Хто не вкусив в житті гіркого,
Не знатиме солодкого.
Не забувай цього простого,
Бо в ньому зміст - глибокий.
Як хтось уперше полюбив,
І взнав гірку розлуку,
То щось в житті ти пропустив,
Пізнав сльозу гірку, болючу.
Чи так це доля захотіла,
І принесла розлуку.
Вона розумна, неймовірна,
Тобі дала науку.
Це так тобі не повезло,
Бо ти у фальш повірив.
Ти не посмієш зробить зло,
Коли когось оціниш.
Удвох ви питимете чай,
Добавте солоденьке.
Свої чуття усі віддай,
Бо хоче так серденько...
Як прийде другий тобі шанс,
Не зрадь того, хто поряд.
Бо покарає колись час,
Рахунки часто зводить.
Великий досвід у житті...пройдений шлях,наповнив почуття такі...Життєво,Надійко! Чудовий вірш, Хоч трохи із смутком. Але ж обачність ніколи й нікому не завадить. Гарного вечора Вам і натхнення!