lastivka

Сторінки (1/14):  « 1»

Істина

Знай:  Вірила,  любила,  чекала.
Щоразу  чула  твої  я  голоси.
А  в  серці  іскорка  остадня    догоряла.
Пекла  і  жалила  сильніше  від  оси.
Та  дні  за  днями  швидко  пролітали,
Згасали  з  ними  й  спогади  мої.
Все  кольорове  чорно-білим  стало,
Про  тебе,  не  виразні  залишило  сліди.
Вже  й  обличчя  твоє  смутно  пам"ятаю,
І  не  стараюся  знайти  поміж  людей.
Все,  що  було,  я  забуваю...
Єдине,  що  бачу,
В  небесах  відзеркалення  твоїх  очей.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332972
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2012


Вічний спогад

В  кожної  людини  є  своя  батьківщина.
Найрідніша  земля,  ласка  материнського  тепла.
Хоч  ми  і  дорослі  стали  ,  та  стежку  цю  ми  не  забудемо  ніяк.
Де  б  ми  не  були,  яке  багатство  ми  не  мали.
Та  найцінніше  ,  безцінним  завжди  є,  ось  так.
Нераз  думки  на  крилах  прилітають,
Приносять  спогад  із  минулого  мого,
Моє  дитинство  знову  оживає,  дарує  вічне  батьківське  тепло.
Мов  промінь  сонця  до  якого  я  тулюся,
Щоразу  бачу    усмішки  дорогі  ,
Матусі  руки  й  татову  науку,
Використовую  щоденно  і  я  вжитті.
Є  діаманти,  здатні  людям  очі  запилити.
Та  це  -  не  на  довго,  це  лише  на  мить.
Людина  здатна  в  пилі  тому  жити.
Бо  вічність  дорожча  всієї  світової  красоти.
Ми  смертні  люди,  зараз  ти  все  маєш:
Ти  гордий,  хитрий,  пихатий  та  скупий.
Приходить  день,  ти  все  втрачаєш.
Для  чого  так  на  світі  жить,  
Коли  собі  ціну  лиш  знаєш.
Ти,  її  достойно  в  Бога  заслужи.
Мабуть,  щоденно  себе  про  щось  питаєш,
А  краще  спробуй,  серцем  ти  живи!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332955
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2012


осінній лист

Осінь,  осінь  знову,
Та  цього  разу  не  така.
І  не  радію  я  від  того,
що  до  мене  ти  прийшла.
Свій  букет  осінній  збираю  що  дня,
смуток  колосом  вплітаю  й  не  бачу    кінця.
Дощ  осінній  землю  вмиває  грозою.
Все  кругом  радіє,  а  я  лиш  сльозою.
Кожен  раз  тебе  серцем  зустрічала.
Та  тепер  не  буду,  ти  ж  його  забрала.
Осінь  моя,  осінь,  що  ж  ти  наробила?
Чому  мою  душу  об  скелю  розбила.
Скажи:  Як  мені  тепер  жити  і  як  бути  з  думками,
вночі  спати  не  дають  жалять  мов  ножами.
Дві  долі  в  одну  злелися,
в  цей  жовтнево  осінній  час.
І  перед  Богом  вони  поклялися,
Що  будуть  завжди  разом,  хай  там  як.
Природа  їм  не  дорікнула,  та  шлюб  законний  прийняла.
І  ніч  яскраво  так  світила,  неначе  день  була  вона.
А  я  сказати  щось  хотіла,  і  розуміла
Що  нідочого  вже  мої  слова!
Ти  веселився,  а  я  не  спала.
Я  плакала,  кричала  і  страждала.
І  ставила  питання  все  оде  й  одне:"  чому  не  я,  чому  їй  все?"
Я  жила  надією,  що  будеш  ти  мій.
Усе  неначе  розплилося  і  залишився  лише  біль.
Ти  поєднав  свою  долю.
Не  на  день,  а  на  завжди.
А  для  мене,  хіба  що  на  серці,  одні  безжалісні  сліди.
Хай  щастя  приносять  тобі  мої  сльози.
Вони  рікою  до  тебе  мчать,
Но,  ти  їх  не  побачиш,  але  зрозумієш.
Коли  осінній  листок,  останній  під  ноги  впаде  на  асфальт...
І  тоді,  думати  більше  про  тебе  не  стану.
На  вічність,  як  камінь  впадеш  ти  з  душі.
Та  іншого  серце  полюбить,  ще  знаю.
А  інша  для  тебе,  мною,  ніколи  не  стане  вжиті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332174
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2012


