Perelubnik

Сторінки (1/50):  « 1»

Ми вмієм…

Весна.  Та  не  час  українцям  веснянок  співати:
Деруть  на  шматки  Україну  брати  і  сусіди.
Ми  вмієм  любити  усіх  і  ми  вмієм  прощати,
Але  роздирати  Вітчизну  –  не  можна  простити.

Одна  в  нас  держава  –  в  Луганську,  Криму  і  Карпатах,
Як  правда  одна  на  весь  світ,  як  одна  рідна  мати.
Ми  вмієм  любити  усіх  і  ми  вмієм  прощати,
Й  стріляти  ми  вміємо,  але  ж  не  хочем  стріляти.

У  нас  –  мирний  атом,  народ  у  нас  мирний  до  часу:
Межа  є  всьому,  лише  прагнення  волі  безкрає.
Ми  вмієм  любити  усіх  і  ми  вмієм  прощати,
Караємо  вбивць  і  хапуг,  якщо  Бог  не  карає.

Спимо  в  камуфляжі  і  молимося  з  автоматом;
Плюють  в  наших  храмах  і  в  душі  нам  зайди  ворожі.
Ми  вмієм  любити  усіх  і  ми  вмієм  прощати,
І  вмієм  за  край  свій  стояти  на  смерть  і  ще  довше.

Нехай  вороги  не  чекають  для  себе  пощади:
Зневага  на  голови  їхні,  а  куля  –  у  серце.
Ми  вмієм  любити  усіх  і  ми  вмієм  прощати,  –
Ми  вміємо  все,  якщо  вміти  нам  то  доведеться.

У  нас  –  хата  з  краю,  але  ми  усі  –  брат  за  брата,
До  скону  ми  всі  українці  –  дорослі  і  діти.
Ми  вмієм  любити  усіх  і  ми  вмієм  прощати,
Та  знищувати  Україну  –  не  можна  простити!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483932
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.03.2014


На загал

Я  гуляю  по  місту  пішки
(бо  видніше  так,  хто  є  хто).
А  ти  якось  в  мережі  пишеш:
тебе  возить  нове  авто,
й  назагал  все  у  тебе  супер:
носиш  тренди  і  п'єш  коньяк.
Назагал  щастя  повна  сумка...
На  загал,  а  насправді  як?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429352
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.06.2013


[Ерміт]

Тарілками  битими  тиша  дзвеніла.
Впивались  обра́зи  у  босі  ступні.
На  кухні,  в  вітальній  -  немов  на  війні,
лиш  спальня  самотньо  німіла.

В  кутку  причаївсь  переляканий  стіл.
Мов  символ  поразки  біліли  гардини.
Напевне  й  не  визначиш,  хто  кому  винен,
але  пам'ятаєш  все  те,  що  простив.

Над  ліжком  сміється  портрет  за  "двадцятку":
щаслива  така.  Й  розумієш  за  мить,
що  втратив  її,  що  прапащий  ерміт.
Мотузки  немає.  Згодиться  краватка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424809
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2013


Не залежність, а. . ?

Натискали  на  кнопки  байдуже  присутні  у  залі,
смертний    вирок  виносили  –  прийнято  мовний  указ.
Тихо  схлипував  таймер,  спливали  секунди  сльозами,
язика  відтинали  країні  публічно,  при  нас.
Й  промовчали  усі,  наче  мови  нема  поміж  нами,
а  клялися  ж  на  Біблії.  –  Дурні  –  тепер  же  кляніть
недорікуватих,  які  вас  поробили  ослами
і  по  світу  з  торбами  пустили,  розтягши  за  мить
в  Конституцію  вписані  владу  народну  й  багатства,
збудувавши  із  того  свої,  паралельні,  світи.
В  них  закони  свої,  привілеї  свої,  вони  –  каста*,
у  яку  хліборобу  чи  швачці  повік  не  ввійти.
Сорок  сім  нас  мільйонів,  мільйони  усі  в  них  у  банках
у  валюті  і  золоті,  нам  же  –  борги  і  кредит.
В  нас  немає  злочинців,  тому  що  в  нас  є  депутати;
все  життя  їхні  позики  платять  і  діти,  й  діди.
Вимирає  село,  зароста  необроблене  поле.
Потішається  світ  з  нас,  але  нам  усе  те  дарма  –
бо  не  вмерла  іще  в  Україні  ні  слава,  ні  воля:
у  безвольних  немає-бо  слави,  а  тепер  вже  і  мови  нема.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359552
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.08.2012


… з тобою в серці

В  усіх  якісь  звитяги  чи  заслуги.
І  люблять  лише  тих,  у  кого  чин.
Я  без  звання  вертаюся  удруге,
і  ти,  будь  ласка,  вдруге  не  покинь.

