у тінях й химерах лісу нічного в дощі (поетичний переклад автора С. В. )
http://www.stihi.ru/2010/01/22/2704
в тенях и химерах ночного дождливого леса
Сид Валерий
в тенях и химерах ночного дождливого леса
прогулка уже не казалась забавой пустой
и не было света лишь звуки из тысячей лезвий
и сосен иголки впивались нездешней тоской
пятнистый туман отравляюще душу тревожил
свисал паутиной с еловых застуженных лап
и в этой незыблемой тьме вдруг подумалось сколько ж я прожил
и что мне до этого леса до жизни в медвежьих углах
и что-то искало ответа внутри бередило
на сотни вопросов нанизанных прихотью мглы
на нитку души /мелким бисером дождь в паутинах/
а иглы и капли настойчивы мстительны злы
во всей мешанине мой пращур доселе дремавший
во мне вдруг очнулся от ветки хлестнувшей ознобом в лицо
и стало вдруг так одиноко – где делся уютный домашний?
где делась изящная сказка с удачным концом?..
в тенях и химерах ночного дождливого леса...
***
опівночі дощ ліс сповив у химери і тіні
і видався спацір мені не таким вже й пустим
а тисяча лез тяли тишу і темінь місцини
і штрикали голки соснові тужбу… поміж тим
трійливий туман вмліваючу душу бентежив
з ялинових лап павутиною долу спадав
в пітьмі непорушній враз замисливсь а скільки ж прожив я
причетність свою до лісу оцього дізнатись жадав
і щось у мені одвіту шукало боліло невпинно
на безліч питань нанизаних примхою мли
на нитку душі ( лелітками крапельок у павутинні)
а голки і краплі настирливо мстиві і злі
в замІшанні тому мій пращур дрімаючи поки
прокинувсь у мЕні - шмагонула гілляка лице
нестямно самотнім почувся поринув в неспокій
де казка обіцяна та що із вдалим кінцем?
опівночі дощ ліс сповив у химери і тіні