| Сторінки (1/89): | « | 1 | » |
Ты бы сказал
Не прячась, не щурясь.
Я б поняла,
Честное слово.
В те б времена,
Что была я готова
Почти что на все…
Но, что мы о грустном…
Ты думал, вернусь я?
Как? Я же, я даже…
Я все рассказала,
Я все объяснила.
Немного любила,
Немного солгала.
Ну, что еще скажешь?
А ты говоришь…
Ты не замолкаешь,
И брови так хмуришь,
Как будто серьезен.
И в самой своей
Сногсшибательной позе
Полета фантазиям
Не оставляешь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621746
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 17.11.2015
Мне мерещился всюду твой запах …
Я бежал за твоим взглядом,
Нежным шелком на твоих губах,
Но тебе ничего не надо.
Холодна, как ноябрьский дождь,
Неприступна, как стены Афин.
Я надеялся, ты поймешь
И поэтому не уходил.
Только ты заливалась смехом,
Наблюдая, как я тону.
Наслаждалась своим успехом,
Ну а я уходил ко дну.
Ты собою меня погубила
И собою спасла меня.
Ты меня никогда не любила,
Но ты мне никогда не лгала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618607
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.11.2015
Что же ты не сказал, что любовь только ложь
И придуманным счастьем прожить не удастся.
Ты сейчас мне, наверное, тоже соврешь,
Если, вдруг, ты решишься остаться.
Взгляд влюбленный пропал, в нем теперь смысла нет...
Сразу стало намного легче.
Не решившись озвучить последний ответ,
Начал ты задувать свечи.
И пустая душа, что тут скрывать,
Так похожа на брошенный кабинет
Где на стенах когда-то любили писать –
Уходя – погасите свет…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490247
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.04.2014
До свидания! Будьте счастливы!
Собирайтесь теперь поскорей.
Вы съезжаете с этой квартиры
В дом напротив. Там, вроде, теплей...
Там соседи не курят с балкона,
А в подъездах светло и цветы.
Там в подвале не будет притона.
Вас там встретят... ведь вы там свои.
Только в радостной спешке, прошу вас,
Ничего не забудьте теперь.
Чтобы вы, вдруг чего, не вернулись...
Мы за вами закроем дверь.
Вам - удачи на новом месте,
В новой жизни на новый лад.
Лишь прошу, не забудьте о чести,
Не проситесь потом назад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486767
рубрика: Поезія,
дата поступления 19.03.2014
Очі, сповнені гірких сліз,
Ви кому дарували їх,
Ви за кого пекли себе,
Через кого лились дощем?
Очі, сповнені гіркоти,
Чи так боляче вам, як мені,
Чи так соромно вам, як мені,
Через те, що ви майже сліпі.
В вас пускають омани дим,
Він з ненависті і брехні.
І з'їдає вас тихий страх -
Нести істину у очах.
Тільки очі, біда із вами,
Із отими гіркими сльозами.
Кожна крапля пекучих сліз -
Крапля воску свічок німих...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486459
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.03.2014
Я б тобі цілувала ноги,
Але ти не встаєш з колін,
Ти боїшся якихось змін,
Ти боїшся всього нового.
І даремні були гріхи,
Що мене не рятують від болю.
Я тебе розбавляю собою,
Та не танеш, чомусь, ти в мені.
Ти не хочеш ні знати, ні чути,
Ти сліпа, ти німа, глуха!
Я творіння твого гріха
Й ти б хотіла мене забути.
Але ні!... Я, чомусь, жива…
Хоч для мене тебе нема.
Ти не можеш мене позбутись,
Я не можу тебе знайти.
Ти б хотіла й тепер втікти,
Я б хотіла тебе збагнути.
Так втомилась від твоїх відмов
І відвертого глузування...
Я ненавиджу це існування
І тебе... нестерпна любов!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478112
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2014
Моя примара безкінечних днів ...
самотніх...
Прийшов і молишся на мою самоту
Вже, звісно, не таку сумну, як ту,
А більш зухвалу, майже безтурботну...
Приніс в долонях й тихо положив
До мого ліжка, ти якесь кохання,
Знов натякаючи про сильне і останнє...
Та світло вимкнулось і ти його здушив.
Мій любий привид, ти мені брехав,
Що не залишиш в спокої на волі,
Що будеш вісником моєї долі,
Моїм володарем з безмежним колом прав.
Твоя істота ніжна, не співа,
Коли ти знову падаєш додолу..
А я втрачаю мову, сили й волю,
Аби твої, знов, цілувать вуста.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439456
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2013
Упередженість і невпевненість,
Стільки ніжності і брехні.
Це дієвий метод, нас запевнили, -
Валідація почуттів.
За встановленими вимогами
Певні методи певних дій,
Щоб очікувано, гарантовано
Результати влучали в ціль.
Почуття, мов стандарти затверджені...
Кожен погляд і кожен звук.
Душі методами упереджені,
А любов, як кінцевий продукт.
Непридатність сердець до ніжності,
Непридатність до щирих слів
І відсутність в очах сміливості -
Валідація почуттів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426321
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.05.2013
Ти бачив Україну навесні,
Одягнену рясним цвітінням вишень?
Ти бачив Україну восени
У кольорах п’янких, барвистих?
Ти бачив Україну, а чи ні?
Ти чув мелодії сполоханого степу?
Ти чув як луна котиться з гори?
Чи відчував усе те своїм серцем?
Ти зустрічав колись її людей?
Чи заглядав відверто у їхні очі?
Бо в світі більш нема таких очей,
А ти дивитись в них зовсім не хочеш…
Якби ж ти знав душа у них яка,
Наповнена любов`ю до свободи .
А мова, наче щебет солов’я,
Яка занурює у вирій насолоди.
Ти бачив Україну, її чув?
Чи відчував усю її чарівність?
Чи ти згадав, що українець, чи забув?
Чи так і не знайшов в собі сміливість?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401331
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.02.2013
Я не здаюсь, не йду на перемир`я,
Зненавидівши вже оті бої,
Де серце розправляє свої крила,
А розум знову тягне до землі.
Де бореться свідоме з несвідомим,
Де заощаджень менше, ніж витрат.
Де ти живеш в полоні повідомлень…
Де прокурор собі і адвокат.
Все проженеш, лишаєшся у тиші,
А спокій щось до тебе не спішить…
Коти скребуть, бо зловлені всі миші
По всіх куточках мертвої душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379509
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2012
Потому что слез уже не хватит
И не хватит носовых платков…
Вновь сижу в поношенном халате
И смотрю на осень за окном.
Прячу душу в маленькой ладошке
И пою ее сухим вином,
Лучшая подружка – это кошка,
Но она ушла гулять с котом.
Может, потому что не умею
Чувствовать и жить "не до конца",
Эту осень я не одолею,
Эта осень победит меня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378821
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.11.2012
Бросанием бессмысленных признаний
Мы занимаемся отчаянно порой,
А в поиске приличных оправданий
Придумали какую-то любовь.
Мы бережем ее, храним от прочих,
А иногда, и сами от себя.
И, если мы чего-то там ворочаем,
То уж, естественно, ворочаем любя.
Когда же что... ответ всегда найдем,
Ведь все творим мы только по любви...
И ерунда, что у тебя душа вверх дном.
Ответ услышал? Ну-ка, возрази!
Вот так всегда, бросаемся бессмысленно.
Чем дальше, тем охотней и смелей.
Теряя драгоценнейшую истину,
Теряя драгоценнейших людей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373236
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 25.10.2012
А что же боль? Отчаянье смиренных?
А может вызов двигаться вперед?
Нет, боль придумана для пленных,
Но мне с ней нескончаемо везет.
Мне болью устланы и спуски, и подъемы.
На самом дне и выше облаков
Боль вместе с кровью движется по венам
И заглушает холодом тепло.
Поэтому, бывает временами,
Меня холодной называют и чужой.
Но, что же, проще броситься словами,
Не чувствуя тепло своей душой.
И я смиренна к этим крикам, впечатленьям,
Я в безразличности свою играю роль.
Но все равно бежит по моим венам...
Похоже кровь. А что же тогда боль?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371828
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.10.2012
"Не йди"! -
Так голосно кричали вперше
І, обіймаючі широкі плечі,
Плакали у них.
Образу не бажали залишати в серці.
Смиренні...
Бо прощались назавжди.
Кудись летіти знов...
Забракло сенсу,
Щоб вірити у щось...
Забракло фарту.
І спроб до здійснення мети
Лишається все менше.
