Фінальні акорди, листи, сподівання,
Ти мрієш про сльози, про біль і страждання.
Ти хочеш забутись, забитись, зігнутись,
Лиш серце борця не дає відвернутись!
Людина шаленої волі, кохання, блукання,
Твої віщі сни несуть злодіяння?
Твої сині очі сміються з пропащих,
Невже ж у Господя сценаріїв кращих? Немає.
Не варто, не хочеш, не знаєш, а знаєш
Про "не" ти забудь! Живи вже як хочеш,
Як мрієш, як у легенях своїх відчуваєш.
Пробач лиш усім на кого тримаєш у скронях
Ненависть, то не твоє, відраза до людства
Це вже моє. А ось і світанок - "Усім добрий ранок"!
