  розбудить  мене  перший  промінь,
того  сонця  ,шо  кожного  ранку.
Забрідає  у  небесні  рамки.
День  вчорашній  тепер  лише  спомин...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108887
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.12.2008


Відчувати...

Хто  я    Господи?...  на  що  Ти  вказуєш  ,  мені  сліпому  ,  своєю  правицею?  ...  Коли  я  родився,  напевне  один  з  твоїх  ангелів,    викарбував  у  моїй  душі  знак  питання.  Знак  який  я  ніколи  не  розгадаю,  не  знайду  відповіді  на  те  ,після  чого  Ти  його  поставив...
   То  може  й  не  треба?..Не  треба  прокидатися,  що  ранку,  знову  і  знову  натикаючись  на  одну  і  ту    ж  стіну  ?  Розбивати  в  кров  голову  об  двері  ,які  так  і  не  відчиняться  .  Кричати  до  тебе  у  небо  ,слухаючи  тільки  своє  відлуння    яке  згасає    разом  із  вірою  .  Вірою  в  те  ,  що  мій  хрест    потрібен...
   Але  ж  інші  живуть...  Саме  так,  не  запитуючи,  не  ставлячи  собі    ніяких  перепон  на  шляху  до  щастя.  Просто  виконують  свою  функцію  на  землі,  тихо  прямуючи  до  жаданного  грааля.  Крок  за  кроком  залишаючи  слід  у  власній  маленькій  історії,  гортають  сторінки  у  пожовклій  книжечці  часу  яку  Ти  переглядаєш  усміхаючись...Та  я  не  можу  -  отак  тліти  з  закритими  очима.  Я  не  хочу  закривати  їх  боячись  знову  зіткнутись  з  Твоїм  розписом  на  моєму  тлі.  Я  не  боюся,  знову  і  знову  читати  Твій  почерк,  жити  дивлячись  правді  у  віччі,  нести  свій  хрест  до  поки  Ти  не  зупиниш!  

Страх  у  іншому...  Не  знайти  відповіді...так  і  не  зрозумівши  де  твоя  Гогофа...

   Зрозуміти?..Як  це?  Зазирнути  до  склепу  пам'яті  ,  і  десь  там    на  запиленій  полиці  ,  у  нотатнику  прочитати  сакраментальні  слова?  Їх  там  немає...  Там  просто  попіл    минулого.  Я  -    якого  вже  ніколи  не  буде,  літери  і  цифри  які  нічого  не  скажуть.  Ми  багато  часу  марнуємо,  аби  заповнити  енциклопедію  нашого  життя  відповідями  .  Та  коли  б'є  дзвін,  нічого  путнього  на  її  сторінках  не  виявляється.    Безліч  порад  для  ближніх,  розумних  слів  наділених  силою  зцілювати,  прикладів  і  зразків  дій  у  тих  чи  інших  обставинах  .Але  жодного  ,жодного  вірного  слова  для  тебе.  Немає  і  не  може  бути.  Бо  ми  не  розум  -  ми  серце!  Відповідь  можна  тільки  відчути.  Як  відчуваєш  божевілля  кохання,  коли  дихаєш  одними  легенями  на  двох  ,пьєш  життя  з  очей  навпроти    ,ковтаючи  кожну  мить  як  останню.  Або  як  горе  утрати.  Коли  Ти  Господи,  призиваеш  до  себе  на  небо  вогонь  ,що  зігрівав  серце,  давав  сили  знову  ступати  у    терні  назначеного    шляу,  а  його  барви    розфарбовували  сірий  будень.  Хіба  це  можна  зрозуміти?  Не  ми  є  творцями  цих    істин.  Ми  здатні  осягнути  лише  те  що  створили  самі,  і  те  не  завжди.  Залишається  відчувати.  Бо  це  і  є  справжність,  першопричина  ,  голос  неба  який  тихо  говорить,  аби  ж  хто  почув...  
   
