Sonnet 9 by William Shakespeare
Is it for fear to wet a widow's eye
That thou consum'st thyself in single life?
Ah! if thou issueless shalt hap to die,
The world will wail thee like a makeless wife;
The world will be thy widow and still weep,
That thou no form of thee hast left behind,
When every private widow well may keep,
By children's eyes, her husband's shape in mind:
Look what an unthrift in the world doth spend
Shifts but his place, for still the world enjoys it,
But beauty's waste hath in the world an end,
And kept unused the user so destroys it:
No love toward others in that bosom sits
That on himself such murd'rous shame commits.
------------------------------------------------------
Шекспір. Сонет 9 (за мотивами)
Чому боїшся так вдовиних сліз?
Не в них причина, мабуть хочеш ти
самотності тягти своєї віз…
Навіщо взагалі його тягти?
Коли помреш ти, стане світ вдівцем,
в могилу кине образ твій ясний,
журби своєї слізним тягарем
твій змиє слід у пам'яті своїй…
Хіба ж вдова, голублячи дитя,
не бачить батька в ньому? В світі цім
все витрачене легко на життя
повернеться, на щастя людям всім…
Коли ж нема кохання, ти — пустий,
себе ти зрадив, знай це, друже мій…
(березень 2017 р.)