Дістань мене зі скрині,
Ларчик спогадів відімкни.
І шалено з силою. З силою
мов гілку мене відчахни,
Відділи від суєтних буднів
Десь на вірандочці мрій,
А може в саду, у ротонді,
Вином мене з келиха пий...
Насни мене серед тиші,
Пальчиками заторкай по спині,
І цілунки - приблуди хижі
Зірвуть одіж самотніх днів...
Пройдися вздовж моєї долі ,
попесть травинкою моє життя,
Я муркотітиму поволі,
мов на колінах сонне кошеня...
Ларчик спогадів повен барвинок:
ось сопілка, килимок-літачок,
а ще аромату невидимий виток -
згадка про мій звабливий бічок.
Серветка з помадним цьом-цьомом,
Зошит віршів, теревені пташок,
Лісовими дзвіночками спомин
У сердечко зненацька зайшов.
Вино с келиха пий - не сп"янієш,
Волоссям надихайся чорним -
І розморить дурманно любисток,
У вечірнім саду, у ротонді...
11.08.2010р.
, але продовжуй...
Сердечна подяка!