Зніми  же  Отче    із  моїх  очей  ,життям  байдужим  ,повязане  ярмо.  Дай  вдихнути  твоєї  правди,  спраглими  легенями  душі.  Запали  моє  серце  смолоскипом  віри.  Бо  хто,  як  не  Ти  ?!  Кому  мені  писати  ці  листи  до  запитання?  Кому  сповідатися  що  ночі  картаючи  себе  ,що  так  і  не  зміг  змінити  бодай  щось?  Я  на  колінах  у  Твоєму  храмі...душа  моя  твій  храм...прости...і  дай  дороги.  Відчути  дай  всевишній  Твою  волю,  моє  призначення  земне,  Твій  тихий  голос  і  піти  за  ним.  Твердо  ступаючи  без  запитань  і  остраху  невірної  дороги.  Аби  до  ніг  Твоїх  покласти,  плоди  посадженого  зерня  перстом  твоїм.  Залишаючи  слід...не  на  землі...а  у  серцях  яких  бодай  би  трохи  відігрів  несучи  Твій  вогонь.  

То,  хто  я?..  
я  -  Твоя  барва...я  -  Твоя  палітра...  я  -  Твій  пензель...  





                                                                                                                                             16  :45,  22  грудня  2008р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108857
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.12.2008


Згубився десь на сьомій ноті...

Згубився  десь  на  сьомій  ноті,
Не  доволік    до  крапки.
Кричав  до  неба  серед  ночі,
Збираючи  уламки.
І  так  жадав  -  аби  лиш  сон,
«Збудіть  же»  –  ради  Бога!
Але  хтось    вимкнув  мікрофон
Заграла    колискова…
Знов  граю  щастя  з  авансцени
Аби  ж  не  здогадались
Квитки  вже  продані  на  мене
Уже  усі  зібрались.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108798
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.12.2008


Вино пісок і море як в Мане

Вино,  пісок  і  море  як  в  Мане…
Я  ловлю  час    і  сажу  на  припону.
Ми  голі  душами  одне  в  одному  є,
Розбив  клепсидру  і  у  тобі  тону.
 Не  треба  зараз  шкіри  саламандри,
Нема  питань  і  рамок-  ти  як  джаз.
Ти  вітер  півдня  твоє  серце  мандри,
Ти  можеш  просто  бути  і  ковтати  час.
У  хвилях  чути  хриплий  голос  Дженіс,
 Повзе  багряне  сонце  в  неба  рамі.
Давай  втечем  до  короля  у  Мемфіс,
Ідилія  світанку  в  ля  мажорній  гамі.
   Пляшки  пусті,  ми  ж  повні  одне  одним,
Ця  мить  здається  вічністю  в  твоїх  очах.
Три  кроки  і  це  все  лиш  спомин,
 Три  кроки  і  скінчиться  час…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108795
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.12.2008


Осінь

Осінь  -  метафора  гамоній  і  кольору,
досить  зеленому    цвіту  -    спомину.
Земля  перепахана  голодним  оралом,
карміннеє  небо  багряніє  запалом...

Ридає  небо  соленими  слізьми,
осінь  дере  його  мокрими  кігтьми,
Останню  крапельку  літа  злизавши,
оголені,  мокрі  дерева  по  собі  лишавши,
Землі  благодатній  ,що  просить  покою,
 і  знає  як  добре  їй  буде  зимою...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108640
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.12.2008


Дорога життя...

Дорогою  життя    ти  йдеш,
                           шукаєш  ціль  у  існуванні.
                           Шукаєш  змісту  у  речах  ,
                         в  словах,  у  діях,  у  стражданні...

                           І  зупиняєшся  ти  часом,
                         немов  один  на  всій  землі.
                         У  памяті  копаєшся  незграбно,
                         шукаючи  кому  потрібен  ти.  
                         
                         Знайшов  чи  ні  це  не  важливо,
                         шукаєш  вихід  з  пустоти.
                         Ідеш  на  голос,  що  покликав,
                         тебе  тихенько  з-за  спини...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108638
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.12.2008


Старі листи...

Старі  листи  скрижалі  памяті  моєї,
старі  слова  ,думки,  надії.
Минуле  на  пожовклому  папері,
міста  ,  місця  ,знайомство  у  осіннім  сквері.
Закуті  ковдрою  сивого  панича  часу,
мене  вертають  у  часину  ту.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108490
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.12.2008


Розрамлені...