Здається,
Марнувати більше їх не варто.
Прохаючи лишитись...
Знов втрачали волю.
Бажаючи любити...
Знов марнували гордість.
А дивлячісь у очі...
Знов складали зброю,
Пірнаючи у них,
Втрачаючи свідомість...
"Згоріло все"! -
У шепоті лунало,
На голову хтось сипав теплим попелом.
"Не йди!" -
Натомість знову закликали
І ми не йшли...
Несилі розпрощатись з поглядом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371665
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2012
Де ти, країно моїх мрій?
Де синє небо, золоті поля...
Я чую лише стогін твій
В останніх потугах життя.
Куди пішли твої сини,
Тебе лишив саму у скруті?
Одні глухі, інші німі
Не хочуть стогін твій почути.
А втім, все тихше стогнеш ти,
Ковтаючи і біль, і сльози.
Сама-самісінька в журбі -
Вони тобі не допоможуть...
Нема вже відданих синів,
Нема ні прихисту, ні долі.
Одні з них, бачиш, не живі,
А хто живі - занадто кволі.
Чому, країно моїх мрій,
Твої сини тебе не чують?
У змові тішаться німій,
Зовсім тебе вже не шанують
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371603
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.10.2012
Не просите меня, не устану,
Целовать я Ваши ладони…
Поздно вечером, утром рано,
Пусть на миг, все же к ним притронусь.
Вы простите мне эту нелепость,
Я, конечно же, все понимаю,
Только глаз Ваших грустная вечность,
Никуда меня не отпускает…
Мне так нравится эта затея –
Пусть вокруг вижу только пропасть…
Я качаю, как в детстве качели,
Нашей встречи канатный мостик.
И совсем не боюсь я бездны
Не от смелости, а от ужаса,
Что для Вас совсем бесполезен я
И отныне, больше не нужен Вам…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353963
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.07.2012
Вот ... приемный покой…
Да, давно не была я в больнице,
К травматологу очередь, словно шелковый путь.
Будто целым районом сегодня решили лечиться,
И за мной, без конца, все идут и идут.
В ожиданьи томясь,
Я разглядываю пострадавших,
Сочиняя в своей голове детективный сюжет:…
Вон, мужчину с синеющим глазом,
Еще двое, тащат –
"Может быть,
Не совсем удался вчерашний банкет…"
И таких разукрашенных лиц по всему коридору…
Кто с рукой, кто с ногой, у кого – голова.
Да, и я тут стою,
Скажем, с травмой совсем непростою,
У меня не пустяк,
А разбитая напрочь душа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352890
рубрика: Поезія,
дата поступления 25.07.2012
А я живу осколками Вселенной,
Хочу из них собрать свою мечту,
Но все-таки, наверное, не ту,
В которой нас так поровну делило время…
Которой не хватало без конца,
Которая, казалось, будет вечной.
И веря в совпадения беспечно,
Не различали мы свою печаль.
Теперь в коллекции остались у меня
Осколки памяти, надежд и сожалений,
И бесконечное, безжалостное время,
Но только в ней давно уж нет тебя.
И я пытаюсь складывать их вместе,
Один к другому рядышком кладу,
Но нужного я что-то не найду…
Все разбросаю…вновь стою на месте…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350169
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.07.2012
Безтурботна моя надіє,
І куди поділася ти?
Ледве тіло моє жевріє
У тяжких кайданах самоти.
Я не чую чарівних звуків
І не бачу казкових снів,
Мене стогін проймає щодужче,
Регіт злий тисячі голосів.
Моє стомлене тіло згасає
І холодная кров не тече.
Чи прийду я у завтра не знаю.
Може ще один день в мене є.
Моя здушена болем, надіє...
Ти скалічена світом й людьми.
Твоє сонце вже майже не гріє
Захололі думи мої...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337325
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2012
Знову в неба сьогодні простуда,
Цілий день розриваються хмари.
І сказали, що завтра не буде
Ні за гроші, ні, навіть, задарма.
Там вже вирішили на майбутнє
Без ворожок і без гороскопів,
Хто достоєн бути присутнім,
А для решти - то їхня турбота...
Їх загнали в слухняну отару
Вівчарі із лютими вовками,
Але знову їм буде мало,
Бо не всіх ще вони загнали.
І летять із скаженим свистом
Добре завчені ловкі промови,
Та не чутно в промовах змісту,
Бо чужа для вівчар та мова.
Там, у натовпі не ворухнуться
І очей там не підіймають.
Тільки чутно - промови несуться
І не видно, хто їх промовляє...
Знову небо зійдеться дощами
На сухую і спраглую землю.
І нап`ються сповна вівчари,
Лиш отара стоїть даремно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336377
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.05.2012
… І сонечко яскраво знову світить,
Прийшла сюди іще одна весна,
А за весною знову прийде літо…
Вже котрий рік тебе у нас нема.
Ми із минулого вертаємось в майбутнє,
І знов знаходим тисячі причин,
І сотні слів, які колись забули,
Все, що не встигли ми сказать тобі.
Сиджу під виноградом, що в дитинстві
Ми вдвох садили, як прийшла весна.
Ходили біля нього аж навшпиньки…
Врожай уже збирала я сама.
І я так люблю грона ці рожеві,
Наповнені тим сміхом і теплом.
Й тепер у зимні вечори лютневі
Я чудодійним гріюся вином.
Мені не вистачає батьківських обіймів,
Повчань, які я до уваги не брала,
Що голосом лунали херувимів,
Який зовсім не вміла чути я.
З роками біль все більшає і серце
Тим болем жадібним давно розтято,
Бо знає, що ніхто вже не озветься
Як я тихесенько покличу: "Тато"…́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332481
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 23.04.2012
В клочки страницы, сточен карандаш,
Слова летают в хаосе простуды.
Её опять ты целый день ждала,
Но, вот, сказали, что её не будет.
И ты печально выглянешь в окно
На мокрые зонты и тротуары.
Тебе там приглянулся кое-кто,
Но он тебе, наверное, не пара.
И ты бегом, скорей за карандаш,
Запомнила, чтоб этот миг бумага...
Ты много чувств, теперь еще отдашь
Листам бумажным, а не милым взглядам
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327396
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.04.2012
Ти прийди до мене хоча б влітку,
В ясних променях червневих вечорів.
В ніч, яка спливає майже миттю
Підійди тихенько, геть без слів.
Ти візьми в долоні мою руку
І ніколи вже не відпускай,
Та без слів, не видавши ні звуку
Підем разом ми за небокрай.
Хочеш, я віддам тобі всі мрії,
Все, що встиг зібрати в самоті.
Все віддам, щоб ти була щаслива.
Тільки ти, коханая, прийди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313899
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2012
Ты без меня словно раненый
и оставленный
умирать в боли ран.
Я в этом убийстве оправдана,
но надо бы
повесить меня.
Я ловко и очень уверенно
заверила
тебя, что влюблен.
Ты даже без тени сомнения
поверил мне
и был обречен.
В моих показаньях изменчивых
доверчиво
ты правду искал.
Но только теперь рассекречены
увечия,
что прятала я.
А сердце твое теперь рваное,
но рано мне
еще уходить.
Лежишь, изувеченный ранами,
но странно, ты
продолжаешь любить.
Ведь ты без меня словно брошенный
на обочине
увядший цветок.
Но знаешь, мой милый,
хороший мой,
со мною быть совсем не легко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312516
рубрика: Поезія, Прибаутка
дата поступления 09.02.2012
Ми рушаємо з місця! Ще не йдемо вперед
Лише робимо перший невпевнений крок.
Ми рушаємо з місця! Це ще не злет,
Але це політ наших вільних думок.
І нехай так далеко до того раю,
Ми вже не стоїмо, ми рушаємо з місця,
Стоячи ще на звичному нам всім краю,
Ми кидаємо виклик своїм "доброчинцям".
За спиною безмежність нездійснених мрій,
А попереду вічність до їх виконання,
Та коли ми до маршу станем усі -
Ми здійсним наші мрії, всі до останьої.
Починаймо з малого, щоб дійти певних змін.
Разом вистачить волі і вистачить хисту.
Ми боротися вмієм! І хай знають усі:
Ми вже не стоїмо, ми рушаємо з місця!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295552
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.11.2011
Найжорстокіше, найболючіше,
Найприємніше, найжаданіше...
Як же я за тобою скучила,
Я тікати від тебе не стану вже.
Я тебе випивала й хотіла ще,
Я п`яніла, дурніла, губила себе,
Не лишала нічого, витрачала усе
І щоразу... щоразу втрачала тебе.