Бо  в  що  ж  тоді  ще  вірить  на  цім  світі,
як  не  в  жіночність  праведну  твою.
Хоч  я  життям  і  покидьками  битий,
хай  на  коліні,  але  ще  стою.

Й  стоятиму  до  скону  на  своєму,
й  плюватиму  у  писки  всім:  моя!
Зламати  собі  долю  –  не  проблема,
а  от  урятувати  її  як?

І  я  прийду  –  без  почту  і  регалій,
без  пафосу  і  фарсу,  –  хай  їм  грець.
Я  ще  живу  (і  просто,  щоб  ти  знала)
…  з  тобою  в  серці.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356954
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.08.2012


В гарячці

Вщухає  вогонь  на  щоках  –
пожежник  із  тебе  ще  той!
Сльоза  –  не  вода  дощова.
Шепчу:  усі  рани  загой
(зализував  я  їх,  як  пес).
А  місяць  –  підкуплений  шпик  –
про  нас  все  фіксує  з  небес,
бо  я  переписувать  звик
на  себе  щоденний  твій  гріх.
Давно  затупивсь  олівець,
заріс  бур'янами  поріг,
а  я  все  бреду  навпростець
і  вірю:  мої  манівці
перейдуть  колись  далечінь…
Дрімає  рука  на  руці.
Шепочеш:  і  ти  вже  спочинь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351009
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.07.2012


Каміння

Завиває  світи  павутинням
невблаганна  байдужість  століть.
Десь  у  ріднім  селі  є  Каміння,
оберегом  на  варті  стоїть.

Тут  життя  починав  розуміти
в  кольорах  всіх  його  і  без  барв.
Це  для  інших  Каміння  гранітне,
а  мені  -  найкоштовніший  скарб.

Грає  доля  в  одні  все  ворота,
як  в  дитинстві  ми  грали  малі.
Непотрібні  потреби  й  турботи
пригинають  униз  до  землі.

Шкода  лиш,  що  нічого  не  зміниш,
ніби  все  є,  а  щастя  не  є.
Це  для  інших  Каміння  камінне,
а  для  мене  -  дитинство  моє.

З  сподівань,  як  з  хвороби,  оклигав,  -
всі  дорослішають,  а  проте...
сивий  камінь  самотньо  з-під  снігу
виглядає  вчорашніх  дітей.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325760
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2012


KONDOLCHESA

Зима  покидає  свій  трон.
Розтанула  з  льоду  корона,
Наповнилась  соками  крона,
Разом  зі  світанком  розвіявся  сон.

Прокинулось  сонце,  умилося  небо.
З  птахами  прилинуло  інше  життя,
Старому  не  буде  назад  вороття;
Старого  не  треба,  нового  не  треба.

Я  хочу  залишити  те,  що  вже  є,
Його  берегти  як  найбільшу  святиню:
Русяве  волосся,  твої  очі  сині...
(І  постать  тендітна  в  думках  постає).

Я  хочу  сказати,  однак  слів  замало.
Бо  що  таке  слово?  Слова  -  завжди  звук;
Вони  не  змалюють  ні  ніжності  рук,
Ні  того,  що  очі  сказали.

І  музика  зайва.  Лише  почуття
Дозволять  розкрити  себе  в  повній  мірі.
Нічого  не  треба,  мені  досить  віри
В  безсмертя  хвилини,  у  вічність  життя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317567
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 28.02.2012


Інказан

Інказан*  не  лікує  й  не  тішить,
ну  а  тут  ще  й  зима,  скоро  лютий.
Покарання  за  вчинки  колишні  -
неможливість  ті  вчинки  забути.

Я  свою  пурпурову  порфіру
розірвав  задля  тебе  на  клоччя.
Я  для  тебе  змінився,  не  віриш?
Я  ще  більше  змінюсь,  якщо  хочеш.

Відішлю  усі  принципи  к  бісу,  -
що  завгодно,  аби  ти  всміхалась.
Заміню  на  портьєри  завісу:
вже  набридла  дурна  театральність.

Буду  щирим:  так  значно  простіше,
а  відвертим...  навряд  чи  наважусь.
Інказан  не  лікує  й  не  тішить.
Буде  лютий;  точніше  й  не  скажеш.

__________
*Інказан  -  сильнодіючий  психотропний  засіб,  
який  застосовується  при  нервових  розладах,  антидепресант.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315260
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2012


"Следы от ногтей на дверном косяке…"

Следы  от  ногтей  на  дверном  косяке,
и  вдоль  позвоночника  росписи.
Ушла  по-английски,  пришла  налегке,
себя  отдавая  лишь  в  розницу.

Но  ты  нужна  вся  мне,  нужна  мне  всегда,
со  смехом  своим  и  капризами.
Пусть  ветрена  ты  -  это  все  ерунда,
и  пусть  тебе  вслед  смотрят  искоса.

