Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Шевчук Ігор Степанович: З сердечного вуха - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Шевчук Ігор Степанович, 05.03.2024 - 21:11
Недарма ця притча у літургійному році приготовляє нас до Великого посту. Недарма саме сьогодні Господь вчергове нагадує кожному із нас про свою безмірну довіру, знову прощаючи і виявляючи довіру. У кожному Таїнстві Сповіді ми представляємо перед Богом через священника свої гріхи, свої проступки та усе вчинене зло не просто як нагадування чи окреслення проблеми. Це вияв нашої довіри до єдиного Спасителя і Цілителя людських душі і тіла. Ми приносимо Богові і віддаємо у Його руки ті моменти і ситуації нашого життя, у яких нам не вистачає стійкості, витривалості та мужності протистояти злу й спокусі, ті моменти, у яких ми відчуваємо себе ослабленими і безпорадними перед злом. І Господь обіймає нашу неміч, увіходить у це зранення, щоби нас підійняти, зцілити і воскресити. (о. Іван Вихор, ДивенСвіт) Шевчук Ігор Степанович, 04.03.2024 - 14:44
Улюблений Василь Шкляр:Наприклад, я завжди казав, що про цю війну не писатиму, бо її люди бачать у режимі онлайн. Але ж художній твір про війну — це не про баталії, а насамперед про людину в її обставинах. Тож одного разу я цьому переконанню, так би мовити, зрадив, — написав “Чорне Сонце” про “азовців” ще 2014 року. (УЛГ, Василь Шкляр про вплив літератури під час війни та новий роман) Шевчук Ігор Степанович, 04.03.2024 - 14:31
...що Україна коли стане незалежною? Вони відповідали, що сподівалися на ХХІ сторіччя. А те, що це станеться у дев’яності роки, то такої перспективи вони зовсім не бачили. А от хлопці з УПА, котрі воювали без надії, мали інше бачення. Скажімо, ось цей архів, на матеріалах якого я писав “Трощу”, повстанці закопали в бідоні 1948 року. Вони прийшли в одне село, покликали молоду дівчину і показали їй, де вони закопали архів. І сказали, що всі вони загинуть, а вона доживе до вільної України. Вона справді дожила. Ось така сильна була їхня віра. (Василь Шкляр, відкинув Шевченківську премію разом з таким же президентом, див. УЛГ сьогодні) |
|
|