Я летіла на твоїх крилах,
Потерпала від твоїх ударів,
Але кожного разу хотіла,
Так хотіла, немов в останнє.
Я тікала від тебе часом,
На край світу від тебе летіла,
Проте сонце твоє не гасло,
Твоє сонце завжди світило...
Я тонула в тобі й горіла,
Я мовчала в тобі й співала,
Я вмирала в тобі і жила,
Та ніколи тебе не мала...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293821
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2011
Я тобі не віддам свою біль і свою нерішучість
І тому я пішла,не сказавши нічого тобі.
Просто інший ніхто, мене солодко так ще не мучив,
Просто інший ніхто, так бездумно мене не любив…
Жаль, не стало мені ні хоробрості, ні, навіть, волі …
Я би вбила тебе й по пакетах розклала малих,
Бо я мала причину у кожному твоЄму слові,
І я бачила виклик у очах блакитних твоїх.
А я просто пішла і не знала, що буде ще гірше…
Ти, блукаючи світом, усюди шукаєш мене.
Тільки я, вже ніколи тебе не кохатиму більше,
Може твОє кохання, так само, із часом мине…
Я тобі не віддам свою ніжність і свої страждання,
Бо я знаю, тобі вже ніколи не жити без них.
І, прохаю, залиш всі безглузді свої сподівання,
Ти любов мою мав , зберегти її тільки не зміг.́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290293
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2011
Я не заходжусь реготом скаженим
І не ридаю, як останній раз в житті,
Продовжую у цім багні цвісти
І тільки мрію про звичайну землю.
Не світить сонце у моїм краї,
Нема дощів і не блукають звірі.
Тут все навколо плаває в багні.
Що не цвіте, обов`язково гниє.
І я боюся вже отої свої мрії...
Отак би відцвісти і всохнути за мить...
Мені нічого вже не гріє, не болить,
І я не плачу й не сміюсь, бо вже не вмію.
Мені б... побачити оту звичайну землю,
Не орену. Хоча б поросшу бур`яном...
Я досі вірю, що цвіту я недаремно,
Хай заплямовано мій цвіт багном.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284495
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2011
Загляни в його серце хоробре –
Вільним духом від нього віє,
В ньому світлая віра у Бога,
В ньому ненька його – Україна.
Подивися у його очі –
Буйна молодість в них палає,
Солов’їнні травневі ночі,
Запашнії квітневі гаї.
Він крокує пшеничним полем,
Він вдивляється в небо синє,
Він співає в карпатських горах,
Він пірнає в дніпровські хвилі.
Він достойний син свого батька –
Справедливий, відважний сміливець.
Як ти можеш його не знати?
Українець. Він – українець!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276881
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.08.2011
Розмалюємо небо темнеє
Кольорами ясними, блакитними,
Заспіваємо пісню веселую,
Ясну зірку на небі засвітимо.
Ми згадаємо нашу історію:
І становлення, і Руїну,
Рани всі свої незагоєні
І всіх тих, хто у цьому винен.
Щоб у кожного, хто не схилився,
Щоб у кожного, хто не продався,
В кожнім селищі, в кожнім місті
Відродилась надія на щастя.
І повела нас тая надія
Шляхом правильним, шляхом новим,
Щоб упевнено ми і сміливо
Разом вийшли з цієї неволі.
Щоб усі, хто забув – згадали,
Щоб усі, хто не знав – дізнались
Про колишнюю нашу славу
І теперешні наші нещастя.
Наша пам’ять – це наша сила.
Наша найважливішая зброя.
Ми боротимемось до загину
За щасливу для неньки долю.
І вона пишним цвітом розквітне,
Буде ненька щаслива й вільна.
І лунатиме цілим світом:
«Ще не вмерла Україна»!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276581
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.08.2011
Чи ти ще можеш пригадати
Ким народився на Землі?
З якою посмішкою мати
Ім’я колись дала тобі.
Плекаючи свою дитину,
Співала тихії пісні.
Замислись, бодай, на хвилину,
Чи все те пам’ятаєш ти?
Чи все ти взяв із того вчення,
Тих мудрих слів і тих порад,
Чи може все було даремно
І ти землі своєї кат.
Чи ти пішов у посіпаки
На службу зайдам хижим тим,
Що ставлять скрізь свої порядки,
Чуже вважаючи своїм.
Ти придивись, в якій колоні
Ідеш дорогою життя.
Можливо ти в своїм загоні
Ота паршивая вівця.
Не йди у п’ятій, не зрікайся
Своїх традицій і землі
І нікому не продавайся,
Якщо це розумієш ти…
Чи ти ще можеш пригадати
Свою єдину Батьківщину?
Ти маєш точно пам’ятати
Це твоя ненька – Україна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275575
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.08.2011
Більше роками хапаю за нитки
свою власну долю
ламаю ті грати
якими окута
я свою спокуту
пускаю на волю
з твоїми словами.
Не вбита іще,
але ще не розкута.
Моєї брехні
найперший ти зрадник
мене опускаєш до грішної землі
і сльози даремні,
і я безпорадна,
не матиму більше сліпої надії,
смішної надії на твої вуста.
Хоча маю визнати –
ти той сміливець,
який мене звабив
і я ледь жива.
За власним бажанням
тобі зізнаюся
у цім нерозумнім моїм почутті,
коханням назвати його не беруся,
хоча може так назвеш його ти
потягнеш сильніше за тонкії нитки,
які не порвуться,
зігрієш словами,
своїми вустами
і доки я ними тепер не нап`юся
тебе я нікуди не відпускаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274425
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 10.08.2011
Захоплення тобою наче сон.
Ковтаючи повітря я злітаю,
Марю... знов,
Але ж я крил не маю
І падаю...
Дарма
Світило моє сонце серед ночі,
Бо зазирнувши зранку в твої очі,
Я бачу, що нічого в них нема.
Нема любові,
Що там, навіть жалю
І я безсила руки опускаю,
І вії знов наповнюю сльозьми,
Та не тобі вони призначені, мені!
Ковтаю ранок, проганяю сон,
З кишені дістаючи свою гордість
І на зовсІм новісінькій фасон
Створю своє життя натомість.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269961
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2011
Ощущение жизни
Словно контрастный душ:
Ты стоишь под струей
И смываешь с себя эту грязь.
Повторяешь себе:
"Я больше туда не вернусь"...
И откуда внезапно
Ледяная струя взялась.
А холодные капли
С затылка стекают к ногам.
Замерзает на коже вода,
А под кожей душа.
Что минуту назад от всех прятал,
Кричишь: "Все отдам"!
Пусть в карманах на вешалке
Нет ни гроша.
Даже мыльная пена в руках
Как вчерашняя ложь.
Так красиво блестит на свету,
Исчезает на теле.
Говорят,
Опрокинутых слов назад не вернешь.
Так что лучше словам
Хоть чуть-чуть соответствовать делу.
Мы пытаемся выжить...себя закаляя водой,
Избавляем cебя от пены с замыленных глаз.
Закаляем усердно мы тело свое -
Наша жизнь, по-немногу, закаляет нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253074
рубрика: Поезія, Городская (урбанистическая) поезия
дата поступления 11.04.2011
Я хочу жити, хочу вірити у Бога,
Я хочу бачити незвідані світи,
Я хочу щастя відчувати хоча б трохи,
Я хочу стежкою освітленою йти.
Я хочу пісню заспівати не журливу,
У відповідь почути праведні слова,
Ховатися не хочу я за спину,
Хоча спини такої в мене геть нема.
Я хочу голосно кричати про свободу,
Знання і вміння використати всі,
Я хочу волі для свого народу,
Чого би не хотіли вороги.
Я хочу йти не посеред отари
І духом всім життя своє любити.
Не хочу оплесків гучних і слави,
Я просто дуже хочу жити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247227
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.03.2011
Ты слез моих не видел настоящих,
Не слышал запаха сгноившейся любви.
Ты не вкушал напитка слаще,
Такими долгими не мыслил дни.
Ты, охмелевший своим счастьем,
Рассеял сладкий перегар.
Почти поверив, что всевластен,
Меня несмелую украл.
Ты и сейчас в своем блаженстве,
В своем дурмане восхищенных глаз...
Пытаешься кричать о чести,
Сам в то не веря до конца.
Меня заманиваешь снова
Войти в твой "идеальный" мир,
Где правильности затхлое "арома",
Где ты сам для себя кумир.
Но ты меня нисколечко не знаешь,
Меня украв - меня не изучил...