гірка правда

Закрила  очі,  та  в  думках
я  понеслась  на  Батьківщину,
На  бідну  голую  землю.
Москаль    на  неї  знову  глинув,
Затьмарив,  ми  вже  не  в  раю.
І  мова  рідна  "  второй"  вже  стала.
Они  трактуют  "национальна,  ею  -  легче  говорить"
Десь  із  землі  вилізла  чума  та!
Щоб  рідну  мову  і  землю  москалеві  подарить!
Не  відав  світ,
Мов  пишу  небилицю.
Шукаю  правди,  та  й  де  її  знайти?
Хіба  у  Бога  відповідь  спитаю,
Бо  тільки  він,  по  правді  розсудить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331937
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2012


Для Вас!

Я  квіти  зимою  змушу  цвісти.
Вам  зірку  із  неба  готова  нести.
Океани  висошу,  вас  я  знайду.
Тому,  що  матусю,  вас  я  люблю!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331375
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2012


Останній дзвінок!

Прощай  рідна  школо,  прощай!
Не  вернемось  більше  ніколи  ,
До  нашої  рідної  школи,
до  юних  дитячих  років.
Проведе  нас  зі  школи
останній  веселий  дзвінок.
Та  квіти  на  ньому,  що  стеляться  мов  рушничок.
Пороги  рідної  школи,
Веселий  любий  наш  клас.
Незможем    забути  ніколи,
Незможем  забути  ми  вас!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331367
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2012


не моє!

Чи  в  пеклі  я  чи  в  раю,
     куди  іду  і  що  шукаю?
     Дивлюсь  кругом  на  все  я  здалека.
     Народ  глухий  і  мова  начебто  німа.
     Не  має  раннішньої  краси,
     Ні  аромату  свіжої  роси.
     Та  навіть  небо  не  таке:  сумне,  похмуре  і  чуже.
     Кружляю  різними  стежками,  
     одні  птахи,  що  над  головами
     Кричать,  реплять...
     Як  гірко  люди,  тут,  із  вами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331142
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2012


Чужина

Прилетіли  журавлі  з  рідного  краю.
На  чужині  було  важко,
це  я  точно  знаю!
Де  ніхто  вас  не  питає,  чи  голодний-ситий!
Чи  додому  вам  далеко,  ще  й  дітей  кормити!
Ой  кружляють  журавлі  та  понад  вербою.
І  шукають  розмови  з  моєю  душою.
Як  би  вміла  б  полетіла
Я  до  вас  рідненькі.
І  слова  вам  б  шепотіла:  чарівні,тихенькі.
Ой  журавлі,  журавленьки
Де  є  ваша  хата?
Чи  то  рідна  бідна  Батьківщина!
Чи  чужина  багата?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329660
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2012


Голубка

Жовте  листя  вже  давно  як  облетіло
   і  невтомно  так  кружляти  захотіло.
   Захотіло,та  неначе  обреклося,
   що  було  вже  забулось  дивна  осінь...
   Фарбам  кольоровим  інший  тон  додала,
   а  мою  ти  душу  чомусь  проміняла.
   Все  для  мене  наче,  почорнілим  стало.
   Те,  що  так  любила  було  та  пропало.
   Сірий  дощ  л"ється
   кожен  день  не  день!
     Ким  тебе  тебе  назвати?
     Де  тебе  шукати?
     Щоб  в  людей  нічого  більше  не  питати.
     Вітер  тихо  свище  вказуе  дорогу,
     ніжно  пестить  коси  і  щось  промовляє:
     Ти  немов  тая  голубка,  що  без  долі  блукає.
         Де  твоє  є  щастя?  Чом  серце  щей  досі  ніхто  не  шукає?
         Може  і  шукають  та  я  не  хочу,  бо  від  болю  серце
         щоразу  лоскочу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329557
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2012


Саме так!