И  пусть  еще  много  чего,  -  наплевать.
Важнее,  что  ты  со  мной  счастлива.
Ведь  как  не  крути,  мы  друг  другу  под  стать,
не  важно:  кориться  ли,  властвовать.

Достаточно  просто  быть  вместе  -  и  все,
таясь  от  постылых  завистников.
И  главное  -  верить  при  этом  при  всем
друг  в  друга,  как  в  вечную  истину.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285840
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 12.10.2011


паспорт

зробив  учора  татуювання
                               синім
через  мандрівки  за  край  і  в  крайність
                               посивів

почати  просто  нову  сторінку
                               не  вдасться
створити  диво  і  ще  створити
                               щастя

десята  гола  однак  лиш  перша
                                 в  душу
і  як  назветься  і  що  напишуть
                                   байдуже

а  в  "особливих"  усе  звичайне
                                     й  темне
поставлю  номер  і  гриф  поставлю
                                     "цілком  таємно"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275268
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2011


Штрих-код

Скромні  мої  починання
викриють  сторони  темні.
Крізь  сублімації  марень
входжу  у  кола  богемні.

Там  десь,  у  їх  піднебесній.
дихати  важко  і  часто.
Всі  насолоди  тілесні
так  не  хотілось  втрачати.

Так  не  хотілося  входить
в  спілки,  у  групи,  в  формати.
В  ISBNи  й  штрих-коди
прийнято  творчість  вправляти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264775
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2011


З майбутнього

Коли  між  нами  без  ліку  літ,
я  залишаю  усе  зумисно.
Шукаю  місця  поміж  орбіт
і  все  чекаю,  котра  притисне,
котра  обніме,  та  так,  аби
всі  інші  стали  нараз  дотичні.
І  тексти  ті,  що  писав  тобі,
читатимуться,  як  щось  античне.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258413
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2011


Кар'єристка

У  співавторстві  з  [Крижанівським  Олександром]

Ти  покірність  загадиш  зрадою,
на  моє  учорашнє  -  байдуже.
У  очах  я  твоїх  відгадую:
іди  геть,  забирайся  зараз  же.

Я  не  хочу  тебе,  нечистої;
ти  собі  обираєш  подіум.
За  квитком  на  тебе  не  вистою,
розрахуюсь  останнім  подихом.

Покидаєш  червоні  коврики,
покидають  фанатів  тисячі.
Твої  друзі  тепер  наркотики,
їм  плювати  на  хист  твій  лисячий.

Залишається  щастя  крадене,
в  обіцянках  сліди  приховано.
У  повітрі  вже  запах  ладану,
в  раціоні  -  борщ,  каша  й  коливо.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250118
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2011


[різновиди]

У  світі  є  лише  два  різновиди  людей:
                               чоловіки  і  жінки.



Не  звертайся  до  мене  на  "Ви",
бо  тоді  почуваюсь  інакшим.
Світ  складається  з  двох  половин,
що  воз'єднуються,  покохавши.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248923
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 22.03.2011


Агапе

Весна  всі  таємниці  оприлюднює
на  чистих  лицях  й  жовтих  сторінках.
А  я  застряг  між  бутлями  і  буднями.
Квиток  на  рейс  -  як  куплений  портал.

З'являюся  нежданно  і  негадано,
вона  стає  такою,як  колись;
і  я  усіми  правдами  й  неправдами
щовечора  молюся:  повернись.

На  но́вий  лад  про  мене  перебрешуть  їй,
у  неї  ще  нема  ціни  словам.
Вона  -  моя:  по  праву  крові  першої,
а  я  за  неї  всю  свою  віддам.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246343
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 11.03.2011


Самодостатні

Повторно  перечитую  всі  книги,  -
Такого  не  описував  ніхто  ще.
Тоді  я  буду  першим,  якщо  хочеш,
Але  облиш  усі  свої  інтриги.

Ти  можеш  бути  бісеням,  я  знаю;
Ти  дивишся  вперед,  вперед  прямуєш.
Пробач,  і  не  пригадуй  мене  всує.
Я  одинак  і  не  вернусь  у  зграю.

Мені  простіше  бути  безпритульнм,
Носити  всі  пожитки  за  собою.
Я  маю  котеня,  і  ми  обоє
Самодостатні  і  самоокупні.

Коли  чужі  читаю  постулати,
Я  на  полях  свої  роблю  поправки.
І  якщо  бути  чесним,  то,  по  правді,
Ти  маєш  право  просто  право  мати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236313
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2011


Буріме

Капличка,  кава  і  кальян;
криваві  канни  -  у  корито.
Співця  й  нечистого  альянс
так  зруйнувала  Маргарита.

Кохання  вічним  є.  Амінь.
Співайте  в  дощ  пісні  веселі.
Пекельного  вогню  камін
схоронять  під  собою  селі.

