Ми з тобою наче по нещастю друзі
Одне одному складаємо пісні,
Тільки вірші та слова про щастя в лузі
Уявляють зовсім інших уві сні.
Кожен раз у почуттях палких ми схожі,
І той самий погляд ніжний віч-на-віч,
Любимо завжди так само щиро в очі,
Мов птахи злітаємо у височінь.
Ти вродлива в сяйві, гарна наче лебідь,
Повз пливеш, руйнується стіна крихка,
Хоч на мить зачекаю твій образ в небі,
Хоч на мить доторкнусь я пір'я крила.
І скажу, напишу, усміхнувшись в вирі,
Побажаю щастя в твоєму житті,
Той, про кого уночі так довго мрієш,
Обійняв нарешті міцно, не в листі.
Може наяву колись так само двічі
Ніжно доторкнусь без пісень та без слів,
І ми мовчки в тиші поглянемо в вічі,
Й без думок про коханих з минулих снів.