Розрамлені  ми  почуття  діалоги
розрамленне  все  наше  рівне  життя
ми  живемо  у  проміжку  стелі  й  підлоги
у  макеті  поверху  з  власним  Я
 
Ми  виходимо  інколи  відчиняємо  двері
але  так  боїмося  щоб  сусід  не  зайшов
що  би  той  не  помітив  як  розставлені  меблі
що  би  свічка  не  згасла  вбита  тим  сквозняком

Ми  Веласкесом  й  Гойя  прикрасили  стіни
із    небесного  скла  ставим  вази  на  стіл
водночас  наші  вікна  затуляють  гардини
що  би  з  дому  навпроти    не  було  видно  їх
 
Сто  років  самотності  -  Гарсія  Маркес
не  будуйте  Маккондо  у  грудях  з  ліва
не  така  фамілія  в  Бога  і  розпис
не  ріжте  замками  за  спиною  крила...
 
Не  потрібні  нам  рамки,  рвіть  гардини  із  вікон
переймайтеся  іншими  всі  ми    божі  сусіди
зігрівайте  щирістю  й  діліться  свічки  світлом  
адже  для  цього  Бог  нам  дав  горіти...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108476
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.12.2008


Таємні двері...

Як  важко  розгадати  хто  ти
з  двох  берегів  звести  наш  міст
де  стоїмо  одне  одного  проти
де  я  в  твоєму  світі  гість...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108415
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.12.2008


Тінь ...

Як  за  звичай  -  тіні  падуть  від  світла.
Та  в  кожнім  світлі  своя  тінь.
Чи  Ра  у  небі  ,  чи  то  сивий  кінь
Тінь  в  кожному  -  на  пів  відкрита  хфіртка  ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108408
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.12.2008


Мрія...

Відкопав  у  скрині  давній  ,
мрію  в  павутинні.
І  у  серці  щось  відкрилось,
мов  у  сновидінні.
Повернув  годинник  стрілки,
постукав  в  минуле.
Час  зростив  шукання-квітки,
 і  збудив  поснуле...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108172
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.12.2008


Не треба...

Коли  я  дивлюся  на  дощ,
я  бачу  твої  очі.
Я  бачу  неосяжний  океан  ,
і  бачу  білі  ночі.

Усе  в  твоїх  очах  сховалось,
і  місяць  ,і  зірки  ,і  небо.
І  я  би  сам  у  них  сховався,
та  знову  скажеш  ти  не  треба...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108171
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.12.2008


Нитка життя...

Минуле  -  майбутнє,теперішнє  -  втрачене.
Вкрадене  ,сховане,  страчене.

Щастя  -  омріяне  днями  повіями,
віра  у  серці  ,з  пухнастими  віями.

Мрії  -  надії  ,спроби  і  кроки,
прожиті  в  пошуках  істини  роки.

Крила  за  спиною  ледь  не  обрізані,
очі  ще  світлі  ,ще  світом  не  зімкнені.

Вогник  життя  до  цілі  донесений,
кроки  у  хмарах...  шлях  вже  завершений.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108124
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.12.2008


До дому ...

Зібравши  спогадів  торбину,
за  стомленими  плічми,
купив  квиток  на  потяг  нічний,
й  крізь  ніч  ,немов  до  сяйва  свічки,
я  їду  в  ту  стару  хатину.

Де  завжди  бачу  очі  ,що  мене  чекають,
де  діти  у  багрянім  листі  грають  ,
де  небо  в  зорянім  намисті,
і  гармонійна  пісня  в  вітра  свисті.
там  почуття  ніколи  не  згасають.

Приїхав  й  тихо  серце  заболіло...
й  життя  перед  очима  пропливло  ,
коли  побачив  рідне  все,
коли  вдихнув  повітря  те,
яке  забув  ...  яке  мене  зростило...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108091
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.12.2008


Той кого ми не бачим.

Ти  диво-  птаха  вільна  ,
циганське    сонце    ночі.
Ти  йдеш  по  хмарах  тихо    ,
і  зорі  твої  очі.