Хай  відспівають  в  Нотр-дам,
що  через  край  червона  ванна.
За  ніч  із  нею  все  віддам,  -
моя  рабиня,  моя  панна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230110
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.12.2010


Віварій

Я,  аки  тать,  лункими  коридорами,
Босоніж,  в  балахоні,  із  ціпком.
Зацькований,  одначе  не  підкорений,
Усіми  правдами  вдоволений  цілком.

Ховаю  гостре  в  грубому  полотнищі,
Тримаю  друзів  далі,аніж  вас.
Хоч  із  віварію  не  вибравсь  поки  ще,
Під  склом  не  почуваюся  гаразд.

Не  зиркайте  на  мене  вовченятами:
Достатньо  злоби,але  мало  сил.
Свою  сторінку  залишив  початою,
А  інші  просто  видер  і  спалив.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221180
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2010


Хороводи

Вони  усі  так  пишуть  смішно
з  Джакарти,  Ліми,  Амстердаму.
А  я  хочу  чирвову  й  ванну,
і  хай  удвох  мене  потішать.

І  хай  цирульником  означать
чи  номінують  у  три  крапки.
Вселюсь  у  кристалічні  гратки,
лишивши  лінзи  як  квартплату.

Водитиму  за  руку  й  колом,
бо  їм  однаково,  аби  лиш...
Ти  як:  розділиш  -  не  розділиш?
Пробач,  сьогодні  трохи  кволий.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212009
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.09.2010


[тріада]

Задуха  інертністю  простір  позначила,
дозволила  всім  нове  бачення
на  теле  і  водних  каналах.
За  місяць  я  житиму  феніксом,
відкинувши  їхні  всі  "фе"  і  "за",
де  збуджено  сонце  палає
чи  просто  недопалком  жевріє.
Спочину  на  капищі  жертвою.
Відлийте  із  бронзи  і  міді.
До  мене  лиш  двадцять  три  сходинки,
якими  нечасто  приходили,
хоч  стріти  гостинністю  міг  би.
Німкені,  акторки,  письменниці
зробились  мені  однойменними,
а  зліва  на  шальках  -  свобода
без  жодних  табу  і  обов'язків.
Насправді  тебе  лиш  обожнюю,
хоч  ти  вже  на  то  і  не  згодна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206182
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.08.2010


Бурштиновий

Одна  гуляєш  в  київських  печерах,
Де  ладаном  обкурювали  вади.
В  Святе  письмо  загортуєш  вечерю,
І  носиш  хрестик  про  усяк  випадок.

У  тебе  одяг  з  чорного  бурштину.
На  волю  з  клітки  ребер  рветься  серце.
Ти  не  гончар,  ти  лиш  мішаєш  глину,
З  якої  інша  потім  зліпить  все  це.

На  гору  двері,  грати  з  павутини.
Збираю  враження  в  чотири  мегапікселі.
Я,  як  художник,  створюю  картини,
Та  не  наважуюся  залишати  підписи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204133
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 03.08.2010


…до ранку…

Назбиралось  всього  багато,
якась  ностальгія.
А  давай  розкладем  багаття  -
я  маю  олію.

Надокучливий  вимкни  сотовий,
проходь  до  кухні.
Будем  пити  до  ранку  спогади  -
за  кухлем  кухоль.

Знімем  маски  і  врешті  станемо
самі  собою.
З  понеділка  почнуться  заново
старі  двобої.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202771
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.07.2010


Ю.

Опівнічну  мозаїку  роздумів
дим  і  голос  твій  враз  розгонить.
Ти  сказала,  що  лінія  розуму,
як  каньйон  на  моїй  долоні.

Доторкалась  тонкими  пальцями
возвеличень  моїх  й  прокльонів.
Жодна  лінія  не  сховається
В  тьмянім  відблиску  телефону.

Ти,  неначе  ренгенівським  дотиком,
зазирнути  у  душу  хтіла.
Я  ховаю  рубці  від  опіків
під  сорочкою  і  під  тілом.

Ти  сказала,  що  там  я,  глибоко,
несподіваний  і  чутливий.
Так,  я  іноді  справді  схлипую,
коли  бачу:  життя  -  повія.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202217
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.07.2010


Круїз

Ятаганом  кривим  ріже  блискавка  вогке  повітря.
Запланую  круїз:  наловити  сторонніх  думок.
Обізвуть  слабаком  і  ярлик  неприємний  повісять,
Принагідно  згадають  як  досить  невдалий  зразок.

В  аутсайдерів  ряд  випихає  безжалісна  втома
Від  амбіцій,  обов'язків,  мрій,  що  здійснить  не  посмів.
Шелестять  іноземні  газети  мені  по-чужому,
І  порожні  пляшки  вже  не  ждуть  відчайдушних  листів.