Життя,  не  наче  дикий  сон!
Є  все  у  ньому  і  нема  нічого
мені  такого  дорогого,  щоб  в  світі  спокійно  жити  я  могла.
Можливо,  як  все  іство,  я  не  така.
Коли  по  вулиці  гуляю,то  кожну  пелюстину  помічаю.
Вона  не  мов  людина,  в  якої  є  душа,  мета.
Але  ніхто  цього  не  розуміє,
мабуть  таке  складне  у  всіх  життя!
Коли  у  мене  сльози  на  очах
та  серце  від  болю  плаче.
Тоді  мене  підтримує  гроза,
а  я  всміхаюсь  тільки  від  удачі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189195
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.05.2010


Любов…

Заметіль.  Надворі  знову  заметіль!
Шалений  вітер  і  уже  не  бачу  я  твоїх  слідів.
Білим  снігом  так  давно  усе  припало,
а  час  летить,  а  час  летить...
Та  від  минулого  нічого  вже  не  стало.
Знаю  те,  що  в  тебе  є  сім"я  й  родина,
а  я  одна,  щей  досі  я  одна,
як  в  полі  червоная  калина.  
Додолу  віти  хилються  щоразу.
Яка  журба,  не  вже  таке  буває,
що  все  болить  та  все  й  одразу.
Любов-  це  те,  що  нам  дарує  доля.
Щасливий  той,  хто  покохав.
Хоча  мені  з  тобою  бути  не  судилось,
але  б  за  тебе  кожен,  своє  життя  віддав.
Я  не  жалію,  що  колись  тебе  зустріла
і  памятаю,  твої  я  очі  чарівні.
Які  я  бачити  щоразу  так  хотіла,  
але  все  інакше  склалося  в  житті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188937
рубрика: Інше, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.05.2010


Безцінний дарунок

Несу  роками  я  тебе  на  крилах
і  піднімаю  до  небесних  всіх  висот.
Хоча  душа  давно  уже  безсила,  
та  для  зустрічі  ще  перетну,  
нескінченних  тисячі  широт.
У  світі  ціннішого  нічого  я  не  маю,
за  колос,  який  зійшов  на  батьківській  землі,
за  сонце,  що  з  рідного  порога  зустрічаю.
Дарунок  Бога,який  неопізнаний  людиною,
він  залишається  щей  досі  у  тіні.
Дитинство  босоноге  ти  моє,
тебе  у  вічність  швидко  відпустила.
І  незамітно  час  в  минуле  полетів,  
а  я  для  життя,  усе  ще  нічого  не  зробила.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187350
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.05.2010


Біда

Не  судіть  чужих  людей,
 коли  свій  під  носом,  
один  знає  лиш  як  вкрасти,
 другий  ходить  босим.
Що  ж  ми  ненько  Україно,
все  кругом  пропили.
Наші  предки  так  роками  кров  за  тебе  лили.
І  дарма,  нічого  наш  народ  не  цінить.
Наче  пекло  рідну  землю  він  помалу  мінить.
Люди  добрі,  схаменіться!
Вам  же  краще  знати,
тут  не  верх,  наші  голова  і  руки  більше  винуваті.
Конституція  для  нас,  то  є  чорна  сила.
Хто  що  хоче  ігнорує,  бо  статус  могила!
Як  ми,  народ,  міг  таке  допустити,
коли  влада  -  то  бардак,  брехнею  та  фальшем  покриті!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187347
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.05.2010


Рідний край!

О  крає  мій!  
Для  мене  ти  єдиний.
Люблю  я  все,  що  на  твоїй  землі
Люблю  луги    й  зелені  полонини,
та  все,  що  з  дитинства  належало  мені.
Пройдуть  роки  та  доля  занесе  мене  кудись  у  даль,  
Але  завжди  я  памятати  буду
 Про  свій  чарівний  рідний  край.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184598
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.04.2010