Обличчя  россами  вмиваєш,
дощем  падеш  в  пустелі.
У    небі  місяць  ти  гойдаєш,
сниш  в  листяній  постелі.

Південний  вітер  у  вітрилах,
сонце  пустелі  у    руках,
за  спиною,  ангельскі  крила  .
сліди  в  невидимих    стежках.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108087
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.12.2008


Осінній Бог...

Старий  художник  осені,
діждавшись  часу  свого.
Іде  де  трави  скошені,
шукає  ангела  сумного.

Відтінки  неба  він  міняє,
дерева  в  жовті  сарафани.
Він  сонце  в  океан  ховає,
і  вітром  замітає  рани.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107939
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.12.2008


Безглузда боротьба з часом

Розбив  старий  годинник  ,
думав  зупиню  час.
Та  знову  у  кропивник,
сів  сонячний  каркас.

Розсипалися  стрілки,
і  маятник  затих.
Опале  листя  з  гілки,
спалив  старий  двірник

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107938
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.12.2008


Між часом і думками...

Ховаючись  між  часом  і  думками
Листи  писати  Богу  і  тобі
Знайти  літери  часу  й  на  граалі
Життя  свого  накарбувати  слід...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107818
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.12.2008


Бути справжнім...

все  не  таке.
все  ...
ти  
я  
ми
хіба  ми  справжні?..
хто  ми?...
ями  свідомості  питають  
правди
глибини
де  взяти  фарби
розфарбувати  світ  -  де  ми...
отак  виводиш  лінію  
й  не  знаєш  
усмішка  чи  сльоза
просто  ведеш
проти  чи  за
як  відчуваєш
як  живеш
як  знаєш...
Так  хочеться  
по  справжньому  відчути
забути  все
що  знав  
що  записав  на  пам'яті  папері
двері  
лише  відкрити  двері  
і  бути  
бути  справжнім...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107817
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.12.2008


Лиш десять кроків разом в небо

Яка  банальність  -  дотик  руки
Лиш  десять  кроків  разом  в  небо
Безумство  -  зупинити  час
Секунди  чи  роки
Мені  байдуже  "я"  ,  любити    "ти"
Що  означає    "я",без  "тебе".
Яка  довершеннісь  у  слові  "ти"
Всього  дві  літери  в  духовнім  злеті
Ти  крила,  втеча  з  самоти
Й  мені  однаково  ,що  принесе  доля  в  конверті...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107636
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.12.2008


Життя не лінія...

Життя  не  лінія  
скоріш  крива  
На  піку  кожного  кута
Якась  хвороба  мозку  
мотузку  затягни  сильніше
Скоріше  з  кожним  днем  
Тікає  час
Й  хтось  з  нас  встигає
Залишає  слід
В  обід  чи  в  вечері  
Та  хоч  би  з  раннку
Не  знаєш  куди  лінія  зверне
Мине  момент
Ти  в  щент  щасливий
По  берегу  ідеш  
Іще  не  сивий
І  з  океаном  тихо  бесіду  ведеш
Й  гадайєш  там  на  другій  стороні
В  тіні  осінній
Іде  вона
одна  
І  з  океаном  теж  веде  розмову
Закону  імовірності  не  віриш  ти
Та  хочеш  що  би  було  так  
А  твій  літак
Уже  за  хмарами  блукає
Шукає  вірить  певно  знає
Але...
Звертає  лінія  
І  знову  кут...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107635
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.12.2008


Я б не питав...

Я  б  не  питав,
не  знав  би...
жив...
плив  би
між  злив  
поволі  змінюючи
біле  в  чорне
і  навпаки...
закрив  би  очі
просто  снив
десь  в  сірому
де  тихе  море...
Але  не  так  іде  годинник
не  білий  сніг
сміх  з  плачем
надто  схожі
межі  немає    
огорожі  лиш    
миру  б
у  душу
мушу  шукати
чути
голос
колос  ,що  Бог  посіяв  
має  дати  плід
Лиш  через  пліт    би  перебратись
німих  питань  і  хворих  снів
слів  зайвих  
від  невіри
прокинутись  
і  глибоко  вдихнути
відчути...  
що  живий
що  знаєш  хто  ти
й  тоді    кричати  Богу
дякую    
що  не  лишив
не  дав  зотліти
крила  розправив  
аби  міг  летіти
й  зігріти  того  
в  кого  є  потреба  ...
І  не  питав  би
не  шукав
знав  би  напевне
просто  відчував
що  я  живий
я  той  хто  є...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107584
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.12.2008


Розірвані хмари

Розірвані  хмари,
розкидані  думки.
Розвіялись  чари,
прокинулись  муки.

