| Сторінки (1/77): | « | 1 | » |
Мені так хочеться дізнатися чому́, люди не люблять правди?
І вподобають як їм , брехню подають до сніданку.
Мені так хочеться дізнатись чо́му, грають у мовчанку.
Й чому́, можу говорить лише правду - правду хоч вбий.
Не вмію вдавати, а люди плюються й кажуть: "мовчи"!
Крізь сльози проковтую злість, і вчуюся старанно брехати, йдучи...
Так хочу дізнатися чому́, в обличчя ласкаві, а в спину кидають ножі...
Так хочу дізнатися чому,́ стають з часом кохані і рідні чужі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955625
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2022
Розбите серце моє
І ком в горлі від болю.
Байдужість мене заламує,
А я здаюся без бою...
Кепсько. Накрила залежнісь,
Гірше чим наркоманія...
Ти - моя протилежність,
Ти моя меланхолія.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955589
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2022
Ти мені був потрібен, і любила тебе.
Ти для мене був все, та тебе не шкребе.
Забивав ти на мене щоразу, і мовляв:
Все рівно вже моя, бо ми разом.
Я чекала, любила... думала пройде.
Ця любов мене до біди доведе...
Мала я віру в добру казку,
Та вже це - доросла поразка.
В нас з тобою є дітки,
Маленький янгол, маленька квітка.
Може ще шанс, а може ще трішки?
Перестануть на душі шкребти кішки...
А може... А може? А може не може?
Я любила тебе, ти для мене був все.
Ти моє небо, моя ти вічність...
До одержимості полюбила, втративши логічність.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955535
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2022
Я грала у шахи зі злим відьмаком,
Роздивлялась фігури, ходила коньом...
Гра була не проста, проте, не було вороття,
Той, хто програє віддасть відчуття.
Ходила я пішкою, він бив слоном,
Дивився на мене і ухмилявся чолом...
Різко підвівся й порізав ножом.
Мені не боліло. Повіяло холодом...
А далі ферзьом ударив як молотом!
Я зрозуміла що все... я пропала...
Та... розставив шахи знову відьмак,
І далі ми грали... вже просто так...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686332
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2016
Чего я не смотрю в глаза?
Ведь говорят, глаза не лгут,
Не подсчитать и тысячной секунд,
Они правдиво подмигнут!
Поверьте мне, такие есть глаза,
Которые сожгут тебя дотла.
И ты утонешь, уплывешь...
Где правда и где ложь не розберешь.
Они как озеро, как бездна,
Они как пропасть неизбежна.
А говорят глаза не лгут...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681498
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.08.2016
Мені так тяжко триматися без тебе...
Та тебе це, здається, ніскільки не гребе.
Я себе вже було хоронила заживо.
Ти мене в саме серце, ти мене за живе…
А життя іде, воно не на місці,
Все минає, і ми не вічні.
Я про тебе згадую ча́сом,
Уявляю, що ми ще гуляємо ра́зом.
Себе питала сотню разів "чому?", "навіщо?",
А може вже триста, може і двісті…
Палила портрети, стирала фото,
Молилась забути, не вийшло просто.
Я своєму серцю вкотре наказую...
Дивлюся на зорі, а вони тебе показують.
Стараюсь, лікуюсь, надіюсь пройде́.
Ти мене в саме серце, ти мене за живе…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639200
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2016
Забудь минуле, шкодувати не треба,
Не треба більше озиратися назад.
Творити майбутнє є більша потреба,
Посилай всі негаразди і біди у зад!
Є в народі прекрасний вислів:
Щось не можеш отримати враз,
Не тужи, не придумуй смислів
В Бога плани на тебе якраз!
Якщо туго зовсім – життя без прикрас,
Не здавайся, не падай носом у грязь!
Ще журитися рано, здаватись не час,
Ти у своєму житті король!? значить і князь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629507
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2015
Ми так звикли бути непотрібними,
Що втрачаємо зв’язок із собі подібними.
Ми так звикли бути непоміченими,
Самотою стаємо засліпленими.
Ми так звикли бути холодними,
Що відчуваючи тепло, холонемо ми.
Ми так звикли бути байдужими,
Що нездужаємо, нездужаємо…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628781
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2015
Шукаю сенс життя, й ці пошуки вже за*бали
І наче хочеться піти, і наче вже і світу мало…
Обнадієних спроб до нескінченності багато
Я чесно кажучи, не знаю хто мій тато.
Коли встаю і відриваю я від полу очі,
Закономірності плюють в лице охоче.
Стереотипом жорстко затикають рота,
Моя діяльність міф. Душа розколота.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618244
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2015
У мене знову приступ танатофобії,
Бо ж знаю, що нічого вічного нема.
Аж до нудоти запах конвалії
Обожнюю хапати крадькома.
Коли проймає холод ноги,
І замерзає на очах вода...
Коли залишені на півдороги,
Лежать зруйновані міста...
У мене знову приступ танатофобії.
Шкода́… Шкода́…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611848
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2015
Чим нині відмивають совість,
Коли вона така брудна?
Коли гидотою полита безпорадна,
І втрачена собою вже вона.
Чим нині відмивають совість,
Коли у нас її нема?
Коли перетворена на промисловість,
Товар грошима видає дурна.
Чим нині відмивають совість,
Коли торгує душами війна?
