| Сторінки (1/15): | « | 1 | » |
Затиснути би серце своє у сталевих лещатах
Щоби жодного поруху, подиху, жодних віршів.
Перескочити б все, що було, з незворушністю ката
Щоби більше ніколи не грати на струнах душі.
Обминути б ті миті, коли розпинається серце,
Відвернутись, заснути чи впасти в німе забуття.
Засушити б навіки на зошиті слізні озерця
Щоб слова із рядків не втікали на їх кораблях.
І… пробачити б! Кожен синець і кожнісіньку ранку.
Щоб ми стали без шляху назад остаточно чужі.
Щоб розвіяти попіл минулого ввечері з ґанку.
…А опівночі в спальні порізати знову свій світ на вірші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392431
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2013
А я, фанатка, совсем как прежде
Храню у сердца твои следы.
Я самой нежной живу надеждой,
Но прячу чувства за тон небрежный,
Чтоб выгнать боль, избежать беды.
Ведь лед в душе твоей снова ранит,
Я словно по ушы в этом льду…
А сладкий запах твой так и манит!..
…Хоть для меня ты все время занят,
Я знаю: скоро тебя найду.
Зимой холодной и жарким летом
Передо мною твой карий взгляд.
И я готова всем белым светом
Поклясться [Новым, - любым! - Заветом]
Запомнить этот бездонный ад.
И, невзирая на все запреты,
Однажды выпить тот сладкий яд…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392290
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.01.2013
Ти знаєш, а мене вже не болить!
В моїй душі нарешті знову спокій.
Як не крути, та з будь-якого боку
Побачиш - кров моя вже не кипить.
Вона тече, мов тихий потічок.
Тепер це світ мій, це нове кохання.
Бальзам на душу – всі його зізнання,
Його слова і кожна із думок.
Посеред ночі, в третій, десь нуль п’ять,
Неначе манна з неба, він з’явився,
В моїй душі зненацька поселився.
Відтоді мої рани просто сплять.
Ти знаєш, я прошу: пробач мене
За все те горе, що тобі принесла!
Ти був царем, і я була принцеса,
А він простий, життя в нього одне.
В одну чудесну новорічну мить
Він враз розвіяв настрій мій плачевний…
Моя любов і спокій мій душевний,
Мій вибір, донедавна ще непевний…
Ти знаєш, і мене вже не болить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392091
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2013
Что на прощанье я скажу, закрыв глаза?
...Я буду ждать, и буду очень сильно верить.
Но монолог души секунды не измерят,
И по щеке моей покатится слеза.
Я буду верить, буду очень сильно ждать,
Пускай весь мир сойдет с ума от безнадёги,
Пусть захлебнутся их слезами их же боги, -
Я, как и раньше, буду рядом засыпать…
Я буду ждать, я буду чувства все хранить.
Мне нужно помнить и беречь воспоминанья.
И всё неважно в мире, кроме обещанья…
Я просто буду одного тебя любить.
Однажды в сердце, может быть, исчезнет боль,
Когда-нибудь сгорят мои к тебе все письма,
И, может быть, всё унесут сухие листья.
Но, несмотря на эти все преграды...
Твое лишь имя – к сердцу моему пароль.
Не верь врагам. Я буду всегда рядом.
И если ты захочешь мир весь расстрелять,
Я буду тихо подавать патроны сзади,
И слушать буду я нелепое ворчанье,
Но если спросишь, что скажу я на прощанье…
-…Я буду ждать. Я буду ОЧЕНЬ СИЛЬНО ждать!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212796
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.09.2010
Ми не зустрінемось з тобою
на розі схрещених доріг,
коли шовковою габою
ступає вечір на поріг.
Ми не зустрінемось ніколи
попід покровом сонних вільх.
Нас розвела жорстоко доля
і залишився тільки біль.
Нас розвела жорстоко доля,
але на неї я не злюсь,
одного жаль мені до болю:
тепер кохати я боюсь...
Боюсь, що знов згорять раптово
даремно зведені мости,
боюсь поглянути навколо,
боюсь почуть чиєсь «прости»...
З нестримним сумом і журбою
летить у далеч років рій.
Ми не зустрінемось з тобою
на перехресті наших мрій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189005
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.05.2010
Ти - вітер, щастя і тривоги,
ти - промінь сонячний удень.
