Минув перший спас
В церкві освітили мак.
Ластівки улетіли від нас
Перед осенію буває так,
Що освітять яблука
на другий спас.
Матері напечуть курелі
у верей відлітають від нас
в чужі краї журавлі.
По курличуть під небесами,
крилами помахають землі,
до весни попрощаються з нами
і зникніть в небесні імлі.
Третій спас осінь принесе
Плазуни поховаються в нори,
Кульбабу вітер несе.
Осінь з хмарами – поговорить,
Верби у смуток оповились.
Засмутились біля дороги ясени.
Луги, поля уже зажурились,
Що минуло літо, злиняла краса.
Квіти вже повяли,
Трави зрубала коса
Осінь уже наступає.
Наступають холода- це не жарти.
Замовкне на вулиці дітвора
У школі сядуть за парти.
Вересень - завереснить
Першими осінніми дощами
В висоті повиснуть над нами
Шатром чорні хмари.
Ох як хочеться літа,
Щоб знову по росах бродити
Десь то дівчина Ріта
Почала в перше любити.
Осіння любов завирує.
Кохані дівчині свої
Хризантеми червоні юнак подарує!