Прокладу  свій  маршрут  між  мілин  і  підступних  коралів,
Вивільняю  бажання  з  суспільством  встановлених  квот.
В  океані  людей  мій  тремткий  паперовий  кораблик
Все  шукає  твоєї  Гольфстрім:  відігріти  схололе  єство.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200589
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.07.2010


німфа

Ти  просто  випромінюєш  натхнення.
Між  нами  вісім  років  й  твоя  школа.
Ти  слухаєш  "попсу"  і  любиш  колу;
Я  -  шахи  й  абрикосове  варення.

Твоє  волосся  пахне  літнім  сонцем.
Ти  віриш  в  мене  і  в  свободу  слова;
Доросла  майже  і  на  все  готова.
Батьки  тебе  ще  називають  "доця".

Мене  осудять  за  розтління  юних.
Show  must  go  on,  хоч  спущено  портьєру.
Тобі  -  навчання,  а  мені  -  кар'єра.
Однак  ми  разом  будемо,  де-юре.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199546
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 06.07.2010


Ескіз

Зеленим  розмалюю.  Двері,  вікна,
портьєри  в  тон,  точніше  -  у  відтінок.
Ти,  як  і  всі  до  тебе,  також  винна,
що  м́ене  більш  приваблювало  тіло,
а  інше  залишалось  якось  поза...
Мистецькі  прагнення  і  плотські  вміння.
На  тих  полотнах  -  акварель  і  сльози,  -
тому  і  барви  тьмяні  і  розмиті.
...Мольберт  забутий  припадає  пилом;
схолола  безсоромна  гола  постіль.
Самотність  симулюю  неуміло,
хоч  симуляції  були  мій  профіль.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197097
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.06.2010


Наш термометр…

Наш  термометр  скапує  ртуттю  -
зачекай,  я  підставлю  пригоршні.
Біля  нас  чортенята  труться:
ну  то  й  що,  що  з  тобою  грішні  ми.

Попідтинню  шукаємо  спогади,  -
у  кав'ярні  вони,  на  Михайлівській.
Ти  ж  бо  знай:  я  готовий  до  подвигів,
лиш  прошу:  не  пиши  мені  смайликів.

Не  дзвони  про  стосунки  згублені,
усі  жертви  завжди  є  марними.
Ми  обоє  були  недолюблені,
ми  залишимось  напівпарами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193679
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2010


Перелюбник

Як  іграшка,  забута  на  вікні
старого  посірілого  гуртожитка,
самотньо  зустрічаю  нові  дні,
падіння  розмежовуючи  сходженням.

Банальну  каву  з  присмаком  брехні
наллю  цинічно  першій  же  бажаючій.
Вони  такі  наївні  і  смішні
обманюються  знов  і  знов,  не  каючись.

Усі  їх  сльози  і  прокльони  їх
колись  я  головою  вниз  спокутую.
Кохав  одну,  перелюбив  усіх.
Не  був  легендою,  то  став  хоч  культовим.

А  після  всього,  знаєте,  мені
зізнання  ваші  видались  облудою.
Приходьте  завтра,  -  в  кухні  на  вікні
вас  іграшкою  знов  чекати  буду  я.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192863
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 31.05.2010


Осібник

Не  проси,  не  віддам  окуляри:
без  них  дійсність  здається  полудною.
Там  за  досвідом  нишпорить  старість,
підбирає  цілунки  розгублені  -
у  фольгу  щоб  тепло  їх  сховати;
шоколад  був  з  вином  і  трояндами,
а  на  дні  -  міліграми  утрати
з  непристойно  відчудженим  прагненням.

Роздаю  візитівки  "для  виду",
хоч  однаково  буду  осібником.
(І  куди  від  усіх  вас  подітись?)
В  мене  жовч  корозійно-осіння  є,
а  із  золота  -  лише  волосся;
що  ще  взяти,  хіба  що  автографа.
Я  не  грав,  то  то  вам  просто  здалося,
не  сміявсь,  тільки  тішився  з  того  я:
коли  ти  у  шовковому  сарі
(я  промерзну  годинами  будніми).
Не  проси,  не  віддам  окуляри,
без  них  дійсність  здається  полудною.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192679
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.05.2010


Вечірній

Тихі  молитви  непрошені
бродять  моїм  часопростором.
Так,  ти  здавалась  хорошою,
але  пішла  разом  з  гостями.

Рідкісні  вияви  ніжності
гинуть,  цинічно  спаплюжені.
Може  від  того  так  смішно  всім,
що  опинився  в  калюжі  я?

Та  після  ночі  самотності
жодних  не  стане  умовностей.
Сам  залишусь  в  нашім  космосі,
просто  помру  від  нескромності.

Тихі  молитви  непрошені
бродять  моїм  часопростором.
Викину  тіло  поношене,
сам  же  сховаюсь  за  постери.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192311
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.05.2010


Ремінісценції

Реліктові  наші  стосунки
відходять  потрохи  за  спину.
Затерті  наскельні  малюнки
лишаю  тобі  на  споминок.