Тебе манять чужі дороги,
відгомін радісних пісень.
Ти - сміх веселих і щасливих,
що не змовкає ні на мить...
Тоді як десь у сивих зливах
моя душа одна щемить...
Твоє кохання - моя мрія,
твоя любов - лише казки.
Десь на землі далеко гріє
хтось інший ніжні дві руки...
Я не ітиму за тобою,
не буду кликать тебе в снах, -
ти - десь далеко, із весною,
в моїй душі ж стоїть зима...
Ти - тінь веселих і щасливих.
А я... а я іще жива!
І хай промокне в сивих зливах
моя непродана душа!
Нехай горять у ній тривоги,
хай буде темрявою вдень!..
... Тебе ж нехай манять чужі дороги
Й відгомін радісних пісень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187887
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.05.2010
Не вір мені – мої слова лукаві,
не жди мене – я більше не прийду.
Спадуть з дерев листки всі золотаві –
я спокій свій загублений знайду.
Блукать піду незнаними світами
і образ заховаю твій кудись,
широкими брестиму я шляхами,
та ти за мене Богу не молись...
Пробач мені за те, що не любила,
пробач за те, що була не твоя,
за те, що в нашій тьмі я погасила
ту зірку, що надією була.
Не вір ти більш словам моїм лукавим,
не жди мене, бо я вже не прийду...
Пробач листкам осіннім золотавим
за те, що принесли вони біду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187882
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.05.2010
Свистит чужой свирепый ветер
и плачут желтые дожди,
струится звездный бледный пепел,
так грустно мне... Не уходи!
Туманный мрак весь мир укутал
холодным, пасмурным дождем...
О, как он нас с тобой запутал!..
Не уходи осенним днем!
Не уходи, побудь со мною,
закрой от мира ты крылом,
нахлынь отчаянной волною,
пройди сквозь бури напролом!
... Ну почему, когда так грустно,
ты вновь обязан уходить?
Зачем красиво и искусстно
ты обрываешь нашу нить?..
... На миг обманчивые тени
закрыли небо над землей.
Ночных отчаянных видений
мы не разделим уж с тобой...
В дождливый, грустный, мрачный вечер,
в холодный день – не уходи!
Ведь за окном свирепый ветер
и плачут желтые дожди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187633
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 04.05.2010
Плач, мій милий, тому що розлука.
Плач за тим, що згоріли мости,
Що в вікно наше осінь вже стука,
Що «люблю» обернулось в «прости».
Плач, коханий, за те, що не плакав,
За забуті всіма почуття...
Оповила нас темрява й мряка,
Розпливлось кольорове життя.
Плач за продане наше майбутнє,
Плач за зраду і плач за любов...
За цілунки всі ніжні, ледь чутні...
Плач хоч зараз за тим, що було!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187596
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.05.2010
Кінець. І ніби струм по тілу,
І гострий біль, і тиші сум...
І все, що було, відлетіло
На крилах темних, диких дум.
Кінець. І стигне кров у жилах,
Мов прозвучав наказ «Замри!»
А далі – морок сизокрилий,
А далі – бурі і вітри...
Туманний погляд, мокрі вії,
Рука тремтить, немов чужа.
Останні промені надії
Зникають. Як і він бажав.
В уяві стомленій щасливі
Минулі сцени простяглись.
А потім звідкись взялись зливи
І всі картини розпливлись.
Кінець. Це слово роздирає
І ріже душу, мов ножем.
А серце в темряві блукає
Та плаче болісним дощем.
І тільки іноді насниться
Казковий сон, що ви разом.
А потім цілу ніч не спиться
І вже не йде до тебе сон.
Лише подушка до світанку
Пробуде мокра до рубця.
Та дощ проплаче аж до ранку
Слізьми програвшого борця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187448
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.05.2010
Куди ти йдеш? Куди летиш, мій милий?
В чиї обійми зараз ти спішиш?
Тебе голубить вечір сизокрилий,
А ти летиш собі кудись, летиш.
Ти повен щастя, радості і сміху
І світ горить вогнем в твоїх очах...
Скажи, кому несеш ти свою втіху?
Скажи, чий образ світиться в думках?
