Усі слова вже сказані.Прожиті,прогнили...
Шепчу кохаю і це зрада,бо вже були вони...
Хтось жив- молився,може проклинав...
Хтось згадував,а інший забував...
Спочатку була думка,а не пусті слова...
бо ними й так забита доволі голова...
Я буквами вкладатиму новий для себе зміст...
і звуків виливатиму у вічності свій міст...
Ніким не пройдений,не спльований в віках...
не зганьблений і кинутий у когось на губах...
В творінні образів народиться Митець...
якому буде зрадістю служити сам Творець...
P.S. Я замислилась над словами,які ми говоримо...Як вони звучать!Вони несуть в собі стільки енергії і образів!
Тепер навіть коли тобі говорять,що люблять...Це звучить якось фальшиво...Тому,я захотіла придумати сама свої власні ...ще не ким не промовлені і можливо,зрозумілі лише мені слова...
Приклад : любозціловую, кохаувічнюю, любозахоплююсь...