Бездонна утопія натомість
Мурує драми із лайна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611485
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.10.2015
Це певно крапка, а не кома,
Це певно осінь вже свідома.
Більш не підлягають ліку дні
Такі нещадно хмурі і нудні.
Шукати зміст немає змісту,
Немов в містах немає міста,
І сонце сходить і заходить,
Усе приходить і відходить…
Це видно осінь – аксіома,
Вона свідомо правдомовна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606784
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.09.2015
Я уповаю, я молюсь,
Ти став вже ідолом поклонів.
Страшенно шаленію і дивлюсь
На твої фото, як на ікони.
Ти не ображайся, що пишу,
Бо вже не можу перестати.
Це мов таблетки, що від сну,
Цієї ночі знов не буду спати…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606645
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2015
Я не знаю, как мне быть…
Как через себя переступить?
Ведь он мне очень нравится.
И вроде отпустила, не держу…
При этом понимаю, что была холодная к нему,
Сама не постигала, что чувствую и что к чему.
А теперь наверно поздно… хватит чувствами играть.
Я теперь учусь усердно постепенно отпускать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603345
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.08.2015
Вновь пишу без остановок
Свой малюсенький стишок,
Пусть до боли примитивен
Но душой он награжден.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603343
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 31.08.2015
Любов – це не коли кажуть я тебе люблю,
І захлинаючись, шалено б’ються в груди.
Любов – коли кажуть відпущу,
Хоча вже погляд лине у нікуди…
Любов – коли прощаючись, бажають щастя
Хоч десь далеко, і не разом...
Любов – це коли двоє роблять відкриття,
Махають прощавай усім образам.
І не питайте більше що таке любов,
Не ріжте вени на зап’ястях,
Не питайте, прошу, знов і знов.
Любов – це не… любов – це просто щастя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602879
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2015
Я бачу вас наскрізь,
І часом від цього хворію.
На серці холодна паморозь
Тепер як лід я склянію.
Хтось робить радість із меланхолії,
І любить високо падать
Туди, де сохнуть магнолії,
Де можна страждать…
Хтось любить просто літать,
Підкоряти хмари високії,
Отримувати від сонця благодать,
Пірнати у ріки широкі,
І вітру в полі шукать…
Хтось біль майструє і зброю,
Щоб руйнувати і вбивать,
Все нищить кровавою війною,
Та землю жадібно ковтать.
Хтось навіки лізе на п’єдестал,
Шляхи собі простеляє кров’ю.
Тепер він вже канібал
Назавжди проклятий юрбою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596705
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.07.2015
Ти задивився в мою душу,
І доторкнувся до межі.
Думок я логіку порушу,
Загублюся в тишині.
Ти якось дивно так дивився,
Немов гострив мені ножі
І тихо-тихо так спинився
Аж затремтіло на душі...
Ти недарма там зупинився,
Мою спину роздивився...
Як тільки випав зручності момент
Мені ножом зробив ти комплімент.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594400
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2015
Нема на світі ідеалів
Зате є зіткнені світи,
І серце б’ється від пожарів,
Яким дозволено цвісти.
Нема на світі ідеалів
Тільки зведені мости.
Не дивіться серіалів,
То є витвір пустоти.
Не шукайте ідеалів,
Цінуйте краще і любіть.
Не влаштовуйте скандалів,
А просто, люди, бережіть!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594182
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2015
Іноді.
Реалії життя бувають сильнішими за мрії,
Жорстоко відбираючи усі надії,
Вони лишають біль, натерті очі, сльози і події.
Тоді.
Всі життєві комбінації потребують реформації.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593445
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2015
І чому у мене завжди осінь?
Вже ж надворі літо давно…
Чому думки всі хрипло голосять,
І здається, що впала на дно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590716
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.06.2015
Це не прощальний лист, не казка,
Це моя, а не твоя поразка.
Життя переповнене егоїзмом без прикрас.
Це в мені, а не в тобі вогонь погас.
Боляче? та повір я нікому тої не хочу болі.
Не піду шукати кращої долі,
Бо я в неї не вірю просто…
А якщо є то померла бідолаха,
Отруїлась мною, як мураха.
Я тією отрутою наповнена, це факт!
Тому сама труїтимусь отак.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590364
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2015
Я тут стала лишня,
Я тут стала непотрібна…
Відцвіла вже моя вишня,
І пелюстки полетіли дрібно…
Нащо ж ти дурепо зацвітала?!
Ти того була не варта, знала….
-Та весна так ніжно грала,
Що я вірила і проростала…
А тепер весна старою стала,
Пелюстки пообривало.
На гілках ще молоде є листя,
А душа порізана начи́сто.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581872
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2015
Так треба вірити у чудо,
Та навколо скільки бруду.
Тихо плакати, сміятись,
Зжимати кулаки, триматись…
Важко стало посміхатись,
За неправду вибачатись…
Так треба вірити у чудо,
Та навколо скільки бруду...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578549
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2015
Поки мене ніде нема,
Ти насолоджуйся життям.
Доки триває тишина,
То ти відайся почуттям…
Поки мене ніде нема,
Відкинь думки всі жартома,
Поговори із усіма.
Мене нема. мене нема...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578547
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2015
Коли комусь віддав ти душу,
Про її повернення не мрій.