Ты и сейчас меня не понимаешь,
Но больше объяснять я не имею сил.
Я, как песок, июльский дождь, тебя впитала,
Глаза горели, как купальские костры!..
Как жаль, что я тогда не понимала:
Не ненавилел, но ... и не любил.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241195
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 15.02.2011
В нас помирає дух свободи,
Коли включається ТБ.
Невільними живем на волі
І все жаліємо себе.
Ми співчуваємо і плачем
У темних закутках своїх,
Промови кидаєм гарячі,
Та лиш серед своїх близьких.
Ми боємося, що відмовлять
Нам і в такім нашім житті
За наші "бунтарські" промови
І за "злочиннії" думки.
За віями ховаєм погляд
І зуби зціплюєм сильніш,
Щоб не схопивши будь-що поряд
Свій телевізор не розбить.
Ми з героїчністю на кухні
Про волю й націю кричим,
Але у мить геройство вщухне,
Коли десь поряд хтось із них.
Тих посіпак наших вельможів,
Що мають кожен свій бариш,
Бо нас пильнують й на сторожі
Коли їсиш і коли спиш.
В нас знищують той дух свободи,
Що і без того ледь живий.
Лиш одиниці переможуть
У цій ментальній боротьбі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236078
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.01.2011
Чего-то хочеться, но все вокруг противно
И снег не тот, и не нужна жара,
И чувства наши стали примитивны.
Так может, разбежаться нам пора?
Уже не доставляют радости свиданья,
Глаза уставшие любовью не горят
И радуют не встречи, а прощанья.
Не шепчут губы о любви теперь, молчат...
Но помня то, что мы когда-то пережили,
Как мы хотели вместе быть назло всему.
В боях...за счастье мы, скорей всего, убили
Свою любовь...всю нежность, теплоту -
О чем кричали мы на перекрестках,
Когда другие пальцем у виска...
Кидали фразы..., которых отголоски,
Сквозь шум автомобилей, доставались нам...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227687
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.12.2010
Ты не мой герой, ты давно с другой
И я вроде бы тоже.
Но горит душа, прячутся глаза
И дрожь по коже...
Здесь что-то происходит, слышишь,
И это, даже, не коты на крыше.
И наши взгляды больше, чем слова,
Мы слышим свое сердце - оно нам шепчет:"Да".
Вроде бы пустяк, каждый скажет так:
"Бывает с каждым".
Но огонь внутри все равно горит,
Рождая жажду...
Здесь что-то происходит, слышишь,
И это, даже, не коты на крыше.
И наши взгляды больше, чем слова,
Мы слышим свое сердце - оно нам шепчет:"Да".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223939
рубрика: Поезія, Авторская песня
дата поступления 23.11.2010
Ми кохаєм так шалено,
Як в бразильському кіно.
Почуттів стандартна схема
За стандартами ISO.
А коли любов в пробірку
І на іспит віднести...
Від випробувань нам гірко -
Якість ми не зберегли.
І любові нам замало,
Скрізь любов наче чума.
Але знов забракували,
Бо там якості нема...
Може, щоб підвищить якість
Технологію змінить?
І не гратись у стандарти,
А душею щиро жить...
-----------------------------------------
навіяно словами одного знайомого:
"я люблю так, як інші... так, як зараз стандарт життя змушує"
Щось мене в цих словах зачепило...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223134
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 19.11.2010
Нічого не треба казати,
Коли любиш рідну країну,
В якій росли батько й мати,
В якій й тебе народили.
Це просто живе у серці
І не потребує пояснень.
Це - твоя рідна земле!
І має все бути ясно.
Чому ж ми тоді, українці,
Не маємо власної волі.
Все те, що нав`язують інші
Приймаєм ми з задоволенням.
Ходити в чужую церкву,
Казати на чужій мові,
Щоб всі ті накази "зверху"
Були цілком задоволені.
Не треба, брати, не варто
Знущатися над землею,
На якій стоїть рідна хата,
Де стрівся з любов`ю своєю.
Любіть свою Батьківщину
І мову співучу свою,
Бережіть її вільну, єдину,
Не скоряйтеся нікому.
04/08/2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221046
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 09.11.2010
Очі не відкриваються, якщо їх боятись відкрити
І мрія побачити світ залишиться тільки мрією.
І може тобі вдалося б бути щасливою,
Коли б стало сил несміливість свою залишити.
Тебе не почує ніхто, коли будеш мовчати,
Несміло дивитись у очі, а потім в підлогу
Й ніхто не прийде тобі, чуєш, на допомогу…
Із тихого шепоту, скоро, почни їм кричати.
Тобі не пояснять, якщо ти у них не спитаєш,
Покрутять лише своїм пальцем десь біля скроні
І, навіть, в молитві поєднані твої долоні
Тобі не поможуть…хіба ти їх досі не знаєш?
Якщо ти заплачеш, вони в тую ж мить засміються
І так реготатимуть, наче вже рвуться зі сміху,
Й коли ти не хочеш для них слугувати за втіху
Ти маєш сховатись від них, коли сльози зірвуться.
Ти можеш боліти душею, боліти всім серцем,
Сльозми умиватись і бути до всього вразливою,
Але геть усі мають бачити тебе сильною,
Бо жоден із них на сльози твої не озветься.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214309
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2010
Как будто чем-то острым по стеклу...
Когда-то было все совсем иначе
И мне казалось - я тебя люблю,
Но вот, теперь ты ничего не значишь.
Так хочется с тобой поговорить,
Но что-то отговаривает тут же.
Так тяжело с тобою рядом быть,
Когда ты мне совсем уже не нужен.
Когда в глазах погас неяркий свет,
Когда ухмылка заменяет фразу,
Когда все чаще отвечаешь "Нет"!
Так, может, рвать все эти чувства сразу?
Ты ничего не значишь для меня,
Как будто не было ни встреч ни расставаний,
Как будто не любила я тебя,
Как будто ничего не потеряла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213577
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.09.2010
Народ лише доти існує,
Допоки у нього є мова,
Яка у душі панує:
Співуча і калинова.
Допоки ти нею страждаєш,
Допоки ти нею кохаєш
Живе твоя рідна мова,
Коли її не забуваєш...
Бо тільки у рідній мові
Ти можеш знайти те слово -
Насичене смаком любові,
Найліпше і пречудове.
І так невимовно добре,
Якщо ти далеко від дому,
В іншій країні чудовій,
Почути десь рідну мову...
Вмить розпускається серце
Прекрасним яскравим цвітом.
Тож будемо, браття й сестри,
Мову рідну любити!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213265
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.09.2010
Я імені його не знаю,
Але тепер він янгол мій завжди.
Крізь натовп я його шукаю,
Шукаю десь його сліди.
Подарував мені він цілий день,
Але пішовши, навіть не назвався,
Але я дякую йому за це,
За те, що він як всі не повертався.
Шалений хлопець... він мене зустрів
Приємним поглядом і ніжною любов*ю,
Але сказати того не схотів
Й пішов шукати мед від болю.
Я дякую за те, що не брехав,
Не обіцяв нічого і не клявся,
Дивився тільки і мовчав
І ні про що не зарікався.
Нехай, я імені його не знаю
Й шукати я не буду його десь,
Де хтось подібне ім*я має,
А серце зовсім не таке.
Він мої ліки, ліки від страждання,
Солодкий швидкодіючий сироп,
Я випила його всього одразу,
Не залишивши зовсім нічого.
Мені його ім*я не дасть спокою
Я буду думати про це і день і ніч.
І думу цю я не віддам нікому,
Ні з ким не хочу я його ділить.
Я дякую йому, вклоняюсь в ноги,
Цілую білі руки і вуста.
Я дякую тому шаленому герою,
Ім*я якого не дізналась я.
18/07/2007
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213084
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2010
Навіщо важко так коли усе минає,
Коли лишається усе за словом тим,
В вчорашнім дні...
Немов. колючим дротом серце огортає
І повертається назад лише у сни.
Чому так солодко й водночас неможливо,
Нагадуючи знов
Про все, що наче вже давно згоріло...
Про віру, про надію, про любов.
Яким страшним є слово "ностальгія",
Нелегко втриматись від спогадів вночі
І серце раптом терпне, мліє...
Безсоння подружку знайшло собі.
Усе давно пішло, залишилось в минулім,
Але не можу втриматись ніяк,
Щоб не згадати те, що не забула,
Щоб знов не загубитися в думках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212561
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.09.2010
Холодный,
Может так и надо...
