Життя ніколи не стоїть на місці.
Цей рух невпинний бачимо вперед.
Перед очима сніг, опале листя,
Зима зефіру додає в букет.
Живим живе, а мертвим кажуть, мертве.
Незмінним залишається закон.
Втішає матінка-земля мистецтвом...
Потрібен час і не один сезон.
Цілує кожному розбите серце,
Дарує квіти різних кольорів...
Не зачиняйте, люди, в душі дверці,
Бо там живе любов до всіх синів.
Чудова,душевна лірика! 