Вона за хмари полетіла всіх стихій,
А ти тепер кричи: вернись… постій!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481858
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2014
Мені, не треба визнання!
Лиш хочу зрозуміти я
Чого болить душа моя,
Чого течуть ті кляті сльози,
До чого тут мені погрози?
Коли сльози, то не сльози,
То людей безвинних кров.
Не треба казати, не треба писати,
Слів же не чують, кляті депутати!
Ділять владу, ділять гроші,
Та нам брешуть, які хороші!
Бояться за себе, за мандати,
За місця у Верховній Раді.
Закликаю не вірити нікому,
Чи то опозиція, чи партія регіонів!
Змовники, вбивці, група піжонів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481234
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.02.2014
За Україну, за наше майбутнє,
І діти тепер всемогутні!
Віддали своє непрожите життя…
У їхній крові тепер братське взуття.
Без пощади, без каяття,
Брат лишив брата без серцебиття.
Та як же ти, брате,
Продажний, безжалісний кате,
Посмів розстріляти?
Душу дияволу подарувати.
Тепер ти, без пощади палай,
І просись у диявола в рай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480947
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.02.2014
Часом хочеться померти…
І щоб так легко, раз й нема.
Ту душу просто стерти,
Щоб не трималася дарма…
Та як же хочу в цьому світі
Своє здоров’ячко роздать,
Шкода його у молодому цвіті
В темну могилу покладать.
Я б роздала його тим дітям,
В яких його чомусь нема…
Тоді пішла б із цього світу,
І тихо стерлася душа…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479063
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2014
Без змісту, без емоцій, без нервів….
І тепер так буде! Ніяких монологів.
Беззмістовних мелодрам тут не треба.
Ну чого тобі від мене? Неба?!
Без змісту, без емоцій, без нервів…
Тепер так треба жити!
Забудь, про вчора, воно прожите,
Є сьогодні, яке треба творити.
Будь, сьогодні, зараз і тут!
Тільки прошу будь… будь…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478835
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2014
Буває страшно.
Дивитись, як вмирають люди…
Як вони великодушно
На майдан ідуть зі всюди!
Безневинна там ллється кров…
Бандити, влада, кровопивці
Злізаються на неї бігом.
П’ють безжальні вампіри, убивці
Нашу наївну, щиру любов…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474571
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.01.2014
Невже можна згубити серце?
Заховати і сказати: воно мертве!
Невже можна просто так його вбити…
Потім спокійно без нього жити.
Хоча… жити зараз з мертвим серцем
Набагато простіше чим з живим…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474294
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.01.2014
А серце кричало не треба,
А серце кричало постій!
А я ґвалтувала його без потреби,
Стираючи сльози з намучених вій…
Здіймаючи очі до неба,
Злітала у вирій загублених мрій,
Збирала там все що не треба,
А серце прохало постій!
Не треба! Не треба! Не треба!
Тривожить загублених мрій
Вони відлетіли до неба.
Та й серце сказало постій….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474121
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2014
Мене надихнуло холодне небо…
Воно не казало, як люди – не треба.
В ньому все… і нічого нема.
Морозне повітря думки підніма.
У ньому немає ні зрад, ні образ,
Немає фальшивих друзів і фраз,
В ньому є все… і нічого нема.
Виходить у небо дивлюсь не дарма…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466704
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2013
Я пронесу своє серце
Крізь пітьму у руках,
Упущу – розіб'ється,
Міцно триматиму – задихнеться.
Я пронесу його…
І легким дотиком руки
Зігрієш його від холодної мерзлоти.
Воно знов затріпоче як пташка,
Без болю співатиме знов.
Від твого дотику мурашки,
А серце каже, - то любов…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442045
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2013
Не говорю що найкраща
Є у світі тисячі кращих,
Сотні красивих очей незрадливих.
Не можу згубити ту думку… та нащо?
Хай буде зі мною, хіба що.
Ловлю твої очі, не можу вловити,
Не можу писати… не можу цим жити…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430406
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.06.2013
Літають бджоли навкруги,
Повітря пахне цвітом,
І люди ходять мов боги
Своїм прекрасним містом.
Лежить сміття серед алеї,
Смердить великим егоїстом,
Стоїть юнак посеред неї
Неначе хоче сісти…
Туди прийшов він неспроста!
Щоб викинути мізки,
А разом з тим, усе сміття,
Засвідчити, що люди – егоїсти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420431
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.04.2013
Я дякую за весну,
За прекрасну, свіжу, нову…
Я дякую за весну,
І що вона настала знову.
Що не погасли почуття,
І стали оживати нові.
Ех, розцвіта моє життя
З весною поступово!
А почуття мої, як птахи
Вже поринають у політ!
І як малесенькі комахи
Злізаються на диво-цвіт.
Я дякую за весну
Щиро дякую, що живу!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420015
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 21.04.2013
Хтось когось кохає просто так
Без почуттів, без мрій, без муки.
Хтось кохає тілом, розпускаючи руки,
Не маючи уявлення що може бути…
Потім дозрівають плоди у кохання,
Народжуються діти або помирають…
А «батьки» кидають і далі кохають
Інших… не душею, а тілом.
І ніхто не дума про маленьких діток,
Про отих покинутих сиріток.
Вони все тілами люблять та кохають,
А про те, що серця і душі не мають
Вони на старості згадають.