Ти  так  й  не  навчилась  прощати
мій  запах  чужої  постелі.
А  хочеш,  я  стану  Атлантом,
і  вправно  збиватиму  кеглі.

Вдягнусь  в  фіолетові  шати
і  все  розкажу  їм  по  правді.
Так  важко  людьми  залишатись
у  світському  вашому  прайді.

Від  всіх  інтерв'ю  і  усмішок
сховаюсь  над  прірвою  в  житі.
Я  буду  такий,  як  раніше.
Приходь,  коли  зможеш  простити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192124
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.05.2010


Не згладжуй мої кути

Не  згладжуй  мої  кути,  -
я  світ  відчуваю  гостріше.
Іще  раз  не  зміг  зайти:
мене  розважала  інша.

Вже  звично  в  "приват"  пишу
нахабні  критичні  тексти.
Отримую  музу  чужу,
яку  віддають  за  безцінь.

А  потім  спішу  он-лайн
у  тропи  себе  залити.
Будь  ласка,  хоч  ти  облай,  -
хвалою  я  вдосталь  ситий.

Публічність  мене  гнітить;
самотністю  все  завішу.
Не  згладжуй  мої  кути,  -
я  світ  відчуваю  гостріше.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191925
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 26.05.2010


Матіола

Перестань:  я  старію  хвилинами,
Упиваюсь  не  пристрастю  -  кавою.
Усе  те,  що  недавно  хвалили  ми,
Дуже  скоро  звучатиме  карою.

Не  картайсь,  не  підписуйсь  під  вироком:
Ти  була  досконалістю  наживо.
Ми  тоді  одне  в  одного  вірили,
А  сьогодні  я  завтрашнім  вражений.

Не  сумуй  за  кінійським  філософом
І  не  кпинь,  що  зголив  свою  бороду.
Я  озброюсь  словами  і  посохом  -
Боронитись  від  псів  і  від  поглядів.

Помолюся  сльозами  розкаяння
Над  розбитою  страхом  колискою.
Перестань:  ти  була  надто  ранньою,
Та,  однак,  зрозумів  дуже  пізно  я.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191711
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.05.2010


Не просися до мене у ліжко

Не  просися  до  мене  у  ліжко:
я  слабкий,  я  тобі  не  відмовлю.
Ти  вже  зараз  майбутня  "колишня",
що  жагу  розмішала  із  кров'ю.

Не  потрібна  мені  твоя  юність:
застарий  я  для  вчинків  марудних.
Краще  я  закінчу,  як  Гай  Юлій,
щоб  не  стати  новим  тобі  Брутом.

І  не  хникай,  що  вже  не  дитина;
від  спокус  іще  буде  оскома.
Ти  могла  б,  але  ти  не  повинна...
Все,  добраніч,  -  іди  вже  додому.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191588
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 24.05.2010


Факір

І  струна  не  витримує,  -  що  вже  казать  про  папір.
Мов  змія  із  мішка,  ти  лукаво  всміхаєшся  з  фото.
Я  старався  для  неї,  неначе  останній  факір,
Та  лишався  на  виставці  просто  занедбаним  лотом.

Я  краваток  в'язати  не  буду,  я  петель  боюсь,
Я  себе  усміхатися  людям  на  вулиці  змушу:
Подивіться,  який  я  щасливий;  одначе  чомусь
Вам  так  конче  потрібно  мені  наплювати  у  душу.

Відкоркую  діжки,  що  тулились  в  сухих  погребах,  -
Хто  придумав,  що  спогади  можна  давати  по  квоті?
Обирай  кольорові  думки  на  свій  ризик  і  страх
Та  ще  жуй  цигарки...  витри  дощ...  і  не  думай  про  потім.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191572
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.05.2010


ФЕЯ

Вона  -  у  снах,  і  то  в  кошмарних,
хоч  фея  (це  на  перший  погляд).
Для  нього  навіть  мрії  марні
про  щось  приємне  і  медове.

Вогонь  -  ото  її  стихія,
їй  зірки  Лева  з  неба  світять...
яскраво...  Прикро,  що  не  гріють,  -
бо  слушної  чекають  миті.

Можливо  відьмам  би  вдалося
її  прихильність  розпалити.
Однак  в  казки  не  вірю  щось  я,
та  й  ми  давно  уже  не  діти.

У  дзеркалах  вже  інші  люди
з  трагічним  відблиском  в  зіницях.
Вони  в  калюжах,  в  хмарах  -  всюди.
Ми  не  спимо.  То  все  нам  сниться.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191378
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2010


Вмикаю сонце на стовпі

Вмикаю  сонце  на  стовпі,
Щоб  ніч  чорнішою  здавалась.
Брешу  усе  собі  й  тобі,
Що  ти  у  мене  закохалась.

