Сину Божому
і Духу Святому
і Матері Божій
з м’якою силою і любов’ю
присвячується
Звичайно, — от! —
коли б на краю
моря на краю скелі
на краю
неба — став
то що усі мої потуги!
мої оживлені уста
коли огонь із серця встав
то що моя молитва
як я є в Серці Друга!!!
Звичайно! То —
одна рука є Дух
але й з рукою Сина —
хай набігають хвилі грозові
на дриги
скелів-клавесинів!!!
В них геж —
мої коробочки із слів?
і звідси що мені
все лЕтання округи!
всі чуєте оце, а може ні?? —
як я б хотів
щоб
вчули Руку Друга!!!
бо коли ви там монькались
хто перший в благодаті із роками
Він ужахнув дворових
й тих що угорі —
Він просто вирвав із колони
службової
вічно служебний камінь!!!!
так і зійшов Вогонь із Неба
а на свічках — м’якеньких —
Сам м’якенький — загорівсь!..
але втекли
з Єрусалиму
всі нетопирі…
18.02.2024, з причастям, —
20.02.2024,
Київ — третій вибір Богородиці,
другий Єрусалим
"...боротьба ця починається для людини в її власному серці, повному гріховних почуттів, настроїв і потягів. Вона виражається тут у відкиданні себе, у смиренному прийнятті й носінні життєвого хреста, у наслідуванні Христа (Мф. 16, 24). Самопожертва пов'язана з добровільним зреченням, що відчувається болісно, від тимчасових, гріховних насолод (Євр. 11, 25),
із стягненням старої людини зі справами її (Кол. З, 9; Еф. 4, 22).
Найвище вираження жертовності полягає в любові, що дає силу, не в ненависті й жорстокості, а в братолюбстві і прощенні особистих образ, у потребі покладати душу свою за друзів своїх (Ін. 15, 13) за прикладом, залишеним нам Христом."
("Догматичне богослів'я", підручник ПЦУ)