Розсипані  перли,
розплющені  очі  .
Розплавлені  нерви,
не  доспані  ночі.

Розставлені  ролі,
і  роздані  маски.
Хтось  гине  від  болі  ,
хтось  гине  від  ласки...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107388
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.12.2008


Нічний готель

Нічний  готель  приманює  вогнями,
нічними  вулицямим  ходять  тіні.
В  нічному  небі  зорі  ,поміж  нами
нічна  дорога  губиться  -  мов  голка  в  сіні...

Життя  дрімає  в  стінах  старожила,
із  вікон  чути  голос  негаразда.
Творець  залишив  фарби  -  взяв  чорнила,
і  ніччю  втихомирив  стада....

Стомився  вітер  спить  у  стрісі,
старий  двірник  рахує  зорі.
Мудрий  швейцар  читає  книгу  в  кріслі,
 пожовкле  листя  шепотить  на  дворі.

Нічний  готель  пристанище  іллюзій,
ховає  спогади  в  цеглянім  тілі.
Хто  зупиняється  -  лишається  на  завжди,
пимарою  у  цій  забутій  мрії.

Лишається  записом  ,в  книзі,  присутність,
залишається  запах  в  повітрі  між  стін.
Не  помітна  в  готелі  лиш  твоя  відсутність  ,
бо  сам  ти  не  знаєш  ,що  вічність  вже  в  нім...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107386
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.12.2008


Сніг...

Тихо
лягає  сніг.
До  ніг,
До  серця,  і  у  душу.
У  мушлю  часу  ,
як  молюск
тікає  день,  
і  я  молюсь…
стихає  пульс.
Лягає  сніг,
і  все  біліє,
все  більше  білого  
навколо  -  коло,  
замкнене  із  середини.
Гардини  нові,
та  у  вікні  все  теж  :
одні  питання,  
вічний  пошук,
вже  повний  кошик
але  все  ж,  
от  би  знаття
де  та  скарбниця.
Радіє  серце  тому  снігу,
мов  стару  книгу
знов  відкрив.
Давно  не  було  в  місті
білих  крил.
На  стіл  накрив,    
вечеряю  один,
смішне  кіно,
і  я  смішний.
Я  вмію  гарно  розсмішити,
собою  тихо  біль  зашити,
спалити  те  що  відцвіло.
Було  так  гарно  певно  ще  за  діда  ,
Біліла  ніч…
Річ  в  тім  аби  знайти  дорогу,
посеред  снігу  й  льоду
до  Бога  йти  ,
ступаючи  у  терні
і  тихо  сповідь  принести.
І  може  там    
посеред  божих  зернят,
як  білий    сніг,
ти  полетиш  …

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107316
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.12.2008


Червона кішка

Червона  кішка  ,залазить  в  кімнату,
червона  кішка  ,скидує  лампу.
Червона  кішка  ,образ  ночі,
червона  кішка  ,вогняні  очі.

Червона  кішка  ,боїться  світла,
червона  кішка  ,отруйна  квітка.
 Червона  кішка  ,словами  плаче,
червона  кішка  ,не  кожен  баче

Червона  кішка,  дереться  на  стіни,
червона  кішка,  корчить  всім  міни.
Червона  кішка,  гординя  й  луавість,
червона  кішка,  сон  чи  реальність...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3335
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.07.2004


За крок до смерті

Не  знаєш  ,що  сказати...
Ховаєш  душу  геть  за  грати...
Над  головою  ворон,  
біль  в  очах...
   Край  прірви,
сльози,
ніж  в  руках...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3334
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.07.2004


Сестра

Як  два  птахи  розлетілись  з  тобою,
покинули  старе  гніздо  на  волю  вітру.
Ти  там  де  сонце  сходить  над  водою,
а  я  ,де  зорі  в  небі  квітнуть.

