Я передбачив все, що буде:
Твоє прощання та докір.
Можливо, вірно кажуть люди:
"Як любиш - краще перевір"
За що мене життя карає?
Невже я гріх який вчинив?
Коли до неї серце грає,
Амур їй душу зачинив.
Чи є у світі ще людина,
Котра так мріє про любов?
Коли прийде така година,
Що серце стрепенеться знов?
Не відаю, та все чекаю,
Що прийде ангел з майбуття.
А поки лиш тебе кохаю,
Шалене та сумне життя.
Оценка поэта: 5 Кохфння без взаємного-це мука, якої тільки ми самі можемо збутись. Для цьо просто потрібно підняти голову, відігнати комплекси і побачити скільки чудових і добрих дівчат навкруги, які чекають такого принца, як ти!З Новим роком!
Андрій Конопко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