Ти знов спішиш... Спіши собі і далі
В обійми тої, що тебе чека.
Хай вечір сипле вам до ніг медалі,
Хай сонце десь до ранку заблука...
Лети, лети, мій милий, мов на крилах!
Лети і смійся смутку у лице,
Бо в тебе є твоя кохана, мила
І хай весь світ дізнається про це!
Не зупиняйся ти ніде даремно,
Хай лине вдаль хода твоя легка...
І не дивись ти зараз так на мене, -
Спіши до неї, бо вона ж чека.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187447
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.05.2010
Ты – ветер, власть и божество.
Ты – горький мед, ты – чьи-то слезы.
Твоих рабынь, наверно, сто...
Ты – жаркий лед, шальные грезы.
Ты – их мечта и их обман,
Неуловимый лучик счастья.
Ты – огонек, и ты – туман,
А горечь правды рвет на части.
Ты – их надежда и любовь.
Ты – жизнь для них и ты - их гибель.
Твой образ им приносит боль,
А ты их, может, и не видел...
Слепые тени от мечты...
Ты – шалость дня и шепот ночи,
И жажда жизни – это ты,
И лед ты властный, между прочим.
Лишь ты один – слепой очаг,
Ты – искра в этом безвременье...
Увы – глаза твои молчат.
В них нет ни капли сожаленья.
Ты никогда не замечал,
Что ты кому-то очень нужен?
И кто-то бредит по ночам,
Чтобы в тебе исчезла стужа?
И кто-то спит и видит сны,
Как ты спешишь к нему на встречу,
Как даришь ей свои цветы?
Она, как раньше не заметна...
И если вспомнишь ты меня
Каким-то чудом, может быть,
Почувствуй – этот кто-то – я,
Затем, чтоб вновь, навек забыть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187323
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 02.05.2010
Як жаль, що загубились ми у часі,
Що років тьма між нами простяглась,
Що темрява нам взнаки вже далася,
І срібними сльозами пролилась...
Як жаль, що ти – герой чужої казки,
Що іншій пишеш зараз ти листи...
Обличчя не ховай своє за маску
І не кажи мені сумне «Прости...» -
Вини нема твоєї в цьому всьому, -
Не ти заклав фундаменти буття,
Зустрілись ми з тобою випадково, -
Не допоможе твоє каяття.
Ця темрява – ніщо є для кохання,
Для двох сердець, що люблять попри все...
Та я в житті твоєму не остання
І час нам більш добра не принесе...
Не згадую вже ті часи казкові,
У душу пробирається печаль...
Та ми зустрілись зовсім випадково –
І ось чого мені до болю жаль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187320
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.05.2010
Хто ти мені? Сторонній?..
... Милий?
Такий вже рідний і такий іще чужий...
Лечу вві сні. До тебе?..
Мимо?...
Ти наче вільний. Хоча в дійсності ти мій.
Ранкове сонце в небесах заграє
і я прокинусь від його тепла.
Потягнуся...
Тебе згадаю.
А ти згадаєш зараз, що є я?..
Здається – ні. Здається, не згадаєш.
Здається, в тебе є своє життя.
Свої турботи, свої справи маєш.
Такий чужий...
До біса каяття!
[Чи ще ця відстань не набридла?
Чи не ламають гордість твої почуття?..]
І все ж...
Який ти рідний в цій своїй чужині!
Який ти ...мій! Не треба вороття.
Призвати розум я не маю сили...
Чекаю щастя. І девіз простий:
Люблю,
хоч ти мені... сторонній?
... милий?...
Такий вже рідний і такий іще чужий...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187216
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.05.2010
Я чувствую тебя. Так просто и так странно.
Сквозь тени грустных лет. Я чувствую тебя.
Дышу, живу тобой так страстно и желанно
И прячу твой портрет, ревнуя и любя.
Я чувствую тебя – неверного, чужого,
Такого, как ты есть. Я чувствую тебя.
Незнаного для них, коварного и злого,
Небрежного ко всем зову я, вновь моля.
Придешь ко мне во сне внезапно, как ты любишь.
Спиною я пойму, почувствую, любя.
Сквозь бездну грустных лет меня ты не забудешь,
Ведь только я могу так чувствовать тебя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187214
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.05.2010