Була жахлива спека…
Серед тіл людських спітнілих,
серед думок і мрій, така далека
чекала вигуків оскаженілих.
В очах їх віддзеркалювалась я.
Вони захоплюються мною…
З-поміж мрій померла лиш моя,
я щиро прагнула спокою.
На вулиці вирує сексуальність.
Самозакохані… Всі егоїсти…
Кожен бореться за популярність,
таким, як я тут ніде і присісти.
Пафос не дає вдихнути…
Гламур скував так міцно руки…
І хочеться під землю тут пірнути.
І вбити їх… А разом з ними й муки.
Їхня любов породжує мою ненависть,
вони фанати чергового придурка.
Моя краса, весь одяг і прикраси –
омана, лише дешева палітурка.
Сьогодні я, а завтра ти будеш кумиром.
Наразі їм себе любити дозволяю.
Їхня увага втече із сигаретним димом,
коли дізнаються, що я їх відпускаю.
Вони в мому полоні, мої маріонетки,
дешеві декорації в моєму фільмі.
І в спеку, змивши макіяж, скажу їм,
що мене нема, що усі вільні…
В очах їх віддзеркалюватимусь я.
Вони захоплюватимуться мною…
З-поміж мрій померла лиш моя,
я щиро прагнула бути собою.