Коли вже тіло не зможе кохати,
Душа буде плакати й зітхати
Про маленьких діток змусить пригадати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415730
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2013
Колись був зошит у мене незвичайний
Ковтав усі мої думки,
Терпів усі мої знущання
Від прикрощів аж до нудьги.
Чекав на мене з нетерпінням,
Любив як шарпаю листки…
Та якось сталось, що списались
Усі неторкані листки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415630
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2013
Засвербіла загоєна рана…
І нахлинули думи гіркі.
Пригадалось від чого ті шрами,
І нахлинули сльози терпкі…
Як мене безсердечно ламали,
І «каміння» кидали у слід…
Ті слова, що пронизують рани,
Я, мабуть, не забуду повік…
Та я тими сльозами зцілилась,
І свій плач замінила на сміх…
Не забула про це, а змирилась,
І зуміла пробачити всіх.
А тепер, коли задля розваги
Мені кинуть «сміття» на поріг
Не зверну вже на це я уваги,
І не плач всі почують, а – сміх!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384671
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2012
Осінь для декого не казка,
А скоріш навіяна печаль.
На душі буває тяжко,
І думки летять у даль…
Придивися, любий друже,
Ти покраще на печаль!
Бо не осінь так байдуже
Пориває думки в даль…
То душа із дощем плаче,
І такий на серці жаль,
Що в руках тремтить гаря́че
Із життя твого деталь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372682
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2012
Навіщо я мрію, навіщо люблю
Для чого про тебе спогади бережу?
Зітру усі, порву і пошматую!
Поплачу трохи та про це не пошкодую…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363368
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2012
Ти знаєш, як я люблю осінь!
Дощ й холодний подих вітру,
Сірий вечір, похмурий день…
Опале листя і його палітру,
Вечірній спокій напів-оголених дерев.
Душа спокійна? Осінь заспокоїть!
Згоріле серце не димітиме тепер,
Холодний вітер рани всі загоїть.
Замерзнуть спогади, застигнуть
Мов лід криштальний у ріці,
І чисто-чисто стане на душі
Раптом гляну сніжинка на руці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362543
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2012
Сама до себе говорила,
Сама емоції палила,
Сама по вулиці ходила,
Сама ілюзію створила…
Свою самотність із собою розділила.
Навіщо мрії я розбила?
Тепер ходжу збираю я кусочки,
Складаю їх я у кульочки,
На кожен пусті надії покладаю
І знову мрії ті ламаю…
Сама до себе говорила,
Сама ілюзію створила…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362538
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2012
А що цікаво так виходить,
Кохання й те колись проходить
Питання: чому воно тоді приходить?
Замучене серце з ритму зводить?
Спочатку воно немов замріяна весна,
Потім співа як скрипка голосна!
А розспівується хрипне, лопає струна.
І вже мелодія більше не луна?
Лунає, стогне і хрипить
Згодом стомлено мовчить…
Від невзаємної любові біль терпить.
І все. Їй страшно закохатись
Вона боїться дати тій струні порватись,
Та все ж не сила їй серцю пручатись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349331
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2012
Я зрадила себе…
І зрада мені зрадою вернулась.
Шукати виправдання вже не буду,
Що ж тепер зі мною буде?
А що? Нічого все ж жива!
Мабуть собі пробачила сама.
Та все ж я насторожено дивлюся,
Щоб знов не зрадити себе,
Бо зраджена своєю зрадою
Не можу більше зраджувать себе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347662
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2012
Яка проста є істина в житті:
Цінуйте миті бо вони одні!
Невдачі, перемоги та поразки
Це все - в майбутньому підказки.
Бог любить нас і береже
Тільки ти повір у це!
Не втрачай усе… і в кожну мить
Господь тебе благословить!
Пробач усім, усе і всюди.
І ти відчуєш є насвіті добрі люди,
Побачиш світ цей іншими очима,
І зрозумієш: істина єдина!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338521
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.05.2012
Україно, встань з колін!
Тебе ми порятуємо, повір!
Будеш жити, процвітати,
Про добро пісні співати!
Україно, ти не плач!
Будеш їсти смачний калач!
Не дамо тебе на кривди,
Не поділим на шматки!
Рясно-рясно, як калина
Будеш завжди ти цвісти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338078
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 17.05.2012
З п’яти років Сашко почав зависати в онлайнах соціальних мереж, іграх. Навіть тоді коли він пішов в школу уроки за нього робив Інтернет. Батьки були заклопотані роботою. Скрутний час, криза і таке інше. Сам вдома маленький хлопчик не міг зайняти себе нічим іншим як комп’ютером. Іноді він забував поїсти і цілий день сидів голодний граючи в захоплюючу гру, яка затягла його з самого ранку в шокуючі мандри. Поринаючи у віртуальний світ, реальність здавалася йому віртуальністю. А віртуальність реальністю.
Так як завжди поринаючи у вир Інтернету хлопець натрапив на сторінку де було написано: «Велика Вітчизняна Війна розпочалась в 1941 році».