Я  ще  не  звик  ,що  знов  тебе  за  місяць  не  побачу,
що  знову  не  обіймемось  шалено  двоє,
Й  на  теревені  ніч  з  тбою  не  потрачу,
і  не  розраджу  горе  своє.

Згадав  як  ще  були  малі  ,й  сварилися  постійно,
і  як  боялися  грози  самі  у  дома.
Як    мати  научала  так  настійно,
а  батько  упіймав  отого  сома.

І  зараз  дивлюсь  в  ніч  й  сумую  за  тобою,
бо  в  світі  ми  у  двох  лиш  рідні.
Я  називаю  гордо  всім  тебе  сестрою,
плачу  ,і  згадую  ті  днини  срібні...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3333
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.07.2004


Химерна зміна

Постійна  зміна  кольорів
Губиться  десь  між  чорним  й  білим
І  пензель-компас  геть  здурів
На  півдні  море  змалювавши  снігом

Нежданна  зміна  полюсів
Коротке  замикання  в  грудях  з  ліва
Пошук  для  мінуса  плюсів
Живлення  потреба  хтива

Часова  зміна  вічних  істин
Страх  пізнання  єдиної  всеж  вабить
Шлях  помилок  і  рішень
Слід  на  сирій  землі  поставить...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1831
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.05.2004


Сліпий

Сліпий

Він  відчуває  серцем  вітер,
соїть  над  прірвою  коли  сідає  сонце.
Він  не  побачить  земних  літер,
зате  за  крок  до  тебе  ,знає  хто  ти.

Його  обличчя  дощ  вмиває,
ніхто  не  бачив  його  сліз.
Чому  ,жорстоко  так  Господь  карає?
забравши  існування  зміст.

Сліпець  закований  у  морок,
живе  в  іллюзіях  своїх.
Й  веде  його  душа  не  мозок
знайти  одну  із  ста  доріг.

Він  не  побачить  океан  безмежний  ,
він  не  побачить  зоряних  ночей.
Він  не  побачить  корові  бездну  ,
наповнену  руками  злих  людей...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1199
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.04.2004


Осінній Бог...

Осінній  Бог...

Старий  художник  осені,
діждавшись  часу  свого.
Іде  де  трави  скошені,
шукає  ангела  сумного.

Відтінки  неба  він  міняє,
дерева  зодягає  в  жовті  сарафани.
Він  сонце  в  океан  ховає,
і  вітром  замітає  земні  рани.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1198
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.04.2004


Дорога ,що веде в нікуди...

Дорога  ,що  веде  в  нікуди...

Дорга  що  веде  в  нікуди,
я  роблю  перші  кроки.
Але  морок  краде  мій  спокій,
списи  незнання  звід-усюди.

Долаю  крок  за  кроком,
чим  далі  тим  складніше  
Я  знаю  що  не  буде  гірше,
і  знову  крок  за  кроком.

Вже  морок  мене  не  лякає  ,
хода  поступово  міцніє.
О  де  ти  ,рожева  мріє?
а  сумнів  всеж  серце  ламає.

Та  віра  його  вже  долає,
бо  крок  залишилось  зробити,
Щоб  в  серці  своїм  запалити,
вогник  мрї  яку  так  кохаю!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1197
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.04.2004


Сонце ночі

Під  покровом  ночі
сходить  нічне  сонце.

Хтось  зкриє  очі,
а  хтось  -  не  захоче.

Сонце  запалає
лиш  тому,  хто  бачить.

І  той,  хто  чекає,
свій  час  не  утратить

Хтось  погляне  в  небо
й  загубиться  в  мріях.

Хтось  скаже:  "Не  треба",
сон  -  трава  на  віях.

Хтось  покине  землю,
за  плечима  крила.

Сон  розвалить  греблю
того,  хто  не  в  силах.

Нескінченні  роки,
сходить  сонцне  дивне.

Хтось  почує  кроки,
й  до  зірок  полине.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.06.2006


Ми

Ховалися  у  хмарах,
В  пожовклім  листі  спали.
Блукали  в  нічних  чарах,
І  в  небо  знов  втікали.

