Краса духовна внутрішня зовні
Фужери правди по вінця повні
Даю вам пити та ви не п’єте
Рефлекс блювотний і ви блюєте
Руки здіймаю в молитві вгору
В Бога благаю вилікуй хвору
Країну нашу вона вмирає
Бог все послухав потім питає
Невже ти віриш що вони зможуть
Себе змінити і ласку Божу
Візьмуть на себе благословіння
Ні я не вірю у їх прозріння
Люди прикуті мають кайдани
Це їх тримають брехня й обмани
Це їх тримає заздрість й жадоба
Тавро на грудях кріпацька роба
В темній кімнаті жеруть помиї
Усе з корита сьогодні виїв
То ще докинуть тобі добавки
Щоби голодним вночі не спав ти
Людина вірить в усе що кажуть
Як чорним пензлем біле замажуть
Вона радіє плескає в руки
Вже понад нею злетілись круки
За безцінь тіло продав солодке
Життя є довге та ні коротке
Розкидав його ти на дещиці
Гілля пиляєш плюєш в криниці
Століття миру за ріки крові
В ката благаєш іще любові
Тіло за сало і на підносі
Морально голі духовно босі
І як так може і як так бути
Ми зовні схожі на усі люди
Але насправді ми різно-сірі
Плісняви запах і сморід цвілі
Коробить серце шкребеться в грудях
То совість рветься та не на людях
Далеко в закутках душі розп’ята
Поминки завтра ми ж зробим свята
Неміч суспільства цього мірила
Змінити мабуть мені не сила
На шлях дороги невже не стати
Руїни храму собору хати
Тримаю розум я у долонях
Налились вени кров’ю на скронях
Погляд у небо всесвіт всевишній
Дванадцять тисяч сьомий день в тижні