Не хочет,
Молча щекоча по нервам...
Лезет за преграды,
Мне не дает забыться до конца.
Не смотрит,
Он боится взгляда.
В глазах все видно,
Абсолютно все...
Ухмылка,
Не улыбка даже.
Обидно будет,
Ну и что...
...что все вокруг него неважно
И он забыл чего хотел.
Ему то холодно, то страшно,
Но глаз поднять он не сумел.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210771
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.09.2010
Неспокій. Тихо за вікном шепоче дощ.
Гаряче молоко на підвіконні.
Там за вікном під парасолями є хтось:
Куди спішать? Від чого невгамовні?
Йде дощ. Блищить мокрий асфальт,
Холоне молоко на підвіконні,
Усі живуть в позиції "на старт!",
Лікуючи дощем цей біль у скронях.
"Увага! Марш!" - і їх нема,
Вони біжать в якомусь марафоні
І я біжу у купі з усіма...
Але чому я в їхньому загоні?
Яку вони наздоганяють ціль?
Ніхто не зна, але біжать завзято.
Сьогодні дощ йде, завтра - заметіль.
Вони біжать в нікуди, впевнені, що варто.
Неспокій. Знову плаче дощ,
На підвіконні скисле молоко...
"Давай перепочинемо" - кричить їм хтось,
Але не зупиняється ніхто.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209742
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 07.09.2010
Ти тільки мене не лишай,
Туди вже не поспішай,
А краще, скуштуймо ми чай...
Я тістечка куплю солодкі...
Давай, телефон вимикай,
Нехай вони дзвонять, нехай,
Вже й чайник гарячий... чого ти?
Ми будем сидіти удвох,
Боятися своїх думок
І просто мовчати навпроти
Під запах духм`яний квіток
Робити несміло ковток,
Не думати вже про турботи.
Давай я наллю тобі чай...
Ти тільки мене не лишай,
Міцніше до себе тримай.
Для мене ти наче повітря...
Нехай вони дзвонять, нехай,
Ти тільки мене не лишай...
Без тебе не вмію я жити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208669
рубрика: Поезія,
дата поступления 31.08.2010
"Мені однаково" - неначе мара,
Як епідемія якась,
Що в ній прадавня наша слава
Неначе брудом облилась.
Труд незміримий волеборців,
Спотворений чужим ярмом.
І я крізь натовп чую знов це -
"Хіба ж тепер не все одно"?
Не дай те, Господи, нікому,
Щоб стало духу те сказать,
Та ще й у голос ту промову -
"Мені однаково" кричать...
Пускаючи чужинців всюди,
Сокирою братів стрічать.
Ви що ж вчинили, добрі люди,
Кого зібралися вітать?
Того, хто вчить братерську душу
Губити в крові і в брехні?..
Не виправдовуйтеся: "Мушу!!!
Бо все однаково мені!
Нема життя мені й спокою,
І серед браттів й ворогів.
І якщо треба буде кров*ю
Я спокій увізьму собі"...
...А ви хоч чуєте промову,
Яка із ваших вуст луна -
Своїх братів мішати з кров*ю,
Щоб заїда вами панував.
Прокинтеся, хороші люди,
До свої землі згляньтесь ви,
Вона залита кров*ю всюди,
Вона пропитана сльозми...
В тій боротьбі за нашу волю
Ми посіпакам продались
І брат на брата фальш говорить,
А ворог зроджує в нас злість,
щоб ми своїми же руками
Один на одного пішли
І все здушили, все зламали,
Що ми так довго берегли.
Тому я прошу вас, згадайтесь,
Не ставте шиї під ярмо
І ворогу не піддавайтесь,
Хай вам не буде "Все одно"!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208511
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.08.2010
/из цила "і звідки в голові воно взялося?"/
Ему еще нужна ее улыбка,
Ему еще нужны ее глаза.
Она сейчас довольна, даже слишком,
Он рядом, пусть ему нельзя.
Он говорит о глупых людях,
Он прячет от нее свои глаза,
Он понимает, что уже серьезно любит,
Но держится! он держится пока.
Она молчит в ответ, не позволяя растеряться.
Играет с ним: то прячется, то ловит.
Но сколько это будет продолжаться,
Она уже почти на все готова.
Он смотрит на нее, когда она не видит,
Она идет за ним, когда он впереди.
Он не сумел, пока!, ее обидеть,
Она ему не верила взаймы.
Он отвечал за каждый свой поступок,
Она довольно долго лишь играла с ним.
Когда же поняла, что он не шутит,
Вдруг отказалась от бессовестной игры.
Тогда она сама играться перестала,
Он понимал,... что это не пройдет....
Она сегодня высоко летала,
Боясь, что больно будет, если упадет.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205369
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.08.2010
/очень эксперементальное.../
Не плачь.
Он замолчал.
Он изменился в корне.
Уйди.
Он потерял.
Тебе не успокоить.
Слова раздав другим,
Он больше не вернется.
Но с именем твоим
Уже не расстается.
Тревожный силуэт,
Тяжелое дыханье...
Он ждет давно ответ,
Пусть даже на прощанье.
Он не солгал тогда,
А ты не оценила.
Ну, а теперь пора
Делить его с другими...
Что дальше будет здесь
Тебе не интересно.
Он не придет к тебе,
Ну, разве не чудесно?
Теперь же не грусти...
Все разбивает время.
И стеклышки любви
По-новому не склеить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205359
рубрика: Поезія,
дата поступления 11.08.2010
Ми з тобою обидва так схожі на обрій,
Ніби близький, але недосяжний такий.
Ми з тобою обидва у вічній жалобі
В пам`ять наших жаданих нездійснених мрій.
Один одного ми повертаємо в попіл,
Виправдовуєм це запальним почуттям.
І соромимось ми один одного при нагоді...
Ніби робимо те, що ніяк не дозволено нам.
Чом ми є, мов планети на одній орбіті?
Чом тривожим несгояні рани в собі?
Чом водночас щоразу приходимо звідти,
Щоб за пару хвилин туди знову піти.
Ми з тобою залишились там, де колись ми зустрілись
І не хочем вернутись назад, на правильний шлях,
Але наша біда була в тому, що ми полюбились,
Полюбились пізніше, ніж були в чиїсь ми руках.
Ми свої засолодкії мрії здушили намЕртво.
Лиш одним недозволеним словом "люблю",
Але все ж ми з тобою є схожі планети,
Як навчилися жити у болі й жалю.
Тільки хочеться, страшно, навчитись сміятись,
Щоб розвіяти раз і назавжди ту свою журбу,
Щоби щиро з тобою могли ми зізнатись:
Ти не любиш мене - я тебе не люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205138
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2010
Я знаю, на свете есть два океана
С лазурной и теплой водой.
Их волны бывают тревожны, печальны,
Тревожа и мой покой.
А я окунаюсь в них снова и снова,
Ныряя на самое дно.
И, кажется, будто бы я не готова
Начать новый день без него.
Без этого нежно-морского оттенка,
Бескрайности искренних чувств.
Пусть я в океанах своих незаметна,
Но снова я в них окунусь.
На свете лишь два голубых океана...
Я снова напротив них.
Я в них утопаю опять, как ни странно,
Тону я в глазах твоих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204598
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.08.2010
Просто в названиях громких
Мы потеряли истину.
Вчерашние взгляды томные
Сегодня стали бессмысленны.
И гордое наше молчание
Сквозь громкие заголовки,
Не более, чем отчаянье
Попасться на чьи-то уловки.
Нам кажущаяся видимость
Реальность вдруг заменила.
Нам чужда стала действительность,
Как будто ее и не было.
И мы в кураже пустословия
Самих себя потеряли,
Пытаясь поставить условия
Даже тем, кого мы не знали.
От нас уходили толпою
С вагоном отзывов колких,
А мы остались с тобою
Просто в названиях громких.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204225
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 04.08.2010
В ночь волшебную, в ночь тревожную
Мы разрушили все водночас.
Перестали быть осторожными
И влюбились мы сгоряча.
Предрассудки оставив за шторою,
Просто настежь открыли сердца...
Нам потом это дорого стоило,
Но спугнуть не могла нас цена.
Мы нырнули на дно откровения,
Круг спасательный позабыв.
Нас спасло, лишь одно вдохновение
И умение сильно любить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204146
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.08.2010
Що в ній приховано? А в ній сховалась мрія.
Без мрії вона буде не така
Незнана, загадкова і красива.
Шалена мрія – це і є вона.
Для неї Всесвіт – безкінечний мультик.
