Подих Забуття

Сторінки (1/2):  « 1»

Безмежність…

Вийду  на  світанку,  стану  серед  поля.
Стану  зустрічати  вранішній  туман.
Друг  -  моя  самотність,  мати  -  моя  воля,
Думи  мої  дивні,  наче  той  буран.

Загорнусь  в  накидку,  гляну  в  далечінь.
Що  ніхто  не  бачить,  вмить  побачу  там.
Он  розкрила  крила  дивна  височінь,
Он  сріблясті  роси  розклали  свій  крам.

І  без  меж  кінечність  кличе  в  дивний  храм,
Де  дрімає  тихо  неупинний  час.
Й  лиш  пізнавши  правду,  що  бувала  там,
Ти  заснеш  навічно,  прокинувшись  нараз.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298258
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2011


Вічність…

Стигне  кава  на  столі,  
Вічна  моя  отрута.
Багато  таких  на  землі-
"Просто  жива  істота".
Хочеться  спати  всю  ніч,
Сон  приходить  під  ранок.
Холодний  душі  параліч
Чекає  останній  світанок.
І  завжди  здається  так  було,
Протягом  всіх  століть.
Я  пам`ятаю  вітром  носило
Останній  листок  з  верховіть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298255
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2011