Кращого свята, як те свято, в мене не бувало,
Як мене в козаки, козаки приймали.
І завжди серед них радісні години,
Як в сім'ї козака родиться дитина.
Приспів:
Козаки, козаки! З козацького роду
В Україні вам не буде ніколи переводу.
Де б вони не були, їх всюди поважають,
Бо слова козаки на вітер не кидають.
Слава лине крізь віки, як волю здобували,
Й рідну неньку Україну мужньо захищали.
Дух козацький в нас живе, як в часи минулі,
Незалежну Україну все ж таки здобували.
Як гуляють козаки, то вони гуляють,
Про своїх дружин-козачок теж не забувають.
Як любить, так любить і, мабуть, навіки.
Отакі-то козаки - батьки й чоловіки.