Немов дитина вона дивиться його.
Вона створила таємничий культ свій,
Їй більше не потрібно нічого.
Її взяла в полон отая мрія
І вигнала із голови думки.
Вона тендітно так і несміливо
Пішла блукати в лабіринти снів.
І заблукала… не знайти дороги
В цей світ скуйовджених реалій.
А може і не варто тої спроби
Вертатися у світ матеріальний?
Вона мрійлива, нащо їй реальність?
Вона живе бажаннями і снами,
А він – її єдина слабкість
З попсованими геть думками.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203148
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2010
Йому потрібна думка для життя,
Бентежна, бунтівлива думка,
Щоб збуджувала почуття
Донині не відчуті.
Йому потрібний дзвінкий сміх,
Захоплення словами
І смак незнаних досі втіх,
Пов`язаних з думками.
Йому потрібно новий день
Зустріти самим першим.
І хай він геть стомився вже,
Він не такий, як решта.
Він інший у думках отих
І без думок він інший,
Не схожий на юрбу німих,
За них він голосніший.
Йому потрібна думка для життя,
Щоб першим день зустріти,
А ще йому потрібна та,
Без котрої не жити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2010
Разве можно его не любить?
Разве можно за ним не скучать?
И в глазах его нежных опять
Отраженье себя искать.
Просто быть. Рядом с ним только быть.
Можно даже совсем в тишине,
Отключив телефоны и свет,
Сквозь дыханье услышать ответ
И понять, что приятнее нет
Тишины ничего на Земле...
И не спать можно целую ночь,
Продолжая все время молчать.
Даже, если б хотелось кричать
Сердце гонит волнения прочь,
Оставляя нас вместе опять.
Разве можно его не любить,
Вместе встретив уже двадцать зим,
Зная как же он сильно любим.
И от этого жаром гореть,
Понимать, что я счастлива с ним.
...Нас случайно остудит рассвет.
Он обнимет меня и тогда
Скажет: " я всю ночь не спал,
Вспоминал, знаешь, я вспоминал...
Мы с тобою уже двадцать лет..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201286
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.07.2010
Милая, нежная, добрая
Ты, как всегда, далеко,
Но я всегда помню образ твой,
Твое неземное лицо.
Встречами редкими балуюсь,
Жадно тобою пьянясь.
Но на судьбу я не жалуюсь,
Встретив тебя возвратясь.
Милая, нежная, добрая
С сердцем огромным внутри.
За тебя целый Мир я отдал бы,
Только родная скажи.
Каждая встреча недолгая,
Будто бы счастья глоток.
Только сейчас это понял я,
Что только с тобою легко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200709
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.07.2010
Закохуйся, дівчинО молодая!
Любов - найбільше щастя на Землі.
Хай кажуть, що любов бува сумная,
Та радості без суму не пізнаєш ти.
Ти не жени любов, що на порозі,
Привітно її в серце запроси,
Бо непомітити любов тебе не зможе,
То ж і сама на зустріч до любові йди.
Закохуйся, дівчинО, не лякайся.
Це найяскрАвіше у Світі почуття,
Якого ти ніколи не стидайся.
Плекай його, рости його сама.
Закохуйся, красуне, і закохуй!
Най музика любові в серці забринчить
І недаруй чужому серцю спокій
Допоки в унісон з твоїм не зазвучить
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199365
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2010
Людей руйнує безкінечно втома,
Коли перед очима вже туман.
Причина не згасати є вагома,
Але здається, що то все лише обман.
Існує лиш бажання відпочити,
Піти на декілька годин у забуття,
Але потрібно знову нам спішити
В нестримний вир подій, у вир життя.
Та всі старання наші втома покалічить,
Забравши сили, дух до боротьби.
За наші вчинки втома буде свідчить,
Коли не можем побороти її ми.
І де шукати людям порятунок
Від цього руйнівного відчуття,
Що каламутить воду наших дУмок,
Висасує бажання до життя?
Але ми боремся, ми боремся із нею,
В надії, що за мить усе мине.
Ми боремся із втомою своєю,
Та все одно вона бере своє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199326
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.07.2010
Где теперь, скажи, наше солнце,
Что так долго светило над нами?
Мы с тобой обменялись мечтами,
Но уже ничего не вернется.
Улетели года, улетели
И мечты вслед за ними бежали.
Мы с тобою уже опоздали,
Опоздали, а не успели.
Разменяли терпенье на слезы,
Разменяли друзей на капризы...
И теперь, в полусотенный кризис
Понимаем, что все несерьезно.
Мы бежали с тобою за ветром,
Оказался наш ветер диким...
И теперь, с неистовым криком
Мы догнали его незаметно...
Отчего же, вдруг, спряталось солнце
И зачем успокоился ветер?
Друг мой, отзовись... слышишь, где ты?
Может солнышко наше проснется.
Может это не так уж и страшно...
Пятьдесят лет уже позади,
Ну, а сколько еще впереди,
Разве это, мой друг, теперь важно?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197290
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 23.06.2010
Дай мені свою руку,
Щоб вище неба піднятись.
Будь моїм ліпшим другом,
Лишайся таким назавжди.
Здіймай свої очі в небо
Коли огортає туга.
Чіпляйся скоріш за мене,
Будь моїм ліпшим другом.
Нам у цілОму Світі
Ближче душей не знайти.
Ми зорями небо засвітим,
Ідучи разом до мети.
Будь моїм ліпшим другом,
Вагатись не треба тепер.
Ми разом з тобою будем
Цілісіньку вічність вже.
Дивися у мою душу,
Як хвора є твоя душа.
І я лікувати мушу,
Бо подруга твоя я.
Я, навіть, не мушу – хочу
Бути поряд, як болем дишиш,
Хто б якої біди не наврочив –
Тільки будь моїм другом ліпшим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196313
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.06.2010
Закрой окно,
Сквозняк тебя продует.
Все решено
И спорить мы не будем.
Пора идти,
Давай с тобой прощаться!
Мы не смогли, мы не смогли остаться.
Закончив все, закончив наши песни,
Когда никто не тянет с нами вместе...
С тобою мы поем чужие ноты.
Украв любовь,
Мы вновь виним кого-то.
Прощай, мой друг!
И я тебя прощаю.
Быть может, вдруг,
Я даже заскучаю.
Когда-нибудь,
Вновь сквозняком продуясь,
Я улыбнусь,
Вновь о тебе подумав...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195797
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.06.2010
Вниз головой с разбега в открытое окно,
Не сомневаясь больше ни секунды,
Чтобы потом так безразлично и легко
Уйти от всех, уйти отсюда.
С закрытыми глазами вниз лететь,
Этаж за этажом перебирая.
Открыть глаза и в небо посмотреть,
В последний раз его запечатляя...
...и приземлиться на сухой асфальт,
Горячий от неистового солнца.
Последние слова из уст летят...
В ответ на этот зов душа проснется,
Задержит в двух секундах от земли.
Сознание прошепчет что-то тихо,
Потом отпустит, скажет: "Ну, давай, лети"!
Но этих слов уже ты не услышишь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195639
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 14.06.2010
Я відчуваю себе вогником в каміні,
Який горить-горить, ніяк не догорить.
Вогонь біжить по рУкахі по спині,
Його й водою неможливо зупинить.
Вогонь добрався до самого серця -
Воно тріщить і іскрами пала.
Ти, може, скажеш, як оце зоветься
Болюче і приємне відчуття?
Воно вже їсть мене до самого коріння
І так палає сильно, аж пече.
Лишає за собою лише тіні
І кличе знов і знов кудись мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194245
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.06.2010
Не буди у моїм серці того,
Що хотілося назвати почуттям.
Нічогісінько не знаєш ти про нього.
Не буди мене, не крайся сам.
Я хотіла бути у спокої,
Щоб ніщо не було у душі,
Але сірі очі твої,
Не давали спокою мені.
Не тривож нічого, дай спокою,
В мої очі ніжно не дивись.
Поки не хворію я тобою,
Зупинись, рідненький, зупинись.
Кажуть, що любов повинна бути
Лиш одна крізь все твоє життя
Й треба в вирішальну мить відчути,
Що прийшла справжнісінька вона.
Як нам знати, що сьогодні прийде
І на все життя залишиться любов…
Не буди мойого серця, милий,
Не буди, тебе благаю знов…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193851
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.06.2010
Куди поділось Літо?
Знайди його мені.
Бо літом душа квітне,
А восени горить.
Куди поділась Осінь,
Її ніде нема.