Хлопця це шокувало, в свої 15 років про війну він не знав нічого. Тоді хлопець пронизав поглядом сторінку далі:
«Це були справжні фабрики смерті. Там було знищено мільйони людей з різних країн». Ці рядки особливо кинулися в очі хлопцеві. І він злякано закрив веб-сторінку автоматично натиснувши на свою улюблену закладку онлайн-ігри. Підсвідомо в його голові лишилося слово війна, тому хлопець обрав розділ стрілялки. Сам не знаючи як він щось натиснув і… непомітно опинився серед якогось поля. Через п’ять хвилин в ногу йому встрелила пуля. Хлопець нерозумів, що коїться. До нього прибіг солдат і скинувши на плечі потіг його в окопи.
- Ти що тут робиш геть здурів? Як себе не жалієш то й інших ворогу хочеш здати? – кричав перелякано солдат.
- Яким ворогам, - шепотів ледь притомний Сашко?
- Ти що з тундри виліз? Ну все годі на нас німецькі танки йдуть нема мені часу з тобою панькатись.
Солдат відірвав від своїх штанів клапоть тканини і перетіг поранину ногу Сашка. Потім поповз по рову ліворуч.
Йшли роки на очах у цього хлопця загинуло багато солдат, та він якимось дивом залишився живим. Не розуміючи як сюди потрапив він марив тим щоб повернутися додому.
Війна закінчилась. Переповнений жахом хлопець ніяк не міг нічого збагнути. Аж раптом він оговтавшись помітив, що голова його лежить на столі. Піднявши голову з клавіатури і злякано глянувши на монітор він зрозумів, що спутав віртуальність з реальністю.
Тепер Сашко все рідше й рідше видніє в онлайнах, читає книжки, вивчає історію відкриваючи для себе все новий та новий світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337383
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 14.05.2012
Ми п’ємо воду лише в спрагу,
Коли дощі не йдуть, і сонце палить зра́ну,
А коли жара спадає,
Спрага зразу пропадає!
Забуваємо про воду.
Її ми не згадаєм зроду
Поки спека не змінить нам погоду.
Так з молитвою до Бога
Ми звертаємось коли є тривога,
А коли її немає
Про молитву забуваєм.
Та якби ми пили воду
Не лише для прохолоди
Пити не хотіли б зроду!
Так з молитвою чинили
Бога-Господа молили!́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329814
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.04.2012
Прости нас, Боже,
За те, що чинимо негоже,
За те, що не цінуємо тебе
І зневажаємо все те,
Що ти для нас з любов’ю дарував.
Заради нас Син Божий постраждав!
Це все було, цього не стерти!
Це чиста правда, істина життя!
Невже ми люди не маєм каяття?
Живемо в лиху й робим відкриття
Ним руйнуючи життя…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329813
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2012
Чому сумна? Чому так плачеш?
Чому від грому ти так скачеш?
Чи то вже сонця стало мало?
Питало небо сиву хмару.
Хмара довго все мовчала
Потім тихо відказала,
Що шалено покохала
Вітер свіжий і швидкий
Його подих той ривкий.
Як почув це свіжий вітер!
Поламав деревам віти.
Хмара з ляку попливла,
І на землю сльози полила...
Розходився свіжий вітер
Хмару доганяти!
Та не може навіть досі
ЇЇ обійняти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329636
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2012
На світі так багато стало
Неправди, зради та обману,
А де добро? Воно розтало?
Чи може вже кудись помчало?
Ні! Його ми змарнували.
Чинили зло, тай поламали!
Можливо, люди, треба думать!
Добро чинить, не грабувать,
Людей невинних не вбивать!
Тоді добро саме вернеться,
І щиро з радістю всміхнеться!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329631
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.04.2012
Оце вже й літо! Літо золоте!
Воно мене ласкавим сонечком пече…
Я його чекала цілу зиму,
А із ним розсталась, за одну хвилину!
Стало холодно на дворі.
Вже не так яскраво світять зорі…
Вже дерева втратили листки,
Квіти позгортали пелюстки…
Все поснуло сном зимовим
Ніби час застиг на мить
Ніжним вітром фіалковим
Весна на крилах вже летить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328199
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.04.2012
Ти вільний наче вітер
Який гуляє полем…
Ти ніби парус
Який блукає морем…
Куди пливеш і що шукаєш?
Невже ти щастя ще не маєш?
У тебе й воля є, і право.
Невже тобі усього мало?
Куди пливеш, ніхто не знає,
Ніхто за руку не тримає.
Можливо ти вже й вітром став...
Який гойдає в морі пароплав,
Ганяє в океані хвилі,
Чимало вже дерев зламав.
І зупинить мені його – не в силі,
Бо вже моїм натхненням став!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328183
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2012
Весна – це казкова пора
Квітуча й сонячна вона.
Землі дарує щедрий цвіт
І радіє їй весь світ!
Тваринам сонячне тепло,
Людині – щастя та добро!
Бажаю Вам весняного цвіту
Всміхайтеся усьому світу
Нехай сонце дарує тепло,
А щастя щоб завжди поруч було!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318953
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2012
Весна наступає,
Травичка проростає,
Усе на дворі оживає
І сонечко своїм теплом вітає.
Уже не холодно на дворі
Уже пташки співають нам,
І як же гарно всій дітворі
На вулиці гасати там.
Яка ж весна прекрасна пора,
Яка барвиста, веселкова.
Зігріта сонечком вона
Дарує радість всім сповна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318951
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2012
Ты вспомни мудрые слова
Они милее от тепла.
Запомни, в мире правда лишь одна
Она неправду победит сполна.
