НАШЕПОЧИ..
(Дружинам військовослужбовців присвячено)
* * *
Нашепочи мені багато ніжних слів,
Аби налити аж по вінця ними душу .
Най, мов на сонці, гріюсь я у їх теплі.
Допоки спатимеш, я сон твій не порушу,
Не доторкнусь тебе, хіба що надивлюсь,
Наповню пòзір свій найвищою красою.
Бо є лиш ніч. Одна для нас єдина ніч,
А завтра знову ми розійдемось з тобою.
Для мене південь, а для тебе знову схід.
Для мене туга, а для тебе небезпека.
Не встигне постіль ще забути щастя слід,
Як ми обоє звідси вже будем далеко.
Нашепочи… Скажи мені слова такі,
Яким затримати під силу ці хвилини.
Короткі миті щастя все ж такі крихкі,
Коли військового відвідує дружина.