Не бачив її досі
Й вона тебе не зна.
Куди Зима поділась?
Занурилась в сніги?
Вона мені наснилась -
Будь ласка не буди.
Куди пішла ти, Весно?!
Чи скоро прийдеш знов?
Для тебе знов накреслю
У небі я любов.
Куди ви порозбіглись
Чотири мої сни?
Чи ви мені наснились,
Чи справді ви були...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193626
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.06.2010
Не возмущаясь и не плача,
Не требуя и не прося,
Пытаюсь жить совсем иначе,
Как будто так умею я.
Не думая о том, что будет,
Забыв о том, что уже есть,
Надеясь, что нас Бог рассудит,
Терплю послушно чью-то лесть.
Себя накручивая снова
И слыша колкости в ответ,
Не пророняя даже слова
Я дам понять, что все же нет.
Не стоит думать о безумном,
Нет смысла нам сходить с ума,
Ведь ничего уже не будет...
И так решила я сама.
Но сердце хочет откликаться
На эту глупую мечту.
Вот-вот и я могу сорваться,
И снова прошептать: "л ю б л ю".
18.12.2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193445
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 03.06.2010
Сумні вологі очі
Я бачу проти ночі.
В очах тих хтось сумує,
Той хто мене турбує.
Я підведу свій погляд,
Побачу його поряд…
Долонею на плечі,
Дурні казати речі,
Щоби у мить мовчання,
Відчути все в останнє,
Зробити крок в безодню
І ніби бути… зовні.
Сплетати наші руки,
Аби не чути звуків,
Аби не чути серце,
Що дуже швидко б`ється.
Йому не посміхатись,
Щоби у щент не здатись.
Його від себе гнати,
Щоб не зламати грати.
І сірими очима,
Які я полюбила
Здіймати в небо Всесвіт,
Щоб більше не воскреснуть…
Сумні вологі очі,
Що більше він не хоче…
Конаючи в чеканні,
Що може він в останнє…
На плечі свою руку…
І ту солодку муку…
Щоб зупинилось серце,
Яке ще трохи б`ється.
19.01.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193207
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.06.2010
Хто за нами з вас сльозу проронить?
Чи відомі вам ті почуття?
Чи тепер ви повністю вдоволені,
Чи, може, вам біди невистача?
За що ж ви думали, як скрикували гасла,
Як лаялись у батьківськім дворі?
Чи вам донині ще не стало ясно
І ви готові далі слугувати їм?
Чи ви не навчені іх лютою любов`ю?
Чи, може, вам за щастя гнутися під них?
І ви змирилися із долею такою
Й змиритися вмовляєте усіх.
Та ні! Напевно, нам того не треба
В свому городі теж багато бур`яну.
Наші слово й думка ще не вмерли,
Ми своє пестим, чужому знаючи ціну.
Ви ж залишайтесь у своїй багнюці,
Шукаючи квіток у бур`янах.
Та й вчіться тій своїй науці,
Що вчить про бАтьків забувать.
Ми ж тут полишимся, бо знаєм,
Що на своїй живем землі.
ЇЇ землею називаєм,
А територією - ви.
26.05.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193206
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.06.2010
Ти би хотів бути зі мною,
Бо я така, яких, взагалі, не буває ніколи,
БО Я ТАКА...
Ти б не хотів падати вниз,
Але ти впав й летиш, летиш...
АЛЕ ТИ ВПАВ...
Ти б не хотів очі відкрити,
бо тут нема того, щоби ти міг захотіти,
БО ТУТ НЕМА...
Ти би хотів полетіти у небо,
Але ти впав і тобі вже нічого не треба,
АЛЕ ТИ ВПАВ...
Ти б не хотів бігти за обрій,
Тому, що ти там не знаєш нікого,
ТОМУ, ЩО ТИ ТАМ...
Ти б не хотів, хотів.
Ти б полетів, летів,
Але ти впав, свої крила зламав...
Ти би хотів, щоби бачила я
Як ти злітав,
АЛЕ ТИ ВПАВ.
09.09.2006
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193055
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 01.06.2010
Жовтим листям, зів`яле кохання
Так повільно із серця летить.
І спекотним було то - останнє
Почуття, що тепер не горить.
Так спокійно мені без любові,
Не тривожить, в грудях не пече.
Ми не будемо разом з тобою...
Майже дякую долі за це.
Почуття опадає, мов листя,
Що кружляє із вітром разом.
Ти сьогодні мені не наснився,
Отже, справді минає любов.
Так палало й тягнулося серце
До тієї де ти сторони,
А тепер воно вже не озветься,
Коли кличеш кудись мене ти.
Тільки трішечки, якось, незручно
І незвично мені без вогню.
Я чекала на кожную зустріч,
А тепер я тебе не люблю.
25.08.2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191099
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2010
Немає сил тебе тримати у полоні.
Занадто вільний ти, щоби лишатись тут.
І, навіть, дві поєднані долоні
Не вдіють нічого, тебе не збережуть.
Розправ же свої крила над зорями
Й лети у світ повз сум моїх очей.
Поки ніщо не сталося між нами,
Лети, якщо пускаю я тебе.
Лети, лети, назад не повертайся
Поки послаблена мотузка почуттів.
На чужині за почуття покайся,
За те, чого не встиг, але хотів.
Біжу, біжу, не обертаю погляд,
Щоб не зустріти погляду твого,
Жену від себе той останній спогад,
Який мені дорожче від всього.
Бажання нездійснене. Я це знаю
І божеволію від того кожну мить.
Щось неосяжне серце зачіпає,
Воно боїться дуже і тремтить,
Бо знає, що того йому не можна,
Що кара страшная його за це чека,
Але воно знов втриматись не може,
А розум знов і знов його кара.
Злітай, бери скорш свою свободу,
Поки я мучусь, поки не люблю,
Поки ще ми не наробили шкоди,
Поки я думаю, що легко відпущу.
09.12.2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190707
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.05.2010
Он смеется в ответ на пустые слова,
Он не просит о помощи, не сходит с ума.
Оправданий не ищет на поступки свои
И уверен, что он не умеет любить.
Он так любит Октябрь за мокрый туман,
Он уверен, что жизнь - это полный обман.
Он не хочет скрывать свои чувства от всех,
Его способ защиты - истерический смех.
Он не любит вопросов и ответов на них.
Просыпается поздно, ложится раньше других.
Он не учит на память фразы умных людей.
Он скрывает, что хочет очень много детей.
Он обманом решает все проблемы свои,
Никого не пускает в свой загадочный мир.
Он не любит весны и не любит цветов,
Но ради нее на все он готов.
Пусть не пишет стихов, не стоит у окна
И не знает, придет ли на встречу она.
Он все же боится остаться один,
Растаять словно сигаретный дым.
Потому он и ищет правду обманом,
Чтоб не стать для нее просто мокрым туманом.
08.01.2007
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190295
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 18.05.2010
Только не надо думать, что это когда-то пройдет,
Если ты так попалась, значит так и должно быть.
Ты не кричи, что поздно, что уже все ушло.
Значит так было надо, чтобы он тебя не нашел
Может он будет рядом, может он будет чужим,
Тебе ничего не надо, ты, ведь, не будешь с ним.
Ты отвергнешь все чувства, может быть, даже соврешь,
Но посчитаешь, что лучше уйти навсегда от него.
Он, может, даже не станет тебя слишком крепко держать.
Ты уйдешь навсегда не прощаясь, посчитав верным просто молчать…
29.01.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190088
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 17.05.2010
Я бачив світ
Крізь тисячі проявлень.
Я бачив світ таким
Яким не бачив ти.
Я бачив світ
Як вперше і в останнє
Я бачив світ
І я його любив.
Я бачив світ
Жахливий і бездушний.
Я бачив світ
Прозорий як сльоза.
Я бачив світ
Й себе побачить змусив.
Я бачив світ
Крізь пекло й небеса.
2007 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189500
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.05.2010
Там зимні пташки восени
Хитаються на мокрій гілці.
Під час дощу сидять вони
І вже їм нікуди подітись.
На гілку іншу полетять,
Але скрізь вітер віє зимно.
Вони кружлять… вони кружлять
Та ще ніде їм не щастило.
А дощ невпинно б*є по них,
Намокло пір*ячко пташине.
У колі блискавок страшних,
Сидять птахи, їм дуже зимно.
Той дощ неспиниться ніяк
І пташки змучені кружляють,
Їх носить вітер по гілках -
Вони сідають й знов злітають…
Вікно у крапельках дощу,
Крізь них я дивлюся на осінь,
Крізь них на змучених птахів,
На тих птахів, що вітер носить.
