Життя вирує і бурлить,
Кипить,бушує, гомонить.
Нічо ніколи не встигаєш,
завжди кудись ти поспішаєш.
Здається щось ти пропустив,
чогось хотів та не зробив.
І день за днем, і рік за роком,
і не встигаєш кліпнуть оком
уже дорослі діти, внуки,
і ти уже не молодий.
Здається вік людський малий.
Але якщо не спать,проснутись,
на мить спинитись,розвернутись,
і подивитись навкруги.
На ці чарівні береги.
На те як пташечки співають.
На те як бруньки набрякають.
І тільки сонечко зійде
усе навколо розцвіте.
Запахне молода травичка.
У лісі проліски суничка,
і ти стоїш серед краси.
Візьми красу цю і неси,
через життя,через роки,
ти будеш жити залюбки.
Тоді захочеться любити,
співати,пригати,дарити.
Весь світ у красках засія!
Життя прекрасне, знаю я!
