Наш ранок летить у відкрите віконце,
Пробуджує сяйвом грайливу красу.
Цілуй мене нІжно, як промені сонця
Цілують ще сонну холодну росу...
А ввечорі - пристрасно, як божевільний,
Неначе, на завтра погасне життя...
Неначе в останнє, захоплюй в обійми,
Цілуй та кохай мене до забуття.
(жарт на своє ж)
Кохай мене, любий, під сонцем гарячим,
Кохай мене, милий, під злИвним дощем.
Тоді й нагодую страшенно добрячим
З цибулею, салом та чаркой... борщем.
(фото з інету)
Сало, чарка і цибуля,
Борщ червоний?
Без прикрас?
Так кохаю, що аж гуля
На губі скочила в раз!
І під сонцем і у зливу,
Навіть в снігову метіль,
Трішки цукру ще й оливи,
Не забуть додати сіль!
Так кохаю, мов в останнє,
Божевільно, просто сказ...
Олю! Може в каву ранню
Ти підсипала й не раз?
Як даси сметани глечик,
Вже не маю просто слів -
Обійму тебе за плечі
І попрошу... пирожків!
A.Kar-Te відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо большое, Сережа
Ты, как всегда Чудо комент!