Гірку  ковтаю  без  води,
Закушую  своїм  натхненням.
Оті  зірки  -  твої  сліди,
І  радості  аж  повні  жмені.

І  тавтології  пливуть
(А  очі  -  від  гори  донизу).
Знов  поночі  пишу  цю  муть,
Як  нашої  відгомін  кризи.

Вона  крізь  дірку  у  стіні
Над  нами  сміючись  ворожить
І  бреше  все  тобі  й  мені,
Бо  ми  з  тобою  зовсім  схожі.

У  небі  знов  чиїсь  сліди;
Чи  може  то  всього  лиш  рани...
Я  не  тікаю  нікуди:
Мені  і  тут  досить  погано.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191364
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.05.2010


Від сміху і від сліз потроху відійшов

Від  сміху  і  від  сліз  потроху  відійшов
і  йду  навпомацки  тепер  і  на  удачу.
Ви  на  пісок  мені  змінили  шовк;
не  дочекаєтеся:  більше  не  заплачу.

Плювали  дружно  всі  на  мій  талант
і  заздрили  моєму  безталанню.
Для  вас  я  лиш  сумний  комедіант,
який  овації  зривав  зітханням.

Він  не  кривлявсь,  він  жив,  неначе  грав,
до  вас  крізь  сльози  усміхавсь  лукаво.
Бог  не  забув  мене,  бо  Він  мене  не  знав;
богам  все  знати  також  не  цікаво.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190936
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.05.2010


Навіщо ти вдягнула біле плаття?. .

Навіщо  ти  вдягнула  біле  плаття?  -
На  цвинтарі  довкола  бруд  і  спокій,
І  білий  сніг  тобі  не  допоможе.
Прохаю:  не  потрібно  більше  плакать,
Відлунюють  знайомі  звичні  кроки  -
Черѓові  фрази  знову  на  сторожі.

Під  скрегіт  входиш  в  стоптані  ворота  -
Подайте  ложку  крові  для  спасіння,
Або  дозвольте  глянути  на  небо.
Поспівчувай:  така  його  робота;
Він  клявсь,  він  плакав,  очищав  сумління,  -
Однак  святий  отець  глузує  з  тебе.

А  ти  у  відповідь  розкриєш  душу,
Вже  янголи  посипались  з-під  стелі.
Ти  бачиш  перехрестя,  він  -  розп'яття.
У  тебе  є  вінок,  але  я  мушу
Весільну  домовину  нести  з  келії.
Навіщо  ти  вдягнула  біле  плаття...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190931
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.05.2010


Просто

З  нас  би  вийшла  чудова  пара  -
             казкова.
Діставай-но  свою  гітару:
             на  дрова.

Я  від  роду  ні  в  що  не  граю,
             лиш  в  карти.
Ти  цілунком  своїм  караєш:
             до  страти.

Суїцид  зупиняєш  усмішкою  -
             просто.
Ти  буваєш  такою  ніжною;
             вже  доросла.

Вимикаю  поволі  радості  -
             ось  вам!
Зодягатиму  маску  старості
             й  злості.

Не  Господь  я,  тож  не  пробачу  -
             знаєш.
Ти  себе  роздала,  на  остачу
             граєш.

Я  з  тобою  лиш  як  примара
             зостанусь.
З  нас  би  вийшла  чудова  пара...
             Не  склалось.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190748
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2010


Я у склянці, десь там, посередині

Я  у  склянці,  десь  там,  посередині,
в  геометрій  полоні  скляному.
Як  курок  зашевелиться  зведений  -
врешті  вільним  тоді  вже  стану  я.

Я  охоплений  диму  милями,
час  посипався  між  кальянами.
Як  гойднеться  петля  намилена  -
врешті  вільним  тоді  вже  стану  я.

Я  пишу  мов  рукою  лівою,
і  затиснутий  я  кайданами.
Як  побачу  тебе  щасливою  -
врешті  вільним  тоді  вже  стану  я.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190518
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2010


Їм боляче. Не кидай більше ниц

Їм  боляче.  Не  кидай  більше  ниц
свої  думки  і  погляди  цнотливі;
твій  місяць  тихо  входить  у  знак  Діви
і  витікає  із  чужих  зіниць,
чи  може  рідних?  -  вчора  ще,  згадай,
вона  просила  розуміння  й  ласки,
а  ти  розказував  їй  денні  казки,
які  би  уночі  вели  у  рай.
Ти  дав  їй  окуляри.  Далебі
від  їх  рожевості  ще  й  досі  ріже  очі.
Та  спогади  згодяться  лиш  на  клоччя.
Їм  боляче...  а  як  тепер  тобі?!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190517
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2010


Ноти спогадів

[b]До[/b]тик  її  болем  віддає  у  спині.