Не надо умничать и сказки сочинять
Ведь можно просто правду рассказать.
Пусть будет горькой, зато не предаст
Она ведь правда и не может врать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313986
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.02.2012
Замість крапки
Ставлю кому я
Ось і вийшла
Нова історія.
У ній не було сліз,
І не було страждання
Були лиш слова зізнання
Від яких лишились лиш питання.
Руйную кому ставлю крапку.
Навіщо? Вже не знаю я
Мабуть закінчилась нова історія.
У ній не було сліз і не було страждання
Не було нічого ,та було усе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313984
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2012
Я кохаю та сказати невзмозі,
Я кохаю, моє серце в тривозі.
Твої руки тепліші від сонця
В серці для тебе відрите віконце.
Не руйнуй, не руйнуй мої мрії
Вони теплі й повні надії.
Я ревную, приховати не можу,
І свій погляд від тебе відвожу.
Твої очі світлі як небо
Та мені більш нічого не треба.
Я лиш мрію, потай я мрію,
Мріями серце я грію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305267
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 09.01.2012
Невже це я по справжньому люблю,
Невже не бачу, що даремно час гублю
На безглузді мрії, сподівання
На даремні вечори чекання?
Ні не люблю? Почуття вже згасли?
То чому як чую голос ніжний твій
Розум десь зникає й серце огортає
Подих щастя і надій?
То чому не можу закохатись знов?
Чи то твій ключик до мого серця підійшов?
Чи то може ти у моє серце увійшов,
І не можеш вийти бо вихід не знайшов?
Чи що воно такеє не можу я згадать?
Не зможу я мій милий тебе усе життя чекать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299207
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 11.12.2011
На полі я знайду місцину
І булу землю поливать!
Там посаджу малесеньку рослину,
І стану кожну днину
За нею гарно доглядать.
Вона почне велика виростать
Її не дам я затоптать.
А як же мило розцвітає,
Коли з неба дощик поливає,
Коли вітер ніжно зашатає…
Яка ж красива квітка ця
Аж радіють їй серця!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298927
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2011
Не можу забути,
Що є ти.
І що не робила
Любов не убила
Вона все палає
Тушу не згасає
Маленький пожар
Все дужче розгорає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298465
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 07.12.2011
Я просто тебе кохаю
Про тебе думаю весь час…
Ти мабуть і не знаєш,
Як ти застряг в моїх думках.
Боюсь не думати про тебе,
Боюсь забути я ті дні,
Коли перший поцілунок
Подарував ти мені!
Коли бачу душа радіє,
Коли чую серце мліє,
Коли питаєш слів не маю
Коханий, я тебе кохаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298236
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.12.2011
Тебя я люблю, без тебя я скучаю,
Тебя вспоминая я часто вздыхаю,
Поцелуи воздушные тебе посылаю
Только о тебе всегда мечтаю…
Ты меня пойми, крепко обними
В душе моей сердце не разгроми
Ведь чувства мои вполне серьезны.
Без тебя я очень скучаю
Очень скучаю, но все понимаю
Мы можем быть вместе,
Но только в мечтах или в розовых снах…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298108
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.12.2011
Чогось так боляче буває…
І сміх, і сльози на очах…
- Чого ти? Чого у тебе усмішки немає?
Чого журба в твоїх очах? -
Питають люди навкруги,
А я… Я у відповідь мовчу…
В думках моїх
Знедолена країна
Яка упала на коліна,
І плаче просить допомоги,
Та ніхто не бачить тієї дороги
Усі йдуть тай сміються.
Все кажуть: « Ти ні нащо не здатна,
Ніколи не встанеш!
В багнюці потонула…»
А вона стоїть і плаче…
Аж раптом бачить
Іде молодий юнак.
- Не йди повз юначе,
Глянь на мене,
Невже тобі байдуже,
Що твоя матінка плаче!
Обернувсь юнак, припав до колін.
- Що мені робити, як витягти тебе з руїн?
А Вкраїна бачить вже й він у багнюці,
А на пагорбі дерева колючі.
- Піди-піди юначе,наламай гілок
Кинь під коліна щоб більш не тонула
Піду-піду мамусю, піду наламаю,
Піду-піду матусю,добродіїв погукаю.
Витягнем тебе з багнюки,
Витягнем та й умиєм.
Витрем сльози тобі, і сорочку пошиєм!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298104
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.12.2011
Під звуки класичної музики
Я думала про любов.
Вже ров'язані всі вузлики
Зав'язати пробую знов…
Якби мені забути, про ту палаючу любов,
Про ті три слова чарівні,
Та не під силу це мені.
Все лізуть в голову вони
Немов солодкі сни…
Заполоняють душу
Немов вода, в пустелі спраглу сушу.
Навійщо все це мені?
Знов забуду… Знов згадаю…
Подумаю… І серце знов запалає…
Можливо не треба все забувать?
Зоставить, в коробку заховать.
А коли треба вона знайдеться знов,
Завжди прекрасна земна любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291698
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2011
Десь у світі, на землі жив,
Мав міцне здоров’я тому дуже пив,
Любив дуже мандрувать
Й подарунки дарувать,
Звали всі його Панасом,
Був ще тим він вихвалясом.
Та із ним сталася біда,
Зрозумів він, що його гойда.
Враз злякавсь, почервонів:
«Що це я? Напевно захворів?
