Я бачу досі ту блакить
В якій свободу прославляли
В якій людей у старшну мить
До долу лицями кидали
В якій був сміх
Покірних слуг
та зрада вірного повстанця
де до землі гнуть брудний плуг
та розпускають в плямах слух
я пам”ятаю ту блакить
в якій пролита кров народу
коли у ту страшную мить
повстали воїни роду
так стали виганять ганьбу
з землі, яка по праву наша
не слухать їхнюю мольбу
бо та земля-золото наше
і пролили чужую кров
та вигнали не чисті сили
не повернулись вони знов
ми руки від ганьби умили
прославим український рід
та в чисті води увійдемо
щоб знов побачить ту блакить
без плям та з честю повстанемо!!!