[b]Ре[/b]квієм  зливається  з  весільними  піснями.

[b]Мі[/b]сто  спантеличено  ховає  очі  сині.

[b]Фа[/b]туму  демаркаційна  лінія  між  нами.

[b]Соль[/b]ні  виступи  спокусливо  гукають.

[b]Ля[/b]паси  овацій  бродять  поверхами.

[b]Сі[/b]м  із  десяти  порушив  і  не  каюсь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190123
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2010


V. I. P.

Просто.  Для  вас  -  моделі:
просто  ви  їм  пакунки.
В  офісі  чи  в  борделі  -
ваші  такі  ж  малюнки.

Просто  на  вході  вашім
строгий  контроль  на  фейси.
Навіть  Грааля  чашу
до  вас  неможливо  пронести.

Час  вам  молитись  -  потім:
фото  ->  PR  ->  ікони.
Слова  -  просто  цирк  на  дроті;
просто  ви  VIP-персони.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190122
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.05.2010


Хронос виходить крізь дірку у небі

Хронос  виходить  крізь  дірку  у  небі,
ллє  туди  воду,  сміється  з  людей,
з  їх  геніальних  безглуздих  ідей;
не  ображайтеся:  просто  так  треба.

Стеляться  пазлами  якось  листки,
усмішки  липнуть,  скажені  немов.
Що  ви  говорите  –  буде  любов?  –
Буде  утопія  для  простаків.

Потім  збудують  веселий  нам  дім,
все  буде  білим  –  халати  й  думки
(стіни  лиш  жовті  і  чорні  круки).
Все  буде  просто  і  все  буде  лінь.

Видадуть  форми  і  виставлять  урни
(можна  потороху  збирати  вже  прах).
Правда  по  колу  піде  й  по  руках.
Фініші  порвано;  тріснуті  сурми.

В  мріях  літають  «за  мир»  голуби,
Ніжність  лишаючи  на  депозиті.
Латки  на  небі,  дірки  всі  закриті.
Хронос  сміється  тихенько  собі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189571
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.05.2010


Я художник із лісу чайного

Я  художник  із  лісу  чайного,
наче  равлик,  мчу  на  побачення.
Я  принести  хотів  покаяння,
а  виходить:  прошу  пробачення.
Наодинці  лишившись  з  муками,
я  би  прагнути  мусив  спокою;
та  у  відповідь  двері  грюкають.
«...-надцять»  раз    виміряю  кроками
цей  притулок  думок  і  спогадів:
не  чекати  гостей  непроханих.
Не  писатиму  більше  слоганів  -
я  не  вірю  словам  закоханих.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189321
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.05.2010


Я стрілятиму просто - в голову

Я  стрілятиму  просто  -  в  голову.
Я  останніх  рівняю  з  першими.
Чи  у  серце  виллю  олово
і  помру  на  вікні  полегшено.

Я  майбутнє  вдихаю  солодко,
заповіт  мій  ніхто  не  знатиме.
Але  хто  ж  тоді,  моє  золотко,
тебе  так,  як  і  я,  кохатиме.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189320
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2010


Епітафія

Сьогодні  я  буду  ідолом,
Я  каменем  стану  в  полі.
Приходьте  до  мене  з  бідами,
Приходьте  до  мене  з  болями.

Я  смутками  вашими  вистигну.
Я  правдами  вашими  тлію.
Відміряю  в  кухлі  істину,
Вам  яблук  візьму  у  змія.

Ми  будемо  разом  зодчими,
Ми  створим  життя  принагідно.
На  тебе  вповаю,  Отче  Наш.
Він  зверху,  Йому  не  видно.

Я  стану  новою  віхою
Без  пафосу  і  без  злості.
Приходьте  до  мене  з  втіхами,
Приходьте  до  мене...просто.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189122
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.05.2010


Шукаю хрест свій, прагнучи страждання

Шукаю  хрест  свій,  прагнучи  страждання,
під  дощовик  ховаючи  обличчя.
Напишеш  в  двох  словах,  що  в  світі  зайва.
Не  треба,  нас  вже  на  голгофу  кличуть
щоб  переполовинити  й  розп'яти.
Не  плач:  мені  там  буде  добре,  мабуть.
Ти  чиста,  а  я  двічі  вже  проклятий,
й  якби  не  ти  -  горіти  в  пеклі  мав  би.

Тобі  ще  довго,  а  мені  вже  досить.
Не  плач:  стає  від  того  трохи  лячно.
як  подарунок  залишаю  досвід.
Нам  було  добре,  і  я  дуже  вдячний.
...  Обтрусиш  спогади  із  мідним  листям:
для  інших  книг  гербарії-закладки
із  осені,  де  разом  ми  колись  там
були  щасливі...  Збережи  на  згадку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189120
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2010