Треба ліки купувать!»
Став він зразу жалкувать:
«Годі вже життя руйнувать.
До лікарні я піду,
Лікуватися почну.»
Як ішов він до лікарні,
То минав всі наливальні.
Алкоголь вже не любив,
Бо здоров’я погубив.
І стискає його біль,
Це одне із божевіль.
Лікар каже: «Все минеться,
Тільки без здорового способу життя
Тут не обійдеться!»
«Що ж робити буду жити?
Більш не питиму тепер
Алкоголь для мене вмер!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290920
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2011
Колись давно у далекому селі жив простий селянин Сірко. Жив здавалося лиха не знав. Аж поки сподобалась йому одна дівчина. Кращої нема на білому світі вважав Сірко. Не одної вечорниці з тих пір не пропускав. Все прийде сяде і жде чи прийде вона чи ні. Як прийде то Сірко душі не нарадує. Іде додому не йде, а стриба, а як не прийде піде додому зажурений і голову опустить.
І одної вечорниці бачить прийшла та дівчина. Ту дівчину звати було Іванна. Він Підійшов до неї та й каже:
- Іванно можна тебе на танець запросити?
- Звичайно, - відповіла дівчина. Потанцювали та дивиться Іванна , а надворі темно, додому іти треба та самій страшно. Тут Сірко зразу побачив, що їй страшно і провів її до дому.
От в той вечір він такий радий був. Ішов додому і під ноги не разу не глянув. Аж буц лобом як гац об когось. Та як закричать обидва. Один ледь не плаче, а інший з радості кругом нічого не бачить. З цього і почалася сільська комедія…
- Ти хто такий? Хіба не бачиш куди прешся?
- Хто Панас! Це ти Сірко! Мов осліп. Іду спокійно коли ти.
- Ти чого такий сумний?
Панас це був найкращий друг Сірка.
- Ех… Полюбив я одну дівчину, а вона…не любить мене.
- Хто тобі таке сказав?
- Хлопці.
- А може брешуть твої хлопці?
- Може…
- Ну… раз ти так ридаєш… Ми розберемось. Підемо до неї та спитаєш чи кохає чи ні! Тільки скажи куди і як її звати!
- Іванна!
- Та це ж… - люто сказав Сірко, - Я її щойно додому провів.
- А може це не вона, - невпевнено спитав Панас.
- В нас одна Іванна у селі!
- Та ти… ти…
- Я тобі зараз як дам, що зуби повилітають!
- Стій, стій давай по мирному!
- Ех Панасе… добре по мирному так по мирному. Хай вона сама вибере з ким їй бути.
- Добре! А якщо і по мирному не вийде! То я тобі так надаю що й зуби повилітають!!!
- А я придумаю тобі якесь завдання і ти повинен будеш обов’язково його виконати.
- Добре домовились!
- Завтра підемо до Іванни разом і кожен зі сватами!
- Згода до завтра.
Обоє хлопців метушливо побігли додому. Наступного дня обоє стрімголов побігли зі сватами до Іванни. Першим у хату увірвався Сірко. Підійшовши до батьків Іванни він запитав:
- Чи віддасте за мене Іванну?
Після цього в хату вскакує Панас:
- Віддайте за мене свою доньку Іванну?
- Ну… хлопці тут не мені рішати. Хай Іванна вибере с ким їй бути, - сказав батько дівчини.
Тут із-за комина виглянула Іванна. Слідом за собою вона викотила гарбуз і подала Сірку. Потім ще раз метнулася біля комина і викотила ще один гарбуз і подала Панасу. Вони обоє мовчки вийшли з хати.
- От бач обоє ми у дурнях.
- О… наша угода я загадую бажання.
- Ось тобі я як надаю тоді і загадаєш! – Панас в мить накинувся на Сірка. Мов ті поросята вони почали валяти одне одного і мов гусаки лаятися.
- Панасе досить… тепер моя черга…
Вмить вони зупинились і сірко став загадувати:
- Там у лісі є печера у ній є скарби. Ти підеш завтра в ту печеру і забереш їх.
- Ти що мені самому страшно. Давай ти підеш зі мною за компанію.
- Що ж поробиш піду.
- От як розбагатіємо…
Наступного дня Сірко з Панасом пішли до лісу шукати ту печеру зі скарбами. Ідуть лісом бачать чийсь півень сидить на дереві.
Тут той півень як закукурікає, як накинеться на Сірка. Весь ліс здавалося шумів і од кукурікання, і од сміху, і од Сіркового крику.
- Панасе… Панасе! Здається він скажений.
ага… Напевно він заблукав. Х… цікаво як його лисиці не розірвали?
- Панасе! Панасе! Панасику! Зними його з мене будь-ласка.
- Ага, зараз!
І тут знову зашумів темний ліс… Півень кудкудакає, Панас кричить, Сірко горлає. Тай півень незвичайний замість того щоб кукурікать він кудкудакає. Ледве вони одбилися від того півня.
- Де він узявся на нашу голову? – ішли стогнучи Сірко з Панасом.
- Ну Панасе, де будем шукати ту печеру зі скарбами, а то той скажений півень ледве не відбив нас від діла?
- Та там он бач он ті великі сосни, за ними схил, а там і печера.