11.11.2007
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189489
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.05.2010
Нам, наверное, не переплыть
Эту реку совсем неглубокую.
Так и будем друг друга любить,
Так и будем с тобой одинокими.
Я не этом, ты - том берегу
Мы зовем плыть друг друга на встречу,
Только ты все не можешь и я не могу.
Так проидет в ожидании вечность.
Может быть, мы боимся холодной воды
И поэтому не окунаемся?
Почему могут вместе быть наши мечты,
А у нас с тобой не получается?
Нам с тобою, наверное, не переплыть
Эту реку совсем неглубокую.
Может, нам и не стоит друга любить?
И в любви мы с тобой одинокие.
21.07.2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189341
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 13.05.2010
Тільки зорями ясними світиться ніч,
Діамантами сніг прикрашая.
У нігу ледь помітнії чиїсь сліди,
Снігопад їх старанно ховає.
Порозвіював вітер - біленько навкруг,
Обліпили все білії мухи.
І до тину, щось коситься п`яненький кум,
Витворяє неловкії рухи.
Припорошений, наче отой сніговик
Та незграбно поволі ступає…
Горілкова омана краде черевик,
А він, навіть, вже не помічає.
І, нарешті, дістався під хату свою
І дружина йому відчиняє,
Бачить босую ногу в снігу
Та й скоріше його затягає.
Зорі ясно палали і місяць світив,
Вітерець ледве чутно гойдався.
Тихо-тихо минає зимовая ніч,
Хоч яким би кум не повертався.
12.11.2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189340
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.05.2010
Я как загнанный зверь,
Вновь по кругу бегу.
От обид, от потерь
Убежать не могу.
Я теряюсь в толпе,
Я боюсь опоздать,
Я не знаю совсем
Куда нужно бежать.
Сбиты ноги все в кровь,
Сбиты локти мои,
Но сквозь боль эту вновь
Делать буду шаги.
Я хочу добежать,
Я хочу видеть цель,
Я хочу точно знать:
Это все мне зачем?
16.07.2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189116
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 12.05.2010
Золотом усыпана природа.
Листья мокрые желтеют на глазах.
Кажется обманчивой погода
Зазывая в гости холода.
Укрывает инеем рассветы,
Провожает в даль красивых птиц
И тихонечко грустит по лету,
В ожидании очередной зимы.
С неба кто-то нам сливает душу,
Поддевая ветер холодком.
Только вовсе холода не нужно,
Пусть его оставят на потом.
И вдруг, словно, кто-то нас услышал,
И залил все солнечным теплом.
Зазвенели голуби на крыше,
Потянуло летом и теплом.
Завязалась паутинка в клумбе,
Зацвели последние цветы,
Потому что холода наступят,
Если, перестанешь верить ты
В то, что эта осень ненадолго
И пройдет холодная зима,
И проснется вечная природа,
И наступит вечная весна!
30.09.2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189097
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 12.05.2010
Ось і все закінчилось,
І зима холодная пройшла.
Всі поля заквітчані,
Бо прийшла до нас весна.
Теплим поглядом привітним нас зустріла,
Огорнула зеленню кругом,
Зовсім нікого не оминула,
Залишивши у серцях любов.
Ось вона, весна-чарівна квітка,
Засоромила дівчат і парубків,
Засвітивши дуже дивним світлом
В кожному куточку, навкруги.
В серці світло, в серці все палає
І душа кружляє у танку,
Огортає почуттям незнаним,
Женучи від нас люту зиму.
Ось вона - чарівниця весняна,
У квітковому вінку до нас іде,
Сиплячи вперед себе кохання,
В кожне серце вОна загляне.
07.04.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188894
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.05.2010
Закину крила так далеко,
Щоби їх більше не знайти.
Посеред снігу люта спека -
Перемогли тепер Чорти.
І своє пекло підіймають,
Руйнуючи наш крихкий рай.
Вони тепер, напевно, знають,
Що часу в них зовсім обмаль.
І я, викидуючи крила,
Блукаю помічі шука.
Так сталося, що я безсила,
Протистояти не змогла.
Не стало сили врятувати
Єдину і важливу ціль.
Але сумні пісні співати
Не буду я, ти не проси.
Нам кажуть: "буде все інакше
І загориться світло скрізь".
Але душа у них пропаща,
В ній світло зовсім не горить.
Я позбираю всі ті думи,
Що сіяла по світу я.
Їх вперед себе нести буду,
Тепер це перша ціль моя.
І я, напевно, друзі, знаю
Накинуть нам вони ярмо,
Їх так багато зустрічають,
Готові дати їм будь що.
Вони сліпі й дурні, бо вірять
У їхні "праведні" слова.
Казати поперек не сміють,
Бо духу волі вже нема.
А нас, що так бажають волі,
Вони не розуміють геть.
І в кожнім нашім чеснім слові
Для себе бачать лише смерть.
Вони вже шиї підставляють,
Вже полюбивши те ярмо
І оди-пісні їм співають…
За що, брати? Скажіть, за що
Такая віра у Чортів тих,
Що пекло в рай наш принесли?
Я скидаю ці білі крила,
Бо сил не маюїх нести.
Я не підкорююся пеклу,
Я не підтримую Чортів.
Напевно, краще, браття, вмерти.
Коли тебе лишають крил.
09.02.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188878
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.05.2010
Она не похожа на этих диких женщин,
Что стервами себя теперь зовут.
Она во всем почти что совершенна,
Но я не знаю, как ее зовут.
Она приходит редко, на мгновенье,
Уходит почему-то навсегда.
Набравшись смелости и крепкого терпенья
На поиски ее отправлюсь я.
Она не кажется, она всегда живая
И вид не делает, а искренне грустит.
Друзья, она, она такая…
Волшебная, вот верно кто-то говорит.
Ее речами можно захлебнуться,
Когда суметь ее разговорить,
Идя за ней, не сможешь спотыкнуться,
Когда решишься ты за ней ходить.
Она обманами тебя не околдует,
А искренней улыбкою возьмет.
И мучить обещаньями не будет,
А молча развернется и уйдет.
Она светла как солнце и легка как ветер,
За ней обычному мужчине не успеть.
Когда ты с ней - забудешь все на свете,
Но с нею быть не каждый смог суметь.
И знаете, друзья, она не призрак,
Ее я видел, но она ушла.
И я ее хочу найти так сильно -
Заметила бы лишь она меня.
12.08.2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188163
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 07.05.2010
Думка-куля летить крізь свідомість,
Зачіпає чужі почуття,
Залишаючи людям, натомість,
Роздум щодо земного життя.
Розтивоже загояні рани,
Нагадає про те як було.
Як не було б її, то гадав би,
Що давно тоє все загуло.
А виходить лиш млою покрилось,
Затаїлось на час, залягло.
І якщо вже тобі те судилось,
Все одно ти згадаєш його.
Думка серця твого не спитає,
Тільки швидкістю кулі летить.
Куди влучити їй - вона знає
І дарма, що там досі болить.
06.05.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188162
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.05.2010
Якби я знав, що можна так любити,
Що можна вірити у щирі почуття,
Я б не посмів тебе йому лишити,
Бо ти моя, бо ти лише моя.
Я б впертіше стучав до твого серця,
Ламав би грати, скидав кайдани.
Тепер, моя коханая, не сердся,
Бо все одно у моїм серці ти.
Нікому я не дам того, що в моїм серці,
Того, що там посіяла любов.
І я надалі буду дуже впертим,
Аби з тобою бачитися знов.
Якби я знав, що можна так любити,
Горіти в почутті і захлинатись ним,
Я б не посмів тебе йому лишити,
Я б до останнього боровся з ним.
18.03.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187987
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.05.2010
О, якби я могла бути морем,
Свої хвилі на берег нести.
Я жила би тоді у спокої,
Не даючи хворіти душі.
Я б усі свої думи-страждання,
Всю приховану свою печаль,
Я б на піну морську повертала,
Відпускаючи в синюю даль.
А в тяжкії, безсоннії ночі
Замість сліз я здійняла би шторм.
Щоби жоден прогноз не пророчив,
Штормом я би змивала любов.
А у тихії, лагідні ранки
Штилем міряла води свої,
Заспокоївши шторм на світанку,
Зосередивши свої думки…
О, якби мені стати тим морем,
Розливати печаль у воді
І у злагоді жити з собою,
Полишив існування в журбі
18.01.2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187964
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.05.2010