Я рятую свій світ, він вразливий і дуже маленький,
І дистанція в нім від початку іде до нуля,
Наче паростки ми, виростаєм від батька і неньки,
Потім всіх назавжди забирає правічна земля.
Я будую свій світ, я його бережу і тримаю,
Скільки вистачить сил? - невідомі дороги життя ...
Від негоди і бід своїм серцем його захищаю,
І шукаю той сенс, що трактує свідомість буття.
Прикрашаю свій світ, аби гідно у ньому прожити,
Не втрачати надії, щоб віру в добро зберегти.
Що знайти в собі сили - співати, любити й творити,
Поки стелиться шлях, не втомитись по ньому іти...
18.04.2024
