Кинути камінь у вікно, що навпроти і дивитись на смерть світла,
всі мої вигадані боги давно сплять і їм байдуже на світлі ночі.
Бачу, як сивий таксист ділить з янголом небо лише на літри
і при цьому сміється з своїх анекдотів, певно вмерти не хоче.
З янголами страшно зав"язувати дружбу, чекати в гості -
ти їм наливаєш кави, а на свято щось неодмінно міцніше.
Потім усе по сценарію - янголи плачуть і в постіль,
а ти підбираєш з підлоги пір"я і чуєш подихи тиші.
А на ранок вони зникають, не залишивши навіть записки-
лише розбите скло, недопалки й пір"я по всій кімнаті.
Не витримує мрія і я не витримую... тиску-
прилітайте сьогодні, запросим таксиста на party...
вірш без рими називають білим - тож мабуть той що з римою тоді чорний... якщо цю логіку спроектувати на твій вірш то через довгі рядки можна вважати його чорно-білим... а на моєму досвіді траплялися настільки яскраві чорнобілі фото що аж подих перехоплювало... так само як пісоя прочитання цього вірша - просто СУПЕР!
Biryuza відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
чорний обожнюю...і білий теж а коли вони зливаються - я взагалі щаслива
дякую
янголи плачуть і в постіль,
а ти підбираєш з підлоги пір"я і чуєш подихи тиші.
А на ранок вони зникають, не залишивши навіть записки-
лише розбите скло, недопалки й пір"я по всій кімнаті.
таки так.....
Biryuza відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
таксисти теж бувають янголами 