Листком  тремтіли  двоє,
І  падали  на  землю.
Нас  вітер  ніс  від  зною,
Вогонь  же  грів  любовю.

Росою  умивались,
Зірками  засинали.
Місяцем  всміхались,
Дощем  ми  танцювали.

Вкривали  землю  снігом,
Горіли  сонцем  в  небі.
Залишилися  слідом,
В  сумному  чорноземі.

Розтанули  весною,
Квітками  розпустились.
Холодною  рікою,
У  горах  загубились.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.06.2006


Всупереч долі

Хотів  би  я  піти  всупереч  долі,
І  серце  запалить  й  віддать  тобі.
Збудить  весну  в  зимовім  полі.
Й  до  ніг  твоїх  покласти  мрії  всі.

Та  буде  все  по-іншому,  напевне,
Я  буду  просто  кадром  із  твого  кіно.
Ти  не  знайшла  в  своїм  житті  місця  для  мене,
А  я  серед  мільйонів  одну  тебе  знайшов...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.06.2006


Щось залишилось...

Щось  залишилось  все  ж  таки  у  цьому  місті,
Поміж  старих  кав`ярень,  вулиць,  між  дахів.
Серед  проблем,  які  гризем,  мов  кістку  в  клітці,
Не  знаючи,  як  відірватись  в  небо  до  птахів.

Це  щось  просте  і  невловиме    оком,
Перед  яким  стьоїть  стіна  залежностей  життя.
Це  те,  на  що  ступаємо  ми  буднім  кроком,
Але  не  хочем  бачити  це  диво,  аж  ніяк.  

Коли  здаеться,  ти  нікому  не  потрібен,
І  загнаний  в  безвихідь  цим  життям.
Ти  вловиш  погляд  немовляти  світлий,
Й  в  його  очах  розвіється  все  по  вітрам.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.06.2006


День вчорашній тепер лише спомин...

День  вчорашній  тепер  лише  спомин...


Я  не  знаю,що  буде  завтра,
Я  не  знаю,що  буде  зараз.
Пожирають  собаки  часу
дня  минулого  млявий  образ.


Очі-ночі  зазирнуть  до  кімнати,
зірвуть  денну  одежу  із  мене.
І  в  колисці  нічного  неба,
буду  солодко  в  зорях  дрімати.


Та  розбудить  мене  перший  промінь,
того  сонця  ,шо  кожного  ранку.
Забрідає  у  небесні  рамки.
День  вчорашній  тепер  лише  спомин...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.06.2006


Крок до світла

Крок  до  світла

Із  спогадів  зв`язала  білий  сарафан,
сховала  свитку  сьогодення  в  комірчину.
Згорнула  біль  в  густий  туман,
і  виростила  в  сонці  віру.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.06.2006


Незмінна пісня життя...

Незмінна  пісня  життя...

Вона  одна  і  пісня  ранку,
сумна  душа  в  зеленім  парку.
В  руці  жевріюча  цигарка,
а  в  серці  біль...  вчорашня  сварка.

У  сірих  буднях  гине  колір.
Щастя  це  гроші?  Ні,  недомір.
Вона  так  вірила  у  пісню,  
життя  ж  перетворило  в  стогін.

Завтрашнє  сонце  вкаже  дорогу,
в  очах  ще  вогник,  та  чи  вистачить  на  спробу?
Вічна  пісня  житття,  на  вісімку  схожа,
та  паузи  й  темпи,  ми  змінити  не  можем...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.06.2006


Твої очі

Твої  очі

Мовчу  і  дивлюсь  в  твої  очі,
а  серце  в  грудях  -  рветься  і  кричати  хоче.
А  я  мовчу  ,й  боюся  погляд  відвести,
і  Бога  молю  щоб  мене  простив,
що  так  тебе  одну  кохаю...
Ми  сидимо  і  просто  очі  в  очі,
а  душі  наші  розмовляють.
й  не  треба  слів  ,цього  найменьше  хочу,
давай  помовчимо  обоє,
 мені  про  все  розкажуть  очі  твої  ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.05.2004