Вони зразу туди і кинулись. Ідуть бачать, там не печера, а ведмежачий барліг . Вони як кинулись навтьоки. За ними ведмідь та ще й півень прибився. Ведмідь як рикне, півень кудкудакне, то вони ще швидше біжать. Ведмідь біг-біг тай відстав. А півень біг півдороги, як дожене то і клюне, а потім ще загорла…
Панас з сірком як ускочили в хату, так до ранку обоє і не виходили. А вранці Панас відчинить двері голову просуне зиркне, а там півень.
Він і назад, але то був сірків півень.
- Сірко, глянь там півень…
- Ану я зараз рушницю візьму і пристрелю його, - Сірко глянув і впізнав, що то його півень.
- Тфу...та це ж мій півень.
- Хух а я думав, що це той скажений і тут нас знайшов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284968
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 08.10.2011
Колись давно жив собі маленький олівець. Він був старанний. Чимало паперів було списано цим олівцем. Тому він і був маленьким. І що разу коли ним писали він зменшувався. В нього було й чимало друзів, які жили з ним в одному пеналі. Зокрема він дружив із старанною рівною і тоненькою як лозина синьою ручкою. А от її сестра чорна ручка йому не зовсім симпатизувала через те, що була закохана у чорного фломастера. А олівець зневажав фломастери та маркери. Тому що ті кожен раз наводили його писанину так наче то вони писали самі.
І от одного разу у пеналі з’явився новий мешканець чорний маркер. Він був вишуканий з обводами з верху які переливались немов діаманти. Його стержень писав жирними товстими лініями. В той день олівець повернувся як завжди натомлений. Він відразу помітив гігантського проти себе новенького маркера.
- Привіт,- з усмішкою сказав маркер.
- Привіт,- налякано сказав олівець і мерщій сховався за гумкою. Згодом до пеналу повернулась синя ручка.
- Привіт,- обізвався маркер і до синьої ручки.
- Привіт, - люб’язно відповіла вона.
- Мені подобається ваш пенал в ньому дуже затишно і зручно.
-Так-так, - вихвалялась ручка. Помітивши ,що маркер сподобався ручці олівець ще більше принишк за гумкою. Через деякий час олівець надумав пограти з ручкою в гру яку зазвичай вони грали в двох. Але ручка вирішила, що маркер теж повинен з ними грати. Тоді олівець дуже розізлився. І знов сховався за гумкою. Наступного дня олівець як завжди пішов малювати. Пройшло чимало часу всі в пеналі нервувалися за олівця. Крім маркера. Бо він теж чомусь незлюбив олівця.
Пройшло чимало часу. Ручка вже стала забувати про свого вірного друга. З кожним днем вона все більш закохувалася в маркера. І тут з’явився олівець усі не відразу помітили його присутності. Бо він став надто маленьким. Коли синя ручка помітила олівця вона дуже зраділа поверненню старого друга.
Вона буквально розрівалася бо дуже кохала маркера і сумувала без олівця. Олівець вийшов на пенсію. Він уже не ходив малювати і не займався переписуванням, але все ж доживав віку в пеналі. Одного ранку на його щастя у пеналі з’явилася старенька як він та неймовірно схожа на синю ручку червона ручка. Олівець відразу забув про синю,бо втратив усі надії, і закохався в червону ручку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284808
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 07.10.2011
Вона кохала його просто так.
Незнаючи як, закохалася в нього
Знаючи, що просто вийшло так,
Що зустрілись вони випадково...
Але ж ні то було не випадково,
Бо неможе насвіті бути так
Щоб люди кохали просто так.
Ні мабуть все ж таки може...
Вона ж кожала його просто так,
А зустріч була випадково.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266058
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 20.06.2011
Я просто кохаю,
Кохаю без тями
Скажу я тобі
Це ніжними словами.
Я намалюю серце
Зітру його холодними руками
І зникну немов квітка
З рожевими пелюстками.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253599
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 13.04.2011
Скільки знаменних подій
Сталося із нами.
Наші предки Україну
Берегли віками.
Скільки воєн і боїв,
Скільки жертв зазнали.
Навіть наші козаки
Поразки пізнали,
Але духом не упали
Сили волі не зламали.
Ветерани на війні
Душі віддавали.
Це ж для нас!
Україну врятували.
Тож давайте збережемо
Україну-маму
Щоб ми люди-Українці
Волю завжди мали
Рідну мову пам’ятали
Й Бога шанували!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253389
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.04.2011
Я намалюю небо,
Я намалюю сонце,
Я намалюю місяць і зірки,
Я намалюю землю і квітки,
Я намалюю все, що квітне залюбки.
Я малюватиму ще довго, довго
Доки не скінчаться листки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200271
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.07.2010
Кохання-це квітка
Яка росте, розцвітає
Або як сонечко сяє,
Сяє, гріє і леліє
Як дощ із неба зірватись
може.
Та чи це тобі негоже?
Від кохання немає ліків,
Бо воно немов поляна квітів
Яка росте, розцвітає та не
засихає.
Та не завжди так буває,
Бо від кахання буває і
розчарування.
Квітка та буває із шипами,
А після неї важко гоїть рани.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181731
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 04.04.2010
Краща гірка правда
Від солодкої брехні,
Бо брехня нічого не доводить,
Лиш лихе для тебе робить.
Тому правди не цурайся
Не брехати ти старайся!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181729
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.04.2010